Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу
КУ 31 3 з. МУ - а оз КЗ - З за ССо Зв й е. 4 - - о -- "ЗУ ЕК | ра Дь Ж | Ю, зі з - КБ ке « с СО) ЖДВаС». ра о «ар | 5 чо Б - Бе о а б. В зе б о Б ста | п Ес
і
з
А-РОЕ Ітаде То Р Один
артетснів 9 зв адавовов з в веди нан вюшжаабв ово ово зейншнуиозфй й жо вовотоо з Зо бо Г. бо М М і
г, | з
гі й я мів з
З ОХ З З ц. У
К сно о М Же
- з З 4 З
9 5 о
із і5іє 13
Ху до З З
5 У З к з З
| З ово 3 4!
З і й зі і 411: 1
п
вання
ци чо
х «уз. и чач З оз Зк АКА! ЯН 4 5 з З СКеРКЕ НК У 8 Ж яр хо З ЧК
КУ Х М З З 9; б «59555 Ка УЮ З 5 У 4 і,
и ть
о чи чч
ю М
чом
и
а б я НЕ
о бю - но Чо
голоба
сказаб
жаби, 157277 родний
Пабло -о яка б биупобидалма
диманімно природним яд
У,
Р" ці
| «росія. », на2- з
-
крицінської є дента
- а ннаний-писюнонаннй інно
чи нини нене НЕОН НИ ГНЕ ЗБЕ Ск,
і шків ьо ач МВ
" єче р б
лм маорааль-
нами складу й і сприяла дрозбитку
нашамх тЕорчмх начал» .
|
А ЕЕ р орооной РР
о жи 040040
с ||
ние
До токого висновку прийшли учасники
розмови )!а - кругпим ( І | ТРАСА» ЗіНнИіШІМОГ 1НІО
просатянами у Міністерстві освіти України
Власне -Оме ця зустріч розпочапа цикп заходів Центрольного правління ВУТ «Просвіта» Міністерствами | віІДОМСТОВОМмМИ України з метою ртіпення (г життя 10-ї статті Основного Закону
Зустріч вепи голова Говариства, народний депутат Павло Мовчон та міністр освіти Михайло Згуровський, який зозночив, що радо «ПОДІВОаЮЧИСЬ но Конкретні накреслення програми ДІМ у розв язаонні Тих проблем, ЯКІ ниИимі постали перед осбітянами
«Просвіту » представляли члени Цен граОпі ного правління професори Іван Ющук, Анатолій Погрібний, директор видавництва
Стильно з
БР,
сприйняв пропозицію «ТЇросвіти».,
«Весепка» Ярема Гоян, нородні депутати іван ГТопеску Микола Жупинський Кияк, професор Андрій Бурячок, детіеї:Те Київської «Просвіти» Юрій І наткевич. бе участі в роботі «кругпого столу» були запро-
Тарас
шені директори інституту української мови НАН України та Інституту українознавства професори Олександр Тараненко та Петро Кононенко, представники всіх СТОЛИЧНИХ україномовних засобів інформації
ГІ. Мовчан, народний депутот, голова Всеукроїнського товариства «Просвіта», розпочинаючи розмову, сказав «Цей сериозний інтерес до мовної проблеми вмотивованим, - одже така ситуація може сбо розірвати Україну, або ми будемо мудрими і докладемо всіх зусиль, щоб виробипи нові норми життя мови і дотримувалися їх. Тому нормативні принципи повинні бути домінуючими Така державна програма розвитку української мови, над створенням якої працюють просвітяни, І які діЮТЬ 8 ІНШИХ державах, зокрема у Франції, вкрай необхідна. | звичайно ж, вона неможливо без вироблення нових освітніх засод на нових принципах нової державної мовної політики.
ТПльки спільними зусиллями ми можемо наповнити нашу програму реальним змістом, зробити все, аби вона повсякдень процювала.
Вже сьогодні зрозуміло, що ті документи, які створює Міністерство освіти, мусять бути скориговані но нормативну бозу, яку несуть у собі статті Конституції. Сьогодні ми кладемо край інерції, | я сподіваюся, що наша розмова закінчиться прийняттям вкрай необхідних рекомендацій для української освіти. Сьогодні українська національна ідея та укроїнсько держовна ідеологія мають конституційне забезпечення. Впродовж кількох років, починаючи з 1993 року, навколо 10-ї статті Конституції (уже тоді з'явився п перший проект| точипися бої за Україну чи проти Укроїни
Хочу скозоти про міркування Центрального правління, яке збиралося напередодні нашої зустрічі Українська мова, як мова державна, є мовою державного упровління Вона повинна життєдіяти в ЗОКОНОДОВСТВІ, В СУДОВІМ ДІЯЛЬНОСТІ, В ОСВІТІ, Купьтурі, засобах МОСОВОЇ інформації Ноша програма спря: мована на вироблення державної політики в сфері укроїнської мови шляхом правового регулювання, який би передбачав створен на нормативних оОктів і, зокремо, ДІЮ довгострокових то короткострокових програм різних рівнів Для повнокровної діяпьності ношо мово моє достатню історію | ДОСТОТНЮ КІЛЬКІСТЬ ІСТОричних аргументів, І гоповне,
Створення КООРДИнаОційно! роди, яко 6
ї
Конституційне право
пристужилася виробленню нопих норчоль них програм, ПпіДручЧникІЙ НОВОГО ПОКОПІННЯ єдино! системи ПІДГОТОВКИ рахівців і /сроїнської мови, введення курсу українсько мови 8 Ус пузи, які дос! токого куУрсу ні С мають, багато чого іншого, все це те, до ого ми кпичемо у нашій спільній розмові Микола Жулинський, нородний депугат, академік, директор інституту пітератури НА/ЇТ України бе о |ииу крупи ПОПИ конфі юенат зуїзди будуть натикатися но законодавчу
| Зкої про мови з Укі аїнськіи
ОО У Ви уІнНОЄ ТІ | рум примнитим
РОР г 199 | РОЦІ і упо ГІСУС ТСТМОЙО Ради Міністрів Укроїни Мо 4| про
програму розвитку ук ПінськоОї мобви
і |р4Ц|П1рія нашомольнид моб оно ПрРрІОД ДО 2000 БОКУ
"б а і їжі КАБ рн І Пі І і ді! іїзраг р 1 ік м реврІнІ
п НВ и
«ПРОСВОЯЧІЇ у»: 1868-1996
ті
МОВА -- ЦЕ БІЛЬШЕ НІЖ КРОВ,
КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ
адміІНІСТРративВноОГоО характеру ПІ ВІДПОВІДОЛЬНОСТІ ПОСОДОВИХ ОС 6 за нехту-
ВО рі
пергчвь.
ігнорування державною МОВОЮ ПІД ЧОС ВИКОНОННЯ СВОЇХ службових обов язків
Ло СЬОГОДнНІШНЬОГО дня ми, по суті, не моємо жодного держовного впливу но тих, хто не дбає про мову Ми маємо лишє моральні оргументи Ось чому така склодно СИТМУОЦІЯ СЬОГОДНІ Тому я думаю Шо ми ПОВИННІ ДІЯТИ зо конкретними планами, аби не опускати рук
Коли ми Порівнюємо ноші, СИТУОЦІЮ ростиєькою, де створена Рада при Призе дентові З ПпиТтОНнЬь ПОСІЙСЬКОЇ МОВИ, прийнято спеціальна прогрома, но здійснення ЯКОЇ виділено 10 млрд БОСІЙСЬКИХ рублів, ТОДІ ПиИТтОЄТЬСЯ, ЩО ж у нас?
МІ переконаний що ном потрібна державна програма «Укроїнська мова». І воно повинно передбачити вс; Ззоходи но розвиток укроінської риконання має Президента
мови як державної, а її контролюватися на рівні
ї нні
засоби масової інформації, якщо службовці не будуть зобов'язані її виконувати, - не ЗзміІНИТЬСЯ На МІСЦЯХ
Нам треба працювати над пропозицією про створення Ради з мовних питань при Президентові, готувати цілий пакет законодавчих указів, які б регулювали використання державної мови в усіх сферах | багато дечого запежить від Міністерство освіти, де ми сьогодні перебуваємо, -- в стані виклодання укроїнської мови на всіх рівнях.
Ми повинні все зробити для того, щоб наш укроїнський правопис у новій редакції до кінця року був завершений і поданий на розгляд до Кабінету Міністрів.
Олександра Савченко, заступник міністра освіти:
- Що стосується пропозиції створення ради при Президентові, то я вважаю, що це дуже спушно
Передусім хочу привернути вашу увагу до тих параметрів, на яких зосереджена увога моїх колег. Насамперед це мережа загальноосвітніх закладів, як! працюють як україномовні школи. Такі факти: зо останні 5 роківна Ї мільйон збільшилося число учнів, що навчаються українською мовою В 1995-- 1996 роках відсоток таких дітей - /8,6 від загальної кількості учнів. Що сприяє ширшому охопленню навчанням дітей українською мовою? 90 відсотків нових типів шкіл, які мають високий аовторитет у суспільстві, україномовні Ми внесли до «Положення про нові типи навчальних закладів» розділ про те, що вони відкриваються лише як українські
Кодри. Минулого року в нас не вистачапо 1192 вчителі української мови, нині 347 | це дві ноивожливіші організаційні зміни в мережі ї Зміни В
| якщо ми не включимо на її підтримку всі!
ніЧчЧОГО
передумови
кадровому забезпеченні
У новчально-методичному забезпеченні на цей рік понад 20 курсів мови, пітератури, історії, купьтури, ремесел укрОоїнською мовою в педогогічних зокло
взиклподаються ДОхХ Вчитель предметник як бриховатетпь повинен не пише володіти україно ЬКОМГЮ МОпПОЮ зпе и нести В СОВІ духоаним ІМАМТТЬьС іначоби и поваги до не!
КІ о пивчення укротноької мови НІДВОДИТЬСМ 23146
предмету |більшилася
Пи тома вого Ццьє6то
годим рі Ок | 14 Й, одини но рік
ГЇбпи редни СсПпІЛКУВО»НІ МИ | копетаоми! 1
питанми про омрг С
ГПІіроспіти» покоОЗзУує, щі
пе рн б ріс) ьїхк Пи | Ж іІ|ррНІмМІХ СТО! ІДОГ тів цужко
леї України ьЬКа МмОобО МДІ й них Як спецій ьноО! ГОГРТУ М | повиннО никКкпОПОТиИиєи рн
СОІМДІ и Й МАУ ШУ | іні 147101) ж ії
10-ї СТАТТІ КОНСТИТУЦІЇ В УСІ ГАЛУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ
ерез Ф уУнкці онув зння
укроїнської мови як державно! в усіх ТИПОХ
ре 1 ПІ увогти
закладів, які дають середню ОСВІТУ Це то ділянка, на якій слід об'єднати зусилля ! державних, ! громадських структур
В подальшій роботі кли повинні звернути увагу но ті області і регіони, де українська
Р . - 4 -і Т Т ї-іЗ і Й мова ще не нобула належного становище
і з- РР ЧИ уичанїтінне г ГУКА МИ НІС ерство ОСВІТИ СІ /рбоване «ТОНО
ціє: спПправи, зокрема ро зширюється мережо україномовних дитячих СОДКІВ, 8 гворюєєтьси спеціольна пітература ДЛЯ СОДКІВ І ПОЧОТКО"
вої: школи, піТературо дпя сучасної дитини та й вихователів
Віктор Андрущенко, перший заступник міністра ОСВІТИ.
-- ППрийняктя Конституції кладе крам но- ШИ суперечно: гам о-нам треб 1 Ду мати, як статтю 10, як
виконувати механізми МИ
Рі
можемо запропонувати СусСПілЛьс ВУ щЩоОг зберегти и інші ВИМОГИ Основного Зак ну про єдність, злЛоОгоОду, гармонійним бОЗВИТОКк
«Концептуальні! засоди ВИХОВОННЯ», ЯКІ Міністерство раніше г як! тепер справедливо критикуються, будуть, звичайно ж, доповнені Гуманітарна освіта викладається укроїнською мовою, - перше попоження цих засад, о друге - що їх підгрунтям є національно ідея
Це те, що вже зроблено, але ще багато слід зробити. Ми врахуємо всі критичні зоуваження, ЯКІ висловпені на нашу адресу
Ми розробляємо нові програми, нові стандарти, готуємо підручники, а кожен вуз повинен також створювати посібники -- державною мовою. Це і є те основне завдання, якея бачу так: підручник як стандарт Далі - хрестоматія, програма, словник - все це в комплексі Зразок - робота професора Семківа зі Львова, який створив комплекс «Політологія»
У січні 1997 року проводимо семінар з питання створення такого комплексу «Українська мова» | зопрошуємо просвітян долучитися до його обговорення
Олег Доній, директор Інституту системних досліджень:
-- Хочу зосередитись на тих проблемах, де нам потрібна сьогодні допомога
Нині практично завершена підготовка до випуску підручників з усіх дисциплін. Ми використовуємо вс! ПпІДручники, які ро зроб пені у нас в Україні, - о це цілий комплек! підручників гуманітарного циклу для вищої початкової школи, -- наприклад, маємо вісім ольтернативних «Ббукварів» Не вої з них пощастипо видогти масовим тирожем дапися взнаки фінансові труднощі випущені для середньої шкопи книжки Міністерство ОСВІТИ заборгувало 40 млн гривень, ми поставипи під загрозу Оонкрут- СТВО ВСІ! 24 видовництва, які з нами працююті
національного
приймало
Гак, за
з них 6 державних Видавництво працюють над піІДручниками, і сьогодні ПОСТОає Питання про якк ний їх рень Часто підручник, Яким ном пропонують, не має ольтернативи Ось, наприкпод випуском
ми почапи роботу над
«Українс ЬКОЇ МОВИ» Для ШКІЛ
національних меншин, адже до 1990 рою нони ВиочОоЛли ТІЛЬКИ СВОЮ рідну | ростиську
Україні ІОЦІЯ цих шкіп вимоОогапа ( даеї енна
ДІЛІ 11) комплексу ПпІДдДрУ ЧнНиИикіІіВ ЗІ С ВО юЮ» СІ ру гурою. Тепер завершуємо цю роботу, ап нім потрібно
допомога писСсьнленнімкіб
ПОдем, Які С писали Тому ми ВДАЧчНІ ронду бід о дження», яким допоматаю реопІзУВОТИ ІХх ВипУСК у СВІТ Біля Горох ВІТИ
велико кІЛЬКІСТЬ ПОДОеОМ,. які
гУЮрТУЄТЬСЯ ідотні допомогти
У і творенні Т«)кКких 111Д1| ту чим б Геї ІСИААСО їм
тет ТІ"Ттер «ни: Іі0НОбСмти і
ХО0їПпьним РОД підручників! Петро Кононенко, професор директор їни ІмМТтуту укрогнознавство інметиту укротїнозновства не ба пог гаопса пе цих пробпем ІКі ки Р СТГ УЇ ето) еТорчте бо ЖІ іїМ» ЧО МА і - | СДМ тер РОКІ МОГО мрі цОТИ мок 7
1041
об говорення ( ТОТІ к. Коні гитУЦІ В Усіх державних заклодоаях проконтролпювати, як виконується це розпорядження
це унівВерсСольно Фор-
а и виховання. але
Українс ькКО МОНО кс не пише навчан 1я
поки що вона не є формою виховання
учитель може відчИТОТтИ Урок перейти на
жовною мовою. Викладання усіх предметів
дає вестися не пийІЄ РрІДНС ю мовою, апей но укр аїнському мо гтерідПп
я хочу звернутися дс народних депутатів прийміть ріш ання поо виконання ( )с ноОвного Закону иого проктичне Втілення В життя
НМеобхідно провести ОТесСТОЦІЮ ВСІХ ректорів, деканів овідуВвОЧчІВ кОФедр на воподіння державною мовою Уявіть собі
іди не ВОЛ ОДІЮТЬ держ ГІВНОЮ) ААОВОЮТ!
Годо підручники ( Під но у КООІНСЬКОМУ учасному матеріалі пидати птрручникиююи
й М , ? . нашо млолдаві іт Д
'-
| ак сьогодні не створити Українська мова НІОШІ, 1 «| | 0 ОСВІ и)»,
звертаючись до мін стро, пропоную подба-
ти про те, аби в кожній шко! а кожному
З КЛОДІ бу па національно ИМВОЛІКО
Закін зуючи пропоную напо уДдиИиТтиИ ВиИ-
УкроОїнсько МАОВа СВІТІ І! В
ПУСК бюлетеня державі» Гарас Кияк, народний депутат, професор Як СВІДОМІСТЬ ВПЛиВвОЄє но мову ГОК І ковавапивоєбє но СВІДОМІСТЬ Л одина поОВвинмна всотувати мову розом материнським
мопоком, с ми занехосяли таку важливу
проблему, як дошкільне виховання Маємо
дДВоОпиких ЯянуСІВ, копи на УРОЦІ дитино говорить українською д перебуває р ат-
й мосфФері рОСІИЙСЬКОМОВИТИ Нині нам греро
Ф 0) о МА У пд . Ти
Згадаймо подвижників
негайно герміНоОСИСТеми У країн СЬКОЮ МОВОЮ 30-х одерен: Я КІ СТВОДСЮЙ 1пи ТОК!
терміносистеми
; . ; че й Т «ч)4КкКЛМЙ Я 1 | фтеТтеї о ПО мТНИК ) клатчі!» | ме ї . г я " г 4 Овник З інформатики ЇОКІ споОвник» необхідні р ІНН СІ |і Тетатї: ТЯ! | ( КІ ьеТерір. ПОЇ Ар по: ІЄ еїіі 2( рад
винні експертувоти державні наклоди но
предмет використоння держ ІЇВНОї МОВИ
, щ : - чо РО Р " ій чі м Чому карі СОМ Іра ПІ СУС ема ПОЇ зпкуво
нНіазве
( ПпОдІВаЮ Ь нІіО Нац «кругпим СТ не
пробле
стане копом. Якима лай 1уСстИимоО ВІ
ЛлЛлМ
Анатолій Погрібний, профес ор
Від Міністе рства освіти зОолежитн дуже г кіІПЬКО
я СППОТО У з рРІКСУНІСТ НІНІ 1 0) | СТОТ І /1 жі
точок, на яких Ом Я хотів зУПИНИТИСЯ
За ФІ'евеВІС ІСІ у Гу С) К ря ні СУМ ЛП 3 Жодної Х нНОкКО ЗМ, м РРЕТ терсто сіно Гоунм ІрЕАА» юЮвав аРикКсоУрІС)НІ НІ АСУ Та аконолпавства Ї ирше нІТОСВОЩД -ег | . ііі | Ні пе » нір і роцек ї Ккратн «І4Ф2ІН "ТІ: Ми нову раю | (76 МО Тче і КПІИЛЬКУИО 11 Ро рОошокпОоОСснНИкІЙВ ПНИШЛО | УкКраоти ьк
1. у ІПІКОПІ М іншиприні ПоТтиТетслокої "17; Теїчю: прик чи ТеТТАЇ ІТИ І пінІС
і чи і. |
4 1 тнерджую ШО Іі СЬО Ц і ЗзиЦІіСО Ц кола що Ї Мінні ФіціИ но СТОтисСтикоО цо СВІДЧИТЬ У ХО КОВв!
, "
/ 5 У Дніпро ніЗвнегетстї чу 1. 0 і СД 4 Р ГІ О 7 НІДСОТКОа ( удентСських укр 11 ьких ру!
- - 7 3 | А Що ж 10)! С) тетет.ви ни ет! ШПонОо 3( | ба меді Р з В реротак. | б 1 умо ЦІ ( » Ж нет вчОМОМ і 4 ПОХРМІКМУЛлСХ ВІДСОТОК Тих Ії А МИ з цоО у КРИ й; їз К. ("м Щу ж ії | «ІЧчЧНІННІ | ' | "1 | СА УК І ПАК і ПІ уппи і С) і . і ) - Те Ті .і "У і «ІК ту МТ ї. і |) Ріє 1 еТтен'їво і ь . ін ке) очЧоОНннНЯ УКроОпі че! ори о м
«орУедні кнічім
МЕЧ (Опокі «ФІндр Гароме! і) професСеР
РО директор іни титуту україни гкоїмоави РІ України
ум М КОХ МОА ум - М М у"
Ф Льму
об єднавши 5 усипля 3
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
іл
ший ій ДН Б РЕ ни
аСтеїнетії, |
спербна сифорія 3 10- СТОТТІ
що! В
приводу
КонмсСтитУЦіЇ Апо давомте згода ло),
БроОодянськім Ком титуції зупастаття ІДОСТЬС», піДд нОМером 73 апо аоно не працювола Так ЩО ми ПОВИННІ думати про те, як приму смти процювоти | 0 ту стТатію Основного Закону
Істотна небоозпека криється у рормаль
ОМА 11 апроводженняі Зокрема, що токе 4 |
статус украних МмОобпних ШшкІПе рмдь якашколго,
ее а першими кпас почали нарирати НІ
мааАчання укрОінською мовОЮ Україно КОЮ
шкопою цей зактод гане пише через 10- | | егерчт: (Отже маємо ЗВІТНІСТЬ, ОЛЕ нефОкІ
КОПпи гуєм у 4 Кк ічител нехтую ь укроОїнською м! вою вшкоОпІі, ТО Чене: Ффера тер, : атного жіття Робото п ПІКОЛІ
спілкування повинні вестися державною
МАСОВОЮ
Дє ор че пу пише В сферу державної освіти, пе ! В
мову необхідно вводити несФеру ОСВІТИ ВЗОТГОЛІ
Нас гу пне Укра ніІСЬКОа мово но чеспеціальних факультетах з кожним роком Зараз цем курс ПІД назвою
Р - ік, -й читається в обсязі 306 ГОДИМ
скорочується Ділова мово А це проголошена вчальні заклади вирішують, Ім Міністерство віддоЛО це но ВвІДКУП Безперечно, потрібна державно програмо в галузі! укроїнської мови, інашінститут готовий взяти участь в ї розробці зе ообхідно державно підтримка у виданні
серії оакодемічних сповників, 2 нам поки що
дуже нікчемно мапо для мовби, як
Так самі на-
державною
у ній віДМОВЛЯЮТЬ
Гу Київська міська адміністрація започатку-
"ала серію під назвою «Бібліотека державного службовця», яка необхідна Добре було 6, аби вона дістала державне замовлення
Юрій Гнаткевич, голова Київського крайового об'єднання «Гіросвіта»:
--- Ми повинні зночною мІрою деполітизувати мовну проблему, ввести її в русло педагогіки, проблем мовного
спілкування
Необхідно розробити абсолютно чітку концепцію Міністерства - реальну, за нею повинен бути абсолютно чіткий контроль, зокрема г кадровий -- хтось у Міністерстві повинен персонально ВІДПОВІДОТИ Подумаймо про права укроїнських дітей, як! мають конституційне право, міжнародне ! взагалі - право!
Ярема Гоян, директор видавництва «Веселка»
-- Хотлося б, щоб ми сьогодні вийшли но законодавчі органи, аби надати українській книжці ті права, як! воно вже
еВ
мапо
Українську книжку треба захистити як частину державного фундаменту. Наше видавництво платить 22 різні податки у різні фонди! Хоч би від одного податку звільнили,
- ; було б пегше книжці
Звертаюся з пропозицією до Олександри Яківни зберіть нас
Луже важливе питання дошкілля
ВИДОВЦІВ, І МИ вибудуємо ЦЮ програму, цей животворчий плост, яким дость нам нові перспективи
За 5 років «Веселка» видала 600 книжок, тираж загольнийм П'ЯТЬ МІЛЬЙОНІВ, укроїнською мовою - У/ ВІДСОТКІВ, О решта, 3, -" МОВОЮ НОЦІОНОЛЬНИХ меншин
Письменники б0озом 3 ОСвВІТЯНОМИ ПОВИННІ творити підручники, ось як приклод Дмитро Гри! орович Білоус, тут присутній УЇого книжка «Диво колинове» -- це будитепь, книжка, яка працює в шкопох Давайте разом створю нОТи кнійжки ЯКІ будитимуть національну струну! А недавно Дмитра Білоуса бе Чари барвінкові |
молодість і де праця ноших людей!
вийшла нова книжко
Ось де
Тут присутні наші депутати, гя звертаюся ДО них з проханням прийняти закон про обов'я Коб безплпоа гну рекламу укроїнської книжки, - нород не зноє, де ці книжки Міністерству потрібно чаша допомога, ми пОВвинні Створювати ОСНОНІ
ЯКОГО ВОНИ будуть здімснНнЮВатТИи ЗОХОДиИ
том грунт, но
Ми починаємо роботу над програмою «Україн оку книжку укробїтнським ДІТЯМ», шукаємо меценотів - це ношо предметно робота на допомогу Міністерству освіти
Іван Гопеску, народний депутат:
Хочу натадати, що мета нашої зустрі-
чі - вироблення програми для здійснення
що тю сни
Слово ПРОСВІТИ
попожонть життя без вироблення мопної ПОЛІТИКИ
10-ї статті, яку не впровадити 8
При
цьому спід визначитися кий типо мМОВНОЇ попіики впороводжуєтьсяи по життя, ! на це аіапогідь доють Конституція України, Закон
Закон пра національні млоншШИНИ
про мови, бути
М аопно ппюраопістичноою КОНСТИТУЦІЇ це не пише ПП СТОТТЯ 10 о мот
5. о | | | 2 53, | 19, 22 | 24 Їк що піІДеМОоО
правильну
ПОПІТИКО повинно
будуватись на нормах
цим шляхом, то виробимо коніЦОеПпЦцІюЮ, КО гормони зу -и пІЛЬСТОО зголати спова поета Кіїкіти Станеску, Яким сказав мову «МЛоя це моя мова. А мова г це дерево мого життя. Всяке ж дерево, що не ППИОДУ зрубується У ВОГОНЬ кидається» Василь Гожаман, заступник начальни"- ко ВІДДІЛУ національностеи та міграції Київської міської адміністрації:
Приємно те, що наш «круглим СТІЛ» проходить в робочій атмосфері, перейнятий гурботою про нашу держову
Хочу, аби ми звернупися до Міністерства юстиції а пропозицією розробити та внести до законодавства Закон про ВІДПО- ВІДОЛЬНІСТЬ 30 порушення Закону про мови Варто подбати й про Закон про підтримку української книги, Він МОВ би почати функціонувати саме тепер
Турбує | стан нашого інформаційного простору, бо поки що мовлення ноше неукраїнське
4 просив би, щоб ми звернулися | до бюро патентів, щоб усі назви товарів подавапись українською мовою.
Ностав час, щоб усіма названими тут проблемами опікувався Державний комітет, пора його створити. Бо мова -- це той генетичний код нації, без якого не буде ні культури, ні держави
Станіслав Ніколаєнко, народний депутат, член Соціалістичної партії:
- Протягом останніх трьох років з Павпом Мовчаном ведемо корисні політичні дискусії. Я думаю, що ми їх продовжимо 1 СЬОГОДНІ
Передусім хочу сказати про те, що наша Комісія з питань освіти | науки ставиться до державності української мови позитивно, бо це одна з основних ознак державності Лавайте серйозно попрацюємо у Південному та Східному регіонах у вищій школі. В сім'ї. На телебаченні Подбаймо ж про виділення коштів дпя ноших програм
Михайло Згуровський, міністр освіти України:
- Шановні учасники «круглого столу», я отримав велике задоволення ВІД сьогоднішньої розмови
Хочу сказати, що в нас зараз дуже багато проблем, особливо з вищою школою, - це об'єктивні суб'єктивні проблеми. Скажімо, одразу не змогли забезпечити підручниками ! середню, і! вищу школу Ми вирішили розпочати з середньої, а зараз перейшли до вищо! школи
3 того, що було вами тут сказано, хочу узагальнити такі речі!
Хочу
дуже впучно про
Батькійщино
ДоОє
кА
ГЇерше Роль ! місце Міністерства ОСВІТИ Ми в останні три роки обрали іншу стратепю, - яквід романтичних бажань перейти до розробки системи механізмів, що ДОЗВОЛИЛИ 6 у нашій сфері здійснювати те, що б дало змогу нам працювати в політичній площині Досі працювали в навчально-методичній плошині багатьох конфліктів у цьому питанні Ви не чули, що
Би не бачили покальних
Міністерство освіти зробило з цих загально системних ПІДХОДІВ Хочу нагопосити пише на деяких 3 них
- ми ввожали, що мова примймде через
повагу до держави, через пюбов до мовби,
зопроваджували Ті
ка як | механізми, Які ВВ
діють Ви цо раніше в наших школах Оув
ОСВІТЯНСЬКОМУ середовищі вже пом ятаєте, обов'язковий ІСПИТ З формі диктанту Ми Шо
недостатньо для виявлення Ззнаонь, 1!
уУКкрОїнської мови у
зрозуміли, ЦЬОГО СВОТМм наказом ввели екзамен у формі твору Твір видаляє ; знОНнННнНЯ МОВИ, І штероетури, Тенгететі та культури. Це загольносистемним підхід, який охопив Усіх шкоОпярів України
- був введений обовязковий іспит аз української мови для вступників у вищі навчальні заклади, - а це 120 тисяч моподих поюдем, які щОроку вступають у вузи Він не стосується пише тих, хто проживає в Україні
маенше, ніж три роки, Оле відсоток таких
«ПРОСВОЧІ /»: 1868-1996
ТОО(ІТ! додоткоВвим пунк мовОМО | |в дужо пажлипим ПІДХІД, "КИМ
- Р можписим тільки ПІСЛЯ примКкртити тя Коне ТИУу ци,
| ІКОМОЇ ІДдусмо У
симвопіку при проведенні урочистих акий ми вимагаємо в усіх регіонах,
ЧИСЛІ 1 ПП
подем нетнамням
Сер П критернио ОО НЗУуПОРІМІИ І акреди
ми о пввепи ДПА ВСІХ ОКЛОДІО ОСОІГИ
пиклодання укротисько Ю
«явееії;
| кли ногайно це аробили
Впровадження державно! КАпОПІКИ Ми
ДСІХ ШЦІКОРМОХ руку вчи пьнІЙХ
зшаклодах використовувати державну
І(ОХОДІМ
Ваг дена різноступенева освіта, но різни
бакалавра це 270 годин української мови, пітератури, культури, історії Цетой мінімум,
зокрема,
СХІДНОМУ
Видано нокаоз про вивчення Конституції
Зараз всі діти вивчають Конституцію, в тому
статті, про які ишлося в нашни
розмові
Розроблені і апроваджуються концепції національного то гуманторного виховання
Зараз на, погодженні у нас знаходиться докумені Кобінету Міністрів про укладання ОСВІТЯНСЬКИХ гм володіти державною мовою
контрокту з керівникоми
акпадціо У нових умовах з ябипося пимогоО
Можна назвати цілий ряд заходів, проте хочу сказати, що Міністерство як державний орган не працювати ні парти, ні МОТОДдДОмМИ громадської організації Ми керуємося навчальною методикою Але дуже ще боагото не зроблено, ! така ось співпраця багато дала нам, -- як СьЬОГОДнішнЯя | попередні зустріч: з просвітяноми Міністерство освіти відкрите для цієї роботи
г дуже в ній зацікавлене
ложе Аетодами
Л, Г.
РЕ цій вій
РЕКОМЕНДАЦІЇ
учасників «круглого столу» «Державну мову України -- в систему освіти», проведеного Міністерством освіти України та Всеукраїнським товариством «Просвіта»
імені Тараса Шевченка 18 жовтня 1996 року
Обговоривши проблеми 1 шляхи впровадження 10-ї статті Конститушщі України в систему освіти, учасники «круглого столу» вважають за необхідне:
1. Підготувати нову редакцио Закону про мови в Україні, яка б на державному рівні закріпила законодавчі основи держави стосовно мовної ситуації після прийняття Конституції України.
2. Розробити і затвердити Кабінетом Міністрів України нову державну програму розвитку і захисту української мови як державної відповідно до Конститупії України.
3. Створити при Кабінеті Міністрів України спеціальну комісію з контролю за дотриманням конституційних норм у єфері розвитку, вживання 11 захисту української мови та мов національних меншин в Україні.
4. Мишстерству освіти в ході виконан-
ня Постанови Кабінету Міністрів Україши Мо 950 від 14.08 1996 року при атестаці працівників і керівників усіх ланок 1 рівнів системи і навчальних закладів передбачити як обов»язкову умову володіння 1 користу- | вання ними державного мовою. 5. Міністерству освіти підготувати і | затвердити нормативний документ, який зобов'язував би керівників усіх ланок освіти вжити заходів щодо неухильного виконання 101 статті Конституції Украши, вказував би на неприпустимість порушення права украштців па папчатия рідною українською МОВОГО Та передбачав створення системи контромо за виконанням цього документу в установах і закладах освіти вох форм власності
6. Миністерству освіти підготувати 1 затвердити нормативний документ, який чітко роз яснював би, о в навчально-виховних закладах усіХ типів з форм власності з недержавного мовою викладанния виховні та
позаурочні заходи бажано проводити дер-
жавною мовою Украши
- / Мипстерству ОСВІТИ СПІЛЬНО З ОБгапами
статус Т навчання на терені України, в яких кількість
місцєвОї влади переглянути мовний
гих шкал з недергкавною мовоїо
итейи укроїшської нпашоналмльності становить
понад 20 відсотків
У школах з державною мовою навчання пе допускати відкриття паралельних класів з ійшою мовою навчання. Набір до перших класів середніх закладів освіти проводити лише відПОВІДНО до заздалегідь визначеної їх мережі в кожному населеному пупкті У країйи, що має відповідати національному складопі
асслсінія
9. Мипстерству освіти па виконання | Тостанови Кабіисту Мис тріо Украшти Мо 200 від 12.02 19960 року, інструктивного
чиста МИиністерства освіти Мо 1/9-.104 під
|22.07 1993 року видавати ліцензії середнім
закладам нопого типу (гімнази, ліцеї, колегіуми) лише як закладам з державного
мопог папчания ї приховання Гі зних, які оже
отримали ліцепзі), але крункщонутть пнедер-
роре мопого, слід зобов язати поступопо,
и
починаюочи з 1997 /1998 навчального року, перейти на викладання і виховайня державпою мовою.
10. Вжити дійових заходів для неухильного виконання при лшензуванні вищих навчальних закладів І--ТМ рівнів акредитації вимоги викладання в них державною мовою. Розробити і обговорити спільно з громадськими організаціями, педагогічними товариствами, радами ректорів вузів проект положення про впровадження державної мови з 1997 року в систему підготовки спешалістів з вищою освітОоОюЮ.
11. Міністерству освіти внести корективи до розроблених концепцій виховання в національній системі ОСВІТИ, гуманітарної освіти, державного стандарту загальної середньої освіти та проект Базового навчального плану загальноосвітньої школи, посиливши в них орієнтацію на національну ідею, вивчення Конститушії України, на вихования поваги до неї, неухильне дотримання п 10-1 статті.
12. Міністерству освіти прискорити розробку державного стандарту освітньої галузі проекту Базового навчального плану «Українська мова як державна» та провести його широке обговорення в системі) ОСВІТИ та засобах масової інформації.
13. Міністерству освіти започаткувати у науково-педагогічних та фахових науково-методичних журналах, тижневику «Освіта України» спеціальні рубрики щодо виконання 10-ї статті Конституції України.
14. Міністерству інформації започаткувати на радіо і телебаченні цикл радіо-, телепередач з проблем упровадження державної мови в усі сфери життя суспільства.
15. Державним 1 недержавним видав-випуск українською
ництвам розширити
мовою художньої, науково-популярної, довідкопої літератури для дітей і дорослих.
16. Просити Їшститут мовознавства мо О, Потебні НАН України спільно з АПН України протягом 1996 - 1997 років
дослідити питайня про оптимальні терміни
початку вивчення російської мови у школах з державною мового навчания 1 підготувати пропозиції щодо цього Мишстерству освіти
1/ Просити Кабінет Минстрів У країни сприяти виданніо та цілеспрямованому за- Обезпеченто
всіх державних структур
літературою серп «Бібліотека державного службовця»
18. Просити Кабінет Міністрів У країни
ис допускати аментенмня «рінансування па
осійту році, оскільки це може приапести до незро-
що має місце у цьому навчальному ротних пропесів руйнації оспітньої галузі.
19. Мишстерству освіти активно спізпрашовати в контексті впровадження 10.1 статті Конституції України з Говаристпом. «Просріта», залучаючи його представникіо та фахіоції до роботи Колегії Мппістерства оспіти, підготовки норматив -
пих докуменити
гоОщоО
под зна ВСУ
Ї бе гнути коліна ні перед Сходом, ані перед Заходом гакий лейтмотив проведі ного 111 ПТЩОФТНЯ 25 УЧОСТЮ ЕТ геукраїнського говариства «Проспріта» ім Тараса Шепченка та Міністерства культури 1: мистецтв Україши Круглого столу шодо апровад ження статті 10 Конституції У країни в мої сфери культу риного життя держави Оскільки хлібом насушним кожної культури є саме мова анацтіа рідна українська культура тині живиться едебільші оерзацом, пипеченим у москооських великоїмперських ідеологічних печах, у нагальності проведення такого зи: ХОДУ сУМНІВатИиСся не ДОВОДИТЬСЯ
У ньому взяли участь, окрім просвітян 1 працівників Міністерства, визначні діячі культури та ліоди, причетні до її гворення Скликання круглого столу» переслідувало Основну мету -- розробити ПИзЗк У ІАХОДІВ задля того, аби вивести українську культуру 3 | стану провінцімйного шароварно-гопаківського ширужитку На рівень, гідний нашої великої європеийської держави Мініс герство культури та мистептв провадить відпОВІДНУ роботу. Але без широкої підтримки громадськості успіхів сподіватися годі
Проблеми культури сьогодні вписуються з контекст загальнодержавних, зазначив відкриваючи зібрання, голова ВУТ
Просвіта» Павло Мовчан. Усі сталисвідками того, в яких муках народжувалася нова Конституція України А особливо важко далася її стаття 10 -- про державність української мови И аби вона не залишилася голослівною декларацією, потрібно формувати відпОВІДНУ Національну ідеологио, якої ще не маємо і без якої не існує жодна держава. Тож «Просвіта» з участю
рід дних відомств розробляє задля цього Шизко ЗХОДІРЕ 1|всконцентрованому виг- ЛЯДІ 1) ьСя в розробці конце! сої цільової програми «УКРОЇПСІ за до 2010 року»
Подібні програм ІСНУЮТІ р ДИОТІ УЖ
в багатьох країнах світу, зокрема и у Росії. Якщо нинішня Верховна Гада не спроможеться їі: прийняти, доведеться упозати па підтримку Президента Без фінансового забезпечення матимемо лише безпредметну риторику и демагогію Але якщо дотепер культура у бюджеті держави числилася за видатковою частиною, то пропонований проект рекомендацій передбачає залучення додаткових кошітів, зокрема и за рахунок додаткових податкових надходжень від зарубіжних згастролерів» І тому подібне й спрямування їх на розвиток рідної культури, податковий тиск на яку, на противагу, пропонується зменшити до розумного мінімуму.
Перший заступник міністра культури і мистецтв України Михайло Затаревич, продовжуючи розмову, зазначив, що ситуація в цій ралузі суспільного життя складна й неоднозначна. 31 100 державних театрів, які діють в Україні, тільки 60 ставлять україномовні вистави, а з 30 госпрозрахункових аж 3 (три!!!) україномовних Невтишні справи и із книговиданням 1989 року в УРСР видавалося 4 книжки з розрахунку на душу населення, а 1995 -- лише 1,3, 1 це без розшигсррування -- якою мовою
Наводилися у виступи итїнші цифри, інколи оптимістичиі, але особливих підстав для оптимізму немає культурне обличчя наших міст спотворене іноземною рекламою, як у найвідсталіиши колонії, цей процес ніким не контрольований: біОоліотечні фонди не пока браком коштів, КНИЖКОВІ ятки вгиниькються Ввід ми ькогробриого,
ПОВНЮІОТЬСЯ
здебільш російськомовного чтива.. Ї хоча М Захареє вич запевнив присутніх, що працівники Мішстерства стовідсотково користуються державною мовою, уже з порога цієї повам-- пої установи на привітання «Добрий день
вахтер байду же киВбрає «Зздрас це! Па зауваження, чому не відповідає українською А сдалась мне зта ваша мова Зайве, мабуть, нагаду
мовою. зневажливо відпоВвіІДає
пдти, що тейитр починається таки не 3 вішаюка а за люб яаної віДПОВІДІ На вітання Пропозиції, вироблені зібранням, втілюватимемо в життя за велітшням серця вапевнив Михайло Захаревич | законів Кон ГИСТУЧЦІЇ України доповни» Голота Проспіти вет 10) Мовчан Композитор «Ієся Дичко зупинилася нап ги племах у роатиської музичної 1 КУЛОЖНЬОЇ оо ОВД | Ї | наших спенпах зчоста Ж: пІД БУГ) міїУлуУ ЛУВР ГІ пу ЕИнНСЬьЬКІ Іі Мелодика МР)ДИ Мр! Гехтуємои " креїнериогюо класикоюо надмір У схиллочись перед змі хідДноОоЮю Директор молодіжного україномовного пісенного феї рИРЗ1В ОВИА? "Червона | У раї Гарає Мельнійк порушив проблеми його органі ай ци | провед ния, наголосивши на потреорії ни зуариїйї! | БАКРІ З СТа її уУугуУ АГАТ НОГО л п
уршого вико делта "І ашиомальної музично
я У О (5 ом З Х З СА Ю оо С
Ї
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУР НЕ ВТРАЧАТИ ВЛАСНЕ ОБЛИЧЧЯ
знаний
ікКадемліїї ГГ Мельника ТУ!| бува по викладе ння російського мовою 5 мг зичних навчальних закладах, творчість видатних українських композиторів Березовського, Бортнянського декотрі запопадливі викладачі трамі ують чомусь як визначне явище ростиської духовної культури, віДдСсУТНЯ ий методика оцінки мистецьких заходів з погляду іх потріоност Українській державі, культура не може бути поза політикою, кожна держава неде власну культурну полттику на першому плані має бути трансляція культури, а в нас це розірвана ланка іІснУЄ система замовчування на тел боаченні Ні ведеться оподаткування зару ОЇЖНОЇ КУЛЬТУ ри, надходження рід ЧОГО МОЖжЖНа булоб використати для рІДНО: КУЛЬТУРИ (Філіп Каркоров ДЛЯ прикладу, щорічно витятає з України мільйон доларів), ГОДІ фінансувати а державного бюджі Гу СУМНІВНОЇ вартості заходи азразка Таврійс ьких ШОоЮю С плов янського Та інших ба зарів Генеральний директор та художній керівник Національної опери Анатолій М от ренк о переконаний шо саме Не рховна Рада України ганізатором у мовному плані 1 самі ере
гепер наймогутнішим дезор-
мову пролягає голо-.ний ВОДОДІЛ миє пер жавниками и антидержавниками ПИ сова проблема -- йдбсолютно Кк: найперш від позиції керівника
Член Спілки пис! ім Спрітга порушив ор пеми мови оперних
грова | п агі 14 і 1! І
енників України Мак-
і г п; (и ДОСВІД Слід упроваджуват
який ї працюовав Націона?ть Тараса Шоепчента кЖкКоО ОГІаНУВЕЄ5І. и 1 Ї
алІМС Г) ІТНЛІМСЬьЬнГН зви
- і універси г; Мені | ШО ПОМ 5ТЯ
ГИМІИ. кто казав | ; укладали контр Ккту.
державі) мовуУ. НІ пеї ко!
усім ставало відразу іо ЗА гасі рольним процес в
ХХ 1() контро ТО
| 0! Ї Є | -- Так О»М Україні " - Ніхто |МмМОоОВвВУ афіш | | ІТТ Олі Погріо0ниц
констатував професор Йти | - - ні їі -ій Р і І Режисер Басиль Вовкун стур' зопаний ти?
прерулорнцам гозаїнської еліти щоВвнаснесії ворені ядро у крам
Р чі 1; - маємо інтелект, але не можеми пого пере | 1 Гі |
вести у рати є ПІ гарностї | наши провінцій! ІСТЬ
"то і п з най- | хуторянство зчаста виставляємо за | | "5 Г г- | НИ ) вищі досягнення панує ПОВСЮДНО НОСІ ІГЛАастТі пу ї зи Ї У 14 ки по ОСВОСННІ СВІТОВОГО М М ( еціва
| аТтеній 1 нав язують комплекси НІ ПОВНОЦІННИХ
гам зРеобХІДНО порівнянні з ншими культум ми неоохід
надати можливієсті ниницньому МОЛОД
- Прямо з ЧР кий ПОКОЛ2ЛІННЮМЮО ЩІ ПОУТИСЬ 7 МИС ТЯ Ір ІЗІ, У І раїне і
інформ тпиним прог гір необхідно вже ЗхХиИ шати перлінською і ГІНОЇїО гребра розвива і 1 Оільогі тивно меценатство добрі ДІМНИС Р 1 ЕІ ми | пропозицій надіишил ВІД ГеФеРІЄ | НІС)ГО) пиректореа б | І омора (ул | І ТУР ЧОГА 11 і | | «11 0С і гертит ни переохол і | 11 К БТУПВПИ Н уикраІнсьЬь! МТ ввести поплату викладач: навчальних іа ІЛІВ за дДдОТримання украї поумОВНОГО еї СТА цит дання вироби А МОВНІ СІ Пі дарти для ВСІХ глапулей КкумльтуУурИ ШО
пришвидшило о перекладацьку працю над
дефіцитними пі тТрзУЧНИКкКамИиИ хпаспорти на
рно-т роя РУ " ри рру і7| г) ГЦ | ТРУ "Кп, | ЖИГИ ! 10О0мгуме і іч ї Р 4 ДІ Сб, | |" "МИТ І І і ( рун | - чу "иа РІ ЗОЕРАРЕ? "РТУТІ » Т Ра чі іго Пп ВІ ти | «і (| ІТАСГурогумо ТИ -Ї ігь ЕРПІВ ї ері ІДМті Ті грец | 1 ії -Мо"дІ і | РІ рувІНЗИ |. і8оО Мок і "КИ у країни НИ СрЕОУувВах | гран крах Р ї г Ї | . и сам! БОРУ , й. "ФЇНби ; М. і І і МІ і і м підДРУ Ро Р. є В Трореви 2 І 1 ; Пк || ІПпОНОЛЬН ли, ся й ДТ | Вал щі ЛО) Й Ро їі оте Грунтовним конкре гним окреся й с ННЯ п ІНСХІЮ Є ИХОД конувдо"мІ?)В-Ю з'я| грі кр М - жо - и гууппвпи( гуті МУСЧНМОИМАа МІ і, М ПпО2Ит ура М ци, Мей ЛИО Ро) 1 (тує Для
( пи І ( ника Який
ТУТАЛІМ за 7 Ва? и
на штпталрьі іх НАШОЇ газети
Народний а рт ми
говарис І ріс Ті ри сбВвіІа Григе
Укр і и
ві СН Праві яДРЕЦ булат Спте
зедливо обурився, що коли оговорюються проб теми ро ІЙСЬКОЇ МОВИ, ВСІ найвищі чрез ставники 1 шої влади голерутюуті Ті зібран - Д ри зву НИНІ РЕУГООКНІМОНМУГіь» Я корумпив, ОТО (Її і ДОЮО і 1», ри адже С "З ТИСТИЧНу| громадянин п не хоче. ми вирооляєму пу, ІСІ і І ПИ ЗДУ пте РЕ РАК національні ї І НІ ЗОХІДНО ЗОДИТИ 1 Мітети за систу української мови при Президенті аб, Кабінеті МИин ри
Своїми міркуваннями щодо порупренуу ПРУТ і ПОДІЛИСІМСЯ ї кКтОор ІМ атральнимо АТ: би! " імені | рерру А, й . го Яросди диритен іван "МО МОма Риївськ крайової Просвіти» Кри Гнаткевич На-
цура
і Й і | і Ї 14 1 І - т алеї ,
вистав, зазначивши, що остання україн гузичну що виробляється у на! Ру | ГІД а го народу рівені опо ГІ Гу м'со 4 г гптаціональній рик 12 ПОВИННІ! ОУГИ країномовними неоожжі дн! ІМТ у А | у М ії бачим НавіДдОУуЛася ще 19У)5 року герміново приєди у мукає; уріцо, МІ жЖниародном комі" | І 11 іо | МАЇ СТОЛІТТЯ Професор Олекс нер Пономарів 122 венції з авторських прав, шо МЕНШИМИ ВІ л) | інське Е.І МІЧЕ нув увагу на те, що маємо найвищого рівня потис «пІратської» Продукції і спридяті ПТО ьтуУр'я світову оперну класику в перекладах МІ замовленням на вігчизняту ї Я Я ДР Рильського, М. Лукаша, яку злочинно Проблеми оіоліотечної справи взчорашньог | | | позав іІгГнНОруємо А Лючія, для прикладу, україкомовної преси були наріжними у ви ПІНЬО українською мовою краще звучить, аніих гупі начальника Головного управління 8.Г - що - - | і м РЕКОМЕНДАЦІЇ | алі «круглого столу» Міністерства культури і мистецтв україни та ба | У| Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА» їмені Тараса Шевченка по! щодо впровадження 10-1 статті Конституції України в усі сфери | ць ніс суспільного життя У - к ОЮЮІ | На виконаоОння Постанови Кабінету прав споживачів» дпя стягнення штро її цях санікіії Й п ! і | і УМ Ж з Міністрів України від 14 серпня 1996 року зо | за ігнорування державної (офіційної) мови при | Г цій | Ї Мо950 «Про атестацію державних служоровцій склоданні інструкцій щодо правил користування | органів вВиКОНОВчО! впОдИ» Міністерству купьтутоварами широкого ажитку | Ж | ри | мистецтв України із зопученням Фахівців 6. Законодавчо обумовити державні ВУТ «ПРОСВІТА» провести отестацію персона-фінансове заохочення (податкові пільги, пери | п обов'язкового вільного володіння |користуванпідтримку) роботи тих державних театріо Укроїни лк | и ня державною (офіційною) пТетіТете (в тому числі юного глядача з отепьжсями) аб Т | З 2 Вважати за необхідне Міністерству куль стовлять спектаклі українською мовою Ів о нім | | | я й іїь . Я Й - 4 Ї М и гури | мистецтв Укроїни здійснити заходи з Укроїні 40 відсотків таких теотрів - російськомовні! щ | метою переведення всіх новчольних закладів у / УРЯДОВІ України Мініс герству закордон кпа і | | сфер! культури на державну мову навчання них справ України послідовно здійснювоти | рам " Керівникам навчальних культосвітніх закладів | укроїнсько-російських |польських, рум кі | | і, 7 | Ї "РІ рок 4 РИ добирати кадри но конкурсній контроктити інших) міждержавних угодах метрич , 1 і-й " | "14 і З основі обов'язково з урахуванням державної культурну попітику щодо н | і - 5 Т! і -РІУ І ' і і і ілоби виклодання порушення природного прово країни | 3 Просити Кабінелз Міністрів України но имоОНнНнНАО ЮІДНОГЮг УКрОТїІнНнсСькою рик) доти Міністерству культури ї мистецтв України передбачити створення системи ефе! | , ( Р Р 1 ч ЦІПЬОДВУ фінансову допомогу для зобезпемення контропи а виконані | - " | | їі ь б М Ї і ії її | 1| з ант україномовними новчальними прогромами правової орми 1 кої ж політики на! Без і ю чо ПІДРУЧНИКОМ И, довіІДКОВОЮ ПпПТературою, мето дотримуватися, захищаючи націонопьі рава Ма ЧІ / : и чафо - дичними посібниками вищі то спеціальні середні укрИїнців щодо заодовопенна їхніх | риродлни ТАРУ іль | - м навчальн! заклоди системи Мініс герство Ккулпьтурно-духовних та реліпиних потреб 1 У А КО Украї" чої 1 4 Про: ПИ Й шоноОльму раду 3 ПИТОНІї 8 Звег ги по , за імАК «Де і. . - лерикерневи Гоїноь "І кпопа - | і " | У " Р | тепорочення:! р нам щіниИ" НОДОВОТИ мих культурно-розваж Ппьних зокпопії - віл мо М і країного . телерадіокомпомти ПРОСВІТА 45 хвилин 4 хівців '9 МУЦеНІЧНОЇ української масони 1О| І | у кубьто -- - рірного касу щотижня для ново! прогроми У За юнути увогу У Ди а ' У | ; рн м РА Т, Р г ""Теї То ПИ ЧТ | | 11 ше і Ніч 1 чо «Мова державно лова офіційна необхідність приєднамі |Укр ПнидДоОи» ІРО) і ьм б й її зі «й " Таї ї сп УЗ , ч' | | Ж ч З б "У Во» ІТИ Ні ГП) Ж ЦІНИ А е Тер 1 умор Кк Стіні І нти Щодо захист автор ши | і "ТТ у; І | г | «муВОТИ гранслпяцію 1МДІО"ВІ убЛльмі | рекломноїі сити Кабіі У «їі Ї ї 1| ч Ч гротйк і СТУ Мк РУМИМИ "р "1 Укро І р - | Її іні" М ії - "й продукці державною мовою ні лені / 1) ЗВІДПОВІПНУ І Їси ай РОЛИ ек" й 1 зибмійзнійььо о ОД , п | ж і І ГА і | ' . че | ЗІД УТкіївА ( фірм ПО «СКУ Тео ри б Ди. ребрі |іААїТ У куп інн "Ї пі ації Р - зите Гі і й Х ех зжипбвоанни ноукрописовкої мови у засодброк трої МАЄШ 50 З 1Д1« 4 ТУ ДІ і - Ю Ця рда | ; З ? юбання рок нама нО! ГП дмкці СстигувОїИи ПІДНИЦІОМ І ізапи й Ре РА І 1 11 .-! У асо | | ом"Теї ТеТ в | а К І | і М податки їзОпровадиюити ЗІНОНСОГІ і МАУЛПИ| ча ГОНОЇ Р им Ю 1 й ре | | - х . ІІ -| ЦО "чи он рома 5 "М -и Пр понувоО ти Уряд ТЕТ Ук СУБ | 00) І ЦеЕОТк( ач 11) "ЧТ " | че і ! й ч Пбач | , ДАМОТКІВ0 ОЗСГІМСІ! ч М "ТУТ КІ 1 | ькоОоь - ' 5 - ца | уки ІноОмеоО2 20 му Зуд'У о уааПтьнму " и дер, КРИДІК ( КІВ м. | 14 АА ькКІ»1СіІї 11 1-ГО ч М ; У - ук й ; Го й 1 1 ь ь чу по пу! АТ б ТТ» є "4 Ті БІС ЗДЕСЬ КоООВАЮІАЛЬЄЧ СЕРБИ САЛА і і | | 1 | У АЗК у «в Роеклпамні ВИОІСКИи, | кпоОмАнІі цімитио | ГАОНІШ ія у 4 і рам , У " її | і ії ї к 4 С) й ТОДІ і їі ім 1 | ік ГІС | Її ії м ї ї | "б | і і Гук ка ж Ч і СрРЇ ! 11 р Л | 1 пери. німа | | ж 1 і і лів ч І | і у мТеви І | і | () | . а і 1 м я - У ріс) прі і | | и | Гі і г ЛА ІТ ».| | А І й і ОПН ри ПРА ння наноразаннн вінці І ГП) щі. Рей сені чо Р ці кан -е . 53 и мий"
-- |
(лово ПРОСВІТИ
Ю і " і Ірражк вити» М ! І . 1 АТ | | рмо Іі - і к у М у | і іч . сена 10 ЛІ | м і і її | пуггу ГУ І їПОДПИ | | | і "ристпа іТОАМ 11 | РАД ї те ІА ОА ГАМ М і | чіІк і і ки Прим чених М 1 РИМ х ор ЧИ - -. ПРІАНІЇ 1 іь1) У кі грА М іі ори гри; «ро А 11 Мн | КУЛЬТУ «пистепти України 5 пжтуе МерміІЛІ РОЦАХ ріруїкх 10 ІЇькУРА» аіХОЛ У мін 'ьР. ЧІВЬ випесснии пілОМм'М ол " ії.) '| Іі укр но юьким пень оп рення мтатї ри лізайни ОСНОПНиИХ ЖИ М ІНСТИ ТУЦІ укрошіи Ок ри у іх 1б І ЛІОТьЬСЯ МОВПНОГ 1 КУЛЬТУРНОЇ ки в держоані М 1 рер ПДЛЛА;О КА БУРИ у ЧИ! І) голопи 11 пред іпимки оласних органнаацім ЦУ І | |ренспіта!: леми Головної Ради 1! Цен 1ЗпАБІ і 4 |Ірамління іобории і рік | і 11 к, І ч М 1 І рРОнция ІІрезмалєнта Кк лОопмоту МИМ гріиз Украпгім, Під міПОоЛлІТИкИиИ і виклада ГУАЛЄНІІ М 11 м АРІ і ЛІ ВОРЕРІКЕІВОИКОЛІВОВІ ПАрЛЬ рр мар ТЛО Ікар | |ООСМІТМ р1мМлЛИ Мі арчНИмМ резон ВИК і крарютноько м улЬСтТ КИ жо бажає лалі МмИритиєся їн іже: 1рІП|м: пам ; рР1РИ НОГО «"РРІЄМ У аі . ій "б! б потоптанії ям Сгетуерь пи ни куУуЛЬТУДрИ 54 ото поалІіІзОВЯНнННИ М Ір м 1 | іх Пік ІІОСВІТИЮ Пи 1 у | кКлика рода рЛріХ сиприммоти пане ри 111 їУ ІХІА аїнижимИи кими и р І | г. І) РІС РО» ХВ ІіІКТІОИПНЯГО І у РР ИНІВІ ч ПО ЛЮ одек і | гуке"рЕТІ ЗА Украни МТусим пироомт и ІМУННУ «Є МТС , хисту уУКкКрОпіІСськоОї мови Одним |з крім ХИСсНниИХх ЧИНИ НОМІЮ ї мас стати дер- - І | | ЛІ кі | прог і МЕ. 9 Українська «ЗКУ ЕТА " «ВИЙ пок у сіє ПОВИ ИМмМ НІ положеннями ззекту якої й ознайомив ГгОЛОВа Това- | | У І|АсУ М КОМ ких заходів стане | мері 11 У. ПОКОМИ ЛАТ АЛЯ істерств | ВІДОМОСТІ ібройних Сил У затим. владних груктур усіх рив о Пілімеїй ЛОО пла Кучми привітав високе апйня керіпник служби Президента
| манттариї см ПОЛІТИК МІ іаєнлі ри МІРІ а
«ПРОСВОЯЧІ я
ПОРА ВЖЕ СТАВИТИ ПИТАННЯ РУБА: ЯКЩО, ЧИНОВНИКУ, НЕ ЗНАЄШ ДО ВЛАДИ ТОБІ ЗАСЬ:
МОВИ,
лимчими оснопами держ потпореним вим
. і рр РЕЧИ М С РОН 1 ерорнію ура Палі рої рі
АІруНиоІ м спІГОоОГгАМаАНЙ ррезузрни КО)ЖІЇОГО . М
гр "РР ЗІНЕНІНІНУ і МІрАТК У лк попиНнИО сС0 сАнупати р нео рОзи «нувати псїхо Па! місі) У | Рок і "'оОГез ВоГелі М, «(рормоо пр! У Р У
ІПОМІОМОЛЬНИХ 1
шили м у інтеграції У ша помилках ОГО
"пА'ЗВріРРУ: овріїх пзає мОоони НН лОк
сопіалюних за пданбн паї
ститопе спіхггтОПпОарнс тво
мусимо вчитися, враховутоми поцтомальним
задля цього й маємо піп ОМІдНИ
карії КО |
стагті Конституци 3. Ккреме-
дімотІсСТь
статистика, наведена оптимі му якщо вже мусимо опи» гатистику КІАБКІСТІ україномовних учні шикля збільшилась р попередіим напчальним роком
ріс МІ ПЕСЛНІ м1АР ЛО ап жЖжали почамьнота
рати у 1 Р |
поринимно
иСТьоОгОо на |» піДдСОТКА Українську мову впожатоть ріІдДноОТО ТІЛЬКИ 50 ПІіІДСОТКІВ ресПОоПденті? ве осукроїськотго опитупан
пя, російську -- 38. Про те, що школи мають бути україноморпними, сказали «так» лише 19 відсоткіп респондеини в Гож заклик про-переходити «ЗІдА паціональното романтизму до національного прагматиз»- чу» шпидлшо од лукавого, як | піДпОНВІДЬ МОГО і зали про то, що в оточенні П1ре шидємта переважах україеська мова. Г олепідтпердження протилежного лунає па кожному Кроці 3) ЛЄГКОЇ руки ЛХеотда Кучми під час інавгураціи ної президентсьпромови почалося угортання процесів укропизації Хяк Орутально пасміхнуласт холя пад Україного, піднісши ти Геперального прокурора, який пе полодіє державного |Іе дивно, що й заповзятливим чзмипновиик від СЯНУ Й ДО Доту силкуються паслідупати чаиновника-зверхника. Настав час уже поставити питання руба: чзипновнтикові, який ігнорує державну мову, не місце серед провідників народу | якщо ше тямить вивчити українську мову, ТО Чи улатен він зрозуміти прагнення цього Пат
роду і вести його шляхетними стежками А
мон я
іа ЗАПИТАННЯ
ки )Ї
МОГО)
та «ОбІЦЄПОНЯТНОМ» ХАЙ ІДе вправляється Михайлівським. Саме в конче потрібен
гам. І ХУ тором
кадрових питаннях мам
прагматичний піІДХІД, а Пе романтичне мріяння про те, що він, цей ЧИНОПНИИК, умімить своє айтиукраїшське нутро
1868-1996
і | |
ДЯ Р і4О ПрміррмИ чррерурє»у|кИРА м ДАО рук" ром р АЛААИ | рірк цуроюшізупаю плота К нІнСІікКоОЇ Просвіти» /Орій Гнаткевич, тема доповід!
помтралміа ііі! « протим у
«АТроДл ми статті 10
ІмМ«»ГХ?
конституції
ппронмадя МР
України» (текст ПОДа! мо у цьому ЧмелІ газети род |
Народними депутоал Україи, керіпник «Хепутаатськом групи «їТозалежинйі» ПОАдДИМ
Гетьман прийшог до учаснимикий чорашния з
«31 к «Чи стане Україна (Бесіди
капйдидагом Ккилимииком)
подарунками китами приймалаєь
Конституція Украшти» То про
СОЦІОЛЬНОГО хержанвою (»
конституцію (|нлософевких наук ІОрієм
паклад ПИДОФОМния пореданийм аптором кимги Оули
лІаЛОЇ 1
По ь Всеукраїнській «Просвіти», |! презейтовані учасникам конференції. По
гадав народний депутої учасникам кожфреренйції про події ттєї буремної почи з 27 на 28 червня, коли приймалася є гатти 19 Коиституци
Академік Микола Жулинськитуже вкотре наголосив па На! альній потребі створення Ради з української мови При Президенті України. Політика утверджетпя української мови повинна стати загальнодержавною, з ВІДПОВІДНИМИ ПРрограмами й фінансуванням. Не можна в слиній державі порозумітися різними мовами. Суспільство має бути як на ціональний оргашам
Проблеми остіти, «парадності» у роботі мовної комісії при Кабінеті Миистрів порушив професор днатолій Погрібнни.
Потрібепи Закон про державну мову в Україні, як то практикується в багатьох розвинених крашах. І треба бути свідомими того, що загроза їде не лише від піших МОВ: панує правописний хаос у засобах масової іпформації, існує загроза культурно-мовного регіоналізму. Це тези з виступу директора Інституту української мови ПАРІ України Олександра Тараненка
Самостійної держави без єдиної Помісної Церкви не збудувати, -- з цими словами письменниці Катерини Мотрич не погодитись важко,
Нам підсувають чужі схеми історії. | юні цербери, які ходять коло влади, оберігають повід української мови, -- цей діагноз поставив голова Львівської «Просвіти» Роман Лубківський 1 як засіб захисту запропонував «азмперському тиску чинити державний опір», вдаватися, коли потрібно, до розумного радикалізму, виступив 1 проти політичного русинізму на Закарпатті, який живиться зі сторони Роси і поширився на
україшьську діаєподзу ( лерач'імії м Т|ОЛАьИ ІДАЛЛИРІХ «рати "курух із і пистіаніїя пех НУуРГчОГО акарпаторусского народа» |ПеобОжідно на оопиті пирішити долю у крани вкого паспорта у світлі статті 10
м'отипи пипчення, користування чи тио рупанми м лержайної мови механтюами пплиту шолоО стану справ у депжанттти ПОЛІТИЦІ й Украши стали предметом пиступу Кирила Є теценка.
Готуймо, згуртовуймо наши сили до нових пиборів, - лунає полум яке слово голови
Проводу ОУН зт стягу Степана їзандери
полІпИмеб «"ТаЗІЛЛННО
Слапи Стецько -- Міосковсько море нак залипаг газети, журнали, промови московських ПОПІЮ Боротьба за душу украшської нації триває, але ми зуміємо
відстояти Пп
Голова Одеської «Простіти», професор Долодимир Гарбарчук переконаним, що Президент не виконує своїх функцій як гарант дотримання Конституції. | якщо ми маємо бодай якесь україське радіо, 10 українського телебачення як такого немає |ІПпким по контромоється використання ефірного часу місцевими мас-медіа Зовсім пе застосовуємо економічних важелів впливу начужомовіу інформаційну продукцію
Голова ДАніпропетровського об'єднання «Просвіта» Володимир Заремба окреслив проблеми просвітян у цьому зруси- «рікованому краї.
1994 року українці пережили стрес віл заяви Леоншда Кучми про другу мову в Україні -- російську, і від цього не можемо отямитись 1 дотепер. Та мусимо домагатися, аби україшцям в Україші жилося не гірше, аніж нашим землякам у Канаді, -- завершив свій виступ професор Смехсанар Пономарів.
Щоби співпраціовати з владою конструктивно, -- підсумував голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан, -- Товариство залишає за собою контролюючі функції. Ми рекомендуватимемо до складу національної ради 3 питань мови та її регіональних відділів споїх людей.
Резомоцііо з численними доповнення» ми копференція ухвалила одноголосно.
Наступного дия Всеукраїнське товариство «Просвіта» провело в Запоріжжі виїзне засідання Головної ради та Всеукраїнську наукову конференцію на тему «Наслідки зростіищення та мовна 1 демографічна ситуація Півдня України і Кубані».
еВ
Їй "КІ іг МІ) ніСбіуксо1вО0)7 11 і Й у 10) рії | і М я вона" | 1 дек ТТ -ьТ РИ і і Фі! І | р Ї у «РА П ж рем Її кі 11 Й ї (1С , К 10 і І у рмИ Ї і і-14 ові І ГИ і і г Рре я 1 | | і У ії кі | і Ї | і я і і і Ісунреміні м - ї РАДОН 44 іі | ї І АК "М | | | і Дерд'дяУ, я ї , Ї і; ї п і » і | | | 1 | 311 ! | че І УС 1 ли Сі | | і і 1) ї | Й І і " ї і | і: ДРТ | | | Їм І | | Ї і | і
1 | 1Ї | і | " і по і є КІ і і | 1 1 | | і | "рргеріта і ДЛеГ) і 1 Д СТ я МЛІ СУТІ - У Кк ра КС) 111 І. | С у СТОНОВИЩУ " радити лиш | У Терб(врії,р ДЦ нок Шентральні правліІнни 1 пУї | І ГУ НІТС) і | б п 1 Й ; | м 1 созерпебі | сефрім км! р оргонами держої Ди і ) -к«(иИЖ їі) 14 вені СПІЛЬНІ терці, і нс) кр і римаОмни ої Ге: ) 5 і РіО "о аро1І, Ї | детьтегі Кої ім ТУ У | п 4 серпня 1996 р за Мо 950 «Гір |) м ) ра /» г ДАЛЕЕ З . ІОНІВ НИкКО і і 1 І ІНСІАА НРК) 15 и сті ері, і , ' п Ї г 11 яТ і АІТСТї» і | у СТ ССО | аконавчих СТІ КТУЇ і ий у і і уп ін жеіе) гупання - р м я 1 ї і ЗСІГЬ | у І змінній Де! а .Ф'ім ик ІТ '| і У кі Піни Гру і "А! 1 | і | а їі кує Їум МОРІ МОЇ 141ю | 11) і Р кі Йой і | Й і ГОЖжО Оу т! ь к ле ПИ Ї і і рій і | - іч РАМ у «! і ІА орм , і і КІ ст 10 РАІ | рт | НіДСМАСТІ Ї у рі, уШоОЙНН і РАНА ' '| гл рем . ) держо! І бу щ ий КІІДІОмі конкуТеЕСНІМ СХ і і м і ' "| ГІГІ ЗОГОЇ їм
РЕЗОЛЮЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ І ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬ- ТУРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ»
ср впжипОонНИ державної тет Її. рим" навчальному 3 рос Ти М мі го Мініс грів УКРОЇїНИ іти Під КОНТРОЛІ єстоеЗУПечення Ук ОЗСіІінНнОмоОВНИМИІ ПО90 Юа ) С13чЧОЛЬНЮИМАЛИ моОтТеє ерреріце Лк Де 1 рУучНиЇ й етодичними ПпОСІОмМмиИикКоОоОмМИ ВИЩІ Й | 1) і -1еїЇ 1-4 цпачагьн пкподи У коОі НІ ОеЄГЮ0Д нормативний доОокумено л"Г нкТетеїтеї і |на) Ом 21219 інків УСІ ПОНОКкК СИли ОСВІТИ неухильно виконувати 1 у СТОТТК Кк і УЧЦ Щ пикКклЛОДОМНІ -1івр «ер: її ( | Тато СТ і дата І семи КкОНТтООМА ) ВиєкКоонНОНННІ Рі ДОК У МАЄ І "ДА ОН 101) к ГІС ДІ ЛЮ р Ні ІсУнІНІЙ іні викон іч 1) 1 І1С)8 М К і | КА оїв Мо 200 від 2207 1993 р. видо і і п нов 1Ї ьнО0) НИХхоОНВІ Р (І ік ПОД КА "Теї:Теїно му |ЛАнНО ЗІіЯМ шиейнка. КОЛеД комі "Пиши ік акпадоі з держаовною мовою навчанні неон Мі | рірі ж іже Отримати іленоз3! мніКцЦІОНУЮТРТІ недержовною мовою Пи ьїе): СОТ! РЛС іти на викладоння держовномо
упротиву позбавити іх держав
РР Р, | ПІ у Я" г1ь451с1|
но Ді р КкіПькКІСТтЬь ДІТЕЙ
ня про ловними СТОТтУГ
ррьок Д|ІрМІ!І кІїННОМ) МОНО Те -«С)нІнНА а яки»
Ук | | ПрІСЬКО! НОПШІОРнНОГЛЬьЬЬНОХ ТІ ПО а
ДаТВА У Д НІДСОТКІВ, ТО З боронити В ІПКОПО»
державною мовою навчання відкривати поро
педрдьзії кКклоОко 4 ро ИСЬКОМ щаопвою викла ання я1а ій кОРекКтини у ре ТеТеїятії НІ МЛіни ТЕ Ос пОмМА СС ПІТ концепцію пихопваання кониєепцію гум зннторимої усіити, КОНнИиепціюЮ держаовного стом
ЦОНОГІ у Терен! «Те г і редньої і Х ВІТИ, прог кі базовогс нОовВчОпьмоГгоОо ГП ра ТІ а пПбачивши йо них чІкКу
ук рон ь КС !|
| К(А«СужПпипИиИм моОВНИМА КОМГПО
орієнтайшю но конкретну модель
національної школи
нтОм ОУДдДЬ-'ЯКО!І етТнІЧНІО)Ї України
І ЮУПИ
ІН При ОД україн ько ШІКОПО і кримськота
СьЬКОЮ, ПОЛЬСЬКОк)
ГО| іГОУЗЬьКОЮ ЗОСІЙСЬКОЮ га іншими мовами викладання) рієнтувати
ья М. | ІДОЧНИ РОД См рераніб ПпруиховОпіни нНОШІСНнНОПЬНО СВІДОМ ішольно одаптопваного і ГОТОВОГО ДО
важкої праці вільного громадянино Укроїнської держави то цивченінмя | ноухипльне дотримання 10)-| СТОТТІ СО ПИПРУЩІНІ України іно ком'илексні використання Ббозової гапуз Укроїнознавство
ней і
"и, тетгь їі ПОДОТ КІ не РПІЙИЬС Мі | 10
"идОоими Дю мч (2 ОВвчОЇпьнНОоО"мМмМеГтОДдиИичнНоО
пиРогС УЮ»! Доти ЦЕ ІЛ ЬРІМ я СОкКЛОДІВ І г
Тара вті Тоь:
КЛОСІВ запровадити начіонОопьну СИСТему фрінаОм! опо"економічних стимулів щодо випуску навчальної літератури для новчатлі НО'ОСПВІТНІХ І(ОКЛОДІЮО Одноча! но запроводити 30 вІДСОТКОВИМ попатковишм податок на ростиєсє комовну розво коОЛльну ГИ еро гуру - ри уТм«нУ, МІСТИКОУ ж Те уч ну петектинви тощо « тимУупюЮ в ІТИ ВИПУСК ДІ ЗВІДКОВОЇ
"ратури, словників ММ
онЦУк б педичних ТО
гецтаознавчих видане укбооаіноОомоОвВниИх пПІДОрМАУНИКТВ я всіх новчапльних ЗОКЛОДІВ па ДОПОМОГОЮ СІЛО ТКОВвиХх ГАТТ! примнятТи ВІДП ВІДНУ І; станову ші по ержовно Її унормупані резлиацни кій території пержави не менш 50 ВІДСОТКІВ аУДІО ВІЗУаЛЬНОЇ ПОДУКЦ ТеТаї"Таї пержавною мовою Для КІ МААсСь кої автономі передоасчити 1 рму реалізачі не нше 40 в псоткіз Ззописів українською мопокю го десять ВвІіДсСоткії кримськототорською. У виподкох порушоення І Ї сх ганови Уряду Укра ні о порушників застосовувати ШТ 'Ф і; санкції, доТНГеСУТІ кошти Ппропорціино реантодип Ти Аліж
місцевими т держовними соподжетами ДЛя потреор
КУПІ У| рі ТО ОСВІТИ,
і тимуі МіІВНОІТ і 11) СВ і дення М онцертно-
гострольної! ДІЯЛЬНОСТТ)О|Ь| ТВОчих копективій ТО
окремих виконавців державною мовою череі піІДВИЩО ННЯ « уку ПНОГО ПОДОТКу но | С, ОІДСОТКІВ У виподку ігнорувоння укроОїнської мови Кошти НО ровляти м місцевий Ооюджет на ПІДТРИМКУ
Тер тТераці: куПпь гури Д 3 зупропонуват 77 МЛіни терс га АЧГ гури цта Укроїни наказом закріпити
Г1СУГ1С Вініє кіні й ФОНДІВ БІіІБПпІОТек С) рохунок
р АлАТ СВОЇМ норми ОЮДдЖ тних коштів не мМмоОнНшШЕ 70 ВІДСОТКІВ Ддержов 50 пату на періодичні виданни НС КААЗНАЦІТ Є 510) ПІДСОТКІВ Це р кайною мовою Реопі ЗСЦІЯ нашонанпьної
ною мОВОК Та ром унок місцевих бюджетів
ЗІДСОТКІВ, Перед
ОІ(0ЛІОТОЧНОЇ КУПІ гурної ПОПІТИКИ
оезпосередньо залежить бід ПОДОТкКоОпоОгОо стиму повоОмня з ррцй ьКОЇ кммГИ і - - - росити РМаціонопьну роду з питані тепогбОчОнній і
родіомовпення надовати ТС пери ІДИ компа! "11 І 1 УС) КАР їв. 4 5 «ПмпПИі і і «рірі ТАТ! О
- Мово дер
оСсу щотижня для ново! програми
коОвбнНС мопао офФфіІЦІИнНО
Для піІдеміицю ми купьтури п вдететії ДПОДІО І їі пебачення пважати зо ДОцільне ( 110 ІрАР рі Пп умі Д
лоОорлпенннні м
ержавному комітет родіомовланиня (телебачення пддіп культури мовланіня, піД РОТИ коди дДосбіДЧенінхХх мобознайбцій для прослухопу
РОДІО і
ЗОніній ВСЇХ тепепередач з ноступним
аналізом відхилень від норм мовлення то надання рекомендацій дикторам ! ведучим програм:
Докорінно змінити характер теперодіомовлення для дтей таюнацтво Виховання громадянинао-патріото можливо Тільки но національному ПІДГРУНТ
6. Вважати необхідним законодавчо унормувати трансляцію аудіО-візУуд льної рекпамної продукції державною мовою не менше 70 відсотків ефірного часу. Зо перевищення піміту вживання неукроїнської мови у засобах гранслювання рекламної! інформаці стягувати піДдВИиШЕені ПОДОТКИ запровадити рінамсов! СтТИкмуУПИ) Запропонувати Урядові України 00-від откКоВву у країномовну ЗуУдіО "ВПУ Льну пекламну продукцію заохочувати ПподоОткоВими вивіСКИ, рекламни ЩИТИ | планшети, назви торговельних та інших ЗОКЛОДІВ виконаних мовою, додаОтково оподатковувати для пої іовйнення міІСЦевого бюд: ЗОкКПОДІЕ РИ іКкОористовувати Закон Укроїни «Про намет ІПТ рофних
ПИ ЛІЗГОЛАм Рекламні
недержавною
«ету на підтримку культурних
прав і Тер 4З1І1о ДІ для СТА піч анкціи За нору вання цер» 18нНО! |ОФІЦІМ! Теїії складанні іІнсСТтрукцім цодо провил
оваріва ширк
нАОНИ Ом
кори гувониня кого вжитку 7. Враховуючи той факт, що в ношім
національні прова
РІ зибіЛпьшШе порушук ТЬСЯ і ме
українців щодо одержоанни
освіти РІДНОЮ МОВОЮ ! ЗОДІ вопення їх природних культурно духовних потреб тощо сяк нІДЄ М СОІТІ ДОД ОПІКУЄТЬ
Опомами НнОЦцІОНОЙГЬНИХ
я декпаротивними про меншим, кнагопьно виматати від Веї хОВнОЇ Ради Укроїни в зОокоОомо давчому порядку привести зозночену проблему У ВІДПОВІДНІСТЬ до норм міжнародного права | 8 Звожоючи на незадовільну демогрофічну Ситуацію в Україні через Чорнмо- ОильСську КОТОК грофу та ЄКОЛОГІЧ МУ) кри ЗУ З багатьох репонах Укроїни, що спровокувало гонденції б генотичному фОНД! нації о токож вра кОпвуючиИи чІТКУ гонденцію до зростоння мІгГроціи мих ПОТОКІВ У к| ОПНУ 3 рахунок сне українців і ВмАЛОГОТИ ОІД У ) "йду ТИЙ «ої Про! рами мії рОцІМми І! ПОПІТИКИ ІШОДдДО отнічних укроіїнмнців зе ат! ківщину Нимагати ЗВІД оподних СТруктур нарештт розпочати викомомни державної про праоми «І. тет! пора 2000» 9 Зпвернутис й ДО Пре імдДомтТО України
із проханням якномшвидше
аТеіневн.,о1аї
укроїми ькКоОІ
ПОЇ арнення
розглям у ти піДдгоОТтТОВПпОоНнИн Г. шари ІДС «| Геїет пІТО проект Ді ржанвної ШПЬОВОЇ прогроми "Украї ІСЬКО МОД0 212 і своїм Указом затвердити її Реолізація такої стано могутнім СОЦІОЛЬНИМ ракто мації, стимулом розчомтку купьтурних, правових, економічних 1 тм РІ Тьу«і міра м аїдносин о Україні
| ГаТеї рами
ромо КОН оОпДдОЦІ
ою ст
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
и ЕЕ
о і -
чо . 1 - чл че
б б ч "о ль т чи
на
и Р ЗУ п кн , о бю ч лу Че ін чі чі "би о
маю о ОН, р Р
м чи ьо
З Ле
-Габі б ск |
б | б Чьь
- йо
Усе, за що ми боремося, відбувається
', - Чу - г. - Н Р ча - т іч «В її 6 5 Муз й , і
А -я
ень про -б'| Р о
Конституції
чинитимуть поши супротив впровадженню статті 102 Ше всі, звичайно, але переважна більшість. Чим його можна пейтралізутвати / СУП ротив може мати ПОЛІТИЧНЕ 1 псеихологічне походжентия Є пачальниосй, які вважають, що Україна даремно ВІДОКрРОМИЛЯСЯ ВІЛ Роси 1 мусить з нео рано чи пізно знову об єднатися. Ллє такі, ЯКІ ВВОажЖ ОО ТЬ ЩО Україна може бути лише частково украшомовногю, а о й манйим повиистю рос иськомовноїо їх лозунт УСІМ ДІ Юре БВІДОМИТІ «НУ, какая ра зища ?! »
"Якщо ми приглянемося до нинішньої МОВНОЇ ПОЛІТ ШО і МОВНОЇ ПОВеДІНКкКИ Нашого ріийшцого керівництва, То Пі бачтмо: воно | досі нас переконує, що Україна може бути напівросійськомовною державою або поділенпою у мовному відДНОШшШеЙйнІ На ДВІ-гри Зони так не кажуть, але вони так мовчать. Самі перепшоти на ЛІОДЯХ І Па скранах на державну мову, але СВОЇХ
навколо нас, є складової буремного їсто- У підлеглих до цього не закликають Мов-
ричного процесу, які зламав хребет тоталітарній системі, перекроїв карту Європи, збурив розум 1 змінив напрямок мислення десятків мільйонів ліодей. Ми зробили те, що здавалося зовсім неймовірним, - здобули самостійну державу А тепер ми зупинилися у поступі Повільно втілюються економічні реформи, незмінюється іа краще життя більшості людей. Просвітян хвилює та обставина, що ми виборювали Україну, а реально будується держава типу «взагалі», яка нагадує скоріше ще одну російську. Тож мусимо зосередитися і чітко визначити, як нам далі діяти. «Просвіта» бачить кищевою метою своєї діяльності такі позиції. повно втлення вжиття конституцишої норми про державність української мови, українське національномовне відродження та перетворения У країни у державу з високим рівнем культури спілкування. Детатізупо їх: І) усі посадові особи, насамперед керівники різних рівнів у різних регіонах України 1 суспільних сферах повинні віЛльНО | ВОЛОДІТИ українською мовою 1 вміти користуватися нею на службі; 2) усі українці, які користуються українською мовою лише у побуті, повинні змінити ставлення до СВОЄЇ МОВИ 1 почати користуватися нею в громадських місцях 1 на службі, 3) зрусифіковані україни та представники інших національностей повинні оволодіти українською мовою на репродуктивному (активному) рівні, аби користуватися нею на службі та втобуті у разі потреби. Просвітяни прагнуть, аби всі в українській державі могли вільно корис гуватися українською мовою. Це є нашою кінцевою метою. Тому ми мусимо визначи: ги етапи ії шляхи п ДОСЯГНЕННЯ, ГОЛОВИЙ об єкти нашого впливу
"Нам слід вибити із рук опонештів тезу про раси 1ьстісииутО украйни заЦцІПО», довівши до людей наші гасла. Одним із найважливіших засобів нейтралізації суті ротиву впровадженню статті 10 мають бути правильно 1 зрозуміло побудовані та доки дені ло сУСПТІЛІС ГА гасла Пригадаймо, Я їх вміло користувалися гаслами біЛльШОовики С аме нашими гаслами ми повитт показа
ГИ, ЦО ВІДНОСИИЙИ НРрНМУЄ ЩОДО ВМИННЯ |
користуватия українського мовою стосується головним чином службової сфери керівни в, начальників
ца змання мор», яко передбачатиме знания пе лише російської, але й володіння
украї ською МОНОГМО Гр СТАТИ ном 7
пригоді
Яащо говорити про завдання перішого
стошу «украйизаці», то такими прлори
гстами є керіишики реишгих рими Та иа
сктита
Україну зрусифі'кували начальники Вони мусять П 1 дерусикфрікувати А дл рого вони повИНИ САМА Лерук и ГРОМ В СА
при мий, обволодДдіТИ Держ ІНИОЇО МОНАКО) Щ
егКО га ОмМОН
До речі, гасло 54 Ви оку КУ їБТУру ммопного сті лЛкування,
користупатися нею "Пи
ляв, як хочете. А тим часом, як свідчать СОЦІОЛОГІЧНІ дослідження, питома вага людей, які української мови не зпають | нею зовсім ше користуються, за часи пезалежності значно зросла Я ставліо далеко не риторичне питания. Чи зрушиться з місця впроваджетня статті 10, якщо Президент, Прем'єр і його міністри, пасамперед міністри освіти, культури, оборони, внутрішніх справ, юстиції не дадуть ВвІДПОВІДНИХ ВКазіВОЮ «ДОНиЗУ». Відповідь тут однозначна. Прийняття конституційної норми про державність української мови без вказівок і нагадувань «зверху» жодного нижчого начальника ні до чого не зобов'язує. «Просвіта» нібито домовилася з деякими міністрами про змшу курсу у їх мовній політиці. Але до кайця вірити ім не Доводиться ДОТИ, ДОКИ наші Президент 1 Прем'єр чітко не визпачать курс па паціональне відродження 1 не поставлять перед своїми міністрами завдання, яке стане відОМИМ 1 зрозумілим усьому суспільству. Гож слід визначити і другий спосіб нейтралізації супротиву впровадженню статті 10. Він полягає у повсякчасному, наполегливому, систематичному, невтомному намаганні переконати П резидента і Прем'єра перейти у мовному питашні па наш бік. Але перейти не просто власним прикладом, а з допомогою голос-по заявленої позиції ї ПИСЬМОВО ВИСЛоОВЛеної вказівки.
Зричайно, впливати слід на нача льтипсїв нижчих рівнів, але коефіцієнт корисної дії від такого впливу буде пизьким. Адже у пас так мало начальників, у яких болить за нашу мову серце У нашого вищого керівництва включно з Президентом для зміни курсу є так багато аргументів, що у цих немає підстав для сумитвів 1 вагань Зрозуміло, що крок для них це не простий. Але свого часу вони зробили ще складиши троки Хіба міг раніше уявити ПТеонад Кучма, чи Папло Лазаренко, чи папіть сам Олександр Мороз, що у їх кабітетах о стоятиме пе Ілліч ії червоний прапор з серпом 1 молотом, а затїх спиного над гризубом р синьОосжОовгИм прапором писітимуть портрети Т.О Шерченка 1 Мру шести ького їі що вони піді матимуться з місця, коли у присутності Голови СБУ виконуватимуть «Ще не вмерла
кто пам було під силу проголосити частково зруйнувати ПАЙМОГУТНЯІ ШУ робити атома її гами Сігатьох КОмМУПІСТОИ, про0-
незалезснїсть, ІМПНІЮ,
гриматися незалежною державого протягом п'яти повернути обличчям до
1 Ір ЛІС ТіСОІ МОП ом ифікопаних |) рРДЛАТОХ
МОм Президента, Прем'єра 1 багатьох іших витих пачальнитв, то марвчити нашої мопп нижчих начальників, Осзуморіо, є проблемою шо підласється вирішенню, С для шого Об єїктити перелумопи
У 161) І|уРО ТьТАСО МО МІ Гу СТО п
ІПо-пераии М крайни володиоть усі її громодяни за луже несуттєвими винитсами Мається ал ЧчЧ'иИкІ фак пасииноОгО нОотТОЛІНОяЯ МОМОТО І пра ДО, ПполоОд я мопино рОЦеЄтогО ГИ 1
репродуктивним Рецептипнио полодиоть
ПРО ШЛЯХИ НЕ спротиву впроваджен
| «а Же ника. Конституція для чиповіика --
аеннйнаннниннй чн
у / со А1ЙСрІсСоОМОВНІ українською мовоїо навіт» росій сь
пепутати віслючно з Сергієм І мирі ю. ово рити вип досконало 1 шридко не може і повністю розуміє своїх коле! по парла! А, гу , читає украши ькі газети слу ле Заауні: А від рецептивного ( па ивного)? до рі пре: дуктивного ( активного) володіння 0, х крок. С лише одна умова практика | усному о спіЛКУуУВаННні Порі ням о пепідготовлені промови нашого При зиде нга раніше і тепер. Це ж велика різниця | По друте У кратська Мова ( ОдиЗВкю ) Україна - не Прибалтика,
10 рОСІЙСЬІСОЇ за: пя обид-
де для російськомовного нас є пен | ва рівні ОВОЛОДІННЯ місцевою мовою " доволі складною проб темою У на( Д Мо багатьох російськомовних українська мова Оула ІїХ рІДНОГЮ МОВОГ У ДИТИНСТВІ вони втилися пею у школі, а інколи користу" готься нео 1 тепер
По-третє. Дуже часто люди не кори пу ються українською не тому, що й зовсІм ме знають чи не люблять, а тому, що у НИХ виробився певний пстхологічнио стандарт (Шасто такі особи не хочуть виглядати село ками, «жлобами», «білими воронами»
Вони ще не відчули, і ім ще зверху Пе
анна сказали, що будується ше просто держава, а саме україшськамч Притадуєте, Як ДОВГО дивувалася суддя, яка судила «Вечірку» за позовом Шмарова, коли від неї Віталій Карпенко зажадав вести процес держав" ною мовою. А відтак виявилося, що вона змогла провести процес доволі пристойною українського
Широка пропаганда 1 роз яснення наукових положень про проблеми мовного спілкувиня і вивчення державної мови може значною мірою зменшити спротив «українізації українців». Ми мусимо, очевидно, змішити агітаційну тактику замість загальної вербальної пропагатди 1 агітації за українську мову слід практикувати роз'яснення того, як це можна 1 як це слід зробити практично в конкретних умовах
Пад час моєї багаторічної роботи викладачем 1 завідувачем кафедри іноземних мов у політехнічному інституті я бачив, як важко дається вивчення шоземних мов Наукою 1 практикою доведено, що продуктивність вивчення друтої мови за лежить від трьох факторів здібностеїї, мотиву та методики вивчення. Виявляється, що абсолотно вирішальним фактором тут є мотив. Немає мотиву -- пе навчить вас мови найпрекраєнииий викладач з на икращим підручником
Звідси випливає, що будь-яка агітація матиме сеїе лише тоді, КОЛИ у держати діятиме мотив чи система мотивів. Лише мотив матиме вплив їа державного чинов-
ЇЇ о пе мотив. Мотив для їього, як маіцімум,
ніннннннюььно кох
вказівка, як максимум,
гроши і посада Оскільки вказівки може давати лише ма
чальство, то об єктом нашого
по ПИСИВУ (1 атаці мусять стати пе пересічними обива
тель 1 навіть не пересічний начальник, а пачальними вищого морядку, рим ВИДИ М ( начальник, тим сильнішим має бути пли агітаційний вилив на нього. Президетт Прем'єр-Міністр, міни гри, голови обла
НИХ 1 мИиськиИх АДМІНІС гурамім 1
кл 4 ІХ перші асту пики
ось, власне, і вся обойма тих. у ким треба працювати
Пише ВКкамоку яго тата гиВиих документів. розроблені, підписали! | по ншестаншях М І ЗХОїСТИ ГУЦІЇ є«
«Просвіти» |
Маю на увазі Пе . 4 Комплекс норма- ЯКІ мають бути
| «ЄПУЩені в ОПИ ЗУ ЛО о
і прийняттям
| керівникам «УЛ відвідати івипме керівни поп
ПІВ томі рУмии
іПгалаших
ПпроОсКтТами ЛАОКУМмеСйТИЙ
ЧЕРВНІ. про п ПА е2ЄМЯ гатті 10 у МДОМеСтТОаХх хи
репективи впро
"П"Ддпорядкопанитх ІМ І«АЛулях
ПОЛА МОЛІ ІС питали шицого поря У
пиманочити
ери Волив ма к ріг
ПІТ1Улз «КОНТ Є МИ о Ог СеПроОти ти Кк ГАТТ ТІ І ()
ДИОАДИ А
МО ПИТУЦИЙ перетягнути їх п
"ерекоОмати у тпеобхі ІінОСТІ
«ОкУМмеоПтТІр
ЛОГО Ми итралізаці ПТО А ""ИГТяЯ ЛИВО ОМ" ЛОСМІї| (ук Її
1 КОЛ ДІТіїх
і Зір титр це не ті ПИ поділ
ме, ЛИ еко
ЙТРАЛІЗАЦІ ню статті 10
псування, допомога, ате й запекла боротьба з чиновІШКками у межах закону, Врротьга -- ЦЕ ГОС гра критика, тиксетувантя
РР 4
нядолроюуратури Б.онституціного Суду СУДОВІ ПОЗОВИ Очевидно, ам ловед -
ожини
арени
започат ІСУ ВАТИ СІ рио СГ У ДОВИХ ПОЗОВІВ про»
ІЛІСНИХ ПОРУШНИКІВ ЧИННОГО
ГІ закоподавества, яке регулює мовний юю
ялагм, та тих посадових обі 10, ЯКІ зухвало порушують гарантовані Конститу шєю пра: ва людини. Наведу приклад, яким « одночасно пору пр пробле Му МОВНОГО режиму в українській ВИЩІЙ школі Зро ЗУМІЛО, ЩО ДОКИ ) 01 ТЬШОСТІ ВУЗІВ підгОТтОВКА срахівців ВИЩОЇ кваліфікації вестиметься Пи С 1|ИСЬКОГО МОВОЮ, українське нашопально мовне вІДРОДЖеННЯ | У країна ятс держава не відбудуться. Проте у наших вузах ще пічого 1 не починалося у зівська громадс ькість зрозуміла мовчання Мипстерства освіти так, що у вищій школі все еостанстся ПпОо-прежиєему»ь, У вузах державною МОВОЮ ВСДУТЬ Заняття лице викладачі з яскраво вираженою націонал.
демократичною політичною орієнта цієтучиву! -
«Нормальниє Люді» ведуть навчальний процес державною мовою Російської Фе-
мовою У краши, дивляться скоса. А тим часом українська молодь, яка закінчує українські школи на периферії 1 притжиджає ВУЧІНТИСЯ У МІСТО, Має право на навчання рідною мовою | якщо п права будуть і далі зухвало порушуватися ми повинні знайти нові ефективні методи вплім ву на ректорів вузів 1 керівництво Міністерства освіти. Такі методи знайти неважко. Важче зносити таку ганьбу, як порушення прав україщів в Україні на навчашня рідною мовою Впровадженшю української мови у ВІПЦІЙ ШКОЛІ перепткоджають ряд об'єктив: цих причий, насамперед відсутність КОШТІВ на видания нових підручників НИЗЬКИЙ культурини рібень В) ІЗСЬКОГО ВІИКЛА: дацького корпусу Проте викладають же націонал-демократи при ростиських підручниках, а є Випадки, КОЛИ ШОВІНІСТИ та так звані 4) країнци» викладають російською при українських підручниках
Справа не у підручниках, а у ДІДСУТНОГІ .
шткої ліші Мішістерстває Вузівські ВИХ ладачі в оди голос твердять, Що хто, школи їм не говорив про необхідність врикладання державною мовою "еможліво не нагадати про фінансоїх забезпечення впровадаяєння стати І0 СдДо0рі притлади участі у ЦІМ справі дер" жавних Пещодавно
"РІРУЗВОРНО грацін ; 4 російсько
відОУуЛася презентація
го укроїнського слорника діловою спілкування» із серії «ріОлІоте м слу і бовця », виданого за фінани овою допомого
я СТВО" ські
столичної адмишсетрації С добра Іде рення Фонду деру сифікаци україн вузів. До нього мої пи б залучитися 1 д , 1 діаспора, ї Ооханесмени патріоти
| отоїтР Перм ДЗ крем ькКИМми патріотами ( Мч «а, ЯКА (и
зв язані: тиків.
ЯКЩО ПпОМО ОВОЛОДІЄ МасоюЮю п насампере «Пух шпдентом та його най РИ
мим оточецням. Найпростиш Оу я П ОСИ ДЄНТ Із Прем «ром гоори Де ну пий орган, яким відповідав би за держ мовну політику. Про це давно говор
| ба ( пряму пати їх о НА гакий
ба
нпадапичайно складна пробл гаки тоддається вігришентю 1 ро
Поліпичне значення цього кри
Оутиього
україни може
більшим, аніж це може задатися М:
М поглял «лечи понесе ра Ом у нам" ко Українська плада важки Кока украоїшеького національного відро ус па гору круту крем яную покаже віл Проти багато залежатиме ВІЛ и єдності | наполегливості "М М рам'"
ІС семократів, від розумінтя їхнам" М
РТ, Р рр ра м 1) | оман
Юрій ГНА КЕВИ
голова Київської крамово! «Про
2 29 ожину квот і й хи В районі нь |.
А ЛЬ нон Па ДІ чн
дерапи анатих, Хто веде ного державпоюц) |
олійні. «нійшеочанаьсяї чанвато о о йо ооо
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
закін
ль ій
за
МР вот Нр -
і
ін а: А ь
7 ГРІНА
- ї ії ; 4 | і Й
с-г
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР УТРАЧЕНІ ДЕРЖАВНІ БАСТІОНИ
| здобувати їх, як засвідчив останній 1з серії «круглих стопій» «Прос віти», проведений 22 пистопада в конференц-залі Будинку кінб 5 а участю Національної ради України з телебачення : радіомовлення, Держтеперадіо та Міністерства інформації України, доведеться 1з боєм. Ситуація у цій царині більш ніж загрозлива: вал іноземної низькопробно: продукції маскультури зяпопонив тепебачення и періодичні друковен! видання; укреїнська мова вмтіснена З тепеефіру, 2 те, що видається за україномовне, не витримує жодної! крити" ки; середрозсипів газеті журналів у кіосках сиротлпиво визирають ПООДИНОКІ україномовні; кадри, віддані душею и серцем національній де!, витісняються ІЗ засобів масової інформації, 2 їхні міСЦЯ Запосідає «суржикомовна» зміна...
Та щоби вести посутню розмову щодо різкого повороту у бік національного, багатьом керівникам українських «мас-медіа» починати треба найперш із самих себе. «Наше законодавство не регулює норм мовних пропорцій», - заявляє першими віцепрезидент Національної! телекомпанії України, член Національної ради з питань здебачення та радіомовлення Іван Мащенко, немовби в державі немає Основного Закону, який проголосив державність "країнської мови. И величезний подив викликає заява його про те, що «близькі мови не дублюються». За якими критеріями визначати цю близькість? | чому саме російська користується в такому разі особпивими привілеями. Й погляньмо на речі реально: чи Росія допустила 6 подібне в своєму телеефірі А нас, виявляється, можна. «Ви в «Просвіті» будете давати поради», - обурився пан чиновник на контраргументи.
| ще один сюрприз бувнацьому зібранні: свій ординським оскал продемонстрували агоспода» Алєксєєв й Ричагов. Перший у ранзі народного депутата України ! заступника голови Комісії Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації посилався на різночитання законів ! кпинив З України добірною українською мовою: де ще, мовляв, є держава, в якій дві третини населення розмовляє іноземною мовою, шаїкмиє повинні стоятина засадах права», себто йти узвичаєним шляхом, потураючи зросійщеному малоросові, усупереч нашональним інтересам...
А другий депутат Ричагов одразу ж заявив, що «принадлежит к людям, КОоторьте не разделяют взглядь! присутствующих взапе»итеж узявся шпетити «Просвіту»: «В США расисть организовали «Ку-Клус-Клан», а в Украмне греко-католические священники в прошлом веке образовали аналогичную организацию -- «Просвіту». А копи зібрання попросило шовіністів покинути залу, їхній напускний спокій переріс у пють. Так і пішли, бризкаючи слиною, байстрята московського царського міністра
питань
Валуєва. | розмова повернупась у конструктивне русло |
Дивує позиція керівників Кіаціональної ради з питань телебачення ! радіомовлення, Які, наперед знаючи про шовіністичні переконання обох народних депутатів, запросили 17 на «круглий стіл»... А ТІ Ж моОГПи зірвати мого роботу. Або й хотіли того...
Заступник голови Національно! ради України з питань телебачення та радіомовлення й одиніз ведучих «круглого стопу» Микола Слободян справедливо зазначив на початку розмови, що «ідеться не про конфронтацію, а про те; щоби в українській хаті бупо затишно всім. Українська мова має бути провідною на Українс ькомутелебаченні».
- Ведучий «круглого столу» від «Просвіти» професор Олександр Пономарів зупинився на мовних огріхах, які лунають З телеефіру, й констатував, що справи з українською мовою на українському телебаченні значно гірші, аніж за колишнього Союзу. Ми повинні говорити про культуру мови. Саме її бракує дикторам та ведучим передач. Нам нав'язують стереотипи про те, що Схід України - це «русскоязьічное население». Складається враження, що Україна продовжує бути колонією Росії.
Головний редактор газети «Вечірній Київ» В. Карпенко не міг оминути проблем виходу періодичних видань. Те, що українська преса сьогодні на останньому подиху, ні в кого не викликає сумніву. Люди не мають коштів на передплату. Скорочуються й так чечисленні штати журналістів. Маємо в Україні близько чотирьох тисяч видань, Зних україномовні можна на пальцях перелічити. Виходить в Україні газета «Тепенеделя», - ачому не «Телетиждень»! Не все запежить і від недосконалого законодавства, а від позиції керівників. У нас ведеться така політика, що державний телеефір розпродується іншомовним приватним компаніям. Звузилася сфера вживання української мови після відомої тези Президента про двомовність. Виконання статті 10 треба ставити на державні рейки. Необхідно створити в державі комітет з упровадження української (державної) мови.
«Левітани не народжуються щодня, ЯК | українські Бойки. Їх треба шукати, й шліфувати їхнє професіональне вміння, - зазначив Володимир Горпенко (декан факультету, Київський театральний інститут) - А в нас в інституті натомість триває боротьба за фах диктора і ведучого. На перший курс прийнято пише / студентів, що явно недостатньо. Що робити, як діяти! Потрібен професіоналізм. Маємо нампривабливішу в світі мову, а краси її передати не можемо.
Якщо у 20--30 роках
українське
відродження було розстріляне, то тепер усунене іноземним капіталом, -- упевнений директор «Укртелефільму» Леонід Мужук - Якщо декларуватимемо ! надалі права
Мово ПРОТИ оо
національних меншин і забуватимемо про корінну націю, справа так ; зупиниться на рівні 20-х років. Репліки про створення своєрідної мовної «поліції», що пролунали тут, небезпідставні. Зросійщення велося насильно. Треба, щоби держава задекларувала революційний курс на дерусифікацію. На першому плані мають бути ментальність нації; економічні інтереси корінного народу! Повинен вестися жорсткий контроль ефіру Національною радою з питань телебачення 1 радіомовлення, і до порушників мовного режиму слід застосовувати штрафні санкції. На рівні уряду потрібно домагатись, щоби весь капітал, який надходить в Україну, був підкріплений національним інтересом.
Від імені присутніх книговидавців дирек-
ель и ль о чт начинок мч
АКА Ам ч б м ЛЬ
Мі у б чо. чі мл плать паль ль
столиці результатами таких опитувань" Піддав сумніву подібні дослідження професор Олександр Пономарів, зазначивши, що 98 відсотків моподі Донецька після іншого опитування, навіть російськомовної, висловилося за державність української мови.
Провідний спеціаліст Міністерства освіти Неоніла Шинкарук внесла дві пропозиції: відродити на телебаченні трансляцію олімпіад з української мови; запровадити телеуроки з української літератури, зосередивши головну увагу на нових іменах, що повертаються із мороку забуття та ідеологічних заборон.
Богдан Білейчук від імені Адміністрації Президента запевнив, що готується відповідний указ щодо дотримання мовно-
Фотолігопис «Просвіти»
тор видавництва «Веселка» Ярема Гоян закликав розгорнути в засобах масової інформації широку рекламу української книги.
До змін на краще з упровадженням у суспільне життя державної мови повинна бути політична воля вищого керівництва. Треба передусім піклуватися про 8/ відсотки українців. Президент України повинен видати указ про обов'язковий перехід державних спужбовців на українську мову Це слова із виступу просвітянина з Харкова Анатолія Здорового, за вірність українській ідеї відбував / років комуністичного гулагу
який
Завідувач мовно-освітнього відділу «Просвіти» Воподимир Кузьменко на прикладі анекдоту довів, що можна бути найвищим фахівцем, а не знати елемен-
тарного, що часто спостерігаємо и серед нашого керівництва.
| знову статистика. Цього разу від Михайла ШПогребинського, директора Київського центру політичних досліджень І! конфліктології. | знову цвях у домовину національної ідеї. У Києві, мовляв, 27,1 відсотка громадян мають україномовні уподобання, /2,9 - російськомовні, авКиївській області - зворотна пропорція.
Чи не підігріває мо відповідних настроїв у
го законодавства. І конкретні питання ставитимуться кожному мінісСтрові! керівникові найвищого рангу.
Науковець Максим Вакуленко закликав пропагувати доробок українських учених.
Андрій Топачевськиий, начальник Управління формування фільмофонду Міністерства культури ! мистецтв України вніс пропозицію - звернутися до Кабінету Міністрів, аби доручив міністерствам І! відомствам розробити підзаконні акти щодо впровадження української мови, а ТОДІ застосувати державну волю до тих, хто ігнорує іх виконання
Відповідальний секретар Товариства «Просвіта» Микола Нестерчук на закид про те, що рекомендації мають силовими характер, відПОВІВв коОНТРаргументом у документі ще замало сили, ї не слід забувати, що поважають саме сильних
Тож відрадно, що вже на рівні Президента ставиться питання про створення Державного комітету з мовної ПОЛІТИКИ І що зусилля просвітян найближчим часом уже можуть дати позитивні наслідки. | требанаші сили подесятерити, аби переступити той рубікон, за яким процес утвердження Української держави и української мови в ній став би незворотним. Тож здобуваймо крок за кроком сво! утрачені бастіони!
сни -е- РУ і
Й
ій .Ю ! м м ї . 1 Мч | 4.7 і Р іі; уд 7 Йі б ? те | ей г | У "Чі 11 Р Її Гр у ж'яко і Рей і є і ж і -7е, МТД КР бу г о ДЛ ср Мих М. -- ! АТ Ї . статок -ї " «ПО ХМ Р , - м. а "Я А Ли цій а ий об т ди з Зк бі Р мол Р
варистпа
зростищення та мопна 1 ДОМОЇ расфічна ситуація І Педня У країни 1 куба! п», пропедена 16 тевипадкопа просвмтянських заходів останнього часу Саме па цих етнічних україшських теренах, зависловом голови «Просвіти» Павла Мовчана, «ситуація пайбільш загрожема» пайОільш окупований північним сусідом і чи не пайорутальшше дискредитоване попяття національногідої Чиновник витрактовує демократио як уседозволенисть і Ттопче найсвятше -- душу української нації, й мову. Обличчя наці -- культура - у занепаді, хоча саме через неї ми могли 6 утвердитись у національного, утверджуточи єтику праці, Японія виросла в могутню економічно процвітаточу державу Мусимо відкинути як хибну ідею про те, що спочатку треба піднімати економіку, а відтак культуру
ви Віталій Воловик. Він ознайомив усіх з історією краю, зазначивши, що за всієі гостроти 1 суперечливості оцінок минулого, перекреслювати її було б гріхом перед пам'ятто. Яким би романтичним не було замилування старовиною, цифри, наведені сьогодення, попри обтічність їх оцінок, не дають жодних підстав для радості. Колонізаторський каток проїхав по душах нащадків запорожців, стоптавши живі паростки національного. Ї недостатньо діє влада на місцях, про що й засвідчили вигуки з залу: «ганебним виступ». За частоколом цифр гіркої правди-таки не заховати.
НОЇ відзначив: «Таке враження складається, що ми під окупаційним режимом. У нас немає політичної еліти, зате є морально-культурна руїна. Ми рухаємося не в бік украшізації, а швидше навпаки. У владних структурах ведуть діловодство українською мовою, але цього замало Треба птдтпмати рейтинт мови. Релігійна ситуація в краї загрозлива: московська панівна тут церква україиства, а комултиєті».. православія до 2000-ліття Різдва Христового Москва намітила провести саме в Запоріжжі, чому слід активно протистояти. до відродження інституту козацтва слід активтише братися й «Просвіт»
«ІА СИТУАЦІЯ
ПОРУБІЖЖІ ЛдЛЕРЖАВИ
ЗАГРОЖЕННА.. »
Науково-практична конференція То «Просвіта» «Наслідки
листопада серед
в Запоріжжі, шиаки подібних
Саме тут інформаційний простпр
сріті. І саме з
Аби статті нової Конституції не зали:
шились дидактичними, мусимо наповнити їх реальним змістом. У цьому напрямку й працює Товариство «Просвіта», практи: куючи питань утверджения української мови як державної в нашому посттотамтарному СУСПІЛЬСТВІ
проведення «крутлих столів» з
Папло Мовчан ознамомив числен-
них присутих у замі з напрацьованими документами найвиразніше втлились у жавної цільової програми «українська мова до 2010 року»
останнього часу, ЯКІ
проек | 1 дер-
Вітав високе зібрання застутипик голо-обласної державної адміністрації
промовцем про стан
Тому й здебільшого виступаючі стара-
лисьокреслити шляхи відроджен-ня краю,
звичайно ж, у контексті
загальноукраїнському. Проблеми тут занадто серйозні, аби підходити до них схоластично, дотримуючись лише букви. Основним завданням поставили собі виокремити больові точки.
Мусимо сходитися масово і частіше. А
коли не виходить діяти з низів, діймо через верхи, аби розбурхати процеси, -- заклично розпочав свій виступ голова КУПту Іван Драч. - Коли не згуртуємо національно-демократичні виборів, знову матимемо те, що маємо. Мусимо мобімзовуватися.
сили до
Заступник голови Запорізької облас- «Просвіти» Костяпнтип Лямцев
виступає проти на виборах агітує за Всесвитию конференція
Заступник голови Донецької «Просвіти» Марія Олійник порушила миизку аналогічних проолем свого грусифікованого краю. Ми скрупульозно підраховуємо відсотки укрантціив, забуваючи, що вже є Українська держа: ва, яка має свого Конституцію. ГИиттання потрібно ставити руба коли, в якому торміит перейдемо ма украмомовниий режим життя І хоча шовінізм передає ться як спадок, процес украпизаці ме зупини ги
Голова Івано-"Франкяської «Простити» Степай Шулепа окреслив конкретне запданти» кожен проспитямим поОнинеМм а безпочити 20 голосів на вмоораох !' кози
же що с гра
-щ --.
ЧТРОСВОЧІИ ГО: 1868-1996
з 0 ПЛИНИ 040
р
Слово ПРОСВІТ
у ЗАПОРОЖЖЯ, СЛАВНИЙ КРАЙ, ЩЕ ВЕРНЕТЬСЯ НАШ
ЗВИЧАЙ
згуртуємось переможемо А Президент повинен видати указ, що з І вересня нового навчального року всі школи переходять на україшомовний режим, 1 знайшлася б якась жменька крикутів, а назагал процес цей тривав би спокійно й успішно
Причиною шташих поразок голова УКРП Степаї Хмара назвав наш м який характер, який не чинив спротиву антиукраїнській агресивності. Треба сказати гірку правду ситуація парадоксальна: за 5 років Україна зрівнялася з найвідсталішими країшами СсІМІТУ Для нації винесений вирок смерті В Українській державі немає української влади. Не можемо позбутися комплексу малороса. Ми бідкаємося про національтш меншини більше, ніж вони самі того хХо- «ГгУуТь Х про украшштів в укра забу МИ Хай меншини самі творять свою культуру, а ми їм допоможемо. Якщо Мойсей сорок років водив народ по Шустелі, нам ЬОЇ виділив часу набагато менше
Голова АДтиптропетровської «Просвіти Володимир Заремба обнародував метаморфози влади лаконічно: райком зачинений, усі пишли в райвиконком. Тепер сидять компартіиці під ненависєтим ім українським національним прапором
Я свято вірю, що ми подолаємо всі проблеми, -- ОПТИМІСТИЧНО ДИВИТЬСЯ В завтрашни день України голова Проводу ОУН! з-під стягу Степана Бандери, голова КУН Слава Стецько. -- Японія, Корея по війні були на лопатках, а 0 як гиднялися. Ми зробимо Украшу одітею з найзаможнипших країн. Треба наполегливо й терпляче перевиховувати українську людину, прищепмовати їи любов до української мови. Цю мобов може прищепити мати. Греба виховувати на кращих моральних засадах минулого повий тип українця.
Зупинившись на проблемах загальнокримських, заступник голови Всекримської «Просвіти» Сергій Савченко наголосив, що всі школи, незалежно від мови навчання, повинні бути українськими за ідеологією. Службовці повинт розуміти, що вони є державними модьми, тому треба покінчити з дисидентством на державній службі.
Треба виходити на контакт з владою не на рівні взаємозвинувачениь, -- упевнений заступник голови Харківської «Просвіти» Анатолій Здоровий. -- Ми впровадили практику постіЙНОДІЮЧИХ спільних нарадусіх національно-демократичних органцізацій 1 обираємо уповноважених, які ведуть діалог з можнопладцями.
Відімені 30-тисячної громади птросвітян Тернопільщини вітав запоріжців голова обласного об'єднання Богдан Головин. Він відзначив велику роль церкви в просвітницькій роботі, зупитившись на визначних постатях князів церкви - Сембратовича, Шептицького Запоріжжя з Гернопіллям єднає славетна людина -- лицар-запорожець Дмитро Вишниевецький, який стояв біля витоків козацтва
На посягання Росії потрібно відповідати такими ж контрзаходами: 600 гисяч україшців теж управі вимагати від уряду Федерації свосі автономи Щя теза із виступу керівника Одеської «Просвіти» професора Володимира Гарбарчука
Запорожжя -- ПОїСТИЙТУ Обожестпенна шомля. Спасибі Всевишньому за ці спа-семи острови, яким є Хортиця, 1 до яких ІПХТтОоО1ІЄ лооеретьсм ІРР ЗНО, З ху мах полум'яце слово письменниці Катерини Мотрич. - Пітьма завжди дотримувалася законів нипщения. За тими законами вонапризвела до Чорнобиля. Їле, можли по, останими бі за паші українські думи | Мортиця ОСТрІМ к« пятоОГгоОо Гооргія живить козацььни ду Кк ПпОЛЬНнНОСТІ | с» махай стане вит нашою духошною мекикото
ВА ом КОМИ ка Ана ла ОАНОгГО
загаромика вистояла ї дала Украпи
не - Р! Володимира Їїпастока, пітавп морантим голо
зва Чоернізоцької «ПТростати Миктор
Косяченко., Шлях у світ широкий дали композиторові 1 МОГО ПІСНЯМ батько-руковинешь 1! мати -- РОДОМ | 3 Запоріжжя
Професор Федір Гурченко 159 Запоріжжя, автор підручника з їстори україни, нагадав, щ! 93 відсотки українців голосували за самоститу державу, аотже и за українську школу, за нацюональшу ідето, тож наше завдання повернути добуте ТОДІ
Ще один із діагнозів наших негараздів установлений професором Олександром Пономаревим: нам нав язують тезу про поліетнічність України, хоча ми моноетнічна нація. До резолюції необхідно дода ги и ВИМОГУ ДО ПТре иденга -- усунути украшножерів Боделана в Олесі й Полякова в Ддопецьку з посад адмпніистрацімй Украшти
голів державних
Народний артиг | | ригорім Булах запропошував внести до резолююмми конф ренції заборону Рлчег ррезроїою комтари п
пункт про
Без падмірного оптимізму, а зважено иро умо праци дативім Я БатьківВшини професор Запорізького упверситету Віктор Чабаненко Народний депутат Михайло Ратушітлий нагадав відомі слова Івана Франка про те, що й донині «українцем в Україні Оз гиважко». завдання просвітянина пол яп ас не лише в Тому щоби поястовати світі) країну, але и впливати змінювати ситуац І Тахадбс тву окремих дему гай гії немає меле комуніс і Симоненко з 1 рибу - ни парламенту нахабно заявляє, що трера виводити українські окупаційні війська з «русского» Севастополя Нашональнатдея -- це пе лише українська пісня и Шевченко, але й українські двигуни. У трет тисячомття Україша не ввімде на козацькому човні, але на суперсучаєних гоелікоптерах. І треба просвітянам поясіповати людям, чому пепраціоє економіка, чому немає платні. Катерина взяла Січ без жодного пострілу. Ми ж, просвітяни
акликабв
і націоналісти-бандерівці скажемо на весь
голос: ви й так більше не візьмете!!
Гідна підтримки пропозиція професора Андрія Бурячка: оскільки перепис населення в Україні 1989 року оуп сфальсифікований, необхідно провести цю всеукраїнську акцію наступного
Голова Запорізької міської «Просвіти» Дмитро Симоненко нагадав, що Міосковськийм патріархат готує провокацнпо - проведення в Запоріжжі міжнародної конференції московського православ м у січни наступного року до 2-го тиИСЯчЧОмМІТТЯ Різдва Христового, тобто під релипиним прикриттям планує антиукраїнським захід. Тому потрібно змагати за Помісту Християнську церкву в України
Висловлюючи подяку колегам за «патріотичним десант» голова Запорізького об'єднання Говариства «Просвіта» Гарій Калайда окреслив коло проблем у краї, понівеченому московським царизмом 1 його наступийками - комуністами. У Бердянську і досі немає жодної української школи Газета «Запорізька правда» вже виходить з ростиськомовним додатком
Ми приїхали, аби вирштувати загаль: нодержавит проолеми, з урахуванням репональних осорлипостем, 1 щобри донести до уряду, до Президента спільно вироблений документ. Ми завершуємо процес об слнання патштомалїчльночхемокра гичних сил, аби єдиним срронтом дати ВІДСІЧ антитукраїнським силам. На цій ВЗИСОКІіМ ПТО ТІ підсумував били конференцію голова «| гростіти» Павло Мопчан
конференція ухвалила резомоциіо, в ЯКИЙ наголошено коріштого етносу
Ма порушення х пран
українців -- у своїм лержавші та чадекларовано зраликальні лахоли - МИЛИ
"МИМОГИ ЛО пМЛлалНОИх ( груктур задля гакого ганеоного Примнягтм ЧІТКОЇ ПУ МОГ ИКОИ Пе АО ОРГАН Й МХ украшція па свого Батькімици им
| ЛЯГАй того дня
стану реченм Іі програми мигрещінмної
ПпОонороВі НМ
МИТИ ДА учасників
заходу до підніжжя монумента Кобза-вищий «Заповіт!
НАДІЙНИЙ ДВИГУН ЗАПРОПО- НУЮТЬ ВАМ В «МОТОР СІЧІ»
"Продукція акціонерного товариства користуг пься незмінним попитом у 80 країнах світу, 00 упевнено крокує в ногу з часом 1 ВвІДПОВІДає Найвищим вимогам оксплуатаци
Запорізьке підприємс ГВО їотор Січ» є одним із найбільших у світі 1 єдиним в
Украї виробником авіаційних двигунів
У
ДАЛЯ «Ітаків | вертТольотів найрізноманітнішого використання
Ніс | Гм ОМІ1В ОЧОЛЮЄ пен ее професійним колектнигв олова правлинмтно генеральним директор, ; уктор гехничних нсуг ІК ДЕ МА президент Мжрегональної асоціації преозмим! ОВЦІЙ 3 ячеславВ ! | | 1 ПІ С тенйніз пі 0 Мем , ДУКЦІЄЇ зупинився і |! їх НОГО потужного Гптгатнтта нлустри ГОЛОЇ || РІ1Ї шапвод ) і рї-ьЬкиИм мотоОробрулдівнийм почав 1916 року з виробництва ертикального шестициліндрового мотора водям ХОоОдДжЖеноин и - є ка-М | 100» 11 рено Вв геї ер ужетсторичний шлях до роогвинтових І сі 15 роореактивних ЧІОА ІВІЗ ВИСОКИМ
ІРО )Рі Урі ага БІАМОІНнННИМмМИ
еристиками
ступенем де! експлуатаційними хара
О0 « «НУМОчЧИ 1 ) ( пешалі ані заводів оГржукениніму У НОЬїХ м" ОБОХ О А «ГУ | С гор С14Ч» виготовля! пів сучасних та паминих, економачних двигунів - від на- ИМеОНШИХ ПУСКОВИХ ДО | ГУЖНИХ силових УСсТтановок намомьашциюиєхмх у світ ЛМТаК)В ри счаїі») 1 Мрія вертольоти М1-26 акціонерне товариства га його керівництво ВБВіданам!: ні: нешодавно кпжнародноюмв Та 00 узчеснийМм ДИПЛОМИ "1 сФакі 61 СИМІ ЗЛОМ чари ІілЬНнОГО Й! еКоОНОМИЧИ "о « ння
ча еф Кк ТИН! . х А льне оКоі)А1О0МмМИЧАУНО кри Кк ( ра спалу вироорницті 11! х С СМІСО) піуазнанкні | | 1:14 і І НО
. х Південної! рпикансесї ІСТОМ
Бірманти чі гувуоживало
ке ло 19594 року Пі
ГАМООКУ кризу 1 завдяки ( грімком) вихо» ЛУ | 1 ТІ«7| із) рі ІБіІ( ПЕебо Оу ЧА НОМ ЛЯ проживання МІСТОМ Х ІА
ее
МИ працюємо на перспективу,
відзначив В. Богуслаєю моди підна кращого життя ти. М ахуманмоєсм Москви удлпічі дешев
іппажаємоо що дІПШОЇ арпм'
зуто ) зомсу авіаканям хх до аніж до Києва
115111
окКоОноОміКк кушать Пі 120 ас харів
Українсько ми 1с редити рівени супроти
чари чари
гисяч у США спонукає А
серио ших розд мап | 5 Гадаю слі узяти цю інформацію д уваги її рламентаріям . щі о персп З пон у орптади хивч. країні
чить
гиви птлаприємства " її
М ПродукКціМ ного вкран НОоООХІАНа
найперш як стратегічна, про що св! хоча О той фак? ЩО Росія ВІДНОВИЛА свого часу поставки газу Україні сам завдяки обОмінові на двитуми Мотор Січі»
Й у побуті українців не кові розм пропишуться пооутові прилади виготов чено в Запорі кжіІі ССП уратори бензопил памнльїніл кампи - асору увієну СОКОВІлНнИМмМОЛКИ (Прикраси фініфФТМУ
м чам
«'нкоОМм
ЧУДОВИМ й рпрі 5 1
НИ
харумок нашим
хелегаци отрималми мі ск
Ок їх « рІвинка ДЕРУУВОВОДІ МИС ТАМ
ипрою) -і
Знайшлосьчимало охочих й
мУПпумо ПИ! виродрдинич чмкосСстТті ОФномо РАМИ й хі, ко корепвина, та інструмент в малих ру 7 чи. . уне 11 НОЮ) «пранням "о «п УК1РАМІЄ? " «УКОЛ | , ч 4) ДМА пциважено піл розумним гпискомі Рк. Ам ми «правимоєя аппоїи прем , . и 3 лим зу миимо лише кермо лержамттм Пі «с
вати в надійних руках 1 віл упевем
«мли долається слі М Золодими? |
«жеї - з г 3 У
/
«
ск о-
ПЕР б те -- ДЕРЕ: о жа
РЕКОМЕН ДАЦІ Ї НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВА-
РИСТВА «ПРОСВІТА» ім ТАРАСА
ГА МОВНА І ДЕМОГРАФІЧНА СИТУ АТ
кучосно вкром незадоОоб0ітьнНоа мовно М І у і гмотціа Пів ща України скПОПОСЯ Ук їм СС піІДОВНОГТО ппесєпрям паного ростиСського держою ТеТА! вмоциду ОТНОЦИДУ 0 ПОЛ су мАОйпнНоО-КУПьЬТУриа го нишеєНнняе ВС! іде кім СЬКОГО но Цих переноаж Те ьТА ПявЛІ Й отриво ІОІ ПОСОХОГІЛА ІМ УмМеУЇ усифікаоції Вдопо ПІДА зпипо ОБбільшобицько РОСІЯ Тетете продовжується тапоноймтими» Су сУАЮАм нара жа пІДОяМИКОМИ Є рм КО ТО Ю роміПОВО
опю Україні ьКОЇ нації
Турбуючис С) Д ОО) ОПІКУЮУЧИСЬ могопьними проби: «лами зро0ере
кенноз ДдуУХОВНОГ ГОЇї орофФфонлу нороду Укроїни делеготи комференції пропоную! ь
|| Виконуючи Постанову Кабінету Мінистрив Укроїни ВІД 14 оерпня 1996 1996 року зо Мо950 «Про атестацію державних є пужбовців органив аиконавчо: аладни», викОнОВчиИм панкам державно: плоди Укроїни 13 залученням рохівців бУТ «ПРОСВІТА» провести атестацію персоно-: пу гкерівникій ух панок! рівнів ОРГОнОВ ЗМКОНОВЧОЇ аполи. держовніих у« танов : ОРГОНІВ міс цедрої апади, ПіДПриємств ЗОКПОДІВ ОСОГТИ ! КУ пьтури шодо обов'язкового вільного воподіння ! корис туванна державною (офіційною| мовою
2 Вимаготи від Міністерство ОСВІТИ пругого 199/
У Ю ра "і
ніатВчальнот БОКУ к пькІіСТЬ УЧНІВ ьких місць У загольмноосвітніх школах гімназіях, ПІЦенХ ВІДЛОЇ таТаТе ДО на ШОН .1ь131,|Р1 о складу насе пення
питання про укроінс ькми
закладів 2 не
кротни Розгпануї ей
виовним СТОТУ тих ноОовбчОГПьЬКІИХ
держаовнок мовою навчання, 8 якмя КІЛЬЮЄСТЬ
птем української чмаашонопьност перевищує 50 ВІДСОТКІВ Зоборонити «иОну практику біІДКрИТТЯ
а м
ООСІИСЬКОМОВНИХ кпосів у школах З ук роОтнськоою
ШЕВЧЕНКА «НАСЛІДКИ ЗРОСІЙЩЕННЯ
півдня УКРАЇНИ І КУБАНІ»
В школах з державною ме
«МАОВОМЮО
мовою новч! пнІніЯ або націонмольних
татар то імших народів)
вою викподоммя
меншин кримських розпочинати пивйвчоння рости: ької мови ЯК МО щемногї і не раннтиеє зго кЛоОсСу
3. У ході виконання Постанови Кабінету Миністрів України Чо 950 ВІД 1408 1996р передбачити Отех тацію персоналу ! насамперед керівників моїх пОонмок та ріймів державних установ, піДПрРиємств, шакладів Міністерству освіти | Міністерству культури ! мистецтва но предмет володіння | користування державною мовою
4 Зотаердити нормативний документ, акий зобов'язував би керівників усіх ЛОНО" системи освіти вжити заходів щодо неухипьної орієнтації на виконання 10-ї статті Конституції, акозавши на недопустимість порушення права українців на навчання рідною українською ховою то передбачивши створення системи контролю за виконанням цього документо 8 установах | закладах ОСВІТИ всіх форм фінансування
о Но виконання Постанови Кабінету Міністрів Мо200 від 22.0/ 1993 р видавати піцензії середнім навчально-виховним закло-г дам нового типу ( пмназіям, Піцеям, коледжам) лише як закладам з державною мовою навчанвиховання. Тї! з них, як! вже отримали піцензії, але функціонують недержавною мовою, слід зобов'язати перейти на викладання державною мовою, а в розі спротиву - позбаамти їх державних піцензій.
6 Внести корективи у розроблені Міністерством Освіти концепції виховання, концепцію гуманітарної освіти, концепцію стан" дарту загальної середньої освіти, проект
ни 1
РР
на
РА и -.
й
- . " ? о п
7 пиння з яр чи АщУ "и
РН У чні
рою "п
Р й «ль
Рон
г "ТР а т Ук же ля
. оч з «рр
-аож жов бом м С .
Р чи
" - - -і шо тео зів ВБоче му -ч
і - - "-Шт» в вай и
Фотолітопис «Просвіти»
1
- йа А бі б
рать Ра
-ноії С. |
п по
Р до ом я
Р осно чо Зі би яв в йо ою т і "
РИ ринок.
«ПРОСВОЧІ у»: 1868-1996
ана
не ПЕС...
базового "ТьтоМ Тел: ного ппану, поредбаочийши п
ЧІТКУ орієнтацію на вивчонни К Он гитУцИ
на ноуж нПпьне
нин України, виховання поваги де ної
потримання 10 | СТОТТІ Кон титуції ТО на пмко
ристання а ОПпОЇ папу м «Україно ТЕТе Т1Тец рі1е),
ГОЗОТОХ науково"
7 Запровадити 0
мотодичних бриданнях,
подогогічних ТО піДПОРЯДКО поні х Міністер тоу "тості, спешальня руорики під Назоою «ч І 0 М Стат о Кон титУуці г життя»
8 Оголосити відкритий конкуре ме єтве з української мови 19 середніх заоклодів
рення пітератури для дошкільних ! ОСВІТИ, зокрема 3 чедоржавною мовою навчан"
підручників
нм
9 Розробити і обговорити спільно з громадськими організаціями, Педогогічними товориствоми, радами ректорів ВУЗІВ проект упровадження укроїнської мови з 199/ року в підготовку спеціалістів з вищою ОСВІТОЮ
10. Активно співпрацювати у контекст! впровадження 10-ї статті Конституції З «Просвітою», залучаючи її представників ! фахівців до участі у роботі Колегії Міністерства освіти, у підготовці нормативних документів
11 Звернути увагу Національного банку, Міністерство фінансів, Міністерство статистики, Міністерства юстиції, Міністерства інформації України щодо безумовного виконання 10-ї статті Конституції України при формуванн! національних баз даних (безпаперові технології), формуванні національної україномовної! банківської мережі, обов'язкове виконання кредитно-фінансової документації державною мовою, вимоготи без винятків заповнення стотистичної звітності офіційною мовою держави (застосовувати штрафні санкції до порушників).
12 Підтримати і надалі надавати постійну фахову допомогу державним адміністраціям усіх рівнів та органам місцевого самоврядування в Запорізькій | області стосовно розробки та активного впровадження державної цільової програми «Українсько мова».
"го 9 я
- - чої ФО в'к б
і об 7», зб
і ин чу Чан ге у "и , чув поту Лі
КУ "Й
чб
ії Ру У у дов о Р гу 7 зон аа ан ;
а, й
я зм чі ро
ру жна
"о
є
о
Фі їй.
нн АЛ
п'ю М
5 -ол КМ
чі мі
м
ан (ним 0
у
АКЦІОНЕРНИЙ БАНК БРОКБІЗНЕСБАНК
Висловлюємо подяку Акціонерному банку «Брокбізнесбаню» за допомогуувиданні нашої газети.
1. Заступник голови Донецької «Просвіти» Марія Олійник.
2. Свято родини в дитячому садку Алмазного заводу м. ГТОлтави. 1990 рік.
3. Голова Івано-Франківської
«Просвіти» Степан Шулепа.
4. Голова Житомирської «Просвіти» Анатолми Журавсь-
кий 31 своєю КкОЛегоїо
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
ето -айіз ті о Ж Я і я і п'ю 7. Яро фи і "я ри -| - "ГТ і - ї тая 3 а, - з П ця гм Ї Е: Мч. | і Р А жду» сь з. со з ПКУ З "іо і Кз | Ж РН як ко і Р, щі я і 5 г аа ) - щі 1 . М »" "Я «За "ой о - "ШУ о2Р'И Рі го ДЛ РУ в -Ї щі - - й А Н ів б че ГОРя гер, М - «тА м з - "ю РОп йо і Рр ка б ) В. 5 4 гм о І. | У і " а? ї сно | з ,
Триває шостий рік відновлення державної пездлежності Руси-України Верховна Рада прийняла Конституцію, введено національну грошову одиницю -- гривню. Але чи змінилися
умови життя українців -- унедалекому мину
лому пригнобленого підколоніа льного народу? На превеликий жаль, ми так і не стали
господарями своєї землі
Влада, економіка, фінанси, засоби інформації продовжують залишатися в руках чужинців, тієї ж колоніальної адміністрації, яка тепер називається державною. Але якщо колоніальна адміністрація створювала хоч
якусь видимість, ніби вона поважає
«тубільців», то «державна
робити не вважає за потрібне Продовжується пограбування держави
криманалі зація державного чиновницького
апарату й особливо правозахисних органів. І якщо перед 1991 роком у нас була адміністративно-командна система управління, то тепер маємо адмінттстративнокримінальну
Не виконуються державнт закони, І є чимало підстав побоюватися, що не буде виконуватися | Конституція, особливо ті 1! статті, що стосуються прав українців
У таких умовах ми живемо 1 змушені працювати. З цього й випливають напрямки нашої діяльності
1. Правозахисна діяльність. Вона полягає у відстоюванні наших національних, соціальних інтересів та захисті окремих осіб від свавілля неоколональної адміністрації Ми домагаємося переведення всіх державних необов'язкових закладів освіти на державну мову викладання; приведення кількості обов'язкових закладів здержавною мовою викладання у відповідність до демографічного складу населення; видання міської україномовної газети; переведення інформатики в області на державну мову та перепрофілювання державних теле- 1 радіоканалів на мовлення українською мовою. Хочемо мати й ефірний час на харківському телеканалі, та ці наши зусилля поки що марні.
Методи нашої роботи: звернення, статті в газетах, пікетування, запити. Та повною мгрою ми зможемо захистити свої соціальні и національні інтереси лише тоді, коли влада в
навіть і цього
с-г ни
ЧТРОСВОЧОЙ: 1866- 1996
ХАРКІВСЬКІ ТРУДИ І ДНІ
Украї буде україшською
І всеж таки пода каміні точить Значною мІрюто ПІСЛЯ наших заяв захиталося крісло під україофобом Кушнарьовим
Просвіта» разом іа Демократичною партією та Спілкою політв'язнів і репресова - них подали Голові Верховної Ради Олександрові Морозу близько 120 фактів ісловживання службовим становищем, ко- ВПУПЦІІ Та ЗСЛИТТЯ правоохоронних органів 1 злочинним світом
Для захисту окремих осіб від свавілля властей при «Просвіті» створено правозахисну групу на чолі з З Манжалій
2 Видавнича та агітаційно-пропагандисгська робота
Із великими потутами, на випадкові кошти видаємо газету для дітей і вчителів «Яуравтик». Міська та обласна влада відмовилися підтримати українськомовну газету
Просвіти». Слід зазначити, що це сталося не після наших заяв про невідповідність мера своїй посаді та корупцію посадових осіб, а набагато раніше
Ми неспроможні конкурувати з протиукраїнськими засобами масової дезинформації Видавати власну політичну газету
- велика розкіш. Дійовим засобом аптаційнопропагандистської роботи може бути масове витотовлення та розповсюдження петю чок» Миіхвипустили 26 загальною кількістю понад 200 тисяч примірників 3. Бібліотечна справа
Маємо власну книгозбірню, створену головним чином при сприянні американських та канадських українців. Нова справа, яку вперше в Україні започаткувала Харківська «Просвіта», -- тимчасові бібліотеки у сільських районах, зокрема в Дергачівському Чутуівському та Золочівському Ми маємо також невеликі бібліотеки (20--50 одиниць) і передаємо їх до вузів та військових частин Бібліотечну справу у «Просвіті» сумлінно веде Р. Твердохліб. До речі, кілька сотень примірників «Журавлика» вона відправляє до інших областей Сходу та Півдня України.
4 Навчально-лекційна методична робота
Сюди належить лекторська робота, виступи наших активістів на нарадах, конференціях, зборах. Лише Б. Фік прочитав безплатно 48 лекцій.
При «Просвіті» створені українознавчі курси для вчителів початкових шкіл 1 заступників директорів з виховної роботи на базі науково-методичного центру Київського району, курси перекваліфікації вчителів-
математиків, курси вию'" ння аНнгЛІЙСЬКОЇ мови Органі ІОВвУє га активно працює ня ЦИХ курсах ЇО. Капустіна 5. Організаційна робота Крім вищезазначених КУР'ТУ, ій організували правозахиєтму групу, пересуви! бібліотеки. взяли активну участь У "" во ра | теранів та РКопгресу ренні Братства ветеранів української інтелігенції У м. Шебекіні Білгородської області налагоди ти викладання народознавства українською мовою водній зі шкіл і маємо намір зробити це ще удвох Наш хор «Суцвіття» дав два доброчинних концерти у Шебекіні, в будинку інвалідів га будинку культури Завершується створення при П росвіті історико-археологічної секци Організована і вже розпочала свою діяльність «Молода Просвіта 6. Координація зусиль та співпраця з щіншими організаціями - Харківська «Просвіта» співпрацює з багатьма, в тому числі Й немісцевими українськими організаціями Ми отримуємо різноманітну літературу Із США, Канали, Австралії. Нам надсилають безплатно тися - чу примірників газети Української консервативної республіканської парті лич»е, 100 примірниюкв газети Слово Просвіти», 10 примірників газети ОУН «Нескорена нація Усім їм за це складаємо лЛПодяку Із харківських організацій ми підтримуємо дружні стосунки з Братством ветеранів Спілкою політв'язнів та репресованих, Демократичною партією, Спілкою офіцерів Взагалі, ми співпрацюємо з усіма, хто цього хоче і до цього прагне Шість років намагаємося встановити ділові стосунки з обласною та міською владою 3 обласною це вдавалося періодично, з міськом крім розмов, нічого не виходило. Очевидно, з туземцями міська влада справ мати ни хоче, Зате вона добре працює проти на: Досить назвати спорудження пам'ятника Ку - кову, який підписав наказ про виселення всіх українців; знесено 37 газетних стендів у саду Т. Шевченка, що належали "Просвіті» Та Рухові; вперте небажання змінювати назви вулиць, які увічнюють пам ять наших душогубів, а також відмову називати новозбудовані станції метро, вулиці іменами українських національних діячів На українські програми міська влада грошей не має, а от на відкриття музею московської співачки Клавдії Шульженко 5
Характерно, що геноцид укроїнського народу, який проводило московськобільшовицько імперія, продовжується на Півдні Укроїни в усіх сферах економічній, політичній, соціальній, духовній Зупинимось но характерних ознаках етноциду! пінгвВОЦИДУ південні області то укроїнське населення продовжують бути інтегровані в російську купьтуру ! мову, як їі нацменшини, що мешкоють но теренах Півдня. Так, в Одеській област! з 30 газет єдина укроїномовно - «Чорноморськ! нОбини» В газетних косєкох уже 5 ДрОкІВ немає центрольних укроїнських газет, а книги зникли з приловків могозинів, ВОНИ ВИТІСНЕеНІ російськомовним и пптеротурою і підручниками Телепередачі, в основному реклама, -- пише російською мовою. В музеях, концертних 30 лах, но мандончикох не почуєте укроОїнсько МАО В и (С система ОСИ Г) Адня Укрої! то нІчУ НА ці віДДіЗзняєЄтьСя ВІД ОСВІТИ 8 рОсСіисСьких губерніях Так У 199 | БО о Запор ккі іп 10/-и ши
ТІльки ОДНО ОСупо укроОінською . ре 2.3
Р ці
росисСськомОовних Супо відкрито по Одному клосу з укрбінСською мовою новчання У Микопаєві 3 6 | ІЦКОЛПи раб» бупс одн укроіномовної як! В С ре еуреї С ВО полі, бердянську. 8 Одесі було тільки 2 українські З |00 поря За 5; Дон «іо
ьмалпо чим. Зміни" Зах ни Про мОви віІДОС|
мс ух Ться місцевок ВПОДОМ Р гу) р
укроОїнськими ДдИЛЯ 1ТєСтТИикИ І Іл
з | Р
ЗААЦі О)нНІЬ цію Су Зк ї Кі ькКкоОму ДОМ
Одеси гавлаьо1і -: ДЬє ук. 3 Р іні Й, і - .
іЕрЖАєі аДАел ен. ) Т УПЮУ! Р, ЧІ й ї | РР
рОбім ькіїї | ьа - уій | ї
ще) ев с. . | . г ,
«сіє ІД ит, киїи
укрОтншіе Ж; ні песо ТІ
Ть|, рот, і ь4| ка ой ! '
вище й у вузах В Одесі з майже 20 вузів у жодному навчоння не проводиться держоавною мовою, хоч, зпдно з державними плономи, одеські вузи мали б перейти на викладання укроїнською з 1996 року, як | вузи, середні
українською мовою користувались на робо й у громадських місцях 2 відсотки миколаївці українською | російською |4, тільки російською - 54 відсотки. Існує сумно закономірність: що вищо освіта, то більшим
НОВА ПІВДЕННА ДІАСПОРА?!
спеціальні заклади Півдня Спроба ев деяких технічних вузаОх ДіЛИТИи 3 1993 року Потоки !
групи но укроОїнськ! ТО ОрОСІЙСЬКІ ЗОКІНЧИЛО Такою « тпроФфОнНаОЧІЄЮ яко | ВІДКОЬютти кох "ов г | 4 Р /.е РУ "яр г и викподОч ит РА . | ! икгс)гі ) / С Пе. и ж а
пі " ? я Г Р ії | у
АС 1 Ї б «| ук| . і и я? шо ук» Юм ук ча
ІМ Ти ' 1 | і р ї і ат" ) й ;
й і ' й і РП Р 1 Р
ВІДСО ТОк приж «ї() и .-|е ЦІ ПУ Гі д | -о. . ні
мОвОюЮ М гр АГіДСькИиХх м лях Ук ПІінціВву м О23 ВІД Тк й і і і СУ1) ІД , і їі . ілО0) ія Т) г і іні ій і ІДі я рив Ди І . ІіМо)ї Ц ч чАГТІ З Та ий ії) і")н ВитчіТть | що | іа ІРР -? 1! Р РОРАМ й Лі, УП р / і дяверії ||| рі | іні ім Поч 1Гу)рі г)кА м Ре Ї 11) І й", у а Кт, РУДУ іі я, " і і а і | і . єї " ( ) ї ї б . г "ГГ І У ія іо В
Слово ПРОСВІТИ
ї " б "Піо 1 Пе! ЛІЯ Ї МИТ "І кя ли Ра Ї г) | | Й Пі "ни іРИ ІгТІни іі" ІМ рум ?Р РО "111 й иї) Рі і Гі | | | Р їж / і ' У) ла! шей не ОУЛло знані МО. Що» СТ
Р г і " гпяткування єюв|я РІС 1ьРОГ)рУ ГЇСУВОГО Гиуюу 14
Гь |5 вересня грошо текож появилися Най! політичи: супротивники до | Пра незаньм Й і ги чЧГМІ і її і їі | є і рок І Р у гі Хі Чу і (гу ь протримаєиих я якнаймй Довоше и) ПЛЯ иих влада
ге рурито й якого шоми Ги Ки ужно багач Уч
ЮУТЬСМ По послабом ги наши лави, розколоти наг
вони засилають свою агентуру, що виявля;
активність, щось органі ювує, ОчЧолию, ало у, найвідповідАальниШшим мОомемИ Спрацьєєгв ук про-ги На!
7. Кадрові питання
Коштів рі Я У, гримання
р 'атТтни»х Й ро віта опирається виключно на активістів, які пра-
Ппоють або допомагають нам на громадських засадах. Хотілося 6, аби таких людей зголошгувалося більше Іневсі члени Правління працювали аоднаково алі ПУЛО ДоОров' ядро а якому грималася робота Це Ю Капустіна, В. Овід г» Твердохліб Па! Здоровий Ь. Фік О Липовий таїншит Велику подяку висловлюю нашим активістам Н. Стрільченко, А Пилитпенку, С Титаре нку, А | пмшщенку 3 Шогоріловій. З М ануса ти та багаті ГІМ ІНШИМ Самовіддано п рацююк утіь Голова "р зСНнОКУТСЬКОгО районного об'єднання В Кібкало та Київського Г заступник Просвіти» М
Іваницька голова та Д! ркачівського об слнання Чумак та С. Івасютяк
Ми завжди знаходили розуміння наших підтримку з боку Центрального гравління, отримували від нього посильну
проблем
г і Г ДК РІС ГА)"
ДІЦО ВИСЛОВЛЮЄМО ширу поляку його голові Народному д путатові У країни Пп Мовчану та відповідальному секретареві М. Й стерчужк:
й. Наші першочергов сАВДЛання На мдй-
Домагатися упродовж і--а2 років переведення вищих навчальних закладів Та інших
навчальних у анов На держивну мову викладання
2 Неухильно вимагати приведення кількості шкал з українською мовою викха-
лання у ВІДПОВІДНІСТЬ Ді емографічного складу населення
3. Перевести всю інформатику в Харкові Ге облас тт на деримавиіу вл ПРА
4 Обрати до усіх рівнів влади нашонально СВІДОоМИХУКРрУ5ІіНЦНІЙШ
Анатолій КІНДРАТЕНКО,
голова Харківського обласного об єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка
| к, | 1 я ог! ) ї 4 ПРО ; ї іч . - й м. | Ро ії .Й Й Р чі йі і и Р р Т й . К, б б Рі ур | з 4 в чїї РУБ Ї "| з | і г' імя" у і Мі Рі - й зи" " й іш м | - рив . - Рі - " і «тес-, ч об й зв "В - -'чй в' й - РР я | й - еіаніїй і Т- - з шаг. ій МР і ру ь - І - я че ниці шк. - ' тт
' ємо «амеб
Олексасєадс ЗРЕШІ - раль
СтоОриччнні ч-2ук я: 79д. секяретар Одех ьхо' С0ОАФ2с У", "ко гоче"ч
зПростіта» ім " ФУ
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
з (ново ПРО
- о -- ТАС зо - з- -- РУТ
КОЖЕН КРОК --
Гортаю сторінки пам'яті Вихоплюю те чи інше з бурхливого потоку подій. Як ми починали"!
Нотатки 21 «Шоденника» «Ще далеченько до Товариства української мови в Україні, у Виштороді Ще болить вогненно нам -- мова наша, культура старожитня ородять дсиротливо у
у фабрикантів удеологічного самогону,
землячків таки. І
вони нептомно шельмують нас, ЧчІПЛЯЮТЬ ярлики, які за довгі роки національної 1 соціальної твані перетворились у рУФОЦІ-
Та все ж ми діяли на ниві просвіти. Після 1985 року почало скресати в національному житті 1988 року ціною вели-
броню на душі
ких зусиль ми домоглися відкриття першої україномовної школи у місті»
Від 1 січня 1089 року вже й райком, за вказівкою згори, «перейшов» на українську мову А 4 лютого врешт-решт ми утворили Вишгородське районне об'єднання ТУМ ім Тараса Шевченка Негайно запровадили сторінку в районній газеті «В авангарді перебудови: Рідна мова!» Дехто почав хапатися за серце чому мова, а не відома --
совість ) честь?" Найперш нас підтримали вчителі Після виснажливих дискусій домоглися відкриття україномовного (ОДНОГО 13 п'яти!) дитячого садка Започаткували справжнє святкування Шевченківських днів
Нотатки 3і оденника «Як тільки розбрунькувалося у природі, ідемо до Гнідина, що на Бориспільщині. Знаємо там організовується українська національна школа під орудою Валентини Стрілько, де на повну потужність запрацюють тисячолітні скарби нації»
У травні ідемо до незабутнього Івана Гончара. Зачастили до нас поети, письменники Володимир Забаштанський, Петро Засенко, Дмитро Чередниченко, Раїса Іванченко
Вітер свободи надихає нас на нечувані раніше вчинки На мою пропозицію об'єднати літературу, музику, історію пристає директор школи Анатолій Черняхівський, який донині є активістом «Просвіти» І ось я стою перед класом, де вчителі, дирекція, діти на уроці «Український рушник: І досі бентежно на душтп.
Від самого початку правління організації виступало за конструктивну сгпвпрацю з райкомом КПУ, та й йому просто нікуди було діватися. Запропонували до правління свою людину Протиріччя між ТУМом 1 раийкомом почалися 17 серпня 1989 року, коли ми, на думку того ж райкому, вчинили нечу - вано деструктивну річ -- майже всім складом районної конференції ТУМу утворили районну організацію Народного Руху, а мене обрали співголовою. Сподівання райкому на те, що ТУМ стане ручним, розвіялися
(ВІТ
Р РА і ти с нн нів рання не чан нн п-- -
й о -
м о -
вні ианннінанни тних ібнаннінннеськноній -- РР
«ПРОСВЯ
КЕР ОР РУБ Р й
ПРА нені: ПОН ЕР
ПОЛІТИЧНИЙ
Товариство української мови почали розколювати За день до районної конференції ТУМУ сталося нечуване в Україні" райком усім «бойовим» складом вступив до Топрариства. Два його предс гавники-делегати мали повернути кермо організа ції у потрібному ім напрямку.
Більшістю голосів режисерів розбрату усунено від правління, деякі осередки ми змушені були виключити Із районної організації за порушення Статуту. Шесля цього проти правління ! голови почалися примітивні інсинуаци у місцевій пресі Вершиною «співпраці» ТУМу : райкому стала зла клоунада відмови реєстрації наших кандидатів у депутати виборчою компсією пд керівництвом секретаря райкому Валенгини Михалюк Крім згаданої товаришки, до комісії ввійшли «просто члени КПРС, далі член КПРС і він же компрник (), ще один безпартійний комарник, два комсомол ьці, Чим не широкий спектр громадськості?!
Наша діяльність (ТУМ--РУх) ніяк невписувалась у затишно-партократичну модель перебудови в районі, тож нас почали шель? мувати в усіх засобах інформації. Особливо шаліло агентство ОБС (одна баба сказала) Інспіратор -- той же райком--
«Просвіта» неможе бути позаполітичною. Кожен крок просвітянина -- політичний, бо без політики нація мертва.
Заслуговує окремої уваги те, як ми організовували перші мітинги у Вишгороді, Нових Петрівцях, у Димері (1989--1990 рр.). Скільки було бентежного в той незабутній час! 11 лютого 1990 року на мітингу вперше під синьо-жовтим прапором у Нових Петрівцях під час наших промов раптом у небі закружляли вертольоти 1 почали маневрувати туди-сюди, глушити слово правди, яке ми донесли таки до своїх краян..
Немало енергії і завзяття було витрачено на передовій змагань за Незалежність незадовго до 1 грудня 1991 року. Листівки,
мітинги, бесіди, суперечки, дискусії, погро-
зи. Дуже діяли на людей відомості про голодомор, про награбоване комуною 1 сховане в іноземних банках народне добро. Врешті -- Перемога! Характерне вітання тих днів: «Слава Україні! СССР -- помер!» Усмішки, обійми, поцілунки.
2 грудня. Москва приголомшена відХОДОМ України. Україну визнали Польща, Угорщина. Канада Президент Л Кравчук присягнув на вірність Україні. Світ шумить вільною Україною-
у 1991--1994 роках довелося мені працювати заступником голови Київської крайової організації УРП. Проте не поривав із Вишгородщиною. З важливих ПОДІЙ пам'ятається демонтаж у Вишгороді З листопада 1992 року семитонного
ш-о ние ень
ИН ОО нн т
рани
1868-1996
Ж ьо
каст т ун сення
ПИ р те нн
большовицького (ерез рік за
ініціативою "Просвіти Кобаареві, перейменовано проспект Леніна на проспект Тараса Шевченка
Як завжди, у березні брали активну участь У відзначенні роковин нашого Пророка
Не слід забувати : про непорозуміння, конфлікти, як час ВІД часу виникали в національно-демократичному русі. Ті ускладненния і! суперечки виникали насамперед через брак політичної, а ІНОДІ й загальної культури, через інсптірацію негативного відомими органами
Болілонам і те, що Народний Рух України неставспільним дахом для всіх національнодемократичних організацій, єдиним українським національним фронтом, з єдиним проводом Це далося взнаки під чає виборів до Верховної Ради 1994 року та до рад усіх рівнів. Відсутність єдності дала можливість вічно вчорашнім маніпулювати ситуацією й урешті-решт загальмувати в більшості регіонів процес переростання національно-визвольного руху в національно-демократичний. На Вишгородщині нам усе-таки удалося вибити їз сідла комунопартократичних кандидатів у депутати до Верховної Ради. Головою міської Ради став підтриманий нами кандидат.
Восени 1994 року конференція обирає мене головою правління районного об'єднання. Без активістів «Просвіти» не відбуваються жодні заходи в місті й районі. 9 березня 1995 року за нашою участю у Вишгороді відзначено на обласному рівні роковини Тараса Шевченка, четверту і п'яту річниці Незалежності. Активістами «Просвіти» були організовані виставки художника Бориса Щербини та вечір пам'яті Богдана Хмельницького у СШ Ме 3 Спромоглися видати «Історичний календар Вишгородщини» до 1050-річчя міста.
Та все ж головні зусилля активу районного об'єднання спрямовувалися на вирішення мовних проблем. Разом із районною організацією Конгресу української інтелігенції було створено «Комісію захисту
ідола відкрито пам ятним
рідної мови». Тут нас підтримали районна
держадміністрація, міська Рада.
Проблеми, проблеми. Освітян особливо турбує згортання програми «Україна ХХІ століття» (державна національна програма «Освіта» 1992).
Нашою трибуною стала газета міської Ради «Вишгород». Постає нагальна проблема перейменування вулиць, майданів. Тож рішенням Вишгородської міської Ради від 20 04. 95 року, на пропозицію районного об'єднання «Просвіти» 16-ти вулицям надано українські наймення (зокрема, Ї. Мазепи, ПО Калнишевського, М. Грушевського, Б Х мельницького, Володимира Мономаха, Святослава, В. Симоненка-). Ухвала міської Ради викликала спротив «дикого інтернаціоналу» з колишньої партномен-
ПАНИ ЕНН нн вн оо оо о же
инннечнанноинь ния ин а
клатури Справа з перейменуванням тягнеться ось уже півтора року. Причому обласна влада вмиває руки, районна сміється в кулак, а міська ні кує, ні меле Це тільки один факт бездіяльності влади всех рівнів. Слід, до речі, згадати, що лише в столичній області, одній із 25, не відбулося спільного обласного зібрання до 5-1 річниці Незалежності
Мріємо про створення свого просвітянського «Музею українських національних змагань за свободу», а потім і філій його в кожному селі, навчальному закладі Не дуже захопилася влада цією ідеєю Та й у музеях Вишгородщини поки що жодного документа немає про Українську національнодемократичну революцію 1989-- 1996 років. Більше того, учасники всіх нашонально-визвольних повстань 1 рухів досі не реабілітовані Хтось сподівається, що червоно-коричневі ще повернуться. Ось причина паралічу української влади-
Мріємо самотужки заробляти кошти. Знаємо як. Є в районному об'єднанні «Просвіти» ї фахівці європейського класу, скажімо, в електронно-комп'ютерній справі чи в галузі освіти. Але як подолати жахливий податковий комуно-феодальний прес?
Тривожить 1 агресія чужоземної культури.
Тож не можу не згадати в своїх нотатках тих, хто всі ці роки змагався за нашу людську честь, за національну гідність, за державність. Безкорисливо й жертовно, не шкодуючи сил і енергії. Вони й нині у «Просвіті»: Іван Мельник, Анатолій Клименко, Леонід Буткевич, Микола Вітченко, Галина Дмитренко, Володимир Романів, Микола Герасимчук, Тетяна Диба, Людмила Лебідь, Лариса Павленко (з Вишгорода), Віктор Вансович, Петро Сенько (с. Нові Петрівці), Іван Гончар (с. Гаврилівка); Іван Кожем'яка (Ясногородка); Василь Нижник (с. Хотенівка), Марія Левченко (Новосілки); Лариса та Володимир Бубирі (Катюжанка); Сергій Дуняк (Демидів), працівники районної держадміністрації Марія Дем'янчук та Микола Симоненко; редактор газети «Вишгород» Микола Сергійчук-
Принагідно згадую чудову ідею Президента Чехії Вацлава Гавела -- створити Всесвітню Мафію Духу! Добродійних, безкорисних, здатних на самопожертву людей в ім'я ідеї завжди було небагато, але вони уособлюють в собі людську Совість У боротьбі проти всякого насильства 1 поневолення. Тож честь 1 хвала тим, які реалізують вже нині цю ідею -- на просвітянській ниві держави Україна-
Олександр ДРОБАХА,
голова правління Вишгородського районного об'єднання «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, заступник голови правління Київського крайового
об'єднання «Просвіта»
БЄ «ДЗВІН СЕВАСТОПОЛМ»
Українській громаді Севастополя вдалося домогтись певних успіхів в утвердженні української державності
На доброму рахутису просвітян На кримській землі - організація 1 проведення на міському рівні концертів та вечорів, присвячених Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Іванові Франку, виступи «Вертепу» в шиео: лах та на підприємствах міста, проведення вечорниць на Різдвяні, Пасхальні та Зелені свята, оргат зація упераїнської бібліотетаї, недільної школи і театрального гуртка, курсів української мови, Підтримка українського народного хору, ансамблів «Червона Бали: на» та «Веселка», ремонт 1 обладнання приміщення та актового залу «Просвіти». створення власного комп'ютерного центру. систематичний щомісячний випуск газети «Дзвін Севастополя» , понад 1000 примірник якої розповсюджується через кіоски Криму проведення агітаційної виборчої кампани до Верховної Ради України, в якій кандидат ріл «Просвіти» здобув 9 ВІДСОТКІВ голосів виборців найреакційнішого В Україні Лєнінського виборчого окруту, організація га участь в усіх заходах, присвячених Дто Незалежності України; тісна співпраця "! підтримка ВМС України; 0 ПпіІДТОТОВКОЯ ло друку збіріах віршив українських поєтів, шо живуть 1 творять у С свастополі, підгоТОВКА Й оприлюднєння чере засоби масової шефор мації більш двадияти заяв шодо боліочих питань сьогодення; организація ! проведения ВСТУТО ОХ ІСПИТІВ серастопольських абітурієнт в до вузів Тернополя та Львова
Цей список наших добрих справ, троб-
лених на громадських засадах, можиа
ПИТ с - б
ПЕР нн п- -- ре
продовжити. Всі вони стали можливими Завдяки і моральній, і матеріальній підтримці нас патріотами України, зокрема зі Львівської та Івано-Франківської областей. Сьогодні Севастопольська «Просвіта» є організацією, з якою рахуються всі політичні СИЛИ МІСТА, админстрація Та горизонти роботи розширюються Посилюється шовіністична пропаганда з Росії На 100 тисяч українців у Севастополі ми ще не маємо ни свого дитсадка, ні школи, на державному рівні бракує розуміння необхідності забезпечення прав українців, а гому й немає допомоги. Та наснаги і віри, що ми здобудемо своє, нам не позичати Надіємось на підтримку свідомої ухерашської громадськості і просимо долучитися до нашої праці, ПО МОЖЛИВОСТІ «фитансувати наші заходи, а найперше газету «Дзвін Севастополя» Сподіваючись на допомогу, порідомляємо наші банківські реквізити рм.р 3141592 в Укрсоцбашку Севастополя. МФО 324195, код ОКПО 22288102 При перерахуванні коштів бажано зробити позначку «Для «Дзвону Севастополя» Просимо долучатися до цієї благодійної справи підприємців, які є патріотами нашої держави | розумшють ВСІО необхідність Та пажлитиість такої допомоги
Микола Гук,
голова Севастопольського міського говариства «Просвіта» /м. Тараса Шевченка, редактор газети «Дзвін Севастополя»
Сталося так, що члени Маргіупольського міського об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка спочатку випадково зіткнулися з деякими фактами в роботі місцевого краєзнавчого музею, а вже потім вирішили зустрітися з його керівниками г обговорити деякі питання щодо оновлення експозицій, плану лекційної роботи музею, виконання «Закону про мови» тощо
когось? За що одержує платню персонал цієї мережі на периферії? Хто відмінить вимоги та вказівки совєцьких ідеологів і дасть бодай мінімальну свободу працівникам музеїв у переобладнанні найбільш абсурдних на сьогодні експозицій минулого та створенні сучасних об'єктивних із застосуванням у них відповідних матеріалів та написів державною мовою? Нарешті, хто дасть дозвіл
ВСЕ ЩЕ «ОКТЯБРЬСКАЯ ЗПОПЕЯ»"?
| виявились дивні речі: практично всі зали музею, а особливо громадськополітичного напрямку не просто не оновлювались з початку 80-х років, але й робити цього ніхто не збирається. Посилаютьсянате, що потрібнихкоштівнемає, а виправляти ситуацію якимось спрощеним шляхом ніхто не дозволить, 60 І експонування, | зміст та форма кожного куточка і навіть напису мають бути попередньо змакетовані та узгоджені з Донецьком і Києвом НІ зняти, ні обновити жодного експонату чи напису ніхто не має права без дозволу фондової комісії
Отікрасується в маріупольському музеї! т. Ленін майже на весь зріст та вся «октябрьская зпопея», Вісаріон Бєлінський та його «роль», висять численні вимпели переможців «соцсоревнования» | багато аналогічного, Зате немає практично жодного напису українською мовою, ніякої експозиції про 5-ту річницю Незалежності Українитт д Навітьу плані лекційної роботинемає жодного слова про Україну.
Ми пишемо цього листа не для того, звичайно, щоби обхаяти наш музей чи його працівників персонально або колегіально (хоча конкретні зауваження тапретензії є) Алевважаємо занеобхідне порушити цю проблему у повному масш-
табі ! на офіційному рівні в такому плані на кого працюють сьогодні музеї -- на СРСР, на КПРС, на Москву чи ще на
--і
провести чистку фондових сховищ Від
більшовицької пропагандистсько!ї макулатури, щоб полегшити роботу в них ! звільнити місце для збору інших матеріалів, документів, періодичних видань та експонатів, що віддзеркалюють правдиву історію 1 сучасність? Принагідно маємо зазначити, що в Маріуполі з'явився ще один музей, відкритий у листопад: 1994 року комуністами Орджонікідзевського району в читальній залі дитячої бібліотеки к-ту «Азовсталь» А позаяк «Просвіта», яка протягом майже 6-ти років збиралась у цій же залі, протестувала проти цього архаїчного видовища, то при підтримці райвиконкому «Просвіту» з того приміщення безпардонно видворили Влітку збирались простонеба, а зараз збиратись ! працювати взагалі нема де Зате музей поповнюється новими матеріалами про дідуся Леніна Звертаючись з цим листом, маємо надію, що і підрозділи «Просвіти», І кореспондентигазетчирадіо поцікавляться роботою музеїв у різних місцях України І
долучаться до висвітлення цієї проблеми та пп вирішення
А. МОРОЗ,
голова Маріупольського міського об єднання ВУТ «Просвіта»
| Обгрунтування проблеми то її ЗМІСТ
Державна цільова програмо «Українська мова» (долі - Програма) розроблена з метою реалізації статей 10 та ЇЇ Конституції Укроїни Відповідно до Основного Закону українська мова є державною мовою України, засобом міжнаціонального спілкування в Україні
Українська мово в Укроїні повинна виконувати важливу роль у забезпеченні консолідації, єдності ! культурного розвитку українського народу, у співробітництві зі світовим товариством У зв'язку з утвердженням української! державності з метою припинення зросійщення, яке ще продовжується, українській мові необхідно забезпечити підтримку ! захист на загальнодержавному рівні, що стане могутнім соціальним фактором консолідації нації, стимулом розвитку культурних, правових, економічних | політичних відносин в Україні. Грограма передбачає зміцнення позицій української мови також за межами України, що сприятиме зростанню авторитету нашо! держави на світОвІЙ ОРені
Основною метою Програми є
- духовне відродження й оновлення України,
- формування державної політики у сфері української мови;
-- розвиток, підтримка та захист української мови як національної мови титульної нації | державної мови в Україні,
- підвищення статусу української мовив сучасному українському і міжнародному освітньому просторі, в духовному ! культурному збагаченні українського народу;
- розвиток, зміцнення й утвердження позицій укроїнської мови як засобу міжнаціонального спілкування в Україні;
- розширення функцій української мови та розробка комплексних заходів для пропаганди укроїнської мови ! культури в засобах масової інформації.
Зазначено основна мета втілюється І рограмою в таких розділах:
- Українсько мово як державно мова України. Державна політико у сфері української мови.
- Українсько мово як ноціонольно мово титульної укроїнської ноції - ОСНОВО 7 духовної / художньої культури.
- Поширення української мови у світі - основний засіб утвердження Укроїни як світової впливової держови.
Стаття 10 Конституції України проголошує
1. Державною мовою в Україні є українсько мова.
2. Держава забезпечує всебічний розвиток ї функціонування української мовив усіх сферах суспільного життя на вай території Укроїни.
3. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Для сучасної постколоніальної мовної ситуації в Україні характерний розвиток процесів, які негативно впливають на стон української мови, що зазнала багатовікового гноблення | доведена майже до повного знищення:
- сфера функціонування укроїнської мови не набула відповідного рівня; мільйони людей не можуть повною мірою використовувати її в галузі управління, ОСВІТИ, культури, інформотики, у війську, судочинСтВі 1 т. Д,,
- незважаючи на державну сомостиність Укроїни, | далі скорочується обсяг ділової
кореспонденції українською мовою, Зміна форм | методів упровління в умовах пере ходу до ринкової економіки ТО у зв'язку 3! статусом Укроїни як незалежної держови не забезпечено новими стандортаоми |! правиломи ДІЛОВО! кореспонденциі! діловодство то архівної! справи, - катастрофічно скорочується пмдоОнім и вими укроїнською мовою, значно амемити
пись їх тиражі, технічно книго українською
мовою є рідкістю, різко « коротився випум" сермозних наукових | художніх
ПУОСПИКСМОМ
ее нн сно то 009 рим
росла З - - ПЕРИНХ Р. ня си ож и ти з че -- - | й щ ааненнннанананнинниненаннінни сяє ПАН т, знак коневі ПР . - Р ониненннннннннннаноюннийвхсучхо" ць
ж
укроїнською мовою, однією з причин гакого стану єте, що державні та приватні видавництва перепрофілювались на кон'юнктурні видання;
-- перекладна література не відповідає потребам сучасного українського суспільства;
- відсутня нормалізаційна робото: створення г: поширення норм укроїнської літературної мови не відповідає потребам сучасного суспільства,
- не вирішено питання викладання української мови | літератури у вузах, не здійснюється перехід на викладання українською мовою в навчальних закладах центральних, південних та СХІДНИХ областей України та в столиці, існуюча навчально-методична література не відповідає сучасним вимогам; розбудова української вищої школи ! українського війська дос! здійснюється головним чином державною мовою Російської Федерації;
-- відсутня налагоджена система пропаганди української мови в засобах масово! інформації, в середній ! вищій школі, у Збройних Силах України, в професійних сферах.
Ці та інші проблеми набули особливої гостроти, що може призвести до соціального загострення у суспільествіІ. Така критична мовна ситудція вимагає прийняття на державному рівні термінових заходів, а саме - розробки ! реолізації державної прогроми, яка повинна стати основою сучасної мовної політики.
Українська мова -- національне но-дбання українського суспільства, воно повинна охоронятися та підтримувотися державою. Мовна політика як ОДНО ІЗ складових частин державної політики має бути спрямована на забезпечення оптимального функціонування української то інших мов в усіх сферах життя суспільство, їх подальшого розвитку То взаємодії. Українська мова, виконуючи інтеграційну функцію, є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного та економічного розвитку нашої кроїни.
Українська мова як державна мово в Україні:
- має особливий політико-правовий статус на території Укроїни, користується спеціальною підтримкою | турботою суспільства та держави,
- виконує функцію міжнаціонального спілкування в держові,
- є мовою державного управління |! використовується в офіційному, Усному письмовому спілкуванні, 8 Діяльності законодавчих, виконавчих | судових органів, в освіті, науці і культурі, У війську | засобах масової інформації, економічній сфері
Прогромо спрямована но створення то становлення мовної політики, здійснюваної насамперед шляхом правового регулювання, що передбачає створення закон!ві нормативних правових актів у мовній сфері, зокрема розробку ! прийняття Закону про українську мову, склодоння довгострокових | короткострокових програм різних рівнів (державних, обласних, місцевих), нормування й удосконоленни кмлопної ДІЯЛЬНОСТІ
Державно політика України у мовнім сфері базується на принцип! рівност усіх моб незалежно від '!х провового статусу. а також чисольнос т ! корактеру розсе
Застосування мов 8 |0 Конституції України | мм
какомом побинні рути створені умови дл
пення ноСІО мопи
Україні зпдно Ст пизночоється Окремим законом гормонтимох є щаємодії україи зКОїМОбмМ 1 аиїмми мовами в Україн!
укр 1ррІС) мононаціо нами чо держ ПАТ!
українці становлять понад 7090 усього населення, але те, що відбувається тепер умовній сфері, негативно позначається на стані ії шляхах розвитку української мови Мовна культура в засобах масової інформації, в публічних виступах но різних рівнях, в художній літературі і журналістиці, в побуті не відповідає сучасним вимогом. Використання української мови В Усіх сферах суспільного життя Є значно меншим порівняно з відсотком українців в Україні, окремі високопосадові особи відверто гнорують українську мову з високих трибун ! у спілкуванні з підлеглими
Вирішення всього комплексу завдонь,
порушених у Програмі, неможливе без опори на фундаментальні! науков! дослідження. Через брак кадрів | Фінансів
не забезпечується необхідний обсяг рівень науково-дослідної роботив галузі укроїнської мови. В результаті не вистачає словників, довідників, науково-популярно! птераотури про українську мову і культуру, дуже мало публікується пам'яток української писемності і культури, творів української класично! літератури
Укроїнська мова є Основою усної народної творчості, книговидання, театру, кіно, гелебачення і радіо, естради. Осердям української національної художньої культу: ри єукроаїнська літературо Черезлітературу людина з дитячих років оволодіває нормоми української мови. Класичні твори пітератури формують моральні! цінності, естетичний смак, внутрішню культуру, 9 також культуру мови
Останнім часом спостерігаються небезпечні тенденції комерціалізації культури ! літератури, внаслідок чого спровжн! ху" дожні цінності ПІДМІНЮЮТЬСЯ масовою псевдокультурою, яка руйнує моральні основи суспільства, викривляє пптературні норми укроїнської мови
У таких умовах нодзвичойно важливо здійснити академічне видання твор'в класиків української літератури, що мати: ке загальнонаціональне значення. Такі видання сприятимуть збереженню |! дослідженню багатств українсько! літературної мови.
Необхідні також загальнодоступні видання СВІТОВОЇ! КЛаСИКИ українською мовою Повинен бути розроблений ! здійснений проект масової народної бібліотеки кло: сичних творів давньої української літератури та літописів.
Необхідно повернути художнє слово но радіо і телебачення, на естраду, проводити конкурси читців - маоистрів художнього слова, театральні концертні фестивалі української класики й української нородної! ПІСНІ
Для реалізації пропонованої Програми необхідно використовувати не тільки тродиційн! полігрофічні, але й нойновіш! електронні засоби
Реальна грамотність населення | культура мови В суспільств! вирішальним чином залежать від того, як поставлене вивчення української мови !: літеротури в загольноосвіТніх заоклодох усіх Тигів ТО військових училищах Стан викладання української мови ацілому по Ук раїні є акром
НОЗОДОВІЛЬНИМ Випускники ЦІКІЙ 1! НОВІТЬ вуЗто не моють неоОхідних інаніь | НОПпиИчЧОКк з орфографії пумктуації, СТиліСсТтИкИи, усного мовлення, ДІЛОВОГО СПпІЛКУВОННЯ | ПИСЬМО
Загальний рівень іжньсСі громотни сті | мовної
купьтури в Ооготьох виподкох низьким, абни
стапи мебние читоти К-ЬСОГОДНІЦІНЯТ МНнезо
пожна Укроїна утвордиться в своїми
державност лише тоді, копи вступні екзо
лені м середні йМшшШІ ТО ВвІЙйСЬКОЮГ закполи
Аа ет 1 мтори держовин (1 удуть складати
ся державною ІАОВОЮ, ВОНО ж СтОне
кловою освіти. Якісне поліпшення навчан» ня на базі використання нових програм, підручників НОВОГО ПОКОЛІННЯ | технолпогіи --
нових навчальних Один з пріоритетних напрямків Програми
На розвиток ! стОн укроїнської мови кають величезний вплив засоби масової інформації В цій сфері функціонування українсько! МОВИ є особливо серйозні проблеми. Основні з них - різке зниження загальної! мовно! купьтури, порушення граматичних 1 пексичних норм, які забезпечують правильність, ТОЧНІСТЬ, образність і художню цінність ПИСемноОіІ ТО УСНОЇ мови Багато газет і журнолів, телебачення | ОрОДІО не мають міри у використанні жаргонних |! вупьгарних Слів, русбизмів, інших запозичень ІЗ західного світу
Засоби масової інформації повинні бути зразком писемної та усної мови для слухачів і глядачів, але теперішнім іх рівень веде до різкого зниження МОВНОЇ! і ЗОГОЛЬної культури пюдей, особливо молоді КЛайже зникли Освітні передоч! на телебаченні | радіо з проблем української мови
Гоширення укрОїнсько: мови В їяАШмХ країнох СВІТУ Є вогомим зміцнення авторитету Укроїни но міжнародній арені, важливим напрямком міжнародної політики нашої держави Отже, для цього потрібно створювоти державні центри укроОїнської лови 3а кордоном, проводити цілеспрямовану політику В ГОЛУЗІ мови 30
чинником
вивчЄння
поширення укроїнсько! купьтури межами держави. Зусилля, спрямовані ме піІДТРримку функціонувоння української мови в ІНШИХ Крдїнох розширення сфери т використання у СВІТ! сприятимуть розв'язанню багатьох проблем України посиленню її політичного впливу включенню інОЗемМмЦціВ у безпог ередній контакт
03 чам Ом:
3 українськими ромодянами
пенню 3 нашими ду» овними 1 купе ту рними ЧцінноОСТЯМмМИ
Вихід укроінк ькОо! мови В широким СВІ ВІДПОВІДОЄ нтересам України ПІДВИЩУЄ ефективн сть 1! економічно! іі дип кюматично!
корінним
уково-техі ІЧНОЇ, КУ пьтуУрної ДІЯЛЬНОСТІ, Сприяє підВИЩеннюЮ престижу нашо: держави
Аналіз стану укрОїнсько!ї мови СВІДЧИТЬ, що триво ж НІ тенденці! вт стоновленні та розвитку, ПРе що йшлосі
вище, зослуговуютт найпильнішо! УВОГУ 7 оломі
негативм!
боку держовми ! кмОожуть бути ПОД
шляхом послідовно! реалізаці" державних заходів, об єднаних у Єдину зогальнодеР жавну програму
// Основні мето ! завдання Про-
грами
че
вч мово
сфе!
й - | Укроп «ькОМО8О мА держо Державмчо
тео,
Укра/чи ТО/Л ТЕО У
укра нСька
'"Ю Ох новною метою цьо - розд пм Пс
грами ( - аїшнкати 1 мозаніхк Ох пектів Є! НІОПОЛІ ТИМ смтуації в різних ООПОнНАОА Укроїми ч вивчення впливу проце? і ре» я мовну ПОВедДдінку прОМАІДяЯ м розробео ре 11 апьних механізмів ТО 'Х реапом є Р і підвищеОння ропі укрод'мч ьо! мов» нацонагьнам дентифіаци пмайвлонна можливе? держович Ь неяДдержаоаре! чи. шиксово аптерюу ак пидтрнмкю рмо тку мм? ніськом "У Р мово бо умеОовох Гм СД мч ий » СКОРУСАЛїКИ Га ч ьо) мм те
чі чу , Ми і ч й й . Пк «к . ч Іде" «
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
слово ПРОСВІТИ
Пля реалізації цих завдонь греба вирішити
передубм Токе
визначення оснойних принципів держОбнНоО! попіТтикИи У сфері укроїнської мови акі забезпечують стоорення умо для ї нормального функціонування | її розвитку ак НОЧІОНОЛЬ! ІСД МОВИ укроїнс ького народу і державно! мови держови, засобу міжнаціонального спілкування, для опти" мально! взаємодії! укроїнської мови як державно! з мовоми ноціонольних меншим, зокпючоаючи павмивченіні я ! творче використання досвіду інших кроїн у голузі мовно! ПОЛІТИКИ,
створення нового ! удосконалення діючого в Україні законодавство в мовній сфері;
- розробко правової системи, яка забезпечить ефективне функціонування |! розвиток української мови, законодавчих октіВ, ЯКІ 6 регулювали використання української мови в інформатиці, видавничій ДІЯЛЬНОСТІ, засобах масової інформації, державних виконавчих органах усах рівнів та Верховній Раді Укроїни, діловій кореспонденції, а токож про ВІДПОВІДаЛЬНІСТЬ ЗИ порушення цих норм у друкованій продукції, інформатиці, засобах масової інформації, в КІНО ! НИ гелебаченні, в рекламі, ОСВІТІ,
-- розробка заходів, які допоможуть при комплектуванні фондів наукових і технічних бібліотек пітературою укроїнською мовою | спеціОЛіЗОВОНОЮ літературою з української мови ІСЛОВНИКИ, довідники ІТ п), а також заходів щодо упорядкування діяльносСст! ОхІВІВ ! користування інформацією; створення системи документів, як! обслуговуватимуть економічну діяльність суб єктів ринку, адміністративне управління ! громадське самоуправління,
-- систематичне обстеження стану, функціонування української мови в різних сферах діяльності по всій території України
2 УКОСІНСЬК омовсякнацшонально мово укроїнського народу, ОСНОВО його художньої, духовної культури І неуки
2 |. Наукові дослідження в голузі української мови І культури мови
Метою цього підрозділу Програми євІДРрОДЖенНЯ, становлення ! розвиток СУ: часної української мови в усіх функціональних різновидах, формування дбайливого ставлення до мовних традицій; виховання свіІДОМОГО СТавлення ДО МОВИ Як національно-культурної цінності, підвищення мовної культури суспільства
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити Такі завдання
- Організація регулярних передач І! публікацій про українську мову в засобах масової інфФОРМАЦІЇ;
- підготовка і видання масовими тире жами словників різного типу І призначення,
- розширення І поглиблення досліджень у галузі фонетики, лексики, термінології, словотворення,
- проведення нормативної роботи в галузі української мови; розробка теоретичних основ культури мови, створення довідників і навчальних посібників з мовно! культури, проведення СОЦІОЛОГІЧНИХ ! СОцІОЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖень МОВНИХ особливостей різних груп населення в УСІХ областях України;
- активізація вивчення мови художньої! пітеротури як важливого компонента ВітчИиИЗНЯНО!Ї культури,
- підтримка досліджень у сфері історії української мови та її діалектів у СВІТЛ! розвитку світової громадської думки, но" уки | ОСВІТИ,
- видання пам'яток української писем ност! різних історичних періодів,
видання науково популярно! птеротури про укроїнську мову,
створення комплексних автоматизо-
ваних систем | банків доних 3 різних нопрямків укроїністики,
підДдГгГОТОВКО КОДРІВ ДОС ПІДНИКІВ української мови в системі аспірантури ! докторантури
22 Українська мова як ОСНОВО ХУдДожньої ідухопноОЇї культури українського
- й
«ПРОСВЯЧІ у»: 1868-1996
народу
Основною метою цього підрозділу є максимально широке прилучення пюдей До цінностей художньо! птератури укроїнського народу. передусім м пасичної | фольклору,
виховання художнього смаку І вІДЧУТТЯ спова, підвищення рівня духовно! культури СсуспіІЛЬСТВО
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити наступне
- підтримка досліджень З української художної літератури, фольклористики | духовної культури;
підготовка !| видання академічних зібрань творів класиків української пітератури;
- залучення новітніх інформаційних технологій у сферу гуманітарної науки, формування банків і баз даних з вітчизняної культури, випуск компакт-дисків, передусім із записами творів української КЛасичної літератури та творів заборонених свого часу комуністичним режимом авторів;
- масове видання кращих творів вітчизняної літератури, передусім класи" ки,
-- проведення творчих, наукових, на" вчальних та інших заходів, спрямованих на ширше прилучення людей до багатств українсько! мови;
-- підготовка кадрів дослідників української літератури в системі аспірантури | докторантури.
23. Українська мова як предмет в системі середньої і вищої освіти.
У системі освіти українська мова З3аямає особливе місце: в різних соціолінгвістичних умовах на всій території України вона повинна виступати як рідна мова українського етносу, як державно мово України, як мова міжнаціонального спіЛлкування
Основною метою підрозділу є створення сучасної наукової бази щодо змісту ! методів навчання української мови, освоєння найновіших концепцій викладання інШИХ МОВ
Для досягнення цієї мети в системі освіти необхідно вирішити такі завдання:
-- оцінка рівня викладання | ВОЛОДІННЯ українською мовою в школах ! вузах України;
- розробка програми пріоритетних ноукових досліджень з методики викладання української мови в укроОіїнських та неукраїнських школах ! вузах,
-- створення Єдиної Системи МОВНОЇ ОСВІТИ,
-- створення навчальних програм | підручників нового покоління з української мови для різних категорій учнів і студентів усіх типів навчальних ЗаКЛОДІВ,
- розробка державних освітніх стандартів з української мови;
- удосконалення системи навчання студентів у педучилищах ! вузах України та перепідготовка викладачів української мови ШКІЛ |! ВУЗІВ,
-- посилення контролю за якістю викладання укроїнської мови;
-- створення координаційного центру з ПІДГОТОВКИ |! перепідготовки виклодочів української мови на базі провідних університетів Укроїни;
- упровадження курсу ук раїнської мови на природничо-наукових факультетах університетів ! в технічних вузах, розробка відповідних програм навчальних посібників.
24 Українська мова в засобах мосової інформації:
Основною метою цього підрозділу є ДІЯЛЬНІСТЬ, спрямована на дотримання норм сучасної української пітературної!ї мови в засобах масової інформації, регулювання стихійного процесу запозичень та нововведень у МОВІ, підвищення з допомогою засобів масової інформації загальної мов- НОЇ культури громадян, виховання в них поваги до укроїнської мови, поширення укроїнської мови З допомогою засобів масової інформації за кордоном
Для досягнення ЦіІє! мети необхідно вирішити так; завдання рівня
піІДВИЩенНнЯя ВОЛПОДІННЯ
ДА - - и 0 Р
-
укроїнською МОВОЮ журі алістами ЩО працюють в засобах масової інформації де епектронної преси, організація практич: НИХ КІ умф' ренцій, постійно діючих курсів, шюл, семінарів, фестивалів, консультацій них служб;
- забезпечення працівників засобів
масової інформації словниками, навчаль-
но-методичною ! науково-популярною пітеротурою, що відображає тенденції розвитку сучасної української мови, ВИ"
дання науково! літератури стосовно мови
засобів масової інформочії, -- відновлення системи постійних теле-
| радіопередач з актуальних проблем української мови,
-- організація в засобах масово! інформації широкого обговорення актуальних проблем сучасного стану української мови,
- створення «кодексу мовної поведінки» для працівників газет, журнолів, телебачення, радіомовлення, інформаційних | рекламних агентств, що має етичні 1 естетичні норми мовної діяльності в засобах масової комунікації;
-- створення науково-експертної! ради з культури української мови при Державному комітеті телебачення | радіомовлення України.
И!І. Українська мова у світі
Поширення української мови у Світ! відповідає національним | державним інтересам України, підвищує ефективність економічної, науково-технічної, культурної, дипломатичної діяльності, сприяє зміцненню престижу нашої держави у світовому співтоваристві.
Програма державної підтримки вивчення української мови за межами України передбачає
-- координацію діяльності щодо поширення української мови | культури за кордоном;
- забезпечення цілеспрямованої політики щодо використання української мови поряд з іншими мовами в міжнародних організаціях (ООН, ЮНЕСКО, Рада Європи);
- надання інформації українською мовою про нашу державу громадянам інших країн;
-- віІДКриття державних українських центрів науки і культури в інших державах, передусім тих, де є велика українська діаспора;
- розробку системи для вивчення поширення української мови у СВІТІ;
- розробку регіональних програм з української мови для української діаспори;
- опрацювання договірно-правової основи вивчення укроїнської мови в інШИХ державах;
- здійснення узгодженої ПОЛІТИКИ З іншими державами з метою формування єдиного ОСВІТНЬОГО Простору,
-- підтримку на державному рівні проведення спільних конференцій, семінарів, присвячених викладанню укроїнської мови : культури в інших країнах; організацію шкільних і студентських олімпіад, конкурсів тощо;
- запровадження спеціальних квот 1 стипендій для навчання в укроіїнських вузах моОЛОДІ З іншШИХ країн, включаючи військові училища;
- проведення міжкультурних досліджень, а також досліджень з української мови в зіставленні з іншими мовами;
- посилення ролі засобів масової інформації в поширенні української мови, організацію радіо-, кіно», теле- | відеОокурсів з укроїнської мови;
- розробку теорії навчальних комплексів з української мови для іноземців
ІМ Система програмних заходів
З метою реалізації Програми передбачає ься здійснити ПО трьох розділах Програми наступні заходи
Перший розділ
-- державна мовно політика та її правове забезпечення;
дини нин і
функціонування української мови як
державної
Другий розділ наукові дослідження у сфер!
української мови и культури мовлення,
-- українс ька мова як Основа художньої!
духовної культури укроїнського наролу,
а українсько мова в Систем І середньої
| ВИЩОЇ ОСВІТИ;
- українсько мова в засобах масової
інформації,
--мукраїнська мово у війську та військових закладах.
Третий розділ:
- організація і проведення переастес-
тації викладачів у системі середньої та
вищої освіти, у військових училищах,
- підготовко і підвищення кваліфікації викладачів,
-- українська мово для сліввітчизників, що проживають за кордоном;
- українська мова як засіб ознайомлення іноземців з культурою, історією та традиціями Укроїни,
-- поширення української мови зо кордоном через засоби масової інформації.
У. Фінансове забезпечення Програми
Основним джерелом фінансування Програми є державний бюджет.
Розміри і джерела фінансування Програми визначаються щорічно при формуванні бюджету.
У/. Механізми реалізації Програми
Основними механізмами реалізації програмних заходів є
- створення законодавчої та нормативної бази функціонування української мови та удосконалення існуючої,
- бюджетне фінансування;
-- співпраця з державними, громадськи" ми організаціями, а також з підприємствами усіх форм власності,
- створення державного органу, який відповідав би за мовну політику у державі.
У// Соціально-економічна ефективність програми
Викладена в Програмі концепція державної підтримки української мови в Україні і поза й межами відповідає СТтТратепчним інтересам Української держави.
Реалізація передбачених Програмою заходів сприятиме соціально-економічному і духовному відродженню Укроїни, зміцненню авторитету нашої держави у сучасному світі, розвиткові та поширенню української літератури ! культури, утвердженню позицій України в науці, мистецтві, освіті, в торгівлі, підприємництві, туризмі, в міжнародних | міжнаціональних інформаційних системах.
Подальший розвиток та оптимальне використання української мови в усіх сферах її функціонування приведе до відродження і зростання духовного богатства та економічного зміцнення молодої! Української держови.
М// Керівництво реалізацією Програми і контроль за ходом ії виконання
Форми і методи керівництва реалізацією
Програми визначаються державним зомовником.
Державний замовник Програми, вихо-
дячи з виділених на реалізацію Програми коштів, щорічно уточнює цільові показни-
ки затратина програмні заходи і механізм реалізації Програми
Затверджено Головною Радою Товарис-
тва «Просвіта» ім. Тараса Шевченка 15 листопада 1996 роху м. Київ
- емо
мА 1
г я 1 5 ? 1 рр . зоанбіоч й . ву
Слово ПРОСВІТИ
щи
| У переважній більшості це, як не пара-
|доксально, - - ВЧИТелі, ОСВІТЯНИ, ТІ ЛІОДИ,
зам | ЯКИМ ЧИ Не наййпльше заборгувала дер-
жава, та котрі так само, як і селяни,
ЖІ добре знають без сівби не буде жнив «4 Тому, виходячи із своїх можливостей,
5 прагнуть сіяти -- СПОКІЙНО, без зайвої
хом метушні працювати Одиніз яскравіших
ш пом щож
ні З "м, - 2 оурнм ОКО » ки о
--
б - ч
Зк - -
чл
ма .
я -бйивоів і Я
У складний час прийшла «Просвіта» до свого чергового з'їзду. З одного боку -- це перший з ізд, що відбувається в незалежній державі, Верховна Рада якої звід імені українського народу», як урочисто сказано в Преамбулі, нарешті прийняла Конституцію -- Основний Закон України Та, з другого боку, хоч 1 записано у тій же частині Закону, що прийнятий він заради «забезпечення праві свобод людини та гідних умов ії життя», заради «зміцнення громадянської злагоди на землі України», права 1 свободи людини, а тим більше гідні умови 11 життя ще вельми далекі від їх реального забезпечення.
Звідси дуже проблематичною залишається і теза про громадянську злагоду на землі українській І хіба наша «Просвіта» -- у першовитоках «Товариство української мови» -- не є тому промовистим прикладом? Замість очікуваного в ейфоричні часи «пісенної революції» зростання лав Товариства, поширення його впливу на громадсько-суспільну думку -- ланцюгова реакція розщеплення на численні партії 1 партійки, різного роду громадські організації суто специфічних, галузевих меж охоплення. Дехто навіть гадає, що «Просвіті» пора вже остаточно розчинитись у цьому строкатому ПОТОЦІ громадських утворень.
Та все ж, приміром, у нас на Буковині вистачає людей, які не тільки вбачають можливим реалізувати своє громадянське покликання в «Просвіті», але й переконані у тому, що саме цьому Товариству належить відігравати консолідуючу роль у процесах духовного, національно-державного відродження.
зиві тому прикладів у нас на Буковині -- - колектив перших ентузіастів, хор є Гомін
Буковини», до складу якого входять більше тридцяти учасників різного віку | Протягом цього ювілейного для нашої | держави року він виступив, зокрема, | на всіх прикордонних заставах області
екю
Крім того, він частий гість у селах 1 навчальних закладах краю. За внесок у розвиток просвітницького руху на Буковині його керівник, ветеран УПА, в'язень сталінських концтаборів Святослав Мельничук удостоєний обласної літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича.
Показове, думається, й інше Внаслідок згаданих диференційних процесів обласне об'єднання «Просвіти» залишилося без свого друкованого органу Створена при ньому газета «Час» «унезалежни"- лась» від Товариства. Тому правління з ініціативи відомого письменника, покійного Михайла Івасюка виступило з пропозицією відновити видання журна" лу для дітей та шкільної молоді. У часи боярсько-румунської окупації краю українці Буковини видавали, крім журналу «Самостійна думка», ще и «Українську ластівку», до редагування яких був причетний Олег Ольжич -- один із визначніших учених-археологів, дослідників далекого минулого нашого краю. Засновниками врешті відновленої «Ластівки» стали обласна «Просвіта» разом із обласним управлінням освіти та редакцією часопису.
Перший номер буковинської «Ластівки» з благословенням Світлої пам'яті Олеся Гончара з'явився 1993 року. Наступного року часопис виправдав назву щоквартальника, вийшовши чотирма окремими номерами. Однак наростаюча інфляція, сутужність 13 спонсоруванням, труднощі реалізації видання за умов безгрошів'я в селах, серед учительства спричинилися до того, що в 1995 році журнал вийшов уже двома спареними випусками 1 до того ж у цьому
вже 1996 році Та все ж таки за цей час журнял здобув собі прихильників, порадувавши не тільки юних, але й старших читачів, розбурхавши в останніх щемкі спогади про далекі роки дитинства, коли в часи чужоземного панування «Українська ластівка» -- попередниця нашого видан" ня -- була своєрідним букварем ! читанкою, за якою в українських родинах батьки вчили своїх дітей рідної мови Дуже я зворушена, -- Писала до редакції похилого віку буковинка Олімпія Тарко, -- що ще дочекалася бачену кни-
жечку під назвою «Ластівка», бо мій
гатко виписував мені «газетку» Під такою назвою ще 1932--1933 роках»
Заохоченням до праці над подальшим виданням журналу були 1 схвальні відгуки із США, Канади Бюлетень «Відгукніться» Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради при СКУ писав про появу нашого часопису «Бачимо бажання дати добрий матеріал для читання та виховання Безумовно, заслуговує вінна піддержку нашого вчи" тельства із діаспори, як теж 1 внутрі! України -- для скріплення єдиного нашого народу та соборності нової Держави.»
«Ваша «Ластівка», -- писав від ТУМ-- Чикаго Дмитро Грушецький, -- 1! під нашою «стріхою» звела собі гніздечко Вона така мила, та вервечка віршиків, думок, висловів, що «Очолена» казкою славної Софії Майданської, нашої знайомої скрипальки з виступів У Чикаго. А
на кінець вервечки наш ніжний компо-
зитор і співак Павло Дворський І це все буковинці! І з'явився найславніший буковинець -- наш незабутній, рідний, улюблений творець краси. -- Володимир Івасюк!».
Та найбільшу моральну підтримку ми знаходимо в тому, що вже чимало шкіл міста і районів області виявляють бажання співпрацювати з журналом -- не тільки поширюють, а й використовують на уроках і в позакласній роботі В результаті до журналу стали дописувати и самі учні. А їм постійна рубрика «Мала мистецька академія» (МаМмА) прагне бути доброю наставницею і порадником, зокрема тим, які шукають себе в літературно-художній та мистецькій творчості.
Р
Самобутності «Ластівці! надають іменні рубрики, у яких виступають навчителі, мистецтвознавці, письменники: «Я люблю мою Русь- Україну» Ю. Федьковича, «Мово рідна, слово рідне» С Воробкевича, «Візьми з собою пісню» В. Івасюка, «Захочеш 1 будеш» 0. Ольжича Останній випуск журналу за 1995 рік значною мірою присвячений двом заповітам української літератури, що їх залишили нам усім Т Шевченко та І. Франко Серед Франкових публікацій особливо актуально звучить своїм закликом до наполегливої праці без «пустомельства» ЙОГО «Лист до галицько-української молоді», якому ви-
УКОВЦІ,
повнилося 90 літ
Такі в загальних рисах підсумки т плани редакції «Ластівки» От тільки чи втримається вона на буковинських горизонтах, хоч не гріх їй було б полинути в загальноукраїнські та й заокеанськи Адже в отому нестримному потокові різношерстної російськомовної літератури ледве чи и пре! пядають на прилавках 1 потужніши українські видання. Не знати, чи хто питає належні у незалежній державі податки з ТІЄЇ «літератури». А отз «ЛДастівки» питають про прибутковий податок Який, питається, при трьохтисячному тиражеві? Адже без спонсорської підтримки неможливо видати наступні номери журналу. Часом себе питаєш" а може, це заведено спеціально для того, щоб вибити рештки ентузіазму в диваків, які все шенамагаються працювати задля рідного слова -- основи нашої культури, духовності, державності? Подібне приходить на думку, коли слухаєш трансляцію із зали засідань Верховної Ради, тієї самої, де було ухвалено 10-у статтю Конституції: «Держава забезпечує всебічний розвиток й функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України: Але хіба зала Верховної Ради занесена десь У винятки до цього пункту, що так багато народних депутатів ігнорують державну мову" Проте навіщо винятки, коли У тій же Конституції стаття 105 вимагає знання державної мови від Президента, а стаття 76 дає правой не думати про нет депутатам і тим, хто збирається ними стати, проживши на Україні всього 5 років, ледве досягнувши 21-річного віку
Отож і питається, прояку мову більше турбувалися наши депутати, приймаючи Конституцію. Про державну чи про 19 З «мов міжнародного спілкування», якою вони не збираються поступатись
Отаке-то, українські «Ластівки», «ЖУуравлики», «Дзвоники» та " Веселки»
Віктор КОСЯЧЕНКО, голова Буковинської «Просвіти»
На небозвод) української культури 1! зоря одна з найяскравіших | не лише української, але и світової
Серед великих акторів і співаків двад: цятого столптя поруч з іменами Шаляпіна, Карузо, Епеонори Дузе стоїть ім'я геніальної української співачки СОЛОМІЇ дмвросіївни Крушельницької, ЧИ! самовідданість | самопосвята музі КЛасич:
ного співу 1! надзвичайне природне у сузір'я
обдаровання вивели 1! найвидатніших голосов світу
Захоплено впали Крушельницьку ПІД час гастролей Львів | Петербург, Варшава
; Відень, Буенос-Айрес ї Нью-Йорк
італійський критик Маротт писав про нашу ( ОПОМІЮ «Ве ебічно обдарована и ОСВІЧЕНІ,
сповнена артистичного чуття ' шляхе! ності, Вона українською, російською, ПОЛЬСЬКОЮ
німецькою, ані! пІЙСЬКОЮ, ІТАЛІЙСЬКОЮ,
спанською мовами» В усьому
гого столптя Соломія Крушельницька була
символом досконалост | непереверше НОСТІ 1 незрівнянно!
лірикоО драматичне сопрано майже в три
октави - ВОСТИМУ унікальне явище В опер
и
---дтійніо 0 СТУ щі
розмовляла ! співала
музичном у СВІТІ кінця
краси
ному мистецтві Видатний талійський поет Д Кардуччі писав, що там, де проходить Крушельницька, «квітнуть троянди |! співають солов'ї». | неодин народ устами своїх поетів оспівав цю українську ЖІНКУ і щонайменше три з них - український, талійський та польський вважають 1ї своєю національною співачкою Гастролюючи 1902 року в Петербурзі,
Соломія Крушельницька ВИС гупала у царському палаці Микола Ії прийняв її за таліику ! пОПросив заспівати рідною мо стер є,
| якою ненавистю налилог я серцетира на, коли запуналта а палаці невмируща українська ПІСНЯ, ! злинула В небо, за висловом Дмитра Павличка, «ясними пльГмотинами октав»
Цар дихав, як здихаюмча потаора,
д Соломії усмішка В Ту мить
Була, як спис, промовиєста Й увора
Пет піснізімови не убить!
Народилася співачка 23 вересня 1872
додай СОЛОД
року в селі Білявинці Бучацького району на Тернопільщині. Навчалась у Львівській консерваторії, деи закінчила свій життєвий шлях професором (померла 16 листопада 1952 року) До Львова повернулася 1939 року після смерті чоловіка Чезаре РіЧЧІОНІ що був мером міста Віареджо в Італії, де довгий час проживала
Місце видатної співачки в історії опер
ного мистецтва визначив віДОМмМИиЙй талійський музикознавець Р Картопаєс «На оперних сценах світу царювали чети ри ос обичоловіої статі - Баттійтіні, Карузо, Птто Руфо, Шаляпін. | пише одна жінка спромоглася ся! нути іх ВИСОТІ СТаТИ ВРІВень із ними Нею була Соломія Крушельницька?
И у ці Дні, КОЛИ почало відлік 1 безсмер гя, варто 3! адати СОПОМІЮ АмВросивну Крушельницьку. видатну сПівачку, славетну дочку свого народу " незпим, тихим СЛОВОМ. )
Юрко НАДЗБРУЧАНЕЦЬ
ЕР - - щ---
і щ
Р. чию 'Ж'о'і-е'ооїиооо Ви.
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
блово ПРОСВІТИ
22..24 мовтня на Луганщині, в місті Сіверсько тонецьку, віІДОУЛАСЬ регіона льна пауково практично копференцім «Ме годологіІчНнНІ їі практичні проблеми гуманітарної освіти та виховання В нНОЦІОНОаЛЬНІЙ СИСТФемі ОСВІТИ». Ініціатор заходу проректор Сіверськодонецького технологічного інституту Йосип Стенцель. Слід сказати. що Й. Стенцель доклав чимало зусиль, аби конференція пройшла на демократичних засадах
Конференція відбулася 1, що найважливіше, ухвалила рипення, спрямовані: на родикальну перебудову системи освіти. Важливо лише, щоб Міністерство освіти було зацікавлене в цьому. З виступу заступника управління навчально-гуманітарної освіти ло Луханіної стало зрозуміло, що цьому заважають реформи в самій державі. Наводжу думки з виступу шановної Тетяни Петрівни. Причина низького рівня освіти - зниження рівня життя. У студентів з'являється апатія. Розумінню державної ідеї заважають політичні перипетії. Зрозуміло, при небажанні щось робити причина завжди знайдеться.
Справді об'єктивну характеристику стану справ у царині освіти дали співдоповідачі Ольга Кряжич -- кореспондент газети «Евріка» м.
Сіверськодонецька, Катерина Крижна
ьо
ня навбвчольно-виховного процесу Не можиа не погодитись із думкою О, Чеші КОПпОа 1 но ПІД гпорджениин цього напеду кІЛЬКИ дУуУМоОкК 19 свого виступу Так, давно настала потреба ради
кального реформування системи освіти, зокрема п гуманітаризації, але тільки на засадах української національної школи, Адже неє таємницею, що стара тоталітарна система ще й досі має великий вплив на суспільство 1, що найнебезпечніше, на підростаюче покоління українських громадян. Дуже шкода, що за 5 років незалежності держави ні державні відомства, ні педагогічна наука не спромоглися виробити цілісної концепції національної освіти та виховання. Боляче констатувати, що останнім часом ії намагаються замінити концепцією виховання громадянина Європи, світу, Всесвіту... При цьому забувають, що для українця Європа починається з України. Може, це тому, що державні чиновники -- керманичі освітніх реформ -- самі нехтують 1 Україною, і її культурою, і їй мовою. Переконливий доказ цього: низка «круглих столів», які провело ВУТ «Просвіта» у міністерствах і відомствах щодо виконання 10-ї статті Конституції України. Дивно, але факт, що першим пунктом рішень була вимога Товариства: державним службовцям на робочих місцях
0 НАЦІОНАЛЬНА ОСВІТА -- ПРІОРЛТЕТНІ НАПРЯМКИ ПОСТУПУ
-- викладач Сіверськодонецької с/ш М» 14 та Олександр Чешков -- завідувач аналітичного відділу Конгресу українських націоналістів.
Дуже відрадно, що О. Чешков зумів поставити, так би мовити, все «з гОЛлОВИ нанаго». Головна думка виступаючого: держава повинна наголосити на тому, що освіта є стратегічним пріоритетом суспільного розвитку. На сьогодні ж це далеке від істини, а окремі положення Закону про освіту відіграють роль, абсолютно протилежну тій, яка їм призначається. Серед них: підпорядкування установ освіти місцевим органам влади; закріплення за адміністрацією навчальних закладів прав наформування навчальних планів; надання прав на переведення шкіл у статус гімназій, коледжів, лідеїв тощо при збереженні того ж викладацького складу, форм та методів навчання, щоу багатьох випадках має суто спекулятивний характер; фактично узаконене існування приватних навчальних закладів на базі державних тощо.
До того ж, за педагогічними колективами закладів освіти, учнівськими колективами, громадськістю, державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування має бути забезпечене право на дорадчий голос в управлінні освітою, а також право на іІніативи, спрямовані на вдосконален-
послуговуватись державною мовою. А оскільки нехтування Основного Закону держави -- явище масове, конференція прийняла рішення: «...На керівні посади навчальних закладів призначати спеціалістів, котрі володіють українською мовою, враховувати це при атестації працівників системи освіти. Вчитель не може претендувати на вищу категорію без знання української мови».
До речі, і національна концепція навчання та виховання -- річнетакавжей складна. Варто лише при виробленні основних положень бути патріотом України. Можемо взяти за приклад будьяку державу 1 побачимо, що всі вони (концепції) грунтуються на національних засадах.
Безумовно, конференція стала визначним кроком у становленні української педагогічної думки. Адже під час її роботи було розглянуто науково-методичні та правові основи гуманізації 1 гуманітаризації освіти, проблеми реалізації основних положень концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, соціально-педагогічні 1 психологічні проблеми реформування національної системи освіти, соціальну роль вчителя у реформуванні освіти в Україні.
Валентина ПАВИЦЬКА
Р не С 0 нн
ЧТРОСВОЯЧІ о: 1868-1996
ЧАРІВНА ПІСНЯ ДУШУ ОКРИЛЯ
Виплекана на національному грунти, пісня Віталія Лазаренка щира 1 милозвучна. Митець, та мти погляд, дуже ашмогливо ставиться 1 до поєтичного
слова Можливо, саме тому з ним оточе Ї
співпрацюють такті відомі поєтпи, як Микола Картенко, Данило Конометко, Анатолій Кичинський, Ліля Буджурова,
Галина Х мальовська Нехай жеось ця перша збтрочка тала-
| новитого поета 1 композитора стпанеє
ще одним оберегом українського слова 1 шси в Криму!» -- так відгукнувся відомий стівак, народний артист України, лауреат Державної преми їм Т. Шевченка Василь Зінкевич на витід у світ збірки пісень Віталія Лазаретка. А назву цій збірці дала тисня «Вік Україну люби», написана стильно з поетом Данилом Коноченком. Вітаємо авторів 1з виходом збірки, а читачам пропонуємо ознайомитися 1з словами 1 мелодією цієт таСнІ.
М улика Віталія Лазаренк: Вірші Данила Кононенк
Сонце голубить калину, Вітер колише дуби Сину мій, рідна дитино! Вік Україну люби!
Приспів: Мову свою солов'їну -- Мамину пісню -- розмай, Сину мій, рідна дитино, Не забувай!
Далеч шумку тополину, Степу дзвінкі голоси, Сину мій, рідну Вкраїну Вік біля серця носи!
Приспів
В грізну тривожну годину В давони на сполох дзвони! Сину мій, рідну Вкраїну Від ворогів борони!
Приспів.
НАША ДУША
Згадуються семирічної давності установчі збори міСськрамонного Товариства «Просвіта» В Лубнах, що на Полтавщині Воно бупо першим ПІСЛЯ Всеукраїнс ЬКОГО Товариство «Прос ВІТО» їм Тараса Шевченка
Тоді прийшли з Лубенського міськкому КТ з мІСЬКРОДдИ поважні чиновники, щоб ВИСТУпити 3 партійними пораодоми, як краще Товариству працювати, аби не посіяти серед пубенців націоналістичних настроїв
ГПаніше СКІЛЬКИ ЧчПпенам Ради Товариства довелося походити у високі партпині т державні оргони міста, де чиновники-комунісСти не шану-воли рідної мови, а виступали з промовами росіиською мовою в селах рамону |Їочалося справжня війна за рідну мову, бо місто Пубни геть усе було зрусифіковане. Нас не допускали а кабінети перших та других секретарів обу мОоВвЛюЮюЮючЧчи їхньою зайнятістю, нас не хотіпи слухоти у віДДІПОХ ОСВІТИ району та міста, а ми ходили, добивалися, щоб поміняти таблички з російськими назвами на українські в магазинах, пікарнях, у бібліотеках, будинках культури На: називали націонапістами банд різцями
Трохи полегшало, копи при міСсЬКВИКОНКОМ І була створено комісія по забезпеченню виконання Закону України «Про мови в Україні». ЇЇ очолив принциповим заступник гопови Лубенсь: кого міськвиконкому А Кораенев
Довелося багатьом високим посадовим особам червоніти коли их виКЛИКОЛИ НО Засіданній Комісії і вимагали, щоб Закон, прийнятий Верховною Радою, зикоОонувовсй Однак з Сім рокій Він не Виконаний
| сьогодні, починаючи з Верховної Ради,
ожини ПТН 000 ни
інь ання жест 0 -- - --щ-
декотрі депутоти не знають, що вони - ПОСПОНЦІ народу України у найвищий закочодавчий орган, мусять володіти дДдержовною мовою Даремно іх вважають громадянами України Нам здається зе Кабінет Міністрів котрий мусить бути но сторожі «Закону про мови», надзвичайно м'який у своїх діях, ДОЗВОЛЯЄ міністрам, директорам, спужбовцям нехтувати ним
Комісія при міськвиконкомі МОЄ ВИмМОГОТИ від керівників ЗОВоОДІВ, у СТОНОВ, віДДІЛІВ культури, торпавліадмініІстТративного впливу аж до зВільНнення їх з роботи як токих, що не виконують закомів України
Нам не завадило б узяти за приклод недаолпеких СусідіВ-пОТАІЙ ців, Де Закон про мову дуже зрозумілим : конкретний не зноєш потвійської мови - не можеш бути громадянином Латвії! Десято стаття нашої Конституції дає змогу тепер нам, просвітяном, успішніше домагатися виконання Закону «Про мови В Україні» Образно кажучи, маємо право тепер спитати
Ти громадянин України? Коли громадянин, то шанум Конституцію Нашої Держави!
Пубенське міськрамонне Товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченко добивається щоб но Україні ЦіялЛо Одне госло «Україна наша Вітчизна, в ній живе один народ укроїнським, що шанує одну державну мову - українську!»
Петро Мостовий, голова Лубемської міськрайонної організації «Просвіта»
ТЕТ чи
С т по ет пеннввнннн о
Ран а
нн р нн
на НЕННЯ ра ОА ННЯ
ЯКР.499
(4 - РрЕРЖ АВ АФІАЦЯОІ АЛЬ А
-- зно В А р с
УРОК СЬОМИЙ. ПОБУДОВА ДЕР- ЖАВИ І НАШЕ ЖИТТЯ
Держава - цеаналогія сім'ї, дебатько г мати є гарантами її існування. Батько і мати виступають у ролі влади й управлінців, що забезпечують злагоду шляхом виховання членів сім'ї на моральних і естетичних цінностях нації, злагоджену працю членів сім'ї, охорону дому 1 майна від нечесних людей 1 сусідів, що зазіхають на добро 1 благополуччя сім. Коли ж у сім'ї появляються пияки, марнотратники, нероби (фактично, зрадники ідеалів сім'ї), сім'я губить орієнтири, настає біда. Тут ніхто не виграє, навіть зрадники. Люди без честі нікому не потрібні, вони подібні до собак, які кусають своїх господарів Тому про таких у народі кажуть: «Все одно здохне під тином, як собака, не залишивши доброї пам'яті навіть своїм дітям».
Держава -- величезна сім'я, що складається з великої кількості сімей зі своїм життям. Щоб у державі був лад, цілеспрямована робота всього о суспільства, забезпечувався захист інтересів народу, функції батька і матерів ній виконує державна влада. А щоби в державній владі було менше зрадників інтересів народу, прорахунків в управлінні, щоби діяв взаємний контроль за виконанням наказів народу, народи історично дійшли висновку, що державна влада повинна складатись із трьох гілок законодавчої -- у вигляді обраного народом парламенту; виконавчої -- в особі Президента, що обирається всіма громадянами держави, 1 уряду, що формується Президентом; судової, що також створюється демократичним шляхом Усі гілки влади -- незалежні, але державний віа усі повинні тягнути водну сторону, а не як лебідь, рак і щука
у відоміЙ байці А тому всі без винятку
повинні бути підпорядковані ОСНОВ- НОМУ ЗАКОНОВІ -- КОНСТИТУЦІЇ Не кріслові, не посаді, не телефонному праву, якбулов СРСР Думаю, арозуміло, чому комуністи 1 соціалісти у Верховній Раді України не хотіли цивілізованої
Конституції, хочуть жити за телефонним правом
Закон і люди, що його виконують, Є орієнтиром на шляху до добробуту і злагоди для всіх громадян держави Якщо народ не пильний, то при владі можуть поивитися зрадники. недбальці,. маєфіо 1 ' просто пройдисвіти, які використовують владу в своїх або "тужих інтересах
Наступає біда для держави, для кожної сім 1, ПпОЧИНОаєтТьЬСсСЯя кровопролиття, появ-
іяються труми, каліки, злидні, біженці
Згадайте нед: згадайте недавнє, як у кожній сім'ї хви
лювалися, щоби син не потрапив до
Афтанстанму Подивітьє я на Чечню -- правителям імперії ме сподобалось.) що
Дудаєв не скорився Для чеченців і про
стогоО росіинимиа ЗОНИ СПОТІі, меру ь |
визискують гроши на ведення пійни ім плач матерів «ВИ шіиГгибплими
1110)
синами, горе Жінок І! діІтТем, Сиріт о обох сторін"
Лля того. щоби захиститись від тієї біди, в демокра гичних критнах Існує Ро влиаДди»
писрвіТЛЮЄ ЖжЖИТТИ Де жави. Том, де преси
«ро р Ю
вільма преса, пика превдипо
І. |. о р і - нара -- ч-
в «наморднику», для народу лихо
Для нас, українців, усвідомити це дуже важливо тому, що нас протягом десятиліть привчали до диктатури пролетаріату -- «влади робітників 1 селян». Фактично ж при владі був ЦК КИПІРС, а не рядові комуністи, робітники і селяни. Ми за рознарядкою обирали ради з токарів, слюсарів, доярок, ланкових, голів колгоспів 1 партеліти Вдумаймося, хіба у Верховній Раді чи інших радах займаються доїнням корів чи слюсарною справою? Парламенти займаються управлінням, розробкою законів, правил поведінки всіх у державі. А оскільки вони не мали відповідної освіти, то, як манекени, за командою піднімали руки. Та й верхівці КПРС освічені люди були не потрібні -- боялися спротиву, їх нищили /
Через відсутність відпПовІДальнОоСтТІ перед виборцями (нас привчали боятися керівництва, яке ми «обирали») не було роботи для накопичення багатства, а відбувався розпродаж природних ресурсів або вони просто марнувалися Хто ) коли звітував перед народом чи виборцями за продаж народного добра" Де ці гроші, трильйони доларів за продане?! |
Згадайте, щоби створити ілюзію великої роботи задля досягнення «світлого майбутнього», шукали ворогів у себет по всьому світу. Скільки навиробляли літаків, танків, отруйних речовин та іншо" го брухту! Тепер тратимо гроші на їх знезаражування, на гасіння черютвецької, комсомольської, чорнобильської хвороб, що спалахують сьогодні як наслідок такої «діяльності». А скільки нудьгує без діла військових пілотів, - гОТУуУВали іх більше, ніж усі країни світу А гадготовка Одного пілота обходиться в такі кошти, за як! можна утримувати педінститут із 2 тисячами студентів
Приклад протилежний. Переможена, зруйнована Німеччина Розумний народ цієї країни в 1949 році обрав олій цлером 72-річного доктора Аденауєре (там парламентарій має 2--3 вищі ОСВІТИ, гам ціняться розум, 8 Ре обіцянки" ця" цянки, з якими виступає кандидат У депутати, і коЖНИЙ, ХТФ йде в парлямент, думає, щоби після герміну перебоування там ЙОМУ Не П повели виборці услід, а залишитись шанованою людиною). Аденауєр 'ч помічниками мм 15 років вивели НШмеччину за добробу-
том громадян у першу Пп яттірку держав
спіту Нині маючи м
- г Тай РУ БОЇ послав Ікробі | Є пРІЄ, - 'Х понеСс ПМ
алежну Україну, яку ГІ
жертви 1 стражедання, що
поОСсто українці протягом голіть), СЮ ку ОПИДдУужнІіСсєт05О ДО До ржавотворення, "|
"АТ і шр пам прищеплювали, ми перету» рити паї
; "Є»кК поамент і ради ІМшШИХх рівно в у притуя
4 дли пПІДНИЦІЄ НІНІ кваліфіхк ДИЛИ «ОМ дознволиємо СнОТМ голосом на пвио0орах користу ватися резу п гатами сво ; прамі корумпованим елементам м хжрапм, ше пиднио по ророті Ддепуї ТІВ. ЛПКІ спокКкІНМоО «ПОГЛИдИїОЇ пк нас обкраднитюм т |іІлЛьки Оодимимо реченням М рІм ГрІХ 141 13 мдпопІДНО ДО ЄДдДМИОГО 7 рисру "Г-ЙГУЄТЬСРМ
МИМО у ДдОМ| ГІ ІІро укцианим смт р )
1993 році з нашої кишені викрадено понад трильйон карбованців : поставлено на грань банкрутства лікеро-горілчану, тютюнову, кондитерську промисловості. За ці гроші тоді можна було купити 20 млн гонн нафти, щоби працювали транспорті заводи Ось чим обертаються некомпетентність або нечесність депутата парламенту, якого ми обрали
Якщо хочемо цивілізовано жити 1 добра нащадкам, ми повинні озброїтись загальнонаціональною стратегією розбудови України-держави. Нихто за нас цього не зробить. Також маємо чітко сказати росіянам, грекам, євреям, полякам та іншим, що якщо хочуть дружно жити на загальних умовах із українцями на українській землі, то вони повинні разом будувати незалежну демократичну Україну -- наш спільний дім. Тим, хто тягне в СНД, а фактично в Російську тгмперію, що знищила 30 млн. українців ми також повинні чітко сказати, що сьогодні Україна -- не СРСР за колючим дротом, не колгосп, із якого безпаспортний колгоспник не міг виїхати в сусіднє місто, 1 якщо комусь Україна та її громадяни не подобаються, то, будьте добрі, їдьте в свої історичні батьківщини з миром. А для заражених російським імперським шовінізмом слід нагадати історію 50-літньої давності 1 сьогодення Весь військовий кулак СРСР, підступництво 1 зрада холуїв не могли протягом понад 10 років подолати 10--15 тисяч вояків УПА, що боролись за незалежність України. Чечня, менша од Полтавської області, провчає імперіалістів, які зазіхають на свободу чеченського народу. Сьогодні в Україні не менше мільйона патріотів, які захищатимуть незалежність зі зброєю в руках, а коли настане важкий час для Батьківщини, то їх стане вп'ятеро більше. То вже буде не Чечня, а щось страшніше. Політологи прогнозують: якщо виникне війна, То до 2000 року в Україні залишиться 9 млн чоловік, а в Росії -- 36 мли. чоловік Я ж думаю, що громадяни України це розуміють, розуміють це 1 перип особи держави. Президент Л. Кучма та Прем'єр- Міністр П. Лазаренко, які обрані народом демократичним шляхом, яких Європа І Америка зустрічають як рівних, не здатні бути будь-чиїми васалами, як це було в минулому, коли українське керівництво було на рівні ганчірки перед дверима
Усі ми із посткомуністичного суспільства: і патріоти України, 1 ті, що ще не позбулися меншовартості, 1 ті, що заражені шовінізмом, тож повинні усвідомити, що кожна нація хоче мати свою державу Це природнє бажання, як бажання кожного мати свій власний дім, і ніхто цьому не повинен заважати
Єврейський народ через 2 тисячі років рідВОЮВав СВОЮ державу І сьогодні кожен єврей анає, що вій не безбатченко, що в нього є історична батьківщина, яка мого зігріє і захистить у тяжкий для нього час Держава Ізраїль, навіть малесенька Сан-
Маріно -- це держави, побудовані на національній ідеї. Тобто Ізраїль -- це держава свреїв, Італія -- це де ржава
італійців, а не росіян, ке українців, не євреїв, не німців. Так 1 демократична Україна -" Це держава українців І|ІПпОВИНМ на вона розбрудовуватиєсь на асадах української національної ідеї, яка є за СВОЄЮ СУТТЮ антниідеєю нищення українського народу Вона несе в собі національне відродження великого, ниеного ВвІКЯаМИ народу, 4 також розвиток незалежної України в економічному
науково-технічному, соціальному
ВІДНОШЧКІЄМНІ до рівни
політичному Пров РЙ шованих країи спіІТУ Причому цем
.) уморічним розвиток України повинем консолідувати всіх на Ооааї їстори ПУТеї пам'яті яку ро нис С ралисєм м герти
україтисько МОВИ,
ІАЦІО спі НО поерочемуну
неможливим розвиток
без ЯКОЇ шаш она ної кУ.ЛЬьЬ ТУРИ громадської дум КИ." ГИ МИХ культурних о обливостей тичні 1 градицій нироду Україна, як
і Миніст ) ОСОВІТ ОВ М
ІОВОрИу ри « 101 РореЮ
висловив у резонне
«мі ТеТегері ор ТеЕНАГ
нАИоОсСІВічМ шо! у центрі Української маціомальноя махо 11 |
і і й | Ки " " 1 гувин Ра "я дає рн у іі ТІ Р |
ПЕР нн
МЕЕЕНЕНИННи мн с-. РР шани нин нь ан ПЕР шо ан ій -- пикнюю - зані - зи ЕР Р - НИ жен ній шанс
рр і
зане РИН п- РДА еннананнни ананниннияя -
національно свідомяЯ, високопрофестина 1 морально адорова людина, що з пдністю ставиться До ніших Націй, й но 1 творчо працює на себе ії на добробут своє! держави України. Думаю, що кожний батько і дід пишалися 6, якби діти й онуки несли в собі кращі здобутки нашого давнього українського наролу І дуже прикро чути з Москви і від росіяк, яю: живуть В Україні, що С? ремління любити свою незалежну Україну ! виховуватись на українській національній ідеї -- це щось погане, націоналізм, бандерівщина. А коли росіяни люблять Росію, то це грактується патріотизмом, не нашоналізмом, не єльцинщиною Де ж логіка? Знову наведу думку письменника Ізратля Клейнера, що відчув на СОФІ 1 гоніння, і геноцид, а, значить, наорався розуму. Цей письменник трактує Націоналізм, що позбавлений шовінізму, расизму, національної винятковості, Є ніщо інше, як патріотизм, природним стан для кожної нормальної людини» Українська національна їдея -- Це напрямок, який повинен згуртувати нашу націю й усіх громадян України на створення правової, демократичної України, де б кожний громадянин жив вільно 1 б достатку, незалежно ВІД національної приналежності Іншого шляху немає, 1 підтвердженням цього є сусідня Польща Скажіть матері-польці піти під Москву чи іншу державу -- вона вам очі видри" пає Бо добре знає, що тільки незалежна Польща пригорне її дітей, що Тільки в незалежній Польщі її діти не будуть гарматним м'ясом у війнах за чу імперські інтереси. Навіть колишній комуніст -- Президент Кваснєвский бачить добробут польського народу в приєднант до цивілЛІЗОВаНноЇї Європи и НАТО. країн, як: розвивають дІіисСноО рівноправні міжде ржавні ВІДНОСИНИ На засадах Гельсінських Уутод І! принципах ООН. І будують такий європейський дім, де у кожної нації є свой незалежна держава, мова, звичаї, співпрацюють в усіх галучях, не ордурюючи одне Одного, | ХОДЯТЬ, ІзЗдЯтТь Одне до ОДНОГО ВІДПОВІДНО аз законами, нНк Дорі СУСІДИ Підписав ЦІ УГОДИ 1 Брежнєв. Але коли , ЯявиЛлиИСсьЬ лтоди як! в СРСЕ поширювали Де Гельсінкі, їх почали судити, кидати в порми, психліКарні, відправляти на заслання. Комуністична верхівка ховала
ІДеЇ Гельсінкі від народу
У сімдесяті роки майже всі Члени Української Гельсінської Групи були засуджені ОЇ ПЬШІЄ як На з 0 років
ув'язнення (М. Руденко Л Лук'яненко
Ч ререцар:т |
Михайло і Богдан Горині, В Красівський, С) Шеоевченко й інші). « ЦІЄЇ Групи вийшли організатори трьох парти Народного руху України, Української
республік ІнськОої Парті, Демократичної
партії України. Вони дуже бага зробили дДЛли проголошені Нашої незалежності Пому цим партіям 1 Д довІрЯТтИ Й УСІЛ КОїХ піІДТРрИМУВАТИ бони Мн зрадить |Те піІДТВердило житі Р ауР;
ДЦІНЛЬНІСТЬ Гож даванмте гу орки) т ПУ мі ги дійсно правову державу Укгоа Ніл піІДЙТВердимо, ШІ ми також р "Мн НЄЛАТ! Тр ки ум'рі НИ "учені Гук мІА ДІ ни прабатьківщини Грояні
І росіяни як! живуть о Україн ПО виніп зрозу міІТИ що. будуючи разом українцями Україну НнОНИ ГОМеЕїГ )о) а) зр у РО і Рікі
пери гворення імперської
цивіІЛІЗОВа М у сержаву е О і росіяни жили поемлюеьки Л НС! ра 10) 788 5Оненгіо)01О0о1А1 МАО кіучемоО
дорра собі 1 СспОїм дітим ще ТІЛЬКИ «4ССМУ
працювати для наши ом о доброд0ру - ЛИ дДУутте прискіпливо виомратни наші м х щепутатів, контроськова ти повіІДатТЬТ У ДрОССТ У виборчих КОМІСІММ, ШІЄМОі ерж.ав- |» їі Лі Гу сАРАРИ1«»рА ре М» кА Др Ка ор ОТ 7 пеіко "РРУПИРІЇ ВРІВО 11 -4т7ь я |У ме МЕС і | і. О | 3 чі! І ч У КІ .іІРІРІ р хан Доном ке нам | Юрій ЖУК
професодг, м. Полтава
ГОНОРАР ЗА ПУБЛІКАЦІЇ АВТОР ПЕРЕДАЄ У ФОНД ГАЗЄТИ
во'стжиеь з о чор
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
ни - й --ю р ни й ж нт о - ма що ит
г; - 1 б -
"б че
« о ельгюло о оч
поь м
оч ж с б - чім »
- шою ай ов "а -
б. Ті "т. о А віч
б АЗИ с--.. 090 39 -о "НН :-: .. З НН :;
Кор. Пане Посол, ви перебуваєте в Україні два рокі! /. звичойно, стали трішки ; можете ОЦІНИТИ ЖИТІЄ наше не
ХиянИиноОмМ, лише в економічних параметрах /! задовольняє Ває культурне життя столі щі?
Д Відмарович' - 9 радий, що повинен уворити про культурне, а не соціальне буття Києва Протягом мого тут перебування я хотів якомога ширше ознайомитися з
в гони життям столиці Та те, що я -- це лише невеличка його частина
ПІЗНОВ, Бо говорю про те, що мене цікавить, ! Ті заходи, куди мене запрошували 1 театрал Мене дуже захопив український театр, я постійний відвідувач Національно! опери | хочу зауважити, що рівень оперних та бапетних вистав європейський | що мене дивує особливо, то це те, що, незважаючи на економічні обставини, цей театр здійснив кілька прекрасних прем єр, - зокрема опера «Анна Ярославна, королева Франції» та балет «Фрески Софії Київської» Високого рівня є театр Івана Франка, роайська драма імені Лесі Українки Також захоплює мене | театр оперети Талановито працю" ють режисери ! актори, на економічні Труднощі
незважаюни
Якщо говорити про літературне життя,
то. Справа в тому, що я теж письменник ! -ооаю, як нал важко в Хорватії в цьому -- перехідному періоді жити В добу комунізму ми мали гроші, але не було вол! Тепер маємо волю, але не маємо грошей, Які давала держава | це спричинило видавни: коли не
чу кризу А найстрашніше, письменники працюють В СТІЛ, сподіваючись ні на книгу, ні на гонорар | це, врешті, відбивається на духовності кожного народу
Я бачу на сторінках «Літературно! України» - а це для мене важливе джерело, - як автори шукають видавця, ! хоч видав: ництва українські в скруті, книги виходять А серед них ті, які мають фундаментальне, базове значення, як, наприклад, «Історія української літератури ХХ сторіччя», чоти" рьохтомник про українську літературу у СВІТОВОМУ контексті, нові видання Т Шевчен: ка | про Шевченка, нова книга | Драча
Існують літературні журнали, хоч про" блеми їхні нікудине поділися 4 передплачую часописи «Слово ї час», «Слов'янське віче», журнал іноземної літератури «Всесвіт» Мені подобається й те, що українське телебачення теж не забуває про літературу ! ПР9 письменників. Я говорю про літературу, Що виходить українською момою. Літературу, що друкується російською, не дуже добре знаю
А газети, так само, як і в нас у Хорватії, Різні за своїм спрямуванням Добре, ЩО є рубрики, присвячені культурі, наприклод, у «Голосі України» та «Вечірньому Києві»
А ще мене дуже ціковиТЬь образотворче мистецтво Мені здається, що у Києві не бракує гарних виставок -- як колектиних, Ток
ан
бково ПРОСВІТИ
М а Рак і, п, п
( ьогодні ми репрезентуємо нопу рубри - ку «Візитна картка». П життя розпочинає на сторінках «СП» роамопа Любові Голоти а
Дуро
Відмаровичем. Як ви самі переконаєтеся,
ГТос чом
орватії в Україні Пан Посол людина неординарна: слідкує за українським літературним процесом | вра-
Ліна
Вінграновський достойні Нобелівської премії,
Микола
жає. Костенко та
що
цитує Леніна, роздумуючи про націоналізм,
| є членом «Хорпатскої Матіци»,
зорієнтованої на національну ідеологію; пише документальний поетичний «Київський
щоденник» | перекладає на хорватську
«Собор» О. Гончара. Отож, анайомтеся, --
и індивідуальних, - від авангардистських до класичних
Українські художники шукають свого шляху
г авангард, ! поставангард, - / це дуже цікава ситуація. На жаль, я мало знайомий із сучасною архітектурою, дизайном, але думаю, що інтелектуальне наповнення для їх розвитку є
Кор.: Пане Посолі Вивчаючи українське життя / аналізуючи інформацію, Ви не могли залишити поза увагою мовну проблему, яка досить гостра. Я думаю, що Вашу державу ця проблема теж не обминуло
Д Відморович: - Мовна проблема в дуже делікотне питання Щоб відповісти на нього в повному обсязі, треба би провести великий симпозіум Бо це історичне, але й політичне коріння Ми знаємо, що мова є умовою самоїдентифікації народу Але історія для України створила специфічні умови Вони в тому, що частина українців, | серед них інтелігенції, розмовляє російською | вважає це нормою | ця проблема поставлена перед державою дуже серйозно: як зробити українську мову державною -- Конституція України це вирішила ія не маю що додати
Але я можу сказати про сво! відчуття щодо цього факту По-перше, Україна повинна позбутися проблеми двомовності Ми, соціологи, знаємо, що через мову де процес асиміляції Конкретно в Україні це відбувалося через русифікацію | виник той феномен, що частина українців, вважаючи російську мову своєю рідною, не вважає себе росіянами Вони називають себе українцями ! це проблема для науковців дуже цікава 4 спідкую за тим, як це вирішиться в Україні
Друге Як досягти того, аби українська мова стала державною на всій території України? Я знаю, що письменники справляються зі своєю частиною завдання Але вони повинні мати підтримку Бо мова повинна утвердитися в усіх точних науках, в науково-дослідницькій, фаховій літературі, стети основою життєдіяльності культури
Третє Чи мовна проблема не порушить національної гармонії і як досягти, вирішуючи кловне питання? більшовицький режим через мову робив денаціоналізацію України
| це схоже на хорватські проблеми, бо ми теж маємо велику проблему - проблему суржика У нас в Хорватії суржик звався сербсько-хорватською мовою
КЛи повинні визволитися від ПСИХОЛОГ чного тиску цього суржика, так само як і тут, в Україні. У нас цей шлях важчий, ніж у вас, боа нас значно більші комплекси, - менша різниця між двома мовами
Кор.: Сьогодні Ви петь «Слова Просвіти», видання Всеукросінського товариства «Просвіта», масово! громадської організації, що Існує майже 130 років. Чи Існує подібно
організація В Хорватія Д Відморович: Така організація у Хор:
Україні 7
питання має не лише
навіть частина
ьо
р9зич191 4 А АРЯЙК
- - и а -
затії існує і називається «Матца Хорватско п завдання просвіти! ельство народу, зби реження традицій, підвищення рівня освіти народу. Ця організація була заборонено як
націоналістична в 1971) році, а віднОВЛенноО з 1990 році Вона веде дуже велику видавничу діяльність ! має свої представництва всюди в Хорватії та в хорватській Ддіастер' Кожне з цих представництв працює як самостійна організація, яка веде культурнопросвітницьку роботу за цільовими програмами. «Матіца Хорватска» має свої два часописи 1 дуже гарну літературну газету. На сьогодні це найзначніша наша організація, яку підтримує держава, яка є оберегом всього кращого, народного Мені здається, що існує подібність між нашими
організаціями, існує великий простір для співпраці, і було б добре, аби ми змогли організувати зустріч наших керівників. Я сам член «Матіци Хорватекої» і міг би сприяти цьому.
Кор.: Ми з вдячністю приймемо цю доломогу, а зараз хочу запитати ось про що. часто такі організації, як наши, звинувочу"- ють в націоналізмові. 4 тим часом національно ідеологія -- це єдиний вихід У нашій ситуації, адже і українсько, і хорватсько людність не мали можливості жити повноцінним національним життям...
Д. Відморович: Ви знову задали питання не з легких . Мені здається, найважливіше зрозуміти -- що є націоналізм... Це запитання теоретичне і має дуже чутливі Політичні наслідки. На нього можливо відповісти у кілька способів: політики, які схильні ДО інтернаціоналізму, негативно ставляться до націоналізму. Я належу до генерації, яка добре пам'ятає праці Леніна, Маркса, Енгельса Оскільки в Україні є багато таких, які читали Ленін, наведу тут його слова: Леніна писав, що треба відокремлювати нації, які пригноблювались, від націй, які пригноблювали
й згоден з цією дефініцією, хоча й не більшовик Проблема націоналізму в Хорватії дуже актуальна. Ми - молода держава в національному ренесансі А, окрім того, у нас йшла визвольна національна війна | тому ми повинні пильнувати, щоб наш націоналізм не переступив ту межу, за якою починається негатив -- расизм, шовінізм. Бо ці явища можуть викликати у нас проблеми, відкинути нас, як націю, в гетто Ми хочемо бути відкритими для всіх культурних, духовних, наукових впливів інших націй, зберігаючи самобутність та самоїдентифікацію Бо заразусвіті існує течія універсальної уніфікації, що дуже нівелює маленькі етноси На жаль, ми це відчуваємо в мові, музиці для молодих, ставленні до етнографічної спадщини - це дуже небезпечна ситуація Ось погляньте -- перед вами дуже об'ємна червона книга Це «Словник іншомовних слів». Це ті слова, Які за незначний історичний час увійшли в хорватську мову, і ось ця велика книга потрібна, аби можна було читати наукову літературу, бо це книго -- вдвічі об'ємніша, ніж словник хорватської мови. | зараз слід ставити питання так нам потрібен націоналізм, аби ми визволили нашу мову від такого колоніального становища | чи ми не залишимося без нашої етнографії, без нашого фольклору? А ми його повинні зберегти | мені здається, що я цим сказав про своє ставлення до націоналізму з точки зору мого маленького народу
Ми проти екстремізму, проти шовінізму, -- але існує така народна хорватська приказ: ка: «Кохай своє, а чуже шануй» Бо не шануватимеш чужого, коли своє не любиш
Кор. Пане Посол, Ви говорите палко як пост і точно, як письменник. Отож, чи є час
пери бування б Києпі благодатна для Вашої я гу ТРРЯ
Д. Відмарович Дякую за це запитання 4 улаю бути скромним | скажу Вам, як українці, що Україна на СЬОГОДНІШНІЙ день має найсильнішу в Європі поєзію Це феном Часу Я переконанми, Іо копи 6 Микопа Вінграновський, Ліна Костенко, Іван Драч були 6 перекладені на іноземні мовби, То удостоїлися би Нобелівської премії. / якщо навіть не отримають ціє! премії, то всеодно увімдуть у СВІТОВУ клосику Греба активніше, наполегливіше пропагувати вашу поєзію Це стосується і хорватської літератури Нас світ знав крізь Югославію, а вас крізь Родянський Союз На практиці це значило, що
ми були в тіні сербської мови | сербської
че й |. . уч Ч' ь з ке но пр у Ч б оч б - ч « чи в.о ніч - м м РА до й і юч і як б КА зу ї плн й У од а м -, щі А | и, те я - й й о ек і п г " іч - у ч-г Ром "и і в -У т . м - ь 5 зи "Р оч жо чо - як АР и чо ето з п я" поч - "і РА о У КА Ач є Я Аз «ера мк; ча Чи пи ел " і і чи З і Мо о ол, Ла " ч і о, о я и їв -- - чі М ча ню єї ча А Ро го Р, Чо "я ч "и "з з нн "рн зує ІЧ | Ф - б вія йно Пончо Й "м " б 5» і я "ов Її - М. ль В й ля у б прімя б ї, р б чик " й баг - б НИЄ аб я ін ру чу й "м й чн б б в чи і. ов Ярек 0 Ре теро яз; й ть й ча ча м а З , вч ба клеї "ГО - П. я Б б МА з Р фн У «я - чім, «ой я чан ЧА У З ча и Сч "я" ь їз і ть Лю У Гумаї а Ак» «іі "Да ре Я и "КУ НО 1» ї жен й Ю ю п! чер ДО Воя 4 фазбенвь нь В й" ь
культури, а ви -- В Тіні Російської мови | культури. Що стосується мене особисто, тоя належу до другої ліги хорватської літератури, т я це підкреслюю. Поруч з такими іменами, як Драгутин Тадіанович, Славко Міхалич, Златко Томичач, Дубравко Хорватич та іншими великими хорватськими письменниками це моє -- друге місце для мене дуже важливе В Спілці письменників Хорватії мене знають як фахівця з літератури хорватської діаспори.
Але в Києві я також пишу і поезію, і вже створив книгу, яку хочу назвати «Київський щоденник». Мрію, щоб її переклали українською мовою 1 тут видали. А з пані Швачко, яка є викладачкою Національного університету імені Тараса Шевченко 1 пані Форитич ми перекладаєло на хорватську мову збірку поезій з творів Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Івана Дроача та Дмитра Павличка, аби їх представити хорватській публіці Ми закінчуємо перекладати книгу Івана Дзюби «Кавказ» Тобто я хочу вам сказати, що кожну вільну хвилину використовую так, щоб краще ознайомитися з українською культурою, зробити якнайбільше для культурних, духовних, просвітницьких зв'язків між нашими народа" ми
Я можу сказати, що ми вже переклали частину роману «Собор» Олеся Гончара, який було надруковано в хорватській пітературній газеті, потім Вірші | СТОТТЮ Леоніда Талалая, прозу Бикова Дуже добре, що тут, у Києві, вийшла антологія сучасної хорватської воєнної лірики, про яку писав Леонід Талалай у вашій газеті
Сподіваюся, що наша розмова буде не пише початком нашого знайомства, але м більш тісних контактів між просвітянами та іхніми хорватськими колегами
Кор.: Дякую Вам на доброму слові
т режи Ру Й й, Р Ру Р "й й
чи нь ль Роо що - - й і - "| качаю кл -ь - ооо о а ложа ії че отни ч Р М « т: Р -- уа чо Тл Ло М - кл м ки, З ки а нь б Ди Га іч чт. ч | у і - чл "аю чи, и че і п че Лю | кл б і вче - т " нь ке я алко В, і чн тн і п "т. 1 - - чт - іч, , б - Ж чи чл. сту тік М. - - '- Ма чи чі - ч Чи он - че - а 4 и - а З - . - З Чя " ч. ом і - кн ь і й - ач чі Ми, - - 1 "- - Й -, ч ал . "іа . ки "У М чолі » | "й . -. ї чо
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
т -
ї - «РАЙ
- Шановний) пане Конова
чинений Ваш нинішній приїзд до Києва?
-- Ми з дружиною Марією прибули в У країнл ювілейних заходах з нагоди )0 річчя від дня народження видатного письменника, поета публщиста, редактора і маляра, громадсько-поліТтичнОоОГгоО дДІЯЧа Івана Багряного Довелося побувати в Сумах 1 Охтирці, де він народився 2 жовтня 1907 року 1 прожив молоді літа, почав літературну ДІЯЛЬНІСТЬ...
-- ... де Й понині живуть його родичі.
-- Так. нам пощастило зустрітися з родиною його брата Федора. У святкуванні ювілею письменника на батьківщині взяв участь : його син Борис. А в Суми з нами їздила донька Ївана Багряного Роксолана, яка живе в Німеччині. Вона розповіла учасникам святкувань про життя й громадсько-політичну діяльність СВОГО батька. А Галина Багряна, дружина, не змогла приїхати через хворобу Вона мешкає в Новому Ульмі, де похований
аби взяти участь у
письменник В Німеччині живе й їхній
син Нестор...
Крім бажання взяти участь у ювілейних заходах, привели мене до Києва и суто видавничі турботи. Оскільки готуємо до видання збірник історії Української Революційно-Демократичної Партії, біля витоків якої стояв Іван Багряний, потрібно уточнити деякі моменти з редактором Григорієм Карпенком. А видрукувати її поголився пан Осип Зінкевич у видавництві «Смолоскип»
-- Парадоксально, але факт: про видатного українського письменника Івана Багряного на Заході знають поки що більше, ніжв Україні, хоча тутвидано чи не більшість Його творів, єкранізовано роман «Сад Гетсиманський »
-- Про Івана Багряного ми ДІЙСНО більше знаємо, оскіЛлЬКИ ПИСЬМеННИКк ДОвгий час жив на семи рації, п Німеччині
Ми всі читали Й знаємо його твори так як вони часто виданались І перевидарвались у діаспорі. В Україні ж вони появилися
ДесяЯти ЛІТ
остання роки ПІСЛЯ
лише п амовчування, український читач недавно дістав змогу познайомитися з романами «Тигролови», «Сад Гетсиманський»... 3 відомих причин про життя самого Багря «миогонаного одтькоощина брмуломалоріІдомо лонславна, пого гут назишали То колаборантом, то фашистом 1 таке то пбиес. Що ЦОзу уміло, ме рідДдПпОПІДаєЄ ДІЙСНОСТІ Я власне очи скарбником Фунлації імені вано 1»! м
ного, яка провадить аночіну зоботу щодо
представником
(ОпУЛИрИ зації Й видання творів пило МІС
(пика, цпори ікупрання ного ІПоОрчОї спадщини
- Ви особі ТО АНІ Тії Іална заг! ого 7 Якою пін був люднниою 7
. Гак, я анмай Галина Їй! римого КоОчо
штмачно молодшим мл |" ЬоОїоО у пепие по
лин зн занажинниси чо не
Р - ПР
0 -- -- вини --
члся 9 простора сущо | | (ові ПРИСВІТІ
ОЛЕКСІЙ КОНОВАЛ (ЧИКАГО, США), ГОЛОВА СЕРЕДОВИЩА УРДП, СКАРБНИК ФУНДАЦІЇ ІМЕНІ ІВАНА БАГРЯНОГО:
«ЗІ СПИСКІВ ЛАУРЕАТІВ ПРЕМІЇ НОБЕЛЯ ІВАНА БАГРЯНОГО, ЙМОВІРНО, ВИКРЕ- СЛИЛА ТІЛЬКИ ПЕРЕДЧАСНА СМЕРТЬ»
|) | І | р МІСНІНІ екіно і Ли | ( | | | | ї В | 70) УКРатїнських ві: ||| ЗІ еми в ІТТ Сі / І (7 ( ( О) ОО Я - Ї | іі і |) рик ()1)Ї | | | ОД У М с)0 сл Н емокр б Україні Ої ЇМОЛОЛІ. | ПпІСЛ | ОХ ства з романом сад Гетсиманський апропонували Нобелівській комісії ро: тянУТИ ИОГОоО ТВОоОрчІСТЬ ЯК Ппретендента на їтайирестижнішу в світі ПпреміІЮ Я написав про це Іванові Багряному. Л Ввід комісії ми отримали піІста, В ЯКОМУ ПОВІ ЛОМЛЯЛОСЯ що вони зацікавилися
гпорами пропонованого автора До речі що тоді вже побачили світ його французькою, німецькою англійською, голландською, датською мовами. Але в скорому часі письменник помер 1 ми повідомили про це Нобелівському комітетові. Тож, ЦіЛКОмМ ймовірно, зі списків лауреатів премії Шобеля Івана Багряного викреслила тільки передчасна смерть, 1 ми змушені були припинити цю справу. .
-- Слід нагадати, премію присуджують лише живим авторам
-- Їнині живий Олександр Солженшщин, якого нахто тоді ще не знав, Дістав ЦЮ премію аж через 15--20 років опісля -- за «Архіпелаг ГУЛАГ». Їван Багряний, як бачимо, писав про те жахіття набагато раніше. Можливо, саме Бін міг Стати володарем премії. Треба було, щоби її інші організації підтримали акцію, вис" тупили з відповідними рекомендаціями Власне, існує кореспонденція з закликами до українських громад Австралії, Канади провадити відповідну роботу.
А щодо запитання - ЯКОЮ ЛЮДИНОЮ був Іван Багряний ? -- можна відДПОВІСТИ коротко: працьовитою. Дружина переслала всі Його архіви, вони чималі за обсягом. Я читав майже всі його листи й
3 Л1Да ТИ
Книги
що Нобелівську
( Ії і т 1 ї М | | і | К | 14 М рей | | М - 1 Г) 1 | | "бі я. ь 5 (, | 1) | 01) Ї МО | І 1 | І у 1; рі ІРе | | - Р) - М бі а і й. «й регент (3 їі ЧИ М г) НТД 0 І І ра раї З - й че» аг о г «ПОЇ гу ч- - 3 жах С -б б ПП - Ом найомив його з міст ПОЗУ» й р 38 Б є 2 | Й й «ще ВІН Не О0ояЯявсСЯя НІ зго 3 | 2 | й й О0 МІ |) РА Є Ч Р Рій й С ху Ї, ОМ.ЛЯЧИСЬ 13 ПУОЛІЦИСТИЧНИМІ ' 1// ІВ Р. Ба рянО!: О | ОР ІДУ КИЙ ГІНГЯТУ | Г| г М й Ї і ) Ї / Р і | Ї ! С. Ії її. 1! Р | г і і ї ї О і Р Ї і
ГОМ «ПП уб ШИН ТИкКИЬ "РРГ ЬЛІЄНІРІ Й АХ: Г/Ї. сії НИ ВИД ІВНИЦТВОоОМм к ( 7О 0) | Кк им 3 "р НЛацієЮ Імені Ї я на
Ба! ряного Цього
-Км і М
ь Арк ді М
Х
і
В Іасне мІеНІ
МАО,
у і
довелося збирати 1
З, КЯ М « . | чч Фу «4
уклалати цю публіцистику статті пам Іети реф 1 Ір УНІЙШЛИ статі
Кеї, Є Сі Док 11
ПОЛІТИЧНОГО
ку ре ЛО
ч 7
фуга пло
7 - ьч М х М . 1 | З 5 4
зр чарок
я» -яю її Р РА ,, г.
Чей . .
і 7 М "че,
і в -к» Ми -ео я аль
- жи ка 1 че б - ж» и Ся що -
їз
5 кури лм
ФУ ІЧ У "пумез в ВЕ
яч » а чаї яр
спрямутання Зокрема п знаменита «ЧОМУ я нехочу повертатися до СССР?» 1946 року Й
Р три?
й РР ЧТ, альо
мк, ро чі
Мв
сана Ше неоднозначно
РО Р реч
ни у Зргу Н
| беогонасюамюм осмос о коооарооо б | в. Р Зоо ливу ном УР рос ВОЮ о ОТО
сприйнята як в Україні, так і за п межа З 5 ю ми У цій своїй праці письменник З У А 5 з ОВОдИтТЬ слова. ЯК! ЗнНа05Оть ниатпаам НЯТЬ Ми ре М 2
чимало українців старшого покоління з діаспори: «Я вернуся до своєї Вітчизни міЛлЬЙОНамМИи СВОЇХ Оратів | сестер, що перебувають тут, в Європі, 1 там, по сибірських концтаборах коли Віль | Акалем тоталітарна кривава більшовицька СИСТ Йог ма буде знесена так, як І Коли НКВС піде вслід за гестапо червоний російський фашизм щезне так як щез фашизм німецький... Коли нам представник українському народові буде повернені Української Н г право на свободу І незалежність в ім я З християнської правди і справедливос т» -- Не всі українці повернутися на рідну віІДроджується як самостина держава попі Письменникам найбільше: вони повертаються у В тчизні Чимало з хоча б своїм полум яним словом ьтузі | твори багатьох ІЗНИХ РОЗСІЯНІ ПО ЧИСІЄМ ітератури та миг . . них зарубіжних часописах Гукласти Том уже ствог «Публіцистики» обсягом сторінок було справою нє з Леских -- Мені пощастило зібрати
ТОДІ
гіТЛлеріцськоа
Коли Ір І Й і 4 ї - й
на жаль, АМОГ.ЇЙ
зем.ю М и? пошасти.тое У И Ріс ()
1.7є ралі
тона М
кару роРЕ ЧО статей, що ся В
ВІСТЯХ»
відс тків друкува «Українських «Нашій боротьо!»
«Молодій Украй
«Наших т. Ші
ПОЗИЦІЯХ», «МИ ЩІ
попернемось» «Ро І ЦИХ Дниих » «Пром геїь. Дехто висловлюю «Ти
У ко | ви і . .
вийшла 0 ще одна ка кни ЧТ ІК
жаль шоянеподавпримтток робив ( І ОрінОк На ВІСІМОСО г й . ) | |
У роботі м лкнигою допетОося кори наАТнНеОм и Кк арх | Мі)! аниИ» Кк г
-- ж - - ен - з -
шніх Де А ередуманс» Багряний |і сам був чудовим м ляром рай Кадри кадри українського народу
руугогУ С | Данила ІШумук бо гу мас кажуть мистцем. Для при « в Україні, що вони тепер перебувають «Хжраїн о.током 1Ч.|Їьо ТВаси кали боман з Гигролови» «автор у комсомолі, УТПИ Же компартії, алене є Гонка УК аїиською й англінськОЮ МО ілюстрував сам. У власному оформленні переконаними комсомольцями. ; . Збириниик о пошану Григорія о пновидаві книги для дітей козаки «Про комуністами, бо вступили до тих кита зь до 70- річчя композитора елек та Павлика мандрівника» 1 є Геле-організаціям, аби ятосЬ вибитися в житті, яю | Багуяйного, їіміпі книги. На о сон Сбигінали тих малюнків досі здобути вищу освіту, мати посаду збоому зАмункУ «сруплаці вмданния азберугаються у мен 11а Багряного накимулиєйм насамперед м ати українських м родних піСсснь Як юлтина неординарна Іпан Ба/г- 1.) Москви, радіо аж розпинмалоси. як ТИ Ганни Шерей. ТПОЛОПОЮ Фундації від 1982 | ряний, цілком ймовірно, мав Цікаве смієш посягати на наши кадри? Це віддані року" юоктор Ллнатоямим їмсий. Діє філія оточення, зокрема літературниє Та мис системі тілом 7 душею люди!!! -. суунлації У Канал! гецьке? Водночас і в діаспорі ПІДНЯЛИ галас: Яке місій ча й У ДУ МКІ ІОСІЛАЛ( Вінналежав ло Спілки чисьменників як сміє казати, що наші кадри там, юрчість Іва іагряного в контексті у діаспорі. А що небув людиною замкну - серед совітів? Це ж зрадники, комунисти, укра нє чи СВІ ГОМОГ "еросту рий 7. ЧИ гою. СсніІдДчЧИтьЬ обширна його сепістолярна вони не здатні будувати Українську дер" чажемо говорити, що всі творі! пи: вменспадщина. Добре було б, якби хтось узявжаву і їх треба знищувати. «Їван Багряний цнка на СсьОГА | зібрані, вВпОРЯдкоОвани ся за п впорядкування й видання Вважаю, відповідав їм, що Й за німецької окупації видані? що ця робота не з легких. Серед тих, ІЗ багато людей довели, що хоча Й були Георчість вилана повністю. Загальким листувави я ван Багряний, такі відомі комуністами, але водночас 1 патріотами секількість томів ВИЗНачЧИТИ СХ адно, бо | письменники, як Улас Самчук, Тодось своєї землі. У цьому яскреве гвори пи пллиси окремими кийгами. А (усьмачка Леонід Полтава, багато пересвідчуємося тепер, коли "багато шоло СВ гопого контексту го серед представників гворчої інтелігенції з усіх КОЛИШНІХ СОМСОМОЛЬЦІВ, комуністів стаунсьменіистк56! а української еми рації Там куточіО В ДТаспориії Окремі листи зархіву ли справжніми патріотами України. Є Багряний: найпопуляришиим у чужинев я готував до друку для чгасописів Канади. патріотами, вважаю, президенти Леонід кому СВІТ 4 переглядав, для прикладу, А в «Українських вістях» видрукувана Кравчук і Леонід Кучма. То неє злочином іспанські СЄНЦИкТОГМ" ат | зустрічав там серія листів, у яких письменник висловбути українським комуністом, головне, пого ім я Її вори письменника видашт в люоюпавсвоє ставлення до церкви, зокрема щоби рн дбав про свою державу. 90 зарубіжжі! «ільномними тиражами Рои російської церкви В Україні. ВІДСОТКІВ колишніх комсомольців і ман «Тигролови» айглійськОЮ МОВОЮ -- Був віІН ЛЮДИНОЮ віруючою? комуністів, на мою думку, можуть бути побачив світ У СПА, Канаді, Англи, а - Так, Їван Багряний був віруючим. старалися примусово повернути з таборів корисними для розбудови України. А тидтак цаигЛлІЙСЬКОГО перекладу був пере- Але казав, що НІКОЛИ не ПІШОВ би для переміщених в Європі на радянізовану там, звичайно, знайдеться десять ВІДСОТКІВ з кладений на "М! мецьку датську, о сповідатися до російського священика, батьківщину. Багряний написав уже згаяничарів, яких тягнутиме до Москви чи М і сьлландську МОМ | зміг прислужитись бо з Москви нас понад 300 років причодуваний памфлет «Чому я не хочу ще деінде 1 ЯКІ вважають, що в сусіда | «А учням ШКІЛ 9 уразок чистого кохання щали: спорБіДдали втому головна причина, повертатися до СССОРІВ перекладений завжди краще. Іван Багряний любив повія Твори Багряного ми гають 1з захопленмщоми стали хохлами, а не українцями. В англійською, іспанською й італійською торювати, що У своїй хаті своя й правда. сур Я Га нам. їх ВИСОКО оцінила німСЦЬкКа, Украни має бути українська національна мовами, в якому нагадав світові про ті І треба дбати про неї І бути господарем, а лій Ж американська Франц ДРС ІСПпОнсСькА церісва, порторював ВІМ. безчинства, що їх продовжувала насаднечекати, що хтось прийде 1 буде щось за У критика За мотивами «Тигролорір» май -- Ще на початку розмови Ви торкну-жувати комуністична влада в Україні, до Ш нас робити. , | | Же із намір ЗНЯТИ фільм аме рикан ькиЙй лися теми неоднозначного ставлення ДО - такимчином висловив протест проти приес Нарешті, хоча й із великими потуга- Що. | зн З Голлівуд. А роман «Сад Гетсиманський», ПОСТЕТІ Івана Багряного представників мусової репатріації. Він, власне, став Ми, утверджується своя правда в нашому | «2 Ззаду на думку критиків, вважається найкрарізних ПОЛІТИЧНИХ таборів. І якщо ніби провідником, захисником сотень спільному домі, ім'я котрому -- Україна. о им У доробку письменника |(ідне мІСЦеЄ зрозум Іле ставлення до НЬОГО тисячтих людей. А після цього був напи- Ідеально було б, якби Й Києві, СТОЛИЦІ "Рі -4 посілає творчість Івана Багряного п у заангажованих на будівництво комунізму саний вірш «Кадри». незалежної держави, був споруджений 7 КО Я контексті загоальни україни ької літератури ОртоОдоксів, то викликають подив, мМ яко Нагадаю, що в діаспорі діяло декілька Пантеон Слави видатних українців. Іван Р | - Над оформ ІРННЯМ КНИГ ПАаСкКІЛЬКИ КОЖУуУЧИ, бдезпіДСТавні звинувачення ПИСЬ: партій, ЯКІ створили Українську Багряний, гадаю, зайняв би там СВОЄ б Й відомо, працютан « РРАТаКЕТИГИЙ; графік ЯКІВ хченника деко трими діаспорними Національну Раду (УНР). Український гіДНе місце. | у Гитиадовський, ЗОК ря ма нИОГгО оформ тенині патріотами в симпатіях ДО ТтнНХхоже уряд в екзилі задумувався як противага З Дей справді було бідеально. Наразі їв Україні вийш.та книг аї я, Тюдина біжить КОМУНІСТІЗ радянському урядові в Україні, який Ж радіймо, що Іван Багряний повертається і , над прірвою» -- вай Багряний свого часумаввеликі вони називали маріонетковим, безголо- В Україну своїми творами. І книги пись- Є . За життя автора згадуваний теп» не неприємності, ЩО й відображено У ЙОГО сим і безправним. І вважали, що лише менника є найвищим пам'ятником йому. М вилавапся, вій побачив сії після його | пуУуСбЛІЦИСТИЦІ Як ви знаєте, ПІСЛЯ ВІЙНИ | они репрезентують права українців. І Й й Р смерті. ЛА щодо оформлення кимт го Іван нас, людей зі СХІДНИХ областей України, ось 1948 року Іван Багряний сказав, що Розпитував Володимир ГЕРМАН ор спринегтанвсанчавнесовивчтчачнннввничо о нини сис з о:
зоною - цнижку цю рецензують уже не Треба було дуже сумлінно обмірковувати добір захоплюючу книгу роман про Ве! труднощі та | навських Крижанівська із Рочестера в США. Не
"ЗР їх аперше, бо її видання від 1993 матеріалів, щоби не поминути найсуттєвішого | невдачі, які довелося перебороти, поки книжка пиш її княжим матеріальним пожертвам, але й у ь | року вже третє 30 чергою гіє тут автор зумів вибрати справді! те, що впродовж появилася на СВІТ | діишла до читача Особливо особистим наполегливим старанням В Укроїні м | треба відкривати наново ВІКІВ бупо провідною СИЛОЮ нашого народу цікава була 6 ця історія, коли говорити про завдячує свою появу 60 тисяч примірників пре-її вартостей, а просто відсвіжити їх у СВІДОМОСТІ клеч - тобто лицарську відвагу, чесність, вІрмість діаспорні видання, ЯКІ появлялися в умовинах красних легенд Константини Малицької «Гарфа тих хто вже з нею був знамомий Бо ж знамомі та книгу носія й поширювача духовних відщІрвання ВІД рідної! землі та завжди майже пеїлі», 30 тисяч накладу оповІДаннНЯ віДОМОЇ з нею численні ве теплі пиховники, ну й звичам надбань М раїни Двадцять чотири оповіДанняЯ, стораннями тільки зацікавлених одиниць При авторки героя УПА, Богдани Світлик - Марії-но, юні читочі у діаспорі, вже 8!Д першого написані чітко, живо Те зрозуміло для нескладненадто великій уваз: заголу громадянства Дмитренко «Учителька» ! врешт! 15 тисяч видачня 1954 року Ото» пригадаймо собі ного ДИТЯЧОГО еприймання, ПОДІЛен! на Три Отже, в першу чергу треба підкреслити, що примірників «ІМеча ї КНИГИ» Щоправда, 8 ЦІЙ автор, рслодимир Барагура педогої курнапіс тематичні розділи Першим - «ГПа полі слави» мистецьке оформлення книжечці дали два роботі помогли меценатці немало посини, ЯКИХ 10 письменни? Ссобпиво 8 домимн Я! це про Подвити української зброї в період ВІД справжніх знавці наших історичних «реалім» - вона зуміла виховати у вірності українським співредактор | опісля ДОВГОЛІТНІЙ редактор жур боротьби з поповцями до змагань УПА. Другий Петро Андрусів та Михайло Михалевич й, ідеалам Але все ж кІЛЬКакратн! поїздки в Україну
нату для дптей є Веселі у» - видання і раїнсь! ого розділ «ГІє ргаменіт і: кКкнИигО» розповідДОє про оформлення книжки річ зовсім не другорядне та ВСІ труднощі післяколоніальної економіки, як! - Народного Союзу «Свобода довепося поконати при цьому ДІЛ", г це ПОДВИГ
«Веселка» просвічувала шлях укро!нськугм ніяк не з буденних. Завдяки ім київська
| словоукроїнської правди 15 тисячам української І |
)є | 1954-му було пизночним чинником у реліпино
дітвори. А на неї вже чигали з усіх станків
| (Володимир барагура: «МЕЧ ! КНИГА», дешеві, розкладові, російськомовн! видання
мОціональному вихованн українськи» дтем но
посСепеннях крізь часи май є ПОВНОЇ
ВІДО! ремлпеност! від Материї а аж до чосу, коли | Історичні оповідання, Київ, 1993) Оце ж ці ДІТИ з3ЧЯ недовгий уже час переберуть тра змову доступними творч! 19 животворні | | п а ан дов аа БУ, І ЧИМ кермо молодої Держави "! треба їм добре ів язки їз рідною землею Тит заслуги "Веселюм» знати, на яких основах та куди вони її поведуть та її редокторів (крил Бболодимиро барагури, но історичні хвилини постання таких незрушимия бо ЗУ викликає враження про книжку яна | приходить думка: а скільки ж більше добро початках Богдано Гошовського та Романо Заво пам'ятників нашо! духовності, як «Повість давніх ПеРмзми погляд» та в великій мір! рішає те, як | зазнапи 6 нашідіти -- ї в Україні, | по несходимих довимо) просто незміримі, беручи до уваги ще В піт» Нестора та «Острозька Біблія» Там теж спринме текст читоч, особливо МОпоОдиЙ, та просторах східної діаспори, і таки В нашій ДОДОТКУ високий мистець! лад та виховний рівень уміщені «мов; картини із життя киїаських бурсаків скільки залишиться у мого СВІДОМОСТІ 13 ЦІЄЇ діаспорі, акби так не одна пані Марія видоння акий воно удержувало постійно у розділ! «Велетні на верхів ях? рдеться про поро Про високий мистецьким рівень вим" Крижанівська, а куди більше наших громадян Можна не сумніватися, що довголітній редаї цікаві моменти з життя наших трьох найбільших ді Д Чо «зані. особливе об едмення поважного віку схотіло скористатися її прикла: тор такого журналика знав доклодно " весь Тараса Шевченко, Івана Франка те дес о ачаюрий рацівники Літературні для Дітей | домі? Якби теж єхотіли вкласти свій нелегко матеріал, на якому повинні виростати Діти М? Українки Автор зосереджується головно на їх ЗЛОД РА членом якого є автор куже | здобутий за все життя гріш у найважливіше свідомих українців, знав теж | тадлниці ПІДХОДУ ? молодих літах, щоби МОПОЛ! з тс в еУачеея п ка підприємство -- у розбудову Духовної України, об матеріслом до дитичсї душі. Недаром зе подібностей між собою та тими, хто повинен ПА історія «к'еля і книги» така 1954 року | без неї | Державо не встоїться виховав дві влосні дочки в дусі всіх громадяме» стати прикладом но ее життя. Великим запає чо книжку видавництво Спілки Українсько! Українські працівники літератури для дітей І Ши ьо відомостей про історич! обставини, про пегля- ЛАоподі «На варті» у Торонто, друге видання молоді мають ще чимало подібних повновартісних Тематика збірєеи оповідамь для Д'ТЄМ та мо ди героїв ЦИ» оповідань вплетений зручно у появилося 1980-го у видавництві відомого діячо | творів для номшлит дітей -- тільки 6 знайти для них
ПОД «Меч | С а з істор! буття 10 розповідь дії та в діалоги Дитина, слідкуючи зе нашої культури Олександра Моха, який, незва меценатів , - їсіниїаО пазят з ) | мими із ЗОЧИ авпенням, засвоює собі рівночасно жаючи на всі труднощі, переніс своє видавництво
А поки що бажаємо многих ще то щасливих майже без труду ЗОЛИКУ КЛЬКОГУ потрібних | «Добра кмижка» Із княжого Львова у діаспорну
літ достойним | авторові, | меценатці «Меча |
сУГі ; іпьтурм машого мороду З цими предме тами
треба б С ба бупо в першу черг" познайомити мом ршу черту та рівночосно починає ввожати їх столицю - Торонто і там теж довгі роки продов
моподе покопінна бо пізнання це перший та відомостей 5 ТКА | | книги» Хан їхнім приклад знаходить все більше необиідний єтупінь до духового споріднення своїм власним здобутком, же ЩО є чати: У уровня й вницьку міІСІЮ маслідників, щоб сталили мечі характерів ново- Відмутть єдності із якою небудь вартістю мою ЇЙ впосного світу уявм, мрії! аз сумніву, Цем Мо о ружа одначе, ТРЕТІ сучасне видан го ПОКОЛІННЯ, щоб живили їх все нові Те ТА Матеріал був незвичайно широ ий ачаосу задум удався авторов! повміСТЮ | ч да а о вже дуже давно вичерпані! книги - на скріплення безсмертя Народу! «ей акий зопишався "на вивчення Каже старе патинське призами я що «мають аа ій чергу У зам попайлоси вже В
Прбінознавства після СспПОВНеНтУ ьсія вмМмМОоЇ книжечки свою ДОЛ" оправа Зв ми ніс: лю а Я пр Р можливило "пого подоа Леся ХРАПЛИВА-ЩУ?Р, 0 трибун іно ОЙ Ро абльжений чої книжки можна 6 написати другу, не менші Дь , відомо меценатко Пані Марія З Тар Торомто (Канада)
ПОН нів ежиннннннннввннннннннннно лееенннучнн ОНЕНИННИННННХНАНННН НО
ПА РНИНИ бе и БЕРЕ
ній - РР - а ий - зони ци
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
гій и
дів |
п
Григорій Колкник Я працював на кіНнОСТтуДІ мені Довженка Надходив ювілей Гоголя. Подумалося, як прикро мало зоздано цьому, одному з перших геніально обдарованих українців, котрий так палко. пона увесь світ, промовив про свій народ, про Україну Я почав вивчати життя Миколи Васильовича Яновського Уявть Собі, Їталія Містечко Альбано Гоголь, який уже створив не лишень «Ревізора», а й написав | опублікував перший том «Мертвих душ». Він заслужено має титул громадянин світу! Перепочиваючи неподалік від Рима, він тримає на колінах книгу. яку б ви думали? «Исторія Малой Росси Дмитрия Бантьша Каменского» (Часть І). Так мені відкрилося, що Гоголь, попри те, що такі ненаписав багототомної! істори України, яку збирався створити, постино готувався до цього і мав на це право, бо, як на мене, був одним з найважливіших наших істориків. Гоголь повів мене. Його увагаий повага до живої
душі нашого народу, иого невмирущості, любові до пісні, обряду, своєрідності вдачі, родоводу. Згадаймо «Тараса Бульбу»!
Кор. -- Гак, мивслюбимо цю повість
Г. КО -- Для когось «Тарас Бульба» повість Ось, погляньмо Четвертачастина історії Бантиша-Каменського Манкфрест про скасування Запорозької (чі «Божиею милостию Мьг Екатерина вторая, Императрица и дсамодержавица Всероссийская, и прочая, и прочая, и прочая..» Січ зруийиновано. «Со истреблением на будущее время самого названия запорожских козаков». Царі не тільки видавали маніюфести Вони силою змушували дотримуватися іх Уживання слова «запорожець» прирівнювалось до зневаги царя! Не менше І що ж? Відповідь відома -- у 1835 році, тобто всього через шість десятків літ, один з синів свого народу публікує повість «Тарас Бульба» , закохує в своїх героїв людей різно! віри ! різних національностей, І ЗВІДТОДІ ЧИ ПОСМІЄ ХТОСЬ сказати, що Бульба бандит? Далебі
Кор. -- Переконливо Віримо, що один з ваших навчителів юсторії Гоголь. зрадьте, будьте ласкаві, ваш секрет, хто -- другий?
Г. Ко -- Той, без чиєї творчост и історичних знань ми з вами не шукали б істини, говорячи цією мовою.
. Кор. -- Шевченко?
Г. К- -- Звичайно Тарас Григорович Шевченко Ужиймо гайдамаки! Що скресає найперш? Гонта? Залізняк? Умань? Дві тисячі паль уздовж доріг по Львів, на яких виставлено голови козаків? Ні Саме слово «гайдамаки» асоціюється зіменем людини, котра очистила його, зберегла для нащадків. «Все иде, все минає, і краю немає » Знайте, що і таке було! Знайте, але і про ціну крові не забувайте ніколи Сьогодні «історія України-Руси»
Грушевського, юторія Бантиша-Каменського, лппописи Величка ! Рігельмана,
Кониський Скальковськимй, Боплан, ктори Карамзина, Соловйова. десятки інших можуть належати кожному Але наші чи
тачі мусять знати про те, що якщо у іхній оселі, удома є бодай дві книги -- «Кобзар» | повкті Гоголя, такому Ддомові належать ключівід усього набутку нашого родоводу, ключі до юмтори народу, до якого мають честь належати ! ваш син, І ваша донька. Залишається не так уже и багато -- навчити їх бути уважними до діда, прадіда чи бабусі Бо тут частка вашого роду у поняті народ
Улітку директор видавництва «Український письменник» Вадим Петрович Скомаровський отримав писта з Горлівки З Донбасу. «Шановний ім'ярек! Заше видавництво випустило у сві сторичним роман У продажу нема надішліть. Учень сьомого класу»
Якось-то я їхав у трамваєї ' побачив парубчака із стриженою гоповою и козацьким оселедцем. «Ось зблизька », сказав я собі Голова у нього видапася мені справжньою, гордою, з уважними очима Його оселедець був кращим, ніж у моторного парубка Енея, котрим ним горілку затдав Цей пе не тіІЛьКИ не заїдав Думаю, у нього пора великого читання пазнавання Світу |! модо сподобалася мені, було трохи жаль Бім
ВОРІО,
спокійними
р ТОВ ВАГ
ж (СУ 11 рим КіМТИ
нота жо аа - РАНИ
т о
кРЯЗЬ ПРИЗ/У СТОЛЯТЬ
З Р | ча «дю Гб 1 Рам о фр Фа б ми "й ть с чего чу"
ел. А «й» М Ро р. ТА і) ч є -ч т "то ДИТЯ дай. чн ці -- "ні рт м ЧУ - й
Проросійська | газета «Теленседсля» словом
«борзотисца» О. Боброва взллася пояснитигромадянам України, сто зображений на українських грошах. Вдаючись до спатажних заголовків, на зразок «Лицар ордена Туди», називаючи київських князів «братовбивцями» чи намагаючись
(змалити образ Івана Фрамка, господін
Бобров, а зним і «Теленеделя», переслідують очевидну мету: скомпрометувати гривню, принизити тих, хто є уособлен - ням національного дугу, незалежности, державности української нації
Наша редакція не збирається палемизу-
вати з Бобровим, -- ні українська, мі | роспіська історія чи література ме знають такого історикат письменника, як, власне, т чін нс знає історії тпа | дітератури,
що й засвідчив своглій
ЛО ую у
це живе, що зоветься, зчужого голосу Га" вінт є чужим. Один доро театральщину,
Другим, генеральські
чужим Голос спимйм ЧОЛОВІК, упавши в
проголошує себе гетьманом!
вельми бусатий, начепив
погони і походжає генералом від козаків!
|оСсподи роже ти мій! Я ретельно прогорнув кроніки |! чфФапорожців реєстрових козаків |! МОЖжУпригадати
єдиного генерала колоних Кк речі пникова!
ОГО того, котрого поспапа ІП
им''ператорм кбоме неРТтТит У Є ТЕМ) 3 ТЬ У МЛ И|ТОМ
геріДдеїмоеа КІР іенерап і чект:і. ПОНІЯТТЯ ріеХ УМА РІЇ
«І Ре
| ОГОПІ» СТО ери іТтиябоОомі Козацька АП
"ДІРУТА кл
ріс ЦІМ
ч ру Р ч
публікаці али. 00. вочснидь, невідомо, що ук-
ому
разнський журнал «Дніпро» 1990-й рік розпочав публікацією роману Григорія Колісника «Мазспа --гєтьман». У тому ж році письменницьке видавництво друкує цей твірокремою кмиготюо А через п'ять років ' Українськ ти пПпИиСьЬЛлСсСНнИйк
випускає роман «Тризна», -- властиво логічно завершення доби, позчачсеної ттииіки ми особистоєті я гої, якими для українців були Іван Мазспа та наказнийш чернігівський полковник Павло Палуботко Цікаво, що спонукало тписьменнима у скази ти О, метістеріиш ні часи спродтувитти поверни ТО намлі пам'ять ) Ї році істіОри М постаті, старанно замовчувати вістор : Як постукали ці люди а ссрис астор
Що покликало до тако: роостти
Си раво
мілишатюфіттьє я
есттьнаИМм
ТІ |
4/1
сьогодні, наприкінці двадцятого СТОЛІТТЯ
| бити ми вчимо НОашиИХхХ пюдей повермут
аа крані є кторичним розвиток назад, у ем: тнадц
| Рі Увібратися в широкі, як синє Мор
) З р й ровари"? КЛапинові жупани: (ЬОГОД озиватись До пюденм
КОС МОХ ПОЧИМИРУЇМ
1 І ч я "Ч'дерна енергетика Метали, яких не Оєї род 18
рівними гТе"рж 11
Кіа м ди
азотна киспота
аби ус бупи
КУРГЬТУ | х Кк)
гри дом. ОоСап! Ко
1 і М їм кал ДВ к:) РАСТОІ | МЛ ТоІ рими Км ГО і
УР й Те 'ьвото вої дз ПО ту Ццені0Ї й | та поставив знак запитанмним надписаюєс
це" мпиний рум старо . Пе ч Ї . "т ЩО ГІ ДИМ т | і | | ок РіГУ 4ПіВ і | І й ч | Ї її 4 і М арог І А! г) М 1 у і
Р зій мкс - і зно
Слово ПРОСВІТ
купюрами, звпичаймно, але роман надр у / вали. Думаю, на запитання "м (о це?? ГОМРУ КИ упишньому цені узору ГОДІ вІДПОВЮТИ ІСЬОГОдДНІ ЩО ми з вами за народ / бепика смута упала на наші голови з несподіваної волі з чужої паски, з гроша ДЯДІ Сема Погляньмо, цензури буцімто нестало"? Нестало | книг Немає кіно, кінотеатри прислужують блуду Українські газети пед ве животіють ХТО Ж розба! атів ? Заслужен пюди, кращі сини, ті, хто сіяв і жав" Чи хто досліджував живу душу народу, МОГО історію / Боровся з це нзурою/ хто ревним трудом ічІ КОЮ ПОЗИЦІЄЮ зберігав могутнє батьківське слово? Далебі! Не сини -- сим ки Синки яким наплювать на те, хто вони КІачхать, якою моОВОЮ ВОНИ Ннаюрвчені ГОВОрити. | розтерти ім, чи у графі пашпорта стоятиме «українець» Їхня нацюнальнють «багаті?»
Гречкосії поки що ростуть Пишуть директорам листи Шукають Власного голосу. Хоч уже й бичать лоби. Вже думають І завдання преси допомогти ім у цьому, показуючи гіДну дорогу, дорогу уперед, а не назад! Ось чому ми повинні вчитись історії, ВСьЬОЇ О ТОГО, ЩО запрограмувало ! день ниніШнІЙ, ! День приидешній Українцям соромитися нного копи потрібно, народ був вомовничим Пізніше -- заповзятим трударем. Сьогодні, під час пошуку ктини, чико мусимо знати бодай вхи
Кор одна зних гетьман Мазепа?
І.К Без сумніву. Я вже говорив, що Гоголь був одним з перших громадем всесвіту. Раптом з'ясувалося - засто років до нього, ще Один наш земляк був таким знаменитим, що втрапив у Поле порда, сера Байрона
Кор іван Степанович Колединсь 74717) у гетьманств! Мазепа? Чому Він зацЦкавив Вас, яким ВІДГУК Знайшов у башти душі?
Ї К. Щоб ВІДПОВІСТИ На запитання, я написав роман Мазепа -- це пюбов до України понад усе, навіть на краю могили. Коли ти вже однією ногою 8 труні т раптом довідуєшся про велику
твоги батьківщин
Фр
од. гій ПОДІОНІ
загрозу твоєму народ; і зостанніх сип робиш одчаймдушні зусилля щоб оберегти і зберегти їх. . Мазепа -- це красень, це лицар королівського ВИШКОЛУ Людина глибоких знань знавець оагатьо»х
МОВ ЧОПОВІк рідксного нмлагнетичного темпераменту Гого Мазепу, якого я полюбив, написав Байрон. Пригадуєтє Воронимй, гнаним пострілами і жа ошматтям Орли р; ПІНИ ПО ОбОї хх неї на СОФІ не вершника з гопе ТІЛО | іниИимМиИ за спиною руками Тоскаче у вчність, Д жо гетьманстве інамениТтниийи коханець » | ОСЬРУТУ ГІОКОЙМСОНОУИІ і вати "Р ЖТетіТеї ли Іван з Мазе т нє! ПОГИСОЮМЙЬ '1| В. інНінНІЯ | | А їз кожним ударом копит ГО и, «ЩІ рипася ор мокрим круп )! пупьсува натужне. перемо ти! перемос - | | не Був Ом | СОДОЇ причмокуванням меті них НК С1СПОКОЇїВ КОРІ РІ Ї ик 1! ту ри иИхиИи | СР їй ЗІ, кінь і 8ИИІШО і Тетаї рт | г и Те й Їй чу ) . і ' ж сі . й я ' 4 й . , | яд" й І її 1 г: | Прим і | юОтри ОД "т Ж ..І ру РрРСРРИ " чи. . прех Кк ОЇ / . ! Кк | | у М и і " | че ч Кк 1) . Рі І М 1 ь " ч
-
плн оо РТ
(дово ПРОСВІТИ
що ж пін сам, він -- Мазепа? Нетакий уже зм ІмоЛлоОдим, цоб марнувати часу пюгюЮ
емихо упхах, хоча вік поки що !| не анамивея на ньому, прийшлатша пора
| далі ми бачимо Мазепу в Москві Він, Мазепа посСоп Сірка | гетьмана Пвобережжя, гетьмана реєстрових козаків Самоимловича, кілька днів чекає години, щоб стати на очі царю Петру |, врешті, ця мить долі Івана Степановича Колединського настає Його допущено І
. ВІН, заціпенівши від цікавості, зрить. . Цар | Петро з цікавктю розглядає козака-посла Морока полягала в тому, що потрібно
Оуло все реєстрове козацтво Украйни Підпорядкувати одній булаві Сірко умовив
Дорошенка покласти клейнод гетьманства
(Том згодився віддати булаву Герою, про що и оповіщено Самойловича, а Самомлович, через Мазепу, сповіщає Петрові Олекайовичу Романову
Хоч мктя Мазепи і не мала доброго
(продовження, бо Дорошенко урешті
віІДМОВИВСЯ віддавати булаву 1 гетьманщина змушена була відбирати її
КРОДЗЬ УЯПРИЗЛХМ СУ ОЛЯУПЬ
ій іній, |
свом обязательства в 1708, ему бьло тогда 84 года Онсталп приверженцем Карла ХІІ
короля Швеции Царь отправил спом во
иска против него, столица его странь бьшта обзята ми розрушена ИЙ сам он Овбіл повешен в виде чучепа. Мазепа после битвь под Полтавою спасся в Валахим Й оттуда перешел в Бендерь), где вскоре и скончался Так закончилась его карьера в 1/09 году»
Ось який Мазепа. «Предал свой обязательства» у вісімдесят чотири роки! Повстав проти палко: дружби! Віддав тридцять возів золота, щоб у захист Україні привести одчайдушне військо шведів! Мазепа -- це вічне СиНнІОСТВО, а воно, як відомо, не зупинялося не зупинятиметься ніпередчим Адже воно - вища позначка, тавро, коли хочете, вірності людській спільноті, до якої нас додали батьки. То хто ж він? Якщо 1! зрадник, то кого? Несамовитого реформатора, котрим постеляв велику Росію від моря Білого по море Чорне Подумаймо, могло бути інакше?! Що доброго мало вийти із союзу
печать що реформаторам не кОПперечує ніХТО, навіть сердечним друг Петро Опекамйович дає Івану Степановичу добрячої о пяпаса! Щоб знав, що думати, а що говорити вголос!
Далі всяк знає Бобров та ші, що б вони нечинили, сьогодні вже не спроможні розпяти нове шельмування, нову анафему
Мазепа ізнов належить українському народові як один з мого достойних синів, як один з найбільших вождів, ревзувати вчинки котрого не дано нікому все закарбувала сама сторія, яка належить кожному
| сьогодні, коли наша юторія у кожному домі, коли ми відкрили для себе стільки нових знань, історичної інформації, коли чико усвідомили, що «Їоанн Мазепа, зайшлимй у вмиюсь, лежить на кладовищі у Варниці, що неподалік Бендер», не вІДДамоО нашому гетьману належного?
-- Тетьману -- наш доземний уклін. Миколі Гоголю -- наша велика шана.
|«О0ГО,
Розмову провела Любов ГОЛОТА
силою, сподіялась важлива для Івана Степановича рм. Він не тільки втрапив в орбіту російського царя, він зазнайомився з ОДНІЄЮ з найцікавіших і найскладніших особистостей свогочасу. Ось де годилося потрудитись, не жаліючи сил та інтелекту- І він сповнив це Спершу зробився навчателем синів гетьмана Самоиловича,
монархії та демократичного, виборного устрою? Могутніший не міг податися слабкішому, єдинодержавний -- обраному, молодшими -- вельми старому.
Тож наш Ян, Жан, Іоанн, в гетьманстві Мазепа, почувши з перших уст про загрозу Украйні, про те, що чекає на не! необавці,
Художник Василь Лопата
А
полонечих запорожців у дар ханові
дорога ж - через запорозькі вольнос п' От а | | одчайдушно заперечує царю: «Но сие івполювати посланця ! привезли на См, озив'їх, молодих козаків, на очі царю. невозможно!» отримує царственний жест, коли там батьком життя г: смерті був Але ж том, хто ставав
; зменитий кошовим Сірко'Як водилося, незамінимим У
І ДИН ванні присуд привязапи до роздумах моподого анебного стовпа лам чекає доля, доки царя гзамого хміЛЬНИМ гкажуть пюди, що СИМ ЧОПОВІКОМ столом, не МІГ бути
Фо. Не вперше чекає Мазепа просто собі цікавою .
жити чи не жити, вижити чи «податись ПЮДдИнОоЮю --ніким! Вже случаю О. то була кторична хвилина пішли подарунки царя пвоє людей, рідккних, незвичних, мали Раптом запроторили побачити один одного Героим, воїн,який Тетьмана Самоиловича незнав поразок 1 наш 31 аньоблі ии Їван Ніс Сибір і|дивнобуло 3 відчуттям в серці, що Він не випадком О, якби вольними рожденнийм В Ук раїні яко: одне Вічне гопосами козаки не шастя панів багато. по три гетьмани настановили на водночас Польським. Турецьким, чи, як "Тетьманство друга
мовлено Буджацьким. Ї, звюно, од МОсковії царя! Такі вже ми
Іван рко серед кошових ВІЙСЬКО Такими були, | такими Запорозького посів мкце найпочесніше Ж зосталися по Як Богдан Хмельницьким на гетьманстві СЬОГОДНІ здобув титуп Будівничого, зробився у віках Мазепа -- гетьман Вчителювання
ча
гетьманом над гетьманами, так само й
іван Дмитрович СІРІ О здобув право скінчилося просто називатися Героєм Бін б 'вКкоОшовим якого царственин ОЇ! "льки Запорожжя не знало ні До НЬОГО, ні, ТИМ здобувши Обулаву,
гетьман Мазепа наказав схопити своїх учнів (один вже був полковником, ВвОНОМ відважним! ) Самомловиченків похапали та и відрубали голови. За що? Чому? А думай що хоч
Гетьманство Мазепи 3168/ року по 1/08
Царювання Петра єдинодержавно з 1686 по 1/25 рік
пак, опісля зявився з дверем церкви Батько, то Лв ж порожці і почали кричати волю І все | виходило на одне то " Скарати на шию!» Повкити Дто «За давнім звичаєм!» Значить, забити костирями
Мазепа сторопів. Три тисячки горлянок одностайно вимагали страти Здається, Він уперше одвів очі від кошового, ковзнув по рядах | знову прикипів оком до ока КОШОВОГО Сірко звузив Повіки | піДВОДИТЬ руку, щоб здійняти шапку Ляк перед тим, що Батько невдоволений, що може скористатися з права кладу поклавши перед собою шапку, кине на неї клейнод "Ошового. Гіронюся гомін | тиша-тиша! Уа ПОГЛЯДИ зійшлися на шапці КОШОВОГО Доба МАР поле Д той СТОЇТЬ із шапкою в руції не кладе 1! промовила не лишень Перед собою. Вже за повної уваги й тиші, ПРО НОВУ косію; «ач коли слухають уа тридцять вюм куренів, продавню традиційно
Рта! РОЛИ РУ РЕ | ; ї т Фо ти - І й ЛО Лю і " - Г| чу нео же Ре " й - "я - й. й'й - "-'ао і ч - чі АР ре о "І ? р й Г. дн й Р - "ої Ки - - " . й
ча пе
бп я М 3.
- - сої Я з - - пи ї г -. б, то
"ромовив «Ні браття, ні Такоговатажного КОЗацьку Україну
"9ЛОВіка позбавляти життя просто СвіДЧеннЯя и
нори, сторикс "Мудро. Одпустімо його. Бог милостив. СТеїТЯ 8 'ч |
бібліографічному словнику відДОмМИХ, знаменитих івидатних
урни сей чоловік ще прислужиться нашій баня ЗвІПчИзнії» Промовивши своє слово, "ШОВИЙ п | Р Дносить шапку, старанно ; | осСтей всіх віків "Ладає під її краї оселедця -- гордкть особисто
Ода - ВІТУ, 7-7 Спершу на слово кошового !' У!» КА ей ПОвВІЛа гробова тиша Та урешті зринуло видрукувсе
7 році Ось кає «"Тодіодпуєтімо Да! Одпустмо вчи рент на ого Маз ; ТЕ й вона, у перекле
зепу їк "Наступне слово вкрив «Мазепа
російську Жан дворянин!) поляк, рожден В Украйне Стапслужить козакам, которьне вьірали его свомм предводителем. он сошелся с царем Петром, кКОТОрому верно служил ЗА 24 лет Но пределп
кто Кьодностайнеть рішеннія стає такою М. ДІ, коли вимагали страти пий Одв'язують Випробування тю смерті відс гупило, але із стовпа пд зовам інший чоловік. СІрко СИ ла на серце Ма зепі Ось воно, амозаб Ума Ш впчизні! До зреченогс Гі До ага "у Ття "Ні длей. Ні жінік Мі Один плькиИ "бр
З1СТ80 з холостьби, яке стоїть на
"ЯПТау Ір "ароду оберігаючи мого Душу дл ПУ
- т - ; ру К.Г - "рий Зі Ра агат ой пол й г 3 оч- . па т дач оо і - Лк, , М й "в ч- Бай. -я, у - і-го - іч ни Ж. : ' я М Ж' и у я Рі-й я "Ук і Р зб Ч зя - ве"Л ч з чл РН Гані - о . Р 4 і . Я - - а РУ Р ока Ю -і о М з'ча р ч- Ти еоо лк б є й «ій - фа шо Й -їо й ря : Год - ато 7 Ти ПР
М
- (дово ПРОСВІТИ
М і-ї ч 4 7 Ї 4 СУС як оо хх оо хро ЗХ ро ЗЕ оо 2 У Ж» | АГ й "АГ | ч нії Ач - Р"Д М С 743 діа У- "А. Чи ДР до Р у
-ь б
ф? і оо і . " ЖКАРШНА ПЕРШОГО Я
І ДРУГОГО ПРИШЕСТЯ
Майже дві тисячі піт планета чекає Його-бо ж обіцяв знову примти Пророки и мудреці аСслухаються і вдивВлЯяЮютьсСя в знамення, щирі християни з надією 1 смиренністю вчитуються в рядки євангельських одкровень
Не вмовкають суперечки хто ж на справді Ісус Христос? Легенда? Вигадка? Всього лиш цар гтудейський, Пророк 1 Зцілитель? Чи просто неповторна іСсТОрич на постать, наділена чудодійною силою? Таїна чи реальність?
| тільки наділені «бронею віри» знають, що Він Світло Той, що був «перше вах Віків», що Його першопочаток не осягнеш найглибшим розумом, а пише
досконалою душею Що він причетний до творення світу видимого і невидимого, що наша планета була, є і буде на Його десниці! Що Він тимчасово, лише на 33 роки спустився з небесного олімпу на грішну землю, щоб порятувати її від загибелі Від ново! катастрофи, як у часи Ноя
Про Його появу ще задовго знали волхви, оповістили про те пророки -- усно й письмово, й чекали | лише вибрані пізнали відразу Мудреці по знаках небесних дізналися про Його Перше пришестя -- побачилина сході Його зорю г прийшли у Вифлеєм вклонитися майбутньому Спасителеві Впалиниць, атодідістали із своїх скарбниць дари, принесені Господу: золото, ладан та смирну.
Новий Заповіт небагато розповідає про
дитинство Ісуса Називає тільки кілька важливих віх Сюжети більше спрямовані на те, щоби показати, як духовний світ чекав Його з'яви Одні в поклонінні й радості, інші -- зі страхом та ненавистю. . Коли Немовляті виповнилося вісім ДНІВ, Його принесли в Єрусалим, щоби зробити те, що велів Мойсеїв Закон, - обрізання Ніхто не звернув уваги на прибульців | тільки 84-річна пророчиця Анна вклонилася Дитяткові, упізнавши Його, та старий праведний чоловік Семен радісно схилив свою сиву голову. Праведникові було обіцяно, що він не помре, аж поки не побачить Христа Господнього Взявши немовля на руки, він прорік «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за сло: вом Твоїм із миром, бо побачили очі мо! спадання Твоє, яке Ти приготував перед вама народами Світло на просвіту поганам г на славу народу Твого Ізраїля!»
д далі втеча юної Марії та Йосипа з Ісусом у Єгипет від розлютованого царя Ірода, повернення І скупа, досить
лаконічна оповідь про відвІДИНИ дванадцятирічним Ісусом храму в Єрусалимі, куди щороку ходив із батьками Подолавши довгу дорогу додому, Марія та Йосип лише ввечері помітили, що в натовпі прочан немає Сина Повернулися знову до Єрусалима Він сидів серед вчителів щось запитував у нихівідпоОВідав, дивуючи старших глибоким розумом. На доюр Матері, чого так зробив, відповів багатозначно «Чого ж ви шукали Мене" Хіба ви не знали, щО повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?»
Ісус відібрав собі дванадцять учнів серед простого пюду Ім передав знання та вміння уздоровляти хворих, виганяти з поневолених злих духів, нести людині лиИШе ті знання, які потрібні в її земному житті, щоби здобути правона небесне А знання ті надто дозовані, прості Він ще раз нагадав спокушеним про заборону Божу не рвати плоди із Дерева Пізнання добра | зла, які відкрив ворог Бога і людини - князь пітьми, пообіцявши, що будете «як боги» Те й сталося Люди, відкривши соб таємничі знання, Які ховав одних Творець, дуже швидко втратили свою первісну ангельську суть, насправді стали «як боги»
А плоди того Древа чаклування, пророкування, ворожіння, астрологія, гороскопи, пжецілительство, усякі чудеса та знамення, які так любить людина ще від часів Адама та Єви и до сьогодні Творець не велів Своєму улюбленому дітищу проникати в татни світобудови, в таїни своє! небаченої суті Цеми гріх названо в Святому Письмі найтяжчим, ісамечерез цей непослух людина втратила рай на землі, вічнозелене літо, уд дари и щедроти Отця Небесного, Благодать і сама собі витворила пекло на землі із жорстокими природними умовами, стихіями, тяжкою працею, голодом, холодом, війнами, хворобами, бідами | й усілякими випробуваннями Розплата за ключ од таємничих, космічних знань виявилася тяж - кою.
Людство ж настільки пристрастилося до тих заборонених плодів ! настільки увійшло в контакт із духами пітьми, що забуло г про Отця Небесного, | про своє земне призначення Ісус саме й прийшов, щоб зруйнувати той зв'язок ! повернути заблукалу земну отару від нечистої замуленої криниці до прозорого джерела, початок якого -- Отець Небесний.
На той тяжкий, небачений бій Ісус І пустив своїх апостолів. Їх було значно більше, ніж дванадцять В Євангелії од св Луки говориться про амдесят, яких Учитель послав по двоє до кожного міста та поселення, сказавши: «Хоч жниво велике, та робітників мало, тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє Ідіть! Оце посилаю я вас, як ЯГНЯТ поміж вовків не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль і не вітайте в дорозі нікого
А як прийдете в місто яке : вас приимуть, -- споживайте, що вам подадуть Уздоровляите хворих, що в нім, промов. ляйтедо них «Наблизилося Царство Боже до вас!»
Коли ж сімдесят апостолів повернулися й радісно повідомили, що роблять усе, як Він велів, що «навіть демони коряться у Ім'я Твоє!», Ісус же відповів «Я бачив того сатану, що з Неба спадав, немов блискав: ка Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, ' на всю силу ворожу -/ ніщо вам не зашкодить Та не тіШТеся ТИМ, що вам коряться духи, апе Тіштесь, що ваші имення записані в Небі!»
Гак лаконічно й так об'ємно, І Так бага го, щоб осягнути Мого Він, виявляється,
ші
Виходить, усе знав Вже у свої 12 ПІП бачив усе ще копи того, що вчинив Сун /свідомлював хто Він, зчим прийшовідля ня Небі, якого здолала гординя, було юбго Чекав свого часу, не при: корюючи скинуто на землю Отже, Сам дає віДПОВІДЬ НІЯКИХ ПОДІЙ, поки уВвІЙДе В духовну сипу на одвічне запитання пюдини | сук хриг |мматиме право нате, В ІМЯ ЧОГО примшов гос ГОСПОДЬ |МОГО «ДОМІіІвВкКа ? Небо Він на
д прийшов щоб урятувати Бра погибелі досить коротким чак апишив Свою ні
Тезе бесну батьківщину, щі о дати пад на землі
пюдство, що знову, які В часи НІОЛ
- , ; - т - У і з - і Р - / 7 й / нупо у скверні й гріхах Цього разу Твореці | який же той лад? Принесено істинну
вирішив не знищувати своє МНоОгоОЛИике Віру християнство, через яку пюдина дпище, що перейшло піДд ВЛаду сатани, « нову одержала прево 'ї'ад царство Боже, порятувати мого, поспавши Сина "ВОГО НМ пона втратила була спокусийвшись єдинородног о, отого, як сказано у 4 1 оажанням оути чн ООГИ » | НОЛІ вири Ю зявився «перше ВСІХ ВІКІВ Коїоуіе 1 УС Пи дарував ПЮдсСтву ду ховні ЦІННОЮ наймперше нагадавшаом, шщюо останній на зем ура
перший на небі і -- навпаки Він вказав людям, як саме треба здобувати їх, вказав дорогу, ворота, через які туди пройдеш вони мають бути вузькими, а рухатися тією дорогою маєш, лише тримаючись правого боку Просто и лаконічно відкрив найбільшу із таїн людської долі після фізичної смерті, ба, коли в людини починається життя безплесне Так, це Нагорна проповідь, яка ще раз переконує, що наші земні мірки виміри -- міраж, або часто суще ніщо Людська влада на Землі, сила т велич здебільшого не мають того ж-таки в продовження на Небі А упослідженість, неслава, бідування, згорьованість, поганьбленість на земній батьківщині обертається радістю, блаженством на небесній
Важко було людині І тоді осягнути ці таїтни, коли була живою і могутньою віра. а нинішній людині, в якої її відібрано, понищено и деформовано, осягнути це ще важче
Однак записані в Книгу Життя завжди чули ці одкровення | охоче Міняли земні скарби на небесні На наші землітеж було іх немало, що зрікалися свого багатства, роздавали його біднимтишли в монастирі або поповнювали ряди бідарів!
Далеко не кожна заможна людина, особливо сьогоднішня, повірить в Іісусове «Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте»
Він вдарив по темряві І, як свідчать християнські джерела, самого князя пітьми сховав до пекла, айого ж ангелів залишив у просторі між Небом 1 Землею, так звано: му Космосі, ба чистилищі, володіннях
» небі, НІ Син
митарів. Обіцяв приити по тому, як буде. овилито на людство Сьому чашу гніву Бо:
жого г як протрубить останній із семи днголів. Про Його Друге пришестя часто допитувалися учні, на що Ісус ВІДПОВІДАВ, що про той день не знають ані «Анголи на тільки Отець», закликав їх бути пильними, зрячими І безперестанку молитися, бо те буде несподівано
Ддле чітко окреслив ознаки перед Його Другим пришестям, Сидячи на Оливній горі, проти храму, застерігав: «Стережіться, щоб вас хто не звів Бо багато хто прийде з Ім'я Моє, кажучи: «Це Я». І зведуть багатьох |і як про війни почуєте ви, | Про воєнні чутки, -- не лякайтесь, бо статись належить тому Та це ще не кінець Бо повстане народ на народ ! царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод Це початок терпінь породільних?»
Окреслив Спаситель ще кілька ознак»
Євангелія буде проповідана вам наро: дам та усе людство буде поділене, «як відділяє вівчар овець від КОЗЛІВ | ПОСТавить Він овець праворуч себе, а козлят ліворуч"
Простота і навіть певна приземленість цього одкровення, тієї мовби и «несклад: ної дороги входження ! Права стати праворуч Сина Людського вражає своєю чистотою І прозорістю. Мовби так нескладно опинитися серед «овець» Треба лише відчути чиєсь страждання та бути милосердним Нагодувати голодного та напоїти спраглого, дати притулок
мандрівникові та зодягнути роздягнено» -
го, відвідати хворого та ТОГО, ЩО у В'ЯЗНИЦІ Бо все це буде зроблено в Ім'я Його Бо, «що тільки вчинили ви одному з наймен-: ших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили» Застерігав і від зажерливості та пиятики, марноти життєвих клопотів, які можуть поглинути душу ! відвернути 1! ВІД лєї години, яку кожен мусить зустріти пдно Чітко виписав Спаситель! вселюдсь: кий портрет перед Його Другим Пришестям. Він безпомильно -- наш Не вчорашніх людей, не позавчорашніх, а
сущих Отож, Він уже в дорозі
Катерина МОТРИЧ
- че що - Ма зо » ьчи з Я, кА Мб пом ч "м нь іч на чі
і і лм 5. б
Р і, , М - що ль Й . и сосни чао мч "б -
б й дО жо ото
Г| Ф яй й Рая ій і й Б й ' пай 1 "а і Р, п мч візу Же . . : ці й, - , - " -тт - г | - б пью ШУ ото у цінні до , Риб п - м Ж; КИ ноя
Й ач
"т чо б. "и зі,
гли РР у г Р пп ТИИ ТУ п й РИ. Р
ій Її тій. про - г) - Р жі
ПДГ Ж Й М ДДТ СТІЙ САН 1 Р бор 14 РР ТУ Р ія я і і - Пи 7 і
Я!
М!
2 "М
- Сво ПРОТИ
оенннаанннй пн СН
г нні и - нні нні
МР ранні пні г б -- що РР Р
шонанинннвнннннннннннивняи
ДЖЕ
і - - А о КК - жк. г З мя - їз ї - " М
чу Щ ч Че Хо У чо
чи сю
о
Кожна книжка в початкових класах -- це вікно в незнаний світ Тим паче -- читанка. Вона ніби прилучає малюка, що осягнув магію складати літери у слова, донеповторної краси материнської мови, незбагненної величі й лицарської зваги
свого народу, глибинної культури, вип-
| зканої впродовж тисячоліть. Це, отже, Чт читання, а повільне проник-
нення у свою сутність, засвоєння ще
цілком не усвідомленого поняття «Батьківщина ». З цієї настанови й виходять у всіх
країнах, упорядковуючи перші шкільні підручники. Це знали навіть за тоталітарно-радянської доби, переконуючи батьків 1! дітей, що «родина начинаєтся с букваря». Мабуть же, з таким міркуванням мала братися за створення читанок «Золоте джерельце», «Чарівний струмок» 1 «Чиста криниця» (1995, Київ, «АртЕк») 1 педагогічна родина Жовнірів.
Ми не зачіпали 6 тут «династійного питання», якби кожен із цієї обойми відзначався своїми високими методологічними та художніми смаками, а то ж усі вони, виховані «найпередовішою» педагогікою, працювали в старому річищі й дотримувалися добре завчених норм 1 правил укладан-
ьо Г зник ПЕРЕ СЕ кан нривнннннніннйчню -- ії - щ нь ни - РЕШЕ РР рен
Р
вно - и Би РР
- ень
ня, Хіба «час» Панове Жовніри забули навіть про існування сьогодні своєї, незалежної, держави. Вони обходять стороною не лише нове поняття «Україна», але 1 її справжніх історичних героїв, як Іван Мазепа, Пилип Орлик, Симон Петлюра, Степан Бандера та їінші державотворці українського народу. Сталося так, що подібне замовчування історії не лише викреслило з пам'яті дітей останні триста п'ятдесят років «од Богдана Хмельницького»,ай залишило поза вивченням визвольні змагання за Україну в 1917--1920 ро-
ках. Ніби самі по собі розвивалися література, мистецтво 1 срольклор, а ніколи не існувала філософія, звичаєвість і, найстрашніше для упорядників, -- українська ідея.
Тому вийшла така собі читанка -- безнаціональна, часто з примітивними текстами, недолуга подекуди й мовно безпорадна.
Може, автори вірнокомпонували першу книгу: від казки, через загадки, скоромовки й ребуси, до літературних казок, поетичних творів та оповідань. Однак не можна погодитися з тим, що серед обранців переважають прізвища другорядних, а то й випадкових письменників. Зайве було зловживати іменами хай 1 визначних педагогів К. Ушинського (до речі, переклади з російської мови) та В. Сухомлинського (далекі від художньої довершеності напівпритчі). Не прикрашають сторінок читанки й часті публікації Грицька Бойка, Анатолія Григорука, Юрія Ярмиша, Олега Буценя, Вадима Скомаровського -- та стільки тут їх! Тоді як немані Марії Загірної, ні Христі Алчевської, ні Софії
що з деякою поправкою на
Русової -- знову ж ім'я їм легіон, цих самовідданих, педагогів-письменників України:
Мені здається, перша читанка мала б відкриватися не примітивними словами
тис і в--- ПАНИ ЦЕ м нн зоні ОТО
з ПРИВОРУ ФАРРУКОВАЧОГО
| КОТИЛАСЯ ТОРБА, АБО ВИХОВАННЯ КРАСОЮ Її ПРАВДОЮ...
про казку (особливо перекладом пушкінських слів: «Сказка -- ЛОЖЬь, НО В ней намек -- добру молодцу урок») «Газка -- вигадка, та в ній щось навчальне розумій» (7!!). Хотілося б на цьому місці побачити поетичну формулу Василя Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину, -- Вибрати не можна тільки батьківщину ». І цей заспів наповнив би патріотичним змістом усе «Золоте джерельце», а без цієї ідеї книжка здається торбою, в яку напхом напхано різні вірші, казки, оповідання, часом з «дерев'яним» упорядницьким текстом завдань та
онезутарним українським перекладом
світових перлин -- прислів'їв і приказок.
Та й покотилася торба з великого горба...
Ті ж вади притаманні й «Чарівному струмкові». Вньому немає стрижня. Знову Сухомлинський та Ушинський (звісно, чудові педагоги, але не такі вже класики літератури, щоб їх тикати де треба, де йне треба) пересипані літературним дріб'язком. Упорядники зовсім не рівняються на творчість «шестидесятників», у них давня відраза доїмен Григора Тютюнника, Ліни Костенко, Євгена Гуцала, Миколи Вінграновського, Дмитра Павличка, Івана Драча.. Вони тут лише принагідно згадуються. А перевага віддається Костецьким, Качанам, Чухлібам.
Розділи також складено бездумно. Чому бвідразу не «Уклін матері»,а потім -- «Христос рождається», далі 6 1 про школу та пори року. Але в пейзажних замальовках потрібно підкреслювати любов до своєї рідної української природи, а не просто до природної краси Аж проситься до цієї книжки рубрика про Україну -- землю, де ти народився.
Найбільше заперечень викликає третя читанка «Чиста криниця». Вона відкривається дуже невиразним, літературно заважким віршем-заспівом
Миколи Лукова Вім нагадує своїм твором
третьорядного поєта
Рідна земля:
не про визвольні змагання за Укра шу, «а лише про предківські могили (здогадайся про що це!) Вза галі р шеом у виданні
багато сказано (хоча Й занауковленмосухо) про козацтво, історичних діячів України, а от про Українську Народиу Рестгубліку -- жодного рядиа
Це -- аумисне так зроблено, з зашкарубло-недавньої прорадянської настанови. ШІоб, може, не дратувати міністерських гусей, де засіли оборонці старої педагогіки, захисники двомовності (чи дволикості?) української наші.
Отже, в цих книжках нема «української душі», не відчувається серцебиття України -- лише беазсторонні факти й описи подій. Хотілося б, щоб упорядники нарешті збагнули, до чого вони звели виховання читаниям до механічного ознайомлення з текстами, часто сірими й безжиттєвими, до сприйняття цілих блоків «Ушійнський» 1 «Сухомлинський» (яких набереться на цілу книжку)), а от гзнехтували пронідними майстрами слова. Жодним твором не подано Сосюри, Малишка, Зерова, Косинки та інших, справді наших класиків; поза сторінками читанок залишилися Загребельний, Засенко,
Колесник, Дмитренхко.- Міністерство освіти України, яке завжди байдуже ставилося до
національного відродження держави, допустило для навчання таку невиразно-водянисту торбу всіляких бездумно підібраних авторів. Ці читанки, на щастя, застаріли вже зі своєю появою з друкарського верстату.
Невідомо, яким накладом їх видано, але треба сподіватися не масовим Тому
ці підручникине завдадуть великої шко-
ди.
дбайливого перегляду й перекомпонування та патріотично-українськото доопрацювання цих читанохк не можна
далі розмножувати. Слід добряче-таки
перетрусити цю торбу й гасля обговорення серед письменницького загалу (а не покладатися липе на смаки упорядників!) видрукувати павновартісні, захоплюючі й літературно довертені підручники для школярів.
Малюки вже заждалися іх.
Микола ШУДРЯ
Комуністичний режим, який обіцяв бути вічним (це обіцяють усі тиранічні режими), а не проіснував і трьох чвертей століття, залишив по собі стільки зловісних таємниць, що історикам она стопіття вистачить роботи, ов їх
розкривати Вже, здається, мли все знаємо про ленінськог СТОЛІНСЬКІ концтабори (та й про
андроповсько-брежнєвські теж) Знаємо, як
ьшовики знищували тих, хто зі зброєю в руках противився ім (або млІГ противитис?), ПОТІМ улислячу інтелігенцію, потім одні ОДНИХ, ПОТІМ
Гак, крапку в цьому переліку ставити рано
бо ось колишній політв'язень Богдан Когут нописав роман-спогад «Під чорними вітрами» | ВИВІВ перед нами зовсіл новий вид жертв ТОГО антипюдського режиму
Отже, ми знаємо, що в Україні репреаї почалиєя вже через кілька років після закінчення ГРОМОДЯНСЬКОЇ війни (Зрештою, а чи вони Ззогалі припинялися?) ааойми жертвами Столи ті представники інтелігенції, які дозволя" Пи собі вільнодумство, потім пішло "Розкуркулення», потім настала черга "Омуністів, ЯКІ були надмірно активні, потім Почали вишукувати різних «шпигунів» та "ШКІДНИК 8».
А далі почалася війна, ії вона знову наста" Чила поживу для ненаситного молоха
«бандери» в Україні, «лісові брати» в Прибалтиці, «зрадники батьківщини» -- практично ва, хто залишався на окупованій фашистами території, а надто ті, хто дозволив собі десь працювати Бодай писарем на біржі чи посудомийкою в офіцерській їдальні Лядську, яка начебто виказала гестапо «Молоду гвардію» в Краснодоні, вперше судили за те, що вона впала в око начальнику німецької поліції Цє вже після виходу роману Фадєєва нещасну дівчину розшукали в таборах і доти катували на Луб'янці, поки вона визнала себе «винною» в усьому, що на неї вішали
| все-таки. Все-таки то була хоч якась ВИДИМІСТЬ правосуддя ордери на арешт | обшук, слідство, протоколи, свідки, суд, Іноді навіть участь адвоката
Богдан Когут виводить перед нами людей, -- | не ОДНОГО-ДВОХ, СО ТИСЯЧІ, - в стосунку до аких не було навіть отих фіктивних юридичних формальнос ей Навіть звикле до всього габірне начальство губилося, коли йому доводилося мати справу з цими людьми Бо як? Існувало чотири ознаки, за якими ідентифікувалися зеки, коли не вистачало просто цифри прізвище, Рік народження, стаття, строк А в цих людей не було ні статті, ні строку Ну що ти з ними будеш робити? А робити щось треба Найкращий вихід -- заморити голодом, холодом, брудом, важкою працею, нелюдськими знущаннями
Що ж вчинили ці пюди? | А в тому і справа, що вони нічого не
вчинили. Навіть за «найгуманнішим у світ» радянським законодавством не вдавалося навісити їм якусь статтю. Але й полишити на волі їх не можна було, бо вони мимоволі стали причетними до великої державної таємниці -- вони потрапили на територію Німеччини і своїми очима побачили, як жилося людям в умовах «гнилого капіталізму» Рот же ім не зашиєш, чого доброго, вони, повернувшись додому, почнуть розповідати | таки ті, кому вдалося повернутися |наприклад, демобілізовані солдати, яких таки довелося відпустити), розповідали, і тоді довелося вигадати «безрідних КОСМОПОЛІТІВ» Але поверталися небагато, доля більшості описана в романі «Під чорними вітрами»
Роман написано реалістично г жорстоко Богдан Когут нічого не забув Його пам'ять через десятиріччя зберегла все до найменших деталей 1 як годували, г як утримували, і куди везли, і хто як помирав Зрештою, може, смерть -- це ще не було найстрашніше, це був кінець мукам Може, ще прше було, коли людина спочатку висихала, що пише шкіра та кості, потім спухала, нарешті, втрачала всяку пюдську подобу, жила пише одним тваринним інстинктом -- їсти!
Я сказала, що це жорстокий роман не пише тому, що там розповідається про жорсток! ПОДІЇ, алей тому, що авторне прикрашує своїх героїв Дружба, любов, жертовність, готовніСТЬ ДОПОМОГТИ іншим, намогання вІДСТОЯТИ Власну гідність тут майже не зустрічаються. На мене особливе враження справила розповідь про табірну майстерню, куди приводили жінок-в'язнів для прибирання, апотім ними міг користуватися кожен, хто хотів (начальство, розуміється) І коли на очах вах одну з новеньких гвалтують гуртом, ніхто за неї не вступається Більше того потім вона повіСсиЛась, не в силі пережити таку наругу над собою, але автор збуває це однією
фразою «Співчуття вона не викликала до себе ні в кого»
Спочатку це викликало в мене обурення, а потім я зрозуміла, шо пожологічню це можна цілком... ні, не виправдати, але пояснити.
Люди за своїм психічним складом дуже різні. Є такі, яюгм необхідно, щоб ними хтось командував, і є такі, які рвуться командувати Є такі, які ковтають чужі думки, не розжовуючи, 1 є Такі, які ДО ВвсьОГО прагнуть доходити самі. Є такі, що покірно терплять усе, що випадає на їхню долю, і такі, яю борються до останнього Згадаймо бодай двох хлогпчиківпідлітків, Бориса бБобинського, сина
озстріляного поета Василя Бобинського, | Юр Шухевича, сина героїчного Г аловнокомандувача УПА Романа Шухевича Здавалося, що можуть вчинити такі діти супроти велетенської державної машини? А вони уперто втікали з дитячих будинків, таборів, тюрем і таки залишилися нездопанмми
А герої, - якщо їх так можно назвати, - роману Богдана Когута -- це люди пасивні, не здатні боротися супроти кого-небудь і чого-небудь, вони летять, як пилини за вітром. Це дуже пего - засуджувати їх зараз, копм сидиш у себе вдома і читаєш про них у кюмискці. Треба зрозуміти, що психічна труднощі ють так само понад силу, як фізичні тягарі. Адже ж ми не висловлюємо претензії до людини, яко нездатна підняти тягар, скажімо, в сто кілограмів вагою. То чому ж засуджувати людей зі слабкою пооікою? Вони не заслуговують на наше захоплення, але мають право на наше співчуття. Вонм не герої, але жертви
| Богдан Когут дає детальним аналіз не пише об'єктивних умов, які довели цих пюдеї
до такого непюдського стану, але й аногиз розпаду їхньої Душі Роман «Під чорними вітрами» -- ще один
звинувачувальним акт супроти комумістичної ідеології г практики.
Галина ГОРДАСЕВИЧ
Р
- ча!
Пи ми
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
и зо НВ рнни рани тки роти 20 сте - данні
і мак-аво
С 09 нн
ШИ рр ач нон
ВСЯя/А
ни чі нн
б то с В РЕ о Р
блово ПРОСВІТИ
Від початку людської Історії ліОдДиИ прагнули передавати одне одному новини на великі віДСТанІ Для цього вони спочатку надсилали гінця з усним повІДОМЛенНЯяМ, а згодом почали писати листи Тільки
наприкінці минулого століття людствопочало ви-
находити нові й нові засоби о інформації, їх розробка трисор ває! зараз Проте звичайне Ха листування і досі має своє вагоме значення У сголкуванні між людьми, а також має і своюісторію. В давнину багато держав мали добре налагоджену поштову службу, проте проблеми з оплатою надсилання листа тривали в світі до середини минулого століття Геніально простим виходом із становища був випуск в обіг звичайних для нас попітових марок Англійський колоніальний службовець Роуленд Хілл довів, що для спрощення розрахунків між поштою та клієнтами за пересилку листа мусить платити той, хто його надсилає, анетой хто одержує, як було раніше. Те, що за листа за-
тризуб, що адіймається в просторі між стилізованими зображеннями сонця та земної кулі. Наступними були ще одна марка роботи Антона Середи, та три, чиє виконання належить Юрію Нарбуту. Це була стандартна серія, тобто призначена для оплати пересилання листів. За півроку було випущено ще одну марку для загального вжитку, ії автором був Леонід Обозненко згодом видатним українським художником Миколою Ївасюком було створено ще понад десять поштових марок, які було видруковано великим накладом у Відні, проте ім такі несудилося вийти в обіг -- на той час впала влада уряду Симона Петлюри Микола Івасюк був творцем також багатьох живописних полотен у з мантично-гаднесеному дус як, наприклад, «В'їзд богдана Хмельницького в
ТЯ
дк о Ж З Ме їк
УКРАЇ 7
Авторство у створенні серії «Давня Україна. Етнографічні сюжети» належить київському художникові та письменникові Юрію Логвину. Номінали цих во стандартів спочатку були «га яоехов| о Р СЮ півроку -занінити В літери для того, щоб зробити можливою індексацію вартості марок. Тоді ж продовжили надходити в обіг нові сюжети серії. На сьогодні вона має 8 сюжетів
|
ОМА
1
1
(4
"13
|
1 | (М
;
1 п ї
п Г аноді
ГИ
плачено, мусила засвідчити паперова наліпка -- марка, а цифра на марці вказувала б, скільки саме заплачено 1840 року Великобританія випустила в обіг перші поштові марки. Зручний винахід англійців швидко запозичили інші європейськ: країни. На
2961-2681 МІНИ
Київ» Проте серія марок за своїм ідейним спрямуванням 1 стилем виконання важить набагато більше | зробила набагато більший вклад у мистецтво української ідеї Перед тим, як на 69 років піти в забуття, українська марка нагадала за себе ще пошто-
з етнографічної тематики таврійський чабан, чер-
каська жни""т" слобожанські чумаки, м. ковинський косар,
подільські орачі, диканськ пасічники, рибалки на Дніпрі та опішнянський
ГТУ
, Я
7
ї
Й
| угі
-2
г
Ї
й |
чт
7
українських землях до 1917 року ходили марки Австро- Угорщини (на Західній Україні) та Російської імперії. З утворенням УНР постало питання про випуск власних марок України так само, як івсіХ інших державних паперів. В Києві було організовано «Експедицію заготовки державних паперів України», основна праця в якій лягала на плечі незрівнянного художника Юрія Нарбута, творця українського герба Василя Кричевського та молодого ройні графіка Івана Мозалевсь- ; кого. Для гадняття такої знанні рН надважливої справи потрібні були талановиті митці -- автори проектів марок, грошей та інших державних паперів, а ще кваліфіковані: робітники: гравери, друкарі тощо. Таких досвідчених виконавців було знайдено в друкарні Кульженка в Києві, яка випускала книти з мистецтва та подібну поліграфічну продукцію Перші українські поштові марки були створені Юрієм Нарбутом та Антоном Середою У праці над проектами марок художники брали за взірець перлини українського, або, як його ще називають, козацького бароко, по-своєму сприймали їх 1 перетворювали у своїй творчості. З тих марок, що вийшли в обіг одночасно, першою маркою,як заведенов пошітовій справі, вважається найменша за номіналом марка Тому першою українською маркою є десятишагова марка роботи Антона Середи, на якій зображено
во-добродійним випуском Української Соціалістичної Радянської Республіки Це були 4 марки з вказаною на них додатковою сумою, яка збиралася в фонд допомоги голодуючим. Зображення на марках мали високу мистецьку цінність, проте їх випустили в обігзапізно,колиголо скінчився Авторами марок були московський графік Маренков та харківськи/ художник Б. Порай-Кошиць.
Після цього українські! марки було надовго забуто Долі їхніх творців склалися по-різному.
Першим пішов із життя Юрій Нарбут -- титанічна мистецька праця виснажила сили художника, якиї не дожив до 35 років -- помер у 1920 році. Антін Середа прожив удвіч! більше за свого колегу ! вчителя Нарбута. Він нє зазнав таких репресій, як! РА ЗЧА сготкалиїнших художників р сптриюоіи 7 УРНИ чия творчість розквітла в
часи відродження української державності Віннавіть стававтором проекту прапора Радянсько! України після Ш світово: війни. Проте художникові не дозволили всюсилу йогс таланту відкрити глядачеві завжди залишали йог творам друге місцє
соцреалістами. Антін Сере-
серцевого нападу. В тридцяті роки загинули Микола | васюк та Леонід Обознен-
на користь Німеччини че-
«Слово Просвіти» Шеоф-редактор ІПанло Міопчан
-Засповтик Иссукраїтське редколегія: Орій Бадаьо, Ярема Гояпі, Товариство "Проста імені Тараса Шенченка Реєстраційне сСтдоцтво ме 1007 ДАтиатолмім ППогріоним,
снід 16.03.1941 р
Апатолій Журанський,
порівняно із провідними
да загинув 196) року від
ко Останній був розстріляний в 19358 році по увинуваченні у шпигунстві
(злоксандр Йономаріп, нам /Опукі
оНнідпопідальтним редактор | ЛЮБОВ ГОЛОТА
она ЗНРЧНОУУНЮ оон АННИ ПН НЕРННЬ РР
гончар Художні марки сучас- РР йо ної України відрізняються пошта | АУРА аудпЕНЬ ЛИСТ Азо тематичною різномаа | ра ДИР рено фі нітністю. Вони присвячені РО Ще | оетоаз ) ям С видатним постатям та Р : "1 зайиЙ Фе 1 Й й МА 5 и, пз й СЛ |хре989 подіям в українській історії, ук ЗУ ТИН д Ро «одароссиорчиююточної | - Мане ра У - НК МАРОК р м р? І ді України, ДІЯ!
міжнародного значення, святам та культурним надбсанням України Середних є і яскраві новаторські роботи, і, на жаль, бліді копії! невиразних радянських марок з української тематики
Марта АРГАТ
Стожети марок:
Я - М 00 Уже
Ї Прапор ' в рик» и " НОЯ г СЛ 1992 ХО () Сн роми
7 й | и г і ПЕбІ | УЧ г) Х ) і є Чі р 1? зари РА: ки
| і Р Ук С(ПІНОМ
їі раона їх ТИ « ри Са псан 1094 р Аа ЮО ЛТогайци
і | ппамсартинкна іі рка
) ( тради аріпна парка д кратнської пародні і и СІОЛІКО (1 Га арвуіно мон ін м перисірм 140 шагін) о р Ха. ГО Нароя п
аз, роя КР НАРОДЖООНЯ б ХЛАЄЛЬНИЦЬКОЇ з ЧПУ
ї Ре Г|ріМ таріт ії іпркоа Ук прю с рт? НІ 11) РА РА Рости Оолаки ображеті намі ( (1 уч ! ІУі0 р АЛ і і Кк т РЕ рез Ні імп | Ї й 55 Х Р І) ОТ М» ко з М нартп наксижмиц й - й і їз ї і і рес ТІ є Рая ані У и "ТТ т "ТІ раї ської шарким 712 ю9 009 Ж юю М ) ) мі зи-тишагової марки К»рія Ч Картмаксимум злута «- ЖІНОЧУ ГОЛІВКУ і листівки маркою, яка має - - ароута жіночу ГО рез те, що його дружина Наг | нсевтання співіначобійоитиіці ча бул: знайома з друкар-у вінку Як убо-е ак | ана У «Ре «ГА іч С я з - чк, ньнкиіі і | І уго України. Проте за якийсь | ' араняі Кк ОїО З ніМецькоге і (10 річ м з спОмМ арем і сульства в Києв! час номінали стандартних |, Б Хмельницького. 1995 КОНСУ з З І н. чи 0207 марок черезінфляцію ста" и 19 Ю Логвин Наступний після 1929 1 р. Хи я у заАмМмалими, щоб І) Стамнаартна сер ипуск власних ли 1 українських марок відо є" ек ти Толі оуло вирішено рафачні пььі ді 1992 року. Василь пошти. ТОД! рать Гору Черкаська жниця. 1992 | г пизайн питтуСстити нову серімю за | | | Дворник створив Ддиоеми Худ. ГО. Логашн
гальновживаних марок
Адреса "Слова Просвіти - 252001, Китв-і1, завулок МУ зейний, 86,
Всеукраїнське Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, тел.228-01-30 -
/ жксо З0617 Зам. Мо 0316618 Наклад 9000 нлаекС
Пиготоплепо Лї ГОТОПИХ фотоформ на комбінаті «Преса України»
1
й Ї
Й