Освіта · с. 6сторінка оригіналу ↗
СТУДЕНТСТВО ПРО МОВУ
Слово Просвіти, №29 за 2006 рік
Вимагаємо від Вас, Пане Президенте, відкрито стати в обороні українців та української мови в Україні, негайно прийнявши відповідні державні укази для забезпечення повноцінного функціонування української державної мови. Ви зобов’язані, Пане Президенте, як Гарант Конституції, особисто втрутитись у справу незаконно засудженого Миколи Конобрицького, який став жертвою політичних переслідувань українофобів. Вимагаємо негайного звільнення з-під арешту директора української гімназії Краматорська! Вимагаємо від міністра юстиції незалежного й неупередженого перегляду цієї справи та покарання винних у безпідставному засудженні педагога. Вимагаємо також глибокого й системного розслідування всіх фактів порушення громадянських прав українців в Україні та зокрема в Донецькому реґіоні. Підтримуємо українських патріотів у Краматорську, які не бояться боронити українську мову і домагаються справедливості. Поставте свій підпис під цим Відкритим листом!
Члени львівського Педагогічного товариства ім. Гр. Ващенка: Оксана Гентош, Омелян Вишневський, Марія Чумарна, Степан Стельмащук, Олексій Манько, Ольга Антоник, Андрій Окопний, Мирослава Зваричев$ ська, Олександра Захарків, Ірина Кравчук, Мирослава Чорна, Романа Михайлишин, Оксана Мончин, Галина Баган, Ярослава Ясниська, Олена Франкевич, Марія Іванишин та ще 17 осіб
Полеміка навколо мовного питання не стихає серед населення. У патріотичних колах рішення обласних рад про статус російської мови як реґіональної викликає обурення, у проросійських — радість. Не менш жваво ця проблема обговорюється і серед українських студентів. Ігор, Київський політехнічний інститут, 2 курс: — Згідно з Європейською хартією про статус реґіональних мов (яким мотивують свої рі$ шення проросійські депутати), реґіональні мови — це мови, які використовуються на території тієї чи іншої держави населен$ ням, меншим за кількістю. І ось саме такі мови нечисленних груп від неминучої загибелі захищає Рада Європи. По-перше, я не за$ раховую все ще велику і могутню російську мову до вимираючих, а по-друге — не вважаю росій$ ськомовне населення кількісно меншим за українськомовне (на жаль). Ярослав, Національний авіаційний університет, 3 курс: — Мене як громадянина Ук$ раїни, що любить свою країну й історію, дуже дратує поняття “російська мова як реґіональна”. Я цього ніяк зрозуміти не можу і ніколи цієї ідеї не підтримаю. Анна, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 1 курс: — Я абсолютно нормально ставлюся до цих змін, бо вважаю, що статус російської мови як мо$ ви реґіональної відкриє можли$ вості насамперед вільної комуні$ кації між народом та органами державного управління. Ольга, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, 4 курс: — Я чудово розумію обидві мови, але хочу, щоб у моїй країні всі офіційні структури були ук$ раїнськомовними. Розумію важ$ ливість нашої мови, поважаю її красу і складну історію. Анатолій, Інститут зв’язку, 1 курс: — Як людина розумна, я не хочу бути жертвою політичних амбіцій. Я розумію, ким це пи$ тання підтримується і для чого розвивається. В’ячеслав, Український фінансово-економічний університет, 3 курс: — Взагалі я не проти. Але своя рідна мова, звичайно, кра$ ще. Та, на жаль, зараз молодь більше спілкується російською. Наталя, Інститут економіки, туризму та права, 2 курс: — Така ситуація в Україні ме$ не просто обурює. Ця проблема існує вже давно, але особливо гостро постала саме зараз. Я в та$ ких змінах не вбачаю нічого по$ зитивного. Віталій, Київський політехнічний інститут, 2 курс: — Чесно кажучи, мені все од$ но. Я погано розмовляю україн$ ською, розмовляти ж суржиком мені не хочеться. Не бачу нічого поганого в тому, що люди спілку$ ються зрозумілою їм мовою і хо$ чуть це право підкріпити відпо$ відним законом. Ірина, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 4 курс: — Італійці принципово не вчать англійської мови. А чому? Бо не гідно розмовляти чужою мовою у своїй державі. Їм це не потрібно. Чому в Україні це пи$ тання дійшло аж до реґіонально$ го, досі не розумію.
Опитування провела Галина ГОРБАЧУК
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
