Спадщина · “Він розумів, що вивільнитись з ярма можна, лише об’єднавши політичні, мілітарні, економічні, духовні, виховні потуги”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
“Майбутнє пам’ятає”
Слово Просвіти, №32 за 2026 рік
ський (Тобілевич) – брат Івана Карпенка) Карого. Подив і захоплення викликає Його невсипуща праця на ниві національної освіти та виховання Народу. Креативний, самокритичний, безустану в самонавчан% ні упродовж життя, – Він у педагогічному і політичному вимірах був справжнім, достойним прикладом для наслідування. Для всіх – від малого до великого. Письменник і педагог Л. Бачинський, описуючи період ректорства Івана Огієн% ка в Кам’янець%Подільському універси% теті, зазначив: “Професор І. Огієнко – це був ректор з творчою організаційною си% лою, що вмів усе робити Сам…”. Сповідуючи велику педагогічну мету триєдності освіти в загальнолюдськості, національній формі та з індивідуальними особливостями, Огієнко повсюди утвер% джував українознавчі цінності (за фор% мою і змістом); першим розпочав читати новий курс – “Історія української мови”; створив підручники для вивчення мови, зокрема й “Рідну мову в українській шко% лі”; організував школи й гімназії для до% рослих та курси українознавства; видав для школярів, військових, священників, службовців понад двадцять навчальних українознавчих книг протягом 1917–1918 років накладами від десяти до ста тисяч примірників; розробив, а пізніше, як мі% ністр освіти уряду Директорії, затвердив український правопис. Видав накази, за якими мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) стала українська мова; всі дипломи, сві% доцтва та атестати видавалися виключно українською мовою; всі написи на блан% ках, штемпелях і печатках замінені на ук% раїнські. Перебуваючи на посаді міністра вірос% повідань, Іван Огієнко здійснював мовну реформацію в церкві, закликавши свя% щенників виголошувати проповіді, про% водити служби, читання та співи рідною українською мовою, забезпечив урядову вимогу, щоби Євангеліє читалося україн% ською мовою. Він активно впроваджував ідею соборної літературної мови та про% тягом семи років редагував науково%по% пулярний часопис “Рідна мова”. Вважаю% чи мову культурним маркером кожної на% ції, цей визначний просвітитель свого ча% су в своєму рідномовному катехізису ствердить: “Народ, що не створив собі со% борної літературної мови, не може звати% ся світовою нацією”. Животворив, щоби Україна ставала українською. Інтелектуальна, духовна спадщина Огієнка є безцінним скарбом для сучасної
До Дня Незалежності на скульптурі Батьківщина%Мати запустили світлову аудіовізуальну інсталяцію про майбут% нє, що твориться через усвідомлення зв’язку з минулими поколіннями та силу щоденних дій. Автором проєкту “Майбутнє пам’ятає” є митець, світло% вий дизайнер, засновник та артдирек% тор компанії Expolight Микола Каблу% ка. Про це повідомила комунікаційна команда Еxpolight. “Майбутнє не виникає з порожнечі. Воно формується нашим вибором сьогод! ні, а здатність рухатися вперед народ! жується з розуміння того, звідки ми прийшли. Усвідомлене минуле стає не тягарем, а точкою опори – джерелом сили, ідентичності та внутрішньої стійкості”, – зазначив Микола Каблу! ка. Упродовж 5 хвилин на монументі з’являтимуться символи, поєднані в розповідь: коріння та орнаменти дав% ніх культур, вода і метал як образи очи% щення і стійкості, спіралі як нелінійний час, сузір’я та прапор як символи спіль% ного руху вперед. Проєкт реалізують за підтримки Мі% ністерства культури та в партнерстві з
Української Нації і Держави, всього сві% тового українства. Його творчість, яка ся% гає понад дві тисячі праць та вивершена у своїй досконалості Біблія, перекладена українською мовою, як і вся його життє% творчість, є тим значущим національним доробком, що вплетений навічно у вінок слави і гордості Українського Світу. Як Григорій Сковорода, він поринав у глибинні джерела історії рідного Народу, вшановуючи воїнів, духівників і культур% них діячів, зокрема і тих, які вчилися та працювали в Острозі (Федорович, Петро Конашевич)Сагайдачний, Копистенський, Смотрицький, Наливайко, Клірик Острозь% кий, Кипріан та ін.), відзначаючи: роль “найпершої постійної друкарні на україн% ській землі”; і що “видання остріжські увесь час користувалися на Україні заслу% женою пошаною”; і що “Острізька акаде% мія набула собі правдиво велике значення в історії української освіти й культури та в історії Української Церкви, будучи першою високою нашою школою, школою “вільних наук” в Україні”. 1958 р. у Вінніпезі вийшла монографія І. Огієнка “Князь Костянтин Острозький і його культурна праця”, в якій написано: “Можна спокійно сказати: усі українські магнати, взяті разом, не зробили стільки для України, скільки зробив сам князь Кос% тянтин”. Оце непересічне кредо “Служити ук% раїнській справі” і було головним міри% лом та критерієм в Огієнкових оцінках минувшини і сьогодення. Ними Огієнком визначалася роль особистості в історії, її заслуги (як і ницість). А ще це був надзвичайно сміливий просвітник, який не мирився із зайдами будь%яких мастей. Коли після поразки ук% раїнської революції частину українських територій, зокрема Поділля, зайняли по% ляки, Огієнко відчайдушно, не боячись репресій, вимагав від чужої військової влади повернення українського майна, що належала УНР; установлення україн% ської місцевої влади; повсюдного вико% ристання української мови; функціону% вання української школи, українського Університету, української Церкви з рід% ною мовою, вивільнивши її від москов% ських попів; українських судів; викорис% тання українських грошей та недопущен% ня українськими чиновниками присягати на вірність та службу “ойчизні від можа до можа”… Воістину, патріотична особистість, що в часи “нової” чужинської колонізації ор% ганізував у Кам’янець%Подільському на Шевченкові Дні (9%10 березня) урочисту
Національним музеєм історії України у Другій світовій війні. Інсталяція демонструватиметься що% вечора, з 21:00 до 23:00, до 1 вересня.
Власн. інф.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
