Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №30 за 1996 рік

Слово Просвіти, №30 за 1996 рік

іван КУРАС, віце-прем'єрміністр України: «ПРОСВІТА » СПІВПРАЦЮЄ З ОРГАНАМИ ВЛАДИ КОНСТРУКТИВНО». Хочу відімені Уряду сердечно привітати всіх, хто зібрався в цьому залі, з визначною подією в нашій державі - У з'їздом «Просвіти». Всі ми є учасниками нашого непростого життя, в якому кожен у міру Своїх можливостей бере участь, |! кожен може поставити перед собою завдання, на хвильку озирнувшись навколо себе, трішки назад, атрішкив майбутнє, Оцінити, що за цей короткий час уже зроблено. Якби ми під таким кутом зору на терезах історі постарались зважити набутки всіх новіТтнІХ політичних ! громадських організацій, то я думаю, що Товариство «Просвіта» переважило б значно за практичними результатами всі інші ПОЛІТИЧНІ організації, абсолютно не применшуючи їхнього значення. Тому що це та організація, яка дійсно дуже багато зробила для реалізації ідей державності. Всі миє свідками того, як Товариство «Просвіта» змінило докорінно ставлення суспільства, усіх гілок державної влади до такого важпивого гострого питання, як державність української мови. Всі ми пам ятаємо, як починалася нещодавно ця дискусія, що завершилась ухваленням статті 10 Конституції України. Другим важливим фактором є те, що Товариство «Просвіта» створило основу, платформу, яка може об'єднувати дії всіх політичних і громадських організацій, крім антидержавних. «Просвіта» СПІЛЬНО ЗІ Спілкою письменників України стала організатором Конгресу української інтелігенції. До великого позитиву належить і те, що «Просвіта» сьогодні конструктивно 1 тісно співпрацює з органами державної влади. | це дійсно так. Ця співпраця триває на рівні Президента України, спільно з керівниками творчих спілок ї організацій України. Нещодавно відбулася нарада у Президента, де обговорювався стан реалізації законодавства України про мови. За результатами цього ікавого обговорення внесено важливі пропозиції розробки нової державної програми щодо реалізації законодавства про мови, про створення нового дорадчого консультативного органу при Президенті України, про розробку і внесення на розгляд Верховної Ради цілого пакету нових положень більш конкретного мовного законодавства... Вагому державотворчу роботу проводить «Просвіта» в південних і східних регіонах України, на Донбасі, в Криму. Уряд з розумінням і великою підтримкою ставиться до проблем, порушуваних Товариством. Тож бажаю Вам добра і щастя, успіхів у роботі, бажаю успішно СІЯТИ І надалі розумне, добре ! вічне: іван ДРАЧ, письменник, голова Конгресу української інтелігенції: «ПРОБЛЕМИ НАШІ ВІД ТОГО, ЩО МИ НЕ РОЗРОБЛЯЄМО НАСТУПАЛЬ- НОЇ ТАКТИКИ». Проблема з проблем полягає, мабуть, у тому, що все те, що ми так аргументовано | переконливо доказуємо самі собі, не розпросторюється на вс! обшири українського суспільства г не дає ЙОМУ можливості бодай якщо не приєднатися до нас, то хоча б збудитися і оглянутись у цьому тяжкому соціально-парадоксальному світі, де так тяжко жити будь-якій, а особливо українській людині. |, можливо, кожен з насдумає про потребу створення Конгресу української інтелігенції, паралельність його існування з «Просвітою», з іншими подібного роду організаціями. Але може бути таке, і це безперечно, І ми не здивуємося, якщо десь за Рік-два створиться якась ще одна така організація під іншою назвою ! знову наполягатиме на всіх тих проблемах, на яких ми наполягали і 8, | 10 років тому. дпе ця наша знуртованість, зболеність, вишукування виходу ІЗ ситуації, мабуть, зрозумілі для всіх. Ясно, що жодним чином не повернувся 6 | Президент з усією командою своєю, певні структури з Кабінету Миністрів до мас обличчям, якби не було КУїну минулого Пн ситі зни 00 р рн - р шо нн и лшиння ен року, де основою з основ бупи діячі «Просвіти», Спілки письменників, Народного руху України, інших структур. Не бупо 6 всього того, що ми маємо тепер Апе, мабуть, ясною є І та зацикленість роботи багатьох структур наших в тому, що ми не запучаємо всю потужну, велику аморфну масу. Ми хочемо, щоби в кожному бодай обласному центрі були так звані академічні доми, клуби інтелігенції, куди б могла людина прийти, висловитися, узгодити різні точки зору. Ми повинні! значною мірою сприяти, допомагати один одному. Треба, щобкожна елітарна структура була національно свідомою Треба, щоб миспівпрацювали зі Спілкою офіцерів, іншими структурами, де справді є українські інтелігенти, і робили щось. Ми зробили все для того, щоби повернути Президента І! його команду бодай на півобличчя до національних проблем, тож треба використати цю ситуацію на рівні нашого патріотизму, нашого вогню так, щоби процес отой став невідворотним, щоб ми не збочили з нашої української дороги. Мені видається, що проблеми наші ще й у тому, що ми постійно захищаємося, ми постійно в обороні. Ми не розробляємо наступально: тактики, важливої для поступу вперед. | ще, що дуже важливо, згадаймо, як ішла війна з просвітянством 20--30 років, Іі тоді, незважаючина те, що Українабулакомуністична, радянська, але на якому рівні інтелігенти того часу ставили собі суперзавдання світового рангу у боротьбі із цим євразійством. Потужні імена СВІТОВОГО калібру народилися у тому двобої -- Довженко, Курбас, Петрицький, Кричевський... Треба виходити на суперпотужні, наднаціональні завдання, такі саме, коли ми зможемо перекрити всі наші негаразди, біди і проблеми, коли будемо себе відчувати як молода, тверда, енергійна, сильна держава. Саме такою єв Казахстані, де недавно довелось побувати, оця тюркська, азійська, молода и енергійна структура, що прагне сили; те саме відбувається в Баку... Треба все зробити для того, зби вибатожити з себе наше лінивство, апатію, самогризтво | перекірливість... Давайте допомагати один одному, давайте разом бачити оцю нашу українську зорю, і вона нас не підведе. Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, директор Інституту літератури НАН України, академік: «ПРОСВІТА» ВИРАЖАЄ ДУХОВ- НУ СУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ». Я пригадую, як у Маріїнському палаці Президент Республіки Польща Лех Валенса вручав нашому Президентові, на його думку, надзвичайно цінні реліквії українського народу - матеріали української «Просвіти» минулого століття. Я тоді задумався над тим і згадав тепер, що розумів польський Президент, яку роль відігравала «Просвіта» у збереженні українського етносу, у піднесенні національного духу українського народу і вважав, що це достойний дар незалежній Україні. Отже, ми сьогодні, при всій важкій щоденній роботі повинні пам'ятати, що «Просвіта» в історії України відігравала | продовжує відігравати велику роль: Суть навіть не в тому, що вона бореться за статус української мови, а що вона виражає духовну сутність українського народу, який і зберігся, і здобув себе ! свою державу, ! він знав, чи свідомо, ЧИ несвідомо, що мова є той духовний оберіг, який завжди підтримував ! захищав, утверджував нашу націю і наш народ. | СЬОГОДНІ, коли світ говорить про те, яка перспектива розвитку високорозвинутих суспільств, Про інтелектуальні суспільства, про суспільства-організації, на нашу честь треба сказати, що боротьба наприкінці 80 років починалеася саме з організацій громадських, копи громадські організації конденсували т! поривання, ті бажання найсвідоміших наших людей, які й творили громадські! організації. Саме до таких організацій напежать! «Просвіта», Народний Рух України, | «Меморіал»... Отже, ми починали свою державність з того, що планують ! розвизають більш розвинуті економічи! В і Р а Б ня - оенненаннннннннниннннінинннннннннн аноиннимни 7 о ції : суспільства, які Пра" нутьіти ДО суспільс твдорганізації Коли вони говорять ПР? майбутнє суспільство Як суспільство ІНТЄ" пектуальне, ясна річ, ВФРИ думають ПР свою еліту. Бо Тільки еліта національне може забезпечити для високоор'е" нізованого суспільства отой необхідним орієнтир формування саменаці, Форму" вання саме національно! держави | ми сьогодні повинні говорити передусім ПРО те, що ми бачимо майбутнє України як держави національної, ІЗ титульним етно- сом -- українським народом, ЯКИЙ буде консопідуючим для інших етносів, що? протериторі! України, ! консолідуючим фактором повинна бути українська мова і кожна нація, згадаймо період боротьби за незалежність Усі? слов'ян -- від Шафарика та його ідей ! Так далі, починала З відродження власно! культури, власних традицій І, ГОЛОВНЯ; зістатусу | тому українська є політичним живають не своєї національної мови. пітературна мова сьогодн! який може сконсолідувати український народ. Сьогодні! боремося не просто за мову, а за державну політику у сфері мови, яка повинне ставити в основу своєї діяльності саме утвердження української мови в усіх сферах суспільного організму, 7- щоб мова стала ТИМ консолідуючим, взаєморозуміючим фактором, без якого держава нормально функціонувати не може: А держава - це культурний організм. Демократична пре-вова держава перебуває в процес! постійного самооновлення | самовиражемт ня, і якщо вона хоче нормально функціонувати, повинна нормально функціонувати на всіх рівнях одна мова -- державна. | те, що записано в статті 10 Конституції України, є сьогодні! визначальним орієнтиром державної політики в сфері мови. Ми говоримо сьогодн! передусім про мовну політику, і приємно, що дуже багато зроблено «Просвітою», й керівництвом, щоб ми мали сьогодні трохи іншу, більш чітко визначену політику Президента України щодо державної мови | про ті заходи, про які говорилося на засіданні комісії з питань контролю з9 виконанням Закону про мови, яке прово" див Президент України. Я думаю, що це буде реалізовано ї! допоможе у Вашій роботі ії дасть можливість більш ефективно запрацювати нашим первинним організаціям. Але мовна політика це не просто Міністерство освіти, не тільки засоби масової інформації, вітрини так далі, що нас тривожить щоденно. Це й армія, де повинна чітко проводитися політика на утвердження державної мови; це ! проблема церкви, тому що єдина Помісна Християнська Церква -- це наш орієнтир, і в цьому теж повинна бути підтримка держави. Ми повинні говорити І про те, як формується у наших навчальних закладах майбутня еліта нації і в сфері політичній, І інтелектуальній. Незважаючи на складнощі і скрути, все-таки сьогодні можемо говорити і про зримі успіхи «Просвіти», - це уже той голос, який запишається в історії, який сьогодні творить історію нашої! держави. | я підтримую Івана Драча втому, що ми повинні ставити великі! завдання і діяти з абсолютною впевненістю, тому що це наша держава, її віДдстОЮВалЛИ наші діди ! прадіди, ! вона сьогодні є українською і повинна бути українською . ми розуміємо, що ті, хто тепер виступає проти української держави, це люди тимчасові. | «Просвіта» не може стояти осторонь тих процесів, які сьогодні починаються в Україні. Це підготовка до наступних виборів до Верховної Ради, до виборів Президента, і ми повинні включатися в загальнодемократичний фронт боротьби за те, щоб пройшли депутати від демократичних сип. Ми не можемо допустити навіть думки, що може змінНнитисСя політичний баланс сил в Україні в бік лівих сил. Тому що ліві сили - це антидержавні сили, як би вони не прикривалися, яку 6 вони не сіяли політику, вони зацікавлені втому, щоб соціальна напруга в суспільстві зростала І щоб економічна ситуація не покращувалася. В цьому їх інтерес. Вони зацікавлені в тому, щоб вибори відбупись акнайшвидше, надіються на саморозпуск, тому що будь-яке покращення життя народу вибиває зіхніх рук козмрі на здобуття чинником, а ою РР - - - и Я крим ско ПРО и нити ; ень Й нисраю чн нн ШЕ о и "НЕ політичних дивіІДеНДІ? у наступПмій політичній І згорт боротьбі! ЕТ. Петро ГАРЧЕВ, голова ЧУ Кримської «Просвіти»: «КИЇВ | Бо ПІДТРИМУЄ НАС ПОСТІЙНО», | || м й Кримській «Просвіт» доводиться пра. | дже цювати чи не 8 найважчих умовах, бо ла такого масового зросійщення, як у Кри, ми му, у ЖОДНОМУ регіоні України, мабуть б цема. Ставлення владних структур, зок. | 5, Верховно! Ради Криму, рема до див українських справ не віДПОВІДЗаЄ НИНІШНІМ «30 потребам Якщо уряд Криму Під тиском чі уряду України надає ться до певної! співпраці, же го все одно про велик! зрушення в цьому зон напрямку говорити не доводиться. Важлисам во. щоб нам ! недалі допомагало Сим керівництво «Просвіти», яке нам 1 так там зостійно допомагає, бо без цього жодно | пра роботи не було 6. Я звернувся до віце- | | прем'єра Івана Кураса, аби уряд допоміг | | Іва» цам створювати попервах хоча б змішані пас українсько-росіиські школи, класи, готу- | го вати у вузах кадри викладачів, учителів, які "9 збе кхогли б викладати українською мовою у У пр вузах, ліцеях, школах, інших навчальниї ) пр закладах. Кіам обіцяють це, | ми | ми сподіваємося на зрушення. У змістовній 3 ма доповіді Г олови «Просвіти» перелічувалися | В, ТІ організації, які у насє. Але у нас уже не 9 а 15 міських ! районних просвітянських організацій ! 10 колективних членів. Ї у нас зростання відзначається, хоча дуже повільне. Ми пожвавлюватимемо и розгортатимемо цю роботу й надати. Я приємно відчувати підтримку Центрального правління і керівництва Секретаріату, | | | хли їм вдячні за допомогу 8 проведену м 1993 року установчого з''зду; Київ нас | підтримує постійно -- | морально, й | матеріально. У ЗВІТНІЙ | ДОПОВІДІ! | ши перелічувались усі просвітянськ! газети, ум до них необхідно долучити и «Кримську ум світлицю», яка виходить два роки ! якраз | С заснована при сприянні Кримської З «Просвіти». Останнє число газети містить | детальний звіт про роботу нашої організації 5 Хтось десь веде розмови, навіть сьогодні, про розколи організацій «Просвіти» на Тиї б чи інших теренах. Нам удалось їх уникнути, як і взаємних нарікань та звинувачень: Лише в Сімферополі були подібні спроби. ; До складу правління Кримсько! «Просвіти» входять люди солідні м помірковані: 2 5 професори, 3 кандидати наук, голова Спілки письменників, голова Спілки вчеі них... | демагогам, ЯКІ ХОТІЛИ захопити керівництво організацією в СВО! руки, ми змогли дати відсіч. У Криму політич ситуація далеко не така траегічня, як малюють газети і російські, ! Не українські. Я живу в Криму вже 18 років! ніякої конфронтації не бачу | можливос" тей таких викликати якісь ГОСТР! конфлікти немає, Навіть багато росіян гопосувели | грудня 1991 року за незалежну Україну ! підтримують цей курс сьогодні Два роки тому, коли мивибирали Президента; Крим активно підтримав цю акцію, тобто діяв У силовому полі України. Найголовніше сьогодні -- активно пра» цювати над покращенням економічного становища Криму. Правління Кримсько! «Просвіти» узяло на себе тягар вирішен" освітянських проблем. Ми активно співпрацюємо з газетами Брали активну участь у конституційному процесі, ство" рювали Комітет сприяння прийняттю Конституції України Закликаю підтримати нашу пресу: передплачувати газети «Кримське СВІТЛИЦЯ» «Дзвін Севастополя». Роман ЛУБКІВСЬКИЙ, голо? ва Львівської «Просвіти?! «ПРІОРИТЕТНИМИ МИ БАЧИ- МО ЕКОНОМІЧНІ ШЛЯХИ; ЕКОНОМІЗАЦІЮ «ПРОСВІТИ»: хочу подякувати 39 блис" роми Я насамперед кучу доповідь, яка охоплює 89! сто життя й діяльності нашої організації: спря" мовані на вирішення наших гпибокиу проблем, подякувати за добрі спова. що пролунали на адресу Львівсько! «Просвіти? Думаю, що з зд відбуває тьса в час! коли маємо дві прикметм, тим чи ІНШИМ чином позначаться на нашому з ЗД! 1) розширення конституційного ПОпЯ: 2)ро- які

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин