Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Національна еліта · “Це була подія, яка гріє серце і пробуджує національну гідність”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

“Його голос – серед нас. Його пісня – про нас” Всенародне вшанування Назарія Яремчука в Чернівцях

Слово Просвіти, №27 за 2025 рік

Назарій Яремчук Іван ДЕРДА голова Чернівецького обласного об’єднання “Просвіта”, народний артист України, лавреат Народної премії України імені Тараса Шевченка 30 червня 2025 року на Центральному цвинтарі Чернівців, біля могили народного артиста України Назарія Яремчука, відбулася глибоко зворушлива панахида-реквієм з нагоди 30-х роковин з дня його відходу у Вічність. У молитві та тиші зійшлися небесне й земне – пам’ять і вдячність, біль втрати й гордість за світлий талант, дарований Україні. Богослужіння звершували священники Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви – у спільній молитві за душу Назарія єдналися християнські традиції, що століттями плекали духовність українського народу. Ця мить стала знаком живого зв’язку між поколіннями, любові й пам’яті, що не згасає.Наш буковинський соловейко – видатний український естрадний співак, народний артист України, лавреат Державної премії імені Тараса Шевченка, лавреат Міжнародного конкурсу “Братиславська ліра”, Почесний громадянин міста Чернівці – залишив глибокий слід у серцях людей.Зустріч із пам’яттю Маестро стала теплою, щирою і достойною подією, що зібрала представників влади, духовенства, громадських діячів, науковців, митців і творчу еліту Буковини. Це була подія, яка гріє серце і пробуджує національну гідність. Захід організовано Чернівецьким обласним об’єднанням Громадської організації “Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка”. Вшанування розпочалося виконанням Державного Гімну України – “Ще не вмерла України”, який свого часу щиро й піднесено співав сам Назарій Яремчук. У цій хвилюючій миті злилися воєдино любов до Батьківщини, шана до Маестро та єдність поколінь. Перш, ніж пролунало перше слово чи мелодія, було оголошено хвилину мовчання – за полеглих воїнів Збройних Сил України, які віддали своє життя за незалежність у війні проти московської агресії, а також за воїна українського культурного фронту – Назарія Яремчука, чий голос і пісня були й залишаються духовною зброєю на захист української ідентичності. Пісня Олександра Злотника на вірші Вадима Крищенка “Родина” у записі Назарія Яремчука знову з’єднала усіх присутніх водну велику родину. Із щирими словами до присутніх звернулися: Олена Боднар – начальниця управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації; Сергій Добржанський – секретар виконавчого комітету Чернівецької міської ради; Тамара Марусик – керівниця Центру управління об’єктом ЮНЕСКО Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, почесна громадянка міста Чернівці, яка згадала про відкриття меморіальної дошки на географічному факультеті ЧНУ – alma mater Назарія Яремчука, що цьогоріч відзначає своє 150-річчя. Щемливими спогадами про назавжди дорогого побратима поділилися ті, хто крокував поруч із ним: ексдиректор Чернівецької обласної філармонії, заслужений діяч мистецтв України Василь Кошман; звукорежисер Василь Васкан;заслужений артист України, трубач Олександр Сальніков; поет-пісняр, кум Василь Фесюк. А також – телефоном із Парижа – ексрежисер Чернівецької обласної філармонії Остап Савчук, чиї слова пройняли кожного до глибини серця. Надійшли численні телеграми з усієї України: з Києва – від Павла Мовчана, заслуженого діяча мистецтв України, видатного українського поета, голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка; з Вижниці – від Івана Дрончука; а також від Тернопільської обласної філармонії, яку очолює народний артист України Ярослав Лемішка та ін. Кульмінацією стала поетична промова заслуженого діяча мистецтв України, легендарного поета-пісняра Степана Галябарди – автора віршів “Яворина”, який цього вечора говорив і співав не лише як митець, а як вірний побратим і щирий друг. На завершення панахиди-реквієму, у символічних образах журавлів, що навіки відлетіли на Небеса, в серцях присутніх лунала пісня-реквієм “Чуєш, брате мій” у проникливому виконанні Івана Дерди. Апаратуру та звукове оформлення забезпечив заслужений працівник культури України, відомий просвітянин, композитор і аранжувальник Іван Гатрич – у його студії неодноразово записувала пісні донька Назарія Марічка Яремчук. Молитва, вірші-присвяти, виступи, покладання квітів – усе цього дня дихало щирою вдячністю й національною гідністю. Захід відбувся за авторським сценарієм та веденням Івана Дерди. Це була не просто церемонія – це була зустріч із самою Україною, яку Назарій Яремчук проніс через усе своє життя й залишив у спадок нам. Його голос – живий. Його місія – триває.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин