“Наша прекрасна дійсність сама дає до рук блискучі події з розкішними питомими відповідниками”. 5 Мова єдина · с. 5сторінка оригіналу ↗
ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН 43. Хедлайнер
Слово Просвіти, №32 за 2021 рік
знищена сталінським режимом, Олена Курило (1890 – після 1946) у своїй капітальній і нормотвірній праці “Уваги до сучасної української літературної мови” (1923, 1925 рр.): “Українська мова не знає активних дієприкметників на -чий, -(в)ший, ані пасивних на -мий у тому творенні та в тій функції, як їх уживає сучасна українська літературна мова, як ото: ˂…˃ Вражаючий випадок. Далекосягаюча спеціялізація”. Відтак Олена Курило покликається на видатного історика української мови, який стояв біля начал українського мовознавства, – Павла Житецького: “Щодо активних дієприкметників, то їх зовсім нема в народній мові” (5, с. 18).
Розгортає далі цю думку видатний український письменник і мовознавець, також двічі репресований московсько-тоталітарним режимом, Борис Антоненко-Давидович (1899– 1984) у класичній праці “Як ми говоримо” (1970 р.): “Виникає слушне питання: чи ця особливість української мови – уникати вживання форм активних дієприкметників – не обмежує наших можливостей?” – і наводить приклад заміни: “Нам важко бачити тебе прикутим і страждаючим” замість українською мовою: “Нам важко бачити тебе прикутим і стражденним” (2, с. 137).
Понад 20 способів заміни активних дієприкметників, що опинилися в нашій писемній мові під впливом церковнослов’янської та московської мов, подає Святослав Караванський (1920–2016),
зауважуючи, що “багатство української мови полягає в тому, що вона має тисячі способів уникнути невластивих їй форм” (4, с. 153), наприклад, координуючий – треба координаційний (4, с. 153–196). Зокрема, до слова танцюючий цей мовознавець – понад 30-літній в’язень московсько-сталінських концтаборів і вигнанець з України, що був поза її межами 68 років, – пропонує такі розсипи синонімів:
що танцює, розтанцьований, закручений у танці, звиклий танцювати, охочий до танців, танцюрист, танцівник, танцюра, танцюристий, у круговерті танцю (4, с. 195). Себто в наведеному випадкові слід ужити форму танцюристий учитель чи учитель-танцюрист, а не московсько-болгарську кальку танцюючий ˂ танцующій.
Понад то, слово танцюрист аж ніяк не слід сприймати лише як фаховий танцюрист, про що свідчить тлумачний словник української мови:
ТАНЦЮРИ́СТ, а, ч. 1. Той, хто бере участь у танці, у танцях. Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (Вас., III, 1960, 190); Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (Тулуб, Людолови, І, 1956, 458).
2. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців. Він мав славу видатного танцюриста (Трубл., Мандр., 1938, 6); 26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п’яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів,
музикантів (Рад. Укр., 25.V 1957, 1).
3. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (З глибин душі, 1959, 7);// Артист балету. За останні роки на українській сцені з’явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мист., 4, 1965, 4) (СУМ, т. 10, с. 36).
Про ненормативність активних дієприкметників у нашій мові, з покликом на Олену Курило, йдеться у фундаментальній граматичній праці
Івана Вихованця і Катерини Городенської “Теоретична морфологія української мови”:
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
