Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Zeitung der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita
NUMMER 3–4
CHRONIK DER VERHAFTUNGEN, ERSCHIESSUNGEN
AN UNSERE LESERINNEN UND LESER
ERKÄMPFEN WIR DIE NATIONALE POLITIK
Liebe Freunde der „Slowo Prosvity“! Von nun an wird unsere Zeitung in Kyjiw erscheinen, und ihre ständige Beilage „Dywosyl“ kehrt zu ihrem alten Namen „Narodnyj likar“ zurück und bleibt unter ihrer bisherigen Schytomyrer Anschrift, wodurch sich die Liste der Prosvita-Publikationen vergrößert.
Dieser Entschluss ist trotz all unserer wirtschaftlichen Schwierigkeiten durch die dringenden Aufgaben der Gegenwart bedingt: In einer Zeit, in der der Informationsraum der Ukraine von russischsprachigen Publikationen unterschiedlicher Ausrichtung besetzt ist, soll „Slowo Prosvity“ zur Haupttribüne der Prosvitjaner werden und eine Stütze für andere Prosvita-Publikationen sein, deren etwa zwei Dutzend in allen Regionen der Ukraine erscheinen. In den Kämpfen um unsere Staatlichkeit werden wir unsere nationale Position fest verteidigen und das ukrainische Wort, die ukrainische Kultur, Religion und Spiritualität nicht preisgeben.
Über die Probleme zu sprechen, die „Slowo Prosvity“ in Kyjiw beleuchten wird, bedeutet, über die allgemeinen Probleme der Ukraine zu sprechen. Historisch hat es sich so ergeben, dass die Prosvita, die nun in einem beinahe unabhängigen Staat existiert, dieselben Schwierigkeiten überwindet, die ihr während ihres kolonialen Daseins beschieden waren.
Nur für diejenigen, die nicht sehen und hören wollen, die mit wehmütigem Stich in der Vergangenheit leben, ist das Geheimnis, dass die „Moskauer Leute“ (ein durchaus historischer Begriff, den ich verwende) alles tun, um unsere Wirtschaft zu zerstören und die soziale Lage zu destabilisieren, wobei sie diese Behauptung begründen: „Der Nationalismus hat uns zu diesem Zustand geführt.“ Diese falsche These, die aus dem Munde von Präsident L. Kutschma erklang, dass „die nationale Idee nicht funktioniert hat“, wird von den russischen Massenmedien sehr geschickt ausgenutzt. Dem keine eigene Argumentation und keine eigene Ideologie entgegenzusetzen bedeutet zu kapitulieren. Die Prosvita dagegen hält sich in allen diesen Bereichen an nationale Prioritäten und entwickelt eine entsprechende Ideologie. Eigentlich erfüllen wir das staatliche Programm zur Formung des nationalen Bewusstseins, Schritt für Schritt bilden wir den Bürger heran – den wahren Patrioten seines Landes. Und das kann man nur informationell tun.
Einige – und nicht nur gewöhnliche Spießbürger – erschrecken über die übermäßige Radikalität in den Prosvita-Parolen: „Nur ausschließlich national“. Nein, das ist keine gewaltsame Nationalisierung, wie verschiedene Schattierungen der „Verfechter des Internationalismus“ schreien. Das ist die Rückkehr dessen, was uns geraubt wurde, und das muss man allen anerkennen. Alle Entlehnungen müssen zurückgegeben werden – sowohl die aufgezwungene russische Lexik und die stilistischen Normen unseres „älteren Bruders“ als auch seine Mentalität. Wir stützen uns auf die uralten Prinzipien der ukrainischen Volkheit – moralische, stilistische, ästhetische –, die von der Prosvita bereits damals geformt wurden, als die Sache ins Stocken geriet. Heute stellt sich die Prosvita die Aufgabe, sie an ihre Nachfolger weiterzugeben.
ЗНПарООЕО ЛОВИ Й
ЗАКОН ОЙКУМЕНИ
С я, оо ть САС тиці п сні у ча. ц
о В
JUNI 1995
Вані ій -
ДНО ВІТАЛІЯ КОРОТИЧА
З. ше "ие, я -е уж й тивним - Р ї
ODER ÜBERLEBEN DIE UKRAINER?
NACH DREIEINHALB JAHREN STAATLICHER UNABHÄNGIGKEIT – IMMER NOCH EIN VERSUCH? OBWOHL UNSER STAAT VON DER GANZEN WELT ANERKANNT WURDE UND SEINE SELBSTSTÄNDIGKEIT TATSÄCHLICH MATERIALISIERT IST? OBWOHL SCHEINBAR NIEMAND GEGEN UNS KRIEG FÜHRT UND DER BÜRGERKRIEG DAS ERRUNGENE NICHT VERSCHLINGT?
Wie soziologische Umfragen zeigen, würde bei einem Referendum, so heißt es, für die ukrainische Eigenstaatlichkeit weitaus weniger Einwohner des Landes stimmen als im Dezember 1991. Im dritten Jahr unserer Unabhängigkeit halten im ukrainischen Parlament Vertreter eines bestimmten politischen Blocks (Fraktion), der KPU, am Jahrestag des bolschewistischen Umsturzes, dem 7. November, Flaggen der UdSSR vor sich hoch – eines Staates, in dessen Verband die Ukraine keinerlei Souveränität besaß und die Ukrainer keinerlei Aussichten hatten, als Ethnos, als eigenständiges Volk zu überleben. Ganz zu schweigen davon, dass der erste stellvertretende Vorsitzende der Obersten Rada, der Vertreter der Agrarfraktion, die zahlenmäßig nach der KPU die zweitstärkste ist, an der Kolonne der „Demonstranten“ unter den Fahnen des totalitären bolschewistischen Imperiums und mit Porträts seiner Schöpfer – Lenin und Stalin – teilnahm. Der Parlamentsvorsitzende erklärte zynisch, dass er, wäre er an diesem Tag in Kyjiw gewesen, sich ebenfalls den Demonstranten angeschlossen hätte.
Zwei Wochen vor den historischen, im Grunde staatsfeindlichen Demonstrationen, am 2? Oktober 1994, unterzeichnete Präsident der Ukraine Leonid Krawtschuk (Kutschma) auf der Sitzung des Rates der Staatschefs der GUS-Mitgliedsstaaten im Moskauer Kreml ein Memorandum mit dem Titel „Grundlegende Richtungen der Integrationsentwicklung der Gemeinschaft Unabhängiger Staaten“. Dieses Memorandum ist ein eindeutiger Entwurf zur Umwandlung der GUS in einen einheitlichen föderativen Staat, nicht in eine Konföderation (einen Bund) von Staaten. Hier einige seiner einzelnen Bestimmungen: „Bildung einer Integrationsstruktur der Gemeinschaft“, „stufenweise Bildung eines gemeinsamen Wirtschaftsraums“ und „eines gemeinsamen Marktes mit ungehindertem Verkehr von Waren, Dienstleistungen, Kapital und Arbeitskräften“, „Bildung eines Systems der „einheitlichen“ Sicherheit der Gemeinschaft auf der Grundlage des Vertrags über kollektive Sicherheit vom 15. Mai 1992“, „Kooperation des militärischen …“
Fortsetzung auf S. 4-4
ungeteilt!
Am 14. Juni hat in Kyjiw das Allukrainische Forum „Informationsraum und Sicherheit der Ukraine“ seine Arbeit aufgenommen. Die Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita wendet sich an die Öffentlichkeit noch einmal: Die nationale Idee, die Idee der Staatlichkeit, die Idee der Wiedergeburt der ukrainischen Kultur und der ukrainischen Sprache müssen diesen Raum ungeteilt beherrschen!
Den Bericht über dieses Ereignis lesen Sie in der nächsten Ausgabe.
Машинний переклад
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Fortsetzung. Beginn auf Seite
Vom Kind bis zur ukrainischen Schule. Besondere Bedeutung messen wir im Programm „Ukrainisches Vorschulkind“ ebenso wie in unserer Arbeit an der Schule bei, wohin mit Unterstützung der Prosvitjany die historische, ukrainische, künstlerische Literatur und die Literatur über Religion gelangte.
Im religiösen Bereich arbeiten wir aktiv – gestützt auf das Kyjiwer Patriarchat und die griechisch-katholischen Gläubigen – und errichten zusammen mit den Hierarchen Kirchen, geben Bulletins heraus usw. Denn die Ukrainer halten seit alters her die christliche Moral ein, weil sie eine uralte Kultur besaßen, standhaft blieben und daran glaubten, dass Gott uns gewogen ist.
Die Ukrainer haben der Welt herausragende Persönlichkeiten in verschiedenen Bereichen geschenkt, doch man redet uns die Meinung auf, wir seien nicht fähig, einen Staat aufzubauen, und nur Fremde würden ihn uns geben. Die Prosvita erklärt ihren Mitbürgern im Gegensatz zu den mächtigsten Mitteln der russischen Massenmedien, die über alle Möglichkeiten zur „Gehirnwäsche“ verfügen, dass wir gleichberechtigt und selbstständig sind: Wir werden es selbst schaffen, man muss nur Verstand und Hände einsetzen, gestützt ausschließlich auf die nationalen Ideen und den Boden, die die Ukraine immer gehalten und bewahrt haben. Die Prosvita war stets der Hüter der Ukraine, und die wahren Staatsbildner verstehen das.
Nein, weder das einst lebendige «Знання» mit seinem «Kurzen Lehrgang», noch der durch und durch antinationale «Прометей», weder das Fernsehen, wo es keinen einzigen nationalen Kanal gibt, dafür aber Dutzende russifizierte «TETIvV», «IOTARiIV», «Gravisiv», «TOniSiV», Dutzende Publikationen, vereint durch den gemeinsamen Wunsch, aus dem selbständigen Ukraine ein «Pschyk» zu machen, werden unserem Präsidenten nicht zu Hilfe kommen, obwohl er auf radikale Schritte ausgerichtet ist. Wenn es keine Stütze im Patriotischen, im Wesentlichen gibt, wird es in KEINEM Bereich irgendwelche Errungenschaften geben. Es scheint, dass man in den obersten Machtetagen die patriotisch eingestellten Organisationen nicht bemerken will, und das vergeblich. Gegenwärtig verdichtet sich die unsichtbare geistige Substanz allzu sehr, und das bedeutet eine Explosion. Und es gibt Kräfte, die diese explosive Energie so nutzen können, dass sie alles hinwegfegt. Überhaupt ist die politische Lage im Staat gegenwärtig monologisch, die «Prosvita» aber ruft zum Dialog auf. In ihren konzeptionellen Grundsätzen hält sie genau daran fest. Nach unserer Auffassung hat der im Rahmen des Slobožanskyj Velykden organisierte Kongress «Die Rolle Slobożanschtschynas in der Geschichte und der geistigen Entwicklung der Ukraine» zum Dialog beigetragen – ein ernsthafter Meinungsaustausch zwischen Gesprächspartnern, die jeder Sichtweise tolerant gegenüberstehen, und er hat die notwendigen Akzente auf unser gemeinsames Ziel gesetzt: die geistige Wiedergeburt Slobożanschtschynas und den Zusammenschluss der Ukrainer der östlichen Gebiete um die Idee des Aufbaus eines unabhängigen Ukraine.
Das Potenzial der «Prosvita» und der von ihr herausgegebenen Publikationen ist groß und ernsthaft. Und obwohl wir keine Mittel haben, haben wir dafür Enthusiasmus und Intellekt, und das ist nicht wenig.
Endlich gehen wir mit unserem Fernsehprogramm auf Sendung – «TV-Prosvita». Obwohl wir finanziell schwach aufgestellt sind, bahnt es sich seinen Weg, und wir hoffen, dass die bewussten nationalen Kräfte, die die Kultur unterstützen, sich ... Möge es gelingen, so Gott will!
Pawlo Mowtschan
…findet das Allukrainische Forum «Informationsraum und Sicherheit der Ukraine» statt, um noch einmal die Fragen zu stellen, über die in den aktuellen und den folgenden Ausgaben der «Slovo Prosvity» gesprochen wird. Nationale Idee, Idee der Staatlichkeit, Idee der Wiedergeburt des ukrainischen Raumes untrennbar, und «Prosvita» wird alle Kräfte aufbieten, damit dies tatsächlich
т но ПРА А
і-ї рр
Sprache – einzig
--
щчч-, - ен: ни
жо соти
БЕРЕ
нн ен ЖЕ ЕЕЕЕАЕРЧЕЕ -о
«КАКАЯ РАЗ
In unserer ukrainischen Stadt Kupjansk gab es vor fünf Jahren eine russische Schule – Nr. 6. Ihre ukrainischen Schulen Nr. 1, 2, 3, 4 haben heute den Status russischer Schulen.
Der Unterricht im Automobil-Transporttechnikum, im Medizinischen Schulgebäude und in drei Berufsschulen (PTU) wird ebenfalls in russischer Sprache erteilt. Eine solche Lage der Dinge begründet die Stadtleitung damit, dass die Eltern angeblich nicht wünschen, dass ihre Kinder in ihrer Muttersprache lernen. In Wirklichkeit ist das nicht so.
Um die Meinung der Eltern, Erzieher und Lehrer der Schulen zu erforschen, wurde durch Mitglieder der Gesellschaft «Prosvita» S. Worotzowa, F. Ptuschko, W. Korwaljow und der städtischen Organisation der URP T. Besarabowa eine Erkundung in den Kindergärten Nr. 3, 4, 6, 9 durchgeführt. Die Leiterinnen gaben mit Ausnahme von «Orlenok» am Platz Schowtnewa Listen der Kinder heraus, die im nächsten Jahr in die Schule gehen. Über die Hälfte der Gruppen in den Kindergärten sind ukrainischsprachig, doch in der Schule Nr. 1 erwartet man sie nicht, Lehrbücher wurden nicht beschafft.
Befragt wurden etwa 100 Eltern, deren Kinder im Herbst 1995 Erstklässler werden. Aus den Ergebnissen dieser Befragung geht hervor, dass fast 50 Prozent der Eltern wünschen, dass ihre Kinder auf Ukrainisch unterrichtet werden. Aber auch nicht alle Eltern der zweiten Hälfte sind kategorisch für Russisch als Unterrichtssprache: Ein Teil von ihnen hat sich noch nicht entschieden, ein Teil steht dieser Frage gleichgültig gegenüber, und manche erklärten, sie seien gezwungen, ihre Kinder in russische Schulen zu geben, weil die Hochschulen, mittleren Fachschulen und Berufsbildungseinrichtungen russischsprachig seien und es daher keinen Sinn habe, in einer ukrainischen Schule zu lernen.
Vereinzelte ukrainische Klassen, die an einigen Schulen eröffnet wurden, sind überfüllt, befinden sich in einem vollständig russischsprachigen Umfeld, werden verspottet; ukrainischsprachige Lehrbücher gibt es nicht, dafür aber russischsprachige für jeden Schüler. Im Gespräch mit uns verbergen die verantwortlichen Beamten ihre Verachtung für die ukrainische Sprache und ihren Widerstand gegen deren Einführung nicht. Zum Beispiel sagte der Vorsitzende des Stadtexekutivkomitees W. I. Potapow: «Как захотят родители» («Wie es die Eltern wollen»), und er selbst leistet Widerstand gegen die Erörterung der Frage des Status der ukrainischen Schule der Mittelschule Nr. 1 auf der Sitzung. Wer, wenn nicht die Eltern, wartet darauf!
Der Leiter der Stadtabteilung für Volksbildung G. Musijenko antwortete dort: «Какая разница, на каком языке учиться?» («Was macht es für einen Unterschied, in welcher Sprache man lernt?»), und die Direktorin der Mittelschule Nr. 6 (diese Schule war die ganze Zeit ukrainischsprachig), W. O. Gonta, erklärte unverblümt: «Я преподаватель истории и утверждаю, что на украинского языка проблем нет» («Ich bin Geschichtslehrerin und behaupte, dass es mit der ukrainischen Sprache keine Probleme gibt»).
Die alteingesessenen Einwohner wissen gut, dass man früher hier bei uns nur Ukrainisch zu hören bekam. Übrigens: Auch in Poltawschtschyna war, so heißt es, die ukrainische Sprache nicht vorhanden. Es stellt sich die naheliegende Frage: Kann man mit solchen ukrainophoben Stimmungen verantwortungsvolle Posten im Bildungssystem anvertrauen und obendrein unsere Kinder Geschichte lehren?
Einige Eltern klagen, dass ein ernstes Hindernis für den Unterricht in ukrainischer Sprache darin bestehe, dass die Schulen nach bestimmten Straßen aufgeteilt sind. Was ergibt sich daraus? Zum Beispiel befinden sich die Mittelschulen Nr. 1 und Nr. 6 nebeneinander, doch wenn Eltern ihr Kind in eine ukrainische Klasse geben wollen, wird es nicht aufgenommen, weil es bereits einer anderen Schule zugeordnet ist; stattdessen wird man sie zwingen, das Kind in die Schule Nr. 6 zu geben, wo es keine ukrainischen Klassen gibt. Die Begründung ist dieselbe: «А какая разница?» («Und was macht das für einen Unterschied?»)
Wir erklären offen: Hier handelt es sich um offene Sabotage und organisierten Widerstand seitens der örtlichen Behörden, in erster Linie des Vorsitzenden des Stadtexekutivkomitees W. I. Potapow und des Leiters der Stadtabteilung für Volksbildung G. M. Musijenko, gegen die Eröffnung ukrainischer Schulen.
Die Behauptung, die Eltern wollten dies nicht, ist eine haltlose Erfindung eben dieser Beamten. Wir fordern kategorisch von den zuständigen Strukturen und Amtspersonen, die übrigens von unseren Steuern leben, unverzüglich Maßnahmen zu ergreifen, damit unsere Kinder und Enkel ihre Bildung und ihren Beruf ohne Hindernisse in ihrer Muttersprache, der ukrainischen Sprache, erwerben können. Wir wollen nicht, dass unsere Kinder und Enkel sich in ihrem eigenen Staat als Fremde oder Menschen zweiter Klasse fühlen.
Wir wollen:
1. Dass in Kupjansk zwei ukrainische Schulen und ein ukrainisches Gymnasium eröffnet werden, und in den Siedlungen Kupjansk-Wuzlowyj und Kiwschariwka mindestens je eine ukrainische Schule und ein Gymnasium.
2. Dass im Kraftverkehrstechnikum, im Medizinischen College, in den Berufsfachschulen und in der Fahrschule Gruppen mit ukrainischer Unterrichtssprache bestehen.
3. Dass Leiter, die eine antistaatliche Position einnehmen, von ihren Ämtern enthoben werden.
T. Besarabowa,
Vorsitzende der Stadtorganisation URII
S. Woronzowa,
Sekretärin der Stadtorganisation „Prosvita“ aus Kupjansk
Sie wünschen
WÖLFE SPRECHEN RUSSISCH.
HASEN AUCH ...
Bekanntlich leben in Poltawa und im Gebiet Poltawa außer 178.965 Russen noch 1.536.630 Ukrainer (aus der Publikation „Das Gebiet Poltawa: Natur, Bevölkerung, Wirtschaft“, Poltawa, 1993). Doch schauen wir uns um: Aushänge, Ankündigungen, Werbung, allerlei Formulare bei der Post, Auskünfte in Krankenhäusern und Apotheken, auf Bahnhöfen und sogar Abrechnungsbücher für die Miete – alles auf Russisch. Ist das nicht zu viel für eine so große Zahl von Russen, die im Gebiet Poltawa leben? Welche Proportionen gibt es hier denn? Wer hält sich hier und wo an das Sprachengesetz?
Bücher an den Ladentischen – fast nur russische. Periodika – ein vollständiges Sortiment an Ausgaben der Russischen Föderation, von der „Prawda“ bis zu Kinderzeitschriften; dazu kommen noch russischsprachige Ausgaben aus der Ukraine. Außerdem werden in das Gebiet Poltawa allerlei Blätter mit Titeln wie „Nachrichten“ und „Express“ geliefert, ferner Zeitungen wie „Charkow“, „Donezker Kamm“ und „Charkower Kurier“.
Nicht nur Zeitungen und Zeitschriften sprechen den Leser auf Russisch an. Man braucht nur den Fernseher einzuschalten, um zu hören, dass die Sendungen des Poltawer Fernsehstudios ausschließlich auf Russisch vorbereitet sind. Auf Russisch moderiert auch seine Sendungen „Tonis“ aus Charkiw, der zugleich mehrere ukrainische Gebiete mit dem Moskauer Programm versorgt.
Volksdeputierter … TU-‚ Ostankino … Chefredakteur der „Slowo Prosvity“ … ungeliebte Zeichentrickfilme und Chu…
… was für … gewöhnlich ist … Sendungen des ukrainischen Fernsehens …
Die flächendeckende Russifizierung zeigt bereits ihre Folgen: Fragt die Kinder im Kindergarten, in welcher Sprache die Wölfe, Katzen, Entlein und Hasen sprechen, und sie werden antworten: »RUSSISCH!« Zugegeben, die Ukrainer lassen sich leichter russifizieren als die Tiere in den Zeichentrickfilmen, und dennoch geht dieser Prozess konsequent und hartnäckig weiter. Seltsamerweise zeigen die sogenannten Volksvertreter, die sich Kommunisten der Ukraine nennen, ein besonders anschauliches Beispiel für die geringschätzige Haltung gegenüber der Staatssprache. Sie sprechen Russisch und flechten dabei in ihre Reden manchmal ukrainische Wörter ein, verdrehen sie, verhöhnen sie oder verzerren sie. Offenbar finden sie das besonders witzig, als hätten ihre Eltern die Muttersprache bewahrt, während sie selbst sich verstellen und wie Narren gebärden. Übrigens sprachen sogar die Nazis mit ihren Häftlingen in den Konzentrationslagern in deren eigener Muttersprache. Vielleicht war dies, so mutmaßt man, eine besondere Einrichtung der damaligen Kommunisten, denn ihr Anführer, der Abgeordnete P. Symonenko, spricht zwar Ukrainisch, doch vor uns spricht er Russisch.
Bitter ist es, aus der Heimat des Begründers der ukrainischen Literatursprache, I. P. Kotljarewskyj, zu rufen: »STOPPT die Russifizierung!«
Melnyk, Poltawa
SEWASTOPOL
Die Allukrainische Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita hat zusammen mit dem Institut für Geschichte der Ukraine des Verteidigungsministeriums am 24. (?) Juni in Sewastopol eine wissenschaftlich-praktische Konferenz zum Thema »Die Ukraine und die Geschichte Sewastopols und der Krim« durchgeführt. An der Arbeit der Konferenz nahmen Persönlichkeiten aus Sewastopol, der Krim, Lwiw und anderen Städten der Ukraine teil. Parallel zur Konferenz werden Ausstellungen organisiert; ... Abgeordnete der Werchowna Rada der Ukraine ... mit Einwohnern Sewastopols ... Blumen wurden an den Gräbern hervorragender Ukrainer niedergelegt, die in Sewastopol begraben sind.
Diese Aktion ist zur rechten Zeit wichtig, damit die Welt hört, dass die Ukrainer seit vielen Jahrhunderten auf der Krim leben und mit ihrer Arbeit und ihrem Talent ... einen Beitrag zur Kultur geleistet haben ... zu erweitern.
Das Ternopiler Gebietsverbands-Komitee der Gesellschaft Prosvita hat ein Seminar-Praktikum zu Fragen der Tätigkeit der »Jungen Prosvita« durchgeführt und ... Teilnehmer ... des historischen ... Gesellschaft ... der Ukraine.
Fast 100 Prosvita-Mitglieder aus Ternopil arbeiten in 342 Grundorganisationen. In 13 Rayons und 5 Städten bestehen Jugendvereinigungen. Die Wiedergeburt der „Jugend-Prosvita“ begann bereits 1991, und heute kann sie mit beeindruckenden Ergebnissen aufwarten: Studium und Übernahme der besten Traditionen der Prosvita, Anwendung der Arbeitsformen des regionalen Verbandes. Sie gewannen Schüler, Studenten und Lehrlinge für die Gesellschaft.
KIJEW
Die Kulturabteilung des Zentralvorstands der Prosvita organisierte und veranstaltete für die Kiewer eine Reihe kulturell-aufklärerischer Veranstaltungen:
– das volkskundliche Fest „Ach, der Frühling ist erwacht“: ursprüngliche Frühlingsbräuche „Die Straße“, der Ritus des Bleichens von Leinen, Kinderspiele; vorgeführt wurden von folkloristischen Ensembles aus dem Rayon Koselez im Gebiet Tschernihiw. Dies ist eine Fortsetzung der volkskundlichen Bildungsabende, die von der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita und dem Ukrainischen Staatlichen Zentrum für Kulturinitiativen ins Leben gerufen wurden und im Kiewer Stadthaus des Lehrers unter Teilnahme folkloristisch-ethnographischer Gruppen aus verschiedenen Regionen der Ukraine stattfinden.
Ebenso fanden die Feste „Hochzeit der Kerze“, „Das Mädchenschicksal“ und „Der goldene Glanz von Kolodij“ statt. Sie fanden vor vollen Sälen statt und wurden mehrfach im ukrainischen Fernsehen gezeigt.
– Kreativabend des Filmregisseurs Wolodymyr Horolko, Autor dokumentarischer Filme über die Ukraine und Regisseur des Spielfilms „Die kanadische Familie“;
– Ausstellung der Familie Stupariko-Karyschum aus der Stadt Kolomyja „Und schon läuteten die Glocken“: Die Anwesenden wurden von großen Ritualattributen, Ostereiern (Pysanky), Erzeugnissen aus Käse und Brot begeistert.
CHMELNYZKYJ
Gemeinsam mit … Schewtschenko … in den Schulen. Eine Reihe von Veranstaltungen wurde zum 60. Geburtstag des hervorragenden ukrainischen Dichters der Sechziger, Wassyl … durchgeführt, in der Bibliothek im. Os… kommerziellen …
…troswkoho, Technikum. Die Gebietsgesellschaft Prosvita unterstützt zudem Kontakte zu Vertretern der ukrainischen Diaspora, unseren Landsleuten: zu Frau Kateryna Bilezka und ihrem Sohn Ostap Kanlyba (Sohn von Oleh Olschytsch), zum Historiker Hryhorij Kostjuk, zur Schriftstellerin Olha Mak u. a. Gesammelt wurden ihre Erinnerungen und Materialien …
…in der Gebietswissenschaftlichen Bibliothek in Chmelnyzkyj. Symonenko-Lesungen … Bibliotheken, Bildungseinrichtungen, gewidmet … damit man es als eigenes Buch herausgibt.
Auf Kosten der Gesellschaft Prosvita wird eine Bibliographie zusammengestellt, als Verzeichnis der Literatur der Diaspora, damit sie … vollständig und zugänglich wird für die Leser des Gebiets. Es besteht die Absicht, die Prosvita-Reihe … herauszugeben.
Ausgestaltet werden die Ausstellungen in Abteilungen, Schulen …
Anlässlich der Durchführung der … wissenschaftlich-praktischen Konferenz «Prosvi… … KRAW … PRN …
POLTAWA
Mit Kräften der Poltawaer Prosvita-Mitglieder werden folgende Bücher vorbereitet: «Ausgewählte Werke» von Professor … Stepanenko, «Tagebuch» von … Pwosweizkyj; «Wie man Mathematik lehrt» von M. Ostrohradskyj …
Im Juni veranstaltet die städtische «Prosvita» gemeinsam mit … Apostolischen Verkündigung … einen Gedenkabend …
… Patriarch …
Машинний переклад
Оригінал українською · переклад оновлюється
КРИМУ
|Їроолеми лержаюпності україиської мови олні з першочергових лля кримських просвітим Ось чому вони звернулися ло Урялу Криму 1 ісржляний комітет з івернути
пропо зим сРоОрнїї м питань лержавних мов. ! нимоОгоОЮюЮ хвагу на стан української мови у всіх сферах СУСПОЛЬЬКОГО ЖИІІМ
Самі просвітяни роолять чимало: пе т курем уля бажаючих розмовляти українського, 1 коп курс вчителів рідної мови та літератури, і широка пропагатлистська Робота місмевнА організашій га активістів «Просвіти»
ЗАКАРПАТТЯ
В Ужгоролі «Просвітою» проведено шлу ||налах, алі сфірний мас |
серію шкавих вечорі на вшанування вилатних зюлей: Філнка Івана Пулюя. письменників хнатолія Кралицького, Семена Панька, Уласа Самчука, Фелора Потушняка, Івана і дкоОпського, Голося Осьмачки
Розпочато широку підготовку ло вечора ма 5()-ті роковини смерті Августа Волошина
крайова «Просвіта» широко відзначила 75-річчя організайії в Закарпатті б Паролному З0мі відбулися УРОЧИСТІ області, а ЛО ВУ личної процеси приєдналися жителі міста, для яких ш захоли стали справжнім снятТОм
я я жк
по Чучка, І. Балега, В. Худанич, О Керекеш, М. Швабо постійно лбають про те, зби у військових частинах Закарпаття відбувалися лекиії, бесіди, літературн! вечори, з бібліотеки для вояків поповиювалися українськими кингами 1 періодикою
Наприкінці червия в Ужгоролі відбудеться міжнаролиа науково-практична копференшя «Закарпаття в українському контексті ХА СТОЛІТТЯ»
Крайова «Просвіта» взяла активну участь в організації та провеленні міжнародного Шевченківського свята, гостями якого стали провідні письменники ї діячі АУЛЬТУРИ Україи
ХАРКОВА
Створено мережу просвітянських осередків
спа промислових, сільського-споларських
підприємствах, в державних установах, навчальних заклалах області
Організовано об'єднання
мрасногра іськомуУ, БОГОЛУХІВСЬКОМУ, ському районах та місті Люботип!
«Просвіти» в міо -
СУМ Останнім часом активізувала свою роботу сумська «Просвіта». Відбулися наукові конференші, зустрічі з шкавими людьми, диспути, подорожі істоОрИиЧНИМИ МІСЦЯМИ рідного краю. Жвавий їнтерс у громали викликала остання теоретична конференшя «Українська історія: витоки, нашя, державність», що відбулася в обласній науковій бібліотеці. В ши взяли участь науковш, просвітяни, красзіави Присутні з інтересом вислухали лоповіль провідного наукового співробітника тиСтитуту української мови, локтора філологічних наук, професора А. Бурячка «Українська мова в минуУЛОМУ Та ВО СЬОГОТСИИЙ» Виступили омент пелінституту І. Мозговий, учитель 1» м. Шостки В. Терлецький. Своє оаченнтя археологічних досліджень на СуУмШшИНІ ВИшив ІСТОРИК 5 їіриймак
ЖИТОМИРА
На хвилях обласного раліо постійно звучать матеріали під рубрикою «Світи, Просвіто». А Журавський провів телепередачу з цього приво - зу, Прозвучала серія раліожурналів «Мова державна -- мова офішина»
Окремо можна сказати про ряд читацьких (устрічей з працівниками газети «Слово Просвіти» -- «Дивосил» (зокрема в Олевському районі, враженому ралашсю)
Оверчук, О. Швел, М. Скорський, В. Гаранченко, Д. Окийчейко та інші просвітяни шотижня виступали в школах та навчальних
( «мМСЬКОГО
заклала
"Ілен правління, наролини художник України, лаурсат Шевченківської премії МІ Максименко провів серію виступів ма тему. «Україна в образотворчому мистеитві». Він -- долип » найактивншших організаторів масопих обласного об'єлнання "|удиїоським
ІДМОЛІВ особлипо
ОПІКУЄСТЬСЯ районом, ле мак підтримку від письменника -проснітямима 1! Шапити (ло речі, в Чулнові знято просвітницький кінофільм «Чуднівський крам» за сиснарісм А Журавського)
Презилентові України Л. Кучмі направлено також листи з приволу скасування телепрогра -
ми «Шезалежність» та аїпиукраїиських тенленши
українського раліо /
що ееавенанннвнинінми ш-о-оч ре ж - - Банка
збори просвітян,
ЛИСТИ ЧИТАЧІВ
ЯЇ к о1/Л0 ПОСОТООЛІЛСНО, паціеомальнаи
стправал теселсоаченіи я 1 радіо-
мефр Цатьиеамі
імовслсення опрацьовує
г0кумсенти що матоть рпссулювати
ЛІЯ ЛЬНІСТЬ Ь сс роса НОСоО І КО исрційшногсо
ЄСпоадФіваємося,
толебачення в 5) країні
шіО асіано ци-г (!0кументт іа дсржавне
мовлення оуФе вестись с ржавною мо-
вою, Мовлення исукраїиською мовою
допускатиметься на коли ришних кааФля нього в
процент номи| відношенні не повинем
| | | 19 тиобрільшим проце отого склату ерокадян тіс: національності д засальномиу
ісжладі нассленнля того рестому, 8 якоми
1 |
| |
|
| | І | |
| 1 |
і|працьюю ть КОМС рцій ні Канали зрозуміло, що нка ск ратата д ефірі не найдеться місця передачам, які месвутьантпии де ржав ни г анотина ЦІОМальний зміст. Всі амозсмні «анофільми |мають отиті родуольована лу країнською
||мовою І цОСМОнНСТІ рува тися з сиегром- ПД РА перс н. тщадом Як що ж комерцій ЧИ канали асмонструва тим ут ь исдубль-
||овамл) канопродукцію, то вона повинна
|
|
і зараховуватися в обсяг ефірного часу, який відсодитиметься для мовлення інсукраїнською мовою Сподіваємося, що Національна Рада належить до тит державних утворень, яким не ба шдужа доля української мови
Василь СЛІПЕЦІЬ, | Миколаївська крапова організація Й «Просвіти»
А КАЖУТЬ ПРО КОЗАЦЬКУ |
СЛАВУ
Живу я в Запоріжжі-масти прадавньої козацької слави. Прадавтьої,
за -
|
|
|бо но лишилося 010 неї ниїого 8 ї
|
правнуказ Погляньте -- тетер, на році
ор жавностіиі, суди нокуиньоОокоОм --
чммстІвертПому незалежности 1
ів встовби висятть серти 1 МОЛОТ. над
головами затпоріжчан. Мабуть,
масцеве начальство ніяк не моуокс
розстатися б ними, вірятиь, що
одного разу заснутиь в незалежний
ГУ СССР
(Україтл, а троснуться -- коли ім то вигтано
|
Повт орюють,
"ро єсмісто козацької слави»,асамі
--пПОИЛСЩЬ об палець не вда рили,ачпри ОТ Ол г козацький, украєїновим и 11 запанував ча своїгаатг іоторичних про- |(стпОоРра.г:
і О. ПЕТРЕНКО, ЗАПОРІЖЖЯ
(ФОТОЛМІТОПИС ПРОСВІТИ
ЯКЩО ІСНУЄ ТРИ ДЕРЖАВНИХ МОВИ...
Неспобфівано зактичилася позачергова сесія Симферопольської міськради: відповідно до закомноположоиня про три державти мови в Криму депутат Володимир Поляков скористався конституційним правом -- виголосив свою промову кримсько-татарською мовою. Шоковата цим депутати, слухали шого як зачаровані, та оскільки у штатл виконкому посади перекладача те передбачено, їм лишилося тильки аплодувати.
Думаємо, що нарешти й укратиська державна мова пролунаєзтрибуни но лише Симферопольської, а й інших міськрад півострова, найтерше ж -- у Самій Верховній Раді автономної республіки. Тим більше, що з-помаж депутатив-ростям наваряд чи знайдеться такий нетямущий, щоб не відрізнив гарбуз в10 аробуза.
СКАЖІТЬ МЕНІ, ДЕПУТАТИ...
Народні депутати, звертається до вас інвалід, встеран Великої Вітчизнямної вітини, учасник боцових дій Петро Макарович Клименко. Мена 81 рік, я своїм окититям відчув усю історію колиштього Радянського Союзу -- колективізацію, голодомор, іандустріалізацітю, ретрості, війну 1 тіслявоєнну відбудову. Дума, що все Це дає мені право запитати у вас, народні обранці, -
Чомл/ невиконуєте Законутро мови?
Всі ви народна депутати держави Україна, мова державна наша -- українська. Слухаю виступи знацмот частини народних депутатів 1 Києва
заду. ОСЬ. З транслютютть
соспо чи 3 Москви" І гсочу сказатпиий
кожному: ватис неволодітни я держав-
пото мовоїо свідчить про неповаст д0 РИМРРАЮУ! держави 100 нас, українців, що моральне тримнцоення власного народу, причнижеттня 1 нсетовагу мене,
мого віку і мМОСО )КЦТИ ТТ Я
П.АКЛИМЕНКО, |
с. Борове Фастівського рапону Київської області
"ПРОСВІТА "1 УРП РОЗРОБИЛИ СПІЛЬНІ ЗАХОДИ по ВІДРОДЖЕННІО УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
НА СВІТЛИНІ НАРОЛНІ ДЕПУТАТИ ПАВЛО МОВЧАН ТА 1ЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО. ПОЧЕСНИЙ ГОЛОВА РЕСПУБЛІКАНЦІВ
и лижних полоні НН ни
ЗАЯВИ, ЗВЕРНЕННЯ
ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ЛЕОНІДУ КУЧМІ
Шановимй Леоніле Даниловичу! Вілнелавна на Українському радіо почався новий стап русифікаци -- рам-коти та ленні випуски повин илуть нелержапною мопою. Ї це при тому, шо росіяни мають більш ніж достатньо передач їх рідною мовою. Натомість скорочення укратомовних випусків свідчить Про тривожні тендениі влержавній політиці. Просимо Вашого втручання, пане Президенте, для унеможливлення надалі зневажливого ставлення до лержапної мови в державних засобах масової
інформаши.
З повагою Юлій КОЦІОБИНСЬКИЙ, дпректор Чернігівського літературномеморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського, заслужений працівник культури України
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ЛЕОНІДУ КУЧМІ
ДЕРЖТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЇ УКРАЇНИ ЗИНОВІЮ КУЛИКУ
Мінське районне об'єднання «Просвіта» Києва обурене самочинним переведенням останніх вістей о 5 ранку першої програми Укррадіо на російську морду.
Вважаємо це підривом суверенітету України, внесенням міжнаціонального розбрату, приниженням гідності українського народу.
Вимагаємо покласти край антиукраїнському, антидержавному свавіллю
М. Т. НЕСТЕРЧУК, голова Мінського рапонного об'єднання товариства «Просвіта»
ЗАЯВА РІВНЕНСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»
У зв'язку з грубим порушенням керівництвом Українського радіо Закону «Про мови», що виявилося в зміні часових меж раліосфіру, поява натомість «Вістей» та інших програм російською, себто недержавною мовою, просрітяни і всі нашцонально-демократичні сили Рівненщини заявляють найкатегоричніший протест проти такого брудного | злочЧИННОГО Свавілля п'ятої колони в України. Промосковські, проімперські сили не сміють знушатися над духовним життям українців. Не сміють! Це політичне зухвальство, шогмністичне нахабство, Геть брудні лапи від найлорожчого скарбу нашої нації -- п мови"! До суду шогиністів та яничарів, які замахнулися на нпайсвятіше -- на душу наролу і заполонили український раліосфір мовою чужої, до того ж ворожої нам держави"! З обуренням | священним гнівом МИ гапрусмо вас. Не маєте права, о горе-керівники на радіо, зневажати Конститушю Україйти, топтати п нашональтт честь, елементарну порядність, підрипати основу Основ україської державності
Борис СТЕПАНИШИН -- голова «Просвіти», професор
Євгенія ГЛАД УНОВА -- старший референт обласного правління товариства «Просвіта»
Всеволод МИХАЛЬЧУК -- професор Рівненського педагогічного інституту ілатоліий БІЛЕЦЬКИЙ -- доцент Українського ституту шженерів подпого господарства
Роман ОМЕЛЬЧУК -- народний депутат України
Григорій ХАРЧУК -- начальник обласного управління культури
Іван КУЗЬМІОК -- заступник голови обласної Ради народних депутатів Любов ГАВРИЛІОК -- голова Союз у
| україшок Михайло БОРЕЙКО -- дпректор
Народного дому
рани п,
нти ж ня тот с-ще я
4
"и
Р 4 полу ХА ТРИ З
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Оригінал українською · переклад оновлюється
з , і УР і ПР ПРі -ж чо «б - Іа ї я є рот | І «До М МОНЕ 4 2 "яРесорию ю ї -Ї - м ДТ є ДМ Да яр р. ІД Ж!
Продовження. Поч. на сі|
виробництва і стандартизація озброєнь»; «колективна миротворчість» держав -- учасниць СНД; «надійна охорона кордонів по периметру СНД, яка повинна здІЙСНЮВАатИСЯ СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ» «принцип відкритості кордонів усередині СНД»; «спільні дії на світовій арені в міжнародних організаціях» нарешті
«зміцнення статусу Співдружності загалом» та епобудова у перспективі (з країн
СНД, мається на увазі) регіональної міжнародної організації». тобто , якщо
перевести цю спекулятивну дипломатичну фразеологію на звичайну людську мову -- перетворення СНД на суб»єкт міжнародного права
Перед нами чіткий (однозначний) 1 лостатньо конкретний план політичного майбутнього України -- план знищення Української держави (державної незалежності України) 1 нового об'єднання українського народу з Росією. «Переживати» за його здійснення або, навпаки (з українського боку), заспокоювати себе тим, що це тільки план, анахронічний політичний прожект, немає підстав, бо творцем і прихильником цього нового напрямку політичної історії України (нового порівняно з тим, що був започаткова - ний у серпні -- грудні 1991 року) є реальні Й Вагомі ПОЛІТИЧНІ СИЛИ. ЯКІ Ззаймають визначальні пости в системі і законодавчої, і виконавчої влади. Нинішній Президент України прийшов до керма держави, виступаючи за зміну попереднього курсу української державної політики, ЯКУ ВІН НаЗВав «ІЗОЛЯЦІОНІСТСЬКОЮ », І, ВІДПОВІДНО. за зближення з Росією. Під час виборчої кампани його група підтримки вдавалася до прямих антиукраїнських провокаційних випадів. У своїй парламентській промові під час вступу на посаду Президент України Л.Кучма проголосив дві провідні ілеї своє! ЄЗМІНОВІХІВСЬКОЇ» ПОЗИЦІЇ Належність України до євразійського геополітИиЧНОГО простору (1, Ясна річ, подальший історичний рух нашої країни в тому напрямку) та надання російській мові статусу офіційної, тобто і формально, і практично -- другої державної в Україні. Невдовзі намір щодо російської мови був доповнений (чи помеякшений? -- у відДпОоОвІДЬ На ДОВОЛІ потужну критику цього задуму українською громадськістю) ідсєю регіоналізації гуманітарної (Культурної) політики держави. Гворці концепии, шо президентського оточення, ще не розкрили їй змісту, але и так ясно
національно-Культурного регіонів України видно, запровадження оФішиної двомов НОСТІ са на практиці ОдДдномовності - російської) і проведення віІДпОВІЛНОЇ КУЛЬтурної політики владною силою регіонів
«ПракІсСсру
Як відомо, Донецька та Луганська обласні Ппри.єЄїния пи ухвали про офіційність російської мови на території їхніх областей, аналогічне рішення намагалася ухвалити Харківськл
Ради народних депутатів уже
ооласть
Усе це означає, що в разі втілення в
життя згаданих декларацій на оільшіи час - тині української територі! Південних областях, буде збережено, законсервовано г
0вбСім припинено прошек СОМОУуСВвІДОМЛСННЯ 12
НАРООНО ТЬНКІСТ! « ррІНеД
україншв. ,Іо речі, 25 листопала 1994 ро мо
ВИЙ Ла 3 шо йдеться про пристосування державної політики в еФфері культури, передусім мови, дотеперішнього
Мається на увал-і, ОЧС-
В|| СМІЛНИХ Та
здобутки ОЗ ГОТОСОТЛІТНЬОЇ русифікації України | Ззагальмодано чи Й
іІжЖСРІ1ІУ
пн ЧУ 0 они и жо о
- рик
украї на-держава національна
ППР
панно ПЕРА ЕР
и и во нн
ЮРІЙ БАДЗЬО
УКРАЇНА: ЧЕТВЕРТА СПРОБА
з до ЧИ ВИЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ?
прес "конференції 104 ПІДСУМКАМИ ВІЗИТУ ЛО США Президент Л Кучма, відпоОвіДЛлЮюЮЧчИ журнанстам на пряме запитання просвок ставлення до «мовних» ухвал /І онешцької та Луганської обласних Рад народних ДСПУТОТІВ, НФЄе Сказав ЖоОлноОГгоО Кк рИТИЧНОГгО Слова НО 'Ддресу сепаор ІТИСТІВ І ПІДТВерЛІЇв СВОГ Ппередвьвноорні обоішянки щшоло ПОЛІТИКИ В Україні
Отже, політичний рух за обмеження суверенітету У країни, передусім суверенітету українського народу ,їа користь Росії чи навіть за повну вілмову від державної самостійності нашої Батьківшини після нових виборів до Верховної Ради ( якіхній наслідок) і з приходом до влади нового Президента вийшов на державний рівень ( згадаймо підписаний, Ї. Кучмою «Меморан - лум»). Дотисепаратистські і відверто антидержавні тенденції існували в Україні у вигляді локальних етнічних рухів (російські та проросійські організації Криму та Донбасу), соціальних конфліктів (провокованих явними «тіньовВиИмиИ» ПОЛІТИЧНИМИ СИЛами), а також у формі підпільної, «нашіптувальної » пропаганди, спрямованої на поганьблення, пониження авторитету нашої держави та її тодішнього керівника, насамперед Президента Леоніда Кравчука.
Вихід антидержавним. антиукратнських тенденши в українському суспільстві на лержавний рівень таїть у собі смертельну небезпеку для Україничерез те, щов умовах економічних труднощів та недостатньої національної самосвідомогі значної частини народу влада чи окремі її гілки та представники можуть легко маніпулювати поведінкою людей у своїх групових інтересах, проголошуваних або приховуваних. Тим паче щоітснує простий механізм «законного», начебто демократичного, антидержавного перевороту -- через референдум
Як відомо, цей механізм уже використовується: у ряді країн -- учасниць СНД (в Росії, Україні, Білорусі та Казахстані) ІнщЩІЙОВаНО ЗОІр підписів за проведення референдуму щодо ВіднНОВвВЛення «СОЮЗУ» Звернімо увагу: кампанія за нове «воз»єднання Росі, України, Білорусі та Казахстану в єдиний економічний, політичЧНИЙ Та оборонний союз» (так звучить запитання, що його пропонує винести на референдум виборчий блок е«Российский гражданекий союз ( Гретья сила)» -- В Роси) почалася відразу в чотирьох країнах 1 невдовзі після перевиборів Верховної Ради та Президента України.
Власне, творці імперського руху не приховують ні себе, ні своїх дій. Вони належать до легальних організацій, сидять у парламентах 1 заимають високі державні посади, координуючи свої дії в міжнародному масштабі Уже проведено в Москві -- в грудні 1994 року -- другий «З'їзд народів СРС Р» (21), на початку січня цього року відоувся так званий «Міжнародний конгрес громалян «Доїтнтеграції -- через злагоду», в якому взяли участь представники відповідних політичних сил Роси, України, Білорусі та Казахстану і на якому було ухвалено рішення про започаткування збору підписів за проведення «союзного» референдуму. У
оботі «з'їзду» брав участь керівник КПУ Її. Симоненко, учасниками еконгресу» від України були представники Комуністичної, Соціалістичної та Селянської партій, Громалянського конгресу України, Спілки промисловців 1 підприємців, «Оошества русского язьтка», | також офіційна делегація Верховної Ради Крима Привітання на дреси «еКконгресмеснів»е нНадіІЄЛАВ Голова Зерхов ної Ради України О. Мороз (/")
3 хСьЬОГоО ВИДНО, НОТГАНЄННМКОМИ ГА орг ІТТ міТОрРЯИМИ руху 30 ВНВІДНОВЛЄСННЯ ЄФСО ЮЗУ»е виступають ПОПІТИЧНІ ПрОКІ», КО
ишні функціонери КИТ РО, конкретніше
КОМУНІСТИЧНІ 141 прокому наєтичини еррРррУ російського великодержавногоспрямуван ня. па шосе КОНКреТНІШС "- росінськийм імперіалізм комуУнІСТИЧНОГО З барі ення га мого п ята колона в респуддаІках ко ишнього Радянського Союм
| | « УжЖсС ІМЖІЙИНІ особ |НВІСТЬ СИТУАЦІЇ ЛКУ СЛІД УЗЯТИ ДО УВАГИ | ЮОнесСтТИ ДО СВІДОМОСТІ ЯКНаАЙШИРрШОоОГО КОЛА ПОЛЕМ
Політичним центром та ідеологічним
МОВНОЇ
носієм обо єднавчого руху Росія та ПОСТІ « ІБІМІНІ МОНШОИНИ країн І. ЦІО виникли на місці СРОР. Корінні народи |нобОопоОсТтаЛлИиХ держав причетні до НЬОГО
пише своєю ленацоналізови оютастнічно
ПОЗМИТОЮ
1 усСисфІкоОв НОСТІ І ПО С ДО0рО ВИДНО
(утже, нині ВРаМК ХСН пої горюєтьсоя
(ІЛСТИНОЮ і МІРУ СНОС І
ТИЧНО! Ннезриаоєїй
ІСТОРІЯ интердлвиженнисм» у країн х Прибалтики. МОСТІ 11 утверяжжут ІЛИ СВОЮ ДЕД жавну самостійність. Одначе | ОДНІЄЮ СУТТЄВОЮ РІЗНИЦЕЮ ку мусимо врахові Гі. КіТОзне чОЧІЄ М НОВ Гі71( жі - вою чергових епрогресивних тенлувими Прибалтик відривалася Від ІМПеРІ
уКетеїи річ рІ загалі нодемокр ТИЧНОЇ орево о ПІЙНОГО ПІЛНЄСССеННЛЯ | широкого н зролного наступу на самодержавство КПРС, с? ДУПСТВО ЯКОЇ У ( примня ГТТІ СУСПІЛЬСТВІ ЦІС не Ом о злтінене життєвими труднош 1МИ І ЛНОВОІ, ДЕеМОК
си. Підтримки
рОСІЙХ ь К.Ї
проолемами, що виниким ратиИчНОЇ!І Влади Нині ІНшИ М з боку стихи історії вчорашні колонії та демократія вже не мають, наслідки боротьой тепер залежать вик тючно від спіІВВІДНОШенННнНЯя реальних - ) фізичному вимірі також -- сил сторін. Від реСЛІС ГИЧНОСТІ | ПОВНОТИ ОЦІНКИ СИТУПЦПИ Отож не обдл ДІМО Се бе пІІВвИЗзноОю Небезпека чатує 1 з правого боку. Я сказав би навіть - більше 3 правого. ро тут вона маскується прогресом об сКТИВНИМИ ЗакономІрнос ТЯМИ і гим ілеологічНИМмМ пПОКрИВвалом МОЖУТЬ Ххо- БНЛАТИСЯ Ф
значення
Лем ОкролЛтІЄЮ 1 Г11/
Ікти першорядного історичногі
гіаприклад, про той самий есо юзний» референдум
Доки ми обоурюємось антидержавною ПОВеЛІНКОЮ КОМУНІСТІВ І СОЦІА ІСТІВ, ІАХНЮ КаїноВвмі робот) СПОКІПНІСІНЬКО ВеСДУТЬ - ІНТИКОМУНІСТИ, демократи, ліберали Виявляється, виборчий блок «Российский гражданский союз (Гретья сила)» (Росія), який почав збір підписів за референдум про «возз'єднання» Росії, України, Білорусі ТО Казахстану ВеЄдДИНнИЙ СОЮЗ» І(ЗГаДаЙМО комуністи саме такою юридичною форму: лою визначали СРСР) «об єднує Міжнародний конгрес промисловців і підприємців Аркадія Вольського, Партію більШОСТІ, ряд інШИХ партій 1 рухів» (цитую за матеріалами інформаційного агентства «Интерфакс» від 12 січня ц.р.). Того самого Аркадія Больського, який піл час президентських виборів в Україні приїжджав до Києва для підтримки 1 Кучми (їхню зустріч поклзувало УКраїнське телебачення)
25 грудня 1994 р. в інтерв'ю російськомовній радіостанції «Свобода» голова Союзу промисловців і піІДПРИЄМЦІВ Роси Аркадій Вольський сказав, що активно ведеться роботл над реалізацією ідсі за проведення референдуму в колишніх республіках С РСР щодо вІДНОВЛеННЯ "ЄДИного союзу». Створено відповідні ІніШшативнІі групи. Практично, заявив п Вольський, після президентських виборів У Білорусі та Україні справа стала вже на державний щабель, адже між російським Союзом промисловців і підприємців та аналогічним Союзом в Україні, шо пого до свого президентства очолював /Ї. Кучма, оуло пІДПИСаНО УГОДИ, ЯКІ ЗАаКЛадають економічну основу нового державного об'єднання. Так само 1 з Білоруссю
Киянин Володимир Малинкович. колишній дисидент, гарячий демократі не менш палким патріот «слЛиного союзу», 13 грудня минулого року вінтерв ю тій самІЙ «С вободі» повідДОмМИВ, ШО 1) го грудня мав ЗАЯВИТИ про Початок свосі ІІЛЯЛЬНОСТІ комітет у справі об єднання Росії, України га білорусі всоюз слов'янських держлв, ло шішативи прихильно поставився Президент України Л. Кучма, але. на жаль. ЧЕеМеНСЬКЮІ пПОоОДП перешкодили еПправі
У . У 20-х числах грудня минулого року в Києві ГОСТЮВАВ и уча Комуни ПЧІНОЇ парти Російської Федерації Г. Зюганог ЗМ )уСТрічався з готовою парламенту 00)
1 11 ре 11
Морозом, мав тривалу розм: У Повернувшись ло
мТеаїсИКкору КУЧМОЮ Москви, п, Ззюганогв зля! 4 КОреспонлеєн ГОВІ ІРГеНнІСТВа «Интерфакс «ТСНДенйія», спрямодана на віднопділення градишциних МІЦНИХ ЗВ ЯЗКІВЮ
УКРЛЇНИ, ВІДЧУВЛЄТЬСЯ На ВСІХ управтиининя НО ВСІХ КИ 0СЬКИХ у тому числі з Президентом .| КМАІМОЮ | Головою Верховної Рали ОО) Морозом а УА ЧТО ОДЛЛОВСІСНИ російсько КИМ ДО НЗОКІЙ У ПОДПРІОМУ О0СЯЙ1І
|ШИиТУЮ і МАТ,
ПТО
ч
РОСІЇ ІЛ БІНРІЯ М
'уУСТріІчах
о Укриї ме І ПИДКОС Ин еркракса від 23.1. 1994 р | ЯКпІЛОМО фракція Компарти в 1срЖЛІ ПІЛА мм! Рох І гуУПЛОЧчЧИ ДАО РО! РОР. неоса
ЗРоРІВУАРИВ | 1 ПЕ Уб 11 Р Терни || | І) | і ІЗ
СР й ім
1411 ні ЛнНноОМ |
иоразої
1 М. ІННО ї ІДННЯ Пп р |МЕНТСЬКОЇ П21 р ) но чию М "ТИ питання про Ди 1 11 ІіНСЬКоО УгоЛи ПИ, | ворення ( 1.1
ІТоліТИЧНИЙ ЧАС рухається дуже Шви.
о. 20 січня Державна Дума Роси прийня-
| ухвалу про те, шо на засіданні Луми є ОТО буд розглянуто проєкт по ви під назвою «О воссоєдинений Россинь ГП ох ек її ре іоачлє склсування ДІЛОВе ЗЬКОЇ ТОЧНІШЄ КЛаді ГОСІ ССПУОЛІК ко
ИШІНЬОГІ Фу 4 ІЛЛЯ «Радянських Гі ІТрІ "ТІВ 1ОФСОЙТеСЛІВ інтеграційних
ТО
роце Ів НаГс у ПроОсСКкТі пос танови мова йде не про Радянський Союз. а про Росію -- У МежаАХ ( РСР | Гого самого дня, 20 січня Президент Росі Б-ЄЛЬШЦИНІ |Ірезидент Кк 13 Іхстану Н Назароаєв підписали угоди проооб єднання І СИЛ ДВОХ КОЛІН митний простір Між ними хоро- НУ ЗОВНІШНІХ КОРДОНІВ ( Н | Про громапянство. Ці угоди означають по суті, що Казахстан перестає бути окремою державою 1 входить до складу Росії як Федеративна частина. За Казахстаном ПІШЛА | Білорусь. 3-го лютого Президент Білорусі О, Тукашенко заявив останкінській програмі «Время», що він сам особисто вис- ТупитьзІНІШатТИВОЮ проведення в Білорусі референдум а створення «оратерського ее) оку А Межлх ( 1. ПСОСДЛУСІМ СОЮЗУ 3
зоройних
СП | ОА У
ГОСІЄК ге ЗВУЄТЬС) Ша 1О МОГО СХВаІення, проект постанови державної М Ми О воссоєдинений Россимй»? До ОСЧІ, З брозгляд иого на засіданні думи Проголосувало 229 депутатів, проти -- лише 9, утрималися 4
Скандально відомий вождь Ліберально-демократичної парти РОСІЇ В Ж ІринОВвСЬкий, якого Єгор Гай таруважлє фашистом, закликав провести 12 березня ц. р. дострота парламентськ виоо-
ї в колишніх радянських республіках
референдум про «відтворення нової держави» Проект постанови Державної Думи «О воссосдинений Россик» містить АКЛИкК До ВСІХ Каїн учасниць СНД «дооровільно приєднатись 40 РОСІЙСЬКОЇ Фе пер щи
Іртія більшості» (Росія), шо входить
Кові ПрЕЗИДеНТСЬКІ
ри,
ЛО олок РОССИЙСКИ! гражлаансекий союз (Г|ретья сила) - Іс УГОУПУВАЯОНН? росІйс ЬКИХ МОНООМІСТІВ, їКС ЦІС на початк
листопада 19954 року оголосило, що ним чорано міІЛЬНОН проведення агальнонаціонального ре Фе рендуму щодо відновлення в Росі! 1995 монармі Романових. Згідно російським законом гелер ресеренлум и ІЗВИчЛМНО, ЯКЩО ВНОСЛІЛОК ПСОСВІДКИ ОУДС піДдТВердженоОсСсправжність підДПИСІВ), і дер- Жава на ного фІНансуУВати Гаким чином рІнНТХ учасниць СН, РОСІЄЮ сур ЄктивнОона різних умовла 10 ЄДИНОЇ ПОСІЙСЬКОЇ лержлви) виступа" ють, складаючи один дружній ряд комуністи, соціалісти, демократи, ліоерали 1 ІШИСТИ (ВІДВСОТІ 1 В | оериидемократів), монармети 7 українського ооку в цьому ряду бачимо комуністів: СОЦІАЛІСТІВ |! ГОЗНАЧИМО ТАКІ ринковиків проросінсьКого спрямування - 1 перші, зругі персоніІФфІКОВаНІ! поважно. ЯК КЖУТЬ ПОЛЯКИ
ПІ ІПИСІВ роко немину " її У( 1 | "1 зашцю кран т
Гай З леми ІДНО І
вілА-СРСР
МІСТЄ ОЦІ
УЖ
ІНО Я Кклцо ПОЛДИВІТИСЯ НІ ворушливу ВС: ССЛКУНАаШИХІН еграторів очима історії то СІМО ДТИДемОоО ВвИСНОВК по В її ПОЯВІ НЯ ПОЛІТИЧНОМУ НСООСХИЛІ НІ | 1 о мМОЄ НІЧОГО дивного. На початку століття російсьм МнерІЯ ОСОЩеНО ВІТрОМИ СПОМИ уміла ОНеСрнутик рИХОЇ ВІЙ сеос
МОМУНІСТИЧН іме НІЛ грунті
7.91 Рі чиї ІОГІЄЮ) (І ІМІЛЄРДІЇ. ((ДИНОГО СОЮЗУ» поро" молися РАД ЩІ РІ о) ГІВ ие) РІРе деррьмою Міні БОНЯ Поагне хосрегти сегх пІЛНОВИТИСЯ у пов ому оОрсЯзі пристосовуючисі Те ЦОВИХ СТОбИЧІНІИМ Се ЛЛлІЙ " ри чи! прогре
-ПВНИХх й нов:
СІРІ ЙНИХ ТеЄНОІСНОЦІМ |
ВІМ Я ерозз єднання Росії» червоні Й ОМІ! НОХОДЯТЬ СПІЛЬНУ МОРА емократично» Приймаючи до своїх ла! коричневих УСС ЛОГІЧНО Зовк не винен, що ВІН Вовк ІПОМмУ ХОчеть ріІСТИ КОМ Чи пак ТИ Пиву ІНШІ наша теляча ПІСЧУТЛИ ВІСТІ о історичних реалій Не"
10 ІтИикВ
І її і и чьмі ських | "1 ТУнденції, які загрожують самому ІСНУ: С 11:)15Х 1 роду МІ м іс прагнемо МОФ .111|Ї ВС! СВО СИЛІ пі1оповано У ГІ ЛОТА ПОЕТ омнести о Сі змоєт УЗ ПІЛЬСТІ речрирум цілу про тч що пи чем і ї« ( пен
і-- БТР п ЧР РН А РР
Оригінал українською · переклад оновлюється
"А.
УКРАЇНА В НЕБЕЗПЕЦІ. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
україна-держава національна
РЧР
Української держави не вийдемо на рівень аналітичного осягнення усієї сукупності проблем як одного історичного цілого, усі наши патріотичні зусилля залишаються
відтинку вона скрутилася в середині |/-го алеко не всІМ. Знаючи вже завдяки століття в клубок прямих протиєтоянмь, ) | імтепер нашональним умо- | Існуючи до гого часу У ВИГЛЯДІ сприятливій і - | ЗАЛ У С вамо певну суму історичних «рактів ІЗ історіографічних претен | |
агальнорвіломо. Хочай ні - Не ВСІМ віДОМО
й РРО " і) - - и і чі нашого радянського мину пого, УКРОЇМСЬКе кови) на всю спадщину Київської Русі, ОСЗПЛІДНИМИ Нє окресливши й чі "Р і) , - РО Р ШуБ Р | ' чі і ї і « ІСМ о «торій піастуУпПпнНа в тому розумінні що СУСПІЛЬСТВО, ОДН че ШЩШеОНе усвіДОМИЛО ІМ отже . На У крана М У Ан рашоналісти ІНО З со но лу - і - З зпейс » . і є і " м й ся она З ч ЯК СИСТеМА якаісторичні обставини резль: У Переяславі о року ЯК ВИ ІНСЬ ЙОГО ЛОГІКИ, 2 ВІДТА -
ВОНО В ОЗОН СНОМ ПАркЕ РАМ М о б ного життя ВСІХ УКрЛЇНЦІВ воно ше Не В гру дни 199 1 року ) У країні! Росія зійшлися пра восвідОМОСТІ ! МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ - і Р Й . чи ї - з г М з й іі ї . й об - - чн 7 | РУ | і - А АН ітек Со звело цих фактів до своєї історичної! | НО «братерську раду» з двома протилежнии людей основних регуляторів ІХНЬОЇ
І П« ІТНІ« ДТ УТ 1« зн . з
ми намірами: Україна -- щоб заручитися підтримкою одновірця в нашіональновизвольній війні проти Польші, Росія вважаючи себе єдиною спадкоємницею Київської Русі (Як 1 СЬОГОДНІ -- СРСР). - щоб забрати «своє». ,
Перший союзний , міЖДержавний договір між Україною та Росією , укладений у середині 17--Го СТОЛІТТЯ, МАВ СВОЇМ наслідком нетільки політичне, економічне та культурне поневолення Укаїни «союз: ником», а й заперечення самої етнічної окремішності українців, їхнього Пприродного права на самостійне, незалежне від Росії історичне життя. Звичайно , щоб лійти до цього ідеологічного, теоретично-
поведінки; наші слова та аргументи, наші скарги, болі 1 надії не досягнуть алресата --їх умить поглине пустеля несприйняття упердженості. Ідсологічно ї Психологічно ми станемо беззбройними -- немічними.
Між; державні, правові вза.мини України з Росією почалися в епоху Богдана Хмельницького, Сучасний академічний історик, дослідник проблеми, про українсько-російську Переяславську угоду пишетак, «Москва, укладаючи договір. визнавала Україну самостійною 1 незалежною державою, однак , виходячи зі своєї самодержавної, загарбницької політики і дивлячись на Україну як на ) майбутній набуток свого царства, прагну-го знищення українського народу, треба | ла обмежувати українську державність, було вчинити над ним велике фізичне | ставлячи за кінцеву мету замінити протекнасилля , знищуючи ЙОГО ПОЛІТИЧНО І | торат повною інкорпорацією України».
памяті, до моральної самосвідомості етносу. наші і країни. Це найважливіша проблема сучасної Української держави га п перспектив,нашого національного життя взагалі. Емоційно-моральна глухота українського загалу (І не ТІЛЬКИ «обивате - ля»). коли заходить мова про Наши нашональні потреби й домагання, ство-
з ідеологією 1 практикою ОільшоОвиИзЗм) УтопіІічна КОМУНІСТИЧНА ІДСЯ побудови на «емлі Марксового «царства свободи» пшла історичним шляхом, рухаючись від ситущіци до ситуаці реальної і зрозумілої полям, передусім соціальним низам. | авжли більшовики були на вершині епро-
гресу», виступали речниками «народних ц ее ан інтересів». Отак вони гордо ступали, поки рює атмосферу, в якій домре поч аа
не довели країну до страхітливого «царст- | ахрезнянн охупантколони коз - гпоресій. Зал злободе грідний» ЯянНИЧар чи жа. ККУ зле всеохопних репресій. 32 злободенни - рід | | | » ми життєвими КР лемАмй не всім було |! безцеремонний демагог-Інтегратовнми видно загальну картину завтрашнього дня, мосферу В ЯКІЙ зарано сі ооо че всім думалося про те, куди йдемо питпукраїнської де рац 5
офіцІЙномо а Наприклад, ВІДСУТНІСТЬ
Отак і нині. Міждержавний еконо- : рак пчний еонаруінн МЕКОУ Ро тут поганого офіційної делегації ВІД Донецької ооласті
а лерж | 7 (иєві 1993-
-- координувати економічну політику дер- ЧЕ разово во жав? Економічний союз? А діда не краще у Пи ть
, 5 | Пам»еять провиморених голодом міль ІОНІВ
-«пільними зусиллями виходити з кризи. ам! - |
Інтеграція країн СНД? Але ж і продано українських селян не діЙШЛа до владних
Європа об'єднується! сердець цілого регіону держави: Нібито
Масова свідомість ковзає своїм погля- | УКРАЇНСьког р. ан з злом по верхівках окремих життєвих колізій Ні помиляється а00 хитрує класик" не
о 3 5 ! і "Р О! і не бачить лопіки явища. Тієї логіки, яка СР Бо том; о КОДУВ Ко завтра стане гіркою правдою реального | ФП о ДУкЕ рамах міс о с ЖИТТЯ МІЛЬЙОНІВ, УСЬОГО СУСПІЛЬСТВІ А | мувипадку - якщо заоути, чі
суть нашого «явИиШа» полягає в ТОМУ, що - "що це нечувані віСТОРІї ЗЛОЧИНИ ТІЄЇ
духовно. би (Олена Апанович, Українсько-російський У двадцятому столітті внаслідок друго- | договір 1654 р. МІФИЇ реальність. - К. 1994
го входження України в союз із Росією, | -с. 37). точніше , внаслідок другого загарбання Отож, виходячи зі своєї мети, Росія України Росією , історія повторилася з | відступається відугоди, фактично розривеликою точністю: ми втратили і політичну, | ває договір , за спиною України веде і культурну автономію, і національне по- | переговори з Польшею про долю неволеня знову дійшло до заперечення комин НИХ земель, вводить СВОЇ ВІЙСЬКА В 5 зн аержави, нею породжені трагедії мільйонів | самого українського етносу, ЯК І ІНШИХ країну, придущуючи український опір мова йде не про АГ ОДУКОРЕАНУ п є влнано елей ратедтиній я народів. неросійських етносів СРСР. Такий теоре- | російській експансі, спочатку обмежує, про ою ецтаннИ У А посада у о 10 А що варта голова при такому серці? тичний 1 практичний зміст мала тодішня | 14 потім знищує будь-яку автономІЮ про усвідомлений дооровільний р; Яку ( чию!) державу вона збудує? Яке офіційна доктрина про єдиний радянсь- | України, насаджуючи в НІЙ свою
г Кк Ус | начеото ОсзЗзумовно б | п баб жест ой ог ря це У НЕ суспільство витворить" Які права і яку | кли народ як нову історичну спільність | окупаційно-Колоніальну адміністрацію І руни: зриньой рабом соціальну справедливість забезпечить? людей.
з х створюючи для українців режим постійних Б ке вк дерен нано ет У тому, що серце глухе, винна голова, Русифікація в СРСР була тотальною, | репресій, тобто закріплюючи завоювання криття 1 п т зупжзудтасаисчи ооаановенат ЙКДИМ сліпа наша голова. Затри роки національної | вона охоплювала всі сфери життя --
зрсвучавнвоя ЗАДИМ У країнських територій | асиміляцією ри О | НЯ ТИХ, ХТО Не ЗЗУМІЄ 200 А | - - б М - Чон т Рона сто- | свободи українська інтелігенція, інтелек історіографію , економіку, політику, куль- | економіки , урядування, культури, мови -- вдає, Ш роз; лук і 4 туру, мову, ідеологію, ба навіть людську
| ; - - ос туальний та політичнИЙ Провід Нації не | й. етносу Взагалі. р ЯНаНи о ни спромігся поставити суспільні процеси в | людську психологію. Особливо жоретоко
начно написала на своєму державному | Історичним контек є настільки виразно й | й цілеспрямовано воювала Росія з
прапорі: «О воссоєдинений России» (про- | ЛОГІЧНО. щоб наші висновки, гасла й дек- | самосвідомістю українців. і ект постанови Державної Думи РФ) УТ ларації | могли правити для СТИХІЙНОЇ, Сили були нерівні, жертв завойовник би краще сказати - ена своєму державно-масової СВІДОМОСТІ За надійний іІсторичне рахував, його поліІТИЧНа, ЄКОНОМІЧНа І ау тлиті». Бо готується вона до бою -- за | НИЙ орієнтир у ласіринті фактів, явищ і | культурна /| експансія доповнювалася аВелику Росію» | вже чуємо п перший процесів. У тому лабіринті, з якого зможе - фізичною колонізацією чужих територій, бойовий клич -- Чечня! | мо вийти на ясну дорогу ефективнодо тож не дивно, що здобув він багато. Пікаво, як собі уявляють українські | творення справедливого й доброго життя На кінець 19-го століття серед освіченої комуністи соціалісти відновлення СРСР | лише в одкому випадку; тримаючись за | людності Києва українською мовою говоси начебто оновленого «братерського со- | ОДИН ланцюг 7" за національний ланцюг | рило всьогокілька родин. Через п»ятдесят б років після входження радянської України
9 зд . | історії, історичного поступування народу. юзу»? Алже в Російській Федерації пере- | "- 5 - | | и 5 важає дух і сила «Великої Рол а не ідея о правда, що основне зараздля збере- | в політични союз ІЗ Росією український
То хіба це не стан війни -- за ЛОГІКОЮ права 1 реального політичного становища завойованого народу? Війни, що мала, у відповідь, прямі, безпосередні вияви з
раїнського боку: збройні виступи проти осії частини українського козацтва, а згодом -- гетьмана Івана Мазепи.
На руїнах царської Росії, до складу якої входила Україна, у вирі революційної і водночас українсько-російської боротьби народжується 1917 року Українська держава -- Українська народна республіка,
рівноправної спілки вільних народів, 1 це ження Української держави, для утвер- | народ, маючи нібито свою суверенну дер- | УНР. Як відомо, російський уряд Леніна ВИДНО ВСІМ. ХТО ООЛІАЙ УПІВОКО бачить І дження нашої: незалежності -- Це жаву (УРСР), став практично нашональною визнає нашу державу Але тіЛлЬьКкКИиИ З ТактТиЧч-
напіввуха чує, що робиться там Після | якнайскоріший вихід із економічної кри-
першого ж кроку України в правове поле, зи. Проте матеріальний добробут не дає спіЛлЬфНЄ З Росією. посилиться (бо вона автоматично гаранти державності Рух 32
менщиною на своїхетнічних землях. Ішов активний , зумовлений політичними о00- ставинами 1 запрограмований російським
них міркувань -- із тим, щоб невдовзі послати проти не! свої війська. Іе, що ми звично називаємо громадянською віЙНОЮ
ніколи не припинялася) боротьба | вІДдОКремлення Квебеку від Канади ви- | державним центром , процес фізичної | в Україні 1917 -- 1920-го років, було російських патріотів за всю Україну, ї | Ростає В кінцевому підсумку не на | колонізації України росіянами. Отак 1 насправді, в СВОЇЙ історичній ОСНОВІ, вестиметься вона всіма засобами не | економічному грунті Рівень життя у | стала Україна українсько-російською -- з | російсько-українською війною -- загарвиключаючи й зоройних Невже радянські м Прибалтиці ОУВ ВИЩИЙ, ніж у одинадцятьма міІіЛЬКЙОНам РОСІЯН |! оницькою. імперіалістичною 3 боку Росії П Симоненко, Б.Олійник, О.Мороз, | РОСТ; проте саме прибалтійські республіки | «російськомовних», значною МІрРою "З | і визвольною 3 боку України. Перемогла
найактивніше виступили свого часу за вихід із СРСР
Самовизначення нашій, їхня боротьба за державну незалежність -- процес самодостатній, економіІКа | в ньому - чинник суУПУТНІЙ, ВТОРИННИЙ, вторинний також і втому розумінні, що ефективність нашонального господарства забезпечується врешті-решт свободою виробника -- свободою особи 1 цЛОГО Народу, який є колек - тивним власником визначальних засобів виробництва. Якой Україна на початк)
пришельців!
Та це ще не все. Не мали ми, українці, спокою На свої землі | ЯК СВОЄріДНаОЯ національна меншина. Були ми меншиною, гнобленою і цькованою Росією. СВІТ | ми самі ще не усвідомИЛИ Й не ВІДЧУЛИ серцем, що УРСР була не просто колонією імпери -- протягом усіх сімдесяти радянських років український народ жив в умовах свіжО-ОКУПОВАНОЇ Країни, надзвичайного стану , коли за найменше порушення режиму на тебе чигала куля заво-
О Ткаченко, борючись нібито за «рівноправний союз», а не за «Велику Росію» почуваються такими сильними, мілітарно також, що розраховують перемогти в тій боротьбі з російськими шовіністами-ветикодержавниками 7 і навіщо їм вона, та боротьог" Якщо, звичайно, вони думають про комунізм, соціалізм ЧИ соціальну справедливість, а не про відновлення жорстокої. без перебільшення -- кривавої тоталітарної імпери, в якій розраховують
Росія. Подальші більшовицькі репресії проти України були нічим іншим, як продовженням цієї загароницької війни іншими методами, російською агресією у сфері ПОЛІТИКИ, культури, адмінІсТративного управління Кульмінацією війни став штучно створений в Україні голод 1932 -- 1933 років Мета акції -- зламати опір українського селянства, яке було джерелом і становило основну фізичну силу українства,
знову стати єдиною «керівною силою» Історична правда полягає в тому, що
ціякого СРСР як добровільного союзу
рівноправних республік-держав ніколи не
століття, після розпаду Російської імперії, утвердилася як незалежна держава, вона сьогодні за рівнем життя та економічного розвитку була б у ряду найбагатших,
йовника. У повітрі , яким дихали українці, постійно звучало питання: бути чи не сути? Окупант усією могутністю своє!
українського народу. Наслідки голодом мільйони жертв -- як у багатог'""7 світового масштабу війні!
Нас завоювали, але ми не 3177мся
було, СРСР не буві федеративною держа- | пропаганди відпоВІДав: не бути! процес | Скориставшись кризою російської в.
вою: під назвою «СРСР»,«Радянський найпередовіших країн світу Це самооче- | інтернаціоналізації | життя, тобто | всерпні 199І року, ми проголосили -ьою Союз» ховалася звичайнісінька єдина дДервидно з русифікації народів, -- Оо0»єктивний, державну незалежність. Реакція Росії. 16 жава. російська централізована держава, Усі наці нинішні проблеми мають у | закономірний невблаганний -- ваша | мократичної, післяпутТчІвВСЬКОї Росії
у якій неросійські наци таїхні форм льно суверенні республіки реально не мали Навіть КУЛЬТУрНОЇ ОВТОНОМІЇ КОМУНІСТИЧНІЙ, СоціаліСстиИЧнІЙ, Селянський партіям доведеться а00 довесги протилежне, або визнати, що немає в них патріотичного історичного грунту під ногами і не про «оратерський союз» Клопочуться вони
|каво. 1 це теж аргумент проти інтеграторів, але самий рух за створення СРСР таки був, 1 був він У тих умовах закономірний, ішов ЗНИЗУ, ВІДПОВІДАЮЧИ інтересам | ноВОПОСТаЛИХ заданерки; оеспублік. Згадаймо історію. БІЛЬШОВИКИ перемагають на всьому терені російської мперії, за винятком ||ЇОЛЬЩІ Т2 Фінлянади Декларативно існують «респуоліки», але насправді, практично, влада залишається єдиною -- ВЛАДОЮ російської централізованої держави За цих умов рух за створення СРСР означав по суті 00- ротьбу не за обєднання, а за розгєднання оеспублік, склзати 0 по-сучасному -- за розмежування владних повноважень між суб»єктами радянського державного утворення, шо виникало на місці сторо! російсько! держави
Чим закінчилася та боротьба,
- шї -
своїй історичній основі одне джерело-етнічне, одне явище-- процес відродження | самовизначення українського єтносу, процес драматичний і трагічний. Трагедія почалася в середині 13-го століття
- Українська ранньофеодальна імперія, Київська Русь, як і належить імперії, розпалася, в п лоні, після розпаду, на п місц рорму валася окремІШня державність українців, білорусів, росіян - у кожного на своїх власних історичних землях. Вузол українсько-російських суперечностей був уже завеязаний, але він не став іще гордієвим вузлом, що Його, як відомо, можна розвгязати лише в один спосіб - розрубавши мечем. Усе промовляло за те, шо Україна постане невдовзі як єдина централізована держава зі столицею в Києві - держава українського етносу І в межах українських етнічних земель - усього їхнього простору
Цьому природному процесові стала на
перешкоді зовнішня сила - татаро-монгольська навала. Вона спотворила хід нашонально-- ПОЛІТИЧНОГО СЯаМОВИЗНАаЧен - ня східнослов»янських народів. Від неї ТЯГНеЄТЬСЯ, НС перериваючись, ЧОрніо НИЙ: гка Української Долі -- тягнеться лж до сьогоднішнього дня. На російському
нашональностнічна смерть неминуча! Без перебільшення: антиукратнська вседержлвна пропаганда була справжньою психологіЧчНОЮ ВІЙНОЮ, тотальною війною, яка не припинялася ні на годину Вона супроводжувалася постійними репо еосцям Міна ізних крормах, кримінальних також. То ж чи треба дивуватися, що люди не витримували й «інтернаціоналізувалися», пристосовувалися до російського середовища, соромлячисьчи боячись говорити українською мовою. І ця боязнь не була безпідставною саме лише послідовне вживання української мови автоматично виділЯялоО подину з «поміж російськомовних епростих радянських людей», протиставляло її середовищу (енародові»"!), і влада , зокрема п спецслужби негайно звертали увагу на цих людей, і наслідки були практичні від благонадійності людини в очах начальства залежлло ії реальне становище.
Розумію: коли я кажу «війна», «окупація», »надзвичайний стан» тощо, це звучить як метафора, пуоліцистичне перебільшення. На жаль, це не так ті слова означають реальний стан речей, |
ДОКИ ми у свои розмові про власнестано- ВИЦе, ПРОСЬОГОДНІШНІЙ і завтрашній день
політичний десант до Києва російських державців -- дооре знаних тоді І тепер А Собчака. Р. Хасбулатова та А. Руцкого, того самого генерала А. Руцкого, який згодом очолить об'єднання «Держава» - рух за відновлення СРСР
Українське керівництво не здається Імперія пробує знову викрутитися: вуста - ми М. Горбачова вона проголошує, що незалежність -- Це ще не означає без «союзу», поза Росією. Заманити нас не влається. Фізичних можливостей навести в Україні «КОНСТИТУЦІЙНИЙ Порядок» Росія не має, Україна закріплює свою незалежність волею народу -- високим авторитетом всеукратнського референду - му. Одначе ще живий СРСР -- його військові структури на територи України навколо неї! Росія, про всяк випадок, створює собі військовий плацдарм у тилу Укрлїни -- із заходу: перекидає в Придністров я з української території 14- ту армію. На півдні такий плацдарм уже є: Крим - Думаю, що в протиборстві з Росією- СРСР самопроголошена незалежна Україна не могла б вистояти, Адже мова
Продовження на с.б
Оригінал українською · переклад оновлюється
Ген
п рем
Продовження, Поч на є 1, 4-5 |
ИШІЛА І пде нині про пряме протистояння .
з ЯКОЮ вона не | "Її комуністична. ні демокра -
Росії наший незалежності змирилася тична, ні політична ЧИ простонародна
жодна Росія не уявляла собі свого млії бутнього без України -
СДИНОЇ РрОстІПської держави,
му, ясна річ, вона пануватиме - це вже гени російської історичної свідомості) Тому, виходячи з реального співві/-
дношення сил, укрлінське керівництво, ча мою думку, вчинило правильно. шШшовши на укладення Мінської уголи
Якщо не веклалі ! ТО бодай веСдиноОму державному СОЮЗІ З НСІО ІВ ЯКо-
| | |
|
про створення СНД. Це був формально |
ВіІДСступ -- драматичний але чи меншим ризиком коли пора нами -- проти нас -- залишав: ся СРСР? Хтоб що не казав про Біловезька угоду, а питання існує, і на нього треба дДОавати відповідь. Історія, вважаю, уже
:! ризикований, ОУЛа СПИТУаЦІЯ. |
ж а т Би
ВІДПОВІЛА -- достатньо переконливо, бо |
подальший -- есендівський розвиток подій показав, що Росія не змирилася і не має наміру змиритися з українською незалежністю. Вона докладала | докладає всіх зусиль, щоб остаточно не випустити Україну зі своїх рук. Битва йде на всіх фронтах -- політичному, економІЧНОМУ, інформаційно-пропагандистському, безпосередньо армшському, доходячи раз ураз до межі прямого зоройного зіткнення (викрадення Росією з української території ескадрильї військових літаків. поведінка Чорноморського флоту) У правовій сфері Росія в особі свого парламенту, який ухвалив постанову про російський статус Севастополя. вчинила пряму агресію проти України, Зволікання нею з укладенням політичного договору з Україною пояснюється одним -- й небажанням остаточно визнати Українську державу, підвести риску під минулим -- тим минулим, коли Україна була код-но у складі російської держави.
Зробивши екскурс в історію російсько-
українських взаємин, діходимо висновку: не тільки з погляду права, а и із точки зору
реального ставлення Росії до суверенної волі українського народу Україна і Росія перебувають у стані війни, і, перш ніж
укладати угоду про дружбу і співробітництво, треба спочатку укласти Мирний договір між
ними, тобто створити правову основу міждержавних взаємин, закласти юриличний фундамент українсько-російського
порозуміння.
На моє глибоке переконання, що вирос-
тає з власного трилиятирічного досвіду, інтелектуального та громадянського, для У країни
цей фунламент може і повинен бути підвалиною тільки співіснування, а не Спільного Дому з Росією. Будь-який спільний простір із нею Україні протипоказаний, бо на такому просторі можлива лише боротьба і виснажлива (для нас) нерівноправна конкуренція, а не мирне, рівноправне, доброзичливе співробітництво. Так було -- у боротьбі не на життя, а на смерть (хто кого? точніше, з нашого боку, -- чивиживемо?) -- протягом двох третин тисячоліття, протягом трьохсот п'ятдесяти років безпосередньої війни, -- то чому, за якою логікою, на підставі чого маєм думати, що тепер буде інакше? Тим паче, що Росія не припинила їі незбирається проипиняти широкомасштабного, всефронтального наступу на Україну - з метою, врешті-решт, поглинути її повністю -- етнічно. Той, хто з українців не враховує цього, -- або невіглас, або свідомий
ворог свого народу.
Одначе, говорячи про перспективи союзницьких взаємин між Україною і Росією. маємо справу не тіЛьКИ 3 могутньою інерш єю російської історії, з рухом тисячолітньої історично! Орили, зупинити яку або змінити її напрям швидко неможливо. Усупереч відомим ідеологічним міфам про близькість І спорідненість. Україна 1 Росія, український 1 російський народи -- це два різні географічні, політичні та духовні материки, дві різні цивілізації, які, переходячи критичну межу зближення, тобто утворюючи спільний простір (у оудь-яких його вимірах -- ЄКОНОМІЧНОМУ, політичному, Культурному), відразу Й неминуче потрапляють у становище антагоністичних взаємин.Саме тому, що Це ДВІ окремі субстанції, вони можуть ТІЛЬКИ співіснувати, бути в паралельних рядах, а при взаємопроникненні вибуха - ють урешті-решт,
СЯ Історія укрлінсько-російських взлемин є для нас історією боротьби зал етнічне виживання
Ось на такій глибинній основі
|
СТНІЧНІЙ, на грані біти чи не бути, життя чи |
смерті української наці та СТиосу йде тини
ПЕР Р о В РИ
НО РЕ -
Р РРО нь
УКРАЇНА: ЧЕТВЕРТА СПРОБА
7 ян р Р ЕР
украї на-держава націон
пе ни Р інн ПЕН
масі
рна
они ИН кінні;
ДБО ЧИ ВИЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ?
драматичний Процес -Тоновлення У Кратнської лержлви, розігрується сувора драма РОСІЙСЬКО-УКРЛІНСЬКИХ міждержавних стосунків. Хто ж 1 ЛІПОВІ особи та виконавці? Які вони?
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ
В українському історичному процесі, ВІД ЯКОГО залежить доля України. після проголошення "ІСАЛЛежності нал переланіІй ПЛОН ВИЙШОВ НацІОН СТьЬНнНИЙМ, національно етнічний фактор
Усі без ВИНЯТКУ націОНально-етніІЧНІ середовища України беруть участь у тво-
енні української історі, у становленні
країни, як держави. Одначе, на мій погляд, лише три етноси -- українці, росіяни та євреї -- визначають подальшу історичну долю України, творять актуальний історичний процес, від якого залежить, бути чи не бути Українській державі, будуть чи не будуть українці народом -- 3і своєю суверенною волею на своій суверенній території ГільКкИи ці етноси є загальносуспільними силами, які безпосередньо впливають на перебіг подій, гочніІШе, творять події - історичного значення
Отже, три суспільні сили, Політична СВІДОМІСТЬ устигла зафіксувати іх в УКРЛЇНСЬКІЙ ПУОЛІЦИСТИЦІ вже висловлюється думка про те, що в сьогоднішній Україні реально існують не з формально-організаційного погляду, а посуті - три парти: українська, російська і єврейська
Українська і російська -- зрозуміло, 2 чому єврейська"
Річ у тім, що проблема становлення сьогоднішньої! Української держави | перебудови суспільного ладу України (це процеси взаємопов'язані, взаємозалежні) не суто внутрішня, а безпосередньо міжнародна, І російська партія в Україні -- то не Тільки проросійські сили нашої країни, а й могутня Росія поруч. Так само і партія єврейська: вона -- це й Ізраїль, і США, Іі всі ті політичні середовища в ряді інших країн, у яких єврейський капітал чи єврейські кадри пануютьабо істотно впливають на ситуацію (скажімо, американська російськомовна радіостанція «Свобода», яка має велику пропагандистську силу, -- це установа суто єврейська, і кадрами, | ПОЛІТИКОЮ)
Взаємини між партіями України (маю на увазі три названі вище загальносуспільні політичні сили) драматичні і такими" вони будуть доти, доки існуватимуть самі ці партії як окремі національно-політичні угрупован - ня, зісвоїми окремимиетнічно-політичними та щеологічними орієнтирами. Мова иде про фундаментальну історичну потребу - - і перспективу: про згуртування українського суспільства в єдиний історичний колектив, в українську націю (ще кажуть: українська політична пація), вякій зіллються воєдино всі теперішні етноси України, і всі її громаляни стануть за нашональністю українцями -- лише різного етнічного походження. Ясна річ, об'єднання мешканців України в одну націю можливетільки на основі українського етносу та його мови. Так відбувалося націотворення (на основі корінного народу) і становлення централізованих держав у всіх країнах Європи, лише такий шлях існує ілля України, Патріотичне або, напочатку, хоча б лояльне ставлення до української національної держави і єдність мови -- це той мінімум історичних чинників, який здатей забезпечити в Україні політичну стабільність. Процес консолідації нашого суспільства в українську політичну націю щойно народжується, свігоглялио та психологічно ло нього ще не готові пі українці,
ні росіяни, ні євреї -- звідси пого слабкість і драматизм.
Драма починається з правосвіломості І саме тут, у сфері правосвідомості, греба шукати причини, джерело наших МІЖеТНІЧНИХ непорозумінь і конфліктів, ОТЖе, | ШЛЯХ ДО Національної ЗГОЛИ В Україні -- до гармонізації міжетнічних взаємин на ГУМанистиИчних засадах спра - ведливості і доброзичливості
Світ, щоб не розвалитися, перетворив: ПИСЬнНа хХЛлосС ос Псерервних воєн міІЖнН 100 - ца мИ 3 переділ територій, мусить мати в СВОИ ОСНОВІ ПеВІІ Іівера!: підВаЛлинИи Ідеологічним «Фундаментом сучасно! СНПІТОФСЧЛОВИ ( принцип загальнолюлським
прав людини ; наш ональний прова
г жи СНІОєЄТЬСЯя нашинасамовизначення. якос ПИСНІ
По умі нашональної длдермж ВИ Ки біо щи правами Колізія між правами ЛЮЛИНІ у.
наші умовна. позірна. вона існує тише а чинник політичної боротьой, д4же - ле шних людей Не оезнаціональних, позаєтні ПРИ КА Реал б оуває, і протиставлення прав подумам М нібито вищого права, праву нації! ніч а мовизначення, начебто вторинному, 99 начало 6 не що інше, як позоавлення одських прав ШІЛОЇ пн ри прав - й членів оути самими собою І самим розп ряджатися своєю лолею | | Сучаснаісторична самосвідомість люд - ства та сучасне міжнародне право І тут енавели порядок» УВІВШИ ПОНЯТТЯ екорінний народ» і «національні меншини» (або «етнічні групи»). Як відОмМО, НаШІ інтегратори-інтернаціоналісти (пооорни- Ки «прав людини»!) дуже гніваються, чуючи про такий поділ, вони сприймають пого як несправедливість -- ВИВИЩеНнНЯ одних (корінного народу) над ІНШИМИ (національними меншинами). Насправлі ж ідеться в даному разі просто про природну історичну реальність - про принцип СВвІТООУДОВИ, порушення якого протипоказане в ім'я життя! І справедливості РІЧ у Тому, шо населена Людиною Земля - фізично ормежений Простір, І ВІН поділений, а наділи Ці Мають СВОЇХ ІСТО бПИЧНИХ ГОСПОДдарІВ, ЯКІ ВИСТУПАЮТЬ ВЛАС - никами своїх етнічних земедь, ІЇут, на цьому генетичному (генезис людства) І, ВІДПОВІДНО, Ггуманітарно-свІтоглеядному рівнях залягають правові основи самовизначення нашій, історичного життя народів Маємо свій наділ на Земній кулі 1 ми, українці (етнічні українці), Правовою пдвалиною нашої свободи, юридичною основою самовизначення укрлінської нації і становлення української державності є той незаперечний факт, що майже вся територія сучасної України (за винятком Криму, де ми ділимо історичні права з кримськими татарами, за якими першість) є етнічною територією укралінців, іхньою історичною власністю -- Батьківшиною (материзною), отже сучасна Українська держава будується на українських етнічних землях. Звідси, зцього фундаментального факту, випливають права укрлінців як корінного народу і права іНШИХ ЄТНОСІВ ЯК нацональних меншин українського суспільства. Через те ми говоримо -- | справедливо говоримо! -- про Українська державу як державу нашіональнл Якби всі партії в У країні - іукраїнська, і російська, і єврейська, якби вся людність Україниусвідомила священне право українців
на свою землю (священне право приватної власності"), то в нас невиникалиб питання ші про федеративний устрій держави, ні про офіціююний статус російської мови чи регіональну культурну політику, ні про союзи з Росією.
Справді: юридичний статус російської мовив Україні означав би для українців, що вони юридично зобов'язані знати і користу - ватися російською мовою, а це було б нічим іншим, як обмеженням їхніх законних історичних прав на свої етнічні землі, елементом російської державності на території України. Посилання наших опонентів на факти налявності в деяких країнах двох чи кількох офіційних (державних або «офіційних» і «державних» ) мов цілковито спекулятивиі і не витримують наукової критики.
Так само з фелералізацією України. У сьогодніши! У країні цесуто зовнішня (щоло українства) політична ідея, носієм якої писгупають проросійські та відверто антиукраїнські сили; у такий спосіб вони протидиють становленню У країнської держави, маточина меті рано чи пізно розколоти Україну територіально, приєлнавши якусь п частину до Росії. Світовий лоспід, на який посилаються федералісти, спростовує їхні аргументи. Скрізь, ле існують фелеративні держави, вони виникали як настілок об'єднашия територій одного ет посу (АПпмеччина) або земель, населених різними стиосами (Швейцарія). А нам пропонують роз єднати оане етнічне шіле, яким є україські землі об межах сьогоднішньої У крашіської держави.
Історизм у національному світоглялі І1ВпПлоОчУВ ПИ А УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДНОСТІ Ще гакий слабкий !: несформований що СТНОІЧНОІ Меншини дозволяють собі В Пруча СЯ о СУТО ВАХ РАНО ЄЛрОбИ Укр
СКОЖІМО і ЧНОГО ер "-1рРРІС)Ї ПРА усьому цьЬОомМУ 111.1
рІрІТЦІТМ, «КП КИ б; Жонувуно том ур р
і 111с ОСІ МІНІ
М 18 О1ТИ
Я: бо УЧ сті В ПОЛІ ИЧРІОМмМ Ду За союз | Росією ВИЯВЛЯЄТЬСЯ «КТИВвио НСЛОЯЛЬНІСТЬ До Української "ержЖави , шневага до українців. Гаким небезпи нь |ІЛЯХОМ ЛІ кто З ПОЛІТИКІВ ЗОхоОЛіті надто щплеко. Наприклад, в Малині ЗИЧУ май брутньому 1ІЙНОМУ СОЮ ЗІ ІЗ КИЙ ви ІОЛІВА 1 | ІК НІРНСНН іє пює не поклала юми рук, мийос ці ООІЦЯЄ налати автономію галичанлім | 2 ТОКИХ правах "Юдини порозумітися неможливо. І ставляті Вони нас переа дилемою. оуд06мо Ч20ЛИЖУВаТтИ.
- Р - - Та - реч 2. ; - орІбуЙи 10 одного ОО ЙО ДАЛІ ЛО1ИтТИсСЯ гі)
МИ | вони», рРУХЛЮЧИСЬ дорогою рідчУЖеННЯ авіа УЗАМИ «ВОорої «трерІжуватиметься УКРОЇНСЬКаІ зержара
. - ли"
ІС мократичним ШЛЯХОМ 100 ВИЯВИТЬСЯ
шо демократія не спроможна берегти є щрантувати Укра НСЬКОМ) родові національну свободу. В останньома ви-
ПОДКУ УКР пІїнСськІ ПОГгрІОТИ-дДе мократи змушені оудуть пожертвувати демократією - в ім'я безпеки Вітчизни і права; країнця бути самим собою -- права жити
Шлях до порозуміння (а потім | 10 об єднання в один народ, в одну) націю) Важкий 1 ЗВИВИСТИЙ -- ДЛЯ ВСІХ партій. української також. Бо всім доводиться долати інерцію історії І ЗВІЛЬНЯТИСЯ ві? СВІТОГЛЯДНИХ Та ПСИХОЛОГІЧНИХ набутків столІТЬ - НеГатТивних на0утків Українцям ЕЕ рід раоського зу х) І НЕПОВАГИ Ло самих сеос ОСІЯНЯМ -- ВІД ЗВИЧКИ Панувати на ЧУЖОМУ ООІЙСТІ евре ЯМ со ВІД ПІДСВІЛОМОГО прагнення так складалася єврейська історія | трошити державні кордони птІнерція космополІТИЗМУуУ), Оуд) ЮЧИ вселюдське «(царство своооли» (Кк Маркс) всесвітню
радянську республіку (Ленін РОСІЙСЬКІ ОІЛЬШОВИКИ) ЧИ СЬОГОДНІШНІЙ «єдиний СОЮЗ» на пострадянському просторі УКОЗІНСЬКА партія, причавлена ваготою
столітніх гноблень, ніяк не випростається
Миханпло Грушевський -- перший президент України
ї - і - РО г на повен зріст, ВвНІСШІИ ЯСНІСТЬ УСИТУАЦІЮ
ГОДІ! це наше! Російська насміхлється 3 пораду суверсенітетів | незалежності І(КСОДМІННО ТАЛК УКОЛІНСЬКСО СЛОВО
російському тексті), нетерпляче зиркаю-
чи, Коли вже той «сепаратист» насититься | поДавиться своОІм суверенітетом Є вренська боїться української свободи (на МІї! погляд, це не раціоналістична рефлексія, удаючись для психологічного С1МОЗАХИСТ)
| Ї - чор «В "у "оо | цо найкращого начсеото способу обороні
- наступу. Широким Ррронтом -- ВІ поліТтИЧНОГО ПООУТУ (наприклад, нешаєная ПО ЯТО графа ЯК ОЇ україн ам о луже ХО" ЧСТЬСЯ ОО ми ше не наб0у тися в ІМС своєму! | євреям навпаки: вони вважі ють її недемократичною) 40 глодса ІьБНоОГгОо мІФЛ про лпеклниий укра нський ІНТИССМІТИ ХМ | Же «сас,ШштаОнИ» ІНТтнУКраїнських провокації. наприк 1 І(СМОРІС ІРАЦІЯ ВО ША на бозгатомільЙОНИ)
. і З ІУДИТОРріЮю: перед самим приюмдом Туаїт
оч ІШИНИМ зіЗзИитоОм 1 гх шлента /1. Кучмі
АНТИ Ккр ІінСсьЬКОЇ ТелесФліальшивки ід про- МОВИСТОЮюЮ на пою Тотворне об чи '(ІПИТОання | «11 можн тоже МО уУкраіїниям мати сСсвородил
()сі Же "ПУНЛАХ «меж ТОМ и Й "ІСПпОрози МІРнНІРІН ьТе) Тебе оолиВво неСС СИ
нетим, що вістОричниЙй процес вті
. Зі | ПОТУЖНО ЗОВНІШІНЯ СІ1112 РОСІЯ ,
- . ТУ ПЄ просто втручається, вона сама ВИХ ИІХ! . 2 УГА м пого активним учасником, каталим и . Ок і І ЛО0чИ НСІМ "С! ї ) | |«0 Я | М | ВИипі1І1ся ча СиеНарІЄМ А ЧИ ІСНУЄ СЦЕНАРІЙ? | . МІ ІПоняття си риредн.! " Ь | М
яАге Ко ім ге М! « ДАчи
пу
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Оригінал українською · переклад оновлюється
з
ТИ
ІірТрРчЧнНоО Р сх | ть. Маг грог РОСІЙСЬКОЇ громалськості г як розроблений, свідомо складений поан лм, спрямовлних на До -«нГНСННЯ ІМОИСрСЬКО! Мети повернення У країни в росінський держовниий простір |Іередусім, ІСНУЄ СЛлмМа МЕТО про це вілеерто говорить! ксрійвництво ростиської ержави, і провідні політичні сили Росії, 1 нехі11єжна ІромлДСськКСТЬ ПОЛІТИЧНА. наукова, художня, побутова А раз так щунтиукраїнська логікЛл у ставленні до У країни формується сама собою Про це СВІДЧИТЬ УВССЬ СПСКТО ПОЛІЙ І СИТУАЦІЙ У ооСсіЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВЗАЄМИНАХ ПІСЛЯ проголошення нами незмолежності
Але. гадллю, є достатньо ПІЛСТЯВ Не сумніватися, що існує г розроблена програма нового приручення України. Коли лумаю про це, мені відразу спадає на пам'ять ім'я академікл В. Прімакова - колишнього директора інституту світової економіКИ АН СРСР, а нині - керівника зарубіжної контррозвідки Росі. Пам'ятаєте його виступ 1955 року на 19-/ всесоюзній конферении КПРС -- його план демокра: гизаци Радянського Союзу? Звичайно, КОЗЛВ ВІН. треба зло ІПЕЧИТИ ГЛАСНІСТЬ 1 економічну свободу, але щоб уберегти кратну від сепаратизму респуолік, слід на «спе нашональної інтеліГеЕнцІ Поставити інонашональні кадри. Це вже було щось значно більше, ніж просто віІДОМмМИЙ УСІМ капесресівський «обмін кадрами» Думка була дикунською, але вона таки прозвуча-
ла - із центральної державної трибуни Із
уст акалемічних о Ашщевмоїй уяві, поруч В. Прімакова, стоїть А. Мігранян -- радник П резидента Б Єльцина, ідейний побратим нашого В Малинковича в справі активної пропаганли об єднавчих зусиль евсесоюзного» інтернашонального люду
зрештою, кожна з установ централь-
Р би нн за - 0 ж стотоио 004 я
ін -
СЛІПИМИ Перед ПОЛІТИЧНОЮ картою стратегічних розрахунків нашого епартнерл». А план проглядається виразно. ВІН СКЛОДАЄТЬСЯя з трьох ЧАСТИН мнапрямів, ЯКО перехрещуються і ДОПОВНЮЮТЬ один од: ного, хоч г: роз єднуються в часі, -- 9 політичного, економічного І, на крайній випадок, воєнного напрямку. Основний засіб впливу на ситуацію У ВСІХ СПрРЯМУВАН - нях олнаковин - політична дестабілізація України
Уже була мова про плацдарм - Крим | Придністров'я (14-та армія). Думаю, від них тим часом порятувала нас СНД: «партнер» полегшено зітхнув -- ага, попалася пташка!
Водночас ішла робота 1 над грузинським варіантом: розпалити конфлікт міЖ комуністами 1 демократами до прямого вшткнення, щоб послабити обидві сторони и отримати можливість прийти з «миротворчою» місією. Звідси -- Гаряча любов оОфФІЦІЙНОЇ РОСІЇ (телекомпанія «Останкно»), не менш «партократичної», ніж Україна, до палкого опозиціонера - рухівця -- тодішнього претендента на пре - зидентську посаду в УКРАЇНІ.
Політичний консерватизм народу виявився мудрішим за революційну сверблячку себелюбців. Президентом України стає «партократ» -- Тільки такий президент 1 може дати собі раду з наскрізь партократичним | номенклатурним суспільством. А суспільство переконливо підтверджує на ресферендумі українську незалежність
Отже. величний історичний факт: Україна стає самостійною державою. Величний для нас, але нестерпний для «партнера»! Що в такому разі той має робити? Ясна річ, передусім -- дискредитувати самий факт знищити його ідейно І мооально. Гак народився міф про Україну як
заурча про
Леонід Кравчук -- перший всенародноднообранни президент України
я ШЕ не ЛЕ о А ИН Я КН ЮЛ НИ НН НИ НН ИН ПАН ПАН ПН ПН ПН НО ПН ПАН ПАН Б ПОН А
ної влади Росії має свої аналітичні служби отже. і вІДПОВІДНІ ВИСНОВКИ, ПрРоОГНОЗИ | програми дій. Окремі такого характеру покументи потрапляли 1! в прес) ГА спрямованість «українських» програм ТИХ політичних сил Росії, від яКИХ Залежить п завтрашній день, отже, ї ПОВЕДІНКА шодо цас. -- однозначна : неухильна: не дати Україні виплисти нарешті з російського моря на твердь самостійного, незалежного іІСНУВАЯаННЯ
| знову. драма полягає В ТОМУ, ШО українш реагують не адекватно з усього СУДЯЧИ, У країнська держава не має ШЛІСНОЇ програми самозахисту 1 протидії російському наступові на нас Більше того, ми ще не усвідомили по-справжньому, В якому становищі перебуваємо (ї в якому ми стані) | з ким маємо справу. Тому політики -- провідники наці! -- Й Поводяться парадоксально. не гуртують народ перед неос зпекою, яка щодня нагадує про сеоє, адезорієнтовують присип тяютьноОгоО ІІсржавне керівництво Оосре СОФІ ІЗ стратегічні партнери країну (Росію), в ідеологічному Й політичному ОрсенаЛлі ( сс від «"оратерського союзу: ЛО невВИзчання нас 32 окремий народ, але наймени - ше--згоди на СамостТІЙнІСТЬ незалежність нашог батьківщини, слемені щп(рної порВаги ло наших прав
ТПпдлер «наймасовішої! 1 най поту ЖНІШОЇ» (ЯК ВІН шобить хизуватися) патріотичної
організаши заявляє раптом - коли насправді маємо гостре : пряме російсько-українське протистояння! - що ми
перебільшуємо російську небезпеку А нашонал-демократи, не кажучи вже про ПОЛІТИЧНЕ українство пзагалі, НІЯК Не СПро-
можуться сісти з ОДИН СТІЛ р» М ідуть. ОЦШЯ ИСЧУТЛИВІСТЬ 40 йисоє пек. витворен ї грива ою неЕвВОоЛлею, ! рООитТь МИ«
Леонід Кучма -- президент України
комуністичний заповідник Виходило, що Росія, з колишнім комуністом Б. Єльци-
ним на чолі - демократична, а Україна, очолена колишнім комуністом.Ї. Кравчуком, - партократична
Метод «подІілЛЯЙй І ПанНУЙ», ЗаСстОСсОВва2- ний цинічно, спрацював прекрасно. На гачок легко попалася не тільки загально лемократична громадськість, яка насторожено сприймала україньку державність, а й організована патріотична опозиція, уражена психологічним міКробом антикомуністичного більШшОВИЗМУ. У сприйнятті едемократів» українське суспільство ділилося на дві несумісні частини -- на них самих і на епартократів» («номенклатуру») - ТОЧНІСІНЬКО Так СЯМО, як : в вадцятих роках у сприйнятті більшовиків. Із тією лише різницею, що годі гедемократи» називалися комуністами чи більшовиками, а епартократи» - буржуазією.
Доля антагоністів також уявлялася од-
наково. пролетаріат (едемократів») -- до влади, оуржуазно («партократів») -- Геть Зі сцени! Звичайно, (таким двобарвним (чорно- ОІЛИМ ) СВІТОГЛЯДОМ 3 такою конфронташиною психологією створити Українську держлву у двадцятих роках зоулонемжливо-- якІНеМОЖ, ИВО УТВерДИ - ти посьогодні, У середині дев'яностих Через те неможливо, що Як Тоді вся професіна Україна була буржуазною, так нині майже вся вона -- «партократична» А Оє3 ВЛасної, національної, соціальної бази у вигляді провідного (панівного) соціального прошарку (тоді -- буржуазного, тепер - е«партократичногог) нашональна держава неможлива, Бо нікому буде здійснювати владні повноваження в штересах корінного народу
україна-держава національна
Аналітики російської парти усе це чулово розуміли | розуміють Гому вони поставили собі 32 мету усунути від влади українську національну «буржуазію» Та и бюрократію -- ТУ Частину ПОНІВНОГО компартійного класу, яка, опинившись волею історичних обставин біля керма новопосталої держави, перейшла на український бік. ях ДО Мети -- ЛІКВІДАЦІ
української центральної влади -- лежав |
під ногами -- через дострокові вибори Верховної Ради та Президента, Не становило ніяких труднощів спонукати «демок - ратичну» опозицію ступити на ту дорогу, адже вся наша тодішня «демократія» була з стані політично ЛИХОМанкИ: СУЦІЛЬНИЙ противладний (отже, і проти держави -- ще не сформованої) пропагандистський галас : ні найменшої спроби пояснити людям, шо економічні труднощі мають передусім об'єктивний характер, 1 вихід утому, щоб згуртувати суспільство навколо позитивних завдань, навколо предметних дискусій про шляхи розв'язання епохальних проблем.
Неважко було передбачити, що з переобранням Верховної Ради гі Президента політична ситуація в Україні зміниться на гірше -- для українців. Слабкі застережливі голоси лунали, та було вже пізно, бо вірус отаманства уразив і «партократів», таких монолітних донедавна. Щоправда, вірусом було інфіковано: з якогось часу Іванові Степановичу стали нашиптувати, шо Його місце -- вкріслі Президента. І він спокусився.. |
ак, у тому, що нові президентські вибори відбулися достроково, вирішальну роль зіграв Іван Плющ -- тодішній голова українського парламенту. Як показали наслідки, роль дуже негативну. Бо дострокові перевибори -- 1 Верховної Ради, 1 Президента -- суттєво зміцнили в Україні російську партію. Я бсказав навіть більше: по суті влада перейшла до її рук. Отож не дивно, що на політичній сцені України почалася активна історична гра під назвою «інтеграція» -- за сценарієм зацікавлених політичних середовищ.
І справа зовсім не в тому, що голова парламенту часто освячується словом «держава», а Президент -- відхрешується від СРСР, декларуючи бажання залишатися президентом незалежної держави, Суть полягає в іншому: який історичний напрямок вони вказують українському народові і які перспективи той шлях нам відкриває.
ПЕРСПЕКТИВИ АБО ЗНОВУ - ПРАВО ЖИТИ
Говорячи в сімдесятих роках про підневільне становище в СРСР українського народу, жорстоко гнобленого Росією 1 позбавленого офіційною ідеологією права на історичне життя в майбутньому (ідея зближення 1 злиття націй, доктрина інтернаціоналізму), Я водночас проголошував ідеологію історич - ного оптимізму. Логіка міркувань була такою Радянське суспільство антагоністичне, антагонізм між народом 1 партією (пам'ятаєте ці два КЛЮЧОВІ ПОНЯТтя соціології КПРС?) не може не розв язатися -- на користь демократії, демократична перебудова країни дасть українському народові можливість заяви - ти просвої права, отже, у своїх визвольних змаганнях ми отримаємо підтримку з боку самої історії -- ОБ'ЄКТИВНОЇ, Незалежної від нас П ХОДИ
Як відомо, було саме так: ми не самостійно допливли до берега, ім'Я ЯКОму - Українська держава (Хоч і вІДВажнО пливли в тому напрямку!), а були винесені на нього самим потоком ісТОричниИх ПОДІЙ
Нині наше становище У найважливішому -- щодо майбутнього -- не змінилося: ми знову -- власне, усе ще! -- стоїмо перед небезпекою згинути як державний народ 1 суверенна нація - 1 навіть як етнос. Відродження укрлінців явно не встигає за розвитком подій, оуоиФакОцІя триває, у разі об'єднання України з Росією вона просто поглинатиме нас швидкісним методом -- стане незрівняно потужнішою, ніж раніше, во1цеі г
Перспективи, що їх пропонує нашому народові, сказати 0, офіційний «прогрес», інтеграція, не змінилися (І Тоді, і Тепер -- це перспектива національної смерті), але стали іншими -- гІРрШИМИ! -- ОБ'ЄКТИВНІ умови, в яких відбувається наша визвольна боротьбл. Гепер історія залишила нас на самих себе. Якщо раніше, прирікаючи нашого гнобителя -- тоталітарний лад -- на загибель, вона тим самим «прирікала» українців на свободу, на звільнення від самодержлвного панування імпери, то тепер обо єктивний історичний процес (демократизація суспільства) займає позицію нейтралітету, ставлячи нас вумови жорстокої конкуренції -- щоденної
зни зо же
пи ЕР и ванни
ПЕРЕ ше он циган нннеананьннм т нн
боротьби за виживання. Нас -- ослаблених. виснажених, спотворених віковою неволею. Конкуренцши не з партнером, а 3 багатосотлітнім історичним ворогом -- російським імперіалізмом, досвідченим І! підступним. Користуючись фізичною перевагою, він диктує правила гри, запрограмовуючи для нас спочатку залежність, потім повне підкорення собі і, врештірешт, загибель. |
Наша стратегія самозахисту 1 поступу
| до перемоги мала б полягати насамперел
у тому, щоб розгадати підступи історії -- ІЛСОЛОГІЧНІ, ПОЛІТИЧНІ, ЄКОНОМІЧНІі -- 1 протидіяти ім.
Російський комунізм (КПРС) мав у своєму імперському арсеналі важку ідеологічну зброю -- доктрину інтернаціоналізму. В ЯКІЙ ідею інтернацоналізації життя було абсолюти - зовано Й доведено до концепції об'єднання | злиття націй, тобто неминучої
| національної смерті народів. Гака пер-
спектива трактувалася як об'єктивна історична закономірність, від якої порятунку
немає ніКОМУ. міфологізація певних
і фальшиво, вторгалася в масову свідомість, прекрасно слугуючи нашим ворогам. Подібну роль виконує нині ідея інтег- | рації. Мовляв, це світовий об'єктивний про- | пес, і нічого не вдієш -- із кимось мусимо об'єднуватися. Тобто мова йде саме про об'єднання, про економічні та політичні союзи, а не про прийнятне для всіх рівноправне співробітництво між країнами.
Звичайно, входження у Європейський Союз відкриває нам певні перспективи -- на відміну від СНД, яка швидко перетворюється тільки на смертельну пастку. Одначе суть справи полягає нев напрямку інтеграшиного руху, а всамому явищі інтеграції, ідея якої вочевидь обертається на політично спекуля- | тивну ідеологію неминучого об'єднання країн в одне органічне ціле. Як і в випадку з | «інтернашоналізацією», тенденції абсолютизуються, розмиваються їхні історичні межі -- вінтересах ворожих нам політичних сил. Проте в дійсності, притверезому погляді на явище, картина постає не такою однозначною, як це видають інтегратори.
Уявимо собі, що Європейський Союз | охоплює всю Європу -- до Уралу.
Створюється єдиний політичний простір із вільним рухом капіталу, товарів, робочої сили і... всього того, що маєсхід і від чого західні європейці не порадіють. Росія умить перемелює Білорусь та Україну, доходить до Польщі, пригадуючи собі, що та країна -- це ж «своє», «рідне» Царство Польське"
Або ще виразніший приклад: Росія інтегрується з Китаєм -- за два-три роки територія від Тихого океану до Уралу стає китайською демографічно...
Інтеграція як історичний рух до економічного, політичного та будь-якого іншого об'єднання країн нічого доброго Україні не обіцяє, у західному напрямку також. Викиньмо це слово з нашого позитивного політичного лексикону, коли говоримо про своє майбутнє. Якщо хочемо те майбутнє мати. Ясна річ, не плутаймо таку інтеграшію із входженням України в європейську цивіиизашю загалом, зі стратепчною орієнтацією Української держави на Західну Європу.
Не вільний від підступності -- проти нас - | процес перебудови економічногота політичного ладу. Реальні історичні потреби в роздержавленні, демонополізації власності і створенні ринкової економіки
потрапляють у вир антагоністичних політичних протистоянь, а звідси - абсолютизація нових форм в одних, консервативна затятість в інших -- там, де міг би зарадити простий здоровий глузд Ідеологія бере гору над практикою, загальні пуоліцистичні міркування -- над професійним розглядом конкретних проблем 1 ситуацій. Публікацій на тему економічних реформ безліч, а СПОКІЙНИХ наукових дискусій на сторінках преси майже немає. Практики блукають у теоретичній пітьмі, до того ж їх постійно смикають 1 зі СХОДУ, І з заходу. Українській СКОНОМІЧНІЙ НаУЦІ Оракує передусім методологічної ясності, зокрема розуміння того, що два історичні Завдання, ЯКІ СТОЯТЬ нині перед Україною -- створення держа - ви і докорінна перебудова суспільного ладу, -- процеси взаємопов'язані, взаємозалежні. На розрив їх | на інтеграційну інерцію ринку якраз і розраховують російські імперіалісти демократичного спрямування (див. статтю Єгора Гайдара в г. «Московекие новости» за 3.
19.02.1995 р.). Не покладаючись, ясна річ,
| життєвих явиш, витлумачених тенденційно
Продовження с.8
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Оригінал українською · переклад оновлюється
с б'''б що т --''е б --о БЕЕЕЕЕНЕ
Р РР РИ ж
ш-
Продовження, Поч на с. 1,4-5,0-7
До речі, депутат Державної Думи.
лише на саму ринкову стихію, а вміло й послідовно скеровуючи п в потрібне ім | ущшерть наповнене в язкою рідиною імперських міфологем і пропагандистських стерео-
інтеграційних «ЗАКОНОМІрРНОСТеЙ» дО взятої напрокат Із
політичне Й ідеологічне річише,
ТИПІВ -- ВІД усеохопних
історичного архіву «слов янської Іде» Сьогодні політичне становище українства
трагічне. У своїх патріотичних почуваннях і
потребах ми не можемо спертися пі на Верховну Ралу, вякій перед велутькомуністисоціалісти, орієнтовані на Росію, ні на «Кклпіталіста» Ї Їрезидента, який узяв рішучий курс -- на Росію. Як у тій приказці: хо" круть, хоч верть... Добра нам плата за провінйшину революшицість нашої демокра - тичної опозиції, яка, зваливши попередню -- українську -- владу, привела до керма держави російську партію... Якіз пркотоо казав Іван Мазепа, самі себе завоювали
Українські легковіри тішать себе налією, що ринок, створений політикою ІЇПрезидента, виведе Україну зекопомічної кризиїі тим самим зміцнить державну незалежність на - шого народу. По-перше, між творенням ринку і творенням держави прямої залежності немає. По-друге, все залежить віл того, в чиїх руках -- українських чи російських -- будетой ринок. По-третє -- поки сонце зійле, роса очі виїсть.
Росія чудово розуміє і враховує в своїй поліТтИЦІ цю останню обставину, тому й намагається якнайбільше взяти для себе саме в цей перехідний -- кризовий періодісторії, знаючи, що якраз такі періоди найсприятливіші для творення нових політичних форм -- держави передусім. Ами, засліплені мішурою економічних реформ і граючись у подвійну бухгалтерію з
резидентом (ринок -- підтримуємо, гуманітарна політика -- не згодні), і не помічаємо, що наші найвищі держлвці, яким на словах повернення до Радянського Союзу 1 «в страшному сні не сниться», на ділі беруть активну участь у відновленні рН СЬКОЇ імпери, державного союзу з
осією, який, з усього судячи, буде для нас небезпечнішим, ніж був СРСР. За півроку, що минули з часу приходу до влади Л. Кучми, Україна рукою Президента підписала «Меморандум» про інтеграційні процеси в рамках СНД (фактично -- про перетворення СНД на єдину федеративну державу), приєдналася до Міждержавного економічного комітету, вякому вирішальний голос належить Росії, а трохи пізніше, в лютому ц. р. на алматинській зустрічі голів держав -- учасниць СНД, -- до спільної, в рамках СНД, системи протиповітряної оборони, виступила на тій зустрічі з ініціативою ВІДНОВЛення На терені Співдружності спіЛЬНОГО НауКОВОГО простору (що це означає?), спокійнісінько слухала розмову стратегів Великої Росії про «зовнішні (7?) кордони СНД» і «спільний захист країн СНД від зовніш - нього ворога» (7). Ї не тільки слухала - догідливо кивала головою. Президент Л. Кучма після лютневих «сидінь» в Алмати з задоволенням відзначав, що «в СНД посилилися тенденції до інтеграції», а Міністр оборони В. Шмаров -- що в Алмати було «менше конфронтаци і більше конструктивного настрою» (див. матеріали агентства «Інтерфакс-Україна» за 10 лютого ц. р.). Очевидно, для п. Шмарова концепція про «зовнішні кордони» І «зовнішнього ворога» СНД цілком констуктивна, тому він і вважлє, що Україна «могла б брати участь у розв'язанні цієї проблеми», тобто у створенні «механізму спіЛЬНОГО захисту країн СНД від зовнішнього ворога» (там само). На думку нашого Міністра оборони, відповідну угоду просто «надо подработать», і п можна буде схвалити на наступній зустрічі ГОЛІВ держав -- учасниць СНД у травні цього року
Так що це -- як не активна участь президентської влади України в творенні СКОНОМІЧНОГО Та ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО СОюзу в рамках СНД? У тих рамках, у яких хочуть створити (ї вже дружно творять!) Велику Росію і «партократ» Б. Єльшин, і лідер комуністів Г. Зюганов, 1 ліОсралімперіаліст В. Жиригновський, інеприховані фашисти (у Росії виходить понад сто фашистських газст!'), | конституційний демократ Б. Фьйодоров, : навіть симпатичний демократ-гуманіст Єгор Гайдар. Усі вони -- без іронії! -- нас дуже чеклють»! Пам'ятаєте сакраментальний аргумент Л, Кучми на доказ необхідності інтегруватися з Росією? -- «На Заході нас НІХТО не чеклє». Міністр оборони України п Шмаров теж озброївся цією «патріотичною» тезою: У НАТО, каже вий, енас не ждуть» (див. «Експрес-випуск» «І|нтерфак су-Україна» за 1002 цр )
колишии Міністр фінансів, однодумешь Єгора Гайдара Борис Фьподоров ст ворив недавно (установча конференція відбулася |7 лютого) рух під гучною назвою «Вперед, Россия!» Куди вперед? Звичай 0, ЩІ 101 територи, передусім, до: ор ТІВ словяно -- на Бі торусь Та Україну НОВИЙ помадою вожль пропонує внести ло КоОнСтТитУШи | 1) Російської Феедерації статтю про необхідність орвозз єлнання України 1 Білорусі з Росією., А «старий», Теж «демократ», щоправда, ЧЕ ІІШИсСтСь кого покрою! -- В. Жиріновський обіцяє ШО длянНна ведення порядку російська армія «прийде ії в Україну!» (див. його інтерв'ю газеті «Вссукрайнскис ведомости» - номері за 24.02.1995 р. )
Отже, «Вперед, Россия!» На пеий бомйовий клич президентська влада України відгукується по-партнерському»: «Вперел, Украйна» -- у пащу російського крокодила, щоб там «захищати свої національні їнтереси» (як відомо, це стратегічна позиція Президента щодо СТІД: бутискрізь...). До походу нові провідники У краши готуються фун - даментально, забезпечуючи себе з усіх боків: політично -- прагнучи зосерелити в своїх руках усю владу в державі (авторитарні тенденції в проекті «Закону про державну владу...»); економічно -- указом Президлен - та дозволивши іноземцям брати участь у приватизаши української власності, курс на кооперацію з російським виробництвом (сумнозвісний указ Президента про фінансово-промислові групи) тощо, калрово -- ведеться політика на очищення центральних структур виконавчої влади віл патріотичних кадрів...
На мій погляд, Президент 1, Кучма та ного прихильники вивели У країну на шлях зрадидержавної незалежності національної свободи нашого народу. Бо ж як інакше можна назвати їхнє свідоме намагання за - тягнути Україну в економічний та військово-політичний «со103» із Росією, яка й не приховує, що прагнебути імперією"
Катастрофі ще можна зарадити, але Тільки в одному випадку -- у тому разі, якщо українці усвідомлять, що над ними нависла смертельна небезпека, згуртуються, мобілізувавши для самозахисту всі свої сили, і виявлять надзвичайну волю до життя й до перемоги
Я кажу «українці», а не «українське суспільство», бо конфліктна й кризова ситуація, про яку иде мова, стосується саме нас, етнічних українців, -- нашої свободи чи залежності, життя чи смерті. А підвалиною кризи є наша слабкість, брак української самосвідомості і ПОЛІТИЧНОЇ волі. Парадоксально, але з часу проголошення незалежності України в політичному багатоголоссі нашого суспільства найслабше чути український голос -- голос історичного господаря країни. Серед стихіЙйНИХ та організованих середовищ переважають комуністично-соціалістичні | так-зВанІ ЗаГаЛЬНОДеМОКРаТИЧНІ црошеорх ки. Перші займають проросійську або навіть відверто антиукрлінську позицію Другі, викривлені історією на схід, ніяк Не випростаються, вдихнувши на повні груди українського повітря: у них беруть гору географічний (вони кажуть : громадянський), ане нацонально-духовний критерій. Патріоти-демократи так бояться споло- Шити злих ДУХІВ МИНУЛОЇ неволі, що Й імені свого не називають (наприклад, «народ України», а не зукраїнський народ») стараються не виокремлюватися з-поміж демократичної інтернаціональної юрби. Сили, що йдуть під прапором українського націоналізму, збивають із пантелику людей самою назвою своє! ідеології - НеСО1- нозначною у сприйнятті нашого суспільства. Молода й задерикувата УНА - УНСО, почавши химерну й надзвичайно небезпечну гру в українську імперію (об'єктивно -- це широкомасштаона антиукраїнська провокація), сплутує во! карти, остаточно затуманюючи національно-політичну свідОмІСТЬ УКраЇНСЬКОГО загалу
Нині тільки одна малочисельна ДСУ
«Державна самостійність України», організація праворатмка ьнОГгГоО сприму: вання, -- говорить (на жаль, не раз вуль- ІІрно конфронтаційно) ВІД ІМСні СТИНЧНИХ УКРЛЇїНЦІВ, ставлячи крапки над еї» в розмові про сьогоднішній історичний конфлікт між Україною та Росією
й дуже нерезпечна ситуація слабкість і невиразність демократичного представництва укроїнців В актульних нацонально-політичниХ Процесах
Демократія має в своїй свіТОГЛЯДНО психологчЧНИ ОСНОВІ СПРЯМОВАНІСТЬ М порозуміння між УЧАснИКкКамМИ Процесу, 1 Пе оажаніший та перспективи ший для на: 1.1. 191 проте ИН перепемтивним ІРИС 1
тому разі, якціО МИ ВвИСУнНнеСМмМО Пперецу мова
непохитно стоячи ноіСсбВосмуУ ПпОрОЗУмІННЯ
ні
ЗЕ 094 ----
україна-держава національна
нини вн аа о Й - ПРИН ран з -- м тн - РР» Р Р й
можливе Тільки на грунті визнання | нами всієї; повноти наших Історичних Пре
| ПпОоТтреОо
| ЖЛЛЬ. ДОСІ. ХОЧА Зрігає ВЖЕ ЧЄТВер ТИ рік ІЗ ЧАЛСУ проголошення НеЗІ1 1СЖ ності Украіни, українська толерантністі ГІС ЗНОХОДИЛИ доррози ІЛИВОГО ВІДГУКУ Б ГІ ИЙ Х ОПОНСНТІЄ 1 іч! ДПІЛПОВІДЛЮТЬ ЗНС
НІАГОЇО |! ПІЛДСТУПНІСТЮ Українській патріотичній шоб вийти наперел 1 очолити поступ ІСТОРІЇ потріоні дві неоОдДМмМІННІ речі: ЧІТКЯ Й ГВерДЯ суспільна позишя Іі загально націонистьний
Тер у Го) 4 в ТІЇ
пдер, шо уособлював Ой 1 скрормував ПОЛІТИЧНУ ВОЛЮ Народу до Сямо гверажен НІ Я
Ок тавини нової єпохи, що почалися в серпні 199| року, вже визріли цілком
достатньо, щоб можна було виразно окреслити демократичну позицію україн
ського патріотизму, отже, і програму ПорятуУНКУ та запанування нашої своороли
з тим, щоо перейти нарешті: руфіж неВвІЛЬНИЦТВІа І ВвИСНажЛлиИвВоОї ООротьой за право жити самостійним історичним жит - гям, вийти на поле внутрішньої ГВОрчої роооти и облаштування свогосуверенного Ломя
Стратепчиї параметришеїт програми видаються мені такими. Передусім, на передньому плані стоїть зовнішній фактор, 00 тепер він визначальний у нашій долі. Перший крок у цьому напрямку -- пдна и пряма (без найменшого гнучкошиєнства!) постава щодо Росії, якій відверто кажемо: історія зробила нас споконвічними ворогами, але вона виявилася врешті-решті милостивою ло України та Росії, мирним чином -- 1 справедливо! -- розвівши нас на їсторичняи дорозі всерпи 91-го року, будьмо влячними долії ненамагаиймось наново зв'язати щасливо розплутаний віковий вузол укратиськоросійських антагонізмів г суперечностей: Україні протипоказаний будь-яким спільний простір із Росією, бо він вілновлюватиме старі болячки наших взаємин, -- тож закликаємо тебе, Росіє, зрозуміти, що цей ізоляціонізм України корисний та рятівний і для російського народу, якщо мати на увазі иого демократичне и цивілізоване майбутнє, -- закликаємо тебе усвідомити це і не прагнути союзів із нами... На такій «безсоюзніи» основі налагоджуватимуться добросусідські стосунки між нами...
Два наступні -- в зовнішній сфері - стратегічні кроки української патріотичної демократії - якнайскоріший вихід У країни з СПД і якнайскоріший її вступдо НАТО.
СИД уже повністю вичерпала свої політичні ресурси як механізму мирного розлучення з імперією; формою багатосто-
- роннього економічного співробітництва вона
не може бути з двох причин -- через економічну незбалансованість між учасниками об'єлнашія і через те, що Росія, голов - нийсуб'єкт співдружності, намагається перетворитий СНД на інструмент відновлення свосі імперії; зкінця минулого року російськоімперські потужності С ПІ, Ї почали пароста - ти, і від цих тенденши потрібно просто ізолюватися, а не влазити в протиборство зними, -- треба, отже, усунути самі організашіині можливості імперських зазіхань на нас.
Наше стратегічне бачення історичної ситуації завжли буде неповним, якшо ми не братимемо за аксіому том трагічним факт, що Росія - нашісторичний ворог і все ще -- потенційним агресор. більше того, розвиток політичних подій у Росії примушує нас робити висновок, що військова агресія Росії проти України цілком реальна, її загроза наростає. За таких перспектив якнаймскоріший вступ 20 НАТО є для нас справою порятунку. Звичайно, як також 1 наша всебічна готовність до захисту Вітчизни. Трохи загострюючи оційку становища, я сказавойм,щоперелукроїнинями«томтьтмими оана по-справжньому сер'иозна проолема -- проблема захисту нашої країни віл можли - вої військової агресії з боку Росії. Греба зробити все, щоб така небезпека перестала існувати, стала неможливою. Шині, коли Росія ще ослаблена, ше пе звіоралася на силі інерушила «вперел» (5. Фьнолорогв), попередити таким трапишим розвиток поді "ие не пізно.
Внутрішній стратегічним аспект лемократичної програми українського патріогичного руху: у сфері політичної системи -- орієнташя на збалансованіє ть к.лалних пов: поважень представницької, зокрема зако- ПОДЛДЯБАОЇ, 1 ДПИКОНОЮМЧОЇ ПА ЦИ при нитцоко прелетациицької кла лик прова МО! Форми
п уперемиїє ту м
уособления народного
теп пришити сит у аши ІСУС ЗАТ І на іІмІриюого зосереаження влали вруках пре тм оєїтських - риконавчих -- структур
У галузі практичної політики -- "тка й послідовна опозишя І 20 Презилєнта, який писурає перед кратїного Ос зперсепективні и кобезпечниисторичні орієнтири, т ло Верхов пої Рали, в якій наамірно багато леструктипних,античержаннмих є 1емен ті, череошо робота парламенту малоефективна. Вілперту ОПОТИШИНІСТЬ ЛО О00мМ Пп іОокКпІіз ї1иєс їі грунтувати не на пПОЛШІЙИЧчЧНОМУ пПпОООрюванні опонентів за будь-яку шиу, ана конструкгивши критиці, шо оогрунмнтомчує да ьтернативний погляд на проблеми и ситуації. На. завзання прицьому - ГОТУПВати СУСПІЛЬСТВО 10 остаточного и налштиного переходу влали-то рук п єаиного законного претенлента, шо дійшов своєї самосвідомості, -- 20 рук україського народу. Питання про дострокові перевибори Презилента ї Верховної Рали можна порушувати тише в крайньому разі.
У сфері економічних реформ - спрямованість на сошально-демократичих модель становлення ринкової економіки на противагу лібоеральншій та комуністичносоціалістичній концепціям народногосподарського розвитку. Сошально-лемократиміна програма здатна найповніше і найгармошиншше поєднати два провідні прогресивні процеси -- будівництво української нашональної держави творення ринку
Культура | духовність: формування
українськогісторичної пам'яттяк психолопчної основи нашонального відродження україниїів, яке є фундаментом політичної стабільності в Україні, ааже надовго консолідуватися можта лише на грунті погічнНИх І справелливих уявлень, у цьому разі - Історичних прав корінного народу. Оаномовність наши при вільному існуванні ІіСКОЛльЬнНИХ МОПНноО-кКУїЬТУрниИих середовищ, недопущеність територіального (»ерегіонального» ) членування У країниза мовною га культурною ознаками.
У сфері політичної стратепі і тактики - орієнтація на власні сили при активній зовнішній політиці, спрямованій на відновлення, збереження 1 утвераження української самобутності в межах європейської цивілізації. Певний ізоляшонізм віл Сходу, головно від Росії, повернення обличчям до Заходу, активне всебічне співробітництво з кратнами Захілної та Пентральної Європи, але, воланочає, і невхолження до Європейського Союзу на засалах повного членства. Опір теграшиному поступові зобох боків - 131 ХОДУ, ІЗ Заходу
У галузі організашійної ам прагнення до СПІЙНИЦЬКИХ УКРОТИСьЬКИМ СИС НО МІОМИ р ідеології та політичної тактики, але при отриманні визначальних патрютичного руху: невходжениня в бу ль-які союзи з Росією; національний та Унітарими харак. гер Української держави; слість гу манттарної політики на всій територи країни; українська мова -- «Лмна лержавна (офіційна) мова в Україні. Консолілацію уособлює, скажімо, У країнська грюмалська центра льна рада -- консультативним та коораинашиним орган, сформований 11 представників відповідних оргатізашти а9- повненим, за ухвалами Рали, особами, що не належать до організованих середовищ, але шяльншсть яких має загальнонашона тьне зномчення
ЬНОСТІ ним
КОПСОЛІЛЯЦІЇ фСІХ «Яамо-
113041
| Їлостанок -- прю ОСНОВНИМИ СО « КТтиВвимИ
ЧИННИК, щшоїтоОтТноО ВП лик І римиЄ НІ розвиток
подій, тілерів. В
ча) уУкреописькимх у монкі х писифактор шииграє окех горични
про лідерство Та
пиво пОжЬ ЦИМ |, "о ПИ ОНКО ЛьНО ІС
ардання, щосСстоюмтьснеорео пами, ім 1не|
ІЖеним СсрмЖжарноєті, 1! овершенн консолідації наши, 1 створенню»
суспільного ладу, і виведення украї на поч
пОВвОогО "1
стану психолопчного раосєтва,
і - " "нн вимагає від нас надзвичайного зосере кт
Полі таснеріл. у
ЦЯПОЛІТаЖИІ «ВО енер ЩО мУСНІь вссукраїіському агальнонаціонального лідера. Брак таком
уоОСОСої ния на
МОР «НнОе
міДдсСШтТаюоі, рівні
уособлення в Україні відчуває вом п; гоє грю У країна чекає на свого Месію. " ПОКИ
- к отит ши прим це, гуртунмо умховну ситу
і і ріг
у ноез1отїяниУ. Кок к, ПАНОМ киек Ом ТРАТАД і
ОРТАМ ТИВ ТТЬТІА ВІРИЛИ; 11 ремої уч ч і м мо Р ЗИРИРНО ; - зай о НЕЕРИР путь чено зок" -- Чорно б. Р б 7 цій -- стрій з й
рий -
«DEMOS-POLITIKUS» oder GIBT ES UKRAINER IM LUHANSKER GEBIET?
Im vergangenen Jahr sollte Donezk die erste ukrainische Opferfackel werden. Entlang der Grenzlinie des Luhansker Gebiets zu Russland wurde heimlich eine Aggression zur Unterstützung der russischen Bevölkerung des Donbas vorbereitet. Deshalb fühlten sich unsere einheimischen Chauvinisten, angeführt von den linken Kräften, so kühn. Warum aber wurden die Truppen in den letzten Minuten nicht eingesetzt?
Soziologisch-psychologische Untersuchungen
haben die hitzigen Köpfe der Moskauer Politiker überzeugt: Der Donbas ist nicht „russisch“, obwohl er russischsprachig ist. In den vergangenen fünfzig Jahren hat er trotz totaler Assimilation nicht nur nicht zu „Russischem“ gefunden, sondern auf eigenartige Weise seine eigene Mentalität entwickelt, die weder dem rein ukrainischen noch dem russischen Typus gleicht. Die Tatsache ist wissenschaftlich erforscht, aber noch nicht bis zum Ende verstanden, donbasspezifisch.
Ethnische Ukrainer – sechzig Prozent. Der Rest sind Zugezogene. Der Nachkriegsruin brachte nicht Fremde auf unsere Böden, sondern die Unseren, ehemalige Ukrainer aus den angrenzenden Gebieten Russlands, dem Kuban, die bis 1925 zur Ukraine gehörten, sowie Belarussen, die uns geistesverwandt sind; viele Einwanderer aus den West- und Zentralgebieten der Ukraine ließen sich bei uns nieder. Nur ein geringer Prozentsatz entfällt auf andere Nationalitäten. In den Donbas kamen Gastarbeiter, um das Schicksal ihrer Kinder zu verbessern. Aus Bauern wurden Proletarier. Gerade dieser Faktor hat die Bildung der donbasspezifischen Mentalität beeinflusst.
Trotz der totalen Vernichtung des Ukrainertums ist der ukrainische Geist – am eigenen Land festzuhalten – nicht vernichtet worden. Deshalb ist es kein Zufall, dass der gesamte Donbas für die Unabhängigkeit der Ukraine gestimmt hat, was Moskau überraschte. Hier gibt es aber nichts Verwunderliches: Ein Volk kann seine Unabhängigkeit verlieren, doch Charakter und Sprache bleiben für immer sein natürlicher Schatz. Und obwohl sich der Donbas sprachlich der Besatzersprache angepasst hat – was soll man auch erwarten, wenn eine fremde Sprache von Maschinengewehren, Gulags und Hungersnöten gestützt wurde?! –, ist der Charakter des Volkes, dieses tiefe, natürliche Element, ukrainisch geblieben. Nur der Geist ist ein wenig erlahmt.
Also: Der „proletarische Mentalität“ besinnt sich auf ihre ukrainische Herkunft. Sie wird folglich nicht bereit sein, ihr Leben zu opfern und ihr Blut für die politischen Ambitionen Russlands zu vergießen. Es zeigte sich, dass die russischsprachige Bevölkerung, wie im Donbas, auch in der Krim ... Das ist aber nicht das Einzige, auch
Moskau hat sich vom Donbas zurückgezogen und auf die Krim verlagert. Wann immer es dort seine opferbereite Fackel entzündet, wird der Donbas gezwungen sein, den zweiten Schlag Moskaus auf sich zu nehmen. Und dann wird die „proletarische Mentalität“ wirken, denn sie besitzt nicht nur für den Staat positive Eigenschaften, sondern auch negative: Welche wird die Oberhand gewinnen? Kämpfen werden sie nicht, aber sich verteidigen werden sie ebenfalls nicht: Das Leben ist teurer als alles andere. Und dann wird das heute verwirrte Proletariat von der fünften Kolonne angeführt werden. Wer sonst? Die Macht liegt bei ihnen. Und die erste politische Kraft auf ihrer Seite wird die Sprache sein. Die zweite – die gestrige und heutige Gleichgültigkeit der ukrainischen Regierung, und ebenso der politischen Führer von der Demokratie bis zur Sprachfrage des Donbas. Seine Sprachfrage ist eine geistige, nationale Wunde der Ukraine. Oberflächlich damit umzugehen ist gefährlich. In einem zivilisierten Staat gibt es so etwas nicht, und zwar für den gesamten Staat, das verstehen irgendwie alle. Kein einziger russischsprachiger Bürger des Donbas wird offen sagen, dass ihm irgendwie die Seele für die Ukraine wehtut. Aber sie tut weh. Die ukrainische Seele schmerzt. Und um sie zu heilen, was tun wir? Mit gesellschaftlichen Anstrengungen eines einzigen [Gremiums] ... Den Schmerz kann man nicht mit einem staatlichen Programm allein lindern; nötig ist ein sozial-geistiges Heilprogramm. Trotz dreier Jahre hat sich auf staatlicher Ebene bei uns nichts verändert. Der Informationsraum ist von allen vier Seiten – Radio, Fernsehen, Presse und Buchhandel – vollständig in den Händen der kommunistisch-chauvinistischen Kräfte, also der fünften Kolonne, die Moskau großzügig finanziert, sowie der Geschäftsleute aus der Kommunistischen Partei und dem Komsomol. Bedenken Sie außerdem, dass auch die Macht im Gebiet in den Händen dieser fünften Kolonne liegt, an der Spitze mit dem kommunistischen Führer.
Schon das Leben selbst hat bewiesen, dass die staatliche Politik der Ukraine in der ersten Etappe der Staatsbildung nicht auf den Westen, sondern auf den Osten und den Süden der Ukraine gestützt werden muss.
Es entsteht der Eindruck, dass der Donbas der Ukraine nicht gebraucht wird. Die Regierungsspitze lärmt, dass die Blätter fliegen, aber es kommt nichts dabei heraus. Ein konkretes, grundlegendes, umfassendes Programm für den Osten und Süden ist bisher nicht ausgearbeitet. Der Eindruck ist, dass die Regierung eine Feuerwehr ist, dazu noch eine unprofessionelle, zusammengewürfelt während einer Naturkatastrophe.
Die Prosvita hat sich als Organisation behauptet, ist gewachsen und stärker geworden und hat das Vertrauen des Volkes gewonnen. Nicht mit Parolen, nicht mit Kundgebungen, nicht mit Forderungen: „heute und sofort“, sondern mit mühseliger, stiller Arbeit. Wir haben ein wenig Saatgut ausgesät, wenn auch nur auf kleinen Flecken Land, aber wir haben gesät und pflegen es. Und vor allem haben wir begriffen, dass die ukrainischen Gene lebendig sind! Man muss ihnen helfen, sich unter der verhärteten Kruste hervorzuarbeiten. Helfen, geduldig, in dem Bewusstsein, dass eine vertrocknete dünne Haut schmerzhaft vom Körper abreißt. Aber darunter liegt junges und lebendiges Fleisch. Wir rechnen nicht mehr auf staatliche Programme und dergleichen – junger Staat, junge Regierung, junge grüne Politik und Politiker –, sie sollen heranwachsen, vielleicht begreifen sie eines Tages ihre Fehler. Es wäre nur nicht zu spät.
Ich habe konkrete Vorschläge. Da die Regierung heute wirtschaftlich nicht in der Lage ist, die gesamte Ukraine zu schützen, das Gebiet Luhansk aber, das sprachlich am stärksten betroffen ist, unterstützt werden muss: Man sollte die gedruckten Organe der regionalen Prosvita finanziell unterstützen, im Verbund mit der Eröffnung des ersten Jugend- und Kinderverlagshauses „Hoffnung der Ukraine“ in der Ukraine. Nur über die Kinder werden wir zum ukrainischen Donbas gelangen. Ein Finanzprogramm für das regionale Zentrum für Volkskunde auf der Grundlage der Akademie der Wissenschaften der Ukraine sollte bestätigt werden, dessen Labor bereits in der Schule Nr. 59 der Stadt Luhansk zu arbeiten begonnen hat.
Zweiter Vorschlag: Die Prosvita-Mitglieder sollten eine Forderung oder einen Appell an die Regierung und den Präsidenten richten: Die Hochschule soll ausschließlich in der Staatssprache arbeiten.
Damit helfen wir unseren östlichen und südlichen Gebieten, schneller auf eigenen Füßen zu stehen, auf ihrer eigenen ukrainischen Erde, und zu SPÜREN, dass sie keinesfalls Überläufer, keine Mankurten, keine Fremden sind, sondern ALLE von der leiblichen Mutter Ukraine ihre Söhne und Töchter. Russland braucht sie nicht, und in der Ukraine fühlen sie sich als Stiefkinder. Darum hetzen sie auf. Kümmern wir uns um sie, nicht mit Schimpfen und nicht mit Ohrfeigen, sondern mit Liebe, wie zu einem eigenen Kind. Und Sie werden die Ergebnisse sehen, und die Welt wird sich überzeugen, dass im Donbass tatsächlich Ukrainer leben.
Raisa LUK'JANTSCHUK, Vorsitzende des Luhansker Gebietsverbandes der Gesellschaft Prosvita im Namen Taras Schewtschenkos
In einem nationalen Staat dient die Intelligenz den Interessen der Nation, in einem kolonialen den Interessen des Mutterlandes und der Kolonialverwaltung. Nationale Staaten, die in den letzten Jahrhunderten eine bedeutende wirtschaftliche Entwicklung und den Wohlstand ihres eigenen Volkes erreicht haben, haben vor allem durch die Entwicklung der Bildung eine mächtige Schicht nationaler Intelligenz geschaffen.
Nun ist es bereits das vierte Jahr der Unabhängigkeit. Hat sich in dieser Zeit viel verändert? Praktisch nichts. Wie vor fünf und zehn Jahren befindet sich die Macht in den Süd- und Ostgebieten der Ukraine vollständig in den Händen der ehemaligen Kolonialverwaltung. Sie kontrolliert die Wirtschaft und hat viel Mühe darauf verwandt, sie zugrunde zu richten, die Finanzen, die Informationsmittel, die Bildung, den Ablauf des Wahlprozesses, den sie so fälscht, wie es ihr notwendig erscheint. Sie besteht in ihrer überwiegenden Mehrheit aus Bürgern ausländischer Herkunft oder modernen Janitscharen, Chochly-Ausgeburten, die sowohl die Ukraine als auch die Ukrainer hassen.
Ein klarer Beweis dafür ist die Erhaltung der Denkmäler des Totalitarismus und Kolonialismus, die Verewigung der Namen Lenins, Postyschews, Swerdlows, Petrowskyjs und anderer Seelenmörder in den Namen von Städten, Straßen und Prospekten. Um uns ins Gesicht zu spucken und zu zeigen, in wessen Händen die Macht liegt, hat man in Charkiw einen noch größeren Zynismus erreicht: die Errichtung eines Denkmals für G. Schukow, der unmittelbar am bolschewistischen Terror teilnahm, an der Vernichtung der Ukrainer während des Krieges beteiligt war, Befehle erteilte und die Deportation der Krimtataren, Kalmücken, Tschetschenen, Ukrainer, Inguschen, Meschetien-Türken und, vielleicht, auch anderer Völker durchführte.
Um zu verhindern, dass sich im Osten und Süden der Ukraine die ukrainische Kultur, Geistigkeit und nationale BEWUSSTHEIT entwickeln, übt die Macht Druck auf jene Unternehmer aus, die uns unterstützen könnten; sie verdrängt die ukrainischen Programme aus dem staatlichen Rundfunk und Fernsehen und ersetzt sie durch primitive, antiukrainische; sie würgt die ukrainische Presse ab, unter anderem indem sie allerlei Hindernisse für deren Verbreitung schafft, und gleichzeitig öffnet sie weit die Türen für die Verbreitung lügnerischer antiukrainischer Desinformation; sie schafft und unterstützt sogenannte private Radio- und Fernsehsender, die die Bevölkerung demoralisieren und Verachtung für die Ukraine säen; sie widersetzt sich dem Übergang der Bildungseinrichtungen zur staatlichen Unterrichtssprache. Dass im vierten Jahr der Unabhängigkeit der Ukraine die Schulen nicht mit ukrainischen Lehrbüchern versorgt sind, während der Buchmarkt mit russischsprachiger Literatur überschwemmt ist, die zu einem großen Teil aus Russland eingeführt wird, und dass kein einziger Rektor, der zu jener Zeit von den Parteikomitees und dem KGB eingesetzt wurde, von seinem Posten entfernt wurde, zeugt von einer gezielten antiukrainischen Politik auf dem empfindlichsten und wirkungsvollsten Gebiet der Vorbereitung der nationalen Intelligenz und der geistigen Entwicklung der Ukrainer – in der Bildung und Erziehung,
UND STAATLICHEN ...
In den heutigen Verhältnissen kann kein Staat ohne eigene intellektuelle Schicht existieren, die wir Intelligenz nennen. Das sind Ingenieure, Lehrer, Ärzte, Journalisten, Wissenschaftler, Künstler und andere. Die Intelligenz ist der Lenker und die Elite des Staates, sie ist der Motor und die Garantie seines Fortschritts.
Fast zwei Drittel der Bevölkerung Charkiws sind Ukrainer, und in der Slobo-Ukraine beträgt der Anteil der Ukrainer etwa 6072. Dies gemäß der Volkszählung von 1989, die für Ukrainer nicht objektiv war. Die Gründe dafür sind mehrere, und sie sind allen gut bekannt. Tatsächlich ist die Zahl der ethnischen Ukrainer in der Slobo-Ukraine deutlich größer. Viele, vielleicht sogar die Mehrheit von ihnen, wünschen, ihre Kinder in eine ukrainische Schule zu geben. Aber – nichts da! Die Verwaltung zwingt die Ukrainer, Anträge auf Unterricht in der Muttersprache zu schreiben.
Wie zuvor kann der Ukrainer auf seinem eigenen Boden keine Ausbildung in seiner Muttersprache erhalten; er ist vom nationalen Erziehungswesen und von der ukrainischen Kultur entfremdet. Das verstümmelte Sprachengesetz, das vor fünf Jahren unter dem Druck der Öffentlichkeit verabschiedet wurde, wird nicht umgesetzt, sondern sabotiert. Die Keime der nationalen Bildung, die nach der Erklärung der Unabhängigkeit zu sprießen begonnen hatten, werden von der Verwaltung unterdrückt. In einigen Städten der Slobożanschtschyna, wo mehr als drei Viertel Ukrainer leben, gibt es keine einzige ukrainische Schule. In vielen Charkiwer Schulen werden ukrainische Klassen geschlossen oder stehen vor der Schließung. Das Wachstum der Zahl ukrainischer Schulen ist ins Stocken geraten. Doch die Schulen sind dabei nicht einmal die Blüten, sondern erst die Beeren.
Die Intelligenz wird an den Hochschulen ausgebildet. In Charkiw gibt es deren 25, alle sind staatlich. Man sollte meinen, sie müssten zur Staatssprache als Unterrichtssprache übergehen. Doch dazu hat sich nur die Pädagogische Universität aufgerafft; zwei, drei weitere Hochschulen haben den Wunsch, eilen aber nicht besonders. Die Dekolonisierung verläuft in weitaus geringerem Tempo, als die Russifizierung vorangetrieben wurde. Worin liegt der Grund, welche Rechtfertigung – oder besser: welche Ausflüchte der Kolonisatoren?
Zunächst hieß es, die Studierenden kennten die ukrainische Sprache nicht, und die meisten Lehrenden beherrschten sie nicht oder nur unvollkommen. Fünf Jahre sind vergangen. In dieser Zeit wären die Lehrenden als Staatsbedienstete verpflichtet gewesen, die Staatssprache zu erlernen, zumindest jene, die das Rentenalter noch nicht erreicht haben. Es ist festzuhalten, dass die Mehrheit der Lehrenden der Charkiwer Hochschulen durchaus in der Lage und bereit ist, ab dem 1. September dieses Jahres zum Unterricht auf Ukrainisch überzugehen. Ich weiß das gut aus meiner Fakultät für Physik und Technik an der Staatlichen Universität sowie aus Gesprächen mit Lehrenden anderer Hochschulen. Was die Studierenden betrifft, so kennen sie alle die ukrainische Sprache auf dem Niveau eines guten Verständnisses, denn sie ist in allen Schulen der Ukraine ein Pflichtfach. Ein Student, der die ukrainische Sprache nicht kennt, besitzt ein gefälschtes Zeugnis und müsste von der Lehranstalt verwiesen werden.
Und dennoch werden die Hochschulen Charkiws ab dem 1. September nicht zur Lehre in der Staatssprache übergehen. Warum? Der Widerstand der Verwaltung,
Ignorierung der staatlichen Bedürfnisse der Ukraine durch sie
Professor, Vorsitzender der Charkiwer „Prosvita“
Машинний переклад
Оригінал українською · переклад оновлюється
ЖЖ ЕЕ, Р чт щи -- -- -
шляхами боротьби
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВОЇ| ЗАПОЧАТКОВАНА ЄВГЕНОМ КОНОВАЛЬЦЕМ 1920 Р у ПРАЗІ. ОТЖЕ, МАЄМО НАГОДУ ВІДЗНАЧИТИ В ЦЬОМУ РОЦІ 75-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ УВО, ЯКА 1909 Р БУЛА "ЄФОРМОВАНА Є КОНОВАЛЬЦЕМ В ОУН ГОЛОВНОЮ ПРОГРАМОВОЮ ЗАСАДОЮ УВО ПРОГОЛОШУВАЛАСЬ
ПОБУДОВА УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ СОБОРНОЇ ДЕРЖАВИ (УССДІ
ДОовідці про УВО», складеній в ЕДБ УРСР 1955 р, читаємо: УВО створена колишнім командиром корпусу січових стрільців (СС) Євгеном Коновальцем з числа українських січових стрільців (УСС) га української галицької армії (УГА), що боролися разом з петлюрівцями проти радянської влади 1 втекли за кордон «Уво являє з себе яскраво виражену фашис гську терористичну організацію, що ставила своєю метою повалення Радянської влади на Україні й створенна так зв «Самостійної української держави» з приватною власністю, як економічною основою майбутньої української держави та проголошенням принципу «співробітництва класів»
Центрами виникнення 1920) р. УВО в архіві КДБ УРСР називаються, крім Праги, також міста Ужгород, Львів, Луцьк в Західній Україні, Вінниця, Кам'янецьк- Подільський, Харків, Київ, Дніпропетровськ, Одеса в Центральній 1 Східній
захищав свої комуУНІСТИЧНІ погляди, але, одержавши 71132 р. за них 60 років виправно-трудових таборів (З ТТ), на Соловках проарів 1 заявив, що «мав нещастя належати до ПАЙ алІОогІдДНИШОЇ У СВІТІ КОМУНІСГИЧНОЇ парти і вважає це за свій злочин
В ув язненні М "ворс ького звинуватили в тому, що він, гукраїтнізуючи» Соловки, намагався створити контрреєволюційну організацію «Всеукраїнський пентральнийм блок (ВУЦБ). а 1 особливою тримкою НЕВС Ленінградської обл 9 Х 37 р. (запам'ятай,
Ше число) зисуджений ло розстрілу І розстріляний З ХП37 р
У справі УНЦ разом з М Яворським проходили гакож «увісти» -- брати Григорій та Василь Коссаки М. Біляч, В. Дністренко, пов'язані з «УВО» -- І Лизанівський, М. Чечель, М Ш раг та Інші
«Справа УВО» стає самостійною і центральною 1419 року Це невипадково Україна пухла з гОЛОДУ, ГИНУЛИ, | Українська Військова Ортанізація могла стати тією реальною силою, на яку з надією дивилась українська інтелітенція, зарахована за це ДПУ до «блоку УВО Тому ДПУ завдало випереджувальний удар
Арешти почалися наприкінці 1932 -- на початку 1993 р. в Москві, далі в Києві, Харкові, інших містах й селах України Брали всіх, хто висловлював невдоволення, зараховували до «коні рреволюціийної організашії УВО» 1 тих, хто до неї належав, і тиХ, ХТО Гадки про неї! не мав (цих відносили до «блоку УВО»), Заарештовували, судили! розстрілювали за програмову мету УВО -- Українську Самостійну Соборну Державу (УССД),
дю Р ( г І Рі р 7 ) і АНТОН Б1лешні ким! РАе б | ПІ (б У 3 1972 | р ьо - ще чі З ; т, і р" ) | ь ) м Лі,вові ОосвВіІТтОа ВИЩО «член Ї ГІ1ІЗ ГО
1033 рр мешкав 1 працюв ву МХарківсіі пу ри НИЦІ Г ВІ Рух И В УРЕ, р і; чі 2 р визнав належність до УВО з 1920 р: ето РН зле о
іислемними розвідками (що мк зи вер Ук А - СЯ), ПУ дивВсСся на ( півробрітниця ВО 3 ДПУ -НЕВ ртика - - УРСР23ІХ.333 р засудила Біленького на І0 років В1 1 20М.34 р звільнила тк ганом удоров я ча фрабрикаці нової Справи ОУП новий арешлї 1 Хр Знову «па хворобою лої ерманов віЛЬНення посі новою ОСО НЕВСвід14Х Зо р изасланн і 3
на термін, що ча 1ишиивеся новий арені 20 11.41 допитах підтвердив, що заверпованим поиа нен (рен швою, ВЕПЗУ працював ОВ. «АГІРРІТри ие ЦІ іа редактором пентралоного друковатаєо органу 1 13 Уга технічним секретарем Політоюро ЦЕ І ПЗУ. За для органів був Омською асуджений 27 УМІ38 р лд
З ідреш Ггов І ' ТИ
НИ 12
| ло Ом ІЗ Ка ), На
ОУв
інформацію органів
надуману «ТрІЙКОЮ розстрілу | Олекса Яворський, народився 1092 р на Західній Україні, освіта вища, до арешту працював у ОіоліОтеці ВУАН Києва. Заарештований 1 І.5 року партколегією ЦКК КП(б)У 16 ПІ. партії як учасник контрреволюшіиної сраптистської організації, що намагались до повалення рад. влади До 29.33 В, Чворський аперечував свою належність ло УВО, після визнав, що в УВО 1920 р. Суд «Грійка» ДПУ УСРР 23 ІХ.55 р. засудила Яворськогі на 10 років ВТТ
Цих
М
ро виключений
В
Федір Конар Ша лащук), на ро- 1 Ї
315 на
І дився 1895 р. в с Рудники
Галичині, член КПРС а 1919р. до україні Відзначено також ЕІ 277) НЕБА 2 ав Де Ще Днях а в у СЯ СС ния (22931 Є решту працював звсї зів - Сх Ам | «110 у АЩІОВвЕВ С С | со центр вині й ЕР БАНЯ о 2) СЗЗ ЕКЗ б. і зона орапезанА МОНО а ІСІ ЕВ наркома землеробства СРСР За- Заарештований З . арештований в Москві 9133 ра и кб (23 ЄЄ25 одночасно з групою українських належність до УВО просрс РН ' Ю | 0 паном кана аа рем . 1 ) ОІНиаЛІ | ь »Р(/Ре - асо шедро Палькона допит! я о п и ) Рожанківським, Паліївом, Сав- 90833 р. про «увістів» у | ІТ ГР Ти Ми | прово Урана ав сх риє протоколі підписав: «Вони Е.О ЕС 22 БМ Бе | пазами ок й я ХЧь доводили закономірність Й | НраЇлчнЇ нЇ ХРОНІКА АРЕШТІВ, С3ЄШ створенні в москві антирадянсьпото олово ЖаТ ори ЕЕ ВЕНЕСУ СУО Гра СВО БО ДОПИТІВ, ВИРОКІВ, 3 | бах М Пас рда снід 9) кої організації (УВО? - М Р) борн РУ б - | . ра я я ря я РОЗСТРІЛІВ КЕ 29 ЕЕ ро) Є (он (ос) метою повалення за допомогою ие ради В тео ЕБЕАЗ БЕВ 0229) 2929 22 2212 й Ай Б вана рим ее СсЕа вав сс кока Вес РО о Сіна ОО іноземних інтервентів Рад влади. передовими державами 1, в Б ЕЕ ВО ЕН СО С а ЕЕ Б Р Р Р Б Я ЕР БЕРУ ЕРА ЕР РИСУ Б ВИХ ДОБ РИ КВ в шпигунстві Й організації першу чергову, з В нена ннсі; кКІіДдДНнИЦТтВа В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПО- Німеччиною, а потім з ОРОС вас
Англією, як закоренілим ворогом Росії, Італією та Америкою Наша організація, аналізуючи причини, коли прогавили об'єктивні умови створення Соборної України (в 1917-1919рр.-- М Р),. брали за основний фактор для досягнення мети -- це власні українські сили Союзником України може бути Берлін, потім Лондон, Рим і Нью-Йорк Звідси політика організації -- вигнати Москву з України, потім Варшаву -- із Львова 1 т. д. Після цього Україна, будучи самостійною Соборною, може дати кожному допомогу. Часто казали (далі українською мовою -- М. Р.): «Шлюб з тевтонцями, теть варягів з нашої землі»
«Справа УВО» (1933 р.) йде хронологічно після сумнозвісного відкритого «Процесу СВУ» (1930 р.), на якому «УВО» ще не фігурувало та «Справи УНЦ» («Українського Національного Центру» 1931 р до якого УВО входить складовою частиною).
Мова слідчих справ і судочинства, як правило, -- російська. Заарешітовані в «Справі УВО» О Вишня, П Демчук, Й. Букшований та інші починають давати свідчення в заявах, на допитах І т. д. українською, але далі слідчі «перекладають» їх на російську. Ця «традиція» у відомстві В. А. Балицького - - ДПУ йдеще з часів розквіту політики українізації 20-х рр. Так, у березні 1926 р підчас засідання комісії ДПУ із судовополітичних справ член комісії М. Ф. Владимирський заявив, що «він не можеслідкувати за ходом засідання», що велося українською мовою. У відповідь на це Балицький вніс пропозицію: «З огляду на те, що комісія в більшості складена з представників нацменшин УСРР. деукраїнізувати виступи на засіданні». М. О. Скрипник, котрий вів засідання, енергійно протестував, але залишився в меншості.
Всі справи «УВО» вів таємно-політичний відділ, російською абревіатурою -- СПО ГПУ (пронього 1 його «оперів» мова йтиме окремо). «Увісти» звинувачувались за ст. 54 (в Росії -- 58) карного кодексу за якимсь одним чи кількома з пунктів: | Зрада Батьківщині; 2 Збройне повстання; 3. Пособництво; 4 Допомога міжнародній буржуазії; 5. пропаганда війни; 6. Шпигунство, 7 Шкідництво; 8. Терор; 9 Диверсії, 11. Організація; 12. Знав і не доніс, 13 Служба в білій армії, 14 Невиконання наказу
дАрешти велисі, без санкції прокурора
Судили ла статтею 54 1 її пунктами 1933 р «трійки: при колегії ДПУ чи колегії ОДПУ Справи підсудним для ознайомлення не надавались. Суди відбувались без участі адвокатів, прокурора, навіть самого підсудного. Такою була та «соціалістична законність вищого типу:
Очолював СВУ, за сценарієм ДПУ, академік С Єфремов. УРЦ, за таким же сценарієм, мав очолити академік М. Грушевський, але Московське ОДПУ не без погодження, очевидно, з відповідними партійними інстанціями вирипило не форсувати події, і тоді на вакантне місце керівника УНЦ висунули ще одного академіка МО Яворського, котрий за біограсфічними данними (га личанин, офіцер вався рімській то галицькій арміях) мав бути членом УВО
Спочатку М Яворський член КПЗУ й КП(б)У
хто боровся за неї, і тих, хто не знав про неї, але був украптнецем, і навіть тих, хто боровся проти УССД, але не довів цього своїм суддям
В рік 75-ліття заснування УВО згадуємо імена репресованих 1933 р за сфабрикованою в ДПУ так званою «Справою УВО»
Репресовані в УССР за УССД «увісти» Володимир Геринович -- професор, народився 1883 р. на Львівщині, закінчив географічний с«ракультет Львівського університету, воював у складі австро-угорської армії, мав 5 поранень, З нагороди, захищав ЗУНР 1918-1919 рр. від польської агресії, був референтом президента ЗУНР з питань народної освіти, в липні 1919 рр. разом з військами ЗУНР та цивільним населенням. відступаючи з Галичини під переважаючим натиском польських військ, прибув до Кам'янця- Подільського. девлаштовується на працю до Кам'янець- Подільського державного університету 1 працює там (за радянської влади університет став ЇІНО -- інститутом народної освіти) доцентом, професором, ректором,
1931 р. переїжджає до Москви 12 ХІІ132 р його заарештовують, 10ХІ33 р «трійка» ДПУ УРСР засудила Гериновича на 10 р. ВТТ Звільнившись у повоєнний час, їде в рідні галицькі місця. Рік смерті невідомий
Петро Коваленко, народився 1906 р. в с Щербинівка Донецької обл, освіта вища, до арешту мешкав в Харкові, заст. керівника сектору економіки Всеукраїнської сільськогосподарської академії наук, заарештований 14ХП32 р. за те, що «виступив з пропозицією .змінити пункти (в тезах до ХУІТ з'їзду ВКП(б) - М Р) про легку індустрію в напрямку посилення темпів її розвитку», віднесений до «блоку УВО» й засуджений 23 1У 33 р ОСООДПУ на-р ВТТ
Микола Романюк. народився 1894 р в с. Кути на Галичині, був офіцером Української Галицької армії (УГА), перебував в охороні Петлюри, в складі УГА воював проти Червоної армії, 1920 р вступив до УВО. здобув вищу освіту, з 1922 р член КП(5)У, 1924 р з транспортом галичан прибув в УРСР, займав посаду директора інституту Радянського будівництва та права. Заарештований 31 ХІПІ 32 р Засуджений «т рійкою 23 ІХ.33 р на 10 років позбавлення волі
Іван Собків, 1897 р н, галичанин, до арешту референт Держплану УСРР Заарештований 31 ХІПІ 32 р за належність до УВО и шпигунство. Вину вианаг Одержав 23 ІХ 33 р від «трійки» 3 роки ВТТ
Микола Тютюнник, 1896 р н, членкКПЗУ й КП(б)У. до парешту старший референі сектору вІДДІЛУ кадрів Укрлісгоспу в Харкові Заарештований 31 ХП 32 уча належність до УВО Виключений а КП(О0)У 31 У 33 » Одержав ІХ 3 р за ст 541-1Ї від «трійки» 1() років ЗТ Визнав, що 192) р вступив за кордоном ло УВО привіз 192 р до Харкова директиви УВО з Праги, входив, як терорист, добоївки УВО. «Особлива грімка УНКВС Ленінградської обл 9Х 37 р (анову9Х 37 р) призначила Тютюникові ВМП розстріл. Виповнено ЗХІ 37 р
Василь Баб'ян, 1495 р н,галичанинм, геолог запренігований 1133 ро за належність ло УВО | рімкою шасуджений 23ІХ 13 р. на 5 років ВТТ за ст 541-41-11 Зиму визнаю
дарстві Вини не визнав, алевикривався «подільниками Вольфом, Коварським, Кременецьким 1 Тарасовим
Засуджений ОДПУ 1 ПІ 33 р. до розстрілу. Друкуючи
це, гачети повіДОМмМИиИЛлИ,. ЩО вирок виконано о іодоморна Україна мусіЛа втіШшитись, якщо не я ахнуУтТИисСь, що «винуУВвагці ІІ ГОЛОДУ ПОК Ірані
Омелян Даліїв на допиті 17.11.33 р показав, що був виключений з партії під час чистки 192) р Толі Ф Бонар в Москві був безсилий иому допомогти На допиті 27.1 55 р. Паліїв зі слів брата показав, що «ще в Кам'янці (-Подільському -- М. Р) Конар, Біляч і
Букшований розвідниками З братом Дмитром Омелян Паліїв залишиться в Совітах, а брат ний своєю близькістю до петлювіських КІЛ», залишиться в Галичині, на Захолі Букшований і Біляч замаскувалисі квитками» Заарештовано Ом. Паліива одночасно з Ко-
оОУЛлИиИ
ніІМецькОо-ОоВвСсгрІЙИСЬКИМИ
ДОМОВИВСЯ, ЩО Не ДТГО СІ омпрометова - унрівських
Конар, я
1) 1Др1 ИниИми
наром, У. 1.33 р Перед «Ірештом працював економістом Московського е пектрочаводу
Карл Максимович народився 1042 р в ІЯянНсСькіІ ролинІ На Галичині освіта елакінченоа ВИШІ ч: боротьбистом 1917-1919 рр. членом КПСГ (КПЗУ; 1919-1920 рр.іічл КП(б)У 1921-1929 рр. звідки виключений зі шумськигм До прешту мешкав у Москві Заарештований 9133 р. Звинувачувався в тому, щі
«Служив у загонах українських СІЧОВИХ Стрільців, 1920 р. вступив до УВО, що ставила своєю метою повалення рад влади на Україні | встановлення т зв України шляхом Оройного повстання 1021 ро Максимович був посланий до
я ТЕ мом
Р
ь| НО 011 1
повпредство УССР вще-консулом Органіиовував транспорти галичан "га УРСР хх працевлаштування. овьд ( Закордонне Бюро Допомоги) КПЗУ в Х щуркові З ІХ
ЕІ С 38 -0- | | одержав 160) років по Оопв ення во.
Федір (Федь, Фелікс) Бей-Орловський, народився
1999 р. в селянській родині в с Литвинів Тернопільського
В
Член
воєводства, освіта вища, був членом УСДП Га 1017-1920 рр, прислужув УНР і ЗУНР ЕПЗУ 1у20 р. член ЦК КПЗУ 192 |
іеМмнНиИмМ ВІДДІЛ
ЕТево
-- ща" р поувпов о язаним працею ВЕГ п"еріни
на часарешту І9 1355 р навчався на курсах марксиа му-ленініаму в Москві Засулжений О ПУ» ІХ р ма 100 років тюремного ув'язнення ІЗІХ 38 ро судові шсСсІдання виїаної сесії рвійськОВІ колегії Верховної я Лу СРСР за 15 хв. апсх шило Бея ло ВМП ри грі лу Вирок виконано в той же дені
Бей був 1915-1917 рр. рядовим січовим стрільце» ВОСТІ ГІС І9)1/ р. ставкур'єром Центральн: ради. ох няв Грути ВСЬКОГО. СЛУЖИЦ У пи ри КтТОоОрІ,вВилеЇ (71 контрроазвідці, вступив у Львові до УВО, з 19-20
уж-
КПРС, поєднував, очевидно. служіння 5 кре МО 1 є ою ОД ПУ
микола РОЖЕНАО
п токтор Філософеьких ма ум
Оп Ту
ра сан Ла
РА -Е г
Ре
Оригінал українською · переклад оновлюється
«ий
-н
п УРН НН
рої ен нич»
нив нив я рення унів ж.
кирпогнучкошиєнки
Льв ем! деріїови 1.) упаоажЖжноОо порегорнуп
11. пографічний ТобВІдДНнИиИк І Тл ЗМенники
ь -я ; і г 1 1" Радянської України. 1917-1967». виданий -
у києві в 1У55 році, 1 з ясувавг доволі цікапу
ниннаннннцнні нива ниві
ль - Р -- - т | річ Виявляється, у жодного а у країиських
постів, прозатків, пуоліцистів кемає такого - -о РАСА грома 1їження
чанБрізноОмаОанітніШших
ттерат1 урних премти, ХУ Віта 118 кКоротиса -- Державна премія СРСР (1985), Державна премія УРСР їм. Т Г. Шевченка (1951), Республіканська сомсомольська премія ім М. Островського (1972), премія « Павла Тичини | 1978), премія їм. О. Толстого, премія « Б Полевого 1 навіть міжнародна премія ім. Юліуса фуучика. Потім були ще преми! Те кажучи вже про Радянського Союзу та Почест Грамоги Поезилії Верховної Ради Української, Груаийнської, казахської РСР. Факт вартий занесеня у книгу Гіннеса.
Я! тен | мес 1 "п В. |
Звичайно, ке останню роль в подібному хронічному витажтмуванна зіграла та сакраментальна обставина, цо В. Коротич протягом багатьох років посідав високі стільці в правлінні Спілки письменників України та Спілки письменників СРСР, тож мав можливість сам про себе й подбати |
Але цього все ж таки замало, щоб пояснити таку тавину літературних нагород, особливо, коли зважити за якістькрасномовних гадробок лауреата багаторазозого використання. Тут вочевидь, як написали 6 романтики, криється якась страшна таємниця
Втім. -- жодних поетичних гаїн. Суцільна проза. Справа утому. що Віталій Коротич володів гдиним талантом, котрий ніхто це може поставити під сумнів зінзавжди плив за течією 1 ніколи --супроти. І він завжди знав, що, коли в яких словах треба висловити те, що догідно владі -- байдуже, хто біля 1ї керма. І саме в цьому полягає його унікальне обдарування, бо ніхто не вміві не зміє з такою елегантністю, невимушенністю, з повністю незалежним виглядом низенько схилятися перед сильними світу сього
Ніби щука в воді, він спритно орієнтувався в різних складних ситуаціях, знаючи коли 1 куди треба ткати
1986 рік, Чорнобиль -- Коротич негайно ж опиняється у Москві, подалі від забрудненно! радіонуклідами України. 1991 рік, серпневий путч -- 1 ВІН хутко перетинає океан і вигулькує в США
Нині В. Коротич викладає журналістику в Бостонському університеті, передаючи американським студентам свій багатющий життсвий ДОСВІД
Сучасні російські журналісти полюбляють звертатися до Коротича як до «знаного фахівця з українських питань». Московський оглядач Олександр Ткаченко назвав його «одним из лучших поотов и публицистов Украйнь», хоча до України пита має Зараз хіба умоспоглядальне відношення. Але надто небезпечне споглядання, котре дуже тишить колег З Москви, враженних «его осведомленностью в вопросах киевской политики», зокрема, в складних стосунках Київ-Симферополь
У чому ж суть поглядів «лучшего поота» на кримську проблему? Щоб з'ясувати це досить погортати кримські газети за кілька останніх МІСЯЦІВ, В них Віталій Коротич (вже не громадянин України, атромадянин Росії, а точніше, як його віншують на Заході, - - КоОСмоОпоОЛлит» 1 «громадянин свІТУ») виступає таким прозорим поетичним політиком, що його дооре видно наскрізь
На думку колишнього депутата Верховної Ради УРСР, керівництву України, аби вирішити сво! складні внутрішні проблеми, пот рібен ворог І вінвіднайшовеся Цитую: «Сегодня Крьїм в такой вот стратегической игре помогаєт им (керівництву України -- Ю. Д. искать зтого стратегического врага: Отже, Крим -- стратегічний ворог України? Круто! Навіщо? У глибокодумного хронічного лауреата 1 на це Захряраннию С певн упркування Наприклад, твердження в У країти побутував міф, що «Россия у нее все сьела й вьтила Все бьтло наоборот». Себто, за Коротичем, це Україна об'їла Росію до такої міри, що аж застрайкували голодні шахтарі Кузбасу. Цікава думка
В Україні економічні негаразди Керівництво України -- Президент, уряд, Верховна Рада якось наме гаються
т жи Ї | вирішити їх. Звичайно, не все виходить так, я» хотілося 0
» ї, - ЗК е ІЧНОС- Коротич знає про це, але подає таку Пе ко
полутичну імпровізу 1з виразним присмаком підлоти,
мовляв президент і уряд намагаються випрвдати сво!
дії та чини -- «и оправдание идет чере созданих
врагов. Поотому сегодия нельзя давать зкстремис
за з загл» Щьо на Украйне использовать Россию как образ врате ЩІ -- «СОГОДНЯ
для цього треба зробити? Короти" зи у. «чтобь свой четкиє позиции
ужно в отой ситуации, я пожди овли
"Те Р з - із
озна ре ни давні ноя чи ПРЕ о реа - - ійнийий ки ження РР
за нн 0
а
Оьг радь: дойти до кровопролитияй, потому что Ото оправпдало Оовьгих сущестпованис в офисе (7), их имидЖ спасителей Украйньх, Сегодия от крьмчан зависит МНОГОС», - багатозначно завершує ЦІО СОЙСОЦІО 11 автор, виконуючи чергове соцальне замопленти, до яких ап: так опбик Але зухвалу Україну час вже приборкати, вважає український» поет, --- Час «Уже прибрать к рукам» 1! знахабніле керівництво, яке наважується -- це ж треба таке вигадати! - - захищати національні інтереси України.
Нельзя давать возможность тому же Радецкому, как раньше Морозову, отим министрам обороньі, вчерашним лейтенантикам по стратегическому уровніо мьшіления, подпрьпивать и погавкивать на Росси1о». Чи не правда -- вишукана поетична форма висловлюовання? Сам то Коротич знає, що перед могутнього Росією треба лише плазувати. Що ж, цей спосіб пересування по службових сходинках пречудово засвоєни Й лауреатом на власній багаторічний практиці. Дей цінний досвід він нагромаджував протятом десятиліть - - заглядав віддано до рота Щербицькому, чекаючи протягом десятиліть чергового наказу: «Фас'», складав панегірики куцим розумом тенсекам, допомогав Горбачову в новоогарьовському процесі відродження імперії. І йому важко навіть збагнути, як це так - - Україна розмовляє з Росією наче рівна?! Поет звик до Малоросії, що
Юрій Джеджула
(ЛАУРЕАТ БАГАТОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ,
або ПОРТРЕТ «ПОЕТИЧНОГО» КОСМОПОЛІТА 8 ІНТЕР'ЄРІ УБОГОГО ПОЛІТИКАНІСТВА
завжди схилялася перед Великоросією. В існуванні незалежної, суверенної України він вбачає лише усмішку історії, яка швидко, принаймні він так сподівається, назавжди зникне з лиця вічності.
Ось, приміром, кореспондент кримської «Мещанской газетьж» запитує «фахівця з українських питань» «Каким вь видите механизм приостановления их амбиций»? «Их» -- це керівництва України.
О, у в. о. професора американського університету вже готова розлога стратегія, ну и тактика, звичайно.
По-перше, - - «как можно более широкая пропаганда защитью крмьїмчан, более широкий показ на телевидений, в газетах.. Завести как можно больше наблюдателей»
По-друте, - - «необходимо сегодня держать контакт с самьшми различньтми организациями Россий». Звичайно, аж до фашистів, вкліочно. Але чому саме з неформалами треба контактувати? Е-е, братці, хитро жмурить око добродій Віталій, не понімаєте ви стратегії, і пояснює недоумкам: «Ведь официально, на правительственном уровне, Россия не сможет сейчас вступить в какие-то договорньєе отношения с Крьтмом, ибо зто вьшвовет скандал, на котором украийнские вожди будуть только играть» Отже, хай офіційна Росія трохи зажде, зачекає, покінчить із Чечнею, розбереться зтаджиками та іншими інородцями, а там приспіне черга 1..
Кореспондент «Мещанской газетьт» гне свосі «ВЬІ хорошо знаєте Украйну. А есть ли, по вашему, здравьшй взгляд всамом Киеве в отношений к словившеийся ситуации"?
У явля собі, як Коротич напружено зморщує чоло вже з явними ознаками передчасного, але глибокого склерозу, ! нарешті видає чергове «одкровення» є» Почнимаєте, в чем дело, сейчас получила совершенно неправомочноге место провинциальная часть Укранйтнь, изападно-украйнские политиканьїі » Мовляв, ту що ок ви хочете від тих дурних провінційних хахлів'""!
Взагалі-то записний вітія вкрай невисокої думки про сучасних українських політиків: «Ньтешнииме утсрайнские вожди просто по уровню своего интеллектуального и политического развития не могут дать свободу людям». Ще б пак, наважуються мати власну думку, відмінну ВІД російської! Щодо інтелекуального потенціалу самого Віталія Коротича, хай читач сам зробить висновки
У Коротича є велика мрія Дуже велика мрія про той час, коли «Украийна все равно развалится на регионь! Украйна должна бьіть конфедерацией». А для того, щоб прискорити цей "'сТтОоричним» процес, він радить всіляко посилювати чвари в суспільстві, зокрема, церковими ро Ол поглиби ГИ конфестині протиріччя МІК, якттикаже, «католической и прапославной ципвилиза-
руни шо пд сни нні ПЕН ЗС-
зни рр нини Р ЕР - п ня - Р
о
писй», а для цього належить викривати прошуки підсТтУПНОГО Льпопа. шо -- Ме Ооїльшо -- пе Менші с прагне жкатализировать Украйну». І взагалі, на думку поста», як було б добре, коли 6 не було взагалі України, ка часі вже «уйти ОТ обласного разделения» ло нових державних утворень на терені України, «таким, как Донбасс-Новороссия, есть Одесса, єсть Николаєвская область есть цельг ряд регисноп» Тож -- четвертуйте, роздирайте на шматки живе тіло України! Ось політичне кредо екс-україиця.
Для того, щоб підкріпити свої вигадки, Коротич бреше, убого, примітивно, а коли треба, то й просто фальсифікує історію. Наприклад «Фто Закарпатье, которое зотнически ничего общето не имеет со многими регионами Украйнь. Пужно понимать ото как реальность». І це мовиться про тих українців, котрі в умовах тисячолітнього поневолення зберегли рідну мову, рідні звичаї, рідну культуру'Цікаві, хоча й не вельми оригінальні погляди Коротича щодо можливості перерозподілу кордонів, особливо опісля заяви держсекретаря США Уоррена Крістофера, котрий категорично виступив проти подібних дестабілізуючих дій.
Коротич погоджується, що світове співтовариство твердо стоїть на позиціях непорушності усталених кордонів. Але ж можна й ошукати те співтовариство, чи не так? І Коротич викладає суто єзуїтську думку про те, що з метою перегляду кордонів можна використати право націй на самовизначення. Щоправда, не зовсім зрозуміло, яке це має відношення до кримчан, адже кожному школяреві відомо, що ніякого особливого кримського народу чи нації в природі просто не існує. В Криму живуть росіяни, українці, кримські татари, караїми та представники багатьох інших народів, котрі сєскладовоюнароду України.
Байдуже! Радить Коротич, треба тільки діяти хитро, підступно: «Речьидето воле народа, вьтсказанной изнутри. Зто уже не ревизия границ, которую производит Россия или Украина. Народ сам решаєт свою судьбу». І якщо кримчани діятимуть за його рецептами, то «пересмотра границ снаружи в данной ситуации не будет» 1 тоді стане можливим «возращение Крьма на свои места» - - Читай -- до складу Росії.
Особливі ж надії він пов'язує з російським Чорноморським флотом у Криму: «Потом не надо забьгвать, что в Крьїму находится самостоятельное военное формированиє -- ЧФ, котрое вполне может занять определенную позицию, и всякое уже бьгвало, когда разьшрьвалась судьба Крьма. Все бьвало, и ЧФ--ото гигантская сила». Після цієї прихованої погрози «український» поет дозволяє собі такий «жарт»: «Украийне зачем-то понадобился зтот флот, не знаю, может, согласно легендам о запорожцах, они собираются ходить походами на Стамбул. не знаю. Но в Крьму ЧФ может сьграть самую неожиданнуто роль. И я понимато идею Мешкова о перенесенимйи столицьг в Севасто- ПОЛЬ».
Коротича ну просто обуріоє позиція Сполучених Штатів. Ні, спочатку все було гаразд, бо Америка висловлювала «пьмлкую любовь к Россиий». Але потім сталася катастрофа -- «вдрут сейчас возгорелась любовь к бьвшим советским республикам, в частности, к Украийне. В частности, отим и обьясняется заявление Кристофера». Нагадую, що тут йдеться про вищезгадану заяву держсекретаря США про непорушність кордоюв
Політику уряду України колищнюи громадянин України, а теперішній громадянин Росії Віталій Коротич оцінює просто: «. то, что происходит сейчас в Іерьшму, является частью обанкротившихся украйнских правителей, и ничем больше».
А завершує свої виклади взагалі картиною майже з Апокаліпсису: «Повторяю, я не знаю, какие ходь! может предпринять ЧФ, когда гайдамаки под рукоподством Хмарь еще раз вьсадятся в Севастополе, если придут воийнские части и будут баражировать над полуостровом украийнские самолеть(к, пьштаясь воздействопать на первьт крьтчан.
Ось таке політичне бліознірство людини, котра ратше у віршах божилася у ліобові до України та 1ї
а;
народу. Огидно. соромно читати подібні «одкровення»
хоча у даному випадку вони не викликають жодного
подиву, адже висловлені вони вічним пристосуванцем
ліодиною 1з гутаперчевим хребетом, особого, абсолютно позбавленою переконань чи будь-яких моральних
принципів. Віталій Коротич завжди продавав себе за Ра | 1 гроши і премії, будучи, як пост, надиханим
скористатися виразом Плеханова шлунку»,
якщо | ВИКЛІОЧНО «лірикою
Нижче падати нікуди, Віт на дні. Йому тут, у багні затишно. :
олій Короти «І
нн ни
- тб ти па ни М сня - ьо
па ри нн --
-- ан з -.гО
тепло, добре і
і
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Оригінал українською · переклад оновлюється
зійвнех зв рьжо ше -і а; ваіаьаньй зб -а ь Я ЧИ У зле р ЧИ, оно СТУ АР КО А РРОУРЮТН ВСТИК р "-е - і й
вчо а
ч 1 » -
З і -е ч
і файні ЛО - -
й ТУГИ; ДІ в лрРР 1ьСІооЙ і
- | 1 РА 111 і
У ПОШУКАХ АРІЇВ
У тридцятих роках нашого століття антрополог Херрліх, провівши скрупульозні статистичні обчислення, виявив, що на високогірних плато, зокрема Тібету, живе надто багато блакитнооких людей і висловив гіпотезу: це -- арії, котрі осіли серед подоланих азіатських племен. Книжка Херрліха «Німець на Гіндукуші» стала науковим обгрунтуванням гітлерівської політики: великій Німеччині належить віДнНОвВИиТИ ВОЛОДІННЯ народу, самою природою поставленого над іншими, а отже, вперед на схід -- возз єднуватися з нашадками героїв скандинавських саг. Чим це закінчилося -- відомо.
Насправді ж блакитні очі гіндукушців не мають ніякого стосунку до таємниці могутнього племені білявих завойовників: за тим -- закон природи, відкритий Миколою Вавіловим. 1924 року він у товаристві двох колег і мІСЦевого провідника мандрував Афганістаном -- країною древньої хліборобської культури, й що вище ПідНнІМАавсЯ в гори, пробиваючись крізь найтяжчі перевали, то частіш йому трап - лялися люди, котрі зовнішнім виглядом різнилися від смаглявих нуристанців. Генетика це дуже інтригувало, 1927 року він пише Володимиру Вернадському з Північної Африки: «Зрозумів правильність у географічному розподілі форм... од периферії до центрів. Це пояснює багато чого для людини»,
Суть цієї правильності така. Там, де виникнув якийсь вид, інтенсивно утворюються нові його форми з являються муташі. П ж спадкові ознаки (гени), у яких потреби немає, нікуди не діваються, але переходять у прихований стан -- стають рецесивними, СтійкішіІ домінантні форми ВІДТІСНЯЮТЬ їХ Зал межі центру формотворення -- на периферію Якщотут місцевість достатньо ізольована -- горами, болотами, всликою водою, -- то ген, «оОпУЩеНнНИЙйЙ у підтекст» великої Книги Життя, буде достатньо часто зустрічатися Із Собі подібним, внаслідок чого з'явиться інша форма. В цілому ж картина завжли така в центрі домінанти, їх оточують так звані рецесивні гомозиготи -- організми, яКі несуть обидві ознаки, але зовнішнім виглядом від домінантів не різняться, 2 довкіл ареалу -- рецесиви
Як це прикладається до людини? Атак, що блондини й брюнети перед рушійними силами природи не в однаковому становищі: темні очі беруть гору над світлими. Від шлюбу між чорнявим Грис
таном 1 золотокосою Ізольлою русявенька дитинка може народитися лиш толі, КОЛИ
гсторична пам'ять
р порожнини вони чеки Фо "Ли лоорс захишають левда. ЦК ЖЕСТ. с У гені від застуди, - Й ПОН ММ вузькі очі, які не
Й -и - й Т ий «ні» кобзі ПАЛЬ Щі дм бро ВЕ . Р зь?іатьш бл з ,
КАН
злсліпЛІОЕ ВвІдОЙТе ВІЛ
ро ДАР наго и »
- є БУБДБНКОКУ ОЇ ноаролів Півночі. Що - асо г. коряків, а00 ж СТОЇТЬ за раль: ЧУКЧІВ АЛЕ
ус соціальними та гумоєх політичними | процесами, які (2:54
- ть -
схеЛА - "учет |
в "І. Чо бе ці нова: РН бу
Б ум иа
в обох родах траплялися блондини (Тристан -- гомоОзигоОт), і то не обов'язково, Судячи з цього, спадкові задатки різної! пігментації древніші; генетика підказує, перша жінка Єва -- була смаглявою,
Принагідно виникає питання: звідки ж на Землі взялися блондини, який у цьому біологічний сенс? А він є! Жертвами чернівецького облисіння ставали Отлявенькі діти, а це породжує здогад, що різниця між «мастями» пролягає десь на рівні атомарного складу клітинних молекул. Для чого? Можливо, вихід «на поверхню» рецесивних генів пов язаний з похолоданням, можливо, з «демографічним вибухом», який змусив людей освоювати віддалені території, де зміну пігментації закріпили умови довкілля. Звісно, то сталося дуже давно
В цьому плані інтригує таємниця, яку забрали з собою в могилу гуанчі -- тубільне плем'я Канарських островів, яке являло собою класичний зразок нордичної раси, хоч географічна ситуація до того й не спонукала. Збереглася сповідь останнього гуанча, котрий помер 1500 року: «Батьки наші казали, що бог, оселивши нас на цьому острові, потім забув про нас» Якщо Атлантида -- не вигадка, то її мешканці в силу біологічного закону мали б бути блондинами: на ізольованому острові добре закріплюються рецесивні гени. Атланти, котрі зуміли врятуватися після катастрофи, розпорошившисьсеред інших народів, могли суттєво вплинути на їхній ДУХОВНИЙ світ, чому сприяв іх «богоподібний» -- звичайно, з точки зору чорнявих аборигенів, -- вигляд: цим можна поясни - ти подібність міІЖ культурними Пам'яЯТКаМмИи, які знаходять в різних кінцях світу
Але це вже побіжні ВИСНОВКИ ІЗ ЗАКОНУ Вавілова, до якого повертаємося
Отже, в центрі ареалу живуть здебільшого темноокі люди. А на високогір ях молодь одружувалась, як правило, в межах одного селища, а відтак ИМОВІрНІСТЬ зустрічі рецесивних генів була висока. Ось так І сформувався зовнішній ВИГЛЯД ТІОСТЦІВ, що їх Херрліх мав за нащадків аріїв, як і афганців, таджиків, оаргузинських бурятів та інших світлих предлетавників темно: пігментованих народів. Згідно з комп ютерногю реконструкцією, проведеного ме - риканським агентством МАЛА за негати - вом, таємниче відбитим на ГТГуринській плащаниці, Ісус Христос був русявим - досить поширена зовнішня ознака серед галилеян, які трималися осторонь Інших іудейських племен
Відкриття Вавілова длє МОЖЛИВІСТЬ багато шо пояснити. Наприклад, зл умов Скандинавського півострова шишими були 0 І ІРООкКО ЗАТОПОСНІ НОСОПІ
(311: 15
са і нари цем годнішній пад 7, рис ПРИ
Скандинавія -- край населеної частини земної кулі, Ойку- МЕНИ, ОСВОЄНІ ВОНІ ДОСИТЬ ПІЗНО, И Через те не потрапила до початкового формування європеоїдів, чічько"- Яр іє З некомфортність заселялася повіЛЬНО, Ще й доступ ДО Неї ускладнювало Балтійське море. Перебралися до краю ло. Б похмурих скель хо- 54186. ЛОДНИХ ХВИЛЬ Ті, ХТО МІРНИЙ 392 жив найближче, а 7 о отже, носії рецесивних генів, які мали там умови для надійного закріплення. Осьтак і сформувався скандинавський антропологічний типаж: високий зрісті загалом непоганий запас ФІЗИЧНОЇ та ПСИХІЧНО МІЦНОСТІ його представників ПОЯСНЮЄТЬСЯ тим, що вони -- нащадки мужніх людей, ЯКІ зважились підкорювати непривітні землі Вавіловський закон проливає трохи світла й на загадкову долю України. Гени -- посланці вічності Перед нацією, яка переживає початковий період розбудови, гостро постає питання: хто ми? Здавалося б, зрозуміло: нащадки слов'ян, білявих та світлошкірих жителів пущ, степів, яких природні умови Дещо ІЗОЛЮВАЛИ ВІД ТОДІШНІХ ПОЛІСІВ, де вирувало життя. ЗВІДКИ Ж тоді «чорні! орови, кари очі» -- улюблений народний типаж? Кандидат історичних наук Іван Післярія вважає, що це -- спадок татаро-монгольського нашестя! цю думку він висловив у статті «Чия в жилах кров, у твоїх, у моїх», надрукованій у газеті «Киевскиє новости». Це так І водночас... зовсім не
кре
на 1 Ж У ог пе я й
і " . - Тая і і, Хє зфідчня й
чо ю броей 2. -бі
- уч
Рчо ла Ле Ме | Й - Мо БУЛО
й Р с і 517
ПРИ ЯР
Ратяк
Україна -- самісінький центр Європи, І ВаВІЛОВСЬКИЙ Закон ТУТ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ СПОВна. Через нашу країну проходить процес ПОСТУПОВОГО ОСВІТЛЄеННЯ ЖИТеліІВ ВІД ПІВДНЯ херсонських степів, де ЖІНКИ ЗОВНІШНІСТЮ нагадують італійок чи персіянок, через Полтавщину, Київщину й Черкащину - там темне волосся поєднується Із свІТЛОЮ шкірою і м якими рисами обличчя, -- до Полісся, краю озер, боліт, блакитних 1 сірих очей та русявих кіс. «Чорні брови, кари очі» серед нащадків білявих слов'ян -- це природний наслідок поширення домінантних генів у центрі ареалу видотворення. Рослі світловолосі легіонери стародавнього Риму взагалі розчинилися серед характерної для південців смаглявості и мініатіюрності народів, які населяють Апенінський півострів. Коли о наша планета була бодай трохи комфортніша, то орюнсти геть зовсім звели 0 нанівець олондинів у тій солодкій бооротьої, що на неї надихає інстинкт продовження ролу На сьогоднішній день коли й можна казати про носіїв ЧИСТИХ Генів нащадків слов'янських племен, то це ООИКИ -- ЄТнІЧНЛ група українців, що живуть у центрі Кар- ПОТСЬКИХ ГІР за перевалами, де оуло спинено татаро-монгольське нашестя Поряд з характерною зовнішнІСТЮ поспільна русяврість УСІХ ВІДТІНКІВ І щЩИрою,опі имІСТИЧНО-ДООрРОДУ ШНОЮ ВДАаЧеЮ, вони зберегли особливі елементи одягу, архітектури, побуту
Однак, зточки зору природних законів, питання чистоти генів дуже гіПОТетичНне Речовина безсмертя, ця ниточка безсмер-
тя, що сотається Крізь ТИСЯЧОЛІТТЯ, ЦЯ згорнута В тугу спіраль дезоксирноонуклеїова кислота, яка знаходиться в
КОЖНІЙ КЛІТИНІ НЯаШОГО ПІ11, КО ТОСОЛ ТЬНС ща свосто інформативною насиченістю ут-
цорентия
Лиш зовсім незначна частина п генів Кодує білок, з якого будується людське гіЛО, МОЗОК, а разом 3 НИМИ ВСС Те | ДОСІ незбагнуте, що називається інтелектуальною, психІіЧНОЮ та душевною діяльністю Абсолютно ж переважна частина ДНК СКЛадлється з ділянок, ЯКІ «МОВЧАТЬ», ХОЧа зоеріга ються від покоління до покоління Закон нашого світу такий, що все непотрібне відМИрає -- 2 отже, ці діЛЯНкКиИ якусь функцію виконують, найімовіІрніш -- Несутьінформацію про пережите попередниками, Кожен з нас -- лиш крихітна верхівка грандіозного айсоєрга -- генетичного спадку багатьох поколінь, практично недоступного нашій свідомості Пам'ять прашурів записана за таким принципом, за яким поєти творять образи своїх вІршШІВ. Ось хоч би й цей - з поезії Ггоря-Богдана Антонича
Мов свічка куріться черемха
Й побожити вечора руці
На мініМАальніЙ площі - інформації
Нині генетики схиляються до думки, що всі спадкові задатки виникли на нашій планеті водночас (а имовірніш, були створені), нікуди не діваються і, мабуть, є неодмІННОЮ СКЛадоВвОоЮ КОЛОООЇГУ матерії, енерги таінформаци, на якому стоїть наці світ. Це причина, чому нації сходять з історичної арени. Куди? Де арії, скіфи, сармати, половці, печеніги й всі інші народи, що клнули на дно історії? Ніде й водночас скрізь, де вони жили чи проходили, залишивши нащадків. Щезають могутні держави, щезають великі народи та нІКУди не діваються гени: ДНК кожної людини -- це тигель, де у вогні Вічності переплавились властивості багатьох попередників, що з ЯВИЛИСЯ на світ в одязі національних особливостей -- неповторному, бо в цьому світі неповторне все Нація -- форма, в яку виливається одина- КОВИЙ ЗМІСТ, ЩО НИМ Є ОДВІЧНАа ЛЮДСЬКа суть, тим то героїв Евріпіда чи Шекспіра ми розуміємо не гірше, ніж сучасників
Що визначає цю форму, якщо спадкові ознаки нікуди не діваються? Що таке нація"?
МОВОЮ КОСМОСУ
максимум
Гри фактори необхідні, щоб людська СПІЛЬНІСТЬ ВИЗНачИЛася ЯК Нація територія мова й історична пам'ять. А, коли добре подумати, то стає зрозуміло, що другий і третій фактори -- похідні від першого Наприклад, історична пам'ятьспроможна якийсь час зберігати націю й тоді, коли вона вже втратила свою територію, все одно має народитися десь і з чогось
За дуже великим винятком (цигани, Євреї) а в науці виняток правила не спростовує -- народ, що позбувся землі! втрачає своє обличчя. Лишилися в далекому минулому хозари, гунни, їхні попередники хунни, ословянились ВОЛЗЬКі булгари, перетворившись на болгар, і тІЛЬКИ легенди нагадують баскам про те, що вони -з ВИХІДЦІ 3 КЛАВКОЗЬКИХ ГІр; визНЯачиЛлисьяк таджики древні согдійці, що теж прийшли з іншого краю. діля діаспорника минуле важить особливо багато через те, що майбутнє має для нього риси народу, серед якого йому судилося жити: опиратися процесу асиміляци дуже важко
Нашя як явище належить скоріш до царини їІїстори. аніж ГФОенетиКкИи, 1 проте національний характер існує реально. Як формується незворушність норвежця жвавість італійця, доородушний гумор українця, безпосередність француза організованість німця " "Тому в межах того ж самого народу існують групи, які дуже рІЗНЯТЬСЯ МІЖ собою вдачею, водночас належачи до одного цілого -- Нації?
Хби відПОВІСТИ На де ХІпИТання, треба ЗРОЗУМІТИ, Л ЩО ВЖХМИПГОЛІ Об ЄЛНУЄ СУЩеС НО Землі в Єдине ціЛО" еКосмічне випро міІНЮВання, яке йле від ВСІХ НСЄОСЄСНИХ ТІ всю Оїгосферу, пропима: всю все вній.. біосферу не можна осягнути в явищах, які на ний відоУВваЮТтЬСЯ, ЯКЩО буде упущено цей п звязок з оудовою цілого КОСМІЧНОГО МСХаНІЗМУ, ЩО ВИСТУПАЄ різко», -- писав Володимир Вернадський Нині є багато підстав вважати, інформація в нашому світі передає ьо м допомогою слектре
МАТИ ТНИХ
ОХОПОЮ
Шо .Ї
випромінювань, як! утворю
окрема й на
ються абсолютно скрізь поверхн СМЛІ, ЗУМОВІ'ЄНІ процесами виемоди ВІТРУ 2? М ігнІТОСФерною плаз
Оригінал українською · переклад оновлюється
А нано С нії ЛИ" Пр
мою Ілєемниюшфю мнаповгорност націочальної вдачі СЛІД ШУКАТИ, мабуть, в харак: тері 28 аячку географічного ре 'ьєскру з Космосом шо віІДОМЕІСЛеЄТЬСЯ носСсомперсдл 1 зитмиш М щродного танку. Вітер на берез! моря. вітер серел пр. ГО ших, чи порослих «ленню. ріТЕРр УМ ЛІСІ Л090 б) СІСПУ ІМТ нссесних Те перекладений на мову географії « визначили неповторний малюцок сІРрТО М. тркана, чардааша, гопака чи ганго Це - найпростіший механізм самовираження ВП ЦІЛОМУ ж НОЦІЮ, ЯК | ВСЮ землю, МОЖНА розглялати як віДКритоневрівново же пу) систему. ЩО ПОСТІЙНО органіІЗзУЄТЬСЯ, І ДОН ПІДС1ЯГЛАЄ ВСІМ ЗО0К0- нам. котрі діють в таких системах 13 дулЕмОЛИ МІЖ СИТУАЦІЯМИ КОСМІЧНОЮ І пографічною в основних центрах антропотворе ння сформувмися найпоширеніи асихологічні типажі: медитеранці, ПОНІ, сотіІЙйЦІ, середземноморці, динарці й арійші. В різних співвідношеннях вони представлені у всіх народах, це - основа, на ЯКІЙ формується національний характер
Принагідно злуважимо, що часові хап1- рактеристики найрізноманітніших електромагнітних полів Олизьк: до ритмічних характеристик музичних творів, а отже, письменники неусвідомлено керуються ритмами власних смошциних процесів, на які накладаються космічні сигнали Ма - буть, це | є та причина, чом) великий цчцашональний митець можливий ТІЛЬКИ НЯ своїй землі: ЛИШ ТАМ оОКОСМІЧНАа ПІДКЛЗКО» знаходить резонанс у глибинних процесах мозю
Шо ж обіцяє Україні її географічне положення, як воно позначилося на форхуванні нашонального характеру, 2 віІДТак | долі?
ДОНЦОВ ГЕНЕТИКИ НЕ ЗНАВ...
Якби закон розподілу домінантних генів від периферії до центру виявлявся ТІЛЬки в зовнішніх характеристиках, то питання було б вичерпане: кому подобається «руса косз 10 ПОЯС2». кому «Чорні Орови, карі очі» -- справа смаку. Однак будь-яка відкрито-неврівноважена система насам - перед підлягає ФІЗИКО-ХІМІЧНИМ ТА різним іншим простим законам, не вичерпується ними. але -- підлягає, тож Є ВСІ ПІДСТАВИ прикласти вавіловські закономірності Ло суспільно-історичних тенденши життя цації. Тут. зокрема, можна пошукати витоків того парадоксу, що потужним народ у центрі Європи так довго 1 ТЯЖКО доростає до державності
Якщо це центр, то людську психологію мають визначати домінантні гени, тобто такі. які забезпечують виживання: пріїстосовнийтво. хитрість, обережність, схиляння персд СИЛОЮ, ДОГІДЛИВІСТЬ Суспільство, де кожний член керуться тільки ОІОЛОГІЧНОЮ ДОПІЛЬНІСТЮ, Не мож-
зишиайилет « |рі«Ї Реце І І.
ще агресивніший, на підступного ще підступніший -- аж досамознищення дле ІНСТИНКТУ ВИЖИВОННЯ В ЛЮДИНІ протистоїть моральний закон, -- ТОЙ, ЩО ЙОГО Кант наував найбільшою таємницею разом 1з небом над головою. Бути добрим, поступтивим, ширим невигідно, а все одно частина люлей живе так. ніби несе В сом! память про Інші СВІТИ, прекрасниши Ї ДоОСкКоОналІШІ, АНІЖ НОШ
У суспільстві постійно борються дві тендениї; біологічно й та, яку зантичних ЧАСІВ НазиваЛлИи обл еСстТВеНниИМм ,) людині ПОМІРКОБАНІСТЬ ) потребах, готовність зрек - тися практичних інтересів заради ВИЩОЇ мети. відданість внутрішньому ЗОКОНУ Домінування першої породжує масовий конформізм 1 замилування епому сливими
плодами морального відступниЦтВа, 2 ЩО
"ШЛЯХ нагору» злебілЬьШоОГО И пролягає через відстУПНИТВО. Т9 народ здосувлє ) поводирі осіо, КОТрі У 29 іеносних ДЛЯ
нації ЯВНИІАХ керуватимуться тими ж імпульсами, що Й ІХНІ посполиті у ВвИМо-
шуванні власного кубельця Грушевський
точно окреслив 314 рованс коло, В ЯКОМУ б'ється зержавність УКРОЇНИ свобола впала через Те Во старшина панувати нарощ визволяючи. своє" попусклли зраджувала свій наро У ня власних благ !У
гукраїнсько рогу вання -- ЩО хотла; з чужого ярма акладала, а люде » Так. наша старшин» завжли м'я примножен: цьому ВвИЯВЛЯВеСЯ
ній Оз чи ПР
Б Р
кукон розподілу домінантних генів, визначаючи панівну суспільну тенленино
| митро ,ДЇомнцов генетики не знав, але о свої книзі «Дух нашої давнини» твердив, шо наппоширеніший тип Украї ния остієць, прив'язаний до матеріальних олаї! вульгарним у смаках, з великим потягом
10 кон юнктури. «В громадському |! політичному житт: - пише Донцов, одинока мрія остійця -- державна допо:
мога, звідси його любов до державних посад, пенсій, досоціалізму з оюрократією, де кожний є державним урядовцем Стремління остійця в суспіЛльНомУ ЖИТТІ -- Ппонишити все, що пнеться догори, що виступає з рядів, робити отарою, черетою... Остійці всликі заздрісники, на ЧІМ іноді збудовують партійні програми. В історичних конфліктах їхня роль -- роль маклерів, гешефтярів. посередників, угодовців. Звертають увагу насамперед на «людину» і «реальні МОЖЛИВОСТІ» ДЖ ТОДІ на засади, Звідси їх евирозумілість» 1 поблажливість до «людей української крові», хоч би й зрадників, звідси улесливість | плазунство перед силою. Остійцям власні інтереси дорожчі від таких абстракцій як честь і слава, тому часом виправдовує він ВСЯКУ НечисТьЬ».
Другий тип -- динарець: прекрасний воїн, витривалий у збройній боротьоі, однак вибуховість вдачі Й деяка простолушність роблять його легкою здобиччю прикрих несподіванок. Літературний типаж -- Тарас Бульба з гоголівської повісті, що не захотів лишити люльку проклятим дяхам, чим 1 собі віку вкоротив, 1 товаришам своїм нашкодив.
Менш на Україні представлені меди - теранці: винахідливі життєлюби з нахилом до авантюризму, «природжені змозники і революціонери», здебільшого талановиті. Такими, на думку Донцова, були Сірко. Кривоніс, Тур. Верешинський, Юрко Гютюнник
| найменше серед нашої людності представлений нордійський тип, тим часом саме йому властиві прикмети державотворчої раси, 60 цьому типові притаманні «острозорість, правдолюбність, витривалість. сила волі, пильність, здоровий осуд, ретельність, лояльність, любов до порядку, чистоти, відпорність до базарного кри - ку і пліткарства, певність себе»
Всі ці міркування публіциста 1 вченого Дмитра Донцова чудово узгоджуються з закономірностями в розподілі домінантних | рецесивних генів, вІДКритими Миколою Вавіловим
Неважко здогадатися, що У вІЙНОХ, НО які така багата історія України. арійці гинуть першими а00 ж, знову ж таки на Думку Дон цова ерозпускаються вдинарсеько-нордійському типі козацького оарокко», міфічним втіленням якого є Мамай, літературним -- пан Данило з гоголівської «Страшно! помсти», а реальним -- пості ліяч ХМІЇ століття Данило Братковський 1 славетний вінницький полковник Іван Богун. У шлому ж історія нашого народ) -г ДАНЦЮ І прІнських подвигів, диНарських ДЛОМИЛОК ! ОСТІШСЬКИХ зрал. які накладали зєто на найшляхетніш МІДрИ Та ДІЯНН)
Отже, над Україною тяжіє генетичний фатум і ніяк не позбутися його"? Нічого подібного! Людина -- Унікальна істота, обдарована волею та свідомістю, а відтак і здатністю ПпІДНОСИТИСЯ Над УСІМО біологічними закономірностями, беручи стихійно сформовану долю у вилені руки Але в очі реальності дивитися не ООХІДНО, згадавши мудре Франкове Ти, брате, любши Русь, як иб г кусень сала, Я ж гавкаго раз є раз, щоби вона пе спата.
Бо теперішнє пробудження нації скоріш схоже ни гипове остіЙСЬКе присип
яння фольклорними колисанками рожевими ВИДІННЯМИ СаМОВИХВОЛЯНЬ ТЯ псевдопатріотичними фра ЗАМИ, 1 ЩО НІЛ справді 3а тим -- Зрозумі ІЙ Вже М найлегковірніші Розмивання моральних критерив піднеСсСсСнняЯ н Йо зсоромніІШОГО конформізму до рангу життєвої мудрості, героізація ради лиш через те, що вона своя, рідна, українська, ЯКІ ВІДОМ ваються в наш час, СВІДЧАТЬ, ЩО ПОанівВвний ДУХ суспільства не зміІНИВСЯ, а відтак І Надій На державотворчі тенденції в ньому мало
Арійська нетерпимість до безчестя арійська послідовніІСТЬ, арійське ЧУТТЯ БІДПОВІДАЛЬНОСТІ 4 УКРЛЇНСЬКОМУ наро- 1о0ві, ЯК НІКОМУ ІНШОМУ, НСООбХхІДдНО УТВер-
іжУВаТИ ЦІ риси б СВО кКОЛеКТИВНІЙ СВІДОМОСТІ
ЕНЕР рин пики ння зані зо не
історична пам ять
й б
ПО НЕ вині но ща 0 ж
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Оригінал українською · переклад оновлюється
гчаприкінці
до тридцятих років нинішнього століття.
Українська «Просвіта» винайшла єлино пра- ВИЛЬНИМ На той час вихі в ОбСЛнанні Кримтних КОШТІВ малозабезпеченого роб тгичого і селянського люду влосить потужним фінансовий калитал, утворив- Ши певну фінансову систему аля су илування кустарного виробонігитва переробки сільгосппролукиії, збуту п через власні гуУртовит кромниці, тим самим захишаючи трударів від пограбувань, перекупників на зразок теперішніх комершиних мІнянлів
ПОШТОВХОМ
ПІЛЬКИ
Утих ПОЛІТИЧНИХ Ттасоцальн6о-скюномІНИУу УМО- МОН СВІ Пл егиою У КРЯТНСьЬКОЇ кооперативної | Просвіти інших областей У крони ІМ ЩО ЗешШшо ноаголуютіь НИНІШНІЙ СТан УКРАЇНИ, рази 00 ІНЛНО МОФИТЖе ДВІСТІ ТИСЯЧ Членів кредитових х ІСОНИЙ ЛДОСПпі побати кю НАРОДНІ кКооперативно-кредитові спики розвивали СПОЛОК 3 КОЛІТ ОМ Ло ЛлрОХ МІ ІБЬЯрдів доларів ( ГО РА , країні, використання якого мое ІгоСслодарство , виготовляти споживчі товари, торгу- ) ЦИХ КОШТІВ ЩОргімо виділяються Ффонли лопобу ДЛЯ КрОДИТНО-просвітиниького ру
ВАЛИ 2 20стУПНИМИ Цінами, регулювали грошовий Обіг, утримували школи, вели вилавничу діяльність форму В.ОТИ ВИСОКУ мораль 1 держаовніийьку свідомість Недарма Просріту» того чосСу називали лержавою в державі асло «Свій 20 СВОГО ПО СВОЄ» ОЗНОЧОЛО ЄДНІСТЬ
на хіСолах правливості, довіри, високої моралі, реальної Допомоги ВСІМ бе) винятку трударям, котрі сповлували чесну працю 1 просвітянську демокрагичну філософію.
У цьому році виповнюється 130 рітниця заснування першої в Україні Крелитної спілки,
минулого | на початку ЦЬОГО СТОЛІТТЯ, у часи ТЯЖКоОгоО ЛИХОЛІТТЯ. матеріального г духовного обкрадання України |
активної, свідомої частини інтелігенції. були створені збіднілих і малозабезпечених верств українського лі
Цю сторичину ЛОД00 МИ ПОВИННІ ГІДНО ВІДЗНачИТИ спешальною конференісю, яка мала б стати суттєлим ЗООВИТК Всеукраїнської «Просо»
ЗАВЛЯЮИ ВИКОРИСТІННЮ ДОСВІДУ ЛІЯЛЬНОСТІ креди - ГОВИХ СПІЛОК В У країні, представники нашої діаспори котріолинилися з різних причим у далеких світах. не не перетворилися м здобули поважні МІСЦЯ серед юаможних людей багатьох
моги розвиткорі Української кулі ГУРИ, НОЯУКИ. ТІЛЬКИ ю 199| РІК НО ДОПОМОГ Україні Виділено понаї 106 млн. ДОЛарІВ США Наприкіни минулого рок ДіОСПпОрою утворено спеціальний комітет " виродження кооперативного руху в УКРАЇНІ Згаланий комет ДОМІГСЯ від урялів Канали : СІДЦА ЗНАЧНИХ СУОСИЛІЙ ДЛЯ кредитових кооперативів в Україні
) оглялу на важливість ше) проблеми силами Всеукраїнської «Просвіти» при сприянні 1 матеріальній потримш представництва Каналійського кредитового союзу, зокрема пані Ольги Завірюхи,
креди ІНИХ СПІЛОК Просвти 7
КРЕЛИТОЛОгО руху спрарлі
Всеукраїнської Просвіти Реалізуючи ухвали ЇМ зер
створені 1 фУНКШІОНУЮТЬ
ЛИДарів | вИиИЖИЛИ, а й
пОРТкКОошОнНУ Кр ЗИННО СПІЛКА ТЬВІВСЬКОЇ 00 СТІ еПДОВІ ТПІЯЛЬНОСТІ "ЧЛеніІВ ШІЄІ СПІЛКИ відновлення 1! розбулови ПІШИМ Членам Особливе значення тосвід роооти Крелитної спілки
а2жуть, що на нашити житте бім дорозі нема жодної випалкової зустрічі. Усі знайомства и розтавання -- хІКОЛОГАаНІСТЬ ДОЛІ Кожне із них або як винагорода за добродіяння, або ж як покара за неусвідомлені гріхопадіння. ІТ заздрісники, и лиходії, і кривдники -- все за щось! | добрі жертові, світлі душі -- теж,
Знаю, шо моя зустріч із Еммою Бабчук не випадкова, -- записана на скрітжалях і моєї, 1 й долі...
То був звичайний собі дзвінок. Я зателефонувала журналісти на радіо в одній справі. Її прізвище й ім'я були мені віломі, а от познайомитися особисто не дородилося. Назвалася. Ї раптом чую у слухавці якийсь шовковисто-оксамитовий голос, у якому було стільки срібла, яскравих барв, чогось доброзичливого, щирого, шо я аж завмерла ріл несподіванки.
Така сонячна повіїть, подумалось нараз, притаманна натурам чистим, безхитрісним і неймовірно доброзичливим, на яких при народженні не дихнув лукавий 1 у їхні душі не впала і крапля зазлрощшів.
Слухала срібний голос і силкувалася уявити зовнішність жінки, знаючи, шо зелена молодість у нім явна омана, бо вона вже давно працює в журналістиці. Ще не знала, що тій хвилі судилося витягнутися на роки, шо невловзі почуватиму порожнечу, коли цей голос якогось дня не пролунає у слухавці, що чути його стане потребою і мосі душі...
Живучи у содомогоморській державі, де прослуховувалося навіть твоє дихання, і відчуваючи на собі постійно звелений курок людської підступності й продажності лишетому, шо не хопаєш спосі української душі, надивилася на те кашове порідля й помітила, що попо таки добряче понишило український характер. посіяпши поміж нас недогиру и упередженість.
А тут така первозланна довірливість, незаймана широсерлнисть і непілкупна лоброта!
«У неї повинно бути багато арузів, -- лумаю, чуючи на собі цілі потоки світла, шо йдуть гід спіпрозмовниці. -- Такі люди притягують, бо в них немає крихти зазларошіп іони пололіють прихильністю и любов ю багатьох, вони володарі доброго настрою, а також -- доброго здоров'я. Вони може більше під інших людей наближені ло Бога, бо живуть у захисній броні срітла...»
То було перше прідчуття й перше наближення ло пеликого серия. Перша мить, перше враження, якому хтось дав точи визначення: воно найпраплигвіше
А було все ло нашої ери. До ери незалежної України. Заавалося, ловгій українській ночі не буде кінця, тому раптовим доспіток захопив багатьох зненацька. Ми пресі ходили як після ЛОПГОГО ССаПсУ ГІПНОЗУ, ШОКУ | Нагалупвали тих, шо шукають г ніяк не можуть знайти пихолу з дрімучого ЛІСУ, В ЯКОМУ Нас оглушили, осліпили й тримали у польєрах, напколо яких похолжали розліотогані хи жі звірі. Гось хижаки птекли вчагарники, клітки розпалися, а дороги и виходу знайти голі: розучилися холити, гопорити, мислити І нагбіть посміХатися Олин ло ОЛНОГО Кожне СЛОгО, Пп якому було пже метише злячого страху, лягало розлогим волунмням | пикликоло Ликео кІгЄНе гарчання п чагарниках.
«Знаєш, -- сказала толі мені Смма, -- людям потрібне якесь шише слово. Брехня і страх так пихололили наші луші | так їх переродили, шо потрібна якась тепла
розмога, шоб хоча 6 трохи їх пвілігріти і подати наліо Давай шось зробимо
Р
жорстокого українців державами-окупантами, зусиллями кредитні спілки --як важливий засіб виживання оду. Подібні спілки діяли в Україні з 1865 року ми
Провезєенощшемх 199 рошісемін іревишк л органшаторів іс був стборенийм оргкомітет по заснуванню союзу Крелитних спілок
ЗУТ «Просвіта ім.Т.Шевченка щОоО розритку Кре 1ИТНИХ СПІЛОК СПІЛКИ Харківшині, у Киє ві, Луганську, |вано-Франківську.
| ІНШИМ, проловжуєтіСся Пей процес ОргДнснзаціям
ЛИКУ перелекти М |осить сФек- ТИВНО ТСКОНОМмІЧНО ОЗШКОаГЛеЄНО ЛЛ1Я Ч СНІВ Просвіти і МИ |з АКТИВНО ЗаЛУч: кредитної спілки «Скарб-Ї», що створена при ВУТ Прес ППД» 7 КИ бі ЛО актТИвІЮІ ПОПрисмницььої ТІКОЖ ЛЛЯ НОЛОННЯ ПІДМОГИ 1 придбанні «ІМСИНИХ ПООУТОВИХ ТОВАРІВ
пОТІЄЯ
ІЛЯ рОоповсюдлження ма
головою обрана Оксана Симотюк. До участіу крелитному русі Тут злучені літи і; мололь
Р РЕ САН шин о - нн з сс ні -
нн о
Для роботи удтьми відкрита окрема є крезитІвкд» р ДИТЯЧИМ рохунком Починаюи і 12 ПОКІВ, ДЛ мають право саміорати кредити Ди аблучаютіся 20 МОШДОЛИВОСТІ, СВОГО роду рООЮНОальютого "ОСПпО12- інтелектуального» поприємництва, ле гроші ефективно використовуються, але не є основ- |ИТЯЧИХ ІНТересіг
рІОВУЧГНИЯ і
НИМ ЧИННИКОМ
М; ІМІСЯЧНО
ЗИТЯЧІ ринки
"енами кредитівки проволяться | ШАЛПИМИ ромджальними програма- Тобто дюрмується свшоминм український громадянин, п уПрибметь | госпоОар у СВОИ ООТЬКІВШИНІ
Щоквартально ролгруються призи для НОМАКТИВНІШИМ МУСНІВ КРЕеЛИТІВОК, а також ВІКТОВИНИ Призами Є переаіІплата но Дитячі УКРЧІНСЬКІ ВИДаННЯ Гут не так справи у грошах -- СКІЛЬКИ У вихованні. їх ОМА бУННИ нормального ІрОМмалянИНа рОЗВИДВОТИСЬ В САМОФІНЯНО ВОННЯ
АналогІЧНО ВОКРрИТО І Молодіжний ПОХуНок для
) СКСКУРСІЯМИ ЛО МУХІВ
латного умовах | самозаробіткиу
на Льпівшокні.
| 77, МОЛОЛІ ВІКОМ ВІ | А дО 2; років По |(оження про юю крелитібку розробили самі стуленти
| НІВСРЄЕ ТеТУТ |Полтехн ІНОГО УНІРеПСИТеТУ 1б0уними
Державного ИТПИИХ СПІЛОК І
(рормами зохочення, ПІЛЬГОВОГО Крезитування
Ссфективного використання крелитів. | даю
ЩО ТО-
КИМ ЧИНОМ МИ МОЖСМО 4КТИВОУРТТИ СДме чере
Р
( трию
кредити
Кредитні спілки
ЧЯЛЬНОСТІ
МЛУЧЕННЯ ЛО ПОосвІтянськоО! МОЛОІ
Треба зазначити, що створення І функціонування кредитних спілок, звичайно, нелегка справа Є певні перепони 1 труднощі 00 єктивного 1 суб'єктивного характеру. По-перше, в
ПООКІіЛИМ КОЛЯм
ЧМОБКУХ СКОНОМІТНОЇ кривіДТрвати віл
оюджету кошти на початковий ретупним та позатькгі
важко стмейного
Львівська» , де | внески. По-друге -- діють також застарілі чинники
СОПоТЬНО-ГПОИХОЛОГІЧНОЇ 1 ПЕРеДАСНОСТІ, с Їх ІПНМОВаНОЇ
ПСИХОЛОГСЮ КОЛИШНЬОГО «СОрСТСКОВО чес ЛОВЕКІ
с 0 о що а
ст с т рани
зи і ФС | З - сю сні ак» АЙ
рр,
чЧ Па У бий чн Рі чи Рі т
Ї і
о об
Році
хі до «ій
г Є ПОРТРЕТЕММИБАБЧУК 1. 1.0,
-7-. Катерина МОТРИЧ. З щі Зі, с є. чес ЧрюрУ а ор
ді, Ї
| ші - 1| а ї - ' чий ь" ч чі - |
с РР и - урни
Серія передач, які ми зробили з Еммою, принесла нам кільКа МІШКІВ ЛИСТІВ, зірвала багато ширих сліз ії ширих прокльонів. У нас з'явилося багато прихильниким порогіп, ми викликали хвилю добрих почуттів і роздратування. навіть в однодумців і патріотів. (Ми, україни унікльний народ у своти філософії любові. Любимо Україну, але не любимо в ній... українців і часто того, шо вони роблять задля неї. Може тому, шо багатьох із нас хрестив тої кум, який усе чогось радіє, коли в сусіда хата горить).
Були переконані, що треба розбурхати народ якимось іншим словом. Робили як могли. Коли посипалися цілі зливи подібних радіопередач (гірших і краших) поставили крапку. Це теж надто важливе Кожного із нас вилно як кільця на зрізі дерева. Час кожному вручив свій хрест Треба було вибирати: або йти шляхом найменшого опору (якбільшість представників 4-1 влади) або жити вогтяног дорогою боротьби... за Україну, справжню незалежіисть, за п мову, на яку посунула ше зловісніша русифікашія ніж при тоталітарному режимі.
ЄСмма, одна з небагатьох , не вагаточись ступила на ту дорогу. й голос одним з найперших засєріолився у сірому сгітанти, де так надійно звив гиїало страх, знегира, ле червоні ідоли оберігали більшовицькі капища, а черпонми заклинателі и калебісти усе ше тримали ліодський лух р неполі. Тримали, незпажаючи на те, що демонська нич минала, що «светлое будушее челопечества», піднявшись сна чорнобильську Голгофу, розпилося, як старий трухлявий різ, а «лружба народоп» жебракувато поливлялася на гикна пеликого притону, з якого п вигнали за прогийлі зуби 1 запалим пис.
То був періол виходу з московського полону. Не було у нас Моисся, навіть Моисесеєчка, а поїтим пілатіб -- ХОЧ гребліо гати" | псе жрушили. Емма кинулася у самістький вир того тяжкого походу. «Тобі шо -- найбільше треба?» зо МІПИТУЮІЛИ ПО НС З ПУОнІЧНІОЇ ПОСМИЦКОГО ТІ, ЩО поселилися у хаті, що ескрао». -- «Я, слава Богу, пе петигла узобити собі кар'є ри на лений чи батожент! банлеріпшини, то ж палолужую прогаяне, -- підпОГІЛЯЛа різним голосом. -- Як кахір Данте, для байлужих у пеклі
СІГОТОПЛОСТИ НОМЕРА ОМ МОЦЯ
П срібними голос скоОлихнуг У країту 1 примуємт пока ямно плакати т момирати Ви Просто миапучам мо меТх широтах І; мередіанах, а став пополирем лотм пеоїх сип Ух І ІПІДПІВСЛІЛПИХ, ГЛУХИХ | НОПІВГЛУМИХ, (1 нашональног пілшето 1 СпОомСТІО, ПИМОРЕМИХ СТРОМІ, гололомором, репресз8тми, Ям пе, хто |успіІЛломитм «стий страшний діагноз, але хпороба так глибоко мишлі, шо без пополиря не лійти ло великого праматерика -- України
Вона як наполегливим і терплячим учитель початкопгої школи лонесла мільйонам абетку рілногаємлі У КкоОЖИИ раліоперелачі, у кожиомо чере» прості ЛостуУПпИй
ПАрАЛІЗОїМ МОГО
"овігерії
чо жо тю си я ни а де а
сСтТимИи,яктом каторжанин-гречкости сіяла І сіє у перелоги такий колись доступний і такий поширеним прідлномл краї злак, анині перероджений кукілем і пирісм яничар- СТО
пам'я стало спосериним мірилом УКриинсСькОГгО характеру. Української незламності. Української душі і люборі до всього рідного. П голос гукає слухайте! Ї його слухають у містах і селах, в розкішних кабінетах 1 петхих хатинах, припавши вухом ло приймача. Вит переконує, шо Україна с і збудеться, а українці народ добрий 1 вродливий, і він нСоОдмІННО, ЯК той пвртомленин прочанин, пололапши шлях до Гоподнього храму й назал, вілпОочине Й гидродиться
Єммі пишуть згилусюли. Пишуть добрі, лихі, мудрі й
убогі, пишуть молоді і літні. Пишуть людли різних національностей, Хтось любовно клале у непеличку посилочку пшеницю, мак -- ло Спят-печора. Хтось
молитовно зізнається: «Зи повернули мене ло України» -- «ДякабБогогі, що ви п нас є, Бммочко. Ви даруєте нам надио» -- «Ви наше сонце.» А ло того, хто осбфбороно пхолить у ліолЛсьЬкІ душі, і стапмлешня особлипе. Хтось просить лопомогти галправити тяжко хпору литину на пкугання хи корали Ії вона не залишає це безупаги, Хтось опинився Осз житла, то чи це лопоміг би сонячним Сммин голос віднайти закуток п Україи, ле можна б убогій плогі з дитиною знайти притулок І пона ного інАХхХОдЛИтТЬ. «хтось просить попомогти піЛлремонтупати тах. Кожен, хто впустиг п ГОЛОС У ДУШУ, ЯК побрий ПУ, пважає, шо має право и просити лопомоги й захисту. Тому є багато в тих листах натїоного и Ооезпосерелнього. «Гммо, плопоможіть знайти мені жінку» бабуся з Донбасу мпигує, хто 6 лопоміг їй лдпері поставити на місце, бо перекосилися. Чи ше більша біла: «У мене хтось пкрап 15 кроліП Дорога паша рммочко, роокожіть Про моє горе презиленту Крапчуку:
| прихолять листи, написані: коряпим почерком піл сині і ЛОЧОК ечерпомог Олулийиці», перепописнті Орутальною лайкою й прокльономи «Убьем, четпертуєм, руховка, бенлеропекаля с
Вона 11 Є |ТТУС ІХ, ІМІЖКО 1РРГМА Ї ІПЛПОІНИТтТЬьЬ МЕНІ І КОажЖе |і перепопнисти | ДАР,
РА МІ
сумом «Ось послумли, шо пишуть мети ІкКОгСьЬ ЗОб0лОогЧНОГг ' ПОН НИ ПО ритки рамояь п «ЛОКК РИ КА, ін МСА ЛМеСИ М
аТуоже! У
ОО МПА М | М (1 1.1«
олкровений нема шо перетпоремо наши наро 1 |Шшиио мене так ме комлинриои | Іспже Жу|ІСЗЯПпЛЯТтісЯя ГУТ ПНИШІ ЛЮДИ, НеПЖо Ж ТАКІ ПОЛИКІ
ПОПИ МмОрМОТЬНО, МК
ГРІХИ твої, У країно Рь
хле більше помічає понма отих інших г раліє поягі
кожної спіломОї Ггармоншіиної ОоСООнСТОСП с раз оула пеМОГМІМ, птіаноють по
Зно Р ОАмААКО Бабчук
СПІЛКОМ ТОГО. ЯК її ОТОЧУМУГЬ 11
гобосУу |;е«ХпНитТьСсгЯ0 ПО Г(ІПИТУМюЮТЬ
-
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Оригінал українською · переклад оновлюється
є занодувннни
НЕ С Ре ПР
життя І люди
а чи чі по МІК ОАЕ ГІ СФроОпмогі р ЖхолопіОЮ КОЛИШЛЬОГО «СОбЕТСКОГО ЧСЛОВеКІ Печі АКУЛИ , |ДЛАГОТЖеМО!: Системи ПОЮру | Мамі НОеОЦІЙСИНИЙ МЛС хкламноч інформативного характеру, мах о форму осві «Проспітих ; ПХТ СХ КОМУВАЛа МОСЛеМИХ У НОООМІЛДНХО "Я | вколо медержавних структур з мстою | «КОНОМІСИВ ПРАВНИКІВ у зкувзадния хі ПАХУНОкК СОЖКТИМОГО ПИКОг их КОП ООЮТО, ХАТУЧОГОГЯ ЛО УЧАСТ СИХ ІСОРЯМКАХ псжюго РОДУ ПІЛХТРИЄМНИЙ ПМ І. нарештї, є і проблеми і З шо хамактеру,. ЮКрема, ПОМ перепо- Сом счИрютИВ 3 соку ПуЧУПанию й с! рого ук "ого ЗЛОМ ТУ 0 орсиМмХх. що промолять
зжавну реєстром о КІХЛИТНИХ сПпилок, ОоСсООЛлИО
чі «ПАЛ «ТОМИ
сих умов Ффмиким актирного ориеши хи ори спелитного руху в Украіо повинна покласти на ссоє | м ІК ПОШИ КОВО ороуохшія. Шо мас ЧИ більше СИМПОТИКІВ серед хкраьосеького лоту здЛУЧені ЯМ 0 ПИхХ ПОМІАІЬКИХ ОЮ І ПД)Ль ЛЕМОКТКІ:
"ПЙиЧчИО-! ' ОтТИ Ого Спрям у ІПИІЯ іс ро ронних секружтаритом ЦО ально: о ПІІ 11013 ДУМІ 4|Ї|00СДІТО» ІМ |Попче) ко про-
рам позу оби мотер ІльнО-тем ОЧИОЇ БАЗИ | ПОСТУпового Переход НІ ( моФ нансмоотия кКрелитним спілкам й ЛАЄТЬСЯ важливе місце Проти ПпОНТИ ЖІЛУЮТЬСЯ ОС; ПОПІЛЬНО ЯК 1 о ІДСНОМУ. ТІК 1 НО злйдїотому ДІЗНЯХ. 1х КЛЖУЧИ ПРО 23210 Очевидно, вит еМИЯ КОМУНО-СОПКОВОЇ ішфекий шертності та
удкування поштовху згори - ХІТЯЖНИЙ процес, що
склало формування СПІТОГЛЯЦУ ЗИНКОВОї рілософИ | ПОДКТИЮИ За тепериШих УМОВ, МАМ просвітянам , ПАЛежить здухюиті | реалізувати чи Не ( ПО МОЖЛИШ НО ОСИ програми Мате рІАЛЬНОЇ ТЦ пимки наролних ма ПЛ ИЄМО ПІТ | «СП сия ло дер ІДОТВОрЕНИЯ
ерез їх участь У кооперативно-крелитних структу:
| 1Я ПьоОГгоО гребо ІОЛУЧИТИ ДОСВІД перелових уж «пітУ, КУН, ЩО ЗВІЛЬНИЛИСЬ | СО ОЛІСТИЧНОГО
теці Ппросвітям 3 профестоналі-фінамсисти г - Реалиміля шсо програми може ВІДОУВАТИСЄМ )
| | Організацій о-методична жпональних просбітницьких структур Мається о умі прюдопжения провелення міжобласних, облаєских 1 міжрайонних семінлрів-винтколій орі п маторш КРУЛИТових спілок у Гізмих репонлх Україи 1 наданням вілповілної методичної допомоги, Із ТРА ечениям УЧасним ІВ семитару плоорами пруковаих інструктивних матерілліив, зразками УЛСПОПІИЛЬКИХ установчих документів, нормативними правовими іпкументами, що регламентують Порядок прохол- ) ження реєсстропи Спілок у державних органих ЗИМ ма частина таких документів розроблена «Просвітоїо» і ми надаємо їх при необхідності
Семінари суто практичного спрямування вжи
лають позитивний ефект. До участі У їх роботі юлучені фахівці-скономісти, фінансисти, правники га активісти кредитового руху, що мліоть спеціальну підготовку з ших проблем 1 досвід реальної практики, функціонування «Просвіти» -- «Вигода» м. Стрий (Петро Макорськуй). «Самопоміч» м. І» Франківськ (Іван. Івасюк), «Калинка» м Тернопіль» (Андрій Олепчук та Василь Чайківський), «Скарб-Ї» м. Київ (Роман ДЯКІВ) Слухачі семінарів пе тільки одержали інформацію з історії кооперативио-крелитиого руху в Україні 1 3а кордоном (Ольга ЗОВ рум Клнала), але Й розглянути смс проблеми органіхаци 1 функціонування
аткорого регла ПОГОНЯ ВМЄМИМ 3
|, зрозуміло, нлявими кадровим
підТРИМКА
ДИТ СПІЛКИ Сторення
їх реєстрацією
лючих Кредитних спілок
Крелитівок, питания празового. Ффуинасопого та ПОдлержллою, мічшя історичний | прав, обов язків Члени кредитівок у СИСТЕМІ СВОЮ спілки, оптимім ци розмірів висскюо, оберт грюшозого каліталу, ефективного використанні кредити окреслили перспективи розвитку кредитима сплок У крто цорообл оргагизаціям розіслані мами розроблені положення про филії Кредитиих спілок Гаю філії є сенс створіовати у селах районних центрах, окремих підприємствах в 25-Х) члегов, аби уникнути труднощів формування статутиюї кроти не мете 50 чл г проблем довготривалого пропесу зеєстрації 1 тим слмим прискорити процес кооперагивно-Кредитного руху Потім, при (рум ціону ва о | палбанні віДПОВиЩОЇ ПОТУЖНОСТІ, філії можуть 1 повин перерости у самостини кре
центральному спетпального грошового фогду сприяння розвиткові кредитних спілок «Просвіти» Цей фонд забезпечувар би ма перших порах грошову підтримку видания методичної літератури, сплату витрат (відряджень проведені у Кисві, Тернополі, Стрию, Вінниці і | фахівців), пов'язанних З заснуванням кредитних спілок при обласних відділеннях «Просвіти», а також
1 Угворення при ВУТ «Просвіта» їм Тараса Шевченка кредитних спілок «Просвіти», який би став центром організаційного, правового, науковометоличного та інформаційно-кординашйного забезпечення, та шформаційно-координаційного оргаму. Через цей Союз відбувалось би входження до загальноукраїнських та зарубіжних об'єднань крелитних спілок на засадах просвітяніської ідеологи | моралі, утверлження української державності
Певного оптимізму у ши важливій справі надає позиція президентій нашої держави 1 Сполучених
тато Америки, шодо сприяння розвитку Крелитких спілок в Україні, ЯКІ Містяться у СПІЛЬНОМУ коміоніке, ПІДПИСаМОМУ МИМИ ПІДЧАС перебування президента США Клиштона у Києві. У цей сприятлисий чле ми повин Вийти з ВІДПОВІДНИМИ Іишративами до органів державного управлиюия лля олержання певних приорітетів 1 пільг оподаткування, правового фінансово-скономічного характеру Особливу Увагу слід приділити розподілові 1 ефективному викорисглитю можливих коштів. Вони пови використопуватись виключно за шлевим призилченниям ком кретними організаціями у комкретимх регіонах України на конкрет, плуковообгрунтовані практичні програми створення реальних кредитних спілок з відповідними скономітними обрахуваннями, прогиозами. ошиками (Греба д укикнути можливого марнотратства коштів на малоефективі о вссукрашисько і міжнарод конферении, семінари загального хлрактеру, друкування другорялиих матеріалії, Перебування численних делегацій утримання громізлкого біорократичиого апарату. Єфективиость діяльності організаторів кредитних спалок повимна визнача» тись кількістю створених 1 юридично зареестрованих спілок, калькістіо членів кредитівок, КІЛЬКІСТЮ І сумою виданих кредитів, швилкістіо обороту грошових коштів і дОШЛЬНІСТЮ їХ ВИКОристання, сумами одержаних членами дивіденттів, кількістю і розмаїттям наданих послуг, залучениям до кооперативно-крелитної діяльності просвітяй і їх симлатиків, особливо молоді. За таких умов ми зможемо прийти до висновку, що наша організація виконує основи статутне завдання -- Через просвітянськю крелити спілки. через економічні інтереси залучаємо маси до просвітянської культури, моралі, духовності
активному
правління
Роман ДЯКІВ, кандидат економічних наук
нання рн ог м-н же
«Ой. ми так любимо ваєс"» «Тебе розсмикають колись на сувеніри», - пожартузала. дивлячись на той захват прихильників. -- «Є такі,
м-
| засміялася вона, - що ІХ задоволенням взяли о на сувенір : мОЮ ГОЛОВУ»
Олнак ні вдячні патріоти, ні переповнені злобою й ченавистю Уукраїнофоби не висмикують грунту у неї 3-ПІД ціг. «Я добре знаю свої можливості, -- зізналася якось. 77 На що я здатна, а що мені не підсилу Мене не похитнуть ці похвали, ні гнів. Я не думаю, що роблю щось значне. Я просто зранку до ночі рию носом і почуваю себе волом Я ж телець»
Мати свою позицію, виявляється. важко навіть ! В самостійній державі, коли ти всіма своїми помислами й прагненнями працюєш на п ще більшу самостійність. Вона її завжли мала. Вона не з'явилася в нет, коли «стало можна». коли «дозволено». Не почувала себе на хиткому роздоріжжі, не славила безбожну облудну людинонена - висницьку у своїй суті систему, Не була навіть серед рядових комуністів. П позиція патріотки народжувалася із болем. із великої й трагічної правди, Із просвітленої нашональною підДністю душі
Тому й не дивно, що опинилася на малочисельному острівш поводирів і просвітителів, стала Поруй Із ТИМИ, кто насмілився вивести скалічілий народ із МОСКОВСЬКОЇ неволі. А це виявилося куди важче, НІЖ Мойсею. Бо той народ був монолітний, а наш явив усі сумні «ознаки кінця світу». Він нагадує химерне дерево з обгорілим стовбуром, з неймовірно деформованою кроною, побите шаш - лями. поточене гусінню, випите омелою, з ВИСХЛИМ зіллям, з листям осики, дуба, бузини й горіха водночас | на вигляд воно червоне, жовте, зелене й сіро-буре. Його гілля по-різному відчувають коріння В землі 1 небо над собою Такого побитого вітрами й негодами національного древа ще не було, напевно, під Господнім Небом. Однією свою частиною (жовто-блакитною) воно вчепилося 34 рідні грунти, а другою (червоною) воно усе повзе ПІД ТІНЬ Кремля і не уявляє ні свого квіту, Ні ПЛОДУ без «сонечкл», ЩО «СВІТИТЬ , 2 ВСЄ ЗВІДТІЛЯ».
Заається. й сам Господь втомився дивитися на хохлоохлоса. який не може жити без посвисту батога, 1 ПОВОЛІ пересіває його через велике сито
Рабство невпізнанно вило український характер, як оси яблуко: оболочка є, а середини -- Катма Раби засіли на престолі, сидять в парламенті, їздять в дорогих пмузИНаХ стоять у чергах. У їхніх генах чітко записано глише з Росією» Немало їх і серед представників едругої ВІЧНО! професії і
Виявляється, зовсім мало треба було, щоб оголить Ту нетривку, продажну суть, яка здавалося 6. встигла наростити за роки неза тежності надійну шкіру П|ригадуєте, який темний пласт нашої! суті зірвав || резидент єдиною фразою, якої ОПІСЛЯ І СМ ЗЛЯКОВСЯ, пооошявши надати РОСІЙСЬКІЙ МОВІ СТАТУСУ офІШИНОЇ
Емма сприйняла це як сравжню трагедію, спостерігаючи наступного дня 3а поведінкою кКОЛеГ, У свідомості яких неначе стався землетрус Хтось МОВОЙ крутнув колесо історії назад і неначе сам сатана пролетів над Суверенною. Щоб десь відкрити бодай один український клас, потрібні були роки, а щоо не відкрити першого вересня українські ШКОЛИ, 2 ЗОМІСТЬ них
повідкривати російські, було достатньо ТІЄ! необережної Фрази президента
Емма стражлала |ї голос у слухавиі падав до розпач ЛИВОГО ЗОЙКУ І вона вилихала грРаби, пПоднІЖКИ, грязь
Москви». Яка ж мука жити й дихати серед цього прокля - тущого болота!»
«Четверта влада» безсоромно і майже основним Своїм складом вийшла на звичне своє торжище 1 для початку вирішила продати правильне оголошення часу.
У радіосфері знову запахло «общепонятною епохою», «обшечеловеческими ценностями». А сіро-червоні люди знову заговорили «0 потерянной великой родине», «0 советском патриотизме».
Одна необережна фраза, а зірвала важке покривало, за яким ховалася сірість і пітьма, отруєні бацилами українофобії, породжена імунодефіцитом національної і просто людської ГІДНОСТІ.
Емма кинулася у справжню атаку на колег, на керівництво. Влаштували 1 ій невеликий «показовий спектакль». Проаналізувати чусі недоробки», вказали на «листи трудящих», що вкрай обурені п передачами
Кажуть, що тоді вже був складений список тих, хто підлягав негайному звільненню, ЯК Такі, що заважають історичному процесу становлення незалежної України Вона стояла чи не найперша у тому списку
Вона одна з небагатьох, хто гидливо, обурено 1 з великою гідністю обійшов ту слизьку стежку, на яку безсоромно повернулися ояничарені колеги Їх було всього лиш кілька, що захистили й не дали на поталу рідну мову
Вміння любити людей -- дар, який дістався не кожному. Любити своїх єдинокровних стає усе важче і важче То тяжке випробування на духовну зрілість. Вона витримує його з гідністю. Я ніколи не бачила п злою, осудливою. Вона із дивним спокоєм читає мені по телефону листи. в яких клекоче ненависть до неї, ії слова. | щось є у тому від терплячості и мудрості садівника, який знає простий закон оновлення природи. Греба терпляче чека - ти, поки виросте новий сад і дасть новий квіт та ПЛІД, А поки-що треба терпіти трухляві нетрі старого, від якого стільки затінку Й гіркоти...
Однак на ояничареного українця дивиться як на найбільшу ганьбу й трагедію наці. Якось розгублено 1 з затаєним розпачем цитує їхнє безсором'я: «Хоть я й украйнец, но своїй язьк ненавижу». -- «АХ ЗТи ваши перепички, галушки». -- «Я всегда стеснялась своего неотесаного язька»
«Бодай ви пошезли навіки, - кажу Еммі крізь глухий СХЛлИП, як мамонти, як літаючі ящури"!'»
Процес руйнування лжетдеалів і лЖжецінностей тяжкий і болісний, Скільки людей насолоджувалися словосполученнями «старший брат», «великий русский народ», «шнарод-освободитель», енарод и партия единь». І водин лень все це обернулося у фарс, викликавши гомеричний сміх тих, з очей яких упала полуда г вони побачили, що голий зовсім не Король, а всього лиш наймит, що претен - дував на роль короля. Емма одна із тих, хто показав юроі голу реальну суть цієї містерії ЛЖі Й облуди
А подібне не прощається. П ім'я, голос викликають приступи люті у всіх, хто ненависть до України усе ще несе поруч із портретами більшовицьких вождів. Бунт комуністів викликали кілька імен журналістів | вониу березні оточили приміщення Держтелерадіо, Пікетуючі, кажуть, несли та чогось не донесли плакат, на якому був намальований триголовий змій; на кожну голову була наклеєна фотографія Емми Бабчук. Серед тих, хто не ечраГоусТе вра ВІ Го Чі Нтелектуально-духовного» смаку комуністів, хто «сіє розбрат між народами», «Хто оскверняє нашу
недалеку історію І Наші Святині», «хто Привів до жебрац-
о - -
рен же о
а 0
о ьо
тва наш народ» її ім'я було виписане вогняними літерами.
Своїм ангельським голосом Бабчук таки добряче допекла власниці новітнього Вавилону... ОтІй, що в заміжжі носила гордякувате їм'я «ума, чести й совести зпохи», а після того, якії суджений помер у 1991-му ромі, прихопивши зсобою й епоху, зодягла червону жалобну вуаль 1 взяла собі кілька скромніших імен: «лівий блок», «партія комуністів», «селянська партія».
У червоних глибока алергія на жовто-блакитну Бабчук. Я спостерігала за пікетуючими. Це були здебільшого літні люди. озлоблені і агресивні. Тримали в руках плакати і все вимагали «на розтерзання» Емму Бабчук. А вона стояла перед ними при вході в приміщення Держтелерадіо і якимсь роз'ятреним поглядом дивилися на цю наєлектризовану агресивну юрбу і все смикалася спуститися до народу й поговорити. Ми відмовляли п й переконували, що цього не варто робити. І все ж сутичка сталася. На Хрещатику п'яненькі комсомолки 40-50-х років оточили й і з відбірною «общепонятною» лексикою рушили на «руховку-бандерівку», «врага дружби народов»...
«О роде невірний розбещений, -- Казав Спаситель, бачачи людські гріходіяння, -- доки буду Я з вами 1 терпітиму вас?»
Як важливо на цьому тяжкому історичному перевалі не озлобитися, не осквернити власну душу і не впустити в неї зневіри. Як важливо не опуститися до всеядності натовпу, до його трагічної дальтонії. Г як безмірно важко знайти до нього у своєму серці співчуття. Піднятися над його вимореним духом, злобою, його поганським поклонінням велетенському людомориську, імперському капищу, в якому понад 70 літ діялися моторошні жертвоприносіння червоним бісам. | яке той охлос ще Й досі називає вітчизною.
А вона знаходить до нього співчуття. Допізна сидить у своєму кабінеті завалена листами, читає Й зітхає. Часто болить серце, іноді воно Й зовсім підводить. Бо давно стало неначе тією всеукраїнською трасою, якою ходить І біль малої людини, і біль великого народу, й зраненого краю. Ходить українська доля й українська душа Шукає у неї розради, гріється, воскресає й росте коло неї. Бо десь там. на своїх Небесних левадах, де ангели вибілюють полотно. Господь висвітлив 1 п Душу до срібного сяїїва.
Ось тому вона із впертістю й запопадливістю каторжанина-плугаря розорює важку, густо засіяну бур янами ниву і сіє зерно великого засіву. До Бога. До України. | воно неодмінно зійде у якусь може надто далеку українську весну. І неодмінно виникне колос у якесь неблизьке літо. | хтось пожне його. А хтось напече хліба, якого вистачить на всіх. Богом береженна Україна буде згадувати свій содомгоморський шлях, усі СВОЇ ВаВИЛОНИ 3 ЖОЛХОМ ІвіІДРаЗОЮ
Лише якась дещиця мен залишиться у її пам'яті. Лише небагатьох відбере Вічність у свій ковчег... Іневтомусуть А в тім. щоб пекло й чистилище відійшло І розпочалася нескінченна доба українського Раю. Ї хтось запевнятиме, що так було завжди, що Рай панував в Україні ще від Адама. Дай Боже, щоб так сталося.
А поки-що -- тяжка межа від пекла до ЧИстиЛИЩа | Емма одна із тих, хто силкується п вкоротити. Словом Любові. Бо навіть тоді у ранню рань Божого світу все розпочалося з Слова, яке «було Бог», І світ Господньої УКРАЇНИ, якл вирвалася з пазурів «багряного звірл», теж розпочався із слова Правди, Любові. Вона одна із найпер-
ших принесла його до вимореного народ краю й ; ми
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Schon in alten Zeiten ordneten Astrologen die Länder und Völker, die sie bewohnen, den Tierkreiszeichen zu, das heißt den Eigenschaften desjenigen Tierkreiszeichens, das energetisch mit dem jeweiligen Territorium in Resonanz steht; dies spiegelt sich im Charakter der Landschaft und im Charakter des Volkes wider, durch die energetische Wechselwirkung von Kosmos und Erde.
Die Meinungen der Astrologen darüber, welchem Zeichen dieses oder jenes Gebiet zugehört, gehen mitunter auseinander. Was jedoch die Ukraine betrifft, so sind sich die Astrologen aller Zeiten nach Ptolemäus einig: Ukraine – Stier. Obwohl Claudius Ptolemäus selbst das Gebiet der Sarmaten, ein riesiges Territorium von der Weichsel bis zum Ural oder sogar noch weiter nach Osten, dem Zeichen Wassermann zuordnete, präzisierten seine Kollegen später: Südwestliches Sarmatien oder Skythien (im engeren Sinne dieses Toponyms). So nannte man das Gebiet des heutigen Ukraine sogar noch tausend Jahre nach Ptolemäus. Das ist der Stier.
Tatsächlich hat der Charakter des ukrainischen Volkes ausgeprägte Stier-Züge. Unsere fernen Vorfahren verehrten Weles, den Beschützer der Viehzucht und des Wohlstands, und diesem steht astrologisch der Stier vor. Der Stier begünstigt auch den Ackerbau. Unsere Vorfahren nannten sich „Enkel des Dazhboh“, was für „Stiere“ natürlich ist, denn das vierte Tierkreiszeichen vom Stier aus gezählt ist der Löwe, das Sonnenzeichen, und Dazhboh ist der Sonnengott. Große Verehrung genoss auch Perun, der mit Jupiter verbunden ist; Jupiter ist astrologisch Herr des Schützen, des achten Zeichens vom Stier aus gezählt, das er fürchtet und deshalb zu durchschauen trachtet. Andererseits ist Jupiter-Perun Herr des Zeichens Fische, des elften Zeichens vom Stier aus gezählt. Daher wirkt er auf die Freiheit, die Hilfe und die Verwirklichung der Hoffnungen des Stier-Volkes.
Die autochthone Bevölkerung ist hinsichtlich ihrer Züge mit dem Territorium identisch. Ein Volk, das aus einer Region umgesiedelt ist, die andere energetische Eigenschaften hat, bewahrt eine Zeit lang, über einige Generationen hinweg, noch seine früheren Züge, verliert sie jedoch allmählich und erwirbt neue, die der Energetik des Wohnterritoriums entsprechen.
Der Charakter eines Staates hängt ebenfalls auf entsprechende Weise mit dem Charakter des Gebiets zusammen, auf dem dieser Staat entstanden ist und existiert. Dennoch besitzt er ein eigenes Horoskop (nach dem Moment seiner Gründung), das die Bedingungen und Umstände der Existenz und Entwicklung des Staates sowie den Charakter der kosmischen Einflüsse widerspiegelt, allerdings für einen Zeitraum, der deutlich kürzer ist als jener, der durch die Horoskope des Territoriums oder des Ethnos beschrieben wird (und diese müssen existieren), denn sie sind globaler. Die Erstellung eines vollständigen Horoskops etwa eines Ethnos, das heißt die Bestimmung des Moments der Initiation des Ethnos durch den Kosmos, ist jedoch eine äußerst schwierige Aufgabe, obwohl in diesem Buch ähnliche Versuche unternommen werden, und zwar für die Ukraine ab dem Jahr 832 und für Russland ab dem Jahr 1156.
Der heutige Staat Ukraine umfasst fast das gesamte Gebiet der natürlichen Besiedlung des ukrainischen Ethnos, das nahezu vollständig mit dem Kennzeichen-Territorium des Stiers übereinstimmt. Die Stier-Region Europas erstreckt sich vom Karpatenbogen und den Oberläufen der Weichsel bis zum Don (die antiken Geographen betrachteten den Don als Grenze Europas, da sie spürten, dass jenseits des Don ein energetisch anderes Gebiet beginnt). Erinnern wir uns hier an die Worte aus der ukrainischen Hymne: „vom San bis zum Don“. Zumindest verläuft die östliche Grenze des Stier-Gebiets entlang der Wasserscheide von Don und Siwerskyj Donez. Die nördliche Grenze des Stier-Gebiets verläuft entlang der Wasserscheide der linken Nebenflüsse des Dnipro und des Siwerskyj Donez auf der einen Seite sowie des Don und der Oka auf der anderen Seite, das heißt über die Mittelrussische Höhe (Ptolemäus nennt sie eben die Rhipäischen Gebirge; eine interessante Parallele: die altrussische Stadt Ropesk im Land der Siwerjanen). Weiter nach Westen „schneidet“ die Grenze die Oberläufe der Desna ab (der Süden des heutigen Gebiets Brjansk ist uraltes ukrainisches Land mit den Städten Starodub, Pohar, Potschep und Trubtschewsk, denn weiter nördlich lagen bereits die Länder der Wjatitschen und Radimitschen; hier verläuft auch die Grenze der Zarubynezer und anderer archäologischer Kulturen), und sie verläuft entlang des Sosch und der Prypjat.
Wir merken hier an, dass die Kuban ein Subregion des Stier-Gebiets eines anderen Kennzeichen-Territoriums ist (die Ansiedlung dorthin von Ukrainern kann man nicht als natürlich bezeichnen, denn es war eine Migration, die von den Herrschern Russlands organisiert wurde, obwohl gerade dorthin Menschen umgesiedelt wurden...)
ASTROLOGISCHE GEOGRAPHIE DER UKRAINE
Im Verlagszentrum „Prosvita“
W. Moskowtschenko „Karma der Ukraine“
BALD ERSCHEINT DAS BUCH
Wir bieten Ihrer Aufmerksamkeit, verehrte Leserinnen und Leser, ein Kapitel aus dem Buch des ukrainischen Astrologen an.
(… der Ukrainer, ist nicht zufällig)
Unter dem Einfluss des Stiers steht Moldau, obwohl dies, wie es scheint, ein Stier-Subregion der illyro-thrako-dakischen Region ist.
Eben der regionalen Gliederung der Ukraine ist dieses Kapitel gewidmet.
Wenn das Territorium der Ukraine ein gewisses Ganzes ist, dann müsste es nach dem Prinzip der Zwölfheit 12 Regionen (Subregionen) in sich vereinen, die den zwölf Tierkreiszeichen entsprechen: Jedes Zeichen hat seine eigene Färbung und eine entsprechende Region, zusätzlich zu den Stier-Merkmalen.
Und tatsächlich haben sich auf dem Gebiet der Ukraine historisch genau 12 Hauptregionen herausgebildet. Analysiert man die Geschichte der Ukraine (und die Daten anderer Wissenschaften), so sind sie nicht schwer auszumachen. Die Grenzen der Regionen sind nicht selten (wenn auch nicht immer) fließend, aber spürbar und ausgeprägt. Die Grenzen der Tschernihiwer Lande zur Zeit der Kyjiwer Rus, der Regimenter zur Zeit der Hetmanenherrschaft, der Gouvernements zur Zeit des Imperiums, verlaufen größtenteils und verlaufen weiterhin entlang der natürlichen – astrologischen – Grenzen der Regionen, die zugleich mit den landschaftlichen Grenzen übereinstimmen: von Wäldern, Waldsteppe, Steppe; sie verlaufen entlang von Flüssen oder Wasserscheiden.
Bei der Identifizierung der Regionen helfen Heraldik und Onomastik (Topo- und Hydronymie), denn eines der Grundgesetze des Universums, das durch die Astrologie bewiesen wurde, lautet: Nichts ist zufällig.
Astrologen heben, natürlich, auch bei der Verschiedenheit zwischen Gebieten bzw. Ländern, die unter einem Tierkreiszeichen stehen, den Planeten hervor, der den größten Einfluss auf das Land ausübt.
Für die Ukraine hat es solche Versuche nicht gegeben. Als führender Planet für die Ukraine ist jedoch Neptun anzuerkennen. Darauf verweist nicht nur das historische Wappen, der Dreizack, sondern auch solche neptunischen Züge wie die Liedhaftigkeit und Musikalität des Volkes sowie die Verträumtheit, wobei der Traum für den Ukrainer eine Zuflucht ist, eine Weise, der Wirklichkeit zu entfliehen. Er eilt nicht, seine Träume in Leben umzusetzen, denn er ist zu konkret und praktisch. Der Neptun erlaubte einem so beständigen, praktischen Volk nicht, einen entsprechenden Staat aufzubauen (die Grundeigenschaft ist die Auflösung), denn Neptun bestimmt den Aufstieg des Volkes als Ganzes auf eine höhere geistige Ebene.
Die astrologische Analyse der Geschichte der Ukraine bestätigt den bedeutenden Einfluss des Neptun auf die Ukraine. So ist die Ukraine vor allem ein Stier mit Neptun.
(Wir merken an, dass jede Region ebenfalls in 12 Teile geteilt werden sollte, aber das sind bereits deutlich schwächere Hintergrundeinflüsse, und dies ist, so kann man sagen, bereits die Aufgabe der astrologischen Landeskunde.)
«31 рон ТЬ-
Um zu vermerken
Wenn man einen Blick auf die Karte der Ukraine wirft, springt die Region des Widders einem geradezu ins Auge! Das Zwischenstromland von Dnipro und Bug ragt hervor – ein Widderkopf. Der Widder ist das Zeichen des Anfangs, und diese Region ist außerdem, abgesehen davon, dass sie übermäßig viele Ortschaften hat, deren Namen mit «ново-» beginnen, einer der ältesten Ursprünge der Zivilisation im Schwarzmeergebiet (erinnern wir uns an Herodots Beschreibung Skythiens). In der Zeit der Entstehung der Kyjiwer Rus lebten hier die Uliche oder Uliczen («углом» nannte man das Gebiet zwischen zwei Flüssen oder an einer Flussbiegung – in diesem Fall des Dnipro; synonym bedeutet das Wort «лука» [Flussbogen]). Die Region gelangt in das zwölfte solare Haus (SH), da der Widder das zwölfte Zeichen vom Stier aus gesehen ist; deshalb verschwindet sie danach lange im Schatten und tritt als Ort der Zusammenstöße mit Nomaden auf, und sie beginnt, mit der Entstehung der Sitsch und der Herausbildung des ukrainischen Kosakentums eine auffällige Rolle in der Geschichte der Ukraine zu spielen. Das zwölfte SH ist das Haus der Abgeschiedenheit und der Verbannung, der Widder aber ist ein kriegerisches Zeichen, ein Zeichen, das zum Kampf antreibt.
In dieser Region liegt eine Eisenerzlagerstätte, und schon in der Antike war die Siedlung Kamjanske Horodyschtsche ein Zentrum des Schmiedehandwerks in Skythien. Außer der stark entwickelten Metallurgie und Metallverarbeitung gibt es Dniprodserschynsk, Dnipro, Saporischschja, Nikopol, Kirowohrad und Krywyj Rih (der Name ist eine Anspielung auf den Widder!). Hier befinden sich auch die Zentren des Automobilbaus in Saporischschja und Krementschuk, und an der Grenze zum benachbarten Küstengebiet der Schiffbau in Mykolajiw und Cherson,
«POSITIONEN 1971 – OWNIWSKI …»
Historische Bezeichnung – Nyz …
Die südwestliche Grenze der Region verläuft entlang der Flüsse Südlicher Bug und Synjucha, die nördliche entlang der Höhen der Dnipro-Hochebene (praktisch entlang der Grenze der heutigen Oblaste Kirowohrad und Tscherkassy). Im Osten erstreckt sich der Einfluss des Widders auf einen Teil des linken Dnipro-Ufers bis zum Fluss Wowcha, gleichsam als hätte das „Horn“ dieses Widders den Dnipro im Bereich der alten Stromschnellen durchstoßen. (In alten Zeiten umging man die Stromschnellen über die Flüsse Samara und Wowcha und weiter über die Konka in den Dnipro oder über die Molotschna ins Asowsche Meer.)
Hier lohnt es sich, eine Hypothese zur Lösung eines der Rätsel des herodoteischen Skythien vorzuschlagen: Welche Flüsse nennt Herodot Pantikap, Hypakiris und Gerros? Nach Ansicht des Historikers B. Rybakow ist der Pantikap die Worekla, und dem gibt es viele Gründe zuzustimmen. Was die übrigen Flüsse betrifft, so scheint Herodot andere Handelswege verwechselt zu haben. Dann ist der Hypakiris die Konka (so identifiziert sie auch die Mehrheit der Historiker), und der Name selbst („hippa“ – Pferd) bestätigt diesen Schluss. In einigen anderen antiken Quellen wird angegeben, dass der Hypakiris in die Karkinitska-Bucht mündet; das ist wohl nur eine Erwähnung einer anderen Verkehrsverbindung – von der Konka nach Kalantschak. Die größte Schwierigkeit für die Historiker bereitete die Identifizierung des Gerros. Nach Herodot entsprang der Gerros dem Dnipro in der Nähe der Stromschnellen und mündete ins Asowsche Meer (Maiotis). Freilich konnte es keinen einzigen Fluss mit einem solchen „Verlauf“ geben. Doch dies ist der Weg über die Samara, die Wowcha, die Hajtschur und weiter, über einen kurzen Landweg, entlang der Molotschna. Ptolemäus bezeichnet auf seiner Karte eben die Molotschna als Gerros.
Jenseits des Dnipro, in südlicher Richtung, geht die Region des Widders sanft in eine andere marsianische Region über.
Die Region des Stiers – der Kern der Ukraine – ist das Porossja. Es ist die Wiege der Rus, der Hauptteil des alten Kyjiwer Landes. Im Osten wird es vom Dnipro begrenzt, im Südwesten grenzt es an Podillja entlang der Höhen der Dnipro-Hochebene.
Die westliche Grenze lässt sich nur schwer sicher ziehen, was nicht verwundert: Dort liegt die Region der Fische, die ihre Verschwommenheit und Unbestimmtheit zeigt. Die Grenze verläuft irgendwo entlang der Wasserscheide der Flüsse Teteriw und Irpin oder einfach entlang des Letzteren, denn gerade hinter dem Irpin beginnt die landschaftliche Region Polissja; in alter Zeit begann dort das Land der Drewljanen.
Das Porossja ist eine uralte landwirtschaftlich geprägte Region – das Zentrum der Trypillja-Kultur, einer der ältesten Zivilisationen der Welt, und in späteren Zeiten das Zentrum der Tschornoliske-Kultur, der skythisch-skolotischen Kultur (nach Herodot wurde dieses Gebiet von den Borysthenitischen Skythen besiedelt, denn die ackerbauenden Skythen – die Historiker der Gegenwart deuten die Berichte Herodots unterschiedlich), der Zarubynzi-Kultur und der Tschernjachiw-Kultur. In der Zeit des Beginns der Kyjiwer Rus lebten hier die Poljanen. Hier steht Kyjiw, obwohl – und dies ist typisch für eine Hauptstadt wichtiger Zentren – es an der Grenze von vier astrologischen Zeichen liegt.
Die Region der Zwillinge – das Schwarzmeergebiet – umfasst das heutige Gebiet Odesa und den westlichen Teil des Gebiets Mykolajiw – vom Südlichen Bug bis zur Donau. Die Odesiter haben ausgeprägte zwillingshafte und stierhafte Züge (wie der Stier-Anteil, der die Zwillinge prägt): Kontaktfreude und flexible Fähigkeiten im Handel.
Durch diese Region verlief schon immer ein reger Handel mit benachbarten und fernen Ländern; so verlief der skythische Handel über die Polis Olbia, die am westlichen – zwillingshaften – Ufer des Dnipro-Bug-Limans lag. Die Zwillinge sind ein doppeltes Zeichen, und diese Region teilt sich deutlich in zwei Teile: vom Bug bis zum Dnister und vom Dnister bis zur Donau. Auch der Fluss Donau spielt eine wichtige kommunikative Rolle. Odesa war in der Vergangenheit eine reiche Stadt und wird auch künftig ein Ort der Kapitalansammlung sein.
Die Region Krebs – das linke Ufer des Dnipro-Gebiets – ist das historische Gebiet der Perejaslawer Erde. Zu ihrem Territorium gehören historisch auch die Städte Pryluky (heute im Gebiet Tschernihiw), (...) 11). Im Nordosten grenzt sie an die Sewerschtschyna-Erde, im Südosten verläuft die Grenze entlang der Desna und den linken Nebenflüssen des Dnipro, und im Westen und Süden fällt die Grenze der Region fast mit der Grenze des Gebiets Poltawa zusammen.
Das Gebiet der Region ist flach (im Unterschied zum rechtsufrigen „Tetiwer“ Gebiet) und hat zahlreiche wasserreiche Flüsse – Trubisch, Supij, Sula, Psel, Worskla, Oryl – mit breiten Auen und einem dichten Netz von Bewässerungskanälen. (Der Krebs ist das Zeichen des Wassers, und zwar des süßen Wassers, und auch das Zeichen der Fruchtbarkeit.) Der Krebs ist mit der Vorzeit verbunden, mit den Wurzeln der Nation, deshalb befindet sich hier nicht zufällig die Bilsk-Siedlung (Bilske horodyszche), deren Fläche riesig ist, über 40 km². Sie wird mit dem bei antiken Autoren erwähnten Gelon gleichgesetzt (wahrscheinlich handelt es sich um Holun aus dem „Welesbuch“). Und dieser Landstrich wurde am wenigsten am linken Ufer der Ukraine russifiziert, und der Dialekt von Poltawa wurde der ukrainischen Literatursprache zugrunde gelegt. Diese Einflüsse – des Krebses – zeigen sich deutlich in der Literatur: Man denke an Kotljarewskyj, einen der Begründer der ukrainischen Literatur, an Hohol (der Sorotschynzi Jahrmarkt kann als astrologisches Symbol der Region betrachtet werden), an den großen Humanisten Korolenko, und überhaupt wurden hier viele Schriftsteller geboren, lebten und schrieben viel über diesen Landstrich.
Region Löwe – Galizien. Sofort taucht vor dem inneren Auge ein goldener Löwe auf, der sich auf einen Felsen hinaufschwingt – das Wappen des Fürstentums Halytsch; gemeint ist auch die Stadt Lwiw. Gold ist mit der Sonne und dem Löwen verbunden, und die Toponyme und Hydronyme dieser Region entsprechen dem: die Flüsse Solotschiwka, Goldene Lypa, die Stadt Solotschiw. Auch die Stadt Burschtyn gehört in diese Reihe, denn der Bernstein ist mit der Sonne verbunden. Der Löwe ist das Zeichen der Macht (der königlichen oder fürstlichen), deshalb sind die Namen der Siedlungen nicht zufällig: Knjaschpil, Knjascha (zweimal), Knjasch-Mist.
Der Löwe ist das Zeichen des Stolzes, und die Bewohner dieser Region der Ukraine, die in ihrer GROSSEN MEHRHEIT in der nicht allzu fernen Vergangenheit sich nicht scheuten, sich Ukrainer zu nennen?
Natürlich ist der Löwe, das Sternzeichen der Galizier, mit dem Schaffen verbunden, weshalb in diesem Land schon immer ein lebhaftes Kulturleben herrschte. Dies ist ein Land einer leuchtenden Volkskunst. Als IV. s. d.-Region sollte sie eine wichtige Rolle in der Geschichte der Ukraine spielen, was sich über Jahrhunderte hinweg zeigte: das Königreich Galizien! Lodomerien übernahm den Staffelstab der ukrainischen Staatlichkeit von der Kiewer Rus.
Wie könnte man hier das Buch Weles nicht erwähnen, in dem vom Leben der Vorfahren der Ukrainer in den Karpaten die Rede ist und vom „Karpatischen Auszug“ (bereits im II. Jahrtausend v. Chr.). Es sind komplizierte Beziehungen zu Kyjiw zu beobachten (IV. s. d. plus Quadratur Stier-Löwe). Gehört zu Wolodymyr-Rus. Lwiw-Galizien ist als IV. s. d. astrologisch gesehen eine Stütze der Ukraine. Hier befindet sich auch die geistige Festung: die Potschajiwer Lawra.
Das Gebiet der Region Lew umfasst die heutigen Gebiete Lwiw, Iwano-Frankiwsk und Ternopil zusammen mit dem südwestlichen Winkel des Gebiets Riwne. Im Osten grenzt es historisch am Fluss Zbruch an Podolien.
Slovo Prosvity
Gründer: Allukrainische Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita
Verantwortlich für die Ausgabe: Ljubow Holota
Chefredakteur: Pawlo Movchan
Redaktionskollegium: Jurij Badzjo, Jaroma Hojan, Anatolij Schuravskyj, Anatolij Pohribnyj, Oleksandr Popowytsch, Iwan Juschtschuk
Adresse der Zeitung „Slovo Prosvity“: 252001, Kyjiw-1, Muzejnyj-Gasse 8, Allukrainische Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita, Tel. 229-54-68, 226-46-60.
Bestell-Nr. 95
Машинний переклад