«Просвіта» сьогодні · “Реальність війни з московським агресором зобов’язує удосконалити практики та концепції освіти”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Ухвала громадських організацій України щодо аспектів безпекової політики
Слово Просвіти, №32–33 за 2023 рік
1. Прийняти загальнодержавну програму захисту і розвитку української державної мови на період 2023–2030 роки. 2. Здійснити дієві заходи щодо захисту національного інформаційного простору України, унеможливлюючи масоване нині просування “московщини” та “руськомірства” в українське етер-середовище, а також у культурно-освітні інституції. 3. Заборонити в Україні не лише партії та організації антиукраїнського спрямування, але й будь-яку управлінську, навчально-виховну, безпекову діяльність передусім тих її членів, які впродовж тривалого часу здійснювали підривну роботу в різних сферах життєдіяльності країни. 4. Уряду, парламенту безперервно здійснювати дипломатичні заходи та акції, формувати звернення, заяви до міжнародного співтовариства, починаючи з ООН, міжнародних судів з приводу геноциду й дискримінації українців, особливо дітей, на окупованих росією територіях, щодо заборон на українську освіту, мову, інформацію, культуру, церкву, насильницької паспортизації та усиновлення, “виховання” у фільтраційних таборах. 5. З огляду на Конституційну норму, що “Людина, її життя… визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”, ініціювати на рівні Уряду створення національної програми щодо виходу з глибокої демографічної кризи, катастрофічного зменшення кількості дітей, учнів та студентів за всі роки Незалежності України (не тільки в роки війни), спричиненої політичними, соціальними, економічними, екологічними факторами, недосконалою державною політикою. 6. Прийняти Національну державну програму “Закордонне українство”, яка сприятиме об’єднанню українців на материзні та поза її межами. 7. Провести (після Світового форуму українців у серпні 2023р.) Міжнародну науково-практичну конференцію: “Культурно-освітня сфера українців за кордоном у часи війни з рашистською московією”. 8. Зважаючи на масову міграцію дітей та молоді за кордон у воєнний час, Міністерству освіти і науки створити програму розвитку української освіти у закордонні, визначивши пріоритетні напрями, зміст українознавчої освіти, її світоглядні, економічні, кадрові засади. 9. Створити загальнонаціональну українську веб-сторінку, яка ефективно допомагала б функціонуванню українських громад, освітньому процесу, глобально об’єднуючи українців в єдину етнічну, культурну й суспільно-політичну групу, маючи спільну Батьківщину-Україну, яка є джерелом української культури, мови, історії, традицій, національної ідентичності. 10. Забезпечити урядовим структурам та громадянському сектору координацію зусиль держави, громадських організацій, церкви, бізнесових структур, направлених на покращення роботи із закордонними українцями. Відкрити (поновити!) діяльність консульств, особливо в країнах масового проживання та міграції українців. 11. Замість багаторічних декларативних урядових заяв упровадити, нарешті, в Україні усталену європейську модель – “рідна (державна) мова + 2 іноземні”, професійно здійснивши роботу організаційно-педагогічного, фінансового, матеріально-технологічного, навчально-методичного, кадрового, просвітницького характеру, якісно змінивши навчальні плани, підручники, методики, особливо систему підготовки кадрів, бюджетні програми. 12. Кардинально змінити ситуацію щодо негативного стану справ з вивчення державної української мови в школах та інших освітніх закладах, де навчаються діти національних меншин, активно використовуючи систему поглибленого вивчення ними української мови та літератури, повністю заборонивши російську як знаряддя агресії та експансії в руках агресора. 13. З огляду на те, що головним завданням державної мовної політики є утвердження і та розвиток української мови як базового системоутворюючого складника української Державності й Українського народу, то в інтересах національної безпеки вкрай необхідно вдосконалити систему вивчення державної мови серед представників національних меншин в Україні, а на загальнодержавному рівні варто створити мережу постійно діючих Центрів для вивчення української державної мови. 14. Надважливо, враховуючи значимість науково-технологічної, гуманітарної та інформаційної компоненти в нинішній війні з росією, суттєво покращити фінансування науки, оптимізувати використання коштів, захистити інтелектуальну власність, стимулювати інноваційну діяльність, радикально змінити державну політику щодо впровадження наукових ідей та винаходів, підвищити престиж і соціальний статус ученого, зупинивши міграцію (в таких катастрофічних масштабах!) інтелектуального потенціалу нації. 15. Реальність війни з московським агресором зобов’язує удосконалити практики та концепції мовної, історичної, літературної та культурно-мистецької освіти, реалізовуючи їхній значний націє-державотворчий, україноцентричний, людиноцентричний потенціал. Неприпустимо на всіх рівнях ігнорувати її гуманітарну складову, зменшуючи години на вивчення української мови та літератури, національної культури, історії України, послаблюючи потенціал патріотичного й громадянського виховання молоді. 16. Урядовим і громадським організаціям забезпечити ефективне впровадження Стратегії національно-патріотичного виховання української молоді, в основі якої — українська національна ідея, принцип людино-україноцентризму, громадянськість, патріотизм і відданість Українському народу. Для цього “Просвіта” імені Тараса Шевченка пропонує міністерствам і відомствам спільно продовжити випуск і розповсюдження в навчальних закладах книг із серії “Бібліотека воїна”; впровадити в навчально-виховний процес розроблену програму “Комп’ютерні ігри для дітей” (понад 40 ігор із тематики “Україна і світ”) та кінолітопис, створений “Просвітою”, про видатних українців (20-хвилинні кіносерії “Від Святослава до Небесної Сотні і “Азова”). 17. З метою більш успішного вирішення окреслених завдань, які безпосередньо стосуються важливих напрямів національної безпеки України, представники громадськості пропонують налагодити конструктивний діалог державної влади з громадянським суспільством, якісно змінити склад колегій та громадських рад міністерств і відомств, а також створити при Президенті України Раду з гуманітарної політики, залучивши до її діяльності найбільш авторитетних представників громадянського суспільства.
Ухвала прийнята за підсумками круглого столу на тему “Безпекові проблеми України та шляхи їх подолання” 9 серпня 2023 р.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
