Пошта “СП” · “Вразила емблема ліцею, де дві початкові літери імені та прізвища Івана Франка з’єдналися в цілісний образ свічки і ключа”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Шукач істини в нетрях історії запорозьких козаків
Слово Просвіти, №32 за 2026 рік
пакільці” – есей про космос лю% дини, якій випало народитися, вирости і “вийти в люди” на пів% денних українських теренах. Всіх (їх понад сорок) не перерахуєш. Не проминула моєї уваги й книжка, видана у 2025 році в ки% ївському видавництві “Україн% ський письменник”. Має вона довгу назву з акцентом на пер% шому слові “Дещо про запорозь% ких козаків на тлі загальноприй% нятих уявлень та в руслі тритом% ника академіка Дмитра Явор% ницького “Історія запорізьких козаків”. Основним джерелом для прискіпливого аналізу слугу% вали, звісно, три томи козацько% го батька. Звертався автор до книг Володимира Голобуцького “Запорожское казачество” і “За% порізька Січ в останні часи свого існування”, енциклопедичного видання “Українське козацтво: Мала Енциклопедія”, тритом% ника Пантелеймона Куліша “Исторія возсоединенія Руси”, книжок авторитетних істориків% козакознавців Олени Апанович, Віктора Брехуненка.
На кожній сторінці своєї праці (а їх 245) Костянтин Суш% ко, притримуючись платонів% ського принципу про друга Сок% рата та істину, аналізує суттєвий перелік усталених історіографіч% них стереотипів про запорозьке козацтво, натхненно розчищає стежку до здорового глузду і правди. Тож зацікавлений читач діз% нається про те, з чого почався за% порізький козацький рух, якими були склад і чисельність війська низового, наскільки самостій% ним було воно, чи являло собою унікальне явище в світовій історії і як впливало на українське сус% пільство. І багато чого іншого. Прискіпливий Костянтин Сушко з’ясовує походження тер% міна “козак”, вносить ясність з очільниками козацтва, обґрун% товано доводить хибність офі% ційної наукової думки про існу% вання на Хортиці першої Запо% розької Січі, згадок про яку не знаходимо ні в літературних, ні в документальних джерелах (Ли% товська метрика, Е. Лясота,
Г. Л. Боплан, Самовидець, С. Ве% личко), визначає місце в історії постаті князя Дмитра Вишне% вецького (в оцінках його навіть шановний Д. І. Яворницький помилявся – аж ніякий він не “козак Байда”). Автор, відхрещуючись від ро% мантичної ідеалізації козацтва в українській історіографії, закли% кає думати, порівнювати, аналі% зувати, не зважаючи на автори% тети, викликає на дискусію ди% сертантів, що розплодилися. Не залишає поза увагою Кос% тянтин Сушко і власний гіркий досвід розбудови українства під час керівництва національним за% повідником “Хортиця”. В окре% мому розділі розвінчує археоло% гічний міф про “запорозьку чай% ку” і пов’язану з ним суєту – під% йом і псевдоідентифікацію судна часів російсько%турецької війни. Розділ “Так хто ж він, козак Мамай?” – іронічне розміркову% вання про збірний, ідеалізова% ний образ в українській культурі, який має глибоке коріння. Як висновок у післямові ав%
тор пропонує: “Історію запорізь% ких козаків в трьох томах і в пе% рекладі Івана Сварника варто б переписати. Уважно, зберігаючи стиль автора, але… 1. Помітно скоротити. 2. Виправити факто% логічну неузгодженість. 3. Нове видання оснастити вагомими і гранично фаховими, науковими коментарями”. Агов! Козакознавці, шановне наукове співтовариство! Може, варто прислухатись до точки зо% ру єретика%дилетанта із Запо% ріжжя! Адже слова “істина” та “історія” хоча й мають різне по% ходження (істина – слов’янське, від “те, що існує”, а історія – грецьке, від “дослідження, знан% ня”), але є фундаментальними цеглинами в будівлі науки. Обидва слова прагнуть відповіс% ти на запитання “Як було на% справді?”. Істина встановлює об’єктивну реальність, а історія – достовірну хроніку подій ми% нулого. А щоб у цьому перекона% тись, раджу придбати книжку “Дещо про запорозьких коза% ків…”. Телефон (098) 249%98%93.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
