Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №30 за 1996 рік

Слово Просвіти, №30 за 1996 рік

з правіку люди селилися якомога ближче до води по берегах рмок та в місцях виходу джерел на поверхню землі Вода ий вогонь, Як основа життя, є священними стихіями всіх народів землі Для української релігійності характерним є збереження архаїчних структур, що особливо збереглися в народній обрядовості Тож І досі в багатьох місцях України наявні жертовні криниці як рудименти язичництва, де під час певних календарних свят проводиться ритуальне освячення води Цей ритуал супроводжується пожертвою грошей безпосередньо у криницю Місця біля таких криниць теж вважаються священними Вони оповиті легендами та переказами | загалом у народі до будь-якої криниці ставлення надзвичайно шанобливе Образ криниці виринає в багатьох народних піснях як символ знань, чистоти! мудрості, вірності ! надії. В ній ми бачимо безперервність родоводу, джерело духовност його Біля криниць освідчувалися в коханні, збиралися на гуляння, гадали на власну долю Звідси, напоївши коней, рушали в похід козаки -- боронити рідну землю від ворога. В архптектурному оформленні, Як Іі В піснях, криниці на Україні мають багатогранність художнього трактування та мальовничість композиційних елементів самої споруди Воно обумовлене як репонально-родовими особливостями тої! чи іншо! плки народу, так І різноманітною геологічною будовою та рельєфом місцевості. Але найбільшого поширення в Україні набули криниці з журавлем. Схиляючи свої довп ши! над цямриною, вони впродовж віків милозвучно поскрипували до води, кликали до себе, чарували подорожніх і спраглих. Голос криничного журавля не раз був потаємним сигналом для збору. Однак чому, власне, журавель"? Чи випадкові ці назви крук, цебро, шатро" | як вони поєднуються із самим словом «криниця»? Чи нема чогось спільного в цих словах та символічній підоснові образів? Основою слова «криниця» є корінь «крн» Але в багатьох індоєвропейських народів цей корінь є ОСНОВОЮ СЛІВ з означенням журавель Зокрема, німецьке «краніх», вірменське «крунк» -- журавель Отже, слово «криниця» | слово «журавель» мають спільні етимологічні витоки Тобто є двома фонетичними відтінками єдиного міфологічного образу В цьому переконує | зворотним аналіз семантичної пари криниця -- журавель Так на грунті української мови маємо джерело, жерело, жерельце -- криниця Слова «джерело», «жерело» є фонетично спорідненими зі словом «журавель» Але в даному разі вони вже є різними семантичними відтінками єдиного фонетичного символу Відмінність між словами «криниця, «джерело» та словами «краніх», «крунк», «журавель», очевид: но, лежить на рівні полярності стихій чоловіче та жіноче начало | слова «крини: сГИинИ ця», «джерело» мають відповідати СЛОвам «журавлиха», «журавка» Полярність побутового (колодязного) журавля полягає втому, що він набирає воду, акриниця - віддає В народній свідомості реально-побутові образи, явища та предмети завжди відпОВвІДають міфологічній схемі сприйняття світу, космічним силам середовища. Асоціативний перегук полярних пар присутній у багатьох веснянках Де журавка ходила, там пшениця вродила Де журавель походив, го там кукіль уродив А занародним повір'ям, якщо по поавах походить жінка, вони дадуть добрий ріст, добрі сходи, а количоловік -- навпаки Це вказує на те, що жіноче начало (енерпя води) викликає ріст, родючість А чоловіче (енерпя вогню) навпаки -- пал, посуху Ця думка дещо по-іншому відтінюється в ІНШІЙ веснянці ішов Джурило з міста, за ним Дівчаток триста Куди Джурило шшов, гуди ячменик зійшов. А куди Ксеня ішла, туди пшеничка зійшла. Тут ячмінь -- рослина, що потребує багато вологи, зневоднює грунт «Сій ячмінь у грязь, -- говорить народна приказка, -- будеш князь» Поєднання вогню і води (чоловічого та жіночого начал) є основою зародження життя | тому копання криниці, в образному осмисленні, означає любовне плекання, творче устремління, наснажливу працю: Копав, копав криниченьку неділеньку, ДВІ Любив, кохав дівчиноньку людям, не собі А вже з то/ криниченьки орли воду п'ють. ДА вже ж тую дівЧчИНОоОНЬКУ до шлюбу ведуть. Гармонійне поєднання двох полярних начал спричинює взаємний енергетичний обмін. Жіноча половина в цьому взаємообміні приймає матеріалізовану енерпю вогню На рівні сонця І землі це буде рухома плазма, спричинена явищем, яке у фізиці називається сонячним вітром На рівні живих організмів це буде родове наання -- ріження Чоловіча половина в момент поєднання приймає на себе енерпю води, духовний потенціал На рівні сонця і землі це, очевидно, буде виділення земного тепла та вологи (випаровуван: ня) Нарівні живих організмів - особливий біоенергетичний потік, духовна наснага Саме тому вода символізує духовність Палаючи вогнем пристрасті та любові, парубок просить у Дівчини води Несе Галя воду -- коромисло гнеться, А занею Йванко, як барвінок, в'ється Галю молодая, дагй води напитись Подібне зустрічаємо ВІНШИХ Народних піснях Добрий вечір, стара мати, дай води напитись Кажуть люди, дочку маєш -- дай хоч подивитись Або Дівчино моя, ти напій коня З рубленої, ой да и криниченьки, з повного відра Кінь у народній образності та символіці -- доля, вияв наихарактерніших ознак людини, ії хисту Казкового героя завжди виручає з біди його кінь Тому-то и вели напувати коней до криниць. Особливо ж коли рушали в похід Біля криниці проводиться також ритуальне обливання водою молодих Після пошлюбної ночі (після комори) наречена має подати води своєму коханому. Втамувати його спрагу, надати духовної наснаги Криничний журавель покликаний діставати воду з криниці, аби вгамувати спраглих Журавель, як символ, покликаний утамовувати духовну спрагу чоловіка Криничний журавель ходить по воду, а ЧОЛОВІК -- по духовність Унадився журавель до бабиних конопель На веаллі цю пісню співають Після обрядодійства, пов'язаного з коморою Зауважмо, що и символ конопель тут зовсім не випадковий На свято Андрія, гадаючина долю, дівчата обсіваються саме коноплями Андрію, Андрію, на тебе коноплі сію. Спідницею волочу, бо дуже заміж хочу Символ журавля присутній також І в обряді народин Першої неділі прилтає журавель до породіллі -- Си (ди, журавлику, (ди до ДІТОК, ще не загоївся мій животок | лише на шосту неділю породілля при имає журавля, як співається В ПІСНІ Існування в народній свідомості ЄДИНОЇ моделі, єдиного принципу світобудови дозволяє вибудовувати різноманітні асоціативні ряди образів та символів, як-от криниця, зоря, Дівчина, журавель, місяць, парубок Взаємоперегук таких символів наскрізно переймає народні Пісні, легенди та казки Ои видно гора, ой видно друга 4 між тими горами крутими сходила зоря Ои то ж не зоря дівчина моя Один місяць сходить, а другий заходить Козак до дівчиноньки, ох, щовечора ходить Був собі журавель га журавочка Накопили вони анця повн! ясельця Одним із конструктивних елементів криничного журавля є крук Так у народ) називають ту жердину, До яко! прикріпляється цебер чи відро Слово «крук» в українській мові ВЖИВАаЄТЬСЯ Також на означення птаха - ворона / круки-ворони стадами літали, ! бурею битва гриміила д за існуючими народними повір'ями таказками ворон-крук є володарем живої! г неживої води Немає сумніву, що жива вода ВІіДрізняється від неживої полярністю енергетичного заряду На рівні природного середовища землі вода двічі на рік змінює свою полярність на супротивну Перший раз у період зимового сонцево: роту, другий раз у період ЛіТнього На Водохреща | на Купала. Полярність, яку має вода в період від Водохреща до Купала, позитивно впливає на зародження рослинностіи В навколишній природі 4 народній прикметі зазначається, що після свята Петра г Павла дерева припиняють ріст. А опісля Іллі вода навіть шкідлива для купання Ілля у воду помочився ! тОму-від Іллі до Водохреща вода вважається малосприятливою для життєдіяльності. Тобто умовно можна означити, що перша вод Ж є живою, адруга-- неживою рівнозначно ранкова роса корисна, а вечірня шкідлива. Особливо ж корисна весняна, так звана Юрієва «Юрієва роса краще вівса» Зауважмо, що и Перунова сила, на тверде переконання пращурів, у період доКупалає позитивною (запліднюючою /, а в період після Купала негативною, смертоносною. Все це ! пояснює т) обставину, що за народною традицією нові криниці копають лише в першій половині року А освячують у переддень свята Івана Купала Купальська вода здатна розпалювати любовну пристрасть, сповнювати животворною силою. Полярна зміна енергетичного заряду води за своєю потенційною величиною не є актом одномоментним. Величина полярного заряду зростає поступово !| в період літнього сонцевороту позитивний заряд посягає чини в цей період набуває : Перунов сила Цим засвідчується ! чудодійна властивість у Купальську ніч Перунового цвіту - папороті Напившись води з ново! криниці, освячено! у переддень святатвана Купала, дівчата ! хлопці безтямно закохувалися одне в одного | вогонь той не згасав аж до наступних купальських свят Місце виходу криничного джерела на поверхню в українській мові має назву ключ «Вода б'є ключем», «вода вже кипить у ключ» У роайиській мов! Слово «ключ» часом повністю замінює українське слово «джерело» роамйським еродник" «Купайте, кормите отборньм зерном. водой ключевою помте» В українській мові слова «ключ», «уключина» мають також означення - крючок,крюк (Дізлек! крук) Журавлиний ключ, журавлине єкру? за народним повір ям, відМикає і замикає небесне шатро. Аналогічно крук (ключ! криничного журавля, черпаючи або, на: кше, цебраючи (цебрати - цебро) цебром воду, ВідМИКАЄ І замикає шатро кринич Криничне шатро є своєрічним віДдПпуУННЯМ небесного шатра, де запягають первісні! води А з первісних космічних ВОД, 39 народним уявленням, на землю приходить живий Вогонь Журавлиним ключ навесні та восени відмикає і замикає шатро небесних вод, ключ (крук) криничного журавля шатро земних вод у криниці, а символічним ключем відмикає парубок (журавель) | а жо сю найбільшої величини Наийбільшо! "м і "и - дівоче серце

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин