Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Прогрес людської історії залежить від взаємодії · соціальних складових суспільства”. Філософська світлиця · с. 12сторінка оригіналу ↗

“Серце є скарбник і носій усіх тілесних сил людини”. “Серце є центром душевного і духовного життя людини. Так, в серці започатковується і народжується рішучість людини на ті чи інші вчинки; в ньому виникають різноманітні наміри і бажання; воно є місцем волі та її бажань”. “Серце є центром усіх пізнавальних дій душі”5.

Слово Просвіти, №32 за 2021 рік

Йогана Баптиста Шада (1758– 1834 рр.)1, який пропрацював у Харківському університеті понад 10 років, читаючи лекції з логіки, історії та естетики, а також був очільником кафедри умоспоглядальної і практичної філософії. У лекціях він знайомив українських студентів із досягненнями європейської (насамперед німецької) філософії (вченнями Ґ. Фіхте, І. Канта, Ґ. Геґеля, Ф. Шеллінґа та інших), що сприяло формуванню власної світоглядної позиції у слухачів його курсів. Найбільш прихильно в університетському середовищі було зустрінуте вчення Фрідріха Вільгельма Шеллінґа, який презентував ідеї європейського романтизму. Під час викладацької праці у Харкові Й. Шад видрукував латиною “Логіку чисту і прикладну” (1812 р.), що містила короткий виклад його філософської позиції, “Природне право” (1814 р.) з промовою про “звільнення Європи від Наполеона” разом з розмірковуваннями на теми соціальної філософії. Філософ уважав, що головною категорією в пізнанні умов їх формування (кліматичних, звичаєвих, культурних, тілесних, душевних тощо). Прогрес людської історії залежить від взаємодії соціальних складових суспільства, так і гармонізації міжнаціональних взаємовідносин. Така позиція філософа сприяла формуванню національної самосвідомості молодих українців і викликала різке невдоволення царського уряду, який запропонував філософу залишити межі Російської імперії впродовж 24 годин. Серед симпатиків німецької філософії в Україні був і перший ректор Київського університету М. Максимович (1804— 1873 рр.) — свого часу учень талановитого вихованця Києво-Могилянської академії Данила Кавунника-Велланського. У своїй праці “Розмірковування про природу” Максимович проаналізував філософські принципи гармонізації серця і розуму, послуговуючись напрацюваннями етнографічних і фольклорних досліджень української духовної культури, зокрема співвідношення українського і російського пісенного фольклору. Водночас в універ­

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин