Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Письменники розповіли про копітку дослідницьку роботу, яка передувала написанню книг”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ССллооввоо ззееммлляяккаа

Слово Просвіти, №27 за 2021 рік

Наталія САВЧУК, членкиня правління Рівненського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка У Рівному відбулася презен" тація “Спадкоємців”. Таку назву має книга нашого земляка, ака" деміка Миколи Жулинського, ви" дана за ініціативи Рівненського обласного об’єднання Всеукраїн" ського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка та за сприяння Товариства Україн" ської Мови в Чикаго (США). Видання є творчим відгуком на художньо"публіцистичні до" слідження рівненських (волин" ських) письменників Євгена Шморгуна, Миколи Руцького, Святослава Праска, Йосипа Струцюка про національно"виз" вольні змагання українського на" роду у ХХ–ХХІ століттях. На презентації в найстарішій залі Рівненського обласного крає" знавчого музею, як зазначив ди" Петро МЕЛЬНИК, член НСЖУ, багаторічний редактор “Колоса”, м. Заліщики Не будемо категорично ствер" джувати, що найвлучніше, най" метафоричніше про певний мі" сяць року можуть висловитися тільки ті, хто в тому місяці наро" дився. Однак (для прикладу) і На" дія Григорівна Красоткіна (Шай" нюк) – волинська поетеса та пе" дагог (день народження 26 серп" ня), і відомий американський письменник"фантаст Рей Бредбе" рі, котрий народився 22 серпня, всіма фібрами своєї душі та обома руками голосують за серпень. Зокрема, учителька з Луцька без" апеляційно заявляє, що “краса природи, щедрість віковічна – серпневий день – струмує ще теп" лом”, або ж “почався серпень – літня казка, де стільки радості й чудес”. А її американський колега по перу навіть на початку осені в розмові з другом захоплено ви" гукнув: “Відчуваєш, яке повітря? Серпень повернувся!” Не дивно, що відомий україн" ський археограф, публіцист, док" тор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, один із багатьох в’язнів сталін" ського терору, світлої пам’яті Ярослав Романович Дашкевич у своєму романі “Постаті” з при" ємністю згадує одне з багатьох літ свого життя, а саме – липень" серпень 1943 року. Сімнадцяти" річний юнак переживав тоді важ" ке й тривожне літо у місті левів та собору св. Юра. “Моїй мамі (Олена"Марія Степанів – вчена, педагог, перша в світі жінка, офі" ційно зарахована на військову службу в званні офіцера, чотар УГА – П. М.) вдалося роздобути дві, кажучи пізнішою мовою, пу" тівки до пансіонату “Аріадна” в Заліщиках”. Хоч і з труднощами, бо то ж був окупаційний режим, поїздом добралися у чарівне місто над Дністром. “Потрапили, – як зга" дує пан Ярослав, – у трохи нібито інший, веселіший і безтурботли" вий світ… Двоповерхова вілла Ук" раїнського центрального коміте" ту “Аріадна” стояла недалеко від низького лівого берега Дністра. Директорував у ній колишній офіцер Української галицької ар" мії, якого всі титулували “пане сотнику”. Чисто, просторо, вели" кі вікна, велика їдальня і віднос" но непогана, як на воєнний час, кухня. Кімнати на першому і дру" гому поверхах… Мешкали ми на другому поверсі справа; на цьому поверсі зліва був Євген Маланюк ректор Олександр Булига, були присутні автор книги Микола Жулинський, рівненські пись" менники, дослідники національ" но"визвольних змагань на Рів" ненщині Євген Шморгун, Мико" ла Руцький та колега з Харкова Леонід Тома, а також просвітяни, інтелігенція краю, небайдужа до національної історії. Зі вступним словом виступив ініціатор та організатор презента" ції, голова Рівненського обласно" го об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Та" раса Шевченка Іван Вєтров, ав" тор передмови до “Спадкоєм" ців”. Очільник “Просвіти” роз" повів про ідею створення книги, представив гостей. Учасники презентації радо привітали автора Миколу Жулин" ського, нашого земляка, уроджен" ця Демидівщини, знаного в Укра" їні та за її межами директора Інс" титуту літератури імені Т. Г. Шев" ченка НАН України, доктора фі" лологічних наук, академіка НАН України, президента Міжнарод" ного громадського об’єднання “Волинське братство”. Зв’язок Миколи Григоровича з малою батьківщиною впродовж

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин