Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “На мітинги виходила більшість молодих людей – свідомих громадян своєї країни, небайдужих до її долі”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Мирні парадокси воєнного часу

Слово Просвіти, №31–32 за 2025 рік

Володимир СТЕЦЮК Для мене давно є загадкою така досить дивна історична закономірність: у найкритичніші моменти існування кровожерної рашки її рятівницею завжди виступає Америка. Так було у другій половині 20-х – 30-х рр. минулого століття, коли кривавий більшовицький режим, який опинився на межі повного економічного краху, було врятовано масштабною індустріалізацією, здійсненою переважно американськими компаніями із залученням західних технологій, обладнання та американських спеціалістів. Так було в роки Другої світової, коли на межі воєнного краху сталінського диктаторського режиму його було врятовано знову ж таки США, коли за програмою ленд-лізу надавалася колосальна військово-технічна допомога Радянському Союзу, який, власне, і був одним із винуватців виникнення цієї найкривавішої світової війни. Ставши одним із переможців у війні з німецьким нацизмом і отримавши карт-бланш на своє подальше безкарне існування, кровожерний сталінський режим СССР суттєво розширив зону впливу у Європі та світі. Зрештою на початку 90-х, не витримавши гонки озброєнь у суперництві зі США за світову гегемонію, Радянський Союз таки розвалився. Одним із катастрофічних наслідків цього розвалу стала надзвичайно гостра продовольча криза в чекістсько-бандитській ерефії. І знов у найкритичніший момент в ході колосальної продовольчої допомоги, наданої США майбутнім рашистам, голодну рашку було врятовано так званими “ножками Буша”! Схоже й тепер, під час катастрофічної для самої рашки кривавої геноцидної війни, розв’язаної проти України злочинним путінським режимом, котрий, як і попередні режими кривавого совка, вчергове опинився на межі економічного краху, на допомогу міжнародним злочинцям рашистського розливу знову поспішає “карета швидкої допомоги” зі Сполучених Штатів Америки. І за її “кермом” сам американський президент-миротворець – Дональд Трамп. І дарма, що сповідувані підприємливим Донні методи надання екстреної допомоги напівпокійнику – кривавому диктатору і міжнародному злочинцю й своєму давньому дружбану “владіміру” – не відповідають “лікувальним” стандартам міжнародного права. Схильний до політично-бізнесових гешефтів Донні знає твердо: найкращі ліки для диктатора – це бабло, а найдієвіші ліки – це багато бабла. І саме про “багато бабла”, судячи з усього, вже попередньо домовився з пацієнтом спецпредставник Трампа Віткофф, відомий як великий спеціаліст у галузі “лікувальних” гешефтів. Як стало відомо, безпосередній огляд пацієнта турботливим рятівником Дональдом Трампом має відбутися 15 серпня на Алясці. Чи виживе після запропонованих “лікувальних мирних процедур” російський диктатор і “друг Владімір” і чи видужає охоплена його диктатурою і загрожена економічною стагнацією рашка – особливо турбуватися не доводиться. А от чи видужає після цього його жертва – зруйнована і зранена геноцидною загарбницькою війною і приречена на чергове поневолення кривавою імперією Україна, – “миротворців” це, схоже, не турбує. Принаймні мирні ініціативи Дональда Трампа, розраховані на реанімацію “друга владіміра”, як відомо, потребуватимуть хірургічного втручання і в територіальну цілісність України і як наслідок – можливої ампутації її окремих частин, а то й взагалі розчленування країни, яка має стати в цьому сенсі своєрідним територіальним донором і без того обтяженої безкраїми територіями гігантської людожерської рашки. Але таку абсолютно не прийнятну для України і всього притомного світу ціну жаданого миру визначено “миротворцями” Дональдом та його другом “владіміне срср”, “12414 — шлях до росії”, “Хочу в ЄС, а не в “сказочную русь”. Руки геть від НАБУ”, “Ні кроку назад. Позаду Москва”, “янукович закінчив погано”, “Я не хочу в митний союз”, “Картонки все бачать” та інші. Учасники мітингів охоче цитували класиків української літератури, наприклад Івана Франка: “Лупаймо сю скалу! / Нехай ні жар, ні холод / не спинять вас! / Зносіть і труд, і спрагу, й голод / Бо вам призначено/скалу сесю розбить”. Так само без підпису з Василя Симоненка: “На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил”. Не вказали авторство Павла Тичини, але процитували “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Знамените гасло Миколи Хвильового постало так: “Геть від москви. Дайош Європу!”. Не вказано авторство Василя Стуса на картонці “Хто проти тиранії – встаньте!” – так в одному випадку без слова “всі”, а в іншому з “усі”, але замість тиранії – диктатура. Між тим, сам факт появи цієї картонки в місці, що за кількасот метрів од колишнього кінотеатру “Україна”, де поет-шістдесятник Василь Стус сказав ці слова і згодом заплатив за них ув’язненням, видався мені символічним. Четвертого вересня буде рівно 60 років з тієї історичної події на шляху України до Незалежності – такий от збіг. Багато не підписаних Тарасом Шевченком його рядків: “Встане правда! встане воля!..”, “Ох, не

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин