Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №28 за 1996 рік

Слово Просвіти, №28 за 1996 рік

и | Й 16 їх ки еєєЄ О- зі ти гаив ралю му і зі гуи лили ру" ие ех, ий- 4 Р -ТИ ОЗ -« а . г РРО іа чинив тор че ниві "ТУ ьо ч яю - - ть» ДИР зурзже ре ; на - - - і ково Слово ПРОСВІТИ вВІіДНОВІМО ХРАМ Панін ШЕ РО і василя ллипкіІВвСськоОГО «аАВчора, на окопиці міста, Верхній Сопом'янці, де нараховується близько 5000 мешканців, відбупося урочисте освячення кам'яного храму... Храм цен світлим, просторий і в акустичному відношенні так добре обладнаний, що віруючим у храмі чутно з будь-якого місця кожне слово священика | читання на кліросі» Так писала газета «Києвлянин» 10 пистопада 1897 року. Освячення ! перше богослужіння в Сопом'янськіи церкві провели найвищі ієрархи Київської! єпархії, «при велепюдному зібранні народу», з участю начальника губернії, міського голови, членів управи ! багатьох гласних думи Однак не лише газета «Києвлянин» присвятила в той день цій важливій події великим матеріал. Не залишились осторонь І! Інші видання України ! всієї центрально! частини колишньої Російської імперії, усього православного світу. Відомо, що в 1905 році настоятелем Солом'янської Свято-Гокровської церкви бупо призначено протоїєрея Василя Липківського, який до цього обіймав посаду директора Кмівської церковно-учительської шкопи, пюдину енергійну, діяльну, наділену від природи допитливим розумом | даром мислителя, безмежно віддану ідеї спужіння Господу Богу. Він активно взявся до роботи по завершенню архітектурного і художнього Во ззу храму як єдиного цілісного Просто- 2 де здійснюються євхаристичні таїнства | молитви во славу Всевишнього. Його зусиллями і стараннями Солом'янська церква бупа значно розширена, до неї було прибудовано дзвіницю, облаштовано ! освячено престол в ім'я святих Жінок Мироносиць | престол вім'я преподобного митрополита Платона, впам'ять про мого плідну діяльність у Києві. Так само були виготовлені ! розпи- сані дерев'яні іконостаси, виконані значні роботи по завершенню художнього оформпення храму У дні бурхливих подій після 191/ р. В. Липківський активно включається до руху за відродження Української Православної! Церкви. На Першому Всеукраїнському Православному Соборі, що відбувся у стінах Святої Софі на Покрову 1921 року, де зібралось 472 делегати від усіх парафій України, його висвячують в сан митрополита Київського як духовного поводиря руху за самостійну (автокефальну) Українську Православну Церкву. Пізніше, звинувачений у контрреволюційній діяльності | зв'язку із закордоном, митрополит В. Липківський під тиском ГПУ був звільнений від обов'язків глави УАПЦ, деякий час перебував під домашнім арештом, а потім був висланий з міста Києва. У 1938 роційого заарештували органи КГБ і незабаром розстріляли. Однак ще раніше, у 1936 році, комуністи здійснили наругу над Солом'янською церквою: з неї було скинуто хрести і знесено бані, а сама церква довгий час не діяла. Деякий час у ній була розміщена лудильна, а потім швейна майстерня, так, Господи, чого тільки не понапридумували більшовики, щоб наглумитися з віруючих. 8 наш час Свято-Покровська церква на Солом'янці є діючою і належить до Української Православної Церкви Київського патріархату, національної Церкви нашої незалежної держави. Проте вже не перший рік під огорожею храму збираються прибічники Московського патріархату. Ще 6 нічого, якби вони тихо і мирно проводили свої молебні під огорожею, на якій розвішують віддруковані на папері в друкарнях зображення святих, щоправда, во славу сусідньої з Україною держави та І духовних пастирів. Забувши одну з основ- о руг/ живОовОРИТЬ - часа ції | не - оно п-е ж - ет «че -о "йог - а Пивна нн - - о і нні ПЕР нин ооо ПОЛИН АННИ ГНЕ й ее ее ння пика ие онеенннен ЕЕННЕНВНВЙННЕННИСЛИН ОАЕ ПЕ р нн ПА ни нневннннннннннваннпенннннннянннин еле цій - чних заповідей Христа «Возлюбіть один одного», вони поводять себе з викликом | агресивно, лихословлять | спотворюють істину, кажучи людям, як! идуть до храму, що Солом'янська церква - уніатська І тому позбавлена благодаті Божої. Протягом двох останніх років церковна рада і прихожани храму неодноразово звертались до адміністрації району ! міста з проханням допомогти навести біля церковної огорожі порядок. Але, напевно, комусь вигідно, щоб біля огорожі нашої церкви продовжувалося протистояння православних віруючих Київського ! Московського патріархатів. Чине прийшов час адміністрації міста т району покласти цьому край, тим більше, що, збираючи великі суми з немічних людей, община Московського патріархату, на відміну від общини Київського патріархату, не платить до державної скарбниці жодного карбованця. Хоча, перехоплюючи віруючих, що прямують до храму, і серед своїх прибічників, торгує жваво і злагоджено. Думається все-таки, що це справа часу. Тому що не може нормально існувати незалежна держава без своєї Церкви. Хіба не абсурдно, коли віруючими вільної держави управляють з-за кордону! Адже будь-якій, хоч трохи розумній людині зрозуміло, що один, навіть невеликий храм -- це значно більша сила, ніж бойовий полк, а уся помісна Церква набагато сильніша за Чорноморський флот у справі будівництва незалежності держави, бо це є духовна ! моральна сила нації. Наближається 1997 рік, в жовтні якого виповнюється 100 років з дня освячення і початку діяльності Свято-Покровської церквина Солом'янці. Храму, де провів більшу частину свого служіння Господу Богу і Україні мученик за нашу провославну віру Василь Липківский. До нашого часу церква ця обезглавлена, не має бань, хоча усі необхідні проекти на ії відновлення давно вже виготовлені, узгоджені у відповідних інстанціях і затверджені до виконання. Однак ні у церковної ради, ні у Київського патріархату, на жаль, немає необхідних засобів на її відновлення. Від імені прихожан, парафіяльної ради Свято-Покровської церкви на Солом'янці, з благословіння Київського патріархату, закликаємо: нехай кожен з істинних Ггрома- дян України, від Президента до неїмущого пенсіонера, діаспори за кордоном, внесе свій ПОСИЛЬ- представників українсько! ний внесок в святу справу відновлення золотих бань Свято-Покровської церкви на Солом'янці, звідки відійшов на мученицьку смерть Василь Липківський, щоб до свого сторіччя вона набула первісного вигляду. Крім того, одна з центральних вулиць Залізничного району, що простяглася поряд із Свято-Покровською церквою, де водному з будиночків раніше мешкав Василь Липківський, ще й до цього часу носить ім'я кривавого сподвижника Фелікса Дзержинського, чи: руки по лікті омиті кров'ю не лише багатьох розстріляних священнослужителів, духовних осіб, але й робітників | селян, - Мойсея Урицького. Хіба це не глум над усіма громадянами України, а тим більше -- віруючими пюдьми? Київський патріархат, община Свято-Покровської церкви на Солом'янці, мешканці вулиці вимагають негайного перейменування вулиці Мойсея Урицького на вулицю Василя Липківського, як це і було обіцяно раніше адміністрацією міста Києва на чолі з Іваном Салієм. Цей акт аж ніяк не буде помстою якійсь одіозній особі, але сприиматиметься як справжнє відновлення історичної справедливості і моральних прав нашого багатостраждального народу. Свої пожертвування на відновлення бань Свято-Покровської церкви на Солом'янці і проведення заходів на честь п сторіччя просимо надсилати на адресу: Київська патріархія УГІЦ Р/р Ме 701701 в Міськдирекції м. Києва, МФО 322012, код 22894788 Валютний рахунок Ме 48681/9/00 Експортно-імпортний банк України Укрексімбанк м. Київ МФО 322313 Володимир ВОЛОСЕНКО - енннннннх УТВЕРДЖЕННЯ ІСТИНИ До підсумків перебування на Сумщині Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Становище українського православ я у нашому краї донедавна 1 досі залишається досить скрутним. Пояснюється це тим, що всі парафії перебували в підпорядкуванні Мос- рай ОВСЬКОГО патріархату, відтак їхня діяльність відображала інтересів українського наронерідко свідомо спрямовувалась 1 спрямовується супроти української Іде! Зрозуміло, що в незалежній державі так не могло бути довго, ії саме такий хід розвитку подій поставив на чергу дня найтостріших та найактуальніших питань -- відродження Української Православної Церкви пад омофором Київського патріархату Розпочалася активна робота, в наслідку якої віруючі обласного центру з допомогою луховенства створили першу парафію. З великими потутами, долаючи перешкоди до шляху задоволення релігійних потреб, вони одержали у своє розпорядження дзвіНИЦЮ Воскресенської церкви площею близько б кв м Такого цинізму з боку місцевих властей навіть важко було чекати В українському місті нащадкам українських козаків не знайшли за потрібне повернути бодай один храм, збудований їхніми предками Алей це у місті викликало шалений опір. Духовенство промосковської орієнтації, ігноруючи БОЖІ заповіді, ПОЧаЛоО зводити наклепи та повело шалену компроментацію Української! Православної Церкви (Київського патріархату), владою ігнорувалися закон вимоги мирян та національно-демократичних організацій повернути Воскресенську церкву 11 ЗаКОННОму власнику -- Київському патріархату Численні клопотання перед Президентом України Верховної Радою ти Урядом також не давали бажаних наслідків Тим часом громада віруючих росла, на місцях створювалися сприятливі умови для відкриття нових парафій зрештою, В області було відкрито єпархію Української Православної Церкви КП) на яку Иого Святістю Патріархом Київським | ВСТЄЇ Руси- України Фі ларетом було висвячено преосвящетнного Герона м виняткову толерані ність та мудрість, зм короп кий час ВІН зу»кив ри дв'язати галий ряд досить складних проблем Так бу м створено умови для в' иташі до нашої єпаржи Святійшого Патріарха Програма Його пи ребувайня передбачало 7 і ирН, Во рид ІД ОЛІМ Т Кк. Та Н рис Ри сия ї 1) р Р, иявляючи уно спрчннн зознннннннчнннннйнно нан - - ---бі одне З Святійший Патріарх очолив богослужіння біля Воскресенської церкви, мав ділові розмови з єпископами Сумським та Охтирським Геронтієм 1 Білгородським та Обоянським Іоасафом парафії якого належать до Київського патріархату, відвідав парафії у Піщаному Сумського та Грунівці Красногільського районів. Наступного дня він поклав квіти до пам'ятника Тарасу Шевченкові в обласному центрі, зустрівся з головою облдержадміністрації А Єпіфановим, студентами та професорсько-викладацьким складом Сумського педінституту, мав пресконференцію в обласній науковій бібліотеці та зустріч з громадськістю м Суми в приміщенні обласної філармонії Одразу відзначимо, що усі ці заходи виявили живу зацікавленість Святійшого Патріарха, духовенства та мирян релігійним життям, долею українського православ'я взагалі ії на Сумщині зокрема. Скажімо, масова участь вірних Украінської Православної Церкви (КП) у богослужіннях переконливо засвідчила, що приміщення дзвіниці, де від сили може поміститися 20--25 чоловік, аж ніяк не дозволяє служити відправи, не відповідає елементарним санітарним умовам. Особливо слід підкреслити й те, що серед сотень віруючих тут були як літні люди, так 1 учнівська та студентська молодь, робітники, науковці, пікарі, учителі, викладачи вищих навчальних закладів, журналісти, письменники і т д. що, у свою чергу, свідчить про благодатний грунт для відкриття нових українських парафій, що назрізі проблеми, пов'язані з цим, необхідно не лише обговорювати, а й розв'язувати, переводячи їх у алощину практичних дій Зустрічі у Пищаному та Грунівці показали, що це стосується не лише Сум, а й області в цілому Не можна обійти увагою и зацікавленості молоді церковним життям, потягом п до релігії, бажання пізнати, усвідомити 1 наслтдувати у повсякденному житті християнськуУ МОраль тастику, християнський ідеал тпоюдими Тому нпаціональнодемократичні оргатааці молодіжного спрямування, органи осніТти мають мадуматися над цим, аднее пихопвання здорової моралі, високої духовпості наш ональної СамоОсСрІДОМОСТІ -- СПІЛЬНА справа держави |церкви Зус грим з духопвенй - ПИ Р аа натр аю Р й ЕР некишиюи НЕНЕЕРР ством, недільні школи, тематичні заняття, виступи у засобах масової інформації -- то далеко не повний перелік форм і методів такої роботи. В інших областях вони уже давно стали звичайною справою, то ж чому повинні залишатися на узбіччі ми Візитація Святійшого Патріарха, здається, поклала цьому добрий початок. На зустрічі з Иого Святістю голова облдержадміністрації повідомив, що прийнято рішення про передачу частини (Ї поверху) Воскресенської церкви Українській Православній Церкві (КП) На реєстрації в області перебуває ще кілька українських парафій, планується будівництво нових храмів, супроти шаленого тиску відбувається перехід як духовенства, так 1 віруючих з Московського до Київського патріархату. Цей процес набирає усе ширшого розмаху не лише в області,а й по ВСІЙ Україні. Отже, істина відроджується І то добра ознака нашого часу, то є утвердження не лише державної, а й духовної незалежності України кого товариства, Української Національної Асамблеї, «Просвіти», Руху, Союзу Українок, ХДПУ. Разом з тим не можемо не зупинитися 1 на прикрих фактах, що мали місце під час перебування Святійшого Патріарха в Сумах. Так, наприклад, керівництво університету відмовило Єпархіальному управлінню в зустрічі Його Святості зі студентами вузу. Мабуть, зовсім забув, у якій державі живе 1 на якій службі перебуває 1 начальник Військового інституту артилерії при СумДУ генерал Колесников, заявивши про відмову з слухачами інституту на таку зустріч, бю, бачте, він офіційно підтримує Московський патріархат Дуже добре, що ці факти були поодинокими. Візитація Святійшого Патріарха на Сумщину в цілому була корисною, плідною 1 надала поштовху для поглиблення процесів українського духовного життя на Слобожанщині. нене В ЕЕ РР Р А Діяльну допомогу Єпархіальному управлінню у підготовці та проведенні візитації надали обласні організації Козаць- - оч - "'"ь пз : б. ьо Я у. ни в й Р кай ї я ьо й ї " - й й "й " - - . ї я» щі Я РРРАВЕВННЯНИ , 5 "і що | Віктор КАЗБАН, науковець, заступник голови обласного об'єднання «Просвіта» АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА Над мастом зеленясто-кучерявим У залоти акантовит листків Зметнулися смарагди куполів, Мов гімн останнім дням старої слави, Коли химерну вдачу козаків І вільний дух лицарської держави Сумним вогнем вечірньої заграви Останній промінь жаром обпалив... Неправда, ні! Ще слава мне згоріла, Не вмерла воля, бо в руці Кирила Ще ся є волелюбна булава, А стани граму, сповненого дива, Ще чують передзвін старого стиву И питомців Академії слова. Володимир ПАНЧЕНКО і : - - Р,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин