Пошта “СП” · “Вразила емблема ліцею, де дві початкові літери імені та прізвища Івана Франка з’єдналися в цілісний образ свічки і ключа”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Невгасимий вогонь Франкового Слова
Слово Просвіти, №32 за 2026 рік
Цей рік у літературному просторі України означений славним іменем велета Слова – Івана Франка. Тримаємо в серці його заповіти)дороговкази, його життєствердні наста) нови. Відтак згадуємо, перечитуємо, досліджуємо.
дослідження вчителів україн% ської літератури, історії, пись% менників, спіймала себе на дум% ці: “Як мало ще нами вивчений Іван Якович. Як багато ще попе% реду роботи...” Приємно здивувала випуск% ниця ліцею, а нині доктор філо% софії, доцент кафедри україн% ської мови та славістики Терно% пільського національного педа% гогічного університету імені Во% лодимира Гнатюка – Наталія Матвеєва, котра поділилась сво% їми лінгвістичними спостере% женнями у працях Франка, адже головними темами його виступів у свій час були різка критика по% літики русифікації, протидія по% ширенню так званого “язичія”, спростування поглядів тих, хто заперечував самобутність укра% їнського народу та української мови. На її думку, визначальною рисою наукових праць письмен% ника є практичний підхід до мовних проблем, вільний від надмірної теоретизації та схолас% тичних міркувань. Особливо ви% разно це проявляється в його позиції щодо дискусії про са% мостійний статус української мови. Серед гостей були також письменники Марія Назар, ініціаторка події Жанна Юз% ва, доктор мистецтвознавства Олег Смоляк, педагоги – Ма% рія Шапочка, Наталія Дов% гань та Марія Теравська з гро% мади. Літературно%музична композиція “З Франком у серці...” стала справжньою окрасою заходу. У ній були задіяні танцювальні колекти% ви ліцею. Ірина Павлюк, яка модерувала подію, тішилась за талановитих і юних артис% тів разом із присутніми в ак% товій залі. Знайомство з ліцеєм роз% почалось ще з подвір’я, де в затінку крислатих дерев зас% тигло в камені погруддя Івана Франка. Директорка ліцею Оксана Коцій познайомила гостей із учителями колекти%
ву, після чого зав’язалась цікава розмова про життя сучасної школи в умовах непростого сьо% годення. Не можу їх не згадати поіменно, оскільки духовна пра% ця, яку вони вкладають в освіт% ній розвой своїх учнів у часі жас% кої війни, вартує вдячности: Людмила Іванівна Головачук% Реєнт, Ірина Михайлівна Пав% люк, Оксана Ярославівна Мол% чанова, Лілія Іванівна Левицька – вчителі української мови та лі% тератури; Леся Едуардівна Плит% ка, Андрій Богданович Білобран – учителі історії; Володимира Степанівна Рокецька — вчитель% ка музики; Світлана Вікторівна Грицух – заступниця директора з навчальної роботи та Наталія Ярославівна Лацік – заступниця директора з виховної роботи. До слова, стільки майстерно офор% млених патріотичних стендів і розписів, зібраних в одному ос% вітньому закладі, досі ще ніде не зустрічала, тож запитала про їх% нього автора. З’ясувалося, що це художниця з Донеччини Ніна
Квіти Каменяреві від письменників Марії Назар та Олега Смоляка
Шевчук, яка зараз працює у зга% даному колективі. Вразила її ав% торська робота – емблема ліцею, де дві початкові літери імені та прізвища Івана Франка, з’єднав% шись в цілісний образ свічки і ключа, запроменіли світлонос% ним сяйвом... Кілька слів про музей націо% нально%визвольної боротьби “За Україну, за її волю!”, який діє на базі ліцею. Керує ним вчителька історії, донька політв’язня Леся Іванівна Плитка. До слова, сим% волічну стрічку під час відкриття музею перерізала голова Ліги Ук% раїнських жінок, колишня зв’яз% кова Романа Шухевича пані Да% рія Гусяк (2004). Усе своє життя пані Леся ретельно збирає і збе% рігає важливі експонати героїч% ного минулого і героїчного сьо% годення, аби молодь пам’ятала про важливі історичні віхи ста% новлення нашої державности. У кожного з нас свій Франко, своя Леся, свій Тарас. Про вплив Івана Франка на творчий і жит% тєвий шлях доктора мистецтво% знавства Олега Смоляка присутні на ювілейному за% ході дізнались під час його виступу: “Починаючи з 1990%х років, я постійно ор% ганізовував ювілейні “Франківські читання” на факультеті мистецтв Терно% пільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Поміж декламуванням сту% дентами Франкових вір% шів, звучали й романси ук% раїнських композиторів на його слова, а також інстру% ментальні твори львівських композиторів. Остання складова додавала святко% вого піднесення заходам, розширювала спектр сприймання слухачами на% ціональної музики. У 2016 році провів відкрите семі% нарське заняття зі студен% тами кафедри образотвор% чого мистецтва на тему “Зів’яле листя” Івана
Членкиня НСПУ, вчителька української мови і літератури Жанна Юзва під час виступу
Франка очима студента%худож% ника”. Присутні на семінарі студен% ти ілюстрували читання Фран% кових віршів власними малюн% ками до них, а водночас комен% тували намальовану художньо% образну символіку. Керівник се% мінару та присутні на ньому сту% денти отримали високу оцінку викладачів. Від початку озна% йомлення із творчістю Івана Франка мене захоплювало (й до сьогодні вабить) неперевершене вміння письменника змальову% вати події, повністю взяті з на% родного життя, та обрамлювати їх неповторними художніми за% собами. А його титанічна праця генерує щоденну мою творчу ді% яльність на ниві українського музикознавства та художньої лі% тератури. І щоразу почуте ім’я Івана Франка додає мені ще більшої снаги й сили для подаль% шої праці, як це робив щоденно Великий Каменяр. Принагідно хочу згадати Франкове: “На дні моїх споми% нів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Це вогонь у кузні мойого батька”. Пам’ятаю% чи ці вікопомні слова, торкні% мось і ми того невидимого Світ% ла, яке ще й досі яскраво пломе% ніє з тієї кузні, “візьмімо” й собі бодай маленьку його часточку – іскорку, поселімо у своє серце, зігріймо нею душу. Бо ж кому, як не нам, нести її, немов Вифлеєм% ський вогник, аби згодом зуміти передати нащадкам. Невгаси% мий вогонь Франкового Слова.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
