Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №28 за 1996 рік

Слово Просвіти, №28 за 1996 рік

КРЯЗЬ ПРИЗ/Л М СУПОЛЯТЧІЬ Утворення свідомою українською інтелігенцією Кирило-Мефодіївського братства знаменувало собою початок політичного етапу національно-визвольного руху, метою якого було відродження незалежної Української держави. Наприкінці ХМПІ - у перші три десятиріччя ХІХ ст національний рух проходив академічну і культурну фази, що були пов'язані з історичними, фольклорно-етнографічними, мовознавчими дослідженнями та зі створенням художньої літератури національною мовою Кирило: Мефодівське братство було першою в Україні національною таємною організацією з характерними для політичних утворень такого типу атрибутами: програмою, статутом, символікою тощо. Осмислення кирило-мефодіївцями основ національного буття відбувалося шляхом вивчення ними низки українських історичних, історико-літературних та літературних джерел, зокрема «Історії русів» та козацьких літописів. Завдяки своїй патріотичній державницькій концепції, солідному фактичному матеріалу, багатству тематики та високим о естетичним якостям ці пам'ятки справили значний вплив на тематику, проблематику, їдейний зміст та образно-стильовий реквізит творів, написаних членами братства Крім того, на історичній, літературній і публіцистичній спадшині кирило-мефодіївців позначились ідеї польського 1 чеського гнаціонально-визвольних рухів, зокрема «Книг народу польського» Адама Міцкевича, та погляди німецьких філософів-ідеалістів. Кирило-Мефодіївське братство проіснувало недовго, лише 15 місяців. Донос студента Олексія Петрова й арешти не дали змоги братчикам розгорнути практичну реалізацію планів, накреслених у програмних документях Тому широке розповсюдження ідей - підпільної організації серед широких кіл української громадськості стало можливим насамперед завдяки літературним та історичним творам П членів Т Шевченка, П. Куліша та М. Костомарова. Шевченкознавц П Зайцев, М. Новицький, Є Кирилюкта В Бородін в основному розкрили питання про офіційну оцінку і цензурне переслідування поезій Шевченка. Одначе тема характеристики ЇЇ відділом у процесі 1848 р. творчої спадшини інших кирило-мефодіївців залишається невисвітленою як через політичні мотиви, такі тому, що повне видання документів слідчої справи побачило світ лише 1990 р Довідавшись про існування таємної політичної організації і отримавши дозвіл від паревича Олександра почати розслідувати справу, ПІ відділ негайно видав розпорядження про арешти й обшуки членів братства. 28 травня 1847 р. жандарми ї чиновники провели обшук на київській квартирі Косто: марова Серед вилучених паперів поряд 1з поезіями Шевченка 1 «Книтами буття» (програмним документом організації) були й такі оригінальні твори Костомарова, як уривок 1з незакінйченої російськомовної повісті «Паньгч Натальч» і вірш «Діти слави, діти слави!» У першому ізНниИХх Костомарог нпомагався птілити п художній рормі ОСНОПпИ!: ПОЛОЖеСНМІЯ історіософсе ької кониепит братства ідеї хриє тиянського демократизму, панслов'янського федералізму га україні ЬКОГО МеССТанІОМмУуУ Подібні думки унайшли своє постичиє офор млення (правда, ма невисокому художньому рінні) у вірші «Діти слапи, діти єлапи"» У носом Костомароп висловлю та і рома оми шення кріпацтва, бюрокротизму православ я, вірить у повернємня незалеях йиих слов'янських народіп ло споангельських зЗапонмі єм ка МИ НОГО Помітивши схожість ідей, висловлених в уривку повісті, з програмними документами братства, жандарми на допиті 17 квітня поставили Костомарову питання «Обьясните, с какой целью составлена бьмла зта записка и не вьтражались ли в ней надеждь и правила Славянского общества?» ШЩоби відвернути можливе звинувачення, Костомаров був вимушений вкласти в свою відповідь ціЛКОмМ протилежний зміст, наголосивши, що у творі мав намір зобразити романтичного мрійника, усі захоплення і проекти якого згодом розбиває життя. Вірш «Діти слави, діти слави!» слідчі поМИЛКОВО приписали перові Шевчен: ка, тому він 1 не фігурував на допитах Костомарова У відношенні Д Г Бібікова до О Ф Орлова від 13.05 15847 р. дано стислий виклад змісту та коротку оцінку 4-х творів Костомарова зі збірки «Украйнские балладьк» (1839) 1 3-х поезій зі збірки «Вітка» (1840) Так, чиновники засудили зміст та ідейне жити для здійснення чу" сні імперських інтересів Куліш спробував у дії української традицій, стали слу жих і ворожих Укра У поемі «Україна» художній формі відтворити по історії від найдавніших часів. | а яв Серед спроб Кирило-Мефодіївського ор 2 ства немає офіційних паперів, у яких було дано чиновниками історико-літературну оцінку окремо кожному з творів Куліша, за вия те ком коротенької характеристики перших розділів «Чорної ради» Одначе на сторінках п'яти документів у загальних рисах висвітлено тематику. га ідейний зміст названих тво рІВа «Вина Кулиша, также не принадлежавшеї! 05 Украйно-словянскому обшеству, 7 зазначає Орлов, в некоторой степени сходна -« преступлениєм Шевченко. Любя пламенно свою родину - Малороссию, он в напечатанньх им книгах с восторгом описьгтваєт дух прежнего казачества, наєздьі гайдамаков изо-" бражалв виде рьщарства, представлял историю зтого народа едва ли не знаменитее ВСеХ ІДЕЇ БРАТСТВА ЛІТЕРАТУРНІ ТВОРИ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША | МИКОЛИ КОСТОМАРОВА В ОЦІНЦІ ЦАРСЬКИХ ЖАНДАРМІВ ПІД ЧАС ПРОЦЕСУ 1847 РОКУ звучання балади «Максим Перебийніс», зазначивши, що в ній «автор прославляєт. гайдамаку (разбойника)», яким вони вважали одного з найталановитіших сподвижників Хмельницького. У баладі «Дід-пасічник» жандарми виділили той момент, де оповідач згадує промову Полуботка на захист «прав і вольностей» українського народу, «0 КкОИХ В последнее время столько рассуждали малороссияне». З підозрою поставився Бібіков і до невеличкої балади «Співець», у якій висловлено жаль з приводу занепаду української мови та загрози втрати нацією історичної пам'яті Крім того генерал-губернаторові не сподобалось 1 те, що переклад твору на чеську мову було здійснено Владиславом Челаковським, «известньям... по своему недоброжелательству ко всему русскому». У поезії «Пісне моя», якою відкривається збірка «Вітка», Костомаров із захопленням констатує факт популярності народної пісні серед усієї української нації «Од Сосни до Сяну». Поет клянеться до кінця виконати свій обов'язок митця, працювати на благо українського народу. Відчувши національно-патріотичну спрямованість вірша, Бібіков зазначив, що «Сочинение зто вьтражаєт вполне тот дух, которьй ввел сочинителя в такиє преступньє заблуждения» Негативну оцінку з морально-етичного боку отримали такі віршові твори Костомарова, як «Щира правда», «Клятьба» і «Згадка» Отже, жандарми розглянули й оцінили поетичні твори Костомарова, «обращающие на себя внимание мьслями о прежних козаках и гетманщине, подобньшми помещенньїім в киигах Кулиша», та повість «Паньч Ната- ЛЬчЧ» На підставі розпорядження начальника гретього відділу О. Орлова від З квітня 1847 р. у Варшаві був зазрештований П Куліш за підОЗрою участі у Кирило Мефодівському братстві На допитах, які ПОЧалися Іб квітня, жандармам не вдалося довести участі Куліша у таємній політичній організації Тому голов шими підставами для уздмимувачення і Ззмроку була тематика пизки його творів, викладети в них горіософ' вк: погляди, а також дружний ув'язки письменнийка з братчиками ЖКандарми певною мірою підчули патріотичну та резолющшонівзуючу силу а По вести об украйнском народе» (надрукована |Н46 р у дитячому журналі «Зпездочка» ), де об пуоутомались ЛУМКИ про пеобхідни гр УТЦО рення м майбутньому нозалежної Украни КОМ держайци | ЦпеЄЛИКОоюЮ ПІДОЗРОЮ постами Ме шимнониики їо до росій ькомовного роману (Михайло Чарншшенко (1м43) У названому романі письменник ма пої альному прикла | пока ра ДОЛЮ ТИХ ЛЮДЕЙ, яко пидрємКо ие під НаІОюбольих НИТУЮСМ | историй, славу его назьтвал всемирною, при: водил песни украийнскиєе, в которьіх вьгражаєтся любовь к вольности, намекая, что зтот дух не простьгм и доселе тайтся в малороссиянах; описьгвал распоряжения императора Петра Г и преемников его в виде угнетений и подавления прав народньх Книги Кулиша могли бьт производить почти то же впечатлениє на малороссиян, как и стихи Шевченко». Ретельно вивчивши творчість письменника з метою встановлення реального ті впливу на формування громадської думки та національної свідомості українського суспільства, жандарми роблять висновок, що «Сочинения Кулиша могли столько же посеять в малороссиянах мьюгсли о возможности существовать отдельно, сколько стихотворения Шевченко, и тем более производить вреда, что одно из них издано «Для детей старшего возраста». Проаналізувавши суспільно-політичні, філософські та історичні погляди Куліша, висловлені ним у своїх творах та листуванні, слідчі роблять висновок, що письменник, які Шевченко, є «представитель партии неуме: ренной» у національно-патріотичному русі У жандармських письмових оглядах дається в першу чергу оцінка політичного спрямування творів Г. Шевченка, П, Куліша : М Костомарова. Основна увага зосереджувалась саме на національно-визвольних мотивах, які найбільшою мірою виявились у «Кобзарі» Шевченка та «Повести об украйнском народе» Куліша. Критики з ПІ відділу зробили для себе переконливі висновки про те, що названі вище письменники на чільне місце у своїх творах висунули постулат політичної самостійності української нації Літературний доробок заарештованих давав достатній матеріал для розуміння сусСпІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ поглядів свідомої української інтелігенції На підставі аналізу художніх текстів жандарми памагалися довести участь Шевченка 1 Куліша у таємити політичний організації П рої о уМІЮ чи моОжЛлИцИий суспільний резонанс під 1 поріг Шевченка, Куліша ї Костомарова, миновиий: кисправедливо розційювали їх як апітаційний засіб для поширення національно-визво пьмих ІДЕЙ Серед усіх прошарків л Ерашеського народу. Гому з 1647 р. офіційні кола почали поси ля,дати наше поїпонально письмен ТО мі иебосопечний чимийк пиатоОноально -пизпольно го руху, почаяк у А ЛЯНОУ! СУСПІЛЬНОГО киИття почалася актипціїд пропа лида ідеї п р жанної незалежногті У країни уд участь у І ирило Мефодівськома Оротетиі МІ Костомаропа було на рисуп'язисмо РаВУВИНИТ ра ГИ МО М У поридкуи ші граю ТОЗТОВЕТО удоланшя ло 4 яра тОви 11 уДборомою кайматися паукопопедагогічною діяльністю. | Після й - й кує я в" І чі йо БО, - я ою о - Го й - пи я и Ж» м у ій - "ЖИ пт им ууені У пе хуя Х гримісячного перебування у згаданій в'язниці та арештантському відділені військово-сухопутного госпіталю Куліша заслали до Тули, заборонивши йому писати Пайсуворішої кари з усіх членів братства зазнали Т. Шевченко М. Гулак Опубліковані твори Костомарова «Українські балади», «Вітка», Куліша «Україна», «Михайло Чарньшенко» та «Повесть об украинском народе», які «Кобзарь Шевченка, були заборонені та вилучені з продажу До того ж, на відміну від творів Куліша : Шевченка, вилучених з обігу за їх національно-революційний зміст, дві збірки поезій Костомарова заборонили «наийболее потому, что в то время признавалось необхо- димьм принять строжайшиє мерь прот "Д»-- возрождающегося украйно-славянско: | духа». Цензорам, які дозволили друкувати згадані твори, було оголошено сувору догану. Одначе згодом сам цар Микола І вирішив не накладати це стягнення на цензора Снегірьова, котрий дав дозвіл на публікацію «Українських балад» Костомарова. В П-му пункті Доповіді Орлова Миколі І пропону: сться. «Генерал-адьютантам Бибикову й Кокошкину сообшить, чтобьт они наблюдали во вверенньх им губерниях, не оставались лив обращениий стихотворения Шевченко, ру" копись «Закон Божий» и другие возмутительние сочинения, также не питают ся ли мьгслями о прежней вольнице, гетманщине и об правах на отдельное суще" твование, чтобь обращали внимание на тем которье особенно занимаются малороссийскими древностями, историею и литературою, и старались бь прекращать в зтой області наук всякое злоупотребленисе . ? У своїй доповіді Миколі І про діяльність слов'янофілів О Орлов намічає такі запобіжні » заходи проти «українофільства». «Обьявит / еще вьсочайшее повеление, чтобьі наставни" ки и писатели действовали в духе М видах правительства . чтобь они рассуждали сколь возможно осторожнеєе там, где дело идет 0 народности или язьке Малороссими й других подвластньїх Россиий земель, не давая любвя к родине перевеса над любовью к отечест?У! империм, изгоняя все, что может вредит» последней любви, особенно о мнимвіх насто" ящих бедствиях и о прежнем, будто Ов необьікновенно счастливом положени» под" властивіх племен, чтобь все вьіводь! учених и писателей клонились к возвьішенній Ю Малороссиим, Польши и прочих стран отдел по, а Российской империн» З метою усунення будь-якия прали паціонально-визвольного руху на Укроча зокрема у сфері освіти, науки ! культуюи Мініс геретво віп гришних с прав і Міністеріт освіти на пілставі відношень ПІ відділу це ють спеціальні розпорядження ! циркуляр спрямовані на посилене розгортай' русифікаційного процесу Отже, з 1847 ро імперський урял поч цилеспрямопану постійну боротьбі м українським літературним 1 культурийт п, хом о цілому яка гривала «міЛИЖе іє сої сторіччя аж до утвореним україно, р» шимональної соборної держави 7 | 1 юг Ро цлянмутгі документи (|| відд! пу мити рити її усім погли (В умарота: МОЖОТИНІЄТьЬ ТОЧНІ рок сисгему суспільно по ТИ и І Пепченка || АХ ІААнА РУ МІ МО и. як! | га ОСТІ були відображені п їхній твор'ї - кожно! ОАРИОРІНЬВ ОА риомі окреслити місце иисьменників в історико птерат) ДРОВА ОТО РАМУ ПОЧУТЕ КИ ТРК ЗІТе ВИР ЛТЕРТЬ проце! | | п б вв мі, М Зоя фе то ре Пн чо Уч то жо о з 4 Рі к. ді РО ьо нь ПЛ ВВ з ПА Й ПД інн || "Чо че БІ Рос Ор -Но' леи'о ниви. їни о ши Й. .: 7 ви чо го рани ро Г ації) нні | й зй шо СЯ чать

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин