Палітра · “Дівчина з квіткою — образ, який вселяє надію, що попереду в нас зміни на краще”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
«Українська молитва» Дмитра Коваля
Слово Просвіти, №29 за 2019 рік
Серед молодих українських художників, які почали про себе активно заяв! ляти в останні роки, помітне місце належить члену НСХУ Дмитру Ковалю. Од! нією з кращих створених ним робіт сьогодні є картина “Українська молитва”.
сіонізму, декоративізму, символізму і навіть кубізму. Як автор, я намагався ґрунтовно систематизувати багато мистецьких течій для створення узагальненого змістового образу. Центральна фігура трактується як молитовний образ. У картині ця постать звертається до Бога з молитвою і питанням, коли врешті встанемо з попелу війни і нас чекатиме світла доля. Посередині — дівчина з квіткою, це образ, який вселяє надію, що попереду в нас зміни на краще. А дівчина на передньому плані з черепом у руках — це образ тих випробувань, які нині доводиться переживати Україні. Також тут можна побачити душі загиблих за нашу державу. А арки — символ того, що Україна залишається єдиною. Залучив багато елементів українського побуту, ввів символи української землі, українського села. Картина — моя дипломна робота як випускника Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України. Твір висів в одній залі з полотном Миколи Стороженка “Передчуття Голгофи”, думаю, це символічно. А широкому загалу “Українську молитву” вперше показали в галереї “Мануфактура” під час моєї персональної виставки 2017 року. Цей твір викликав велике зацікавлення у глядачів. І директор аутлет-містечка “Мануфактура” разом з третім президентом України Віктором Ющенком запропонували розмістити картину у постійно діючій експозиції галереї “Дерево життя”, поруч із колекцією старожитностей, зібраних Віктором Андрійовичем. Для мене це велика честь. А нещодавно я тут зустрівся з глядачами, яким розповів про історію створення цього твору. …Від першого захоплення живописом до створення “Української молитви” минуло багато літ. Адже спроби малювати у
Дмитра були ще в три роки. Перші ази здобував у мистецькій школі в місті Хотині на Буковині, де народився. Досі тепло згадує свого педагога Олександра Піхута. Потім було навчання у Республіканській художній школі ім. Тараса Шевченка (м. Київ) у Ірини Спорнікової. Далі — НАОМА, де на живописному факультеті викладали легендарні Віра Баринова-Кулеба, Валентин Ковтонюк, Валентина Виродова-Готьє. А до майстерні станкового живопису народного художника України Василя Гуріна Дмитро потрапив уже як сформований митець. Василь Іванович допоміг молодому художнику знайти свій неповторний мистецький почерк. Д. Коваль вважає його своїм батьком у мистецтві. В. Гурін вважав Дмитра одним зі свої кращих учнів і випускників Академії. Нині Д. Коваль уже сам викладає в Київському національному університеті технологій та дизайну. Дмитро вже встиг узяти участь у десятках групових та колективних виставок і в Україні, і за її межами. Перша персональна виставка мала назву “Очікування сонця”, тут було представлено близько півсотні робіт, переважно монументальні полотна. Наступною стала виставка “Сон” варт-просторі “Think different” (м. Київ). Крім експонованих раніше до неї увійшли і нові роботи. А наприкінці липня в галереї “Мануфактура” має відкритися третя персональна виставка Дмитра, яка буде присвячена закоханості двох сердець, закоханості до людей, до природи, закоханості до сучасного світу і сучасного буття. У найближчих планах — проведення персональної виставки в Берліні, де Д. Коваль спробує презентувати себе як митця і представити українську мистецьку школу.
Сторінку підготував Едуард ОВЧАРЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
