Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №28 за 1996 рік
Слово Просвіти, №28 за 1996 рік
тн ж
А ЕЕ
сжнини жено
ня
Клово ПРОВ
панни НН Он Р Б
І
цін м з а о
ни 1 уннавнвнананниввааааяв яз сти онБнннЕНЬь
З ння - ній з. "т ЕВЕР
9(ФОР/Л ДЯ ЛЯ ПРОСТІР
антенами" ксливннйбнно завер ИН НН НН з с ДА знненеовнии У
п
У вересні свою першу річницю святкувала вам відома, очолювана О Роднянським «СТУДІЯ 1-1», яка С частиною німецької
ірми «Іппома ніг ОгобН». Рік існування це ВЖЕ доволі значний проміжок часу, по закінченні ЯКОГО МОЖНа робити певні підсумки Тож «Чи стала для українського телебачення панацеєю ВІД провінцій ності «СТУДІЯ 14-1»?2» Під таким заголовком ще в березні цр газета «Час /ТІМЕ» опублікувала
статю Тараса Марусика, вякІЙ автор, з!ви нувачуючи 8 монополізації найкращого ефірного часу па головному каналі українського теперачення, підсумовує «Перший місяць присутности «Студії 1-1» на українському телебаченні засвідчив, що званав вона не виправдала ні щодо акости показуваних Фільмів, ні щодо мови дубльованих стрічок» Ідеться про фільми іноземного виробництва, здебільшого американські, ЯКІ зайняли значну частину ефірного часу | нагадує СТУДІЙЦЯМ, атакож високим посадовим особам, що, наприклад, Франція, де «протекціонізм щодо національної: культури один з найсильніших у світі, кладе чимало фінансових |! моральних зусиль у протистоянні американському кіно на власній
територі! Так, зініцщативи Франції прийнято директиву «Телебачення без кордонів», ака від 1989 року обмежує розповсюдження неєвропейських програм у ЗД сні Європейському Союзі Система квот чітко Д " діє проти голлівудської! гегемонії Чимало з | тих фільмів, які встигла запропонувати тепеглядачеві приватна «Студія 1411» на державному телебаченні, не показують на громадських телеканалах Франції Не крутять подібних стрічок ії на першому каналі, приватизованому (ТЕ 1) Більше того, ці й інші телеканали виступають замовниками І співвиробниками французьких кіно-й телефільмів, захищаючи цим самим нацональне кіно й телебачення, даючи роботу тисячам працівників даної галузі. З укладенням договору між Національною телекомпанією України і компанією «ЇІппома» нашим працівникам подібне, здається,
не загрожує
Але б
уло би неспра ведливо, висловлюючи думку опонента, не надати слово
працівникові «Студії 141» Юрію Макарову, яким в тому ж таки «Час/ТІМЕ» від 7 червня оповідає, що за час, що минув, вже палагоджено конвейєр дублювання українською мовою спільно з студією «Хло Ппушшка» на чолі з ВІДОМОЮ українською чноактрисою Людмилою Логийко, а також створено власну групу дубляжів, яку очолює поет, сценарист і режисер Станіслав Чернілевський, Що ж, можна лише вітати такі досягнення, але, дозвольте з Вами, пане Макаров, не погодитися, що переклад на українську мову у певної частини глядацької аудиторії викликає додаткове напруження Адже, за Вашими ж словами, УТ-Ї відірвалоглядача популярним серіалом «Династія», бездоганно дубльованим українською мовою, від московської програми «Время», а також від інших програм ГРТ Тож не в мові тут річ
Вітаючи появу на українському телебаченні у рубриці Студії «Класика світового КІНО? таких фільмів, як «8 1/2» Федеріко Фелліні, «Небо над Берліном» Віма Вандерса, «Контракт художника» Пітера Грінуєя, «Мовчання ягнят» Джонатана Деммі ТОЩО, а також фільмів з конкурсної програми цьогорічного Каннського кінофестивалю - «Канзас- Ст» Роберта Олтмена та фільму-лауреата «Золотої пальмової плки - 96» - «Секрети та брехня» Майкла ЛІ, все ж проглянувши програму показу фільмів на вересень, впадає в око обмаль, точніш - єдиний вітчизняний фільм у рубриці «100- річчя українського кіно» - «Дорогою ціною» Марка Донського Натомість перенасичений репертуар фільмами іноземного виробництва, доцільність показу яких викликає сумнів. Йдеться передусім про американські кіноцикли «Молодий та нерозважливий» | «Поліцейський з Лос-Анджелеса», а також «Кримінальна Роая» та фільми про Анжеліку Переконана, що український серіал Олега Бійми «Острів кохання», право на показ якого вжекупили Франціята ГРТ, глядач дивився б з не меншою цікавістю, ніж російський
--
показ «Королеви Марго». Не кажучи вже про підтримку вітчизняного кіновиробника «Адже, -- знову цитую п Марусика, - ми мусимо зрозуміти просту істину - ніхто, крім нас, нетворитиме (чит іне підтримуватиме) фільмів, як осмислюватимуть нинішній етап історії, надзвичайно важливим, ніхто, крім нас, не візьметься за екранізацію нашої! багатющої! класики
Ми попросили Тараса Марусика ще раз повернутися до аналізу діяльності «Студії 1-|ї». Нагадаємо читачам, що Т. Марусик працював головним консультантом Комісії Верховної Ради з питань культури, а також радником Міністерства культури. Після закінчення навчання у Франція отримав диплом Вищих спеціалізованих студій за фахом «Політична культура 1 мистецька діяльність», а зараз працює старшим науковим працівником Державного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса
Тарас Марусик -- Мені вже доводилося робити аналіз діяльності «Студії 1161» від початку піснування Я висловлював чимало критичних зауважень як на адресу «Студії -Ю1», так і на адресу керівництва Держтелерадіо України. Схоже, дещо з тіє! критики було враховано Проте в головному - ворієнтації накращізразки української кінематографії г в дублюванні фільмів українською мовою - мало що змінилося. Вже цього місяця більшість фільмів, у тому числі | «8 1/2» Федеріко Фелліні, демонструвалися роайською мовою. Або візьмімО 140-річний ювілей Івана Франка, однієї! з найбільших в українській літературі і політиці постатей. | знову Держтелерадіо України продемонструвало 5 серій «Пастки» за твором Івана Франка у найпрший час, а саме: з понеділка 26 серпня по п'ятницю 30 серпня о 14 годині. У ті самі дні «Студія 1-1» у найкращий вечірній час показала 5 серій фільму «Місто вбивць» Зовам випав з поля зору українського телебачення цікавий двосерійний фільм за п'єсою | Франка «Украдене щастя».
Опоненти могли б заперечити, що не все так погано, що та ж «Студія 141» вибирає для показу і деякі українські фільми, навіть свіжі. Але чи є ті фільми справді найкращими? Так, на саме Свято незалежності «Студія 1-КЇ» показала свіжий фільм Григорія Кохана «Страченісвітанки». Сценарій до цього фільму, в якому йдеться нібито про діяльність УПА і долю людей у той час, написав Григорій Штонь. Відразу
зазначу, що стрічка «Страчені світанки» посередня, сценарій схематичний, а тому не відбиває історичної, а відтак художньої правди. Тому І гра акторів штучна, Декого, пльки «притягнувши за вуха», можна назвати акторами А мову декотрих з них просто важко слухати, настільки орфоепія не українська Дія ж то відбувається на Західній Україні,
Що хотіли сказати автори фільму, до кінця незрозуміло То правда, що людина цінніша за будь-яку війну. Але правда 1 те, що для того, аби стати справжньою людиною, треба виконати свій обов'язок, тобто реалізувати те, що має назву «свобідна воля» І немає значення, який конкретно цей обов'язок Центральні персонажі фільму «Страчені світанки» якраз цим не відрізняються. Порожні серця г порожні душі замінюються псевдофілософськими фразами
Подив викликають також деякі епізоди, за якими можуть ховатися певні тенденції Так, вояки УПА мають досить-таки неприємний, аю подеколи бандитський вигляд - голомозі, вилицюваті В акторів, які грають енкаведистів, звичайні, я б сказав, людські обличчя. Незрозуміло також, чому автори наприкінці фільму показали, як бандерівці вбили жінку з немовлям. Енкаведисти з фільму такого собі не дозволили. | це Отака правда про фактично війну, коли кулі сипалися з обох сторін? Чи, може, сценарист не знає тих вражаючих цифр, зпдно з якими більше мільйона західних
українців були піддані репреаям - убивст-
вам, висланням, переселенням, а виконавцями були переважно енкаведисти? Сумніваюся, адже Г. Штонь - родом саме із Західно! України.
Фільм «Страчені світанки» недаєвідповіді| на питання про добро і зло - не у філософському розумінні, а в конкретних історичних обставинах Справжні українські інтелігенти розуміли г розуміють поняття індивідуального обов'язку як свобідної волі. В 40-50-х роках на Західній Україні відбувалося те, що нині - в чеченській республіці Ічкерія, - війна проти окупанта за право жити на власній земліза власними законами. Варто було б про це пам'ятати авторам фільму «Страчені світанки». Але вони про це забули. А разом з ними - «Студія 1-1».
/рина БІЛА
СВЯТО ІЗ ВОЛАННЯМ ПОРЯТУНКУ
4 іністерство України у справах 1/з 9 т. преси та інформаці, Спілка письменників України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Український Фонд культури, центр «Український дім» провели 25 вересня в «Українському домі» Свято української книги ПІД назвою «5 років незалежності». Й давно ВІДОмІ, й новопосталі видавництва, попри кенуючі проблеми, пов'язані з труднощами становлення самостійної Української держави, організували виставку кращих своїх видань. Представили книги, від згадування -амих авторів яких можна було в часи не дуже Віддалені від сьогодення потрапити за грати. Але свято є свято! Вже стало доброю традицією організовувати в «Українському домі» розпродаж кращих 8идань вітчизняних видавництв за їхніми пОмінальними цінами, без торговельних "адбавок. | цього дня не відійшли від тра- Диці, Але головною тут бупарозмова видавців Та людей, причетних до вітчизняного книгозидання, про проблеми цієї важливої галузі хУльтури. Святкових розмов велося менче, частіше пунало закличне: «Рятуимо вкраїнську книгу!».
Тривоги небезпідставні. Одне з найбільших видавництв світу «Дніпро», наклад, яке щодня дарувало життя одній
«Ці, тепер за рік спромагається всього ча 40; «Український письменник» випускає / СВІТ річно приблизно 15 книг...
УСІХ цивілізованих країнах вітчизняне говидання -- під державною ОпіКОЮ. б натомість, цікавимо як стратегічним за (Т хіба що нашу зчаста норовисту й - Зиму сусідку Росію, бо підладаємо під п лолитические интересьт», рівно ж як
"Рибалтійські країни. Недавно прийнята
там програма російського книговидання спричинить (уже спричинила!) лавину літератури мовою вчорашнього старшого брата на голови й так слабкозаангажованих на українську мову співвітчизників. Тож як противага потрібен проект
національного книгодрукування. Кілька видавництв -- ! на цьому наголошували виступаючі -- треба оголосити національ-
ними, з залученням до цієї важливої справи державних коштів. Говорилося | про необхідність послаблення податкового пресу. «Ми повинні не просити, а вимагати від керівництва України сериозного ставлення до культури, аби знову, вже в сьогоденні, не творити нових «білих плям», -- зазначив у своєму виступі голова СПУ Юрій Мушкетик
Виступали на святі книги директор «Українського дому» Лариса Хоролець, відповідальні працівники міністерств, директори й головні редактори видавництв, порушуючи проблеми, окреслені ще на недавньому форумі видавців , що відбувся у Львові. Всеукраїнську «Просвіту» репрезентували голова Київської крамової організації, лауреат Державної премії імені Т. Шевченка Раїса Іванченко ! директор видавничого центру «Просвіта» Василь Клічак. Відома письменниця прийшла до шанувальників своєї творчості з новою публіцистичною книгою «Історія без міфів», а директор видавництва представив учасникам свята гостроактуальну книгу публіцистики Євгена Гуцала «Ментальність орди». Прикрасили просвітянський стенд раніше виданий «Кобзар» у художньому оформленні Василя Лопати, книги «Українська абетка», «Рідна мова»...
Свято після серйозно! розмови и окреспення шляхів виходу з кризи перемістилося із виставкового передпокою до конфе-
ренц-залу. Й тут у канву святкового концерту впліталися виступи на захист української книги. Можливо, нарешті почують волання видавців державні керманичі -- не для себе ж працюють ці люди, на перспективу й заради високого інтелекту української нації. Без вирішення назрілих проблем уже сьогодні в недалекому майбутньому перетворимося на духовну провінцію. І про них же, керманичів, у світі судитимуть як про керівників провінційних.
Якщо у вас, керманичі, бракує патріотизму, зважте хоча б на власні амбіції!
Наш кор.
Репліка
РЕКЛАМА ЗА РАХУНОК НАРОДНОЇ ПІСНІ?
«Щось нове і незвичайне» запропонували спритні ділки з відділу реклами українського радіо своїм слухачам: на мотив улюблених народних пісень монтуються невибагливі слова, що рекламують той чи інший товар або й цілу компанію. Ну чого вартий хіба б нав'язливий рекламо-монтаж: «Тече річенька-невеличенька, схочу перескочу. Рятуйте мене, моя матінко: я «Олейни» хочу!».
Мабуть, задум цієї «творчої знахідки» в тому, щоби привернути увагу слухачів до продукту -- олії, яка чомусь називається «Олейна». Але натужний голос виконавиці цього «шедевру», яка щосили намагається спародіювати народну пісню, наводить на думку, що в неї, -- даруйте, -- не все гаразд із шлунком, |їй «Олейна» потрібна як ліки.
Не все гаразд з творчою фантазією та и з етикою у рекламодавців, які, користуючись відсутністю спеціального закону про охорону народної пісні, безборонністю п, 27 безбожно експлуатують народні мелодії. Наразі чуємо у випусках реклами спотворені народні шедеври «Ніч яка
місячна», «Веснянки», То чи не варто було б у «Авторське право» внести розділ про те, що подібне використання скарбів народного мелосу карається матеріально?
Бо в наші часи до байдужого серця
ділків достукатися можна лише через гаманець .
Любов ГОЛОТА
о і
ца |
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
