Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №30 за 1996 рік
Слово Просвіти, №30 за 1996 рік
П'ч--року
бхово ПРОСВІТИ
уУМмючнського юного читача», Миптрачаємо,
скажу є, не пише юного читача, а мамбутніх громадян Україи, патрютів, ми зграчаємо українського глядача, укрРаїмського слухача, втрачаємо вже сьогодні манбутнє... Але продовжу цитату В. Нес- Тамка: «Ї якщо негайно щось не робити, може бути пізно. Ми можемо втратити нацьо, народ» Так, наші втрати вельми оідчутні вже сьогодні, а завтра вони стануть просто вражаючимм.
Бо що може бути ганебнішим | блюзнірським, як викладання української «торе, геограса у вищих навчальних закладах росіиською мовою? Або видання української пітератури у перекладах росіиською мовою? Або відкриття в українських школах паралельних класів з ростською мовою навчання? Або ж у шкопах з українським статусом провадити набір до початкових класів з російською мовою навчання... В порівнянні з 1993 роком ми маємо жахливим відкат назад в системі освти: ще в листопаді 1993 року була затверджена Президентом України нацюнальна програма «Освпа», головною метою якої було визначення стратегії розвитку освіти на найближчі роки та перспективу ХХІ століття, створення життєздатної системи безперервного навчання ! виховання для досягнення високих освітних рівнів, забезпечення можливостей постімного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культур- ЧОГО потенціалу нації. Але замість цього документа, затвердженого в червні 1994
Всеукраїнською педагогічною радою, прийнято нову «Концепцію виховання. ..», від якої, за нашим аналізом,
з не хронічною українофобією., На спільних онференціях та «круглих столах» представники «Просвіти» вимагали, аби російська мова не входила до обов'язкового ШКІЛЬНОГО компоненту, а мусить бути у вибірковому, на одному рівні з іншими етносами, що віднесені до нацюнальних меншин. Ї це є принциповою нашою вимогою, Мова державна - вона і має бути
державною.. Просвптяни брали намактивнішу участь у Конституційному процесі, - не можу тут
не виокремити особливу активнють Ю. Г наткевича, -- особливо у зміні 10-1 статті, перша редакція якої фактично узаконювала російську мову як другу, державну. Під силовим тиском , І потрібно віддати належче твердості С. Хмари, який брав участь в узгоджувальній комісії, -- ця стаття була приийнята в тій редакції, яку сформулювала саме «Просвіта» | активно 1 впродовж КІЛЬКОХ мСЯЦІіВ, використовуючи засоби "«всоевег їнсрОрмації, впроваджувала в
У здомість багатьох депутатів. Конституція
минята. Але нас, просатян, хвилює питання: чому послідовно ігнорується конституційне попоження про державикть української мови. Чому не виконуються вимоги навіть куцого, за висловом Ю. Мушкетика, «Закону про мови», чому ігнорується Державна програма про розвиток української мови? Чому як законодавча, так і виконавча та судова влади в Україні не заохочують, а заляко стримують та обмежують проникнення української мови в ус: сфери суспільного життя? Якщо на шос тому році незалежності виходить лише 3 ВІДСОТКИ українських книжок І Україна фактично інвестує російську паперово-поліграфічну галузь, бо майже щотижня відкриваються нові газети в Україні -- російські, послухамте тіІЛЬКИ їх назви: «Бульвар», «Петровна», «Маски», «Янус», «Діабетік», «Баланс», «Пріватизація», «Кряж» , «Восток», явже не кажу, що тут «в столиці України» створюються спеціальні редакції «Комсомопльской правди», «Аргументи І факти», «ЇЗВЄСТІЯ», «Правда», і море інших росіиських видань в так би мовити, малоруськом у варіанті, то виникає питання, чи не є це спланованою, добре профінансованою політикою етно- | лінгвоциду? Адже мли всі розуміємо, що русифікація, якої не було навіть за часів терору в 30-х роках, є засобом духовної румнації та нищення українства в цілому. Цю вседозволеності ми мусимо покласти крам, і державці мусять визначитись в прюритетах в національно-культурній та мовній політиці: або вони з нами, або вони з тими червоно-коричневими, що не приховують свого украшмоненависництва. Упродовж багатьох століть наш народ
всупереч заборонам та цькуванням, всу
переч репресіям оберігав та викохував рідне слово, :ї тепер, в незалежній, самостійній державі мому доводиться змагатися за мову! Парадоксально, безглуздо Ібезпрецедентно: більшють вищих посадових осіб з викликом демонструють зневагу як до українського народу, так до Конституці, розмовляючи мовою чужинців, які впродовж довгих років нищили нашу націю.
На всіх поверхах державної влади, а особливо на Сході та Півдні України, зростає шаленим тиск антиукраїнських сил, триває психологічним антиукраїнський терор з елементами політичних репресій на національному грунті в Чернігівській, С умській, Харківській, Вінницькій, Одеській областях. Проти українців фактично запроваджені етнічні чистки. Ми, просвітяни, розуміємо, що без зміни ситуації можна дійти до критичної точки, коли «КОЛІвВщЩИНна » може стати неминучою, а це означатиме розвал держави, розкол нації. То куди дивляться ті, хто відповідає за національну безпеку! Тому захист рідної мови, української культури - це захист прав нації. В нас іншої України немає, окрім цієї, що є землею наших пращурів і наших дітей. Ми ташились, коли імперія розвалилась. Але в постколоніальній Україні вона, як ніде (Білорусії не беру до уваги), відлунює негативними морально-психологічними наслідками. Ї це стосується не лише мови... Ястребки-НКВДисти і професійні вбивці та «стукачі» ходять в державній шані, а герої, воїни УПА, активюти старої «Просвіти» принижені! українська влада не бажає визнати іх за ветеранів Другої світової війни. Члени ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка з розумінням ставляться до існуючих об'єктивних труднощів, що в роки рабства позначилися на глобальній кризі свідомості | зумовили духовне каліцтво цілих поколінь, але ми не можемо їне мусимо змиритися з тим, що нас хочуть перетворити в людей резер- 8аці, а нашу мову і культуру - в духовне гетто. У нас вистачить І духовної СТІЙКОСТІ, | ВІДПОВІДНО самопожертви, аби змінити ситуацію. Тому Секретаріат і Правління ВУТ «Просвіта» провело Цілу низку заходів, щоб нав'язати свою волю ТИМ, ХТО ЗДІЙСНЮЄ національну політику. Побіжно зазначу. Ми розробили самотужки цільову державну програму «Українська мова». На подібну програму, наприклад в Росії, було задіяно десятки інститутів та інших відомств. Треба Відзначити позитивне ставлення до неї! як Президента, такі Прем 'єр-Міністра та віцепрем єра Івана Кураса. Реалізація ЦІЄЇ! Програми, як г десятки рекомендацій, які були напрацьовані спільно з Миністерством ОСВІТИ, Міністерством культури, Миністерством інформації, Київською укькою адміністрацією, це є, власне, нашою програмою дій на наступну каденцію. Адже доконечна реалізація статей 10 та 11 Конституції України є основою нашої Діяльності на найближчі роки, засобом, що ЗМІНИТЬ 1 політичну, і культурну ситуацію в Україні. Не буду детально зупинятисяна ній. Програма опублікована в газеті - ви всі маєте її на руках, лише зазначу побіжно основні напрямки цієї Програми, яку необхідно буде реалізувати не в Києві, ав цілими Україні, залучаючи всі нацюнальнопатріотичні сили, Співпрацюючи З НИМИ, І для досягнення успіхів і в інших ділянках не випускаючи з поля зору і майбутніх виборів до Верховної Ради,
«Просвіта» готова до об'єднання з Народним РУХом України, КУїЇНом, з КУНом, з УРП, ДемПУ та іншими націонал-патріотичними партіями | громадськими організаціями... | не так уже ий далеких Президентських виборів: або ми матимемо весну и літо, або вічні сибірські «морози».,,
На зустрічі з Президентом Украги я ВИСЛОВИВ СВОЇ Думки стосовно другого полюсу негативної енергії, що накопичується в державі. Якщо на Одному -- соціальні негаразди, які використовуються комуністами, то на другому - національні негаразди, котрі в одночассі можуть заюкрити. І тут мусила 6 спрацювати, як кажуть, власна імунна систем а. Отже, пер- «пектива політичної боротьби без урахування наявності українського національного потенціалу неможлива. Ї це ми також мусимо усвідомлювати | ВІДПОВІДНО діяти та
впливати на регіональних феодалів та полупанків. .,
й В ВН ння лин Р ЕХ РР
п - и о ни - -
1868-1996
Повернемось до Програми: зазначена основна мета втілюється Програмою в таких розділах: - Українська мопрва як державна мова України. Державна політика у сфері української мови, - Українська мова як національна мова титульної української нації - ОСНОВА ії ДУХОВНОЇ І Художньої культури та відродження. - Поширення української мови у світі - основний засіб утвердження України як світової впливової держави з неодмінним утворенням в цілому світі культурно-інформаціних центрів. Для здійснення цієї Програми необхідний | відповідним інструментарм. Ї ми запропонували Президенту створити при Кабінеті Миністрів відповідний департамент з питань української мови. Ця пропозиція схвально сприйнята Президентом і найближчим часом Комітет у справах міграції та нацюнальних меншин буде реорганізований у відповідне відомство з мовних питань. Ми запропонували Президенту України використати потенціал «Просвіти» і вибудувати ВІДПОВІДНУ вертикаль, делегувавши рекомендованих обласними об'єднаннями до обласних та районних адміністрацій людей з числа відповідальних і відданих справі просвітян. Я переконаний, що іця пропозиція буде реалізована, бо вона знайшла розуміння в Кабінеті Міністрів і передовсім у голови Комі М.Жулинського та І.Кураса.
Українська мова - національне надбання українського суспільства, вона повинна охоронятися та підтримуватися державою. Мовна полтпика, як одна із складових частин державної, має бути спрямована на забезпечення оптимального функціонування української мови в усіх сферах життя суспільства, їх подальшого розвитку та взаємодії. Українська мова, виконуючи інтеграційну функцію, є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного та економічного розвитку нашої країни.
Українська мова як державна мова в Україні:
-- має особливий політико-правовий статус на території України, користується спеціальною підтримкою | турботою суспільства та держави;
- виконує функцію міжнаціонального спілкування в державі;
7 Є мовою державного управління | використовується в офщійному, усному і письмовому спілкуванні, в діяльності законодавчих, виконавчих і судових органів, в освіті, науці і культурі, у війську і засобах масової інформації, економічній сфері.
Програма спрямована на створення та становлення мовної політики, ЗдДІЙСНЮВАнОЇ насамперед шляхом правового регулювання, що передбачає створення законів | чормативних правових актів у мовній сфері, зокрема розробку і прийняття Закону про українську мову, складання довгострокових І короткострокових програм різних рівнів (державних, обласних, місцевих), -- а кому, як не просвітянам їх складати?!
Вирішення всього комплексу завдань, порушених у Програмі, неможливе без опори на фундаментальні наукові дос- Лідження. Через брак кадрів і Фінансів не забезпечується необхідний обсяг | рівень науково-дослідної роботи в галузі ук- Реїнської мови. В результаті не вистачає СЛОВНИКІВ, ДОВІДНИКІВ, науково-популярної лтератури про українську мову | культуру, дуже мало публікується пам'яток української писемності і культури, творів української класичної літератури.
Ось куди ми спрямуємо наш, хай і невеликий видавничий потенціал, склавши СПІЛЬНИЙ, всеукраїнський план «Просвіти».
Українська мова як державна мова Державна політика у сфері української мови потребує аналізу мовних аспектів етнополітичної ситуації в різних регюнах України:
7 Вивчення впливу процесів міграції на мовну поведінку громадян, розробка реальних механізмів та їх реалізація для "ІДВИЩення ролі української мови в нацюнальній (дентифікаци;
7 Виявлення можливої державної й не-
державної фінансової | матеріальної
Підтримки розвитку української та їнших
МОВ в умовах переходу до ринкової економіки;
" Підготовка! перепідготовка спеціалістів
З мовних питань, -- і до цього можуть долучатися просвітяни, адже серед нас -
т
но а о бе ран вс п
найкращі мовознавці, літературознавці, соцюлоги, журналюти.
Для реалізації цих завдань треба вирішити передусім таке:
7 Визначення основних принципів державної політики у сфері української мови, які забезпечують створення умов для 1 нормального функціонування | їв розвитку як національної мови українського народу І державної мови держави, засобу мржнаціонального спілкування, для оптимальної взаємодії української мови як державної з мовами нацюнальних меншин, включаючи вивчення творче використання досвіду інших країн у галузі мовної політики -
7 створення нового і вдосконалення Діючого в Україні законодавства в мовній сфері;
7 розробка правової системи, яка забезпечить ефективне функцюнування | розвиток української мови, законодавчих актів, які б регулювали використання української мови в інформатиці, видавничій діяльності, засобах масової інформаці, державних виконавчих органах усіх рівнів та Верховни Раді України, діловій кореспонденції, а також про відповідальнють за порушення цих норм у друковані продукції, інформатиці, засобах масової інформації, в кіно і на телебаченні, в рекламі, освіті;
- розробка заходів, якідоОПОмМОоЖУтЬ при комплектуванні фондів наукових І технічних бібліотек літературою українською мовою спеціалізованою літературою з української мови (словники, довідники | т. п.), атакож заходів щодо упорядкування діяльності архівів і користування інформацією; створення системи документів, які обслуговуватимуть економічну діяльність суб'єктів ринку, адмінютративне управління г громадське самоуправління;
- Систематичне обстеження стану, функціонування української мови в різних сферах діяльності по всій територі України. І тут я ще раз хочу Підкреслити: державні органи вже зрозуміли, що без «Просвіти», без Ії дійової, ПОСЛІДОВНОЇ, самовідданої повсякчасної роботи їм не обійтися. Бо держава сьогодні - це ми, ті, хто понад усе цінує українську справу і українську ідею,
Я обійшов своєю увагою ще одну сфе- Ру діяльності «Просвіти» -- це співпраця з українською Церквою. Кажу українською, а не українськими, тому що наше доконечне завдання зблизити українські Церкви | посприяти витворенню фундаменту, на якому постала єдина помісна україська Церква. | наша співпраця з Київським Патріархатом у Києві,а з Г реко-Католицькою Церквою у Львові була чи не найпліднішою, бо ми провели спільно де- СсяЯтки заходів від спільних видань до Відзначень Дня Хрещення Києва, конференції, «круглих столів», міжнародних СИМПОЗІУМІВ. Нині спільно з Патріархатом ми розпочали організаційну роботу по недалекому відзначенню 2-х тисячоліття Різдва Христового з неодмінним спорудженням У Києві над Днтпром всеоб'єднуючого та всезамирюючого Хреста Андрія Первозванного. І ми звернулися до Президента, аби саме він очолив цей комет, Відбивши хіть до самопризначення Володимиру Сабодану, який спланував за московським сценарієм у січні місяці на- «тупного року в Запоріжжі відзначати цю дату так званою міжнародною конференцією...
Чам необхідно вкрам створити свій інформаційно-аналітичний центр, куди б можна було запросити професюналів для збору, опрацювання і аналізу інформації з усієї України та вироблення ВІДПОВІДНИХ рекомендацій для неодмінного втплення вжиття. Головний наш принцип у роботі мусить бути: від аматорства до професійної грунтовності та відповідальності... нам необхідно працювати над тим, аби не далі як через рік провести у Києві зліт «МОЛОДОЇ Просвіти».
Отже, наші наміри наисерийозніші, До цього нас спонукає реальність, коли идеть-
ся не лише про виживання української культури, а й мови, отже - нації. А наша нація невмируща. Ми СВІДОМІ ЦьОГО. Адже вся наша національна енергія в незнищенному украмському Слові, Абсолютною
нашою нацюнальною ідеєю є Україна. Слава Україні!!!
"г я ; Р ал реє - Ли Ї б его РИ АТ Р. гг Р 4 т ІЧ Ж фо Гу "Ра Р гу чо "и , : - : ДВ М" Ї ї кл - -гоі "Я | з ) | іо - В в Ра - -бпф п тині
тржояюо
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
