“І в тих важких умовах вони зберігали · своє творче “я” та внутрішню свободу”. Читацьке віче · с. 6сторінка оригіналу ↗
Яка вона, свідомість?
Слово Просвіти, №32 за 2021 рік
По-перше, колоніальна! Стан свідомості українця – постійно на щось оглядатися, з кимось обговорювати і погоджувати з “чужими” свої проблеми.
Ми маємо зрозуміти, що нам самим все вирішувати самостійно.
По-друге, наші чиновники,
державна влада користуються тою брехнею, що винесена із радянського колоніального хамства.
Толерантному українцю необхідно неухильно рухати вперед свою правду.
Ось жахливий приклад. Чому на українській землі московська церква відзначала хрещення “Київської Русі”? Це що? Це політичний процес? Хто вирішує, як відзначати українську подію на українській землі? До чого тут москвини? Московська держава з’явилася у світі в XIII–XIV століттях, а хрещення наших пращурів відбулося в X столітті.
У якому психологічному стані українці перебували в тій хресній ході, коли під керівництвом московської церкви рушили в “пандемічну” ходу? Коли нарешті українці “дійдуть до пам’яті”, чиї вони діти?
Тільки 30 років минуло, а українці забули репресії, голодомори, приниження й муки своїх батьків, або не вірять, що їхніх земляків на московській території в наш час катують за ґратами, не вірять, що гинуть на рідній землі наші земляки, патріоти – українські захисники у війні з москвинами.
Це нормально? Ними, як телятами, керують на київському проспекті вороги, які у цей же час обстрілюють бійців на сході нашої країни.
Хто дозволив, зрадив, “проґавив”, а потім – “проковтнув” такі злочинні реалії?
Українцям давно час вимагати відповідальності за перебування московського патріархату на українській землі.
Чому не помічаємо брехні, що супроводжує на робочому місці та поза ним життя українців?
Придивімося: соціальні, суддівські, моральні негаразди; зубожіння й збайдужіння українського народу; розхитування зсередини державності нашої країни – це все підвалини брехні, зануреної в наші душі. Чому на виборах голосуємо за найманців Путіна, Януковича чи Медведчука? На всіляких “виступах” модно не соромитися відкрито промовляти: “не називаю імені” чи висловлюватися з неповагою до українців мовою агресора…
Багато питань – чому… Принцип: “одне говорити, друге думати, третє робити”. Слід негайно, патріотично і сміливо викоренити двозначну позицію в національній ідеології та політичній філософії українців.
Важливо в цій підступній гібридній інформаційній війні мудро діяти на випередження.
Нам творити своє життя, життя своїх дітей, онуків на своїй землі!
Колектив небайдужих ветеранів праці,
місто Кривий Ріг
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
