Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №30 за 1996 рік
Слово Просвіти, №30 за 1996 рік
ПРИН зон п ий Бонні
(км
знання ДОР іі
нена п.
Клименка, так і зусиллями авторів сценарію, серед яких іван Михайлович Дзюба та Ваш покірнии слуга. Придбавши відповідні частоти, маємо намір вже в цьому році послати
в ефір свої перші радійні позивні. Розуміючи, яке важливе значення в нашому житті ма-
ють економічні та правові питання, ми створмли свій центр «Реформи і право», де зусиллями двох ентузіастів Свояченків (бать- Ме сина) видаються фундаментальні збірники нормативних документів для наиширшого розповсюдження серед широких верств населення.
Створений аудіо-відеоцентр «Рідний край» розгорнув свою діяльність з випуску циклу аудіокасет, до запису яких долучилася не лише автор і втілювач іде! Ірина Клименко, але й кращі київські актори, звукорежисери, композитори, і тепер «Просвіта» може запропонувати дітям озвучену кращу дитячу українську класичну літературу.
Вже стало звичним пов'язувати ім'я завідуючої відділом культури ЦП Еліми Бортнічук з масовими фольклорними фестивалями, демонструванням автентичних народних обрядів із залученням колективів з різних регіонів України в «Золотих воротах» чи Будинку вчителя, з виставками кращих художників у Києві. Особливою гордістю нашою є виставка історичного одягу Л. Семикіної та інших просвітянських свят і вечорів, які збирають масову столичну аудиторію, транслюються по радіо І телебаченню. На жаль, через брак коштів, через нашу бідність ми ніяк не можемо налагодити обмінні виставки, вистави, пересувні вернісажі «Просвіти» , які в СТОЛИЦІ, і на місцях, в кожному обласному місті сталиб маленькими бастіонами української культури, сутужний стан якої вам добре відомий. Ось чому ми вирішмли відкрити на Музейному, 8 свій маленький виставковий зал і театр малих форм «Стодола».
| тут я повинен сказати про те, чим дорікаю і собі, і присутнім у залі: ми не змогли налагодитина належному рівні обмін нашими удачами в роботі, часто не поспішаємо бодай оприлюднити через Центральне правління в Києві те, що робимо на місцях, надіслати інформацію в прес-центр «Просвіти», повідомити про видавничі плани. Що це -- інертність, необов'язковість, байдужість? Чи надмір волі - адже кожне наше об'єднання, кожна первинна організація працюють за індивідуальними планами роботи, ЦП не зв'язує волі місцевих просвітян, але мушу застерегти і від тої відокремленості, що веде до провінційності, хуторянства, а згодом і здрібнілості робленого. Як засвідчує досвід, зокрема остання конференція у Запоріжжі, «київські десанти» за участю всієї Головної Ради збільшують питому вагу наших заходів, це сприяє авторитету обласних об'єднань «Просвіти». Бо якщо на Заході спрацьовують традиції нашої майже 130-рімної організації, народний пошанівок Із діда-прадіда засвоєне розуміння, що бути просвітянином почесно, то на Півдні ці відчуття були витравлені, знівельовані, І лише тепер, за це наше недалеке минуле, вони відновлені наполегливою працею просвітян. Ми вдячні крайовим «Просвтам» ІЇвано- Франківщини, Львівщини, Тернопільщини, Рівненщини за їх постійну допомогу колегам із південних і східних областей, за те, що вони є «постійною розчиною» для їхньої роботи.
В «Просвіту» люди приходять не на один день, це робота на ціле життя, це доля - бути сьогодні просвтянином. Ось чому імена Романа Іваничука, Ніни Бічуї, Степана Шулепи, Миколи Кульчинського, Володимира Заремби, Марії Олійник, Раїси Лук'янчук, Миколи Братана, Анатолія Журавського, Володимира Казбана, Богдана Головина, Івана Ющука, і на жаль, я не в змозі за браком часу назвати всю просвітянську плеяду, шанують не лише на млісцях, їх знає вся українська Україна. Спасибі їм за повсякденну подвижницьку працю!
Так, просвптянин - це доля. Чи не тому наша організація встояла перед намагамнням розхитати, розколоти, розігнати п по маленьких регіональних закутках, відсунути від державотворчої роботи, від піднесення національної ідеї, від формулювання больових проблем України.
У зтздденню всеукраїнських науко-
во-практичних конференцій, назву лише найпримітніші з них: «інформаційний простір |безпека України» (Киів), «Роль Слобожанщини в юторії українського відродження» (Харків), «Українська нацюнальна ідея: минуле, сучасне, майбутнє» (Одеса), «Закарпаття в загальноукраїнському контексті ХХ ст.» (Ужгород)... За іхніми підсумками здійснено Цінні в науково-практичному значенні видання. До цього переліку ще варто додати конференці, проведені Львівською «ШПросвітою», що дістали всеукраїнський розголос, «Державність української мови. Здобутки ! втрати», «Український родовід», тернопільську конференцію з проблем «Молодої Просвіти» , конференції у Сіверсько-Донецьку з питань гуманітаризації освіти та в Запоріжжі «Наслідки зросійщення та мовна : демографічна ситуація Півдня України І Кубані».
Нам можуть дорікнути надмірною любов'ю до цієї форми просвітянської роботи, але про її перевагу свідчить та широка заангажованість наукової, освітянської, технічної інтелігенції з усіх регіонів України. Ми думали і говорили про велике І ІНОДІ малими силами робили велику роботу. Не буде нескромним сказати сьогодні, що саме з подачі «Просвіпти» в життя нашої молодої держави, в політичний колообіг увійшли порушені на цих семінарах І! конференціях проблеми, привернули увагу до цих першочергових засад творення державної ідеології, включно зі створенням КУЇНУ.
Центральне правління, його Секретаріат вели свою Діяльнють і в просвітницькому|, Ів методично-організаційному напрямках: «Просвіта» щорічно проводить заходи загальнодержавного значення, а саме: Шевченківські дні, вшанування пам'яті героів Крутів, українських гетьманів, видатних діячів науки і культури нашої держави.
Лекторами «Просвіти» прочитано тисячі лекцій. Постійно триває національно-просвітницька робота у військових частинах Збройних Сил України. Наші посланці, письменники, художні колективи, провідні діячі науки ікультури України - часті ГОСТІ ВОЯКІВ. Надається допомога в оформленні військових світлиць, поповненні бібліотек, тощо, - дякуємо за це Житомирській, Хмельницькій, Дніпропетровській, іншим крайовим організаціям.
Вперше на з'"здівському рівні можемо говорити про бібліотеки «Просвіти», які діють при всіх обласних та багатьох районних і міських об'єднаннях «Просвіти», -- адже в ці часи, несприятливі для української книги, вони набувають особливого значення. Так, книгозбірня «Просвіти» в Києві почала співпрацювати з Держбіблютекою для дітей та юнацтва, біблютекою діаспори імені Ольжича, проводячи вечори, виставки, ведучи велику інформативну та організаційно-методичну роботу. Ми повинні дбати про українського читача |, зокрема, про нашу молодь. Ось чому варто подбати про загальну систематизацію наших бібліотек, поновлення їх фондів, розширення читацького абонементу, обмін.
Увагу просвітян привернув зміст підготовленого у міністерських кабінетах І прийнятого у першому читанні Верховною Радою Закону України «Про видавничу справу та розповсюдження видавничої продукції». «Просвіта» звернулася до Президента з пропозицією негайно прийняти Указ про захист українського книгодрукування, увільнити видавців української книги від податків на додану вартість та податку з прибутку. Маємо надію, що нас почули 1 такий Указ з'явиться. А покищо величезними зусиллями обласних організацій просвітянська книга все-таки з'являється у Львові : Полтаві, Ужгороді | Чернігові, Кіровограді і Рівному, Дрогобичі ! Житомирі, Луганську | Івано-Франківську. 9 найменувань з'явилося у видавничому центрі «Просвіта», зареєстрованому у КВІТНІ 1995 року, | серед них «Київська Русь: початки української державності» Раюи Іванченко, «Ментальнють орди» Євгена Гуцала, дитячі видання «Моє рідне слово», «Любіть Україну», «Як писати твір».
Мені здається, настав час об'єднати наші видавничі зусипля, принаймні варто подумати про зведений видавничий план усіх просвітянських організацій України, зібрати інформацію про наші спільні можливості вийти на книжковий ринок і зробити це не
жи ні и ре нн ПАЮ ПР они о повне НН ние в ЕНН НН зашитч
Президемте Кремінь Сам
з Товариством
ран
ср
р Ли
пного відкладаючи, скажімо, Де насту
іни, ЯКИЙ
Львівського Форуму видавців Длина організовує видавнича спілка «ПР
спільно з Товариством У Львові. же Я вже говорив про Те, Щ? сам
нами структивна робота просвітя" з пууачаюе державної влади всіх РіВнів; тонн з організацій, як Івано-Франківськ
ий лепа), Полтавська (М. Кульчинськ ),
обили Дніпропетровська (В. Заремба), ЗР ей наші діяння політичними, 2 щумена -- автор
тетними.
Стиль роботи просвітяни 5
г чи о р
наполегливий, проявляється У здисноння а Е кретних завдань- Скажімо, Р
и а Антоненко та Василь Чепурним 3 Чернігов
ив- -- цетвидання газети, журналу, книг, акт : не протистояння компартійній номенклатурі,
у ії антиукраїнських демаршая; вдродне це традицій, пошук нових форм роботи. Професор Павло Чучка - це захист українських інтересів від зазіхань на нашу державність так званих «русинів» у Закарпатті: Лауреат Шевченківської премії, відоМИЙ Письмен" ник Роман Іваничук г-- послідОВНИЙ спадкоємець західних просвітян минулого, один з перших засновників нашого Товариства. Хочеться окремо сказати про Юрія Гнаткевича, депутата Верховної Ради України попереднього скликання (так само, ЯК І Роман Іваничук), нині голову Київсько! обласної організації. Він конструктивно, по-діловому співпрацює зі структурем'" гуманітарного профілю на рівні! містя, області, держави. Центральне правління «Просвіти», добре розуміючи, що упровадження в усі сфери суспільного життя статті 10 Конституції України необхідно починати з верхів, доручило Ю. Гнаткевичу
на -- діЛОВИЙ,
розробити проект Концепції дерусифікації
столиці України, який схвально сприйняла громадськість міста. 5 й
На всіх рівнях наших організацій в цем час напруженої роботи знаходилися люди, -- не жаль, не «вороги збоку», а, здавалося 6, свої, що всенами роблене оцінювали ТІЛЬКИ з точки зору «ви все робите не так, бо те, що ви робите -- завжди не так». І хоч у «Просвіті» знайдеться край, з якого можна почати, -- жоднаїніціатива, добре починання не були відкинуті нами. Однак ніхто з цих «суперекспертів» чи «суперпатрютів» не долучився бодай до участі в якомусь вечорі, не кажучи вже про те, аби вони скористалися можливістю організувати більш масштабні заходи. Ці прокуроствуючі кадри, яких ще можна назвати «блукаючими форвардами», бо, як правило, заними пролягли спалені мости і спалені нерви керівництва у багатьох українських рухах і партіях, прибивалися й до нашого берега. Як правило, у цій війні самолюбства і маленького гетьманату є завжди один потерпілий - справа. Колись психологи і соцюлоги ще напишуть свої дослідження про те, що вело цих людей І хто керує ними, але нині я поведу мову про речі ще прикріші, які посягають і на честь, Іі на справу.
Як ви всі знаєте, програми діяльності «Просвіти» у 1996 році, так само, як І В попередні роки, мали мінімальну державну підтримку, яка повністю використовувалася
на здійснення цих програм та допомогу діяльності обласних організацій. Ми не
маємо значних спонсорських внесків, але
вдячні і за ту допомогу, яку нам надавали «Брокбізнесбанк» на видання окремих
номерів газети, фонд «Відродження» на проведення Всеукраїнської конференції, а також просвітяни з Рочестера, які, завдяки Любомирові Лабі, зібрали кошти для придбання комп'ютера для Секретаріату та паперу для газети.
Взагаліж мине зазіхаємо на жертовність нашої діаспори, як ближньої, так і далекої,
але готуємо програму, як допомогти їм, бодай інформаційно, -- йдеться про новоутворені громади «Просвіти» на теренах колишнього СРСР, зокрема, в Росії - 32 об'єднання.
Просвітянські громади українців кнують у Польщі, Словаччині, Румунії, Болг арі, Хорваті, Франці, Англі, Аргентині, бразмлі Парагваї, Чилі, Австралії, Канаді, США. Особливо хочемо подякувати Українському Народному Союзові (США), який допома гаєнам МУЛОМ для книгозбірні і ІЯКМимМоОСь уже п'ять років провадяться курси англійської мови.
У 1996 р. товариство «Просвіта» | УНС переорієнтували організацію курсів на
о
професійний рівень викладання за допомо. гою ТІЛЬКИ професійних вчителів, Тека програма скоротила Кількість запрошенуу добровольців до? 32, але підвищила рівемі навчання. В цьому Реці працювало 34 групи в 17 містах.
На базі наших курсів у Вінниці, Харко Бориславі, Львові та Києві постійнодіючі курси англіиської у 1995-96рр. задопомогою аПросвту, були проведені курси англійської мови дл; 4-х груп депутатів Верховної Ради. Ниці е Ам пропонуємо нашим депутатам покра. щити свої знання перш за все українсько; мови, запропоновано організувати курсі української мови для працівників Каби Міністрів, Адміністрації Президента працівників міністерств та посольств. узі курси, мабуть, слід організувати при кож: ному осередку «Просвіти» для держ заніс службовців усіх рівнів.
Добре було 6, аби такі курси діяли спеціально для молоді. Взагалі молодь - це першочергова турбота «Просапи», ци всі розуміють: налагодили співпрацю ) молодіжними організаціями в Івано. Франківську, створено осередки «Моподої Просвіти» в навчальних закладах.
«Молода Просвіта» Діє в Тернополі, Чернівцях, у Василькові Київської області впритул підійшли до цього питання в ру таві, де організували участь у міжнародному турнірі дитячої команди «Просвіта-баскеть,
Ми не можемо залишитися без молоді, бо мусимо зізнатися, ! так ледь не
б, Створені мови та
запізнилися. А тим часом російська їзахру «ій
масова культура найшли серед молодих
українців широке коло прихильників, Такаь |
просвітяни не повинні забувати про це по
к
діяльності, бо повинна бути українська ма-
сова культура, зорієнтована на різні покоління. Як довели фестивалі «Червоної рути», ця робота варта часу. Іне завадили б нам сьогодні і українські «мильні» опери, і пригодницька література, І все те, що так щедро сипнулося до нас через вікна ТУ запорошило очі мексиканською та бразильською екзотикою...
Інформаційний простір України повинен належати українцям! б
Дехто хотів би в «Просвіті» мати великі політичні потрясіння, а ми потрібні для великої справи: дійсно національного відродження, в якому мовне питання є ключовим. Це ще в 1994 році з нашої ініціативи і при нашій активності було спростоване питання «офіційної мови» як абсурдне. Зникло воно як теза офіщіина, але й досі чинне завдяки тим перелицьовеним партноменклатурщикам, ЯК! присмокталися до нашого національног організму і виснажують мого економічн духовно. В своїм доповіді на урочисти зборах з нагоди 5-ї річниці Президент України сказав: «Головне бачити у калем" доскопі суспільного життя магістральні процеси, доводити їх до свідомості пюдей, спонукати суспільство до осмислення сього" дення і майбутнього». Яб додав: | минулого: Бо лише осмислюючи минуле нашого ме" роду, ми можемо збагнути сьогодення ! зрозуміти, що без мовного відродження національне відродження неможливе: Наш зрусифікований Схід України - наявний тому доказ, «незважаючи на окрем! паростки потягу до рідного слова», - Тек хлені ПИШе в листі з Донецька просвітянин "МУ"? Анатолій Максимович... "Р
Якщо у нас в державі - 39 офріцімним й даними -- видається понед ь тисяч перюдичних видань, ! поряд з державним" створено 740 недержавних телерадюорганізацій, то, я вас запитаю, шановн! депегати, -- скіЛлЬкКИ З НИХ бере участь ї магсютральному процесі відродження те державотворення! | чи все гаразд У нашо" му королівстві, коли 3 нагоди 2-1 річниці існування незалежної України українську нагороду отримує творече «Ми евских м Всеукрамнских ведомостя од «Копейками», плює «Бульвар» Швець" ці «Ютари», Гравкюи», «ТЕЇм» ведуть Щ?" денну руйнівну роботу проти наеє! наши» дітей. | яне можу бути спокійним, не можу не перейматися тривогою за майб) аку
державну
"те моє!
батьківщини, моєї дитини обзивають «хохлушкою».. й "Че можу не процитувати нещодаУ" одержаного писта від відомого українського письменника Всеволода Нестайка: «Мище" року, щомісяця, щодня гтрачаєм
ню
зай
ше
но ї ПР рани - й ше - - - -- - -
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
