Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу
і ісанши | наван ся Р й реч Р - У Й - -ь з п і Й ччто ня - ишио'яьго з, Чо дет - Са зак - - яо ни она аю - ч . ій - ««"Єе'зі . - - че ять - ій ї ЕВ 1 МИ 0" Оегтпо. Ригспазе оп умлм.А-РВЕ.соп іо гетоуе іпе маїегтакк атжечаї З і-конче вн ОО ть -- | - 70 РР пре трівня , іній інь о пре р Е очи РР ар о со жіно ню " і РР РН | - и чи , ли Й о я не і - Ем --- - занинннивийф ня 0 - ін - ДЖ се ото оте одіж ай енд Р РЕ р ная й пов Р за - 5 ожжжвжеог
лій
сш сот 0 т вант ной й аю Гі ск "ої "и -. чи ч й - ь, 1 |. - чі - чи ' кб и - - Й п - ці й.ю «ЧИ г в НКР, З і М - ч й, - а -, «Й - ч У - - . - З - Пози он з б «З " чи Че я Ж 1 Ли " «Ло я чі . - ї . . - - ; і") я, чі - » . 4 і б; їі " - 1 бно
лк р і з г, б Р Я, Р| УРЕ) іі м дені, Р Кк з пи ОВУ 2 не ру тю ко ) "т , че до, - чо ; . б 1 Л Го Р Й й Р і - "і Ф й и жи пні Й ") и г і я і і "У, ч Р Ж края - : "и Р. з , Р з - | - зай Р
и Її
У
Ж ож
. Яй
є жожезюо Вій
і и і Р й
Р
і
Ф
24 приходить той день, коли, незалежно від справах, у ратному і хліборобському труді - | молимо віку і ваготи життєвих випробувань, зводимо очі до про те, аби відчути Иого лагідний погляд ! ПОмічну
Нього -- Заступника у вбїх бідах і нещастях, у руку... Бо хто Миколая любить ! просить, тому Він вигнанні й хворобі, у світлих бажаннях і добрих завжди помагає.
-
РИ РА ьо нія
«ПРОСВЯЧІЇ у»: 1868-1906
П'ЯТИЙ З'ЇЗД «ПРОСВІТИ»:
| Й Та ' повинні ПОмМ'оЙТети україни туз . І ь? , ПІД ЗНАКОМ ЄДНОСТІ Рооеться за сто г укрїмоюг 4 виражає думок І "У СТЬ у мориет и ' "ер яким г зЗбег добу є г . У житт кожної держави є, напевне, . м фо Ба чес з дж - и Ро організація, котра кріь "ік вінки кекорня Х який завжди ча / і «и І . ровенніші надії іспоОдДІвання її народу на кращу ) ( д» чи 5 зи | | Же - г | зро) | , долю, заощаджуючи для себе натомість єди « Ку Щ гому , , і ою | м | І я . ний капптал непроминущу довіру й вдячність ЧИ і Же 7 | изд ; - -же з цього таки народу У долі України такою чі - кій у "т «мі »а організацією ось уже 128 літє «Просвпа», днем МОГО ДИР и и побнівський. виді народження якої числиться 8 грудня 1868 року ПРЕЗИ ЛЕ ТОМУ КРА 1 пи т р - б і ра - | т ; Краь гоніння, чужоземні утиски І заборони й . - х | у и "а через Товариство української мови меми Та Делегатам 1! Гостям ерінф би бі | | і реч Шевченка відродилася " Просвіта» в П'ятого з їаду Всеукраїнського товариєтнра На з треб: проведення знало" новочаса на зорі відновлення українсько! дер «Просвіта» імені Тараса Шоепченка пих СТОЛ | / кожні ОХ - | жавності, ставши іскрою, що спопелила кова! агопосив член Централь оз | темряву комуністичної ночі | | У сосати» Аматолій Погрібний і Із лона «Просвіти» виокремились більшість Шаповит друзі. би а бі увивавланна «А | новітніх демократичних органсацій, парти, як! зма цк ж» ; м ву голова ця так і не змогли осягти масштабів Товариства Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т Г. Шевченка посідає зал урок п Рода м /гов . '
важливе місце в процесі загальнонаціонального духовного відДдродук о ння зааклик створити Всеукраїнажу орга» '
того зам
й зробленого ним внутріпартині! чвари роз
ЧЛенИЛИ ЦІ 1 так немислени: ПОЛІТИЧНО Просвітяни завжди опікувалися духовним та моральним здоров'ям нації, (Молода Просвта групуванн З | У угрупування ледь не до карликових розм'рів були провідниками ідей української державності, віковічних ціННОСТЄЙ Крізь призму прочлюм ж Просвптянам же удалось уникнути такої ДОЛІИ народу, доклали неза бияких зу б У ЖУР льних фокусувалис РИБУ та -- Р - . а СА Й а Си. ) " Г)с - - Же Р ШУ » уверцонадм ньс-бти ї КОЖ У , ! й БУ і Р прийти до свого У з'їзду згуртованими й У усиль, щог країна стала неза пежною, чування ірина ну О уЇ З ) -і.'іи і чан
демократичною державою пає
«на зтаї зльнодержавном / ривні
об'єднаними задля здобуття спільної мети
Становище ж української нації на своїи землі, після століть духовної руїни й чужої займанщини, катастрофмне Підступний во:
рог своєю взантиською лукавістю завдав майже
смертельний удар у саме сонячне сплетіння
народу, сягнувши на найсвятіше -- мого мову Без неї ми приречені ти шляхами чужими, з тавром раба Гігантських зусиль довелося до: класти останнім часом просвітянам України, аби в Основному Законі уже незалежної держави було записано однозначно Державною мовою в Україні є українська! (Стаття 10 Конституції України) Але жорстока реальнють нашого сьогодення така, що шлях від проголошення до втлення усіяний тернами чужого лукавства, й подолати його, цей шлях.
завдання нелегке Аби наблизити той свплимй час, і зібралися просвітяни на свій з'їзд огля: нутися назад, на зроблене. проаналізувати
упущення й помилки, окреслити завдання завтрашнього дня Лише єдиним фронтом усіх г це було зуміємо бІДСТОЯТИ
національно-демократичних сил, лейтмотивом з'їзду, українське в Україні, що його засягають потоп" тати вчорашні московські зверхники лакузи «малороси», яких нашій Вичизні Благословив просвітянський Патріарх Київський ! Все! Русм України Активну участь просвтям у процесах держа
на плідну
вотворення високо оцінив Президент України Леонід Кучма. привтання могознагоди відкритти зачитав керідйник спужби Василь
М ззаду «Просати" Президента 3 гумантарної
Кремінь Сам глава з Товариством, вислов
полпики
пюж інтерес до поруше
та їх ще мимапо у
працю зпізд Святишим Філарет,
держави не уника! дідПОГУ
всіх новітніх політичних органзацій, то я думаю, що Товариство «Просвіта» значно переважило 6 за практичними результатами вс інші політичні організаці, абсолютно не
применшуючи їх значення», 7: упевненим віце-прем'єр-міністр Іван Курас Ва ми стали свідками того, як змінилося ставлення до державного статусу українсько! мови завдяки «Просет»
А українське суспільство стало ще и свідКкОМ налагодження конструктивно! співпраці Товариства з урядовими чинниками в питаннях мовної полтики Прикладом такої співпраці служать, зокрема, й «круглі столи», проведен! «Просвтою» спільно з Міністерством освпи. Міністерством культури ! мистецтв, Міністерством інформації та іншими урядови" ми структурами, на яких розроблені конкретні заходи з реалізаці положень Конституці! України в життя
Державна цільова програма «Українська мова», розроблена Товариством и схвалема одноголосно делегатами з'їзду, повинна ста: ти тєю сходинкою, здолавши яку, українське суспільство звільниться Ввід виснажливого колоніального багажу, що тягне мого у вчорашній казармовий присмерк
Звтна доповідь Голови Всеукраїнеького говариства «Просвта» Павла Мовчана, текст яко: подаємо в цьому числі! газети то осмислення промденої о органзацюю шляху ( буремн: Труди ! Дні «Дехто хотпв би 8 «Просет» мати великі! політичні потряємни зазначив доповідач а ми потрібні для
пепико: справи ДІМ но нацональмого
відрОДЖеннИ, 1 якому мовне питанмнти а кКл/люмчоО
прик»
основних завдань «Просвіти» у звтному П?ОЮДІ А ще до цього ряду долучається активна видавнича полтика В мережі «Просвг» виходить друком 14 газетних видань серед яких - «Слово Просати», є Сверщина » Дзвім Севастополя», «Просвта», «Народним пкар України», журнали, в тому числ й дитячі У кватні 1995 року зареєстровано видавничми центр «Просвпа», на доброму рахунку якого чимало гарних потрібних книг, ОСОРЛИРе місце серед яких поадає " Кобзар» Тараса Шевченка в оформленні Василя Лопати
Важливі кроки зроблено Товаристйом ооо створення просвпянсько! телерадіокомгсам»
Дальність «Просатпи» це келійна робота, й тому найважливіші заходи пер 2Пік яких можна продовжувати широкий відгомін у засобах масової нформачоч зокрема м на телебаченні «Просета» широко представлена у еладних стру ктурах. 30. -рема Му парламенті, де доводиться веєТи -воєрідни" пікнеп для депутатів, яким бракує держав: ницького ПІДХОДУ ДО виршення Тих чи їнШштХх проблем
Важливі завдання стоять перед Проєсвітою» мона перспективу, Першочер' ов) НИХ знам шли вуддображення в докуменм!ях з "'Зду, Змачно доповнених у ході ОДІ оворення увпно: ДОПОВІДІ
ні
знамшлти
ДА розпочав виступи гопова Комгресу українсько: мтепкенції іван Драч. означивши вже вкотре головну Причим у поразок демократв «Ми постино захищаємося, м
покКптино п ороромі Ми се розробляє мо носту
пально: тактики важливо: для поступу вперед»
Директор Інституту мтератури НАМ Україчи академік Микопа Жупинським Ппереконмам М
Проводу Органзац
| Су ічЧИ К. ОміІ гуеС
ли
"паву С тецько. І
"є
, з - У
ВмаАмоубало скАСТри середньо:
Ця молодь перед бо'ною
зом
МОСПІЛЬН У "Па
ОУН
кі
-
а
ца
Г1є ї
й!
" 1 ПРА
ЛЮ
окупантів цк не значно паніше
бороть:
участи
у сі
Україні У розб «нОСсТУАм і
юаакКкопосие3
дови оц вислови!!! «Прос "и ницьку Дебобм
Високо
"агх
чаного
форум 7"!
кервництьо
рад
-х
ч мч
"и
", |
оОроєю
-
піз
і М | ЗМ а Ї
то сьо а. -
побудови не на словах, а на ділі незалежної Сьогоднішній з'їзд просвітян відбувається у відПОВІДальнИЙ Час Лізі бно ло урни зоба Самостійної Соборної Української Держави, української історії, у період державницького утвердження та економічних фав'ано - зе ку - в якій українці відчували б себе повноправни реформ, спрямованих на поступ до цивілізованого, гуманного су пільства, а злі Поосе ті ниє пум ми господарями, українським народом, а не в якому будуть однаково цінуватися і народна духовна спадщина, ! НОВІТНІ голів обласних об'єднань "ро зденаціоналізованим народом України культурні надбання Гарчева (Кримське), Романа Просвтянський форум, що дуже символічно, СУ шови?ї курди | Ко (Львівське) Миколи Кульчим відбувся у переддень вікопомно! дати -- п'ято! рю, г надалі вестимете широку роз'яснювальну, просвітянську нкугувютьй ЗОЙрВ Е сану очниці Референдуму, який підтвердив всена: роботу -) суспільстві в ім'я утвердження національних світоГЛЯДНИХ й б зе дз м реє як родним волевиявленням Акт про самостійнкть цінностей, скеровуватимете людей у творче русло конструктивних змі», змо Ь, "а місні Українсько: держави ! проуичов пДуляаком - поступу І консолідації суспільства Лугайнькео Віктора , ябаь а єдності й взаємопорозумінії з "зг-"бливо хочу відзначити велику роль просвітян у захист! ук раїнсько! па Чую (Закарпатське), Ма! ми Руді Отже, 30 листопада 1396 рому міщеволя Рено огуєтивої засадничої цінності нашого народу (Донецьке, заступник голови), бктора клубу КабінетудіМіністрів, мли: Ат рОБОМУМ зей учогія 1 український інформаційний простір енка (Буковинське), БогГгдамз 3 з''зду прибуло 204 делегати вщ ус! областем ко МБО очне У КР ОН " зані ; (Тернопільське), Гарія Каламди України та 82 представники державних -РОКЕА ІААУКРВОМ - -зе ДВО УРНИ УЗАМИ Тр са Гийткевича (Київське). Вист з органів, громадських органзацій г парти До Укриїд.ї у фару сіни вноси г ровом КОМТЕНТЬ ГІ ДЯЮТЬНО б гу а тро о кііньсї З туп |. рамі кагадати, що «Просвта» сьогодні -- це 25 Всеукреїнсьхого тевариєтта «Цоьосезіло» і|меєві Тагаса «Певченка свідчить ке 3 о ау - о ПАРАМ сій - обласних, Кримська з 15 п прозділами, Себаспро те, що дерзувев 4 ШЕ оагг "огисічна зсомадська органзи 1/1 мають Чо8й ло ч'як голова Статуї м УНИЗ ізаці,, які об'єднають спільні завдання, розіь мзання яких пцогрібне Україні нині і в мойбюти»" му рупинився на принциповий» у ) У я і ом 447 райокіних та міських, 14364 первинних Переконаний, що «Просвіта» відіграє велику роль у духовній рого?) дові внесення змін до Статуту «Просвіти», Якиї 4 ОД осередків. "Загальна кількість індивідуальни» України, буде консолідуючою силою суспільства слугуватиме керівництє по д До членів -- 550 тисяч, колективних -- понад 500 » | і зо р о 2 просвтянських органзац й г Щиро вітаю всіх просвітян з нагоди проведення П'ятого з'їзду, 04, їі | ее ан носом | 37 делегаїза (18 відсотків) представляли на | натхнення 1 послідовності у вайции багатогранній роботі! УЧ пр вій - те рі от г а -- 19 членів Народного Руху України, 6 -- від З повагою | підписів за цю ахцію сСсПраведли! УРП, 5 -- Ві КУНУ, 3 -- від ДемПУ та Інші. Й. Леонід КУЧМА |. В"боОдДОовЖжУуЄТЬСХ! " УКрЮ-і гі «Ми, просвтяни кінця ХХ століття, -- Гідна шидокої під" "їли у ПРОПОЗИЦІЯ, ЗК дж відзначив у звітній доповіді Голова Товариства овного редакторі. -8 307 сні | Павло Мовчан, -- мусимо усвідомити стано: Дмтоненка шес7о соретния Біло! оо п вище української нації в постійно змінюваному українських сваннмі зол свті, бачити її перспективу, по спроможніть них «Просвтою» проблем Змагання за ключові позиція української Відомий письменник сер , і відновити свій власний шлях розвитку» «Якби на терезах ктори зважити набутки | мови в Українській державі й було одним г - редав втання учасника м б сх
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
є - , 1 що ше
(лово ПРОСВІТИ
Високоповажні депегатм ! пПОЄТІ
зПчаду Всеукраїнського імені Тара
ПП яаятого
товариства «Просвіта»
са ШШіевченка!
Без пожної патетики | зайвого пафосу мОжу відзначити, що ми учасники | ДОХОвІ особи нацюнальної стора, трирічнии перюд акої с ча не нанвизмачальнішим В ДОЛІ Ме запежтмоїі Украми Не є перебільшенням авмзнати цем відтинок перюдом випробувань чна мацюнальну зрілють '! мужнють
Напевне, простіше вмявляти ВС! Ці ВИСОКІ ммОральні якості у відкритому герці, у відкритим боротьбі, коли ворога розпізнаєш в обличчя ! бачиш реальну межу, за якою вм о стопть. Ворог же наш багатоголовмм, ммногопиким, розмитим в рисах, але воюдисущий г: послідовним: він не лише принципово, а м категорично не хоче України. Тієї України, що нам болить, України, під нацюнальним прапором якої може провадитись жорстока антиукраїнськ а поппикана мі цях
У переддень 5-:! річниці проведення Всеукрамського референдуму ми можемо і мусимо визнати з усією відвертютю, що образ тк! України, яку ми плекали впродовж свого життя ! за яку наклали гоповами наші духовні провідники, наші пращури 1 батьки, тіє! України, що могла б стати впорівень з іншими європейськими державами, -- розмитим соціальними негараздами, з чим мож на частково змиритися, викривлений українофобством багатою» чиновників, україноненависництвом «п'ятої копони» в державних структурах, провокативністю | шовіністич-
комуністів, роз'"тдений
г ою чадністю й згентами московських спецрозвідокн І за-
проданством все того ж невмирущого персонажа нашої історії - хохла, що засліплений зненавистю до свого ж брата-українця, або ж вічною претензією до Всевишнього, чого цей «брат» на видноті и не закиданий ще и досі багнюкою.... Сумний час дле за значущістю, - наголошую ще раз, - він є чи не найвизначальнішим, бо які підвалини нині покладуться усім сСсвідОМИМмМ українством, такою і буде Україна. І цем час вимагає не пише бурхливих манкфестацій, заяв, звернень, а впертої протидії, переимання ініціатив, віДдСсСТОЮВаннЯяЯ національних прюритетів і, зрештою, виборювання місць на всіх рівнях у владних структурах. роки нас переконували, що
ен (еомінована об'єктивними законамьї, |! "ого ж прогресивними. Запровадить-. рилнок - 1 все стане на СВОЇ
дак о. тільки з плином часу ми побачили,
З Ту економіка щільно пов'язана з
(рацівником, в його безпосередній нацюнальніи, юторичній, ПСИХОЛОГІЧНІЙ Та соціальній конкретиці. Тільки тепер верхи починають усвідомлювати те, що ми знали напевне, що в кожніи країні економіка має свою специфіку та філософію. Так довго очікувана | необхідна нацюнальна воля, ідеопогічна незалежнють від комдеспотії обернулися великою економічною та духовною депресією, соціальною катастрофою тадемографічним ступором. Ми побачили, що національна самосвідОМІСТЬ у більшості людей вже атрофована, у певної ж частини вона має захисний характер (синдром резервації), ав декого - показово -- викличнии. Деякими «асупердемократами», представниками так званої політичної! еліти ця самосвідомість витрактовується як атавізм, чим швидше ми позбудемось цього, тим швидше станемо щасливими і заможними. Мало хто дбає про всезагальне почуття патріотизму, яке починатись мусить з реанімації національного почуття, з сумлінності сім'янина, працівника та громмадянина Ми, українці, відчуваємо шкірою, що машу традиційну психологію , яка уціліла після стількох найтяжчих випробувань, хочуть знову перемолоти, перетрощити, пересіяти на чужих ідеологічних решетах Замють комідеопогі до нас прийшла і зали па тотальна пропаганда соціальних та естетичних категорій, уявлень, які не властиві нам, ато и просто згубні для нас Украмці мають свою культуру з своїми моральними Та естетичними засадами, своєю ісрархєю цінностеим, яких дехто рекомендує нам позбутися, як атавізму
НАША ІДЕЯ
«ПРОСВЯЧІЇ б».
1868-1996
- УКРАЇНА
Звітна доповідь на М з'зді Всеукраїнського
товариства
Світогляд наших людей сьогодні не формується, а деформується на рівні підсвідомості через рекламу, бомовики, мові жИТТЄВІ СТандарти, нові моральні критері, дух не просвітлюється, а закаламучується різними трілерами, вестернами, що прищеплюють цинізм , тваринну агресивність та свавілля. Засоби масової інформаці формують образ цинічного переможця, нав'язують том триб життя, який може викликати одні рефлексі. Том тонким шар інтелігенції, завдячуючи якім, власне, ! збертгалася нація, шар просвітян, що складається з вчителів, краєзнавців, музейних працівників, лікарів, викладачів вузів, позбавленнии тепер і голосу, і впливу . Фрюл цинізму грозпусногвседозволеності, всевідання випалює озонний шар, оберіг духовного клімату народу: Цей шлях нас до храму не приведе. Запропоновані Заходом принципи олігархічної життєдіяльності для нас єнеприйнятними. Ось чому ностальгія за «свплим минулим» огортає навіть тих, хто активно протидіяв тоталітаризму.
Нам напевне потрібна та суспільнополітична модель, яка б відповідала органічно природним, життєвим потребам наці, сутнісно-моральному складу нашому і сприяла би розвитку наших творчмх начал. Будь-яке сліпе калькування чи запозичення чужих ідеологічних кліше з притиском на слові «демократія» обертається для нас вседозволенкютю 1 новою нечуваною хвипею зросійщення.
Україні потрібна своя ідеологія, в якій би людські права не витісняли права наці. Кальковані ринкові механізми без врахування національних традицій, без морально-юторичного підгрунтя спричинилися до похабщини, до бритоголовості, до безголов'я, до нової хвилі космополітизму, про яку слушно сказав Президент України Леонід ДаниловичКучма, якпро «ідеологію придушення нацюнального та практики зрумнування історичної й культурної пам'яті».
ідеологічна наша домінанта визначалася столптями І грунтується вона на високих нацюнальних цінностях, що вирізняли нашу націю з-поміж всіх іНШИХ ІпОШИрювались на величезних наших національних обширах від Засяння до Кавказу. Наша національна свідомість формувалась на філософії, історі, на релігійній зорієнтованості на неодмінне воскресіння.
Українці, на мій погляд, найменш переиняті есхатологічною проблемою кінця світу, це надає нашій нацюнальни думці особливого забарвлення. Адже наші національні цінності неперехідні, тому и юторія наша - не лише боротьба за своє місце в світі, ай постійне змагання вічних національних вартостеи з минущим часом. Це є постійною боротьбою, почасти трагічною, впродовж чи не всього історичного відтинку. І нам це необхідно усвідомити. Тимчасове, сатанинське прагнення взяти гору над вічним І неперехідним, яким є і наші пні, і наш мелпос, і наші національні архптектурні форми, і наші думи, г наші моральні родові принципи, г наша мова. Тут арена боротьби окресленане лише колом «Україна - Росія», -- духовний наш материк став ареною боротьби Добра зі Злом. | ми є не лише свідками цього герцю, а ми иого учасниками.
Я зумисне змінюю масштаб проблеми, аби ми не спрощували її іне зводили пише до мовного питання, яке, зрозуміла рим, є найважливішим. Але дозвольте мені запитати, чому при фактичній розв'язці цього питання, наприклад, у Львівській області ми маємо невтішну загальну картину! Татому, що атака проти України ведеться фронтально не лишень північним сусідом. В дію вступили страшні механізми національного знеосіблення на вищих ієрархічних рівнях. | я не маю права, розуміючи це, відбуватися лише бі-полярними схемами: ми -- росіяни, демократи -- комунюти, УГЦ МП Сабодана чи УПЦ КП -- Філарета...
Ми, просвтяни кінця ХХ ст,., мусимо усвідомити становище української нації в постійнОЗмінюваном у світі, бачити п пер-
Р - лин кни ПР .
«Просвіта»
Павла МОВЧАНА
спективу, пспроможнють віднамти сви власний шлях розвитку. Придивіться уважніше до тих цінностем, що валом валять з омріяного вільного Заходу: епідемії дискотек, реклама порнографії, психози року. То з чим інтегруватись на Заході, з якою культурою! Масовоюї
Чи потрібна наша власна продукція (аудю. відео, книжкова, кіно, театральна, музична) на міжнародних ринках! Чи допустять її туди! Не риторика це, як 1! далеко не риторичним є запитання, а чому власне ми не маємо свого внутрішнього ринку означених, умовно кажучи, товарів! Чому те, що нині купується нашими людьми за наші гроші, не є україшським!! Без чіткої державної політики патерналізм у ми приречені на скніння, на культурну резервацію, яка, відверто кажучи, вже окреслилась по всіх напрямках. До того ж, впродовж останніх двох-трьох років культивується провінціалізм та обскурантизм, що нас відкидають в гетто.
Все це і стало гальмом в інтенсивному процесові самоідентифікаці, що починався рівно п'ять років тому, коли додому почали повертатись звідусюди генерали, офіцери, вчені, музиканти, педагоги. | з Сибірів далеких, і з Сахалінів та Шпщбергенів.
А яких зустрічаларідна домівка, ліпше не згадувати. Натомість минуле керівництво держави із захватом впало повернення і німців, І татар, І..», а тепер пливуть до нас «брати» -- курди, араби, пакистанці, афганці, в'єтнамці... Бракує тільки братів з островів, відкритих Миклухо-Маклаєм ... При таких «щільних» кордонах збоку нашого найстаршого брата, що скуповує на Півдні України землі, невзабарі вони будуть.
Тому я запитую -- не лише вас, - Чи можливий державний поступ при таких підходах як до культурної політики, так ідо нацюнальної? Без процесу, - до того ж інтенсивного! -- самоідентифікації, без ототожнення, без цієї самовідповідності, самототожності власній сутності України не може бути. А чиновник, від якого тепер залежить багато чого, ідалі є російським чи зросійщеним їнтернаціоналістом, а не нацюнально відданим трудівником. І цю ситуацію, цю атмосферу мусимо змінити ми, всім українським миром, силами «Просвіти» у кожному краї, у кожному МАЮСТІ.
Не можу не окреслити ще одного важливого чинника, який суттєво впливає на нашу просвітницьку роботу. Це комерціалізація культури. Грандюзна інфраструктура культурного бізнесу проникає все глибше : глибше в нацюнальне середовище, розпалює попит, спокушує 1! спустошує. Лишень росіські «поп-зірки» вивозять з України 50 млн. доларів щороку. Так звана ринкова цивілізація нам нав'язується через електронні засоби масової інформації, через газети, радіо, рекламу. Ця так звана цивілізація діє всупереч національним традиціям, національній культурі і є немовби надідеологічною. Її небезпека полягає втому, що вона ніде І ніким відверто не постулпюється, не зводиться до однієї якомь формули на зразок комункютичної. Ії сатанинська суть полягає в тому, що вона проникає всюди: в побут, в освіту, в життєвий стиль. | це все на тлі широкої русифікації, адже ця ринково-споживацька ідеологія, яка, як ікомМуУНнІСТИЧНа, є аморальною, безбожною 1! в Україні реалізується через чужинецьке російське слово.
| ось за цих умов ми, просвітяни, маємо працювати, протидіяти, боротися. Що ми зробили за таких умов, як ми діяли в цій нештатніи ситуації, в якій ще не була Україна? Маючи незалежнють, устатрибути державності -- ВІД кордонів до державних нагород, ми намгостріше відчули втрату позицій у найважливішому і найсвятішому -- в мовній проблематиці. Мені найменше хотілося б сьогодні вдаватися до огульного критикантства, до хули і пасквілянтства. У переддень І грудня, коли український народ в «єдиному пориві», як висповився Президент,
панно 0940
«ствердив свою непохитну волю мати свою державу». Державу... Маємо. Але для того, щоб вона стала своєю, потрібно передовсім нам Кількісно зрости до критичної маси, щоб з нами рахувалися як з дійсно поптичною силою. | маємо таку можливість, лМаємоО усі передумови стати цією силою. З прийняттям Конституці ми переходимо зі стану підготовчого до активно-чинного. Я глибоко переконаним в цьому. Враховуючи всі вище зазначені проблеми, чинники, ми повинні зрозумтпи, що стара схема, за якою ми Діяли, - це вчорашній день. Нова специфіка вимагає нових підхХОДІВ Іі нових програм. Але про це згодом.
Підб'ємо логічний підсумок в діяльності «Просвіти» за попередні три роки, які, хотілося б вірити, були найтяжчими в житті України. Мені хотілося б уникнути шаблонного підходу в звпності, але змушений вдаватися до статистики. А вона свідчить про те, що Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченкана сьогодні має 25 обласних, Кримську з п дев'ятьма підрозділами та Севастопольську міську організаці, які об'єднують 447 районних та міських, 14 364 первинних осередків. Загальна кількість іНДИВІДУальних членів 650 тисяч, колективних понад 500 тисяч, а серед них Херсонський комбайновий завод, Запорізьке акцюнерне об'єднання «Мотор-Січ», Дніпропетровський завод імені Петровського, наукові заклади, відомства, підприємства, навчальні заклади, військові частини... В кожному обласному об'єднанні та м. Севастополі працює на постійній роботі в середньому 2-3 штатні одиниці, що складає, разом з працівниками Секретаріату Центрального Правління, 84 штатні одиниці.
Організаційна робота спрямовувалась на розширення мережі просвітницьких осередків, створення культурних 1 біліотечних та видавничих центрів, випуску просвітницьких газет та журналів у кожному обласному центрі. За звітний період кільКІСТЬ наших газетних видань збільшилася до 14. Окремо хочу відзначити «Сіверщину», «Просвіту», «Січеславський край», «Кримський вісник», «Дзвін Севастополя», «Слово Просвіти», «Народний лікар України», «Ніжинську Просвіту» , «Наше слово», журнали «Людина ісвіт», «Вус», «Степ», «Слобожанський край», «Щедрик», «Писанка». Їз загальним тиражем - 200 тисяч примірників, чого до плачу мало і чому причиною є відсутність підтримки державою цих по-справжньому державницьких видань.
Втілюється у життя ідея нашого минулого з'їзду: створення власної телерадюкомпанії «Просвіта». Телестудія обладнана сучасною комп'ютерною технікою, але за браком монтажної лінійки поки що продукує фільми та окремі цикли передач на УТ-2 та УТ-1. За звітний перюд створено кілька телефільмів, серед яких варто виокремити документальні фільми «Хреснадорога», що розпочинає 12-серійну розповідь про юторію нашої нацюнальної церкви, а також «Перл-Харбор», або невідомі сторінки з ЇЇ світової війни», а ще створений режисером О. Денисенком телефільм «Земля на крові. Замість Бога» про генезу комунізму в Україні та про наслідки тоталітарного режиму - найближчим часом на екранах з'явиться продовження цього фільму, що помітно дебютував 8-го листопада на першому каналі Українського телебачення. Виготовлено | 2 телевізійних передачпро адаптацію суспільства до нових ринкових умов за сприяння фонду «Відродження». ТРК «Просвіта» було продемонстровано цикл загальним числом 28 - «Вікно в Британію», що є початком обмінних передач з нашими європейськими сусідами. Підготовлено режисером Гурамом Петріашвілі 6 початкових дитячих телевізійних передач під назвою «Телесик», а спільно з Національним банком готуємо цикл передач про юторію нашої нацюнальної валюти тощо... А до цього «тощо» входять творчі таємниці, які поки-що не оприлюднило керівництво ТРК.
Завдяки зусиллям Товариства «Просвіта» в роботі єдиний в державі художньо-науково-просвітительський фільм ат, Г. Шевченко. Заповіт», з шістьма серіями якого вже ознайомився ІкінОо-, і телеглядач. Найближчим часом виходять на екран 7, 8
| ? серпи цього фільму, який твориться п" вижницькими зусиллями як ре
- - мі дню тн ень
є,
ПРИН зон п ий Бонні
(км
знання ДОР іі
нена п.
Клименка, так і зусиллями авторів сценарію, серед яких іван Михайлович Дзюба та Ваш покірнии слуга. Придбавши відповідні частоти, маємо намір вже в цьому році послати
в ефір свої перші радійні позивні. Розуміючи, яке важливе значення в нашому житті ма-
ють економічні та правові питання, ми створмли свій центр «Реформи і право», де зусиллями двох ентузіастів Свояченків (бать- Ме сина) видаються фундаментальні збірники нормативних документів для наиширшого розповсюдження серед широких верств населення.
Створений аудіо-відеоцентр «Рідний край» розгорнув свою діяльність з випуску циклу аудіокасет, до запису яких долучилася не лише автор і втілювач іде! Ірина Клименко, але й кращі київські актори, звукорежисери, композитори, і тепер «Просвіта» може запропонувати дітям озвучену кращу дитячу українську класичну літературу.
Вже стало звичним пов'язувати ім'я завідуючої відділом культури ЦП Еліми Бортнічук з масовими фольклорними фестивалями, демонструванням автентичних народних обрядів із залученням колективів з різних регіонів України в «Золотих воротах» чи Будинку вчителя, з виставками кращих художників у Києві. Особливою гордістю нашою є виставка історичного одягу Л. Семикіної та інших просвітянських свят і вечорів, які збирають масову столичну аудиторію, транслюються по радіо І телебаченню. На жаль, через брак коштів, через нашу бідність ми ніяк не можемо налагодити обмінні виставки, вистави, пересувні вернісажі «Просвіти» , які в СТОЛИЦІ, і на місцях, в кожному обласному місті сталиб маленькими бастіонами української культури, сутужний стан якої вам добре відомий. Ось чому ми вирішмли відкрити на Музейному, 8 свій маленький виставковий зал і театр малих форм «Стодола».
| тут я повинен сказати про те, чим дорікаю і собі, і присутнім у залі: ми не змогли налагодитина належному рівні обмін нашими удачами в роботі, часто не поспішаємо бодай оприлюднити через Центральне правління в Києві те, що робимо на місцях, надіслати інформацію в прес-центр «Просвіти», повідомити про видавничі плани. Що це -- інертність, необов'язковість, байдужість? Чи надмір волі - адже кожне наше об'єднання, кожна первинна організація працюють за індивідуальними планами роботи, ЦП не зв'язує волі місцевих просвітян, але мушу застерегти і від тої відокремленості, що веде до провінційності, хуторянства, а згодом і здрібнілості робленого. Як засвідчує досвід, зокрема остання конференція у Запоріжжі, «київські десанти» за участю всієї Головної Ради збільшують питому вагу наших заходів, це сприяє авторитету обласних об'єднань «Просвіти». Бо якщо на Заході спрацьовують традиції нашої майже 130-рімної організації, народний пошанівок Із діда-прадіда засвоєне розуміння, що бути просвітянином почесно, то на Півдні ці відчуття були витравлені, знівельовані, І лише тепер, за це наше недалеке минуле, вони відновлені наполегливою працею просвітян. Ми вдячні крайовим «Просвтам» ІЇвано- Франківщини, Львівщини, Тернопільщини, Рівненщини за їх постійну допомогу колегам із південних і східних областей, за те, що вони є «постійною розчиною» для їхньої роботи.
В «Просвіту» люди приходять не на один день, це робота на ціле життя, це доля - бути сьогодні просвтянином. Ось чому імена Романа Іваничука, Ніни Бічуї, Степана Шулепи, Миколи Кульчинського, Володимира Заремби, Марії Олійник, Раїси Лук'янчук, Миколи Братана, Анатолія Журавського, Володимира Казбана, Богдана Головина, Івана Ющука, і на жаль, я не в змозі за браком часу назвати всю просвітянську плеяду, шанують не лише на млісцях, їх знає вся українська Україна. Спасибі їм за повсякденну подвижницьку працю!
Так, просвптянин - це доля. Чи не тому наша організація встояла перед намагамнням розхитати, розколоти, розігнати п по маленьких регіональних закутках, відсунути від державотворчої роботи, від піднесення національної ідеї, від формулювання больових проблем України.
У зтздденню всеукраїнських науко-
во-практичних конференцій, назву лише найпримітніші з них: «інформаційний простір |безпека України» (Киів), «Роль Слобожанщини в юторії українського відродження» (Харків), «Українська нацюнальна ідея: минуле, сучасне, майбутнє» (Одеса), «Закарпаття в загальноукраїнському контексті ХХ ст.» (Ужгород)... За іхніми підсумками здійснено Цінні в науково-практичному значенні видання. До цього переліку ще варто додати конференці, проведені Львівською «ШПросвітою», що дістали всеукраїнський розголос, «Державність української мови. Здобутки ! втрати», «Український родовід», тернопільську конференцію з проблем «Молодої Просвіти» , конференції у Сіверсько-Донецьку з питань гуманітаризації освіти та в Запоріжжі «Наслідки зросійщення та мовна : демографічна ситуація Півдня України І Кубані».
Нам можуть дорікнути надмірною любов'ю до цієї форми просвітянської роботи, але про її перевагу свідчить та широка заангажованість наукової, освітянської, технічної інтелігенції з усіх регіонів України. Ми думали і говорили про велике І ІНОДІ малими силами робили велику роботу. Не буде нескромним сказати сьогодні, що саме з подачі «Просвіпти» в життя нашої молодої держави, в політичний колообіг увійшли порушені на цих семінарах І! конференціях проблеми, привернули увагу до цих першочергових засад творення державної ідеології, включно зі створенням КУЇНУ.
Центральне правління, його Секретаріат вели свою Діяльнють і в просвітницькому|, Ів методично-організаційному напрямках: «Просвіта» щорічно проводить заходи загальнодержавного значення, а саме: Шевченківські дні, вшанування пам'яті героів Крутів, українських гетьманів, видатних діячів науки і культури нашої держави.
Лекторами «Просвіти» прочитано тисячі лекцій. Постійно триває національно-просвітницька робота у військових частинах Збройних Сил України. Наші посланці, письменники, художні колективи, провідні діячі науки ікультури України - часті ГОСТІ ВОЯКІВ. Надається допомога в оформленні військових світлиць, поповненні бібліотек, тощо, - дякуємо за це Житомирській, Хмельницькій, Дніпропетровській, іншим крайовим організаціям.
Вперше на з'"здівському рівні можемо говорити про бібліотеки «Просвіти», які діють при всіх обласних та багатьох районних і міських об'єднаннях «Просвіти», -- адже в ці часи, несприятливі для української книги, вони набувають особливого значення. Так, книгозбірня «Просвіти» в Києві почала співпрацювати з Держбіблютекою для дітей та юнацтва, біблютекою діаспори імені Ольжича, проводячи вечори, виставки, ведучи велику інформативну та організаційно-методичну роботу. Ми повинні дбати про українського читача |, зокрема, про нашу молодь. Ось чому варто подбати про загальну систематизацію наших бібліотек, поновлення їх фондів, розширення читацького абонементу, обмін.
Увагу просвітян привернув зміст підготовленого у міністерських кабінетах І прийнятого у першому читанні Верховною Радою Закону України «Про видавничу справу та розповсюдження видавничої продукції». «Просвіта» звернулася до Президента з пропозицією негайно прийняти Указ про захист українського книгодрукування, увільнити видавців української книги від податків на додану вартість та податку з прибутку. Маємо надію, що нас почули 1 такий Указ з'явиться. А покищо величезними зусиллями обласних організацій просвітянська книга все-таки з'являється у Львові : Полтаві, Ужгороді | Чернігові, Кіровограді і Рівному, Дрогобичі ! Житомирі, Луганську | Івано-Франківську. 9 найменувань з'явилося у видавничому центрі «Просвіта», зареєстрованому у КВІТНІ 1995 року, | серед них «Київська Русь: початки української державності» Раюи Іванченко, «Ментальнють орди» Євгена Гуцала, дитячі видання «Моє рідне слово», «Любіть Україну», «Як писати твір».
Мені здається, настав час об'єднати наші видавничі зусипля, принаймні варто подумати про зведений видавничий план усіх просвітянських організацій України, зібрати інформацію про наші спільні можливості вийти на книжковий ринок і зробити це не
жи ні и ре нн ПАЮ ПР они о повне НН ние в ЕНН НН зашитч
Президемте Кремінь Сам
з Товариством
ран
ср
р Ли
пного відкладаючи, скажімо, Де насту
іни, ЯКИЙ
Львівського Форуму видавців Длина організовує видавнича спілка «ПР
спільно з Товариством У Львові. же Я вже говорив про Те, Щ? сам
нами структивна робота просвітя" з пууачаюе державної влади всіх РіВнів; тонн з організацій, як Івано-Франківськ
ий лепа), Полтавська (М. Кульчинськ ),
обили Дніпропетровська (В. Заремба), ЗР ей наші діяння політичними, 2 щумена -- автор
тетними.
Стиль роботи просвітяни 5
г чи о р
наполегливий, проявляється У здисноння а Е кретних завдань- Скажімо, Р
и а Антоненко та Василь Чепурним 3 Чернігов
ив- -- цетвидання газети, журналу, книг, акт : не протистояння компартійній номенклатурі,
у ії антиукраїнських демаршая; вдродне це традицій, пошук нових форм роботи. Професор Павло Чучка - це захист українських інтересів від зазіхань на нашу державність так званих «русинів» у Закарпатті: Лауреат Шевченківської премії, відоМИЙ Письмен" ник Роман Іваничук г-- послідОВНИЙ спадкоємець західних просвітян минулого, один з перших засновників нашого Товариства. Хочеться окремо сказати про Юрія Гнаткевича, депутата Верховної Ради України попереднього скликання (так само, ЯК І Роман Іваничук), нині голову Київсько! обласної організації. Він конструктивно, по-діловому співпрацює зі структурем'" гуманітарного профілю на рівні! містя, області, держави. Центральне правління «Просвіти», добре розуміючи, що упровадження в усі сфери суспільного життя статті 10 Конституції України необхідно починати з верхів, доручило Ю. Гнаткевичу
на -- діЛОВИЙ,
розробити проект Концепції дерусифікації
столиці України, який схвально сприйняла громадськість міста. 5 й
На всіх рівнях наших організацій в цем час напруженої роботи знаходилися люди, -- не жаль, не «вороги збоку», а, здавалося 6, свої, що всенами роблене оцінювали ТІЛЬКИ з точки зору «ви все робите не так, бо те, що ви робите -- завжди не так». І хоч у «Просвіті» знайдеться край, з якого можна почати, -- жоднаїніціатива, добре починання не були відкинуті нами. Однак ніхто з цих «суперекспертів» чи «суперпатрютів» не долучився бодай до участі в якомусь вечорі, не кажучи вже про те, аби вони скористалися можливістю організувати більш масштабні заходи. Ці прокуроствуючі кадри, яких ще можна назвати «блукаючими форвардами», бо, як правило, заними пролягли спалені мости і спалені нерви керівництва у багатьох українських рухах і партіях, прибивалися й до нашого берега. Як правило, у цій війні самолюбства і маленького гетьманату є завжди один потерпілий - справа. Колись психологи і соцюлоги ще напишуть свої дослідження про те, що вело цих людей І хто керує ними, але нині я поведу мову про речі ще прикріші, які посягають і на честь, Іі на справу.
Як ви всі знаєте, програми діяльності «Просвіти» у 1996 році, так само, як І В попередні роки, мали мінімальну державну підтримку, яка повністю використовувалася
на здійснення цих програм та допомогу діяльності обласних організацій. Ми не
маємо значних спонсорських внесків, але
вдячні і за ту допомогу, яку нам надавали «Брокбізнесбанк» на видання окремих
номерів газети, фонд «Відродження» на проведення Всеукраїнської конференції, а також просвітяни з Рочестера, які, завдяки Любомирові Лабі, зібрали кошти для придбання комп'ютера для Секретаріату та паперу для газети.
Взагаліж мине зазіхаємо на жертовність нашої діаспори, як ближньої, так і далекої,
але готуємо програму, як допомогти їм, бодай інформаційно, -- йдеться про новоутворені громади «Просвіти» на теренах колишнього СРСР, зокрема, в Росії - 32 об'єднання.
Просвітянські громади українців кнують у Польщі, Словаччині, Румунії, Болг арі, Хорваті, Франці, Англі, Аргентині, бразмлі Парагваї, Чилі, Австралії, Канаді, США. Особливо хочемо подякувати Українському Народному Союзові (США), який допома гаєнам МУЛОМ для книгозбірні і ІЯКМимМоОСь уже п'ять років провадяться курси англійської мови.
У 1996 р. товариство «Просвіта» | УНС переорієнтували організацію курсів на
о
професійний рівень викладання за допомо. гою ТІЛЬКИ професійних вчителів, Тека програма скоротила Кількість запрошенуу добровольців до? 32, але підвищила рівемі навчання. В цьому Реці працювало 34 групи в 17 містах.
На базі наших курсів у Вінниці, Харко Бориславі, Львові та Києві постійнодіючі курси англіиської у 1995-96рр. задопомогою аПросвту, були проведені курси англійської мови дл; 4-х груп депутатів Верховної Ради. Ниці е Ам пропонуємо нашим депутатам покра. щити свої знання перш за все українсько; мови, запропоновано організувати курсі української мови для працівників Каби Міністрів, Адміністрації Президента працівників міністерств та посольств. узі курси, мабуть, слід організувати при кож: ному осередку «Просвіти» для держ заніс службовців усіх рівнів.
Добре було 6, аби такі курси діяли спеціально для молоді. Взагалі молодь - це першочергова турбота «Просапи», ци всі розуміють: налагодили співпрацю ) молодіжними організаціями в Івано. Франківську, створено осередки «Моподої Просвіти» в навчальних закладах.
«Молода Просвіта» Діє в Тернополі, Чернівцях, у Василькові Київської області впритул підійшли до цього питання в ру таві, де організували участь у міжнародному турнірі дитячої команди «Просвіта-баскеть,
Ми не можемо залишитися без молоді, бо мусимо зізнатися, ! так ледь не
б, Створені мови та
запізнилися. А тим часом російська їзахру «ій
масова культура найшли серед молодих
українців широке коло прихильників, Такаь |
просвітяни не повинні забувати про це по
к
діяльності, бо повинна бути українська ма-
сова культура, зорієнтована на різні покоління. Як довели фестивалі «Червоної рути», ця робота варта часу. Іне завадили б нам сьогодні і українські «мильні» опери, і пригодницька література, І все те, що так щедро сипнулося до нас через вікна ТУ запорошило очі мексиканською та бразильською екзотикою...
Інформаційний простір України повинен належати українцям! б
Дехто хотів би в «Просвіті» мати великі політичні потрясіння, а ми потрібні для великої справи: дійсно національного відродження, в якому мовне питання є ключовим. Це ще в 1994 році з нашої ініціативи і при нашій активності було спростоване питання «офіційної мови» як абсурдне. Зникло воно як теза офіщіина, але й досі чинне завдяки тим перелицьовеним партноменклатурщикам, ЯК! присмокталися до нашого національног організму і виснажують мого економічн духовно. В своїм доповіді на урочисти зборах з нагоди 5-ї річниці Президент України сказав: «Головне бачити у калем" доскопі суспільного життя магістральні процеси, доводити їх до свідомості пюдей, спонукати суспільство до осмислення сього" дення і майбутнього». Яб додав: | минулого: Бо лише осмислюючи минуле нашого ме" роду, ми можемо збагнути сьогодення ! зрозуміти, що без мовного відродження національне відродження неможливе: Наш зрусифікований Схід України - наявний тому доказ, «незважаючи на окрем! паростки потягу до рідного слова», - Тек хлені ПИШе в листі з Донецька просвітянин "МУ"? Анатолій Максимович... "Р
Якщо у нас в державі - 39 офріцімним й даними -- видається понед ь тисяч перюдичних видань, ! поряд з державним" створено 740 недержавних телерадюорганізацій, то, я вас запитаю, шановн! депегати, -- скіЛлЬкКИ З НИХ бере участь ї магсютральному процесі відродження те державотворення! | чи все гаразд У нашо" му королівстві, коли 3 нагоди 2-1 річниці існування незалежної України українську нагороду отримує творече «Ми евских м Всеукрамнских ведомостя од «Копейками», плює «Бульвар» Швець" ці «Ютари», Гравкюи», «ТЕЇм» ведуть Щ?" денну руйнівну роботу проти наеє! наши» дітей. | яне можу бути спокійним, не можу не перейматися тривогою за майб) аку
державну
"те моє!
батьківщини, моєї дитини обзивають «хохлушкою».. й "Че можу не процитувати нещодаУ" одержаного писта від відомого українського письменника Всеволода Нестайка: «Мище" року, щомісяця, щодня гтрачаєм
ню
зай
ше
но ї ПР рани - й ше - - - -- - -
П'ч--року
бхово ПРОСВІТИ
уУМмючнського юного читача», Миптрачаємо,
скажу є, не пише юного читача, а мамбутніх громадян Україи, патрютів, ми зграчаємо українського глядача, укрРаїмського слухача, втрачаємо вже сьогодні манбутнє... Але продовжу цитату В. Нес- Тамка: «Ї якщо негайно щось не робити, може бути пізно. Ми можемо втратити нацьо, народ» Так, наші втрати вельми оідчутні вже сьогодні, а завтра вони стануть просто вражаючимм.
Бо що може бути ганебнішим | блюзнірським, як викладання української «торе, геограса у вищих навчальних закладах росіиською мовою? Або видання української пітератури у перекладах росіиською мовою? Або відкриття в українських школах паралельних класів з ростською мовою навчання? Або ж у шкопах з українським статусом провадити набір до початкових класів з російською мовою навчання... В порівнянні з 1993 роком ми маємо жахливим відкат назад в системі освти: ще в листопаді 1993 року була затверджена Президентом України нацюнальна програма «Освпа», головною метою якої було визначення стратегії розвитку освіти на найближчі роки та перспективу ХХІ століття, створення життєздатної системи безперервного навчання ! виховання для досягнення високих освітних рівнів, забезпечення можливостей постімного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культур- ЧОГО потенціалу нації. Але замість цього документа, затвердженого в червні 1994
Всеукраїнською педагогічною радою, прийнято нову «Концепцію виховання. ..», від якої, за нашим аналізом,
з не хронічною українофобією., На спільних онференціях та «круглих столах» представники «Просвіти» вимагали, аби російська мова не входила до обов'язкового ШКІЛЬНОГО компоненту, а мусить бути у вибірковому, на одному рівні з іншими етносами, що віднесені до нацюнальних меншин. Ї це є принциповою нашою вимогою, Мова державна - вона і має бути
державною.. Просвптяни брали намактивнішу участь у Конституційному процесі, - не можу тут
не виокремити особливу активнють Ю. Г наткевича, -- особливо у зміні 10-1 статті, перша редакція якої фактично узаконювала російську мову як другу, державну. Під силовим тиском , І потрібно віддати належче твердості С. Хмари, який брав участь в узгоджувальній комісії, -- ця стаття була приийнята в тій редакції, яку сформулювала саме «Просвіта» | активно 1 впродовж КІЛЬКОХ мСЯЦІіВ, використовуючи засоби "«всоевег їнсрОрмації, впроваджувала в
У здомість багатьох депутатів. Конституція
минята. Але нас, просатян, хвилює питання: чому послідовно ігнорується конституційне попоження про державикть української мови. Чому не виконуються вимоги навіть куцого, за висловом Ю. Мушкетика, «Закону про мови», чому ігнорується Державна програма про розвиток української мови? Чому як законодавча, так і виконавча та судова влади в Україні не заохочують, а заляко стримують та обмежують проникнення української мови в ус: сфери суспільного життя? Якщо на шос тому році незалежності виходить лише 3 ВІДСОТКИ українських книжок І Україна фактично інвестує російську паперово-поліграфічну галузь, бо майже щотижня відкриваються нові газети в Україні -- російські, послухамте тіІЛЬКИ їх назви: «Бульвар», «Петровна», «Маски», «Янус», «Діабетік», «Баланс», «Пріватизація», «Кряж» , «Восток», явже не кажу, що тут «в столиці України» створюються спеціальні редакції «Комсомопльской правди», «Аргументи І факти», «ЇЗВЄСТІЯ», «Правда», і море інших росіиських видань в так би мовити, малоруськом у варіанті, то виникає питання, чи не є це спланованою, добре профінансованою політикою етно- | лінгвоциду? Адже мли всі розуміємо, що русифікація, якої не було навіть за часів терору в 30-х роках, є засобом духовної румнації та нищення українства в цілому. Цю вседозволеності ми мусимо покласти крам, і державці мусять визначитись в прюритетах в національно-культурній та мовній політиці: або вони з нами, або вони з тими червоно-коричневими, що не приховують свого украшмоненависництва. Упродовж багатьох століть наш народ
всупереч заборонам та цькуванням, всу
переч репресіям оберігав та викохував рідне слово, :ї тепер, в незалежній, самостійній державі мому доводиться змагатися за мову! Парадоксально, безглуздо Ібезпрецедентно: більшють вищих посадових осіб з викликом демонструють зневагу як до українського народу, так до Конституці, розмовляючи мовою чужинців, які впродовж довгих років нищили нашу націю.
На всіх поверхах державної влади, а особливо на Сході та Півдні України, зростає шаленим тиск антиукраїнських сил, триває психологічним антиукраїнський терор з елементами політичних репресій на національному грунті в Чернігівській, С умській, Харківській, Вінницькій, Одеській областях. Проти українців фактично запроваджені етнічні чистки. Ми, просвітяни, розуміємо, що без зміни ситуації можна дійти до критичної точки, коли «КОЛІвВщЩИНна » може стати неминучою, а це означатиме розвал держави, розкол нації. То куди дивляться ті, хто відповідає за національну безпеку! Тому захист рідної мови, української культури - це захист прав нації. В нас іншої України немає, окрім цієї, що є землею наших пращурів і наших дітей. Ми ташились, коли імперія розвалилась. Але в постколоніальній Україні вона, як ніде (Білорусії не беру до уваги), відлунює негативними морально-психологічними наслідками. Ї це стосується не лише мови... Ястребки-НКВДисти і професійні вбивці та «стукачі» ходять в державній шані, а герої, воїни УПА, активюти старої «Просвіти» принижені! українська влада не бажає визнати іх за ветеранів Другої світової війни. Члени ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка з розумінням ставляться до існуючих об'єктивних труднощів, що в роки рабства позначилися на глобальній кризі свідомості | зумовили духовне каліцтво цілих поколінь, але ми не можемо їне мусимо змиритися з тим, що нас хочуть перетворити в людей резер- 8аці, а нашу мову і культуру - в духовне гетто. У нас вистачить І духовної СТІЙКОСТІ, | ВІДПОВІДНО самопожертви, аби змінити ситуацію. Тому Секретаріат і Правління ВУТ «Просвіта» провело Цілу низку заходів, щоб нав'язати свою волю ТИМ, ХТО ЗДІЙСНЮЄ національну політику. Побіжно зазначу. Ми розробили самотужки цільову державну програму «Українська мова». На подібну програму, наприклад в Росії, було задіяно десятки інститутів та інших відомств. Треба Відзначити позитивне ставлення до неї! як Президента, такі Прем 'єр-Міністра та віцепрем єра Івана Кураса. Реалізація ЦІЄЇ! Програми, як г десятки рекомендацій, які були напрацьовані спільно з Миністерством ОСВІТИ, Міністерством культури, Миністерством інформації, Київською укькою адміністрацією, це є, власне, нашою програмою дій на наступну каденцію. Адже доконечна реалізація статей 10 та 11 Конституції України є основою нашої Діяльності на найближчі роки, засобом, що ЗМІНИТЬ 1 політичну, і культурну ситуацію в Україні. Не буду детально зупинятисяна ній. Програма опублікована в газеті - ви всі маєте її на руках, лише зазначу побіжно основні напрямки цієї Програми, яку необхідно буде реалізувати не в Києві, ав цілими Україні, залучаючи всі нацюнальнопатріотичні сили, Співпрацюючи З НИМИ, І для досягнення успіхів і в інших ділянках не випускаючи з поля зору і майбутніх виборів до Верховної Ради,
«Просвіта» готова до об'єднання з Народним РУХом України, КУїЇНом, з КУНом, з УРП, ДемПУ та іншими націонал-патріотичними партіями | громадськими організаціями... | не так уже ий далеких Президентських виборів: або ми матимемо весну и літо, або вічні сибірські «морози».,,
На зустрічі з Президентом Украги я ВИСЛОВИВ СВОЇ Думки стосовно другого полюсу негативної енергії, що накопичується в державі. Якщо на Одному -- соціальні негаразди, які використовуються комуністами, то на другому - національні негаразди, котрі в одночассі можуть заюкрити. І тут мусила 6 спрацювати, як кажуть, власна імунна систем а. Отже, пер- «пектива політичної боротьби без урахування наявності українського національного потенціалу неможлива. Ї це ми також мусимо усвідомлювати | ВІДПОВІДНО діяти та
впливати на регіональних феодалів та полупанків. .,
й В ВН ння лин Р ЕХ РР
п - и о ни - -
1868-1996
Повернемось до Програми: зазначена основна мета втілюється Програмою в таких розділах: - Українська мопрва як державна мова України. Державна політика у сфері української мови, - Українська мова як національна мова титульної української нації - ОСНОВА ії ДУХОВНОЇ І Художньої культури та відродження. - Поширення української мови у світі - основний засіб утвердження України як світової впливової держави з неодмінним утворенням в цілому світі культурно-інформаціних центрів. Для здійснення цієї Програми необхідний | відповідним інструментарм. Ї ми запропонували Президенту створити при Кабінеті Миністрів відповідний департамент з питань української мови. Ця пропозиція схвально сприйнята Президентом і найближчим часом Комітет у справах міграції та нацюнальних меншин буде реорганізований у відповідне відомство з мовних питань. Ми запропонували Президенту України використати потенціал «Просвіти» і вибудувати ВІДПОВІДНУ вертикаль, делегувавши рекомендованих обласними об'єднаннями до обласних та районних адміністрацій людей з числа відповідальних і відданих справі просвітян. Я переконаний, що іця пропозиція буде реалізована, бо вона знайшла розуміння в Кабінеті Міністрів і передовсім у голови Комі М.Жулинського та І.Кураса.
Українська мова - національне надбання українського суспільства, вона повинна охоронятися та підтримуватися державою. Мовна полтпика, як одна із складових частин державної, має бути спрямована на забезпечення оптимального функціонування української мови в усіх сферах життя суспільства, їх подальшого розвитку та взаємодії. Українська мова, виконуючи інтеграційну функцію, є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного та економічного розвитку нашої країни.
Українська мова як державна мова в Україні:
-- має особливий політико-правовий статус на території України, користується спеціальною підтримкою | турботою суспільства та держави;
- виконує функцію міжнаціонального спілкування в державі;
7 Є мовою державного управління | використовується в офщійному, усному і письмовому спілкуванні, в діяльності законодавчих, виконавчих і судових органів, в освіті, науці і культурі, у війську і засобах масової інформації, економічній сфері.
Програма спрямована на створення та становлення мовної політики, ЗдДІЙСНЮВАнОЇ насамперед шляхом правового регулювання, що передбачає створення законів | чормативних правових актів у мовній сфері, зокрема розробку і прийняття Закону про українську мову, складання довгострокових І короткострокових програм різних рівнів (державних, обласних, місцевих), -- а кому, як не просвітянам їх складати?!
Вирішення всього комплексу завдань, порушених у Програмі, неможливе без опори на фундаментальні наукові дос- Лідження. Через брак кадрів і Фінансів не забезпечується необхідний обсяг | рівень науково-дослідної роботи в галузі ук- Реїнської мови. В результаті не вистачає СЛОВНИКІВ, ДОВІДНИКІВ, науково-популярної лтератури про українську мову | культуру, дуже мало публікується пам'яток української писемності і культури, творів української класичної літератури.
Ось куди ми спрямуємо наш, хай і невеликий видавничий потенціал, склавши СПІЛЬНИЙ, всеукраїнський план «Просвіти».
Українська мова як державна мова Державна політика у сфері української мови потребує аналізу мовних аспектів етнополітичної ситуації в різних регюнах України:
7 Вивчення впливу процесів міграції на мовну поведінку громадян, розробка реальних механізмів та їх реалізація для "ІДВИЩення ролі української мови в нацюнальній (дентифікаци;
7 Виявлення можливої державної й не-
державної фінансової | матеріальної
Підтримки розвитку української та їнших
МОВ в умовах переходу до ринкової економіки;
" Підготовка! перепідготовка спеціалістів
З мовних питань, -- і до цього можуть долучатися просвітяни, адже серед нас -
т
но а о бе ран вс п
найкращі мовознавці, літературознавці, соцюлоги, журналюти.
Для реалізації цих завдань треба вирішити передусім таке:
7 Визначення основних принципів державної політики у сфері української мови, які забезпечують створення умов для 1 нормального функціонування | їв розвитку як національної мови українського народу І державної мови держави, засобу мржнаціонального спілкування, для оптимальної взаємодії української мови як державної з мовами нацюнальних меншин, включаючи вивчення творче використання досвіду інших країн у галузі мовної політики -
7 створення нового і вдосконалення Діючого в Україні законодавства в мовній сфері;
7 розробка правової системи, яка забезпечить ефективне функцюнування | розвиток української мови, законодавчих актів, які б регулювали використання української мови в інформатиці, видавничій діяльності, засобах масової інформаці, державних виконавчих органах усіх рівнів та Верховни Раді України, діловій кореспонденції, а також про відповідальнють за порушення цих норм у друковані продукції, інформатиці, засобах масової інформації, в кіно і на телебаченні, в рекламі, освіті;
- розробка заходів, якідоОПОмМОоЖУтЬ при комплектуванні фондів наукових І технічних бібліотек літературою українською мовою спеціалізованою літературою з української мови (словники, довідники | т. п.), атакож заходів щодо упорядкування діяльності архівів і користування інформацією; створення системи документів, які обслуговуватимуть економічну діяльність суб'єктів ринку, адмінютративне управління г громадське самоуправління;
- Систематичне обстеження стану, функціонування української мови в різних сферах діяльності по всій територі України. І тут я ще раз хочу Підкреслити: державні органи вже зрозуміли, що без «Просвіти», без Ії дійової, ПОСЛІДОВНОЇ, самовідданої повсякчасної роботи їм не обійтися. Бо держава сьогодні - це ми, ті, хто понад усе цінує українську справу і українську ідею,
Я обійшов своєю увагою ще одну сфе- Ру діяльності «Просвіти» -- це співпраця з українською Церквою. Кажу українською, а не українськими, тому що наше доконечне завдання зблизити українські Церкви | посприяти витворенню фундаменту, на якому постала єдина помісна україська Церква. | наша співпраця з Київським Патріархатом у Києві,а з Г реко-Католицькою Церквою у Львові була чи не найпліднішою, бо ми провели спільно де- СсяЯтки заходів від спільних видань до Відзначень Дня Хрещення Києва, конференції, «круглих столів», міжнародних СИМПОЗІУМІВ. Нині спільно з Патріархатом ми розпочали організаційну роботу по недалекому відзначенню 2-х тисячоліття Різдва Христового з неодмінним спорудженням У Києві над Днтпром всеоб'єднуючого та всезамирюючого Хреста Андрія Первозванного. І ми звернулися до Президента, аби саме він очолив цей комет, Відбивши хіть до самопризначення Володимиру Сабодану, який спланував за московським сценарієм у січні місяці на- «тупного року в Запоріжжі відзначати цю дату так званою міжнародною конференцією...
Чам необхідно вкрам створити свій інформаційно-аналітичний центр, куди б можна було запросити професюналів для збору, опрацювання і аналізу інформації з усієї України та вироблення ВІДПОВІДНИХ рекомендацій для неодмінного втплення вжиття. Головний наш принцип у роботі мусить бути: від аматорства до професійної грунтовності та відповідальності... нам необхідно працювати над тим, аби не далі як через рік провести у Києві зліт «МОЛОДОЇ Просвіти».
Отже, наші наміри наисерийозніші, До цього нас спонукає реальність, коли идеть-
ся не лише про виживання української культури, а й мови, отже - нації. А наша нація невмируща. Ми СВІДОМІ ЦьОГО. Адже вся наша національна енергія в незнищенному украмському Слові, Абсолютною
нашою нацюнальною ідеєю є Україна. Слава Україні!!!
"г я ; Р ал реє - Ли Ї б его РИ АТ Р. гг Р 4 т ІЧ Ж фо Гу "Ра Р гу чо "и , : - : ДВ М" Ї ї кл - -гоі "Я | з ) | іо - В в Ра - -бпф п тині
тржояюо
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
іван КУРАС, віце-прем'єрміністр України: «ПРОСВІТА » СПІВПРАЦЮЄ З ОРГАНАМИ ВЛАДИ КОНСТРУКТИВНО».
Хочу відімені Уряду сердечно привітати всіх, хто зібрався в цьому залі, з визначною подією в нашій державі - У з'їздом «Просвіти». Всі ми є учасниками нашого непростого життя, в якому кожен у міру Своїх можливостей бере участь, |! кожен може поставити перед собою завдання, на хвильку озирнувшись навколо себе, трішки назад, атрішкив майбутнє, Оцінити, що за цей короткий час уже зроблено. Якби ми під таким кутом зору на терезах історі постарались зважити набутки всіх новіТтнІХ політичних ! громадських організацій, то я думаю, що Товариство «Просвіта» переважило б значно за практичними результатами всі інші ПОЛІТИЧНІ організації, абсолютно не применшуючи їхнього значення. Тому що це та організація, яка дійсно дуже багато зробила для реалізації ідей державності. Всі миє свідками того, як Товариство «Просвіта» змінило докорінно ставлення суспільства, усіх гілок державної влади до такого важпивого гострого питання, як державність української мови. Всі ми пам ятаємо, як починалася нещодавно ця дискусія, що завершилась ухваленням статті 10 Конституції України. Другим важливим фактором є те, що Товариство «Просвіта» створило основу, платформу, яка може об'єднувати дії всіх політичних і громадських організацій, крім антидержавних. «Просвіта» СПІЛЬНО ЗІ Спілкою письменників України стала організатором Конгресу української інтелігенції. До великого позитиву належить і те, що «Просвіта» сьогодні конструктивно 1 тісно співпрацює з органами державної влади. | це дійсно так. Ця співпраця триває на рівні Президента України, спільно з керівниками творчих спілок ї організацій України. Нещодавно відбулася нарада у Президента, де обговорювався стан реалізації законодавства України про мови. За результатами цього ікавого обговорення внесено важливі пропозиції розробки нової державної програми щодо реалізації законодавства про мови, про створення нового дорадчого консультативного органу при Президенті України, про розробку і внесення на розгляд Верховної Ради цілого пакету нових положень більш конкретного мовного законодавства...
Вагому державотворчу роботу проводить «Просвіта» в південних і східних регіонах України, на Донбасі, в Криму. Уряд з розумінням і великою підтримкою ставиться до проблем, порушуваних Товариством. Тож бажаю Вам добра і щастя, успіхів у роботі, бажаю успішно СІЯТИ І надалі розумне, добре ! вічне:
іван ДРАЧ, письменник, голова Конгресу української інтелігенції: «ПРОБЛЕМИ НАШІ ВІД ТОГО, ЩО МИ НЕ РОЗРОБЛЯЄМО НАСТУПАЛЬ- НОЇ ТАКТИКИ».
Проблема з проблем полягає, мабуть, у тому, що все те, що ми так аргументовано | переконливо доказуємо самі собі, не розпросторюється на вс! обшири українського суспільства г не дає ЙОМУ можливості бодай якщо не приєднатися до нас, то хоча б збудитися і оглянутись у цьому тяжкому соціально-парадоксальному світі, де так тяжко жити будь-якій, а особливо українській людині. |, можливо, кожен з насдумає про потребу створення Конгресу української інтелігенції, паралельність його існування з «Просвітою», з іншими подібного роду організаціями. Але може бути таке, і це безперечно, І ми не здивуємося, якщо десь за Рік-два створиться якась ще одна така організація під іншою назвою ! знову наполягатиме на всіх тих проблемах, на яких ми наполягали і 8, | 10 років тому. дпе ця наша знуртованість, зболеність, вишукування виходу ІЗ ситуації, мабуть, зрозумілі для всіх. Ясно, що жодним чином не повернувся 6 | Президент з усією командою своєю, певні структури з Кабінету Миністрів до мас обличчям, якби не було КУїну минулого
Пн ситі зни 00
р рн - р
шо нн и лшиння ен
року, де основою з основ бупи діячі
«Просвіти», Спілки письменників, Народного руху України, інших структур. Не бупо 6 всього того, що ми маємо тепер Апе, мабуть, ясною є І та зацикленість роботи багатьох структур наших в тому, що ми не запучаємо всю потужну, велику аморфну масу. Ми хочемо, щоби в кожному бодай обласному центрі були так звані академічні доми, клуби інтелігенції, куди б могла людина прийти, висловитися, узгодити різні точки зору. Ми повинні! значною мірою сприяти, допомагати один одному. Треба, щобкожна елітарна структура була національно свідомою Треба, щоб миспівпрацювали зі Спілкою офіцерів, іншими структурами, де справді є українські інтелігенти, і робили щось. Ми зробили все для того, щоби повернути Президента І! його команду бодай на півобличчя до національних проблем, тож треба використати цю ситуацію на рівні нашого патріотизму, нашого вогню так, щоби процес отой став невідворотним, щоб ми не збочили з нашої української дороги. Мені видається, що проблеми наші ще й у тому, що ми постійно захищаємося, ми постійно в обороні. Ми не розробляємо наступально: тактики, важливої для поступу вперед. | ще, що дуже важливо, згадаймо, як ішла війна з просвітянством 20--30 років, Іі тоді, незважаючина те, що Українабулакомуністична, радянська, але на якому рівні інтелігенти того часу ставили собі суперзавдання світового рангу у боротьбі із цим євразійством. Потужні імена СВІТОВОГО калібру народилися у тому двобої -- Довженко, Курбас, Петрицький, Кричевський... Треба виходити на суперпотужні, наднаціональні завдання, такі саме, коли ми зможемо перекрити всі наші негаразди, біди і проблеми, коли будемо себе відчувати як молода, тверда, енергійна, сильна держава. Саме такою єв Казахстані, де недавно довелось побувати, оця тюркська, азійська, молода и енергійна структура, що прагне сили; те саме відбувається в Баку... Треба все зробити для того, зби вибатожити з себе наше лінивство, апатію, самогризтво | перекірливість... Давайте допомагати один одному, давайте разом бачити оцю нашу українську зорю, і вона нас не підведе.
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, директор Інституту літератури НАН України, академік: «ПРОСВІТА» ВИРАЖАЄ ДУХОВ- НУ СУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ».
Я пригадую, як у Маріїнському палаці Президент Республіки Польща Лех Валенса вручав нашому Президентові, на його думку, надзвичайно цінні реліквії українського народу - матеріали української «Просвіти» минулого століття. Я тоді задумався над тим і згадав тепер, що розумів польський Президент, яку роль відігравала «Просвіта» у збереженні українського етносу, у піднесенні національного духу українського народу і вважав, що це достойний дар незалежній Україні.
Отже, ми сьогодні, при всій важкій щоденній роботі повинні пам'ятати, що «Просвіта» в історії України відігравала | продовжує відігравати велику роль: Суть навіть не в тому, що вона бореться за статус української мови, а що вона виражає духовну сутність українського народу, який і зберігся, і здобув себе ! свою державу, ! він знав, чи свідомо, ЧИ несвідомо, що мова є той духовний оберіг, який завжди підтримував ! захищав, утверджував нашу націю і наш народ. | СЬОГОДНІ, коли світ говорить про те, яка перспектива розвитку високорозвинутих суспільств, Про інтелектуальні суспільства, про суспільства-організації, на нашу честь треба сказати, що боротьба наприкінці 80 років починалеася саме з організацій громадських, копи громадські організації конденсували т! поривання, ті бажання найсвідоміших наших людей, які й творили громадські! організації. Саме до таких організацій напежать! «Просвіта», Народний Рух України, | «Меморіал»... Отже, ми починали свою державність з того, що планують ! розвизають більш розвинуті економічи!
В і
Р а Б ня -
оенненаннннннннниннннінинннннннннн аноиннимни 7 о ції :
суспільства, які Пра" нутьіти ДО суспільс твдорганізації Коли вони говорять ПР? майбутнє суспільство Як суспільство ІНТЄ" пектуальне, ясна річ, ВФРИ думають ПР свою еліту. Бо Тільки еліта національне може забезпечити для високоор'е" нізованого суспільства отой необхідним орієнтир формування саменаці, Форму" вання саме національно! держави | ми сьогодні повинні говорити передусім ПРО
те, що ми бачимо майбутнє України як
держави національної, ІЗ титульним етно-
сом -- українським народом, ЯКИЙ буде консопідуючим для інших етносів, що? протериторі! України, ! консолідуючим фактором повинна бути українська мова і кожна нація, згадаймо період боротьби за незалежність Усі? слов'ян -- від Шафарика та його ідей ! Так далі, починала З відродження власно! культури, власних традицій І, ГОЛОВНЯ; зістатусу
| тому українська є політичним
живають не
своєї національної мови. пітературна мова сьогодн! який може сконсолідувати український народ. Сьогодні! боремося не просто за мову, а за державну політику у сфері мови, яка повинне ставити в основу своєї діяльності саме утвердження української мови в усіх сферах суспільного організму, 7- щоб мова стала ТИМ консолідуючим, взаєморозуміючим фактором, без якого держава нормально функціонувати не може: А держава - це культурний організм. Демократична пре-вова держава перебуває в процес! постійного самооновлення | самовиражемт ня, і якщо вона хоче нормально функціонувати, повинна нормально функціонувати на всіх рівнях одна мова -- державна. | те, що записано в статті 10 Конституції України, є сьогодні! визначальним орієнтиром державної політики в сфері мови. Ми говоримо сьогодн! передусім про мовну політику, і приємно, що дуже багато зроблено «Просвітою», й керівництвом, щоб ми мали сьогодні трохи іншу, більш чітко визначену політику Президента України щодо державної мови | про ті заходи, про які говорилося на засіданні комісії з питань контролю з9 виконанням Закону про мови, яке прово" див Президент України. Я думаю, що це буде реалізовано ї! допоможе у Вашій роботі ії дасть можливість більш ефективно запрацювати нашим первинним організаціям. Але мовна політика це не просто Міністерство освіти, не тільки засоби масової інформації, вітрини так далі, що нас тривожить щоденно. Це й армія, де повинна чітко проводитися політика на утвердження державної мови; це ! проблема церкви, тому що єдина Помісна Християнська Церква -- це наш орієнтир, і в цьому теж повинна бути підтримка держави. Ми повинні говорити І про те, як формується у наших навчальних закладах майбутня еліта нації і в сфері політичній, І інтелектуальній. Незважаючи на складнощі і скрути, все-таки сьогодні можемо говорити і про зримі успіхи «Просвіти», - це уже той голос, який запишається в історії, який сьогодні творить історію нашої! держави. | я підтримую Івана Драча втому, що ми повинні ставити великі! завдання і діяти з абсолютною впевненістю, тому що це наша держава, її віДдстОЮВалЛИ наші діди ! прадіди, ! вона сьогодні є українською і повинна бути українською . ми розуміємо, що ті, хто тепер виступає проти української держави, це люди тимчасові. | «Просвіта» не може стояти осторонь тих процесів, які сьогодні починаються в Україні. Це підготовка до наступних виборів до Верховної Ради, до виборів Президента, і ми повинні включатися в загальнодемократичний фронт боротьби за те, щоб пройшли депутати від демократичних сип. Ми не можемо допустити навіть думки, що може змінНнитисСя політичний баланс сил в Україні в бік лівих сил. Тому що ліві сили - це антидержавні сили, як би вони не прикривалися, яку 6 вони не сіяли політику, вони зацікавлені втому, щоб соціальна напруга в суспільстві зростала І щоб економічна ситуація не покращувалася. В цьому їх інтерес. Вони зацікавлені в тому, щоб вибори відбупись акнайшвидше, надіються на саморозпуск, тому що будь-яке покращення життя народу вибиває зіхніх рук козмрі на здобуття
чинником,
а ою РР - - - и
Я крим
ско ПРО
и
нити ; ень
Й нисраю чн
нн ШЕ о
и
"НЕ
політичних дивіІДеНДІ? у наступПмій політичній
І згорт
боротьбі! ЕТ. Петро ГАРЧЕВ, голова ЧУ Кримської «Просвіти»: «КИЇВ | Бо ПІДТРИМУЄ НАС ПОСТІЙНО», | || м й Кримській «Просвіт» доводиться пра. | дже цювати чи не 8 найважчих умовах, бо ла такого масового зросійщення, як у Кри, ми му, у ЖОДНОМУ регіоні України, мабуть б
цема. Ставлення владних структур, зок. | 5, Верховно! Ради Криму,
рема до див
українських справ не віДПОВІДЗаЄ НИНІШНІМ «30 потребам Якщо уряд Криму Під тиском чі уряду України надає ться до певної! співпраці, же
го все одно про велик! зрушення в цьому зон напрямку говорити не доводиться. Важлисам во. щоб нам ! недалі допомагало Сим керівництво «Просвіти», яке нам 1 так там зостійно допомагає, бо без цього жодно | пра
роботи не було 6. Я звернувся до віце- | | прем'єра Івана Кураса, аби уряд допоміг |
| Іва» цам створювати попервах хоча б змішані пас українсько-росіиські школи, класи, готу- | го вати у вузах кадри викладачів, учителів, які "9 збе кхогли б викладати українською мовою у У пр вузах, ліцеях, школах, інших навчальниї ) пр закладах. Кіам обіцяють це, | ми | ми сподіваємося на зрушення. У змістовній 3 ма доповіді Г олови «Просвіти» перелічувалися | В,
ТІ організації, які у насє. Але у нас уже не 9 а 15 міських ! районних просвітянських організацій ! 10 колективних членів. Ї у нас зростання відзначається, хоча дуже повільне. Ми пожвавлюватимемо и розгортатимемо цю роботу й надати. Я приємно відчувати підтримку Центрального правління і керівництва Секретаріату, | | | хли їм вдячні за допомогу 8 проведену м 1993 року установчого з''зду; Київ нас |
підтримує постійно -- | морально, й |
матеріально. У ЗВІТНІЙ | ДОПОВІДІ! | ши перелічувались усі просвітянськ! газети, ум до них необхідно долучити и «Кримську ум світлицю», яка виходить два роки ! якраз | С заснована при сприянні Кримської З «Просвіти». Останнє число газети містить | детальний звіт про роботу нашої організації 5 Хтось десь веде розмови, навіть сьогодні,
про розколи організацій «Просвіти» на Тиї б чи інших теренах. Нам удалось їх уникнути, як і взаємних нарікань та звинувачень:
Лише в Сімферополі були подібні спроби. ; До складу правління Кримсько! «Просвіти» входять люди солідні м помірковані: 2 5 професори, 3 кандидати наук, голова
Спілки письменників, голова Спілки вчеі них... | демагогам, ЯКІ ХОТІЛИ захопити
керівництво організацією в СВО! руки, ми
змогли дати відсіч. У Криму політич ситуація далеко не така траегічня, як малюють газети і російські, ! Не українські. Я живу в Криму вже 18 років!
ніякої конфронтації не бачу | можливос"
тей таких викликати якісь ГОСТР! конфлікти
немає, Навіть багато росіян гопосувели | грудня 1991 року за незалежну Україну ! підтримують цей курс сьогодні Два роки тому, коли мивибирали Президента; Крим активно підтримав цю акцію, тобто діяв У силовому полі України.
Найголовніше сьогодні -- активно пра» цювати над покращенням економічного становища Криму. Правління Кримсько! «Просвіти» узяло на себе тягар вирішен" освітянських проблем. Ми активно співпрацюємо з газетами Брали активну участь у конституційному процесі, ство" рювали Комітет сприяння прийняттю Конституції України
Закликаю підтримати нашу пресу: передплачувати газети «Кримське СВІТЛИЦЯ»
«Дзвін Севастополя».
Роман ЛУБКІВСЬКИЙ, голо? ва Львівської «Просвіти?! «ПРІОРИТЕТНИМИ МИ БАЧИ- МО ЕКОНОМІЧНІ ШЛЯХИ; ЕКОНОМІЗАЦІЮ «ПРОСВІТИ»:
хочу подякувати 39 блис" роми
Я насамперед кучу доповідь, яка охоплює 89! сто життя й діяльності нашої організації: спря" мовані на вирішення наших гпибокиу проблем, подякувати за добрі спова. що пролунали на адресу Львівсько! «Просвіти? Думаю, що з зд відбуває тьса в час! коли маємо дві прикметм, тим чи ІНШИМ чином позначаться на нашому з ЗД! 1) розширення конституційного ПОпЯ: 2)ро-
які
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
згортання державотаорчості, утвердженмя української національної іде!
Чудово розуміємо, що обидві прикме- "момесуть ма собі ознаки тих складнощів, як маємо. Ми маємо гостру проблему «противу Конституції у самій Верховній Раді, копи українська ідея поборюється як 'З30вні, так т зсередини. «Просвіта» повинма реагувати адекватно. враховуючи ці реалії.
24 серпня цього року усі, хто переходив від Майдану Незалежності до станції «Золоті Ворота», міг бачити кобзаря, який співав, заробляючи милостиню. А в цей же час у палаці «Україна» виступав Кобзон. Він якийсь час заволодів увагою сановників, а кобзар як сидів між тими СИАлВоОпІЧНИМИ назвами, так І ДоОСТС сидить там. Ось така вона наша гірка українська правда.
Вітаю пафос Павла Мовчана | Думку Івана Драча про те, що ми повинні вийти із пасивної оборони. Цей комплекс пасивно- ГО очікування, що хтось ударить по нас, зберігається понині. Тому коли пропонуємо програму «Українська мова» й участь просвітян в усіх урядових структурах і коли ми вимагаємо, а не просимо, то це нормальне явище, яке іде від нашої традиції. В напрямку боротьби з бюрократією працювала й Львівська організація, визначивши 10 основних напрямків роботи: сприяння виконанню Закону про мови, активна участь у конституційному процесі, економічне просвітництво, робота з мо- Пподдю ! створення «Молодої Просвіти», культурологічна діяльність, видавнича робота (мається на увазі Видавнича спілка і З » - аша газета «Просвіта»), співпраця з (ме. СУ БАН нь ЦЕ товариствами, допомога нашій діаспорі в широкому розумінні, розповсюдження української книжки скрізь, де живуть українці, робота з військом і так далі. Сьогодні ми ці напрямки зберігаємо, але вирішили перейти до створення цільових програм. Ц! програми нами визначені, вони ще вимагають певної корекції, уточнень у відповідності ДО ІСНУЮЧОЇ ситуації.
Хочу зазначити, що пріоритетними ми бачимо економічні шляхи, економізацію «Просвіти». У нас є люди, які працюють над цільовими програмами. Ми маємо непогані результати у пошуку нетрадиційних засобів, які мали місце в Україні, зокрема в Галичині -- кредитові спілки. Єдина проблема -- організаційна. Ми повинні повернутися до перереєстрації, до фіксованого членства. Те, що колись було монолітом, тепер певною мірою з різних причин розпливлося. | той моноліт ми почн знову створювати. Цілісність мусить
ути відображена і в Статуті, їв ДІЯЛЬНОСТІ, "8 настроях. А оригінальність і самобутність має бути перенесена у форми роботи, у нашу віддачу, у результат. Тільки тоді ми зможемо бути такими, якими ми СЬОГОДНІ Є -- Інтелігентами високої проби, людьми, які не захищаються, а відстоюють своє велике історичне і державне право. Мені здається, що «Просвіта» буде мати своє власне обличчя під час виборів, хоча виборна компанія, на мою думку, почалася якось не зовсім здорово. Мине думаємо про наявні проблеми, а думаємо вже про вибори. Вже є люди, які працюють на себе, на свої програми, на свої партії, ії хай працюють собі на здоров'я, але «Просвіта» має бути об'єднувальним фактором для всіх, живильним середовищем для всіх. «Просвіта» не може бути асоційованим членом тієї чи іншої партії, тому що партійна догматика ! відбиток обличчя лідера обов'язково призведуть до деструктивних процесів.
Ми критикуємо Уряд. І гадаю, можна і треба гостріше критикувати його, але разом з тим, критикуючи, мусимо бачити | позитив, на який треба спиратися. Я приїжджаю до Києва | бачу, що це вже українська столиця, тому що наш герб уже є нарешті на вокзалі; герб України є й ча фасаді Кабінету Міністрів. Але чомусь | досі немає державного герба на Верховній Раді, хоча це питання не раз порушувапось нами на засіданнях парламенту -- про приведення інтер'єрів та екстер'єрів державних установ у від- ПОВІДНІСТЬ із законодавством незалежної України.
«ПРОСВЯЧІ А
олово ПРОСИТИ 07
НЕ -
»: 7966-1996
РЕЗОЛЮЦІЯ
кн - о
У з'їзду Всеукраїнського товариства
«Просвіта» ім.Тараса З часу свого відродження у 1989 організацій національно-демократичнор. «Просвіта» послідовно й наполегли- | го спрямування в імя збереження та зо працює на ниві духовного й розвитку духовних 1 культурних вар-
культурного відродження україшського народу, відстОЮЄєЄ права української мови як основи буття нації
Мережа курсів української мови, видавнича ДІЯЛЬНІСТЬ, фільми гелерадіокомпани ГУ «Просвіта», влаштування художніх виставок, мистецько-літературних вечорів, відродження українських звичаїв 1 традицій, проведення науково-практичних конференцій З питань мовно-культурної помтики в Україні, сотень лекцій з історії, культури, економіки України - все це формує національну 1 громадянську самосвідомість українців, усе це - щоденна цілеспрямована праця просвітян. У статті І0 Конституції України, яка була приинята, незважаючи на шалений опір антиукраїнських сил, записано: «Державною мовою в Україні с українська мова». Проте нині відчувається втрата здобутків перших років незалежності. Шовіністи всіх мастей відверто намагаоться звести нанівець значення статті І0 Конституції України, Для сучасної постколоніальної мовної ситуації характерний розвиток процесів, які негативно впливають на стан державної мови, звужують сферу її функціонування в галузі уптравління, освіти, науки, культури, інформатики, у Збройних Силах України та сфері побуту. Не відбулося послідовного переходу на викладання державною мовою у вищих і середніх та спеціальних навчальних закладах, множаться російські видання, телет радіокомпанії. Незрозуміло, чому видається ліцензія телекомпанії «Інтер» і в той же час відмовляється в цьому Асоціації державних телекомпаній «Україна». З'їзд констатує, що саме ідеологічна невиразність гуманітарної політики держави, власне відсутність опертя на національну ідею ЦіІЄ політики спричинилась до активізації проїмперських сил, які, використовуючи нездатність української влади реально гарантувати соціальну й особисту безпеку громадян України, компрометують українську державність І українську ідею. За таких умов, дбаючи про долю української нації та опікуючись нагальними проблемами збереження духовного генофонду українського народу, М з'їзд « Просвіти» ухвалює:
І. Роботу Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка визнати задовільною.
2. Від імені МУ з'їзду «Просвіти», упльйонів українських патріотів звернутись до Президента України з настиною вимогою:
- негайно створити Державний комітет української мови,
-- затвердити проект Програми Всеукраїнського товариства «Просвіта» «Українська мова» як державну цільову програму, що стане могутнім соціальним чинником консолідації нації та оГеї з (ау:Тор визначальним принципом гуманітарної політики держави:
- ЗМІЦНИТИ керівництво міністерствами та відомствами. кадрами з українською державною орієнтацією
3 Центральному правлінню подати на розгляд Президентові України проект структури та положення про Державний Комітет української мови До складу Комітету добирати кадри за рекомендацією Центрального правління Товариства «Просвіта»
4. У Зї8д Товариства «Просвіта» ціЛКОМ підтримує ідею згуртованості та ЄДНОСТІ всіх парти і громадських
тостей українського народу
2. домагатися від Кабінету Минстрів України затвердити нормативний документ, який зобов'язував би керівників усіх ланок державної влади неухильно виконувати статтю 10 Конституції України, та передбачити систему контролю за виконанням цього документа, провести атестацію всіх державних служобовців на предмет володіння | користування державною мовою.
6. Рекомендувати Міністерству освіти неухильно виконувати в повному обсязі рекомендації, вироблені на проведеному Товариством «Просвіта» і керівництвом Міносвіти «круглому столі», зокрема:
-- у ході виконання Постанови Кабінету Міністрів України Мо950 від 14.08.1996 р, передбачити атестацію персоналу й насамперед керівників усіх ланок 1 рівнів системи та закладів Міносвіти на предмет ВОЛОДІННЯ І Ккористування державною мовою;
- затвердити нормативний документ, який зобов'язував би керівників усіх ланок системи освіти вжити заходів щодо неухильної орієнтації на виконання 10- ї статті Конституції України, вказавши на порушення права українців щодо навчання рідною українською мовою та передбачивши створення системи контролю за виконанням цього документа в установах Іі закладах освіти всіх форм фінансування;
- розробити та обговорити спільно з громадськими організаціями, педагогічними товариствами, Радами ректорів вузів проект впровадження української мови з 1997 рокув підготовку спеціалістів із вищою освітою.
7. Ввести податкові пільги на видання ДИТЯЧОЇ та навчально-методичної літератури для ДОШКІЛЬНИХ закладів початкових шкіл. Запровадити національну систему фінансово-економічних стимулів щодо друку навчальної мтератури для освітніх закладів. Одночасно запровадити 30-відСсоТткоОВвиИЙй додатковий податок на російськомовну розважальну літературу: еротику, містику, детективи тощо. Стимулювати друк ДОВІДКОВОЇ літератури, словників, енциклопедичних та мистецтвознавчих видань, україшнськомовних підручників для всіх навчальних закладів податковими пільгами.
8. Вважати за необхідне законодавчо унормувати трансляцію аудіо-візуальної продукції державною мовою не менше 70 відсотків ефірного часу. За перевищення ліміту вживання іншої, замість української, мови в засобах транслювання реклами, інформації стягувати підвищені податки. Запропонувати Уря- ДОВІ України заохочувати 100-відсотковими податковими пільгами українськомовну рекламну продукцію. Рекламні вивіски. рекламні щити і планшети, назви торговельних та ІНШИХ закладів, виконаних недержавною мовою, додатково оподаткувати для поповнення державного бюджету на підтримку культурних заходів,
9. Просити Національну раду з питань телебачення | радіомовлення Чадавати телерадіокомпаніі «Просвіта» 45 хвилин ефірного часу щотижня для НОВОЇ програми «Мова державна - мова офіційна», організувати пересилання українських програм для українців, що проживають на теренах колишнього СРСР Центральному правлінню, Голові Товариства домагатися звільштення першого віце-президента Національної телекомпанії України | Мащенка як керівника, що зороже налаштоватий до
об'єднувальний символ українського
Шевченка
впровадження на українському телебаченні статті 10 Конституції України.
І0. Обласним об'єднанням товариства «Просвіта» добиватися конструктивної співпраці з органами державної влади всіх рівнів у виконанні положень Конституції України, зокрема статті 10.
11. Обласним об'єднанням «Про- СВІТИ» провести перереєстрацію членів Товариства.
12. Центральному правлінню «Просвіти» звернути особливу увагу на Південні та Східні області з метою вивчення стату впровадження статті 10 Конституції України.
І3. Звернутися до Уряду і Верховної Ради з вимогою в паспорті нового зразка зробити всі записи лише українською мовою та латиною в українській транслітерації,
14. Звернути увагу владних структур на неприпустимість спорудження пам'ятника 1000-літтю Угорської держави на українській землі в Зака рпатті.
15. Звернутися до Верховної Ради України із заявою про неприпустимість будь-яких змін у тексті Державного Гімну України як писемній пам'ятці та
16. Звернутися до Президента з вимогою визнати вояків УПА, які боролися за волю України, і прирівняти їх У пільгах до учасників Другої світової війни.
17. Підтримати рух «Молода Просвіта», підготувати та провести в І кварталі 1997 р. злітмолодих просвітян.
18. Домагатися від Міністерства освіти України включення до базового
навчального плану вивчення історії
України, що як предмет узагалі відсутній у цьому плані, та вивчення в Х-ХІ класах української мови та літератури; вилучення зі шкільних програм творів антинаціонального характеру; забезпечення обласних об'єднань «Просвіти» циркулярними матеріалами /наказами та розпорядженнями Міністерства освіти/.
19. З'їзд оголошує із грудня цього року всеукраїнський рейд-перевірку -- одночасно в столиці і на місцях -- виконання владними структурами життєво важливої 10-ї статті Конституції із залученням 40 ЦІЄЇ справи всіх національно-патріотичних сил.
- 20. Створити книгу українських свя-
тинь, спорудити Пантеон видатних Ї
р п а
українців, атакож встановити Хг ес Первозванного -- | як
нннннниинаниавь
суспільства.
21. Порушити перед Урядом питання про заміну назв вулиць та інших топономічних об'єктів, що й досі мають імена комуністичних вождів; знесення пам'ятників, що принижують Гідність українського народу; переорієнтацію музеїв на висвітлення справжньої історії України.
22. З'їзд звертає увагу Президента України, владних органів держави та адміністрації Закарпатської області на подальшу ескалацію зусиль представників поліТтИиЧчНнОоОГО русинізму на територи України і за її межами. Слід нейтралізувати дії так званого «уряду Підкарпатської Руси», що мають виразний антидержавний, антиукраїнськиїі характер.
23. З'їзд закликає всіх просвітян до пильної та широкої праці задля Здійснення української мри, задля будівництва незалежної України.
30 листопада 1996 р. м Київ
нот НОЮ
ВИ, 2 .- . чі - і - гомо зми і УРЕ -
2 ійкеьсім "1
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
р и ч г
ж РР ооо з ЛО В Уд чу
ро
їі ї З жи
"
ЗУУИИ засновує культурні центри, народні! доми, організовує курси української мови, історії а) дотримуватися вимог Статуту;
- та культури, курси іноземних мов, курси економічних знань, сільськогосподарські курси, б) сприяти утвердженню українського національного відродження і насамперед
5 ЗА. оли народних майстрів та ремесел, школи менеджменту, інші інформаційно-навчольні впровадженню української мови як державної в усіх сферах суспільного життя; рії
що?- центри, бібліотеки, музеї, лекторії, народні університети тощо у відповідності з чинним в) кваліфіковано провадити просвітницько-культурну діяльність, дбаючи про рес сагнення науку
«ПРОСВЯЧІ о: 1868-1996
- інформаційні послуги, широко використовуючи також родіо й телебачення; з видає і розповсюджує через утворені організації науково-популярну, науково- -методичну, художню літературу, журнали, газети, серійні видання, бюлетені, стенограми
зма зл тю ее
ПИСК
законодавством,
м. Тараса Шевченка |далі Товариство) -
11 Всеукраїнське товариство «Просвіта» ! і яв 5 ізаці іє відповідно до Конституції України, чинного громадська просвітницьке оргонізоція, яко д
законодавства й цього Статуту: Товариство є правонаступни»
1939 рр.) | Товариство української мови 1М Та пеРр 1.2 Товариство в основу своєї діяльності СТОВИТ» утвердження укроїнської національної
ідеї, укроїнського національного відродження, розвиток пацан МУ ПРУВІРЕ піднесення духовності | добробуту укроїнського нороду Мета діяльност! оверистею з відродження історичної пам'яті українського народу, формування національної СВІДОМОСТІ ТО громодянського суспільства в Україні
13 Завдання Товариство і -- сприяти утвердженню української мови як ЄДИНО! державної мови 8 усіх сферах
суспільного життя, 9к кру | - здійснювати громадський контрол» за дотриманням Стат! онетитуми країни, -- керуючись статею 10 Конституції України; спрямовувати свою ДІЯЛЬНІСТЬ МО збереження й розвиток української мови, культури, духовних традицім українського народу, на
збагачення його досягненнями загальнолюдської цивілізації; | - своєю діяльністю утверджувати в суспільств! принципи гуманізму, взаєморозуміння,
співробітництва, релігійної то громадянської злагоди, лояльного ставлення громадян до
1860 р. - поч. ХХ. ст.), «Просвіти» |1868- ом «Громади? ка (Шевченко (1989-1991 рр.)
СТАТУТ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
держави, - У . | - всебічно сприяти розбудов! То зміцненню українсько! держови, її економічному
зростанню, -- широко пропагувати економічні, провов! знання
- сприяти піднесенню авторитету й значення укр
країнах, - дбати про збереження й відродження навколишнього природного середовища як
однієї з основних умов збереження та розвитку української нації, проводити просвітницьку
роботу в галузі охорони навколишнього середовищо 1.4. Товариство через свої! організації сприяє органам державно! влади в контролі за реалізацією статті 10 Конституції та інших законодавчих актів, які унормовують мовний режим у держові
1.5. Товариство може входити 13 пропозиціями в державн! органи Укроїни стосовно своєї діяльності та брати участь У виробленні постанов органіє державної влади то
| управління через депутатів, обраних до відповідних Рад. 1.6. Згідно з Конституцією України та чинним законодавством Товариство здійснює
та знання З інших галузей науки, аїнської мови та культури в інших
| до відповідних державних органів. 1.7. Товариство має свої друковані органи та Інші засоби масової інформації
2 ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА
2) Для виконання своїх статутних завдань Товариство у встановленому законодав-
київ -- 1996 ством порядку здійснює агітаційно-пропагандиєтську діяльність
ДІР І В о
с Організовує пекції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, «круглі СТОЛИ», періодичні видання, інші просвітницько-інформаційні матеріоли, потрібні для їхньої статутної
диспути, дискусії, семінари, науково-практичні конференції, симпозіуми, виставки То ек | діяльності;
Ре «во й
Ж - ь . , - . . : . скурсії, навчальні ігри із застосуванням компл ютерно! техніки, надає інші просвітницькі та
) отримувати за активну працю в Товаристві заохочення;
д) звертатися до органів Товариства щодо захисту своїх пров Те інтересів; ж) обирати й бути обраним до всіх органів Товариство;
з) вільно виходити З Товариства.
зкцій, збірники доповідей, практичні й навчальні посібники; | 36. Члени Товариства зобов'язані:
| Товариства, давати науково вивірені знання, інформувати про найновіші до
українського народного мистецтво й культури, | й техніки, об'єктивно висвітлювати суспільні! процеси 8 Україні й світі Її на цій основі
-- Організовує свято української мови, виробляти в людей правильне розуміння минулої то сучасної історії України, виховувати М
козацької слави, конкурси, оукціони, виставки, фестивалі тощо. 2 2 Товориство взаємодіє з громадськими, політичними організаціями, з національними | них почуття відповідольності за її майбутнє; товариствами, а також із державними органами, установоми, Збройними Силами Укроїни | г) дбати про авторитет Товариство, дотримуватися взірців моралі у громадському житт! та іншими організаціями, що існують в Україні. | та побуті; 2.3. Товариство здійснює прямі міжнародні зв'язки з зарубіжними просвітницькими, | д) сприяти зростанню Товариства, залучоти до його лав висококваліфікования культурологічними, релігійними, туристичними, молодіжними організаціями, науковими й | фахівців, відданих спров! українського національного відродження, ж) брати активну участь у контролі за дотримонням Статт! 10 Конституції України Те
культурними центрами то фондами, з укроїнцями 39 кордоном. |
Товариство може засновувати або вступати в міжнародні громадські (неурядові) | інших законів, що регулюють мовний режим у державі;
організації, утворювоти міжнародні спілки об'єднань громадян, що не суперечить міжнародним | з) щорічно звітувати про свою діяльність перед первинним осередком,
зобов'язанням України. | і) сплачувати членські внески щоквартально у розмір! 10 відсотків від неоподаткованого 24. Товариство проводить соціологічні та інші дослідження З метою з'ясування , мінімуму:
суспільних потреб у тих чи інших голузях знань 3.7. Індивідуальному членові видається чпенський квиток єдиного зрозко ! зночок члено | Товариства. Колективному членові вручається свідоцтво. Індивідуальні! То копективи! члени
| Товариство сплачують вступні внески. Колективний член має один гопос 3 ЧЛЕНИ ТОВАРИСТВА. | 3.8. Статус Почесного члена Товариства нодається рішенням конференції обо Ради ЇХНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ | обласного об'єднання особом, які своєю працею чи матеріально зробили вогомий внесок розко
| роботу Товариство. Почесним членам Товариство видається диплом особливого 3 хні імена заносяться у Книгу Почесних членів Товариства
3.1. До Товариство входять індивідуальні, колективні то Почесні члени | | 3.9 Вихід із членів Товариство відбувається за письмовою заявою чпено Товариство
32. Ііндивідудольними членами Товариства можуть бути громадяни України, інших держав, які визнають Статут Товариства.
3 3. Колективними членами Товариство можуть установ, наукових та навчальних закладів, творчих спілок,
Статут Товариство | матеріально підтримують його 34. Прийом у члени Товариство здійснюють первинні осередки на своїх зборах на
підставі заяви вступнико В місцях, де відсутні первинні! осередки, занни про вступ подаються до районного, міського або обласного об'єднання
Прийом у колективні члени Товариство здійснюють правління різних рівнів з наступним затвердженням на Проавлінні Товариство
35 Члени Товариство моють прово а) займатися пекційною та іншою просвітницько"інформаційною діяЛЬьНІСТЮ відповідно
до своїх інтересів та можливостей, б) вільно відстоювоти свої погляди публічно,
державних, громадськи» та інших організаціях, в) одержувати ІЛ Товариство потрібну інформацію, наукову, довіДКОВУ пітеротуру:
ЕЛ УР
до первинного осередку або до оргонізації, де він стоїть на обліку
3.10. Виключення з членів Товариство проводиться зогольними зборами первинного
бути трудові колективи підприємств,
інших організацій, які визнають | осередку, де особа перебуває на обліку, та керівними органами відповідно вищо! рівия
за порушення Стотуту. Рішення про виключення з членів Товариство може бути оскаржене до вищого керівного органу Товариства в місячний термін
| 4 ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТОВАРИСТВА | 4). Основою Товариство є первинні осередки Первинні осередки входять 29 | районних, міських об'єднань і беруться в них на облік Районні, міські об'єднання утворюют»
обласні об'єднання (токож беруться в них но облік, мають єдину назву Роботу всіх структу? відповідно до
Товариства спрямовують ! координують центральм! органи Товариство Статуту
4 2 Первинні осередки Товориєства створюються но менше як із трьох осіб за «їси уп! зоре
через засоби масової інформації, у проживання, прочі, навчання. Керівним оргоном первинного осередку " заг
ке. (тео
ем
ся Ж |
ОС
38 нг
пі 1
ії : й ч ь | правовий захист інтересів його членів, організацій та структурних підрозділів, звертаючи зх 4 У - Р -ж
З
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
є "а - -
доми визночоють г форму коеріамицтва ох оредком
4 |Їри поераннних мередках, міських ромонних та обласних об єдноннях стаорюють ся мОРОдДІЖж'Є 00 ЄДнОммя «Молода Просвіта» Їхня ЧІНЛьЬнНІСТЬ визначається цим Стат том таж атОсчнмм С, ЗтутОми
"Те РИ і і п ДІ ) ь С 44 Кононнмі ТО міські Об єдмоння утворюються при наявності но менше трьох первинних щ середк'е дкопогчно утворюються обласмі Об єднанна
Форму керівництво ромонними
МІСЬКМАМ та обласними об єднаннями ІХ ОСНОВНІ
завдомнка и нОопрямки роботи визнача ЗІДПОВІДНО районна. міськО чи обласна конференції
мети | завданнь Товариства
на осчов!
4 5 Перанммі осередки Говариє во у Вищих навчальних закладах но великих підприємствах, у маукових то виробничих об'єднаннях, що нараховують не менше 50 членів, прирівмчюються у проваох до районних об єднань
45 Кримсько, обласн ранмонні, міс кі об'єднання У СВОЇЙ ДІЯЛЬНОСТІ керуються Статутом Товориство. Для кобуття пров юридичної особи Кримська, облосні, рамонні, міські об'єдмання повинні зареє труваотися в устоновленому законом порядку
47? У вибполкю МеВІДПОВІДНОСТІ! ДІЯЛЬНОСТІ первинного осередку чи об'єднання Статутові Товариство Правління має право припинити членство осередку чи об'єднання В Товаристві Таке рішення нобуває чинності "еоля затвердження мого ВІДПОВІДНО | вищим керівним
3. КЕРІВНІ ОРГАНИ ТОВАРИСТВА
9.Ї. Керівними органами Товариства є
а) зізд
6) Головна Радо;
в| Центральне Правління
5.2 З зд є найвищим керівним органом Товариство і скликається Головною Радою не рідше одного разу но чотири роки. Делегатів з їзду відповідно до визначеної Головною Радою норми представництва обирають Кримське, обласні й Севастопольське міське об єднання Товариства. Позачергові з'їзди скликає Головна Радо з власної ініціативи або мо вимогу не менше третини обласних об'єднань Товариство Делегатами позачергового зізду є депегати попереднього з'їзду Товариства
9.3 ЗЗзд Товариства
о! визначоє ос новні напрямки ДІЯЛЬНОСТІ Товариства;
0) приймає Статут Товариства, вносить зміни й доповнення ДО НЬОГО,
в| обироє Контрольно ревізійну інспекцію (далі Інспекція), Голову Товариства строком-но 4 роки;
(7 розглядає ! зотверджує звіти й акти Інспекції та приймає відпОВІДНІ ухвали,
д) розглядоє інші вожпиві питоння, пов'язані 3 Діяльністю Товариства
3.4. Ухвали з'їзду приймаються простою більшістю гопосів у присутності не менше двох третин обраних делегатів із правом ухвального голосу. Форма голосування визначається делегатами з їзду
3.5. До Гоповної Ради входять
а) Центральне Правління;
жіза недотримання стотутних положень гоповами обласних об'єднань, самовідлучення Ввід активної роботи чпенів Центрального Правління Голова Товариства може запропо- НУВОТИ їх переобрання, яке зотверджується Головною Радою
9.11. Заступники Голови Товариство працюють за дорученням Голови та Центрального Правління
9.12. Секретаріат Товариства є постійно діючим органом Товариства, роботу якого ОЧОЛЮЄ і організовує Відповідальний секретар, який призначається Головою Товариства З наступним затаеердженням Центральною Радою Відповідальний секретар Товариство систематично Звітує перед Центральним Правлінням за роботу Секретаріату
5.13. Секретаріат Товариства
а) веде практичну поточну роботу, виконуючи ухвали з їзду, Головної Ради, ного Правління, Голови Товариства,
6| веде облікову організаційну та інформаційну роботу;
8) постійно підтримує функціональні зв'язки з осередками та об'єднаннями Товариства и чадає їм організаційно-методичну допомогу,
Г| вирішує інші питоння ДІЯЛЬНОСТІ Товариства
"о штатних працівників Секретаріату Товариство поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і СоціОольне страхування
5.14 Керівні органи то структура обласних, районних, міських об'єднань будуються за схемою знопогічною керівним органам Товариства з урахуванням міІСЦевиХх потреб тамоОжливостей при погодженні з Центральним Правлінням
5.15 Голови об'єднань Говариства обираються з числа членів цих організацій. Голова первинного осередку обирається строком на ) Дік, районного об'єднання на 2 роки, обласно . об'єднання на 4 роки Голови ВІДПОВІДНО ВИЩОГО рівня мають право вносити кОндидотуру Те. посаду Голови організації нижчого ОІВня їх рівнів є незалежними від керівних органів
Централь-
516 Іімнспекий ус Вони ПІДЗВІТНІ пише найвищому керівному органові, який обирав іх Члени Інспекції мають право брати участь У ЗОСІДОННЯ» керівних органів Свого та нижчих рівнів, Вимагати інформації про ІХнюЮ просвітницьку га Фінансово господарську діяльність
2 |/ інспекція
9) перевіряє відповідністі діЯЛльЬНОСТІ первинних осередків, об'єднань, керівних органів і
слу «бови» ОСІ Статутові Товариє ТВО, 6| перевіряє стан та облік матеріольних цінностей, що перебувають на бапансі Говаориство об Єднання первинного осередку; 9; контролює рінансову ДІЯЛЬНІСТЬ ПравЛінь то Фінонсово ОоСподаорську ДІЯЛЬНІСТІ ЧПЛОнємаСте | |. зацій, створених Говариством ім екція ні рідше одного разу но рік нФ рмує про свою р бої у ВІДПОВІДНе ГЇровління "ВІРУЄ г «ТрТе ІДНО! Г зред З І|ЗДОмМма конфере ниЕюЮ чи ЗОгГОЛьниМмі Зборами - Ів Ріше 1898 чи Пі Як кі рійних осі) Ок іКкерівних органів кожен члені Говариєс ТО МОЖ коржити в к: рівному органі вищогі рівня, який зобов язаний протягом десяти днів розглянути скоргу и дати віДПОВІДЬ ТОМУ, Хто її подав
6. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, КОШТИ ТА МАЙНО ТОВАРИСТВА
(лови ПРОСВІТИ «ПРОСВОТТ А» забав ЗО
|
| | | | А РВС
| | | | |
| | | | | | | | | | | |
пінь ой ьо ій
ОЇ) гопови обпасних об'єднань Товариства обо їх повноважні представники; в) гоповні редоктори доОнтрольних гозет та керіаники інших центральних засобів масопої інформації Топариство;
г) | олово Інспекції
Радо проводить свої засідання не рідше двох разів на рік
96 Головна Рада
а) є найвищим органом між з їздами, спрямовує роботу Товариства но виконання статутних завдонь то ухвол з'їзду Товариства,
6) дпя виконання поточних справ за поданням Гопови Товариство затверджує його
заступників та членів Центрольного Правління о строком но чотири роки і при потребі
а) заспуховує звіти про роботу Центрольного Правління, головних редакторів газет, керівників засобів масової інформації, керівників обласних об'єднань та керівників госпрозрахункових організацій, створених Товариством;
г) затверджує плани роботи Товариства;
д) затверджує головних редакторів газет, керівників інших засобів масової інформації;
ж) розглядає інші питання, пов'язані з діяльністю Товариства
5./. Ухвали Гоповної Ради приймаються простою більшістю голосів Засідання Голов: ної Ради правомочне за присутності 2/3 її членів
9.8. Центрольне Правління:
о) затверджує працівників Секретаріату та спрямовує його роботу відповідно до Статуту Товариство | ухвал з'їзду;
б) розробляє основні напрямки фінонсово-господарської діяльності Товариства;
в) спільно з Головою Товариства здійснює загальне поточне керівництво Товариством, формує Секретаріат Товариства;
г) створює науково-методичні роди, комісії, центри, що сприяють діяльності Товариства, і керує їхньою роботою,
г) заслуховує звіти Відповідального секретаря, керівників підрозділів Секретаріату;
д) затверджує положення та інструкції з окремих питань діяльності Товариства, надає оргонізаційно-методичну допомогу осередкам та об'єднанням.
9.7. До Центрального Правління входять:
а) Голова Товариства та його заступники;
б) Відповідальний секретар;
в) інші члени, обрані Головною Радою.
Засідання Центрального Правління є відкритими. Вони відбуваються не рідше одного разу на місяць. Рішення приймаються простою більшістю голосів.
9.10. Голова Товариства:
а) скликає засідання Головної Ради та Центрального Правління;
6) представляє Товариство у стосунках із різними органами та організаціями в Україні і за кордоном;
в) укладає договори від імені Товариства;
г) підписує фінансові документи Товариства;
д) видає розпорядження, що стосуються діяльності Товариства, прийняття на роботу й звільнення з роботи штатних працівників то працівників, що працюють на контрактній
основі;
А оно Зо ВВ
організації), засновувати підприємства у порядку, встановленому законодавством.
6.2. Товариство від свого імені власника У власності Товариства то житловий фонд, обладнання, інвентар, майно просвітницького то іншого призначення, акції, цінні папери, підприємства, госпрозрахункові організації, утворені за рахунок коштів Товариство відповідно до иого мети й завдань.
6.3. Товариство може здійснювати ЗОВнІШНЬОФекономічну діяльність в установленому законом порядку.
6.5. Кошти і майно Товариства складаються з:
а) одержаного в порядку правонаступництва майна «Громади», «Просвіти» та Товариства української мови ім, Тараса Шевченка;
О) надходжень ВІД прОВедення лекційних, інформаційно-навчальних та інших просвітницьких заходів, передбачених Статутом Товариства;
в) ДОХОДІВ ВІД ВИДОВНИЧОЇ Та господарської ДІЯЛЬНОСТІ піДПриємств, створених Товариством для виконання статутних завдань;
г) вступних і членських внесків індивідуальних та колективних членів,
д| пожертвувань і добровільних внесків окремих громадян, організацій, підприємств, установ, кооперативів. ІОРОмадських організацій, зацікавлених У ДІЯЛЬНОСТІ Говариства.
ж) державної піІДТримки на виконання цільових програм;
з) інших надходжень, які не забороняються законом
6.6. Кошти Товариства використовуються для реалізації стотутних завдань, реклами й благодійних Заходів, матеріальної винагороди членам Товариства за участь у просвітницькоінформаційній ДІЯЛЬНОСТІ, ЇїХНЬОГО Соціального захисту, а також для забезпечення інших напрямків роботи ВІДПОВІДНО ДО завдань Товариства
о /. Товариство | створені ним установи то організації ведуть оперативний і бухгалгерськийм облік статистичну ЗВІТНІСТЬ п установленому законом порядку
/ ПРАВОВИЙ СТАТУС ТОВАРИСТВА
2 Всеукраїнс ьке товариство «Просвіта» МА Тараса Шевченка с юридичною особою,
МОЄ ПОТОЧНІ рохунки в кредитних установах
/.2 Говариство має печатку, штамп і бланки "Своїм найменуванням, які затверджуються
Центральним Правлінням
6 | ) мЄєтоОк викОононняй статутних зовдань Говариг 80 може здійснювати необх ну | '/ ОДську та іні гу кОМЕерштійну ДІЯЛЬНІСТЬ ШЛЯХОМ СТВОРрення 1 0є прозраохункопих уУСТтОногв 00 РЕ АГУЇ || і г ТОТУк "ТТ юриди ІрнНі()ї С) оби ікомерційні 'Орговельні,. посередницькі Т СІ НІШІ
с со с но С я в
всіх об'єднані
зиріШшУу
/ 3 Говарис І8ВО МОЄ СВОЮ атрибутику
емблему, значок | хоругву, затверджені з'їздом Г. угориства І
ореєстрованті в установленому законом порядку Емблемо | Значок єдині для-то первинних зсередків Говори ВО /.4 Тов риство, мого об'єднання та первинні осередки не месуть віІДПОВІДОЛЬНОСТІ щодо 'ОбОв'язОнь одне до одного /.5 Говарис лем "Тер чг бути "ПквіІДОВане чи реорганіоване УДдНО з ухпалою з їзду, питання про його МІДПОВІДНОСТІ
"юми
МОЙНО у 1 чинним аконодавстпом Ліквідація
Говариство може бути здійснена но ПідСсТОВІ рішення суду
/ 6 Товариство МОЄ ОДну мозву т Єдиний Статуї ДЛЯ ВСІХ (Труктур
// Місце перс бування керівніих органів Товариє ї85О " 252001
Київ), Музейний ров., в
и НН пня оон зн ню
користується майновими правами колективного його організацій можуть бути будинки, споруди,
Блискучий мислитель Дарел писав,
ношим про них
ми товедемо мову про явища
матеріальний вигадка».
носій
Кн ан о ри ни
ирени, з час
якими зустрівся під СВОЇХ мандрів мудрий Одіссей, своїм співом змушу - вали мореплавців стрибати в
збурунені хвилі. Подібний ефект продемонстрував наш сучасник Р. Вуд пристосувавши орган так, що той став джерелом інфразвуку, американський учений збудив у концертному залі жахливу паніку. Нещодавно діяльність «Білого Оратства» висвітлила ще одну небезпеку,
яка едамокловим мечем» нависла над СУСПІЛЬСТВОМ
| Наказано померти 3 з НМ НО ВВР й
У п'ятдесятих роках американські дослідники Д. Олдс ії П. Мільнер, вивчаючи діяльність вищої нервової системи, вживляли щурам у певні ділянки мозку тонкі металеві провідники. Тваринки могли натиснути на важельок і дістати якийсь електричний сигнал. Один щур, допавшись до того важелька, забув про сон і їжу: виявляється, подразнення потрапляли у «центр втіхи». Повідомлення в пресі про ці досліди злякало англійського письменника Кінгеслі Еміса, за його словами, «більше, аніж відкриття атомної бомби»... Цещо ж - і людина спроможна діяти, як керований сторонньою силою автомат?
Чогось принципово нового тут не було: споконвіків адепти таємних сект і шкіл доскіпувалися ТОНКОЩІВ нашого психічного життя -- і здебільшого аж ніяк не з благородною метою: знання давало необмежену владу. Гіпнозом чудово володіли волхви, жерці, шамани; чаклуни африканських племен практикували «смерть за наказомь з наступним оживленням, після чого «виходець з ТОГО світу» ставав сліпим знаряддям чужої волі, спроможним убити хоч би й рідпу матір. Таких псевдомерців називали «зомбі». Останнім часом цим терміном послутовується й офіційна наука
У минулому столітті було поставлене питання: чи можна під гіпнозом присилувати людину до кримінального вчинку /
І889 року на другому з'їзді російських лікарів психотерапевтів спалахнула полеміка, в ході якої С. Данило сказар своїм опонентам: «Особисті мої спостереження змушують мене безумовно приєднатися ДО ДУМКИ загіпнотизувания усупереч волі або ж и
питаючи згоди дослІіДдЖУВаНО ОСООМо. Як по слопа
про можлитиєть
засти рчила подаєтьшнша пракіика споВвиа стосуються ор оїРІВРУНІМ: ЛО
паноовання, так плада гіпнотизера над ними Осзмежна, м
Паних есомиаламбул »
стични заборони тут мало що дають
- Ре ою ни - и
улелеталм. Ото 13 позицій того, що нині незвичайна ш маилювали людську уяву. Ми будемо матеріалістами -- казенмому розуманні цього слова. Матеріалістом був святий ЗАквїтський, коли, роздумуючи, як Бог сотворив світ, на рівна канця ХХ ;| С7пОлІіт ТЯ ослягнув природу вакууму, матеріалістом був Мендель, коли, відслуживши месу, рахував кількість жовтигт і зелен Р | корошим у стручку, дошукуючись таємниць спадковості, Однак не | зув матперіалістом «непримиренний борець за єдино матеріалістичний світогляд» Трогим Лисенко, коли спадковости
ПРОСТЯГАЮ У НІЧ Я РУКИ
п Августин понад тисячу років тому що диво не суперечить законам природи --
суперечить аоно знає наука, що завжди
лиш не в
тасмнимчи,
правильний твердив, що «бредня» 1
"Рости зе «птотавська
Ми будемо матертіалістами в тому розумінні, в якому були | найсвттлиші розуми людства, пізнаючи наш сповнений таємниць світ. Рубрику «Простягаю у ніч я руки» -- а це рядок з вірша поета ' вченого Митайла Доленга -- вестиме письменниця, біолог за фатом, автор художніх ії науково-художніг книжок Наталя Околітенко
Скандального розголосу набула історія такого собі «Девіда» колишнього службовця ВИС С ША, запрограмованого на роль живої шифрограми. ВЗкладену в його мозок інформацію він видав під гіпнозом при контакті з людиною, котра мала відпПОвВІДНИЙ КОД. Відомості ці випливли, коли «Девід» потрапив до лікарні, однак згадати, що саме він передав, не міг: вІДПОВІДНа частина його мозку була заблокована.
Чоловік Кенді, секс-бомби часів Дру- ГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ, Джонс виявив у ПІДСВІДОМОСТІ своєї дружини підозрілу особу на ймення Арлен Грант, котра виконувала спеціальні доручення ЦРУ. Ця Арлен мала наказати Кенді кинутися зі скелі в море, коли відпала потреба в її послугах; тільки розумне втручання чоловіка, обізнаного з тонкощами психіатрії, врятувало життя кінозірки.
Автор книжки «Контроль над свідомІсСТІО» Уолтер Боуард твердить: «Понад 35 років ЦРУ веде секретні роботи, щоб добитися контролю над людським мозком, волею, пам'яттіо. Мільйони доларів пішли на субсидування робіт спеціальних лабораторій ЦРУ і пого субпідрядників -- божевілень, тюрем і приватних інститутів. Гисячі громадян, які ні про що не здогадувалися, були використані як підДДОСЛІДНІ СВИНКИ»
Піхто не лічив 1 тих мільярдів карбованців, які витрачали на подібні радянські «компетентні використання
ДОСЛІДЖеЄННЯ Й органи»,
парапсихологічних явищ для спеццілей належала Лаврентио Бери. То були часи
ІДСЯ
жорстокої боротьби за «єдино правильним
матеріалістичний світогляд»: для етакого не може бути, 00 ОМТИ
створювали
СУСПІСГ»С ГІ
ТАКОГО 1 МОЖ ШМОп1ТИ » 4 ДЛЯ
«ДОВІРрСНИХ » Куті пабораториї при річного роду установах які відпрацьовували можливос виолиоу (ро
|1ІСТИТУТІ
ПпЛО ЛЮДСЬКУ ПОВеДдІНКУ У ПІ
филка опаному
екКеперимено а пьноО: медицини молоцими
добували собро шаукКоОгі Знання М!
парало ньноо парочки напогонмнах офіцерів
Хома |
патер |
божнжютьро ечж РАНИ 50 / н аечу
зйдюютьсох 0 - Зб ват з ші ЙОГО
с-г
п лємоицЯ 9 АВКОЛО 4/1 АС |
ІІКОС-МТь-ГдДЬ
ПІДПпПОІДЯЛО 4А нау копо
«ПОоЦІТІДроаділів пром
упрам То ДЯ
Тех ПЧ Лех Парали ПЬНО 111,1
РР РАкО РІРрІЗ»
сгіДдОЮ СС у гітлерівськой Німеччині
розроблялися попередники пипишти х пси
хотронних генераторів язані з
УСІ ПОМ цим матеріали було вивезено ло Москви Чим же пояснити
людською
можиа «репомен
ДИСТОнНцІЙНОГО ксруванния
поихІкКоОЮ / Мозок -- радіостанція Причину гіпнотабельності, як 1 коиформно ГІ, ТООТО ВМІННЯ сприймати вимоги суспільства, слід шукати в наший пристосованості до життя у вічНО змМІШНОМмМУу часорвому потоці ми -- ІСТОТИ ІЗ ЗаюСЛадсниМм
У ПІДСВІДОМІСТЬ Механізмом керування,
що тонко відгукується на всі сигнали довкілля. У який спосіб? | школ яреві відДОМО, що при русі
електричних зарядів, перебігу змінних струмів у просторі
ринка МаАТНІТНЕ
навколо провідника живому
організмі біопотенціали змінних струмів
ПОЛ У
ЛИХО ДАВНЄ И СЬОГОЧАСНЕ
виникають постійно, а це означає, що він є джерелом електромагнітних полів, що поширюються хвилями. Сталева голка, введена в збуджений нерв, притягує залізні ошурки, крильце метелика, вільно насаджене на голку, обертається людським поглядом Такі ДОСЛІДИ успишно робили ще в кінці минулого століття. ШПШриладами зафіксовано випромішовання м язів, серця, інших органів; 1968 року було опубліковано результати вимірів магнітного поля людського мозку. Що не дає остаточно прийняти електромагнітну гіпотезу, яка б пояснила такі цікаві явища, як читання думок на відстані чи гіпноз? Насамперед психологічний бар'єр: надто слабко випромінюють живі системи -- чи спроможні ті хвилі здолати природні екрани, зокрема й такі, як черепна коробка? Але тут треба згадати, що радіоаматори успишно вели діалог з «ефірними друзями», тоді як це було неможливо для потужних урядових радіостанцій Інформативними виявилися саме короткі хвилі, а пе енергетично ємкі довгі, ицезрозуміло на нашій планеті існУЮТЬ ЛИШ Системи, спроможи ощадливо витрачати снергію и тут властивості життя властивостями інформації. Мова природи а шепіт, де
ПІД
збігаються з -- не крик, найголовниий цільова спрямованість
Папі радіоприймач водночас: на нього можна
МО 10Ок радіостанція і
ВТР. ТТА Но ГО феї ДОПОМОГОЮ
нпапрізноманітнишцих полів, насамперед
слектроматнігних та ультразвукових Доки наокоїо парапепихологічняих явити | СУМИ ЛИС Я
науков суперечки, 2 Дехто з
учених вата и моерсечував іх ІіснуУВОННЯ
В ЦІ ЇОМУ СВІТІ ВООДУТЬСЯ скеперименти з
туже небезпечними іля полества наслідками
Ось уривок із статті, надрукованої 1959 року в італійському журналі
4 Панорама ь. ЇХ ( перимені узи мен
квилини. Люлина, що лежить на кмпієтни
ДС ВОРОТА Іа) |! - ТАЛА НИК Інна МІЦ
и ІНРІНІЇ
Пп МИЛИ руку
сталеними дили ктрами
ДО ТОГО, но
Слово ПРОСВІТИ
м орга
Ми знаходимося в СІ і РУ Аламоськом йшверситеті, в іаборате б невролога | дварла Флійни Мат тпулюючи компо ЮТтером ср ІРІВі
показує, як за тритисячину частку секунди
іодипа зроби Ід ПеЙ ПОГУХ їі
Мозок ПОСлЛаіїП ПІЛКОМ конкретний
МІДГНІТТІІМИ СР Нал
Ми вжі спроможжкии розшифр вати КОДИ МОЗКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКа керу: нашими рухальними функціями "УТ Флиїни Коли нам вдасться виділити СИГНАЛИ СМОШИНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЗКО ги можемо встановити над ними ПОВНИЙ контроль»
Цей бар'єр подолано, вже вдається
ВЛОВИТИ НІ ирофі ПДОЛОГІЧНІ Ознаки с.лопба
ЛО ТОГО, ЯК ВОНО буде пимовлено 2
малюнком ( паттерном ) біослектричної
аКтиИвност: певних ШІЛЯНОК МОЗОК а
допомогою ГОМ можна виділити паттерни
для різних звуків 1 ДОСЛІДИТИ, ЯК МОЗОК
КОДУ слопа а найпростіші ІЇОГІЧНІ
операції Фактично реалізовано геніальне
передбачення Івана Павлова про
МОЖЛИВІСТЬ НОЯашкессння «психологічного
узору на ФІЗІОЛОГІЧНУ Канду тобто про
виявлення матеріальної основа
ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯВИ Же ТІЛЬЮ:И безна шині ортодоксії суУМНнІВаютТЬьсяЯ, ЩО СЛОВО думка настрій явища матеріалтььні
(Основний інструмент таких доєлі джень МІДаГНІТОЄНнЦІ іограФ БП УЛОВЛХХ електромагнітні поля мозку що
Виникають внасліІлок ні ревової дія Тьнох ТІ
людини. Є дані, що таких апаратів у світі одинадцять, Оули вопни Іі в КОЛИДІНЬОМІ СРСР. «Намацано» 32 точки мозк | ЦЯ Кількість буде по (Воєнна 3 ЯВІГТЬ МОЖАЛИВІСТЬ контро іююрати СМОЦІЇ переважної ОІЛЬШОСТІ юолей «)сь так
подство постало ще перед однією прірвою
У СВОІЙ Статті! - Ми вже ьоОгоОднІ МОЖЕМО
5 ПІ промити мозок злочинцям профе ор,
Міккен | Інстит ту МОЇКУ Мичиганського
. Ми ПОВИННІ
університсту писав
перебу ду вати наше суспільство так, щоб усі з дня народжентя виконувати те, що суспільство. У нас уже «Ти ни
І"йТання 10
НІ НІХ ВИМОГ а
нагадує така
для цього засоби
постановка шиціЮю Петра
ві ОДХОВеНСЬКОГО З є ІС ІВ». | Сх ТОЖ ВСЬКОГО
МИ ї КОоОтТрІ
| ПРІДИМОС ї» Іі 1ьмИи
уаздалегідь призначили себе для приноми
влади, розумних прилучимо до ссОє, ана
(у риях поїдемо верхи | Піого ми неповинні
«оОромитнися Ї ВІ ба перевиховати ПОкКОСТІННЯ Ом робити ного док ГОНІИ М СПОООЛИ з
ГІ ЛОмМІ ДІЇ ІМ Мі СМАКИ АС ЛАВ. АЛІ То1.Ве ВРІНІЙ | 41110 ПО Ським и скепсеріїментами ІРА ()ЛіТН коли розкрилася дія льнІСТЬ є М моря 1ІТьКИСУЇ «» (ІЄТІіГТУТ) М РпІРОИ, їз Монре Д.ЛІ у якому шукали СПОСОФІВ стирання особистості п створення з ; і МАРТА ТО 1 МІ МІ Сім ЧІ Іа»Ннк су моООИИЛОТИОТИ матерій льне віЛшШшКкоО розмарі Ок Вегті міЛьНнНОЮМ З ЛАРРІ Кожному |» ій.) ОСТ мАмМаСскОоВвОнО пі; колектинн мі м ' СМЕРТІ ЧІІ ЧОЛОВІК «| чик .| 1 і Ж
"ЛОНО реп Інно! секти |! емТ ММ ДОНС ІО МК ПІСТУ М ІРі зі і.) «НІХ ІМ РИМІ: Он» со 1) Іі 'ї УКОЛ» унишем мл ч
(лово ПРОСОІТИ
"чи іму РІЄбРО М 4»: м І іл
МРІЄ МмоОгодл
гра МРрИ5Іч о м'Ооюраторія
хе НИВУ ПАРА ТРА 10. Ту рІХІіМУ їі ОКАУТЬІКІЮ с" знан «ПОЦІЧЬНОЮ ДієТтоОЮю та а сонниям вет ЕМО Тіном ІіСОЦІАаЦІЯ З зі рем орел Том з ДВ Грем іі найко їО ЖОГО ВІЦУХ ІІ аЛниШшивоцшиИи Одглто й розв ззалних питань. Га розуміло олік ап СУСПІЛЬСТВО 1ї« мернертіїо ло випробувань такого роду Божествений дар свободи волі Перєбу ва, ЯК ВІДОМО, ПОЧалася з невідпорного погляду Анатолія Кашти ровського й очі телпегляла'їі ам Чого Ь принципово НОВОГО ВО ОНОГО Лін ПНОСТІ НІК було: пеє 0 КІНЦІ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ 1 Ка Собі Мері у ккер | .ДДІ, «Американка, апозичивши чужу і 1СЮ ЗУМІЛА реалізувати п так, що соті тисяч людей
пдовниками ехристиянської
«С МІСТКИ
стали По
Мишилося завгодно
Науки» свідчень у масовому порядку проведетіих операції без нарколу, відповідно й ол:
| сліпі прозрівали, ті калічні Ходили -- все
було. Каштровський зайвий раз нагадав
про рефлекторний механізм, який приводить у ДІЮ СЛОВО, Й першим у практиці застосував
хірургічній гелебачетіия як засіб масового ППИнНОтичногО
впливу" ЛА явище це дуже неоднозначне У СУСПІЛЬСТВІ СПОКОНІІКУ боролися дві
б І денци. Перша - це свобода вибору за ую М усдом ення внутрішнього закотту, записаного на «скрижалях душ наших».
та сама євангельська їстина, пізнавити яку, людина стає вільною настільки, що
починає відПОоОВіДатИ за власне життя активно ного будувати. Здорове СУСПІЛЬСТВО можливе лише тоді, коли
переважна більшисть його члепівп відчУВАЄ різницю між добром 1 злом, щирістю й облудою і готова відстоювати власний
пибір "будь-якою ціпою ОВІДОМІ "ромадяни тримають долю у власних руках. натовп, що складається з людей.
золю яких зломлено, -- легка здобич ос І0, одержимих сатанийським прагненням влади, т в кінцевому підсумку, жертва сошальної ентропії. Ось чому миритися з психологічним насильством не можна - так само, як і дозволяти пропаганду часильства фізичного. Ми ще не відаємо
"УТ ; . й ЖОНІВв, ЯКІ керують низріванням б вавих подій, і не маємо права бавитися з вогнем, який переплавляє особистості
на зборисько інфантильних істот, Що творять кумира з власного поневолювача Як хворий організм звикає до пігулок, так ї людська психіка звикає ДО ЧУЖОЇ Болі, втрачаючи в гіасну: потреба спілку: ватися з екстрасенсами переростає в щось подібне до наркоманії, яка призводить до втрати соціальної ПОВНОЦІННОСТІ За Розрекламоватими виступами "енергетичних у перменів» тягнеться хріст пеихичтних розладів, сомнамбулізму та "амогуобств. Та навіть не цена истрашніше
У колишньому Радянському Союзі масово застосовувалася обробка людського мозку мікрохвильовим випромінюванням. інфразвуком, радіохвилями КВЧ; від 1979 року до пих гатанинських експериментів були залу Чен екстрасенсп
Особливу увагу привернули ДОслідженія Казначеєва -- їх широко ЗИСвіТЛЮВа ла зарубіжна преса. «Набли- Жаємося до можливостей керувантя | "прямованого регулювання психосоматичних залежностей систем людського Лав, -- можна прочитати в книжці В Казначеє ваї ПО Михайлової «Ріоштефор- Маційна функція природних "Лектромагиїтних ПОЛІВ», 1985 року Зиданій у Ново ибірську. Хто став ""ДдосліднИМмИ кроликами науковців, яка Х доля? 19090) року у видавництві "Мололі» побачи ла світ моя науково Фантастична киижка «Крок писінгаь і
| РУМКя ря
14) МІС ПОС") 111 Тр М Є РОГИ 112) 11) котрі
ЗердДИиЛли: «ГГ МОВИ оОпиєм и бр Оопопілашний
1? МОТУу Пи ЧОТОНЮОЮ ». Ді РУ ПОЄ Тім мо її МООГО»
Й пі ОСИ
про тотальне стежейня ІЛ
І МІК ДАМИ КС п ра Пі УПДЛО ЧОЛО ЦІЛОГО
«УСПіЛЬСТтВва, В таких випа ох Виник ПМдДОозаро, що мржиишки психічно пе Оонеїм ДОрОпи "ле чому так Збігаються їх скарги! «Х ОСЬ» КІ УС роботою окремих мрганів, завдаючи великих страждань, часом у підсвідомості гунає голос, яки пояснює, що відбувається пауковий експеримент, належить слухатися |
зиявляти терпінця?! Дехто зауважував щезали комарі, птими вечорами
ЩО З Початком еселисірь ЩО ДОШКкУЛЯЛІ
Після 1991 року поди 1з серії «цього пе може бути, бо такого пе може бути школи», пили серпні 1992 року генерал Кобець зронив у «Комсомольській правді» фразу, яка не могла не пасторожити: про «можливе застосування загонами особливого призначення так зва: Пихо психотропних генераторів Поширились чутки, а з цими й газетні статті, що загадкова пси-зороя пущена в дно. Група ростовських учених звернулася до колишнього Президента СРСР М. Горбачова, Президента Росії 5. Сльцина та коміси з прав людини Верховної Ради СРСР і РСФСР із закликом заборонити зброю такого типу як винятково небезпеч - ну для суспільства. Однак питання, порушене в обласній газеті «Молоть від 31 жовтня 1991 року, де було надруковано статтю ростовських учених, як-то кажуть, зависло в повітрі.
| от -- київські події: створення шетитуту «Атма», що переростає в нібито релігійний рух з живим богом на чолі -- колишньою комсОомольськОою працівницею Мариною Цвигун та їі «пророком»
колишнім працівником Інституту кібернетики Юрієм Кривоноговим, що вивчав можливості психотронних явищ. На перший погляд, -- пародійна оперетка за мотивами легенди про Велике Біле Братство Адептів, котрі спрямовують СВОЛІОЦІЮ людства в річище космІЧНИХ законів, визначених волею ШПровіденшальних сил. Однак погано осмислена мішШшанина СХІДНИХ вірувань |і християнських догм, сумІШ маячні і ланки, яку являли собою публікації газети «ЮОсмалось, мали дововижну владу над молодими й чистими людьми, котрі втрачали власну волю, зрікаючись усього, тим дорожили раніше. Кампанія вражає розмахом; сама тільки видавнича ДІЯЛЬНІСТЬ дає підстави сумніватися, що це - приватна акція напівбожевільних авантюристів. Хто субсидував цю релігійну секту і -- для чого?! Що є це «Біле братство» -- завершення експерименту, який вийшов з-під контролю, чи тільки запрограмований його етап?
Скільки світ стоїть, стільки окремим особам вдавалося здійснювати прорив у «колективну ПІДСВІДОМІСТЬ» ЛЮДСЬКИХ мас, небезпечно забираючи над ними владу. Однак науково-технічний прогрес дає для цього особливі можливості. Данитл Андрєєв, автор однієї з найдивовижніших книжок, яка вийшла В наш час, «Ружі світуь, писав «Винаходи, яких природно чекати від техніки ХХ чи ХХІ століття, дозволять урядові здійснити доскопалий контроль над психІКОЮ кожного з жителів земної кулі. Читання думок на далеких відстанях перестане бути утопією; воно стане буденною науково-технічною реальністю» Схоже все це частково здійснилося зомбі -- реальність
Суспільству талежить подумати, як від цього боронітися
обвально М
Гид редакції: розмову проможливості ЛЮДСЬКОЇ ПСИХІКИ І пов'язані! З ЦИМ лезвичниі явища ми продовжимо в наступному номері. Чекаємо Ваших листів, дорогі читачі!
ше а о
І
рискусад
ГРИГОРІЙ КОЛІСНИК
- о се Р нні ИНА
БУДЬМО ЛЮДЯНИМИ,
ЬУДЬМО ЛЮДЬМИ
Гівб за океоном не п Канаді чи Й попучених Штотах формувалося укроїнського нороду ТІЛЬКИ воно, Отом дотик до говорить про самобутність, ори ПІНОЛЬНІСТЬ, неповторність людської СПІЛЬНОТИ, яко услід зо піде тупом великих Водрозт аборелпоа: ся зебідрамомн Карпої 'ПпоО Дон 3-ВІД СОПОНОЇ, МОЇ сльози води, Сиваша, і по поліські болота чітких кордонів годі окреслити, адже як ріки п реподають в АлоОря моря - в океани, так само й кро! окремих нородних сформованостей мов хвилі вод, пореходять одна б іншу, владно нагадуючи про природні залоги злагоди, добросусідських єднань, Вчать уваги и поваги одних до інших
Стиль життя. набутий упродопж віків, у кожного народу свій |, як виявляється, майже непідвладний змінам, які б мали спричинити маніпуляції наймогутніших нових і нових спроб пюдських коноводів. Укроїнський характер гартувався упродовж баготьох віків. Вігі вистоював | вистояв перед спробою скроїти щось інше. ОДМінне, І за татарської навали, й за погордливої науки «шляхетноуродзоних», вистояв | перед кравецькими ножицями таких кравців, як Петро Великий, таких наших княжих, як Безбородько, Трощинський, Потьомкін, Розумовські, перед діяннями численних наших Прокоповичів, яких постійно висилав з-поміж себе наш народ, щоб зони так, як ніхто інший не зуміє, лизали п'яти Од царя Петро і до Горбачова. | чому воно так? Відповідь відома - щоб не заважали жити! Людям - бути собою, бути людьми Знаходитись на р ідній Трудячись, прожити дні свої, не зазнавши поневірянь по чужинах. В урочну годину тихо сокритися, лягти поруч кревних. Український характер від найвіддаленіших пращурів гордо ніс на собі ознаку найважливішого людського знання, - не зпато-срібло, не маєтки-фільварки, а дні, прожиті в гідності. Час під сонцем, що судився КОжній живій душі.
Живим пам'ятником втілення такої нашої ознаки був ніхто інший, як Григорій Савович Сковорода | що ж виходить сьогодні, він прожив так, а не інакше, намарне? Даремно ходив з торбою, в якій було все його багатство, перевіряючи земляків на їхню гостинність, на ЗДОТНІСТЬ і уміння прожитку з діянь працьовитих рук, насміху над скнарістю, над плеканням надмірного багатства.
На жаль, в останні ВОК як ніколи ретельно повчають -- збагачуйся Збагачуйся, не звертаючи уваги ні на що. Навіть грабуй, коли це потрібно для твоїх устремлінь | звершень. Мовляв, чим богатші агатії, тим... Диво, щось не чути слова мудрості, якому навчила наш народ його історія, іншими словами, його кривава, славна й абсурдна, бо всього було, титанічна постійна спроба вистояти, вижити, зберегти СВОЮ Душу живу, РоОдісну, веселу, пісенну, гостинну, працьовиту, ВОЙОвничу, коли виниколо потреба... Новий клас виплодили «Од мікрохвонів» Гордий із свого призначення, розбудови СОмОСТІЙНОЇ власної держави, непомітно пересів із коліс «Волгь на тишайші, мов чорна ніч, шини «Мерседесів» |, забувши про усе, а може і не знаючи нічого, чкурнув уперед... Куди, куди? Та згадаймо ж, Україну наріколи раєм світу, медом І млеком киплячою. Нині маємо те, що маємо Можна приводити страхітливі приклади. Знаючи, що революційні перетворення завжди обходяться народам дуже дорого, мусимо згадати про те, п083 що не має права промити жодна жива душа, Тим пак, думні пюди, котрим випала честь вести укроїнський но зод уперед Нечувана неприродна смертність ТОМУ числі і одне з чільних МІСЦЬ ПО кількості самогубств. Істотне відсТОВОНнНЯ НОроджуваності. Хмари жебраків не лишень коло баків для СМІТТЯ, а й коло посольств деяких держав, де у наши» зневірених у Власну державу пюдей є надія здобути роботу, здатну прогодувати г одягти. Все це змушує кожного з нас узяти "лову в руки: нагодавши про кілька незаперечних їСТин, помислом запитавши ради у таких
внуТрІШЦІ Но «риття
ВІЧНОСТІ,
новчотелів, як Франко Шевченко, Гоголь, Бодянський, Яворницький, Тичина тобто, озброївшись добрим мірилом, підказкою
філософів, поетів. майстрів людського духу, тих, КОМУ самою долею судилося постійно стояти на чатах, оберігаючи пюдство від порчі, невпинно, день по дню, дзвонячи вічного - люди, будьте пюдьми! будьте людяними! Не подавайтеся найзвабливішій порчі Пам'ятайте, що вольний "«род пиш той, який уміє поважати інший. Що справді вольними можна називати тільки СТОСУн КИ ПОМміж пЛюдьми, копи твій Сусід уголос говорить таке, чого ти не поділяєші | у тебе немає бажання послати його на гілляку, що свою волю ти цінуєш якраз за ' живий, | не
Настала пора бодай спробувати окреслити особ- ПИВОСтіІ поточного дня, його впливу на духовніс Ть, на внутрішнє життя нороду, в нашому розі - на українство. Властиво, тільки внутрішнє життя нороду, отой дотик ДО ВІЧНОСТІ, ЄСТЬ чіткою Ознакою розвитку чи деградування як окремих народних рухів, такі КОЖНОЇ конкретної людини
Донедавна сміпиво можна було стверджува- Ти, що усі ми люди з Другої світової війни. Одні з перемоги в ній, інші - з поразки. Та всі бупи Підвладні тому уклЛоду і окремих держав, і життя окремої пюдини, який продиктувала перемога над фашизмом Згадаймо, фашиамові більше ніколи не бути! Задля ЦЬОГО дві держави з німців Наче задля цього бікопомноа Берлінська стіно | Дао кпони чиновників, яким вости НІМЦІВ ПО днях
| поанцюг держав з-від заходу, так звано системо соціалізму. Ї багато чого іншого, що створювало ФШхХОоОВІ ПпОЗнНОЧчЧКИ кожному 3 нас окреслити себе | з своги держові, і у Всесвіті Щоб не говорили жили! Жили як пичить Людям Сумлінно використовуючи ВСО Те, що ТіЛьки лмогла принести плата 30 народну кров, перемога, перевоомовуючи довні звитяги, усі як єсть змогаючись у Єдиній порти, непомітно старіли.. | раптом|
Наибільшо історична подія Останніх літ - це з єднання. мирне и безкровне, ОДНОГО з наймрозвиненіших | номорганізованіших народів світу, німецького Гордий з себе цей європейський народ іще якийсь чос заживлятиме учорашні роми ав єдиний організм пожене нові соки, доОсСсть повноцінний розвиток внутрішньому жит- ТЮ, оцій позночці безсмертя, і . Ї один Бог зноє, що там, попереду
Ну о що ж наші? Що - ми? Нарешті упилися колишньою однопортійністю? Створили багато партій? | гаразд Принаймні Сміливо можна стверджувоти, маємо справу з безпартійною добою, коли ток і хочеться мовити: «Постривайте, хлопції Всі ви гарні люди» | ті, що найнародніші | ті, хто за соціальний захист того ж токи народу Комуністи демокроти, соціалісти і унаунсоувівці! Пора усім вам усвідомити нашу віру в те, що ніхто, ні жоден з вас не хоче ні виродження, ні злиднів своєму батькові, синові чи доньці Чому ж так стається? Всі ви мудрі люди | добре знаєте, що хтось вам шкодить. Хтось, кого наче як | немає А усвідомивши це, ви не плодитимете генеральних секретарів численних партій, о перешикуєте ряди бажаючих партійними | створите, скажімо, партію Білої Кози й Рябої Корови. Тільки щоб був порядок. Молоко, масло і сир
«Великий труд человека на зтой земле заключаєтся в стремлении упучшить то, что есть». Цитую Алехо Карпантьєра так, як прочитав колись, щоб нагадати, проблеми виникають не лишень ув укроїнців. Вони бувають ї по той бік океану. Ї в інших народів. Але їхні вожді завжди пам'ятають про те, що хода уперед, розвиток, можливі тільки за умови вдосконалення всього хорошого, що було раніш. Нам теж не дано бути винятком. Годі обпльовувати все Усунувши негідне, поро розвивати все те хороше, на що спромоглись і за років Радянської України. Народна освіта, культура це живі люди, котрим
Можливість навчати МОЛОДЬ гордості за причетність до славного, доброго народу. Негоже забирати в митців бажання пропагувати вічне синівство, щастя нести на своїх плечах талант, без чого, урешті, зникає народ Ні? Куди ж подівся зароблений вчителями Бі Чому помирають у злиднях письменники? Ому не відсвяткували річниць, як би ГОДИЛОСЯ, ні Гоголя, ні Яворницького, ні Тичини. Хто посмів зневажити палку любов до Укроїни Іллі Єфимовича Рєпіна, його незаперечних заслуг перед укроїнським народом? Як могло так статися, що імя художника зникло з назви вулиці? Хто не знає «Запорожців. » і зняло! Що ж тоді говорити про Бодянського? Хто сьогодні знає про нього? А подвиг його незаперечний! Значно вогоміший од трудів професорів з наших, котрі обставин практикують за океаном Осип Максимович Бодянський, наш земляк, сучасник Гоголя і Шевченко, ставши науковим секретарем «Им:- ператорского Общество истории и древностей россииских», що при Московському ніверситеті, за три роки |з 1846 по початок 1849) видрукував 23 книги «Чтений». чим заклав міцну Основу української історіографії і зберіг для нас такі першоджерела, як літопис Самовидця, «Летописчоє повествование о Малой России, сочиненног Иінженер-Генерал "Маюром, Александром Ивановичем Ригельманом», «История руссовь» твір Георгія Конис ЬКОГО, випускника та ректора Києво- Могипянської академії, як зазначено на титульній СТОРінці, архиєпископа Білоруського Цю історію нам привозять з-за Океону | текст якої чомусь перекладає Іван Драч. Серед інших, г «История.» ДН бБантиш-Каменського Заспуга Московського університету в тому, що укроїнець завжди міг знати свою історію, не с альсифіковану ні міністрами од царату, ні вольними перекладами. На цих книгах пипок віків | просвіщенному ЧОЛОВІіку знати про таке слід, Як і про інше ДВОГОЛОВими орел ізнов накидає оком у різні боки Росіяни сьогодні терплять муку гіршу нашої Та культура, породжена російським словом, не стала ні пршою, ні менш значущою Ми можемо ПІЛЬКИ втішатися з того, що ЗДОТНІ пити з її ЧіЛЮщИх джерел без перекладів, адже мови наші такі! ж близькі, як | душі Як | адачі Як і долі Підвівши наших дітей до своєї історії, ми не повинні закривати перед ними здобутків культур Всесвіту, | російської у тому числі поговірки переходять із уст в уста. «Садок Вишневий коло хати...» народний поет вправно пробивається в кожну оселю, у кожен дім. Але в кожному поколінні, коли в юнака висипається вує, приходить оте «Хто я такий? Саме я! Я. яку роль випало мені грати?» Одне слово, прихо-
дить вічне - познай себе самого, бо тобі скоро
,:'СВОЮ волю
ра ВіІДСТОЮВОТИ І своїх б якщо відчувОотимеш твердий грунт
шаючи.
культур під ногами. НІКОЛИ, ні на ЗИДНОТІ, ні за
ТІ Зп нію СЕР інь
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
з правіку люди селилися якомога ближче до води по берегах рмок та в місцях виходу джерел на поверхню землі Вода ий вогонь, Як основа життя, є священними стихіями всіх народів землі Для української релігійності характерним є збереження архаїчних структур, що особливо збереглися в народній обрядовості Тож І досі в багатьох місцях України наявні жертовні криниці як рудименти язичництва, де під час певних календарних свят проводиться ритуальне освячення води Цей ритуал супроводжується пожертвою грошей безпосередньо у криницю Місця біля таких криниць теж вважаються священними Вони оповиті легендами та переказами | загалом у народі до будь-якої криниці ставлення надзвичайно шанобливе Образ криниці виринає в багатьох народних піснях як символ знань, чистоти! мудрості, вірності ! надії. В ній ми бачимо безперервність родоводу, джерело духовност його Біля криниць освідчувалися в коханні, збиралися на гуляння, гадали на власну долю Звідси, напоївши коней, рушали в похід козаки -- боронити рідну землю від ворога.
В архптектурному оформленні, Як Іі В піснях, криниці на Україні мають багатогранність художнього трактування та мальовничість композиційних елементів самої споруди Воно обумовлене як репонально-родовими особливостями тої! чи іншо! плки народу, так І різноманітною геологічною будовою та рельєфом місцевості. Але найбільшого поширення в Україні набули криниці з журавлем. Схиляючи свої довп ши! над цямриною, вони впродовж віків милозвучно поскрипували до води, кликали до себе, чарували подорожніх і спраглих. Голос криничного журавля не раз був потаємним сигналом для збору.
Однак чому, власне, журавель"? Чи випадкові ці назви крук, цебро, шатро" | як вони поєднуються із самим словом «криниця»? Чи нема чогось спільного в цих словах та символічній підоснові образів?
Основою слова «криниця» є корінь «крн» Але в багатьох індоєвропейських народів цей корінь є ОСНОВОЮ СЛІВ з означенням журавель Зокрема, німецьке «краніх», вірменське «крунк» -- журавель Отже, слово «криниця» | слово «журавель» мають спільні етимологічні витоки Тобто є двома фонетичними відтінками єдиного міфологічного образу В цьому переконує | зворотним аналіз семантичної пари криниця -- журавель Так на грунті української мови маємо джерело, жерело, жерельце -- криниця Слова «джерело», «жерело» є фонетично спорідненими зі словом «журавель» Але в даному разі вони вже є різними семантичними відтінками єдиного фонетичного символу Відмінність між словами
«криниця, «джерело» та словами «краніх», «крунк», «журавель», очевид: но, лежить на рівні полярності стихій чоловіче та жіноче начало | слова «крини:
сГИинИ
ця», «джерело» мають відповідати СЛОвам «журавлиха», «журавка» Полярність побутового (колодязного) журавля полягає втому, що він набирає воду, акриниця - віддає В народній свідомості реально-побутові образи, явища та предмети завжди відпОВвІДають міфологічній схемі сприйняття світу, космічним силам середовища. Асоціативний перегук полярних пар присутній у багатьох веснянках
Де журавка ходила, там пшениця вродила Де журавель походив, го там кукіль уродив
А занародним повір'ям, якщо по поавах походить жінка, вони дадуть добрий ріст, добрі сходи, а количоловік -- навпаки Це вказує на те, що жіноче начало (енерпя води) викликає ріст, родючість А чоловіче (енерпя вогню) навпаки -- пал, посуху Ця думка дещо по-іншому відтінюється в ІНШІЙ веснянці
ішов Джурило з міста, за ним Дівчаток триста Куди Джурило шшов, гуди ячменик зійшов. А куди Ксеня ішла, туди пшеничка зійшла.
Тут ячмінь -- рослина, що потребує багато вологи, зневоднює грунт «Сій ячмінь у грязь, -- говорить народна приказка, -- будеш князь»
Поєднання вогню і води (чоловічого та жіночого начал) є основою зародження життя | тому копання криниці, в образному осмисленні, означає любовне плекання, творче устремління, наснажливу працю:
Копав, копав криниченьку неділеньку, ДВІ Любив, кохав дівчиноньку людям, не собі
А вже з то/ криниченьки орли воду п'ють.
ДА вже ж тую дівЧчИНОоОНЬКУ до шлюбу ведуть.
Гармонійне поєднання двох полярних начал спричинює взаємний енергетичний обмін. Жіноча половина в цьому взаємообміні приймає матеріалізовану енерпю вогню На рівні сонця І землі це буде рухома плазма, спричинена явищем, яке у фізиці називається сонячним вітром На рівні живих організмів це буде родове наання -- ріження Чоловіча половина в момент поєднання приймає на себе енерпю води, духовний потенціал На рівні сонця і землі це, очевидно, буде виділення земного тепла та вологи (випаровуван: ня) Нарівні живих організмів - особливий біоенергетичний потік, духовна наснага Саме тому вода символізує духовність Палаючи вогнем пристрасті та любові, парубок просить у Дівчини води
Несе Галя воду --
коромисло гнеться,
А занею Йванко,
як барвінок, в'ється
Галю молодая,
дагй води напитись
Подібне зустрічаємо ВІНШИХ Народних піснях
Добрий вечір, стара мати,
дай води напитись
Кажуть люди, дочку маєш --
дай хоч подивитись
Або
Дівчино моя,
ти напій коня
З рубленої, ой да
и криниченьки,
з повного відра
Кінь у народній образності та символіці -- доля, вияв наихарактерніших ознак людини, ії хисту Казкового героя завжди виручає з біди його кінь Тому-то и вели напувати коней до криниць. Особливо ж коли рушали в похід Біля криниці проводиться також ритуальне обливання водою молодих Після пошлюбної ночі (після комори) наречена має подати води своєму коханому. Втамувати його спрагу, надати духовної наснаги
Криничний журавель покликаний діставати воду з криниці, аби вгамувати спраглих Журавель, як символ, покликаний утамовувати духовну спрагу чоловіка Криничний журавель ходить по воду, а ЧОЛОВІК -- по духовність
Унадився журавель
до бабиних конопель
На веаллі цю пісню співають Після обрядодійства, пов'язаного з коморою Зауважмо, що и символ конопель тут зовсім не випадковий На свято Андрія, гадаючина долю, дівчата обсіваються саме коноплями
Андрію, Андрію,
на тебе коноплі сію.
Спідницею волочу,
бо дуже заміж хочу
Символ журавля присутній також І в обряді народин
Першої неділі
прилтає журавель до породіллі
-- Си (ди, журавлику, (ди до ДІТОК,
ще не загоївся мій животок
| лише на шосту неділю породілля при имає журавля, як співається В ПІСНІ
Існування в народній свідомості ЄДИНОЇ моделі, єдиного принципу світобудови дозволяє вибудовувати різноманітні асоціативні ряди образів та символів, як-от криниця, зоря, Дівчина, журавель, місяць, парубок Взаємоперегук таких символів наскрізно переймає народні Пісні, легенди та казки
Ои видно гора,
ой видно друга
4 між тими горами крутими сходила зоря
Ои то ж не зоря
дівчина моя
Один місяць сходить, а другий заходить Козак до дівчиноньки, ох,
щовечора ходить
Був собі журавель
га журавочка Накопили вони анця повн! ясельця
Одним із конструктивних елементів криничного журавля є крук Так у народ) називають ту жердину, До яко! прикріпляється цебер чи відро Слово «крук» в українській мові ВЖИВАаЄТЬСЯ Також на означення птаха - ворона
/ круки-ворони стадами літали, ! бурею битва гриміила
д за існуючими народними повір'ями таказками ворон-крук є володарем живої! г неживої води Немає сумніву, що жива вода ВІіДрізняється від неживої полярністю енергетичного заряду На рівні природного середовища землі вода двічі на рік змінює свою полярність на супротивну Перший раз у період зимового сонцево: роту, другий раз у період ЛіТнього На Водохреща | на Купала. Полярність, яку має вода в період від Водохреща до Купала, позитивно впливає на зародження рослинностіи В навколишній природі 4 народній прикметі зазначається, що після свята Петра г Павла дерева припиняють ріст. А опісля Іллі вода навіть шкідлива для
купання Ілля у воду помочився ! тОму-від Іллі до Водохреща вода вважається малосприятливою для життєдіяльності. Тобто
умовно можна означити, що перша вод Ж
є живою, адруга-- неживою рівнозначно ранкова роса корисна, а вечірня
шкідлива. Особливо ж корисна весняна, так звана Юрієва «Юрієва роса краще вівса» Зауважмо, що и Перунова сила, на тверде переконання пращурів, у період доКупалає позитивною (запліднюючою /, а в період після Купала негативною, смертоносною. Все це ! пояснює т) обставину, що за народною традицією нові криниці копають лише в першій половині року А освячують у переддень свята Івана Купала Купальська вода здатна розпалювати любовну пристрасть, сповнювати животворною силою. Полярна зміна енергетичного заряду води за своєю потенційною величиною не є актом одномоментним. Величина полярного заряду зростає поступово !| в період літнього сонцевороту позитивний заряд посягає
чини в цей період набуває : Перунов сила Цим засвідчується ! чудодійна властивість у Купальську ніч Перунового цвіту - папороті Напившись води з ново! криниці, освячено! у переддень святатвана Купала, дівчата ! хлопці безтямно закохувалися одне в одного | вогонь той не згасав аж до наступних купальських свят
Місце виходу криничного джерела на поверхню в українській мові має назву ключ «Вода б'є ключем», «вода вже кипить у ключ» У роайиській мов! Слово «ключ» часом повністю замінює українське слово «джерело» роамйським еродник" «Купайте, кормите отборньм зерном. водой ключевою помте» В українській мові слова «ключ», «уключина» мають також означення - крючок,крюк (Дізлек! крук) Журавлиний ключ, журавлине єкру? за народним повір ям, відМикає і замикає небесне шатро. Аналогічно крук (ключ! криничного журавля, черпаючи або, на: кше, цебраючи (цебрати - цебро) цебром воду, ВідМИКАЄ І замикає шатро кринич Криничне шатро є своєрічним віДдПпуУННЯМ небесного шатра, де запягають первісні! води А з первісних космічних ВОД, 39 народним уявленням, на землю приходить живий Вогонь
Журавлиним ключ навесні та восени відмикає і замикає шатро небесних вод, ключ (крук) криничного журавля шатро земних вод у криниці, а символічним ключем відмикає парубок (журавель)
| а жо сю найбільшої величини Наийбільшо! "м і "и -
дівоче серце
ПЕ на т р ран НН и
-о - з ЕЕ ЕЕ й-- - п чн - ен Рквжанивсньня п РР чн --: - ці Щ т-
Ко ПР
знітчаний перен наиееннню - - ання
Рі ан
й
Ои брязмули «лоч серед моб мдучи, дачими га питоючи | - Ом двчимо гожа, тм повная боОЖа, ой де ти бувала
двмом садочку стежечка 8узнька мціхто гам не ходить, лиш я МОЛОДеЄЛЬКа
8 правій ручці ключик від мого серденька
д моє серденько
греба вже замкнути | Що сказав миленький,
греба вже забути.
Ой за гаєм, зг дубровим завіз милий чорм/ брови Ззвіз милий чорні брови ще й ключики від комори
Ключики носе, до ключиків говоре -- Ой ви, ключі, не бряжчіте,
моїх брапв не будіте
Слова «вода» ! «відати» -- «знати» належать також до одного фонетичного ключа. | це не випадково, сучасна наука переконливо твердить, що саме вода є ноаєм космічної інформації, знань. Отож криниця усвідомлювалась як пункт інфор- "зм. матавного обміну двох світів: земного |
небесного Очевидно, це і спричинило | | Звичаєве правило, що застерігає від под. фальшивої інформації поблизу риниці коло криниці не можна брехати Водночас, якщо молодиці зустрічаються біля криниці, то вони, за звичаєм, мають вести сороміцькі розмови Але тут же нагадуємо, що біля криниці не можна брехати: Ймовірно, що одним із покликань такого правила є закладання інформаці на продовження роду Біля криниці, як відомо, з'явилася й горошина, з якої потім народився Котигорошко,
Слово «криниця» вимовляється ще й по-іншому: керниця, кирниця
Глибока кирниця, глибока копана ам стоїть дівчина, як намальована
8 українській дохристиянській міфології -АеЧ ЧУВало божество Карна (Карниця). Зао і одною уявою Карна була присутня ах поховальних обрядах. Вона наділяє ЗВіЛЬНену душу новими ознаками, фор-
19)
кше, закладає нову інформаційну програму Джерелом КОСМІЧ ниця) та криниця (ки ОДНОГО символічного Гнізда
Ритуали поховання та жертвоприно-
давнини проводились в МІСЦЯХ. На так званих Лисих
шення за особливих
горах. У таких місцях будувалася капличка (кумирня) та копалася жертовна крини-
ця З існуючими легендами Україна -- батьківська земля космічного журавля, | -НОго сина світла. З історії віДдОМО, ЩО існувало й племя під назвою украни чи укрини Назва ця також базується на корені «крн» |, очевидно, споріднена СИМВОЛІЧНО Із -- «криниця». Якщо слово «криниця» записати в Діалектній вимові: крийниця (крайниця, крейниця), то в такому разі фонетична близькість СЛІВ "криниця» | «Україна» стає очевидною Криниця -- журавка. д «де журавка ходила, там пшениця вродила».
У міфології поняття краю і центру, як полярностей, часто взаємозворотні. На ОСНОВІ чого, Україна -- це своєрідний центр (край, полюс) схрещення геофізичних сил. Справді, саме тут проходить межа між сходом | заходом, між ПІВНІЧЧЮ та півднем північної півкулі землі.
Успадкуваши від предків мову, як
-Труктури. Кажучи іна:
ної інформації, як ми зазначали вище, є вода. Отож Карна (Кар-
рниця) належать до
МАЛЮЮТЬ ДІТИ СВІТ ОЧИМА,
ПОВНИМИ ЗАХОПЛЕННЯ
Дайте дитині Світла! Хай вилі кує вашу хвору душу, аби розквітла. Ми, світ дорослих, безнадійно хворі тим, що о погоні за невловимою синьою птахою удачі доволі часто губимо найголовніше: дивуватися чарам довкілля. І топимо квіти душі у сірятині буднів.
Та мить прекрасна, ні-ні -- та й спалахне десь у глибинах свідомості, і зустрінеться ця душа зі своїм юним відображенням, і вже дивимось на світочима дитини. Даймо дитині, що інколи прокидається всередині нас, більше Світла, і розвіє воно сутінки душі, наповнить радістю буття наші серця.
Не лише у своїй душі, але й у душах вихованців своїх підтримує багаття творчого горіння художній керівник першого в Україні приватного навчального закладу початкової, середньої та вищої художньої освіти - художнього ліцею «Кит» Микола Семененко І хоч навчаються у цьому закладі здебільшого діти, й дорослі не обминають цю оселю, де твориться Краса.
А що воістину там твориться саме краса, змогли переконатися присутні на відкритті виставки творів мистецтва у приміщенні Товариства «Просвіта» 23 жовтня. Це друга, після виставки КНИЖКОВОЇ гравюри Василя Лопати подібна акція. Й від тодішніх декларацій - надавати виставкові зали найперш молодим, які ще на шляху
даність, ми користуємося нею в повсяк- Денні і рідко задумуємося над значенням та образно-символічними витоками того!
творчого пошуку, - «Просвіта» відразу ж перейшла до діла.
ЧИНШшОгГО слова. Та й сучасне мовознавство, займаючись здебільшого порівняльною характеристикою варіантів слів із однобічною семантикою, не спроможне розкрити Істинної суті його. А мова, як бачимо, є своєрідним алгоритмом буття. | тому кожне слово як елемент алгоритмічної структури зберігає в собі незглибинні інформативні зв'язки на всьому шляху еволюційного розвитку людства Це дає можливість прозріння в царині багатьох питань СВІТОГЛЯДУ, ІСТОРії, культури наших пращурів. І тут слово, як символ, є також криницею, джерелом знань. Тож недарма кажемо, що, зберігши мову, ми врятуємо себе як народ Мудрість
Доволі важко описати приємні враження від творів, що різняться як технікою виконання, жанром, так і зором світосприйняття. Але є те, що єднає всі, без винятку, картини, - свіжість погляду, намагання не пояснити світ, а саме зупинити мить - незбагненну, чудову, фантастичну. Останнє - знову з погляду раціанального, оскільки фантастика завжди реальніша за дійсність. І те, що діти малюють космос як реальність, цілком логічно, бо тим же інопланетянам ми, може, теж світимось, як зірочка космічна.
Назву кілька імен, представлених у залах, наводжу їх без жодної градації поціновувача і вірю: багатьом із дітей світить і подальша творча доля - як ілюстраторів книг, художників, дизайнерів. Бо творять не згірш професіоналів. Своє оригінальне потрактування «Божественної комедії» Данте
Творця в тому, що всю інформацію закладено в животворні стихії води і мови.
Криниця слова -- незглибинна | вічна, як
саме буття. І наша батьківщина -- Україна -- Також криниця.
Микола ТКАЧ
Аліг'єрі віднайшла пистнадцятирічна Ольга Радзіховська: імпровізації на тему українського національного костюму Андрія Данільченка вражають своєю довершеністіо; своєрідно трактує безсмертну «Енеїду» Наталя Коваленко; неповторністю барв і ліній вирізняються картини Андрія Швірста, Наталі СОколовської, Олександра Ступака, Ілони Брачун, Наталі Міцук..
Дитячі групи художньої творчості Миколи Семененка виникти 1975 року. За 20 років існування закладу, який переріс У художній ліцей, у ньому заручилися з прекрасним близько чотирьох тисяч учнів Сьогодні тут навчається 150 дітей, і просвітянська презентація стала ніби підсумком творчих шукані, | знахідок двох десятиліть.
Творчий актив веде постійну виставкову діяльність, починаючи від 1984 року. Твори ліцеїстів прикрашали зали Планетарію, Українського дому, Будинків -- літераторів, композиторів, актора, художника, вчених, Академії наук, інших поважних інституцій .
«Ми горді, що дожили до часів, коли можемо діяти за іншими, ніж раніше, нормами - нормами вільної України, -- ділиться своєю радістю пан Семененко - Ми, український ліцей, ми готуємо українських художників. Хоча й проблеми залишаються. Приватний заклад такого спрямування не повинен бути лише приватною справою, треба, аби й держава допомагала нам, незважаючи на альтернативність навчання. Досвід 20 років засвідчує, що ми могли б робити для Києва набагато більше».
Не зайве було б, гадаю, міській владі заопікуватися саме цим закладом, допомогти йому хоча б відповідним приміщенням. Адже чимало випускників ліцею відплатять стори-
цею столиці України, визначаючи своєю творчістю культурне її обличчя.
Наразі ж нагадаймо тим, хто зацікавиться умовами навчання: набір учнів ведеться упродовж усього навчального року (Нивки, вул. Щербакова, 47-в, тел. 113-36- 66). Умови навчання дають можливість як дітям, так і дорослим при відвідуванні 2--5 разів на тиждень - без відриву від загальноосвітніх шкіл, середніх і вищих спеціальних навчальних закладів - одержа-
ти початкову, середню і вищу професійну художню освіту.
Й аби не агітувати зайвим, послухаймо людей авторитетних і самих вихованців. Художник Микола Стратілат високо Оцінив діяльність закладу: «Вернісаж - це прекрасна традиція, справа, що дасть добрі сходи. Н особисто знайомий з Миколою Семененком, з його методою викладання. Унікальний рівень, Учні ні в чому не поступаються професіональним художникам. Роботи самобутні, їх можна показувати
навіть за кордоном. »
«Чудовий ліцей! І нам у ньому добре і цікаво», -- засвітилися радістю очі учня
лщею Дмитра Дорогостайського..
Були на відкритті виставки і вітання, і захоплені відгуки, і подарунки учням від «Просвіти»-- книги на згадку вручив їм, висловивши напутні побажання, відповідальний секретар Товариства Микола Нестерчук
І наостанок хочеться-таки ще раз надати слово самому учителеві, Миколі Семененку, який подарував прекрасних 20
весен музі, що веде його вихованців дорогами високими у світ прекрасного:
гхненна, звучить у
«Ці твори народжуються так, як про-
ростає рослина чи на роджується жива істота за органічними нормами і законами природи в більшій мпрі підсвідомо чи безсвідомо. Діти ніколи не роблять ескізів, начерків, у їх діях ніколи не спостерігав напруження, прикла-
дання великих зусиль. Ці роботи не знали доробок 1 поправок. Вони мають всі ознаки,
що характеризують поняття - досконалість. бо до них нічого додати 1 з них нічого
Я не можу назватись їхнім учителем, -
не вчу іх тому, що вмію сам Не можу повною мірою назватись їхнім викладачем - не викладаю їм відомий у цьому напрямку ліодський досвід. Пе можу назватись педагогом, наші
особисті контакти досить мізерні для більшменш суттєвого впливу.
Ці, ще маленькі ЛІОДдДИ, 13 ЗОВСІМ Малим
життєвим досвідом, мають у собі вже готовий неймовірний багаж і здатні його викласти на папір за особливо сприятливих умов.
На створення таких умов передусім і
спрямовані всі мої зусилля»
Тож хай оця сгруна, висока Іі НО м душах вчителя та його
учнів ще не одне десятиліття і хай малююті, ДІТИ світ Очима, повипими Захоплення.
Володимир ГЕРМАН
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
ни я нн
аиильникьню б
ОТТО 0 й
ранні кін
г | | | Я -- саронська троянда, я долинна лілея! || Як лалея лиж теремом, | | так тподруга моя полиж дівами! | Псня над піснями, 2 : 1,2 | Її слава прийшла з далекого минуло- |го. Зображення трояпди знайдені на | колонадах стародавнього Вавилона, на еРеенах Кносського палацу. Розматття форм 1 барв цієї королеви квіток захоп- | лювало учня великого Арістотеля, | "батька ботаніки» Теофраста Ось що | він зауважив 2300 років тому «Троянди вельми розрізняються між собою калькістю пелюсток, шорсткаіст або | рівністпю кори, красою забарвлення та силою пахощів. Більцшисть троянд має по п'ять пелюсток, але бувають 12- и | 20-пелюсткові... Є, кажуть, троянди, | що так ї звуться «стопелюстковими». Перший в історії ботанік відрізняв ему троянду від дикої, або шипшини, вельми переконливо: «У дикит | троянд 1 гілки, 1 листя шорсткіші; | квтти менші й не такі яскраві». До уко визначення й сьогодні мало що можна додати. | «Якщотипроминув троянду -- більше у не шукай». Це старовинне прислів'я порівнює ніжність дівочої краси, необоротність юності зі швидко в'янучою | квіткою. У Римській державі трояндо- |вими вінками спочатку годилося уміла лам чоло тільки ТІЄЇ ЛЮДИНИ, яка звершила подвиг. Відома історія | полководця, покараного за те, що дозво- |лив своїм легіонерам увінчатися | трояндами після незначної сутички з ворогом. А під час другої Пунічної війни якийсь торговець вийшов на ганок у | віночку з троянд -- іпотрапив до тюрми. | Разом із цим, трояндові пелюстки вживалися для виготовлення вина та
ес нота о РЕА Р ни нн 0 ОБИУНЕВЯ РІ ДтЯ
ї |
Золоті яблука на срібнім тарелі -- це слово, проказане часу свого.
| Книга приповістей Соломонових, 25 : 1Ї |
|
|
Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками... Пісня над піснями, 2 : З
У світовій релігійній 1 мистецькій традиції живе уявлення про біблійне яблуко, | покуштоване першою жінкою, внаслідок | чого вона стала дружиною Адама. Цей сюжет протягом століть надихав художників, поетів, байкарів. У | гумористичній поезії українських | вагантів, мандрівних київських студентів, або спудеї в 17--18 століть є | навіть різдвяний вірш про Єву, яка ко- | лись вирвала кисличку, що й призвело | до вигнання людей з Раю.. Та всупереч загальному переконанню, що саме яб- | луко допомогло спокусити Єву на | прабатьківський гріх, поміж знавцями | Біблії та вченими ботаніками тривають суперечки -- чи справді яблуко було. яблуком. Давньосєврейське слово тапуах деякі вчені радять перекладати як | гапельсин», «лимон» і навіть «абрикос», | тільки не як «яблуко». Причина такої
недовіри у тому, що це слово дуже рідко
згадується в різних біблійних текстах
уПпульки М зм 7 АЗ3ЕЧ19 і
- РУБЕРННО й ще
А т РЕ
НЄ ПРОМИНИ СВОЮ ПРОЯНРУ
різних наїдків. Насамперед -- за браком солодких овочів : фруктів, що значно пашше потрапили до нас з Пдії, Китаю та Америки Тому з'явилися великі трояндові плантації, професійні продавці й спеціальні ринки Тут, як 1 в іншому, римляни часто втрачали почуття міри Трояндовими пелюстками набивали вони подушки, всипали поверхніо води під час купання Отже, в стародавніх римляш троянда була у великій шані
А от чи саме троянду мав на увазі цар Соломон у Пісні над піснями, певності нема й досі. Вчені вважають, що раніше 7 століття до Р Х. культурна, багатопелюсткова троянда не могла потрапити до Палестини; отже, давні євреї за часів Соломона могли бачити лише просту шипшину. Тим більше, що вжите в Біблії слово шошан нібито означає червону лілею, Мабуть, таки не випадково троянда дуже рідко згадується в Біблії, у Новому Заповіті -- жодного разу!
Чому ж свідки Христових діянь взагалі не згадують про троянди, хоча на початку нової ери вони були добре відомі по всіх трьох континентах Старого Світу"? Напевно, надмірності римлян у ставленні до троянд викликали протест І відразу перших християн. Вони вбачали у цій квітці символ згуби ий розпусти, письменник Квінт Септимій Тертулан виступав з осудом використання троян-
дових вінків. І лише у ранньому середньовіччі троянда привернула до себе прихильність християн
Розповідали, як попіл спалених у язичницьких вогнищах страдників за віру перетворювався на червоні троянди
В Україні справжні культурн троянди почали вирощувати тільки в 15 або 15 століттях. Тоді, мабуть, з'явилася 1 славнозвісна «стопелюсткова», яку привезли до Європи 3і СХІДНИХ ВОЛОДІНЬ
що, за грецькими міфами, було присуджене троянцем Парісом богині Афродіті. Воно спричинило війну, бо Афродіта допомогла за це Парісові викрасти Прекрасну Єлену, дружину спартанського царя, -- що й викликало похід греків на Трою. А це сталося років за 300 до царя Соломона. Та, виявляється, і славнозвісне «яблуко чвар» не є доказом того, що яблуневі сади, подібні до сучасних, сивої давнини зростали на Святій Землі.
Знавці плодів, учені-помологи (від латинського слова помум -- «пПЛлід») вважають, що у 13 столітті до Р.Х. коли міг відбутися міфічний «суд Паріса», великоплідних яблунь ще не було. Навіть найбільше з них ледве заважило б 100 грамів. Навряд чи воно могло бути призом у першому в історії конкурсі краси. Та й напис «найпрекраснішій», зроблений організаторкою цього конкурсу, Іридою, на такому яблуці не міг вміститися. А от звичайна айва, яка вирощується на Кавказ! принаймні 4 тисячі років, ще за глибокої давнини потрапила до Греції вже як культурна рослина. До того ж айва вважалася символом любові й родючості. Отже, можна припустити, що «яблуко», яке Паріс вручив Афродіті, насправді було запашним, рум'яним плодом яйви!
Та є докази й на користь яблуні Плипи Старший у своїи «Природничій історії»
шикининь 0(аииииюь (жииннив снккннию 0(аюннннє 0аююєннь 04(єютюю 04лкюние 04чинине 0биютеннея 06 сяжяяяю 0бяияююяня 0миичнямим ями 0 РУ
| Лише у книзі пророка Йоїла воно стоїть | поруч із назвами сімох найважливіших | культурних рослин, та й то наприкінці, після пальми (1 . 10--12). До того жіснує думка, ніби за часів царя Соломона (10 | століття до Ріадва Христового) гарні и смачні яблука, гідні поетичних | порівнянь, ще не існували Може, ре- | дактори й перекладачі Біблії просто на власний розсуд прикрасили ними твори великого царя" | Але справа ускладнюється тим, що ! лимон, 1 абрикос, 1 тим більше солодкий | епельсин з'явилися значно піаніше від яблука, яке відоме в Європі з часів | кам'яної доби, тобто до біблійного Шото-
писав про багаточисленні сорти червоних і білих яблунь, що походили з Сирії А це зовсім поруч 1з Палестиною. Якщо за Плінія, себто у 1 столітті нової ери, на Близькому Сході мзналися на сортах яблунь -- можна вважати, що не гизнише цього часу й у Святій Землі домашня яблуня стала відомим деревом Одначе гарячий клімат, напевно, не сприяв рочповсюдженню цієї культури
Отже, доходимо думки, що з Адамозих часів яблука хоч 1 були, але дрібненькі, 7- мабуть, влучно називали іх «кисличками» У своїх віршах вихо» ванці Києво- Могилянської академії! Власне, народну назву мають В
таку
Слово ПРОСВІТИ
ГМмайити. Ї тільки на початку 19-го європейські сади махровими
збагатилися грояндами креми -- виведена
датуатськими
різноманітних кольорів,
0 У Ли
жовтими. 3 них 1 широковдома чина" гроляида з дуже споєрідним запахом, який справді нагадує аромат шдійського чаю
Отже, до Європи троянда прийшли з Індії та Персії, де вона була героїнею міфопоетичної творчості Легенди розаповідаїоть, що Брахма в суперечці ч Вішну про те, яка квітка найпрекрасніша спочатку віддав перевагу лотосу Та, побачивши троянду, визнав свою помилку
Старосвітські символічні значення троянди відповідали приблизно таким властивостям краса, досконалість, витонченість; радість, ароматт, тиш - нота, гордість, мудрість. Середньовічне лицарство додало до цього милосерая, страдництво, звитяжність. Ця символіка перейшла у спадок до мистецтва раннього Відродження У «фіналі «Божественної комедії» Данте бачить величезну полум'яну троянду, яка уособлює духовне обранство, високу етичну досконалість, творче поривання. Такими залишилися троянди в уяві поетів-романтиків Нового часу, аж до початку ХХ століття -- скажімо, У. Блейка, О Блока, нашого співвітчизника Олександра Олеся Довго іх сонце без жалю пекло, Довго 1 нагло за хмари зайшло Вихор сгопився, 1 грим загримив, Дуб передчуттям грози зашумів, Вдарила блискавка в груди кудись Свіжі дощі полились, полились
Шетчуть троянди: «О, лийтесь рясні ДО 0172
Дайте нам дихати грудьми вільниш,
Наші гарячі уста остпудітть,
Нис напоїть, напоїтть, нкатотть. Звана в народі ружею, чудова квітка
тішить наш зір, залишаючись символом
кохання, зрілої краси, мирного щасливо:
го життя. Мова її вишуканих форм,
або черпоними
дамте,
че - -
кольорів, аапахів орео руміла їни ВесіЛлл
іІни вуличному КІ ії нику з і рий шабупвай |
гей про скромну шипшину! Побачивши на сонячному узліссі її Ввеитани білими кущі, розкішно!
кпіТтО"ІКОМИ їїго
що це бабуся
гролнди"! А восєни ібн роті гемно-чер | воне ягіДДН и би режіті йиого да І авого | року
МОСІ
3 іпаривши жменьку ягд у тер
пийтє ДО ІВ клянки тричи на дені,
до самого Неликодня Оадоровча дія відвару і дуже широма й «чудовий стимулятор відновлювальних, обмінних та ендок- Підвищує
шипшини
римних процесів працездатність, мобілізує захисні сили | організму. Найкориснішими вважають" ся плоди коричної шипшини, що МІСТЯТЬ |0) ВІДСОТКІВ фрруктового цукру, до 6 -- аскорбінової кислоти, а також рутин, каротині бага- | го натуральних речовин, яких Бракує найкра щиИм поліВвІТамІНнНнНИМмМ препаретам | Ростуть дик троянди по всій Україні | про що свідчать назви шипшин Оузька, дніпровська, домецька,
гравневої, або
волинська, кальо3 і С ьки 1 українська, відкрита й київським ботаніком Володимиром |
мукачаівська, нарешті,
описана
Хржановським До речі, це єдина гроянда, яка зовсім не
миє КО"
тпочок!
в'я. й
Ре че " -
Україні обидва види дикої яблутїі -- лісова 1 рання, що ростуть на галявинах 1 узліссях, по схилах долин і степових байраках. У травні вкриваються вони мереживом ніжно-білого квіту ! серед інших лтсових дерев справді виглядають урочисто, що й відзначив автор «Пісні над піснями». Восени ж обидві наши дички приносять дрібні й кислі плоди Та не лише своїм квітуванням 1 кислицями славна дика яблуня: від неї пішли най - кращі європейські сорти Як це сталося"
Яблуня -- сестра троянди, хоч 1 далека. Обидві вони належать до великої родини розоцвітих, у квітці ди кої троянди, шипшини, як 1 в яблуневий, п'ять білих, рожевих або червоних пелюєток Та найбільша схожість -- у розмаїтті видів і форм. Різних шипшиніснує понад 100. Скільки ж диких яблунь? Учені налічують їх теж чимало, аж 36 видів Та лише одну культурну -- яблуню домашино. Це дерево з могутнім гіллям 1
| пу. Варто притадати й теє прегарне яблуко,
розлогою кроною, широким истям | 7
Плоди, на відмілу від диких кислиць, пелик:и м Формою им | смаком. Одна, але яка! Вона увібрала | неповторні яблунь ЛІСОВОЇ, | ранньої, східної, сибірської, киргизькот та ще декількох | нод) можна навіть встановити, котра з них поклала Ппочаг ток тому або іншому сорту домаштньо! лолуні, цієї чудової рослини, створеної за Божим помислом сучасними селекціонерами Й невгдомими стародавніми садівниками
Навіть побіжний опис усіх сорті яблук, що вирощуються в У країні, Займає об'ємний каталог. Власне, такими каталог створив 1901 року українським учений-садівник Лев П латонович Симиренко Ніни же написав ! ВСєх ВвіТНЬО відомий ПпИр ІТомологія» (виданий 1962 року), у якому, серед інших плодових культур, здійснив Оолискучим опи кількох сотень сортів домашньої! ляблуні Як 1 троянда пшениця домашти я яблуня -- яскрава предстев ниця культурних рослин, чим родовід ховається у віків. | хоча таємниця її походження
розгадана, лк бимо всю яблуневу рідню життя О0єз
р Іномаємноіні 1 сі
ч
ЯКОСТІ
|
з
чу
ро
а0о глибині
до кінця Ми
бо не можемо уявити свого смачного, запашного яблука
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
б - р
(пово ПРОСВІТИ
Я буду Ізратлеві, як роса, розцетїте
аїн, неначе лілея, т пустить корінтя
Ппаам | Клишга пророка Ості, 14 (6
СОС, МО
Лише ця копітка г) біОлійних гекстих (пполальши традицити християнським симаполіці пІДНОСИТЬСЙ ДО рівня троям ди і часто згадується поряд із нею Але,
па відміну ВІД пишної, яскривої тролнпілея стала знаком циотливої краси,
п кі
ди ДУХОВНОЇ ЧИСТОТИ І поскресіння Пі часто
салять біля церков, на старовинних -п/ щконах білу ліЛлею їнНОДІ тримає в руці
| Богородиця А на мернитвських іконах 18 століття правору"! від Божої Мати 0)
один архангел СТОЇТЬ 134 іо м, другий -- ЛІВОрУЧ із гіІЛКЮ КВІТІВ УЛОГО тлеї
| Колись «Мадонна Лілея» була навіть офіційно визнана квіткою, ЯКУ рековикористовувати під час
мендовано релігійних вистав у Римі Старозаповітний пророк Осія звертається до лілеї як символу відродження Живучи в часи, коли його народ потерпав у тенетах брехні, марновірства й розпусти, а держава стояла на межі спустошення, Осія
| | | | | | | Я
(оо т т т т т
СОЧЕВИЦЯ -- ФЯРЯСНОВЯ ПЕРЯВА
ЇГ сказав Ісав до Якова: «Нагодуй мене "отим червоним, червоним отим, бо зму- | чений яко... І Якав дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той 318,1 6итив, 1 встав та й пішов. Ї знехтпував Ісав перворідство своє.
гига Буття, 25
30, 34
--ГГ-пОНньОмо, --їаМма, син Аге, гараря- До РЯРУЯ ас Сб пистимляни до Лети, Ера у (т ямка толя, повна сочевиці, и чарод повтикає перед филистимлянами. І став він посередині тієї ділянки та
и врятував її, а филистимлян побив Друга книга Самуллова, 23 : 11--12
З усіх бобових культур саме ій віддавали перевагу сільські господарі давнього Ізраїлю, бо ще не вживали квасолі, бобів, гороху. Єврейське слово "адахім, подібне до арабського адас, чотири рази зустрічається в біблійних текстах 1 означає сочевицю. Звучання української назви сочевиця підтверд- | жує давність цієї культури на наппй | землі в прадідівсью часи з неї готували сочиво, ситне червонувате вариво За такий наїтдок, напевно, і продав Ісав своє | пгерворідство Якову. Ця подія, що мала сериозні історичні наслтдки, відображена | в багатьох мистецьких творах | Коли в старого Ісака підросли діти. виявилося, що ці близнюки між собою | вельми несхожі Дужий і простодушний |Їсав цікавився лише мисливством: мабут, не випадково він назвав сочевичне вариво «червоним отим», бо навіть не | знав як слід, що саме було в посудині | ків же народився лише на мить пізтше від Ісава 1 був мирянином, розумівся на | господа рстві и сидів удома. За це любила | мого мати, Ревека, вбачаючи в Якові кращого спадкоємця Але ж правом перворідства володів нерозумний Ісав | Як бути"?
Змова Ревеки з Яковом призвела | пізніше до драматичної події сліпий бать- | ко помилково поблагословив його замість Їсава. Але ще до цього Ісав під присягою | віддав Ооратові своє перворідство, щоб той | нагодував його сочевицею після виснажливого полювання. Цю сцену зматовав Пбапницський художник початку 17 ст
інн сну
| | |
ПИТНА ЦИОТИ Й ВІДРОДЖЕННЯ
оо дай
йо ши ді поні
только м ФІГ 7 ЗЕЧІЯ
і
обіцяє спіпвітчизникам хоч ) далеке, али
втишне майбутнє, якщо вони авернмутьсяи
до Бога акляттям Прощення гришникам папучування тих, що шаблукали, це м шродок хриєтинмих ької моралі аа г стосить до народження Христа! Постичною мо виразах пророк
ЗОїО0, у ПпідНесенних
порівним омріямим ро КНІТСПОЄ І ИГ'ІМ НІМ ; росяною квіткою лілеї, а МІЦЬ 1! -- З корінням ліванського кедри
Іоторія лілеї пам'ятає тріумфи 1 забутгя. Булавона пихою можновладців! втіхою простого ліоду. П стилізовані зображення прикрашали капітелі давньосгипетських | асірійських споруд, були частиною князівських та королівських гербів (пригадайте хоча б славнозвісну Бурбонську), а останнім часом використовується як декоративний елемент одягу та інтер'єру У народних співанках, як ів Соломонових писнях, стотть вона поруч із ружею-трояндою
Я такого хлопця маю, як ружа-леліяя,
Любити милого -- то велика пасія!
У середньовічному шмецькому фольклорі лілея допомагає спокутувати гріхи, прощати їх трагічно загиблим, вона виростає на могилах праведників
Фландрії, ді
сердя І
З'являються сніжио-білі лілеї и там, Ді горкиу лик 1 ПЕТРІВ ніжки пре | ГІ ЦНОТЛИВОЇ ДІВЧИНИ А ще кожи Лл І нібито має свого єліькра маленьку ка кову ісТтОТтУу, Яка народжується, яки и помирає разом 13 КНІїІКОМ)
Францу зьька нигзпа ЛІЛСЇ ПОХОДИ І сназви річки Лі, притоки Шельди у
засиовник Франмиського королівства Х ЛОДВІЇ ПІД Час битви зале-
манами побачив ангела з
ШРІ РИЮп, й" королі, повірив у христиннєвюгкого бога ; переміг. Після цього вся його родина челядь і військо прийняли святе хрищення : повернулися додому, ліІіЛлеями, що аростали понад річного Лі Відтоді лілея стає емблемою французьких королів; спочатку три тлеї були зображені на прапорах під час хрестових походів, згодом --о на королівській печатці, а в 15 ст. за Карла МІЇ -- вже на
У ВІНЧІАНІ
державному гербі Вони символізували
три доброчесності -- ставчуттія, мило-правосуддя; лілеями прикрашалися стіни і навіть СТІЛЬЦІ Судових зал. Прихильність монархів до цієї квітки вплинула й на загальне ставлення до лілеї, внаслідок чого вона стає окрасою садів усієї Франції
Біла садова лілея, яка посідає почесне місце у європейській історії й культурі,
Хендрік Тербрюгген, котрого вважають попередником Рембрандта
Ось ця картина. Праворуч стоїть змучений, нетерплячий Ісав; лукавий Яків пропонує йому їжу, мати, з тарілкою в руці, готова підтримати свого улюбленця; старий батько -- в дальньому темному куточку, він виглядає байдужим. Свічка (а не олійний світильник, як було в ті прадавні часи) різко освітлює обличчя Якова, підкреслюючи його напруженовичікувальний вираз, Ооліде 1 зачаєне лице матері, вилицювате й шелепувате -- Ісава Отже, Яків спочатку використав слабкість брата, потім -- немічність батька 1 став першим правонаступником Ісака й родоначальником цілого народу. Звичайно, такі вчинки не узгоджуються з християнськими чеснотами, але слід пам'ятати, що в старозаповітні часи була дещо інша мораль, яку не успадкували релігі нової ери
Вищість духовного начала над фізичними потребами тла завжди обстоювалася : глдкреслювалася християнськими пастирями Тому в суперництві Якова з Ісавом найбільшого осуду заслутовувала легкодухість старшого брата. Історія втраченого перворідства ЇІсава набула символічного змісту як приклад відМмОВИ від сСВЯЩщенних прав, а сочевичне вариво -- як нікчемна платня за це відступництво. У своєму Посланні до євреїв св. апостол Павло застеріг: «Щоб не був гто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму» (12 16). Отже, в перворідстві поважали насамперед не матеріальні переваги, але право на духовну спадщину для нас тупних поколінь! Адже Син Божий названий перворідним поміж багатьма братами (послання св апостола Павла до Римлян. 8 . 29)
Апост Ол Павло, не засуджуючи Якова звертає увагу на відступництво Ісава (хоч той і постраждав), порівнюючи його вчинок з гріхами блудників і безбожників Ось як оцінювалася вбіблійні часи віІДМОВа особливо добровільна, ВІД ВвИКОНанННнЯя ОСОбистого родинного чи іс торичного обов'язку! Тяжка доля судилася всьому родові Ісава: нащадки його, едомляни, стали понад всяку міру войовничим і
став пити воду І
а ризиком для життя
зруйнуванні Єрусалима Навуходоносором «Пам'ятай же, о Господи, едомським синам тро день Єрусалиму, як кричали вони: «Руйнуйте, руйнуйте аж до тідвалин цого» (Книга Псалмів, 136 - 7) Про їхні знущання з переможених ізраїльтян згадав у «Псалмах Давидових» Тарас Шевченко
«.І стали нам сміятися
Едомляни злії
«Розкажіть нам пісню вашгу,
Може й ми заплачем.
Або нашу заспівайте
Невольники нашт
Та згодом від Едомської країни залишилися тільки руїни в пустелі Такою була кара за вільні й невільні гріхи, які почалися з необачності Ісава, сина Ісака и Ревеки
Привертає увагу те, що в біблійних творах, починаючи від Книги Буття, сочевиця є мінімальною м рою цінностей, як усім відомий, дуже поширений 1 дешевий харч. Мабуть, тому й надалі сочевичнє вариво стало прозивним ім'ям чогось протилежного високій духовності й шляхетност. Проміняти на сочевицю перворідство -- означає вгратити почуття гідності, задовольнитися мізерією знехтувати власне майбутнє Навіщо ж воїн Давида захищав поле сочевиці від ворогів"
Один із трьох найсміливіших лицарів Давидових, стоячи серед сочевиці, побив на тому полі Ффилистимлян. Отже що навіть клаптя сочевичного поля не залишить чужинцям. Як тут не згадати Тараса Бульбу, для якого була нестерпною думка, що його люлька дістанеться ворогові. Потім гроє лицарів пробилися до филистимлянського табору у Вифлеємі, набрали води з Вифлеємської криниці й принесли Давидові А той не вилив її для Господа показавши цим: безцінною є вода, добута його улюблених пицарів, і не має вона земного аВжитку
Так ла допомогою ВІДОМОЇ рослини в КІЛЬКОХ віршах Старого Заповіту порівнюються ма геріальні и духовні ЦІННОСТІ, імальовуються | обставини, Зк
ДОВІВ.
яких фізична речовина може прилучитися до духовної сфери
Сочевиця кулінарна як звичайна
харчова культура вирошщувалася в Єгитті
и 04. 04биююх 04бюх 4ююнь 04диюююяь 94диню 94дюю 94 ою
здат ли с-г
-В
замурюнвотися глитше в о оємлю
ПИ вда
ПРДЕРОЯ 4
Ра; за рахунок КОРрІМЦІВ, у М
скорочуються й підтягують, цибулиму
ЛДони РУ, ле ребрі ЛіШІ Рі | М У Нонна вики дей б ГУ; ПИ) китицею котів приємното
темні -СГО)М)Ле) ка
з довгастими листочками тя
ервонувато Оу акового кольору, цяточками. Пелюєтки квітів нашої! лілетї| закручуються назовні, наче кучер тому | оотаніки назвали 11 лілія кучерява, й в народі звуть просто лілея або лелія | Цю лісову красуню дуже шанували | старосвітські ворожки, вважалося, шо| лицар, який скуштує її цибулиику, и непереможним. А якщо цибулинку розрізати, вона швидко жовтіє, можли-| во, саме тому серєдньовічні алхімі ки| вважали, ніби лісова лілея маг надати чайні якості. Вони вперто намагалися за допомогою лілеї перетворити ртуть на! золото. А от українські селянки чини-| ли простішу ворожбу, 1 вона їм вдавалася: підфарбовували жовтим соком цибулинок вершкове масло |
р
Андрій Гопачевський
з БОЖОГО САД
ПРОДОВЖЕННІЯ. Початок див. ч. /, 8, 9--10
у
жорстоким народом, вдни брали участь у
зфараоснових часів; а на Близькому Сході! ії обвутлене насіння було знайдене в поселеннях, датованих 6--7 тисячоліттям | до Різдва Христового Плескаті насінини сочевиці супроводжують і пізніші! археологічні знахідки бронзової доби: але| и за часів, коли люди вже навчилися користуватися залізом, невибаглива со-Ї чевиця, хоча й поступалася місцем| пшениці та ячменеві, залишалася однією | з головних культур Півдня. До того ж сочевиця покращує грунти, а її солома| поживна, як лучне сіно Тому «фараонову траву» охоче вирощували в Індії, на Близькому Сході, у Греції та Римській| державі
Не пізніше 3 ст. до Р Х привезли сочевицю до своїх володінь Причорноморськ греки, хоча по всій Україні ця стародавня рослина введена в культуру
вже згодом. длле ніде вона не вілома у дикому стані, як і багато інших із напп х | полів, городів 1 садів лах Кримських пр, поміж чагарниками | чорнувату, лінзоподіІбну та східну ! Дрібне насіннячко диких сочевиць нє вживається в їжу, та красою вони не поступаються своїй культурній сестрі Ц дикунки» приземкуваті злими, рожевими, синіми або Фф олетовими квіІТамі що нагадують маленьких метеликів. Листки дикої сочевиці складаються з кількох пар продовгастих зеленавих листочків сочевиці листок закінчується вусиком що чіпляється за будь-яку підпору
гаідтримуючи гнучне й тендітне стебло Наання її ховається у шорстких, брунатних бобах, які нерідко помилково називають стручками
Насіння сучасної харчової сочевишщ - невеличю, крутл и плескаті в ни бх ва - ють зелені, рожеві, червонуваті, Іноді з мармуровим малюнком Маючи високий вміст білка, швидко розварюються і до-| бре засвоюються. Сочевичне вариво здатне швидко вгамовувати почуття голоду, ось чому НЧків звабив ним свого ората! глле порівняно невисока врожайність со чеви- | ц завадила ти зрівнятися на українських полях не те що з Ппеницею, 4 навіть з! квасолею або горохом. Тому і залишила - | ся вона для нас грохи екзотичною
ЯНВ про нання -
НИ
нно РЕ ВН
цак ово вол
ОБЯТИТЄЛЮ ЛАЛИКОЛІ
СО бсесбажий -.иколо,
скоро жті шмоли
слобах, помислах, почуттях; і коли дупла моя покидатилмоє інило моє, дОномож мені, окалнному, ішмоли оспода фога, усіх істот Дівборця, позбавити мене душебних мак і бічного стражтуан - ня, а. я забжеи слабитима Сятця 4 Сина / Сбажог Духа і тбоє милостиво заступництво, нині і побсякчас, й на
(Молитва з акафиста Св. Миколі)
| угоднижу нездибнянний Лосподній, теплий наш заступнику 4 о ск/изь йо Фтах шбиткий памачнику, допоможи мені, гишному і
ПРЕ
МОЛОДЬ МАЄ ПРАВО НА ВЛАСНУ ДУМКУ
творів-есе серед школярів «Права людини: моя власна думка». Ініщіатор конкурсу -- Міжнародне товариство прав тодини (МТ ПЛ), створене 25 років тому у Франкфурті-на-Майні як незалежна, неурядова організація, діяльність якої грунтується на принципах Загальної декларації прав людини. М'ПІЛ акредитованепри громадській раді з інформації при ООН у статусі консультативного органу при Раді Європи й акредитоване при ОБСЄ. Уся організаційна робота проводиться у співробітництві з Міністерством освіти при сприянні Міжнародного фонду «Відродження», фонду
Під егілою Української секції Міжнародного товариства прав людини відбувся Ї Всеукраїнський конкурс
«Євразія», Німецької секції МП, Центру інформації та документації Ради Європи в У країні, Українського центру прав людини та Української правничої фундації.
Головною метою Конкурсу є розповсюдження серед ШКІЛЬНОЇ МОЛОДІ Знань про міжнародні норми з прав ліодини, а також заохочення учнів до вирішення теоретичних та практичних знань, пов'язаних із захистом прав людини.
До конкурсу запрошува-
України. Оргкомітет Конкурсу отримав і переглянув 217 робіт із 23 областей України
Фінальна частина конкурсу Української секції МТПЛ відбулася 9 грудня у Києві, в Будинку постійних комісій Верховної Ради України
Переможцем І Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт у жанрі твору-есе «Права людини моя власна думка» стала учениця 11 класу ліцею Ме
лися учні 9-11 класів 38 м. Києва Ольга загальноосвітніх шкіл, Баліцька, - зчим 1 вітаємо! гімназій та ліцеїв, Заявки на В. Г
На світлині -- переможниця конкурсу.
участь надійшли від 45/ школярів із усіх репонів
СМІШКИ З ПОПОВОЇ КІШКИ...
Сучасні вчені досліджують поведінку людей, життя в
селі чи місті Ці науковці називаються соціологами 1 психологами Раніше люди не знали про таких фахівців. Але в
народі завжди були ті, хто дотримувався звичаїв і уважно |
стежив за своєю ії чужою поведінкою, помічав найбільші чесноти або хиби у своєму оточенні. В багатьох випадках така людина бачила одне характерне 1 прагнула зберегти свої висновки, щоб ними користувалися 1 керувалися інши, особливо молодше покоління. Для цього створювалися прислтв'я та приказки. Творці їх узагальнювали те, що знали з власного досвіду про людські вчинки В кількох кумедних (або і не зовсім) словах було приховано, замасковано мудрий зміст Згодом багато людей повторювали ці дотепні вислови. Від цього прислів'я та приказки втрачали зайві слова і набували найбільш лаконічної та яскравої форми
Стисла приказка відкриває істину, підмічає ваду, кепкує з недоліків, звертається до совісті того, хто чинить зле Прислів'я ж, крім цього, повчає. Воно вказує шлях, спосіб, як виправити становище 1 виправитися самому Релігія, традиції, загальноприйнята мораль народу віддзеркалювалися в прислів'ях
В українських приказках та прислів'ях відобразилося те, як не жалували в народі лицемірство, неробство, заздрість, гадлабузництво Так само ставилися і до тих, х го був глухим до чужого лиха та до пихатих неуків А зразком поведінки були чесність, ощадливість, пошана до старших Укра Ру приказки та прислів я постійно нагадували про власну гіДТ СТЬ та повагу до інших людей
Ви можете самі пересвідчитися в цьому, коли познамоми - теся з наступними прислів'ями та приказками Я зібрала їх, читаючи словник Грінченка
«Слово Просвіти» Засновник - Всеукраїнське "Товариство "Просвіта
"Імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво ме 1007 від 16.03.1993 р "Відповідальний редактор ЛЮБОВ ГОЛОТА
рани рання м-н он
ПРА ОО Ра с-г ій РН
Р а іі
щонаниит Р цс ни
Шеф-редактор Павло Мовчан! ороян,. нське - » М
Редколегія: Ярема Гоян,,| 8, Всеукраїнське Говариство «Просвіта» 1 Анатолій Журавський, | | Анатолій кор,
Олександр Пономарів, Іван Ющук
Коли не коваль, то й кліщів не погань.
Вперта коза -- вовку користь.
Віз ламається -- чумак ума набирається
З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі Отцева 1 материна молитва зо дна моря рятує Наші лати переходять панські шати.
Як маєш кланятися латптю, то лучче поклонись чоботу.
З брехні не мруть, та більше віри не шмутть. Смішки з топової кішки, а як своя здохне, то и плакатимеш.
Не дай, Боже, з тама пана
Менше вкусиш -- швидше ковтнеш
Коваль коня кує, а жаба 1 собі ногу дає Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере Лисиця від дощу тд борону ховалася: не всяка, казала, катля катне
Ледаякого бортника 1 мед ледаяким пахне Пан в чоботягт, а босі сліди знати.
Чужа ласка -- сироти Великдень
ПГПниший в моги кланяється, а за п'яти кусає На язиці мід, а під язиком лід
Добре далеко чути, а ледаче -- ще далі
Марта АРГАТ
Погрібний,
Індекс 30617
геол 228-01-30: Е-тай: З.ОУ0О (Ф РКОЗ5УТТА
(лово ПРОСВІТИ
Б нн ше а
ПР ні
ЗІ СВЯТОМ «ПРОСВІТИ» ВІТАЄМО ВСІХ УКРАЇНЦІВ!
Традиційно грудень вважається місяцем «Просвіти», бо саме 8 грудня 1868 року є днем народження Товариства. Наша організація проишла славетний шлях, означений важкою ідейною працею, в імя великої цілі -- здобуття Самостійної Соборної Української Держави. Основної мети досягнуто, та ми не зупиняємося в поступі, трудимося над національним усвідомленням, над економічним піднесенням, над вихованням українського патріота.
Великі діла й здобутки числяться за «Просвітою», а ще більші, відповідальніші І важчі стоять перед нею.
Ми віримо, що українське громадянство допоможе «Просвіті» | морально, ! матеріально виконати великі завдання, за які відповідаємо всією громадою | кожен зокрема -- перед історією, перед нацією, перед власним сумлінням.
Тож до праці, панове! Хай у виконанні святого національного обов'язку ніщо не спинить нас!
Пропонуємо увазі шановного читача вірш А. Курдидика «Просвіта» з нагоди бі роковин органазації, помащенийц в ілюстпрованому потулярно-науковому журналімасячнику «Житітя 1 знання», число 12 загрудень 1935 року. І через 128 літ, й надалі, твердою ходою «Просвіта», втрмо, ітпиме шлятетними стежками йц вестиме за собою свій народ -- до світлит верховин Буття,
у Царство Дуга. ПРОСВІТА
Це я -- глава вугла, я камінь всього, ді) Гірчичне зерно, що зросло, що кида тінь, -- Сівач. Я сміло йду 1 сімя в перелоги
Я кидаю для всіх, майбутніх поколінь
Я стала ратаєм на днів нових світанку Коли ще спали всі в курних хатинах сіл -- Я гасло кинула, скликаючи фалянту,
Що мала йти в народ апостолами діл
Я зброю їм дала, і силу чародійну
І, визвавши пітьму на бій зі мною ити
Я в душу ім жагу, як зірку стопромінну, Поклала: -- світ старий звалити, рознести!
І як зросли вони, мого лицарства лави, Я скрізь їх слала -- і до міст, і до коли, І, хоч їх шлях тернистий був, кривавий,
Над краєм заярів мій духа смолоскити-- о з Гінео
І чорна ніч мене боялася, шаліла
Коли впав промінь мій у темні шиби хат Коли рабам німим душа вся проясніла
І в творчій денній праці з братом станув Орат
Мій голос плив, як грім, він побудив оспалих, Він іх шукати вчив дороги в ясний день -- І сонце молоде від Києва по Галич
Життя влило нове в замерзлий чорнозем
І ось хвилюють злотом-сріблом стиглі ниви Не заглядає вже до шиб хатин бур ян,
І вже народ підняв чоло своє щасливе
І гордо в світ іде з своїм дзвінким ім ям
І тисячі верстатів, дужих рук І МОоЗкКІВ Працюють день 1! НІЧ, працюють оез упину, Гартуючись, як меч вогнем на змаг героиський,
Зближаючи що раз свою Воскресну Днину
Я йду, жива, міцна, черства, як Боже літо, І візію несу щасливих, ясних Літ, Коли ви здіймете свій прапор пишноцвітний
В сім'ї народів вольних на землі!
Адреса "Слова Просвіти - 252001, Київ-І, завулок Музенний,
Тараса Шевченка іпіегсот. КІЕМ(/А Зам. Ме 0315785 Наклад З000 |
Виготовлено з готових фотоформ на комоінаті «Преса України»
|