Суспільство · “Без народності неможливо творити сутність виховної системи етносу, народу, нації, наближеної до Людини”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Розумовний обшир України(Руси
Слово Просвіти, №30 за 2023 рік
ства. Чи від початку Української людини? Мова зустрічає дитину, немовлятко, проникає в його свідомість, творить цю свідомість, яка зоветься розумом, і все життя людина-мовець розкошує в тій мові. А згодом людина відходить, а мова залишається. Чи не так само ми приходимо в цей світ, роблячи перший вдих, живемо, дихаючи, і бездиханними відходимо, а повітря, або возДУХ, як його називали в давнину, залишається? Це наше старе слово подає Борис Грінченко у своєму словнику: “Воздух, -ху-, м. 1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає. Ном. № 9926. 2) Воздухъ (церк. утв.). Ном. № 14182. Ум. Воздушок”. Йоги називають оту силу, яка в диханні, праною. Прана (з санскриту – дихання) – особливий вид життєвої сили, енергії, який, за уявленнями індійської філософії, пронизує Всесвіт. Прана є центральним елементом в Аюрведі та йозі. Прана найдоступніша через дихання, але в найбільшій концентрації вона міститься у крові, чоловічому сімені, жіночих вагінальних рідинах. Українці зовуть цю субстанцію снагою, або духом. Чи не тому він і є здавна складовою цього старого, високого слова возДУХ? То виходить, що мова (для людини) дуже й дуже подібна до повітря, або возДУХА. Що ж таке повітря, чи возДУХ, який оточує нас, який живить нас, який тримає нас на цій Землі? Основними компонентами сухого повітря є азот (78,09% за об’ємом) і кисень (20,95%), а також невелика кількість аргону (~1%), вуглекислого газу (~0,03%), водню та інших газів. Головним для життя Людини є кисень. Саме його поглинають легені, пересилають у кров, і вона розносить кисень по тілу. Нормою насичености киснем крови людини вважається показник від 95% до 99%. Ще в лоні материнському дитя через дві артерії пуповини отримує кров матері з киснем, який, здається мені, і є отією йогівською праною. Не знаю, чи матиму я рацію у своєму здогаді, що оцей возДУХ, власне кисень, – це і є ота сила, ота снага, ота керуюча, направляюча субстанція, тятива, яка запускає стрілу життя і яка все життя наступне пантрує, контролює, скеровує і підтримує політ тієї стріли, себто, підтримує життєдіяльність тіла людського. Новонародженому немовляті після перерізання пуповини материну кров заміняє повітря, возДУХ. З цього моменту він починає входити в дитину-людину через його власні легені. Без кисню чи возДУХА людина не проживе і п’ятьох хвилин, саме тому здавна ми й називаємо дух святим. Більшість людей вірять, що життям нашим опікується Бог-Творець, який і створив Людину. Однією з трьох іпостасей якого і є Святий Дух. Іпостась (з дав.-гр. – основа, сутність) – термін античної філософії, уперше вжитий Посідонієм (I ст. до н. е.) у значенні одиничного реального буття. У християнстві, починаючи з патристики, термін “іпостась” служить для позначення кожної з осіб триєдиного Бога. Відносно організму Бога іпостасі названі: Бог-Дух, Бог-Син, Бог-Отець. У тварин немає духу. В ангелів немає душі й тіла. У неживих організмів немає духу та душі. У людей є дух, душа й тіло. Тож я і думаю – чи не цей ДУХ, що у возДУСІ, ми зовемо Святим Духом? Не подумайте, що це святотатство! Слово “дух” має дві іпостасі: одна матеріальна – кисень + азот, а друга, ідеальна, – саме дух святий. Ми ж бачимо, як чудово, мирно, спокійно у слові річ уживаються
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
