Події, факти, коментарі · “путін розуміє лише одну мову – мову сили. І найкращі дипломати України – це ЗСУ”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Огляд медіа та соціальних мереж
Слово Просвіти, №29–30 за 2025 рік
Patriot, якого Берлін обіцяв Україні, буде готовий не раніше ніж через пів року. Про це пише видання Bild із посиланням на джерела в німецькому уряді. Со/ юзники планували, що системи протиповітряної оборони Україні передадуть США, а вони опла/ тять поповнення цих систем. Проте Дональд Трамп заявив, що жодної установки Америка пере/ дати не може. Тепер європейці шукають Patriot на своїх складах. Проблема в тому, що в Європі нестача ППО.
Конструкція Кабінету мініс/ трів сьогодні не життєздатна в та/ кому форматі, сама історія уряду в Україні як вертикалі влади при/ пинила своє існування. Таку думку в етері телеканалу “Еспресо” висловив дипломат, міністр інфраструктури України (2016–2019), політик Володимир Омелян. “Я вважаю, що єдиною при/ чиною перестановки в уряді було те, що Арахамія з Єрмаком обмі/ нялись впливом. Тобто прем’єр/ міністр Арахамії пішов на мініс/ тра оборони, а віцепрем’єрка Єр/ мака стала прем’єр/міністром. Все. Більше жодних й змістовних речей ми не побачили. Жодного оновлення уряду не відбулось. Ми розуміємо, що якою б профе/ сійною не була Юлія Свириден/ ко, вона не зможе працювати краще, ніж Шмигаль, бо їй ніхто не дасть цього зробити”, – вва/ жає Омелян. Політик наголосив, що в но/ вому уряді є багато професійних людей. Втім, на його думку, їм не дадуть можливості працювати ефективно.
Петро Порошенко під час чергової поїздки на фронт з допо/ могою для бригад Сил оборони сказав, що новий уряд має термі/ ново забезпечити перехід еконо/ міки на військові рейки. “Нарешті ми на фронті. На Запорізькому, на Дніпропетров/ ському напрямку. Тут працюють від Оріхова і Гуляйполя аж до Покровська і Мирнограда. Що сьогодні важливо для наших вої/ нів? Я поставив новому прем’єр/
міністру декілька запитань. Пер/ ше – коли економіка України пе/ рейде на військові рейки? Коли держава забезпечуватиме 90% потреб Збройних Сил? А не так, як зараз, коли до 90% – це волон/ тери й тільки 10% забезпечує дер/ жава. Це категорично неприй/ нятно. Перехід на військові рей/ ки – це завдання номер один”, – цитує п’ятого Президента телека/ нал “Прямий”. “Друге – податок, який вій/ ськовий сплачує з доходів, має йти в бригаду. Бригади самі по/ винні купувати те, що допоможе прямо тут і зараз, що збереже ук/ раїнську землю, що збереже жит/ тя і час”, – вважає Порошенко. “Третє – негайно активізувати співпрацю з нашими партнерами. І вже у вівторок, як я запропону/ вав, має бути звернення до Кон/ гресу США. Щоб Збройні Сили України були завалені зброєю американського і “натівського” виробництва. Бо це те, що зупи/ няє російський натиск. Це найе/ фективніша мова, яка наближає нас до миру. Бо путін розуміє ли/ ше одну мову – мову сили. І най/ кращі дипломати України – це ЗСУ”, – наголошує Порошенко.
“Я чую цей аргумент досить часто – що ми маємо розглядати це як війну путіна, а не як росій/ ську війну. Цей аргумент не вит/ римує критики. Якщо подивити/ ся на підтримку, якою користу/ ється путін серед російського на/ селення, коли ми бачимо, скіль/ ки людей підтримують війну, скільки людей закликає пошири/ ти війну на інші країни, то ми ма/ ємо називати цю війну росій/ ською війною”, – цитує прези/ дента Чехії Петра Павела газета “Сільські вісті” (№25, 26.05.).
Посол України у Великій Британії та колишній головноко/ мандувач ЗСУ Валерій Залужний привітав боксера Олександра Усика з перемогою в бою/реван/ ші з Даніелем Дюбуа, що відбувся в Лондоні. Відповідний допис За/ лужний опублікував на особисто/
ропати, що і звідки. Таке вражен/ ня було, що летить прямо на ме/ не. Ось/ось – і рознесе вщент. Власного тіла не відчував. Не/ самовито вхопився руками за бильця ліжка – не відірвати жод/ ною силою. Хотів скочити на но/ ги, аби дістатися телефона, поди/ витися, котра година. Вікно було щільно зашторене і в суцільній темряві нічого не бачив. Чутно було, як на стіні напроти ритміч/ но цокотів годинник, наче хто цвяхи у мозок забивав. Раптом десь поруч так потужно вибухну/ ло, що стіни струсонуло і відчуло/ ся, що будинок зараз розвалить/ ся, наче картковий. Впав зі стіни і замовк годинник. Стеля наче обрушилася і придавила, мов у домовині. Не міг оговтатися та второпати, що відбувається і чого чекати. А далі вибухи лунали один за одним: другий, третій, четвертий, п’ятий... Зовсім по/ руч. Собаки, які перед цим здій/ няли несамовитий гавкіт, враз за/ мовкли. Паралізоване тіло трохи від/ пустило. Спустив ноги на підлогу і зробив спробу встати. Не одразу, але вийшло. Намацав на столі те/ лефона. Увімкнув екран. Показу/ вало 2:37. Обережно, ніби кіт по черепиці, на автопілоті рушив до му Telegram/каналі. “Вітаю Олек/ сандра з впевненою Перемогою. Перемогою, яка присвячена не тільки нашим воїнам, а й усім нам. Ми маємо зрозуміти, що ін/ шого варіанту, окрім як перемог/ ти, у нас немає. Як не мав його і Олександр. Тому він не лише бився, а й важко і наполегливо готувався. Готувався розраховува/ ти лише на власні сили. Знав, що йому потрібно, і йшов до цього. А ще – думав про те, що є ті, кому ще важче. І сподівався, що його Перемога надихне усіх нас. Дяку/ ємо, Козаче, за науку і натхнен/ ня”, – написав Залужний.
“Економічна правда” пові/ домляє, що в Україні є шість пен/ сіонерів/прокурорів, молодших за 40 років. Ці особи отримують пенсію, призначену для праців/ ників прокуратури. Більшість із них продовжують працювати у прокуратурі після отримання пенсії. Наразі в Україні 5739 проку/ рорів отримують пенсію за вислу/ гу років, з них понад 2200 про/ довжують працювати. Більше ти/ сячі з них навіть ще не досягли 50/річного віку. Деякі прокурори через суд намагаються отримати більші пенсійні виплати, і наразі близько 1200 пенсіонерів проку/ ратури мають середню пенсію в 50600 гривень.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій внесло весільний обряд “заплітання до/ лі” до Національного переліку вікна у кімнаті, яка дивилася вік/ нами в напрямку, де щойно луна/ ли вибухи. Трохи відхилив фра/ мугу: все небо палахкотіло яскра/ вою загравою. Віддалік щось го/ ріло, тріскало, летіло догори, по/ тім здійнявся чорний дим. Неса/ мовито озвалася сирена повітря/ ної тривоги. Зі ступору почали виходити собаки – поступово за/ вили в різних куточках селища, наче над мерцями. Стояв розгублений і прирече/ ний: не знав, що робити в цій екстремальній ситуації. Бігти до підвалу? Вийти на вулицю? Роби/ ти нічого не хотілось. Огорнула суцільна апатія. Просто дивився у вікно і спостерігав, як полум’я на небі поступово вщухало і зго/ дом все знову оповило тривож/ ними сутінками. Поглянув на вулицю. Усі бу/ динки стояли, мов вимерлі. В жодному вікні не з’явилося ані вогника. Надвір ніхто не вихо/ див. Та й кому? Молодь виїхала, а немічні пенсіонери та каліки по/ ки не втямлять, що ж відбулося, поки, мабуть, збираються з дум/ ками та ковтають заспокійливе. Та й куди виходити? А раптом ще прилетить? Світло не вмикав. Намацав коробку з корвалолом, що лежала елементів нематеріальної куль/ турної спадщини України. Такий звичай здебільшого побутує у Стрийському районі на Львівщи/ ні, а також інших регіонах Украї/ ни з певними місцевими особли/ востями. На сайті МКСК розпо/ відають, що обряд “завивання ві/ ночка” проводять перед весіл/ лям, зазвичай у четвер чи п’ятни/ цю. Його здійсню/ ють, щоб передати родинні цінності, побажати молодому подружжю щасли/ вої долі, вшанувати природу та виявити повагу до батьків. Плетіння віночка супроводжується обрядовими текста/ ми і піснями. “Вважається, що віночок і доля ма/ ють бути зшиті су/ цільною ниткою без вузликів – то/ ді життя подружжя буде спокій/ ним і безконфліктним. Вінок та долю плетуть тільки тим, хто вступає у шлюб уперше”, – пояс/ нюють у МКСК. Спочатку наречені, дружки та дружби йдуть в ліс чи на луг зби/ рати барвінок, співаючи обрядові пісні. Вимиті та висушені росли/ ни несуть до церкви освятити. Молоді йдуть до сповіді. Після цього вносять обрядові символи – барвінок, весільний коровай, “колачі”, зерно, мед та солод.
Україна має збільшити кіль/ кість атак території росії щонай/
на постійному місці, під рукою. Поклав пігулку під язик – наче трохи відпустило. Почав прихо/ дити до тями. У щілину трохи від/ чиненого вікна потягло враніш/ ньою прохолодою і згарищем. Накинув на себе кофтину з капю/ шоном, поклав до кишені теле/ фона, прихопив ліхтарик. Вий/ шов на ґанок. Сіріло. Тягло паленим. Десь віддалік почувся рух машин. Го/ лоси людей. Попрямував до хвір/ тки. З дворів, мов привиди, мов/ чки виходили люди. З паличка/ ми. На милицях. Напроти на ла/ вочці вже сиділи літні сусіди, які до цього майже не виходили з двору. Підходили ще і мовчки сі/ дали одне біля одного. Плече до плеча. Хто міг, стояли. Дехто ви/ ходив із власними стільцями. Ніхто нічого не казав. Та й що го/ ворити? Всі перебували в оціпе/ нінні та невідомості. Не могли збагнути, що відбулося і чому во/ ни повиходили ні світ ні зоря. Чого очікують? На що сподіва/ ються? Всі в цей час були єдиним ці/ лим. Сьогодні кожен із них наоч/ но відчув на собі, що таке війна.
Володимир ЗАЇКА, Донеччина
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
