Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Найфундаментальніші закони природи вдається записати за допомогою невеликої кількості математичних символів”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Інформаційна ємність мов народів світу

Слово Просвіти, №30 за 2024 рік

Валерій ШВЕЦЬ, доктор фізико!математичних наук, професор Світ влаштований так, що закони при! роди насправді є законами математики. Саме сучасна математика стала інструмен! том, що дозволяє описати і зрозуміти світ. Найкраще було б сказати так: “Математи! ка є мовою природи”. Характерною озна! кою математики як мови є її лаконічність, тобто висока інформаційна ємність мате! матичних записів. Найфундаментальніші закони природи вдається записати за до! помогою невеликої кількості математич! них символів. Для запису головного зако! ну, що описує механічний рух макроско! пічних сил (другий закон Ньютона), дос! татньо трьох літер латинської абетки і сим! волу рівності. Так було не завжди. Тисячі років тому, коли в Давньому Шумері зародилась мате! матика, математичні вирази записувалися словами. Ясно, що виконувати перетво! рення у таких виразах, записувати і розв’язувати навіть найпростіші рівняння було надзвичайно складно. Інформаційна ємність таких математичних записів була вкрай низькою. Це гальмувало розвиток не лише математики, а й інтелектуальний прогрес людства. Так тривало тисячі років. Лише у XVI і XVII сторіччях два видатні французи здій! снили справжню революцію в математиці. Були це Франсуа Вієт (1540–1603) і Рене Декарт (1596–1650). Саме вони ввели су! часну алгебраїчну символіку для позна! чення коефіцієнтів алгебраїчних рівнянь, змінних у них та сам знак рівності. Це на порядки підвищило інформаційну ємність математичних записів і на порядки підви! щило швидкодію людського розуму в осяг! ненні математичних законів і алгоритмів. Від цих видатних французів і почався стрімкий прогрес математики як науки і математики як бази для формулювання основних законів природи. У ті століття саме Франція була інтелектуальним і куль! турним лідером Європи і світу. Вищий світ всіх європейських країн розмовляв фран! цузькою мовою, одягався подібно францу! зам, дивився на світ французькими очима. Кінець цій культурній світовій монополії французів поклала так звана Велика фран! цузька революція. Почалося полювання на освічених людей і їх знищення. Вперше в новітній історії Європи чернь, керована дітьми диявола, правила бал такого мас! штабу. З культурним лідерством Франції було покінчено. Перед тим дітьми диявола було знище! но беззаперечного лідера цивілізованого світу – Іспанську імперію. Але після Франції, хоча вона ще залишалась інтелек! туально розвиненою країною, надто вели! ким був її початковий інтелектуальний ка! пітал, проте лідерство у сфері науки і тех! ніки перейшло до Німеччини і Великої Британії. Революції з їх лідерством не впо! рались. Потрібні були дві світові війни, Лариса МОРОЗ, доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інститу! ту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ Любі мої друзі, пані Любов, пане Павле (вітаю з високою нагородою) і всі, хто створює мою улюблену газету “Слово Просвіти”! Пишу, щоб із вашою допомогою передати мою щиру сердечну вдячність вельмишанов! ному професорові НаУКМА панові Євгену Хлобистову за його мудру високопатріотичну позицію: “Я категорично проти відновлення Каховської штучної водойми”. Не ручуся за точність цитування, але сама суть сказаного для моєї душі – наче цілющий бальзам. Бо після того, як почула про можли! вість того відновлення, тривожні думки мене мучили. Це в чиїх же головах могла виникнути така, вибачте на слові, ідея?! Невже у наших “верхах” іще існують при! хильники (чи послідовники) сталінщини, що майже 70 років тому, добиваючи старий Дніпро отими болотами, що їх так пишно назвали морями, знищили ще один квіту! чий куточок нашої чудової природи, при щоб їх здолати. Найбільшою трагедією бу! ло те, що в цих війнах вони поборювали одна одну. Зараз лідерство перейшло до Сполучених Штатів, але там тепер відбува! ються доволі тривожні процеси. Виникає запитання, чи не вони наступна жертва ді! тей диявола? Але повернімося до мов, якими спілку! ються різні народи між собою. Чи відіграє важливу роль інформаційна ємність мови, якою люди спілкуються у побуті? На мою думку, так. Лаконічність мови пришвид! шує процес думання, оскільки людина ду! має словами, пришвидшує процес спілку! вання між людьми, пришвидшує процес написання тексту людиною, тобто при! швидшує інтелектуальну діяльність мозку людини. Можна сказати, що мова задає темп ду! мання людини, тому цікаво було б порівня! ти різні мови світу за їх інформаційною ємністю. Яка мова краща для точних наук? Як пояснити, що більшість українців, які в силу життєвих обставин змушені були швидко перейти на російську мову, з вели! кими труднощами і довгий час поверта! ються до рідної мови, а інколи взагалі фі! зично не можуть це зробити? Чи сумісні мелодійність мови і її інформаційна єм! ність? На багато подібних запитань можна відповісти, якщо знайти алгоритм порів! няння мов за їх інформаційною ємністю. Кількісних характеристик інформа! ційної ємності мов можна придумати ба! гато. Я пропоную найпростішу: переклас! ти український текст мовами народів світу і порівняти довжину отриманих текстів з довжиною вихідного. В якості останнього я взяв текст свого збірника публіцистики: “Україна – це ми” і переклав його відоми! ми мовами світу, які використовують ла! тиницю, кирилицю або грецьку абетку. Для перекладу я використовував комп’ютерну програму Google translate. Ясно, що з такого розгляду випадають східні мови, які використовують ієроглі! фічне письмо або арабську абетку і подіб! ні їй. Причина у просторово інших пара! метрах відповідних текстів, а також у від! сутності в арабських текстах літер, що позначають голосні звуки. Результати такого порівняння наведе! но нижче. Числа праворуч означають, на скільки рядків у середньому переклад сто! рінки вихідного українського тексту (42 рядки) довший або коротший за оригінал: Чеська, есперанто, азербайджанська, курдська, туркменська – !5. Латиська, литовська, турецька – !4.5. Латинська, словацька, словенська, хорватська – !4. Боснійська – !3.5. Венеційська, естонська, сицилійська – !3. Ломбардійська, мальтійська – !2.5. Ідіш, румунська, фінська, шведська, шотландська – !2. Англійська, корсиканська, норвезька – !1.5. Данська – !1. Албанська, баскська, валійська, ір! ландська, угорська, узбецька – !0.5. Українська, польська, італійська, бретонська, каталанська – 0. Білоруська, іспанська, португальська – +1. Сербська, татарська – +1.5. Казахська, чуваська – +2. Монгольська – +2.5. Башкирська, чеченська, удмуртська – +3. Малайська, нідерландська, таджицька, французька – +3.5. Болгарська, бурятська – +4. Російська, комі, македонська – +4.5. Люксембурзька – +5. Німецька, якутська – +5.5. Киргизька – +7. Грецька, осетинська – +7.5. Тувинська – +8. Філіппінська – +8.5. Серед слов’янських мов чеська вияви! лась мовою з найбільшою інформаційною ємністю. Вона ж є лідером і серед всіх єв! ропейських мов. Разом з нею світовим лі! дером є штучна мова, створена у кінці ХІХ ст. в Польщі, – есперанто. Такими ж ліде! рами виявились дві тюркські мови: азер! байджанська і туркменська. Лідером є і курдська мова. Дивно, що такий таланови! тий народ і досі не має власної держави. Мови споріднених нам за формулою крові народів: латишів, литовців і турків займа! ють другу сходинку цього списку. Мова на! уки і культури середньовічної Європи, яка сторіччями об’єднувала всі європейські народи у культурному просторі в одне ціле – латина, займає третю сходинку. Дарма сучасні світова наука і культура відійшли від цієї традиції. Проте і англійська мова, займаючи восьме місце з 25 наведених, ус! пішно справляється з тою роллю, яку ві! дігравала раніше латинська мова. Українська і польська займають у рей! тингу одну позицію, що свідчить, крім спорідненості за формулою крові, вже і про ментальну спорідненість цих народів. Поряд з ними знаходиться італійська мова. Можливо, не випадково на мовному кон! курсі у Парижі у 1934 році італійська і ук! раїнська отримали перше і друге місця за мелодійністю мов відповідно. Як видно з наведеного порівняння, більшість слов’янських мов мають високу інформаційну ємність. Виключення ста! новить болгарська і близькі до неї росій! ська та македонська мови. Нагадаємо, що російська мова сформувалась на основі македонського діалекту староболгарської мови вже у середні віки. За інформацій! ною ємністю близькими до російської мо! ви виявились і мови багатьох народів ни! нішньої Російської федерації: чуваші, башкири, удмурти, буряти, якути. Неочікуваною виявилась низька ін! формаційна ємність німецької мови. Це при тому, що все ХІХ сторіччя і першу по! ловину ХХ Німеччина була світовим ліде! ром у сфері науки і техніки. Сказане вище стосується і французької мови, хоча і в меншій мірі. Низька інформаційна ємність грецької мови зумовлена, на мою думку, тим, що ця мова була дуже рано в історич! ному аспекті зафіксована писемними дже! релами і не мала можливості далеко від них відійти. Можливо, таке пояснення стосу! ється і французької та німецької мов, але не стосується російської. Остання виникла значно пізніше решти європейських мов. Підбиваючи підсумок, можна сказати, що українська мова має високу інформа! ційну ємність і цілком придатна для її ефективного використання у точних нау! ках. За рахунок деякої втрати інформацій! ної ємності вона набуває рис, важливих для використання у гуманітарній сфері. Її задокументована мелодійність робить її ідеальною мовою поезії і пісні. Вона опти! мальна для використання, якщо взяти весь спектр потреб народу і у науці, і у культурі, і у побуті. Перехід на російську мову нага! дує звалювання фізичної системи у потен! ційну яму, з якої без зовнішнього втручан! ня система не здатна вийти самостійно. При перекладі різних текстів, зокрема тих, що стосуються різних наукових сфер, порівняльний аналіз матиме дещо інший вигляд. Але ці зміни будуть не радикальни! ми. Похибку моїх розрахунків, пов’язану з неуніверсальністю взятого за основу тек! сту, а такого просто не існує, я оцінюю від 0.5 до 1 рядка. При комп’ютерному перекладі може частково викривлюватись сенс вихідного тексту, але ручне корегування перекладу неминуче вносить суб`єктивний елемент у сам переклад, який буде пропорційним досконалому володінню тою чи іншою мо! вою. Таке володіння при великій кількості мов перекладу неможливе в однаковій мірі для різних мов. Для підвищення надійності висновків статті потрібне використання максималь! но можливої кількості різноманітних комп’ютерних програм і максимально можливої кількості різноманітних текстів. Фактично слід дотриматись умов справед! ливості закону великих чисел. Це задача для великої кількості дослідницьких груп і не під силу автору. Цю статтю слід розгля! дати як першу спробу такого роду, як фор! мулювання ідеї саме такого алгоритму оці! нювання інформаційної ємності мов. Ав! тор закликає всіх охочих долучитись до та! кої роботи. живодайну прохолоду й кисень (!) для всіх мешканців планети. (Хтозна, може, це є одна з частин великої місії нашої рідної України для всього світу… Погляньте ли! шень, скільки вигорає лісів по всій плане! ті…). І не потребує для того жодних капіта! ловкладень. Лише не заважайте! Когось із нинішніх панікерів лякає ви! гадана “перспектива”, як можна почути від них, “опустелювання” тих земель, що, обіч Каховки, легко отримували воду з то! го болота (яке наразі зникло – і це випадок із тих, про які мудрий наш народ склав приказку: “Лихе – на добре вийшло, з Бо! жою поміччю”). То їм можна нагадати, що наша велика могутня Ріка (а не річка) – наш сивий Дніпро ніде не подівся, може, навіть легше зітхнув – і охоче й щедро від! даватиме свою воду на різноманітні водо! води та водогони. І нехай розростається і квітує Кахов! ська оаза, нехай збирає своє стародавнє птаство (яке вже до неї потягнулося) і все живе, що колись у тих краях мало прихис! ток і звеселяло Землю. Ще дожити б до очищення нашого бла! годатного Півдня від усілякого сміття…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин