Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

УКРОБІЛІ НАСТУПАЮТЬ

Слово Просвіти, №29 за 2006 рік

Тривалий час вважали, що автентичний американський стиль “рокабілі” може бути вик$ лючно англомовним. І вважали небезпідставно, адже ціла низка рокабільних “примочок” — ко$ ки, шкірянки, джинси-дудочки, військові черевики, мотоцикли — мали специфічний колорит і винятково американську “про$ писку”. Та й наші доморощені адепти заокенського рокабілі та$ кож тривалий час удосконалю$ вали англійську — аби бути мак$ симально схожими на “оригі$ нал”. І ось раптом з’являються нахаби, які не лише ігнорують такі поняття, як “чистота сти$ лю”, а й просто перевертають усе з ніг на голову… І називають це “укробілі”. Неологізм передба$ чає наявність українського націо$ нального елементу, а точніше — цілої образної низки, почерпну$ тої з реального сільського жит$ тя-буття. Насправді, автентичне рокабілі у своєму родоводі також містить елементи музики “кан$ трі” — народної музики білих мексиканців Штатів. Отже, не$ випадково від гурту “От Вінта” відгонить розбишацько-веселим фольком. Однак формула “укро$ білі” визрівала в голові гітариста й фронтмена Юрія Журавля не один рік. Прототип нинішнього “От Вінта” він створив близько десяти років тому в рідному Рів$ ному. У Будинку дітей та молоді Творчість Едуарда Драча неможливо вписати в будь-які відомі нам жанри, тому що він уникає штампів, стереотипів. Загалом це співана поезія, авторські музика і виконання, і водночас — нестримне прагнення до розширення музичної палітри. Інколи чуєш кобзаря і лірника, інколи — барда, часом — рокера або публіциста-декламатора. Едуард має особисту, нів кого не позичену інтонацію, вібрація його думки й темпераменту ніколи не буває мляво- У Каневі на Майдані Свобо$ ди відбувся грандіозний фести$ валь “Кобзар Forever”. Ідея імп$ рези належала відомому поету Володимиру Цибульку, який хо$ він працював художником. Пер$ шим кроком до визнання стала драйвова музика до дитячої вис$ тави “Пеппі — довга панчоха”, написана і зіграна гуртом “От Вінта”. Першими слухачами гурту була невеличка місцева “тусівка”, їхні київські друзі “Mad Heads” та нечисленні ро$ кабільні “діаспори” у містах$ мільйонниках. Справжнє кон$ цертно-студійне життя розпоча$ лося після фестивалю “Перлини сезону—99”, на якому вони ста$ ли лауреатами. Далі підключила$ ся Іванна Довженко — відома в тих колах людина, здібний ме$ неджер, яка власноруч організо$ вувала безліч дуже симпатичних рокабільних вечірок і фести$ вальчиків. За її участю хлопцям удалося записати дебютний аль$ бом “Дригтиндимба”. Його поя$ ва на музичному ринку в лютому 2003 року викликала таку собі міні-революцію, звісно ж — сти$ льову… Тому що подібного в нас ще не було. До того ж, Журавель проявив неабиякий талант муль$ типлікатора: зробив мультяш$ ний кліп на пісню “Не мала баба клопоту, купила порося”. Кліп миттєво “оселився” в інтерне$ тівських відео-хіт-парадах. Не дивлячись на те, що май$ же всі FM$радіостанції ігнорува$ ли завзятих укробілів, гурт вдало використав інтернет-ресурс за$ для самореклами. Їх помітили і в Києві, і в Москві. Почалися клубні тури по містах України, Польщі, Росії. І туди, куди їх запрошували вперше, згодом во$ ни їздили і вдруге, і втретє… Од$ ним словом, сміхотерапія “От Вінта” з елементами циркової буфонади діяла як вірус. Запаль$ ний драйв “От Вінта” міг би вря$ тувати будь-який фест, будь-яку імпрезу. І справді рятував, ство$ рюючи атмосферу карнавально$ го свята. Наступний альбом рів$ ненських укробілів з’явився на$ весні 2005$го року і мав не менш характерну назву “Дарма я наїв$ ся цибулі”. Це — чотирнадцять кумедних сюжетів-пісень — найбільш “ударних” концертних

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин