На часі · “Конституційний компроміс не повинен консервувати докорінні суперечності замість їх розв’язання”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Конституційна конвенція США (1787$1788): перше “перезаснування” республіки модерної доби
Слово Просвіти, №27 за 2026 рік
Василь КУЙБІДА, доктор наук з державного управління, професор, заслужений юрист України
Американський випадок посідає особливе місце в порівняльній теорії перезаснування, оскільки є першим в історії модерної доби прикладом свідомого, процедурно впорядкованого заснування республіки на основі писаної конституції. Після проголошення незалежності (1776) і невдалого досвіду конфедеративного устрою за Статтями Конфедерації (набули чинності 1781 р.) Сполучені Штати опинилися перед загрозою дезінтеграції: центральний уряд не мав повноважень оподаткування, регулювання торгівлі й забезпечення єдиного правопорядку. Повстання Шейса в Массачусетсі (1786-1787) унаочнило інституційну неспроможність конфедерації і стало безпосереднім каталізатором перезаснування. Механізм перезаснування розгортався у дві фази. У першій – установчій фазі – Філадельфійська конвенція засідала з 25 травня до 17 вересня 1787 р. Формально скликана для перегляду Статей Конфедерації, вона під впливом “віргінського плану” Джеймса Медісона перейшла до розробки принципово нового документа. 55 делегатів від дванадцяти штатів (Род-Айленд участі не брав) працювали за зачиненими дверима, що убезпечило процес від зовнішнього тиску й уможливило відкритий міжелітний торг. Центральним став “Коннектикутський (Великий) компроміс”, який поєднав рівне представництво штатів у Сенаті з пропорційним – у Палаті представників, узгодивши інтереси великих і малих штатів. 17 вересня 1787 р.
жива, а майбутнє нашої держави має надійний фундамент Дякую за б.п. Вікентія Хвойку. Пишаюсь, що я Українець з таким корінням – Трипільським! Євген Дзюба, Чернігівська область
Радію і щиро дякую за публікацію в “СП”! Для нас це важливо, що ми, українці-сум’яни, – нескорені, не піддаємося страхам, а намагаємося жити з ко-текст підписали 39 делегатів. Ключові конституційні інновації США визначили архітектуру республіканського конституціоналізму на століття вперед. Перша – жорсткий поділ влади з розгалуженою системою “стримувань і противаг”. Друга – федералізм як спосіб поєднати загальнонаціональну єдність із самоврядуванням штатів. Третя – інституціалізація розрізнення “установчої влади народу” і “влади встановленої”: як показав Б. Акерман, американський досвід уперше відокремив “конституційну політику” вищого порядку, у якій народ-суверен діє безпосередньо, від “звичайної” політики представницьких органів. Четверта – жорстка процедура внесення змін (ст. V), що надала конституції стабільності без втрати здатності до розвитку. Принциповою рисою америристю для людей, для нашої перемоги! Хай Бог боронить нашу землю поруч з кожним Воїном! З повагою – Людмила Ромен, просвітянка, м. Суми
Нещодавно вийшов черговий номер всеукраїнської газети “Слово Просвіти”, в якому головний редактор Ігор Зоц надрукував рецензію на мої літературні твори “Щоб в серці не селилаканського перезаснування став дворівневий механізм легітимації. Конституція набувала чинності не через наявні легіслатури штатів, а через спеціально обрані ратифікаційні конвенти (ст. VII), що втілювало ідею прямого звернення до установчої влади народу і вимагало згоди щонайменше дев’яти з тринадцяти штатів. Ратифікаційні дебати супроводжувалися безпрецедентною публічною аргументацією: “Записки федераліста” - серія з 85 есеїв А. Гамільтона, Дж. Медісона і Дж. Джея (1787- 1788) – і донині лишаються класичним джерелом конституційної теорії. Делавер ратифікував Конституцію першим (7 грудня 1787 р.); Нью-Гемпшир став дев’ятим штатом (21 червня 1788 р.), чим увів її в дію. Перші десять поправок – “Білль про права” – були ратифіковані 15 грудня 1791 р.
ся зима” і “Непередбачуваний вирій...”, чим порадував і розхвилював до глибини душі мене і мою родину. Прочитали вашу статтю не лише з вдячністю, а й особливим сердечним хвилюванням, відчувши вашу любов до України, до українського слова, а ще й від людини, що перенесла гіркий досвід вимушеного переселення, втрати рідної домівки і нелегкий шлях, що випав на нашу долю.
Уроки для України з американського досвіду є фундаментальними. По-перше, перезаснування може бути результатом не зовнішнього тиску, а внутрішнього усвідомлення інституційної неспроможності попереднього ладу. По-друге, відокремлення установчого процесу від наявних органів влади – через спеціально обрані конвенти чи асамблеї — підвищує легітимність нового порядку. По-третє, прозорий міжелітний торг і публічна аргументація є умовою тривкості конституційного компромісу. Водночас американський випадок застерігає: відкладені засадничі питання (передусім рабство) здатні відтермінувати, але не скасувати конфлікт, що згодом вибухнув громадянською війною, – а, отже, конституційний компроміс не повинен консервувати докорінні суперечності замість їх розв’язання.
Щиро вдячна за увагу, за тепло вашого серця, за високу культуру слова і за ту просвітницьку працю, що несете людям у тяжкі часи. З глибокою повагою і вдячністю – Любов Чорна, м. Черкаси
Щиро-прещиро вам дякуємо! За співпрацю, публікації, професіоналізм та надякісний ваш продукт. Разом до Перемоги! З повагою – Людмила Бацай, м. Київ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
