Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №28 за 1996 рік

Слово Просвіти, №28 за 1996 рік

НТ ож! б -Ф Ф ум ю, ви Пп и Передплата на "Сіверщину" триває | З аоставмою газети читачам з будь-якого маступного міслаця. Чіна мінімальна | мезмінна: 55 ООС0 карбованиіво на місяшь. / шикиннь якиннию (ний яна сеяиинює "яю сяють сяють бчуяюююь бсяююяю 0пнудиюяю Оля (УП ненні зе 3 хор поринсмівравйючав а ікс оо етан - Чернігівська обласна тижнева газета За Україну, за її долю. За честь | волю, за народі (микола Вороммий) бої ЗУ «сом аСіверщина» -- видання Чернігівської обласної організації Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка ї крайової організації Народного Руху України. 31 серпня 1996 року вийшов 150-й номер газети. Ось що писалося в анонсі: «Так, нам рівно 150. Коли наприкінці 1992 року ми починали нашу газету, скептики прогнозували їй недовге життя, та Й навіть оптимістам важко було робити прогнози. Аджедля преси, особливо незалежної; демократичної, нині нелегкі часи. Багато газет і журналів взагалі зникли з обрію, чимало з них виходять з багатотижневими чи й багатомісячними перервами. Але, надиво всьому, «Сіверщина» вистояла -- завдяки насамперед Вам, шановні читачі, які підтримували газету своєю передплатою, завдяки численним авторам, журналістам. За цеїї час не було допущено зриву виходу жодного номера». Сьогодні «Сіверщина» в гостях у читачів «Слова Просвіти». я. чи А, о МИ ВИБОРЮВАЛИ ДЕРЖАВНІСТЬ "ФР. УЧАСНИКИ КОЗАЦЬКОГО ПОХОДУ захв нан ми шляхами», то на думку приходить ВІДПОВІДАЮТЬ НА АНКЕТУ «СІВЕРЩИНИ» цитата одного із стародавніх філософів: «Всьому свій час». І наш час, час учасників Анкета газети «Сіверщина» рабської психологі, споживацтва, а отже, походу, прийшов: перший раз тоді, коли . Які думки викликає у вас спогад не зробила їх свідомими громадянами ЦІЄЇ Україна стала незалежною державою, про цей похід? держави другий раз,-- КОЛИ прийняла Конституцію 2. Які вані тодліюити сподівання, мрії 3 Ябім сказала: «Швидше ставайте на України. Перша подія знищила радянсьзбулися, які пі? ноги, будьте свідОМИМмМИ господарями на ку імперію, Друтеа -ч завдала НИЩІВНОЇ Шо Об ви сьогодні сказали людям, свої землі» поразки комуністичній системі. яких 5 років тому агіту вали за неза- 2 Багато сподівань і мрій збулося, але пежпу Україну, за демократичне Надія ГАЛКОВСЬКА, чернігівськапо- єЙ те,щоянині несприймаю Я сподівався, суспільство отеса, педагог, одна з нацактпивнаишит що незалежною Україною керуватимуть учасниць стівочого гурту «Просвіти» 6 порядні патріоти. На жаль, такне сталося. Василь ЧЕПУРНИЙ, ії тоді, як 1 томі погоді. Саме тоді, в погоді, народи- При владі в Україні знаходиться сьогодні, очалював обласн Р, П росеїтиї», лася знаменита тисня «Козачка », прем єра компартина номенклатура, яка ненавибув одним з органазатпорів погоду ЯКОЇ відбулася увечері, 18-го липня, над дить 1 грабує Україну. Шаповали» | Які думки 1 сьогодні? Радість від мальовничим озером під Коропом, де зувалять» економіку, «бандаренки» (про-пробудження рідного народу -- «Я син пинилися на ночівлго учасники походу. бачте, «бондаренки») керують народа, що вгору йде, хоч був запертий в Спогад про культурологічний похід « Ко-будівництвом. Але ім я хочу сказати, що льох» (1 Франко). Як можна забути, взацькими шляхами» або ще як його все-таки всьому свій час кажімо, Волосківці Менського району, де називали «Дзвін-У1», у мене викликає З. Незалежна Україна вже є. Буде люди ишли до нас почути слово правди, найсвітТліІШІ думки 1! почуття, тому що це демократичне суспільство Просто в це як У у церкву колись Або Дігтярівку Новбув один з найяскравіших періодів мого потрібно вірити І не тільки вірити, а й род-Сіве рського району, демислужили творчого життя, який фантастично збігся вносити свій посильний внесок у справу унахиду біля мазепинської церкви Ана з величним духовним злетом, що пізніше побудови демократичного суспільства в ранок дід У табір приніс нам молока 1 10 0/ втілився увисоку сутність -- незалежність. Українській державі. рублів: «Це вам на самостійну Україну! Цей тиждень, мов коштовне намисто Із Я Ми не знаємо його ні імені, ні прізвища, семиднів-перлин, прикрасив моє подаль- Петро АНТОНЕНКО, редактор газеале, як та біблійна вдовина лепта, його ше існування, урізноманітив думки 1 ти «Сіверщина», в тому Козацькому внесок -- найвагоміший. А зустріч у Ко-образи. Ці сім днів, сім цілющих крапель поході брав участь як журналіст, потил ропі, де нас вітала тисячна площа людей освіжсИиЛиИ 1 ОЧИСТИЛИ СсПрийняття минуловистутив у прест із звітом тро похід, А Батурин -- то взагалі, як ппсня І десь го 1 сучасного мого краю, і, наче сім тпідготпував тро нього фотоальбом. поза рамками активної пам яті -- сичанпалаючих свічок, освітили мені майбутнє, І. Спогади про похід -- прекрасні, як ня комуністів страдницький 1 прекрасний шлях всіх про часи, коли ми були молодшими, 2 Збулося головне -- У країна стала нас до НЬОГО. наївнішими, коли були сповнені надій 1 незалежною. Ще 18 серпня агітували за Саме походові я завдячую появу таких ейфорії (неправда, що в неї не треба віІЛЬНУ Укр: сасїну в Ічні, наст упного дня -- поетичних рядків, дорогих моєму серцю впада ги!). Це вже пізніше о» розгублені КУП а вже 24 серпня -- проголошено Ста нем ПІД прапори друзі сахнулися врозтіч, посіяне слово не ВОЛЮ Не збулися мри про економічний Кольору жита, сходить в полях» (Ліна Костенко) А ТОДІ розквіт, бо ж при владі залишилася стара Кольору чистих небес, нас полонило 1 п'янило відчуття вот, А оригада Алевсе ж незалежтсть - - основа хочемо вільно ще -- гордість за нашу Україну, за нашу добробуту. Адже згадайте, ЯКІ в Союзі Любити 1 жити, прекрасну, хай 1 понівечену історією, були черги за хлібом 1 за всім. А як у Київ Постуті козацький Чернігівщину, яку ми багато в чому теж за вареною ковбасою |здили АП ри Горба-воскрес! тільки пізнавали чові ТІЛЬКИ консерви й були на прилавках Саме похід "Козацькими шляхами» 2 Це залежить ВІД ТОГО, ЯК ВІДПОВІСТИ | Укра на - "1 тьна! Зробімо ії багатою! став тим унікальним середовищем, зоряна запитання: «Чи маємо ми власну дер-ним гніздів'ям зародження пісні жаву і державу демократичну?», Можна «а риса КУРОВСЬКА, нита засттутікозачка», яку ми створили з компоаитовідповісти «Так», бо ми маємо те й інше ник галобвои соластіо ПІ роєсві ти»,вбви кладач РОМ Мико пОЮО зрарацьким, геж учасником Можиа ВІДПОВІСТИ є А А 00 всетеми маємо "П рнитеського музичного училичтца, ОСІ, походу, 1 Які Стала одніЄЮ з у ліо0 лених Ще чисто оридично, умовно, формально, 4 пого. спула керівником с півочосо єр" т,осень на Україні | ПОЧїа 11 Межами дао пе фактично -- це як за високими пи; облаєної 1 роси віти», Який НиИМІ « ШПезважаючи на теперішні жи гтєвІ Трудупрками, А можна знову вІДПОВІСТИ «Такі!» просві тя нським 2 ором Гі ричає тлямтіС поши, Менні 0 | череї ) рок Із ХОТІЛОСЬ Гак, Се збулося, все збувається С ка ти є керіві«й ІТТООмМ Шец СстртбоОчИиИй "ТФПАЯЖ'ГРИГІ (ттгимостиЧчНнО завити віршем. нвицінніШе, ча древнім Фрілософським принципом ї Все ба алаєне, фушою погоду оирав чиг шоми маємо, го є наша Свобода с Так, ЯК явВвис10 За ДАІГАЛОГІЄТО, прига - денні вдячні а пдиторїію іпщцирі ОТІЛеСТИ з височини 1 споду дДУЮ, НК, мабуть, й кожному селі |; місті під людей Ми бачили свободу, час походу люди задавали запитання ( | Шо то були прекрасні, романтичні Усміхиєну Свободу тоді, не лише сьогодні!) «Коли ми почнеуси сповнені світлих надіти па краще Що Ми чули спів 1ї, мо еити по-ліодськи"» Я в таких випадких ми б и МОЛОДЦІ | попереду на нас чека- О Україно! шдпондав Сьогодні» Почиїть жити так шетак багато тяжкої, але циєавої праці СЬОГОДНІ, І Ви пОочиете тик жити сьогодні | іч. РР АТО укр Інни гарає НОЗНЦОН, тобі, фа! 1 У ОТО А, СКІЛЬКИ зироєетге руками, зубами достом- »? Нидла найбільша 1: найпідстутти ша бл обом З наймолодших учасмникта тоного життя, те й ваше, А просто дати шегрля. яку Р Рейган назвав «імперією габу. Нині педагог, заступник голови | (ЗІДДати, подарувити, пожертвупати), цього | Ж | проголошена нелаоалпежиєі Чернагіася кого крайового Народного Руху, вам РИСЬ ППчАОГО не дасть /жовіна яка ще не позбавила більшість со одним з нацакттиивнішихт молодФиа 3 Те, слово в слово, що скпавв дпома селі меди аключаючти моїх земляків, полуитиктае облаєти, постийпцним автпором рядками вище, що гоноригв 15 рокі тому ЄЛИЦЯ МУСИТЬ СТАТИ УКРАЇНСЬКОЮ! До скандалу в Чернігівському Єлецькому монастирі Зізнаюся, писати про ганебмі події в цьому монастирі УПЦ Московського патріорхату не хотілося. Некрасиво все те, що там відбувалося, ганебно, прикро, надостойно християн. Ми й промовчали, вмістийши тільки сухе інформаційне повідомлення про зникнення ігумені Феодосії. Але ось російськомовна гозета «Черниговский полдень» надрукувала інтерв'ю В. Шерстобитово з митрополитом Антонієм Ваокариком. | це інтерв'ю амушує теж сказати своє слово. Отже, в Єлецькому Успенському монастирі, кілька років тому передоному УПЦ Московського потріорхату, скондол. Ігуменя Феодосія, набравши купи добра, зникла. Кілько днів перед тим вІДСИДІВвШИ Під Замком по своїй волі. Від кого ховолася? Послухаємо владику Антонія: «Сегодня монастьрь, собор - все разваливается, архитектура старинная в запустеним». Між тим, держова вже вготило немало грошей но відбудову монастиря не з любові до віри Христової, а з пюбові до Церкви, що молиться 30 Патріарха Московського. Та й сам митрополит Антоній признається, що Феодосія «должна бьло передать Амвросии 8 тьсяч долларов для рестоврации Успенского соборої! А она ничего не передало, все склодь пустье, все Феодосия собралоа и увезлао ссобой. Миряне жаловоались: что ни принесут в храм - все исчезало через одну - две недели. Коври, посуда, до много чего». Боже мій, і це в моностирі! Отак хазяйнують в українській православній святині проросійські обрядославнії А ми мовчимо та чухаємо поби! рать п о Р і Й туя Ру РО я ПУ й и Укп ЛИТУ Р аж я ії о. Р Р. дл. І я" 7 "й Ж. "Д Я "Я й п Феодосію поставив митрополит Антоній, як він сам говорить, по рекомендації ігумені Антонії з Даневського монастиря Козелецького району Можно уявити, що в тому монастирі робиться! До речі, рік тому козацька громадо браницької січі просипа владу передати цей монастир Українській Православній Церкві Київського патріархату. Але наша обласна влада бігом передала хром УПЦ Московського патріархату Так само, як і з Густинським монастирем було - вже навіть стотут монастиря у столиці був зареєстрований за Київським патріархаотом, Але що для влоди нашої закон - теж віддОЛИи ДОВНІЙ український моностир промосковській церкві. Про звичої цієї Церкви розповідає її митрополит Антоній Вакарик «Ректор нашего училища попробовал войти, а сестра Таисия с газовьм пистопетом: «Не переступайте порог, ведья вас поюблюї» Дивна якась пюбов, в усякому разі далека від християнських зопобвідем Цікава допя тої ж таки Феодосії Ви думаєте ії покарали? Де б Зараз воно в тій же УПЦ Московського патріархату, що очолює митропопит Сободан, бо хмельницький єпископ, за словом мигрополпита Антонія, її «подоброл» Влучно сказано! Не випадково журналіст не стримався, щоб не прокоментувати; «Зто очонь капоминаєт историю с перемещониямм партий ной номенклатури» Вся ця історій пкотре покозує Українська Правоспавна Церква Московського патріархату далеко від покоянна і очищення Її обличчи писане не ІкОНОПиСним Єтилемо | змушує ці ганебно іс горії задуматисй ще роз: доки й Україні хазяйнувотиме не нашо Церква з не нашою мопвоо, з не нашими звичайми? Коли ж проаріємо? А Єлецький Успенський монастир ще буде укропиським о правослопним Бо з'явилась на о ЛИЦІ! (алині) іКоОВоО Матері Божої князю мернійиському і! пОСТОЙПИО ПІН АОВІОСМ тир но мАїЄці цьому. І но зотерти той знак блпаголаті Божої ні помопничим отеїх там, мі промоскопським бапошко ГО мОТуШКОм Бо то знак опогодаті Божої для нашої землі А вона в нас укроїнсько Василь ЧЕПУРНИЙ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин