Пошта “СП” · “Ніякі темні сили не здатні зупинити чи зруйнувати те, що покликане Небом Творити і Перемагати”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Єдині новини: вчора – потреба, сьогодні – дилема
Слово Просвіти, №27 за 2025 рік
Єгор КАСЕНЮК, студент НУБіП, м. Київ
Національний телемарафон “Єдині новини”, запущений 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни, мав на меті протидію російській дезінформації та оперативне інформування глядачів через офіційні джерела. Для цього було об’єднано головні медіагрупи країни, між якими поділили ефірні слоти. Спочатку марафон розглядався як тимчасове антикризове рішення, однак із часом викликав чимало критики через брак плюралізму, відсутність опозиційних голосів та підозри в надмірному впливі влади на зміст інформації. Початок повномасштабного вторгнення супроводжувався панікою та дезорієнтацією, спричиненими відсутністю надійних джерел і невизначеністю ситуації. Саме цю прогалину мав заповнити марафон – єдине джерело перевіреної інформації, що цілодобово транслювало нагальні події в режимі “тут і зараз”, де один телеканал змінював інший наприкінці свого слоту. Тоді це був надважливий державний інструмент, що допоміг утримати єдність, впевненість і спокій у перші дні шоку.
Однак тепер, коли війна триває вже четвертий рік, дедалі частіше звучить питання: “Чи потрібен нам марафон у такому форматі?”. За результатами опитувань, близько 60% журналістів вважають “Єдині новини” формою цензури. А рівень довіри середньостатистичного глядача знизився на 40% з 2022 року й наразі становить лише 36%. Основна критика стосується витіснення альтернативних точок зору. Такі телеканали, як “Еспресо”, “5 канал” і “Прямий”, пов’язані з експрезидентом Петром Порошенком, неодноразово намагались приєднатися до марафону, однак, за словами гендиректора “5 каналу” Володимира Мжельського, “їх там не чекали”. Дослідження медіамоніторингів також вказують на використання платформи для політичного піару, зокрема з боку телеканалу “Рада”. Безліч світових організацій критикують марафон, США у звіті про права людини за 2023 рік відзначили: відсутність у телемарафоні опозиційних каналів “забезпечує владі безпрецедентний рівень контролю за теленовинами у праймтаймі”. Європейська Комісія публічно висловила занепокоєння щодо марафону. У звіті щодо розширення ЄС від жовтня 2024 року вона закликала відновлювати “прозорий, плюралістичний та незалежний медіаландшафт” в Україні, а Брюссель засудив фінансування телемарафону з держбюджету і поставив під сумнів його об’єктивність. Окремий пласт критики стосується довіри й зацікавленості аудиторії. За дослідженням USA- ID-Internews, ще торік 86% українців знали про формат “Єдиних новин”, але лише 47% його регулярно переглядали. Багато з них пов’язують це з тим, що “формат вичерпав себе”, і закликають повернути незалежне мовлення кожного телеканалу. Керівниця Інституту масової інформації Оксана Романюк зазначає: “Я б не хотіла, щоб довіра до української журналістики та її ініціативи під час війни підважувалась такими історіями, які схожі на цензуру. Існування такого марафону певним чином знецінює довіру до інших журналістів. А довіра – це наш головний ресурс”. Себто, на думку багатьох експертів, нині “Єдині новини”
більше схожі на інструмент політичної боротьби або стабілізації громадських настроїв, а не на майданчик для повноцінного інформування. І все-таки варто визнати, що на початку війни марафон блискуче виконав поставлені завдання. Він заповнив дефіцит ресурсів у ЗМІ, зменшив навантаження на редакції. Як зазначає медіаексперт Отар Довженко, марафон “задовольнив життєво важливі потреби суспільства та телевізійників”: глядачі отримували перевірену інформацію з першоджерел, а самі телеканали – можливість підтримувати одне одного. Уряд та керівництво медіа стверджують, що редакції зберігають незалежність у межах своїх слотів. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у 2022–2023 роках неодноразово заявляв, що марафон триватиме “до перемоги”. У бюджеті на 2023 рік було закладено 1,9 млрд гривень на інформаційну безпеку, включно з фінансуванням телемарафону. Однак саме це – надмірне фінансування – стало ще однією причиною для критики: чимало медійників вважають, що ці кошти могли б бути спрямовані на інші важливі цілі. Генеральний директор 1+1 media Ярослав Пахольчук називає звинувачення в цензурі “надуманими” і стверджує, що координація з військовими відбувається лише з міркувань безпеки. Він наполягає: марафон і досі виконує низку важливих функцій. І справді: “Єдині новини” були одним із головних чинників медійної та суспільної консолідації в найтяжчі дні. Їхній внесок у боротьбу з ворожою дезінформацією складно переоцінити. Це – частина причин, чому Україна вистояла. Проблема не в самій ідеї, а втому, що вона зупинилася в минулому. Сьогодні вже не 2022 рік. Українцям більше не потрібно заспокоювати себе ефіром. Ми звикли. Реальність – жорстока, але знайома. Формат “Єдиних новин” має або змінитися, або повернутися до свого початкового задуму: інформувати – попри час, обставини, страх і вигоду. Нести світло правди в найтемніший час. І робити це чесно, відкрито, професійно.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
