Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Слава тому вчителеві, який на все життя прищеплює юному серцю любов до художнього твору, до його правди, до його краси”. · 7 Читацьке віче · с. 7сторінка оригіналу ↗

Час вилазити зі своєї «мильної бульбашки»

Слово Просвіти, №32 за 2021 рік

Анастасія ДИНЯК, студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Ми живемо в час технологій, коли будь-яка інформація може з легкістю розлетітися за декілька хвилин. Соціальні мережі, телебачення, інтернет-платформи проникають у наше життя та засідають у голові. Ми починаємо забувати про критичне мислення, що є однією з найважливіших складових об’єктивної громадської думки, і піддаємося впливу. Люди навіть не помічають, з якою швидкістю може змінюватися їхня думка. Нова публікація улюбленого блогера в соціальній мережі, коментар ведучого ранкового шоу на радіо чи випадково почута фраза пасажира в маршрутці – все це та ще неймовірна кількість іншого проникає в нашу свідомість зі швидкістю світла та має свій вплив. Якщо людина навіть фільтрує отримувану інформацію, то не може повністю захистити її від чужого впливу. Все не проконтролюєш, та й не потрібно: комунікація – невід’ємна складова громадської думки. Потрібно навчитися слухати інших, аналізувати, думати та робити висновки і головне – вміти захищати свої переконання та моральні принципи. Скільки людей – стільки й думок. Неможливо випадково зібрати в одній кімнаті сто людей з однаковими думками, так не буває. Цікаво й те, що люди не діляться на тих, хто “за” і “проти” – все не так просто. У кожного свої переконання, ідеї, аргументи і “але”. І ми маємо навчитися приймати чужі погляди, не боятися демонструвати власні, вміти об’єктивно оцінювати ситуацію та визнавати свої помилки. На жаль, часто люди не прагнуть зрозуміти один одного, аргументи не діють і будь-які спроби вирішити проблему розпалюють ще більший конфлікт. Важко повірити, але досі не вщухають гострі суперечки про Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який ми маємо виконувати. Та є люди, які категорично не погоджуються з цим і продовжують галасувати про утиски російської мови і необхідність надати їй в Україні статусу державної. До таких “уболівальників” належать насамперед партійці з “Опозиційної платформи – За життя”, “Партія Шарія”, чимало “Слуг народу”. Моя позиція зараз надзвичайно чітка. Та до цього я прийшла не одразу. Зізнаюсь: мені знадобилося чимало часу, щоби зайняти українську національну позицію. Зараз мені соромно, що я так довго не могла зрозуміти свого ставлення до української мови. А тепер детальніше про кожен етап формування моєї думки стосовно мови і громадянської позиції. Перший етап: байдужість. Я не зовсім розуміла ажіотажу навколо мовної теми, її актуальності. Ми жили стільки років і, як на мене, усім було байдуже, а тут комусь прийшло щось в го-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин