“Прийде час, коли люди почнуть більше цікавитися своїм походженням, своїм корінням”. 11 Презентація · с. 11сторінка оригіналу ↗
Хто він, Володар Грому?
Слово Просвіти, №27 за 2021 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО
В анотації до видання вказано, що Михайло Грушевський без тіні сумніву стверджував: анти – предки українського народу. Візантійський історик і письменник Прокопій Кесарійський у VІ писав: “племена ці, Sclaveni й Antes не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді, і від того в них вигідні і невигідні справи завжди ведуться спільно… вони вважають, що один з богів – творець блискавки – саме він є єдиний владика всього, і йому приносять у жертву биків і всяких жертовних тварин”. На жаль, поважний свідок не назвав імені “творця блискавки”.
Письменник Вадим Пепа у творі на історичну тематику доводить, що Кий, Щек, Хорив і Либідь – божества дохристиянських, язичницьких вірувань українських предків. Саме Кий – “творець блискавки”. Громовержець. Разом зі Щеком, що ховає тлінне людське тіло, Хоривом – життєдайним сонцем і Либіддю – Ранковою Зорею увінчують місто над Дніпром. Вражений величчю Києва, видатний французький письменник Оноре де Бальзак порівняв побачене з вічним Римом…
На початку презентації присутні вшанували пам’ять видатного українського мовознавця Івана Ющука, з якими Вадима Пепу єднало багато років творчої дружби.
Василь КУШЕРЕЦЬ, голова правління Товариства “Знання” України, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Вадим Пепа – син одвічних хліборобів,
народився в колишньому райцентрі Драбів Полтавської, а з 1954 р. – Черкаської області. Ще старшокласником відчув покликання до літературної творчості. У зошит записував дотепне від земляків та рідної баби Наталки, котра, казали, вродилася з приказками на язиці. Окрилив надрукований у районній газеті відгук за його підписом на виставу в місцевому клубі драматичного театру з Черкас. На “відмінно” закінчив десятирічку.
Вступив на тодішнє відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету. На четвертому курсі, коли Микита Хрущов викривав “культ особи й діяльності Сталіна”, студент не приховував “крамольних” думок. Не остерігався, що університет був напханий сексотами. Один із них постарався викрасти заповітний зошит і передати “куди слід”. На третій день після зникнення зошита Вадима викликали до ректорату.
Члени університетського парткому вчитувалися в передруки зі злощасного зошита. Професорів і доцентів шокувало закінчення вірша, присвяченого Тарасу Шевченку:
А поки що спи, Тарасе. Прийдемо збудити, Як почнем кайдани рвати І волю кропити. З “вовчим білетом” Вадим подався
“перевиховуватися” робітником “другого розряду” на металургійний завод імені Сталіна в місті Сталіно (тепер Донецьк). Не минуло й двох місяців, як “хрущовська відлига” обернулася “полюванням на відьом”. Міністр оборони Жуков видав указ про дострокову мобілізацію студентів, виключених із вузів тодішнього Радянського Союзу, на дійсну військову службу. Вадим відбував муштру разом із вигнанцями з вузів Білорусії, тодішньої Молдавії, Вірменії, Грузії, Азербайджану в місті Бузулук Оренбурзької області та на горезвісному Тоцькому полігоні, де 1954 року було випробувано за наполяганням того ж Жукова скинуту з бомбардувальника атомну бомбу. “Розумники” з навчальних закладів Москви й Ленінграда та “от Москвы до самых до окраин” ковтали радіацію, про яку нічогісінько не відали, на Далекому Сході поблизу уранових шахт. Так радянська влада дбала про спадкоємність поколінь.
Творче натхнення не давало спокою сповненому життєвої сили Вадиму. У До
Як зізнався автор, своєю новою роботою він вкотре намагався довести, що “ми на цій землі вічні”, від самого створення світу.
Директор геополітичного центру “Євразія” Михайло Гречка зазначив, що об’їздив багато країн, але такої родючої землі, як в Україні, не бачив ніде. Тут живуть духовно багаті люди, однак були і залишаються загрози цій землі, людям, імовірно, вони не оминуть і наших нащадків. На переконання пана Михайла, автор не випадково обрав таку назву книги – це застереження нам усім.
На думку письменника Віктора Женченка, Вадим Пепа дослідив місце України серед інших країн світу, з її народом, мовою, культурою і, головне, історією. У виданні зібрано унікальний історичний матеріал.
Голова Київської організації Товариства “Знання” Василь Неволов розповів про діяльність Вадима Пепи для пропаганди наукових знань, про його багаторічну співпрацю з цим товариством і запропонував наступну презентацію книжки “Володар Грому” провести у стінах Університету сучасних знань, аби більше людей мали змогу з нею ознайомитися.
Головна редакторка журналу “Оксамит України” Тамара Маркелова зазначила, що має у своїй приватній бібліотеці всі книжки Вадима Пепи. Вже кілька разів їх перечитувала, щоразу відкриваючи для себе щось нове. Такі видання сьогодні дуже потрібні студентам. Розповіла про літню школу журналістики, яка нині працює при Університеті Державної податкової служби України. Запросила долучитися до її роботи автора презентованої книжки.
Учений-мікробіолог Богдан Мацелюх підкреслив, що книги В. Пепи відіграють помітну роль у вихованні молодого покоління. Прийде час, коли люди почнуть більше цікавитися своїм походженням, своїм корінням. Поступово відбуваються позитивні зміни у свідомості нашого народу, лише хочеться, щоб цей процес відбувався швидше.
Член-кореспондент Національної академії наук України Дмитро Степовик у своєму виступі звернув увагу, що у нас поки що мало написано про період української історії від початку нової ери до Хрещення Русі. Маємо прекрасну язичницьку історію до 988 року, завдання істориків її дослідити.
А письменник та журналіст Петро
Шульга наголосив, що Вадим Пепа здійснює величезну пошукову роботу в архівах. За останні п’ять років він видав низку книжок.
Завершальним акордом вечора стало привітання Вадима Пепи колективом Національного музею літератури України з нагоди 85-літнього ювілею, який він відзначив цьогоріч.
лій Паламаренко, голова НСПУ Михайло Сидоржевський, доктор філологічних наук Михайло Наєнко, авторитетний мовознавець, заслужений працівник науки і техніки України Іван Ющук, поет і народний артист України Вадим Крищенко, доктор філософських наук, професор Державного університету телекомунікацій Володимир Ятченко, письменники й водночас відомі вчені – доктор медичних наук, член Національної спілки художників України Анатолій Радзіховський, мікробіолог, член-кореспондент НАНУ Богдан Мацелюх… Під час обговорень я підтримав основоположні ідеї у творчості В. Пепи, які пробуджують українську національну свідомість. Поет Дмитро Павличко оцінив подвижницьку працю письменника таким віршем:
Для мене Пепа – це тепер Пепá! Дух Франції, що королів стинала, Живе у ньому. Він – людина не сліпа, Усіх трагедій бачить він начала. Трагедії свого народу, як стрілець УПА, Він бачить. І не пише, а волає. Якщо ти меч, не будь же, як сапа, Мій дорогий, мій рідний, любий краю! Від Вадима Івановича знаю, що прозірливі думки навідуються до нього, коли він вночі пробуджується від сну. Є мудреці, котрі запевняють, що якраз тоді декому відкриваються приховані таємниці Всесвіту. Не дай Боже, щоб далекосяжні міркування глухнули, як голос волаючого в пустелі. З душі й серця української еліти через усілякі згубні причини вирвано з корінням пам’ять про пережите за неміряні тисячоліття доісторичного періоду буття. А воно ж мало бути таким же, як і в еллінів з їхньою дивовижною міфологією, які в “синів Ізраїля”, котрі в Біблії спілкуються своєю природженою мовою із Всевишнім...
Генна пам’ять незглибима. Хай там що,
іскри сокровенного змигують і зблискують, як золоті дрібки, в густому тумані неприступної, здавалося б, давнини. Їм судилося таїтися в предковічних звичаях, легендах, переказах, казках, в одвічній символіці рукотворного, зокрема у тканні, вишивках, килимарстві, а також у забобонах, голосіннях, нашіптуваннях, приказках, прислів’ях, примовках і в обрядах при народженні, під час весіль. відспівуваннь покійників.
Міжнародний валютний фонд заявляє про ймовірне суттєве зменшення населення в Україні. Боротьба за існування на земній кулі загострюється, як ніколи раніше. Українській національній свідомості необхідно не згинатися в три погибелі “In Sclavenia Terra” – в “Рабській землі”, а випростуватися на повний зріст. Кому ж, як не одному з найбільших європейських народів, утверджуватися в жорстокій юдолі земній рівним серед рівних і вільним серед вільних?
Лавреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара, письменник Вадим Пепа презентував у Національному музеєві літератури України свою нову книжку “Володар Грому”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
