Гаряча тема · “На внутрішньому фронті боротьба з московською агентурою зводиться до імітації”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Війна російської імперії проти України –
Слово Просвіти, №32–33 за 2023 рік
Закінчення. Початок на стор. 1
Перші тижні світ заціпенів від очікування, коли впаде Київ. Тільки героїчний опір ЗСУ і українського народу нарешті здивував наших західних прихильників. Поступово, покроково, невеликими партіями нам почала поступати зброя. Нарешті, через рік бойових дій, почала наростаючим потоком йти серйозна зброя, проте в недостатніх кількостях і з відсутністю необхідного асортименту для нищівного розгрому російських збройних сил. Українці вміють воювати, наші воїни швидко освоюють західну військову техніку та високотехнологічне озброєння, і це визнають західні військові інструктори. Якби політика президента Байдена була більш далекоглядною і стратегічною, то Україна мала б отримати найновіше озброєння, авіацію і томагавки, крім ядерної, а ми досі не отримуємо навіть ракет дальністю понад 100 км. Російська імперська армія регулярно наносить удари з глибини імперської території за тисячі кілометрів по Україні зовсім безкарно. Це абсолютно безглузда, бездарна політика Байдена. Чого він боїться, невже застосування москалями ядерної зброї? Навіть не смішно. Пам’ятаю політику сенатора Байдена відтоді, як він став сенатором у 1972 р. Він завжди був дуже ліберальним сенатором до “імперії зла” – СРСР (хотів би, аби читач не сприйняв мою позицію за образу, це лише політична оцінка президента першої держави світу). Навіть непристойно порівнювати потугу США, не кажучи про всю євроатлантичну спільноту, з російською імперією. Потрібно вміло використовувати переваги і силу демократичного світу. Оскільки російсько-українська війна є світовою з тією особливістю, що військові дії відбуваються виключно на території однієї держави, але її наслідки будуть впливати на всю геополітику і майбутню світобудову, світову безпеку і її різні складові. У зв’язку з цим потрібно робити порівняльний аналіз деяких важливих історичних подій. Лідери великої країни великого народу не раз припускалися стратегічних помилок. Після захоплення влади в росії більшовицькими бандитами Леніна господарі Білого дому не тільки спокійно спостерігали, як силою зброї і дикого терору захоплюють одну за одною новопосталі незміцнілі держави і відновлюють розвалену Російську імперію у ще страшнішу, ніж царська, – російську тоталітарно-комуністичну, не звертаючи уваги, як продажні ублюдки на кшталт Арманда Хамера допомагали бандиту-терористу Леніну. У 1933 р. президент Рузвельт встановлює дипломатичні відносини з імперією зла. Це якраз у розпал Голодомору-геноциду в Україні і прилеглих регіонах, заселених переважно українцями, організованого навмисно, насамперед переслідуючи політичну мету – знищити якнайбільше українців і зломити їхній опір диявольському комуністичному режиму сталіна; у другу – торгуючи, за рахунок українського хліба здобути кошти на індустріалізацію імперії. Цей нечуваний злочин геноциду поклав у могилу 10,5 млн українців. Президент Рузвельт став моральним і політичним співучасником злочину проти українського народу разом із комуністичною клікою сталіна (на жаль, ще досі на загальнодержавному рівні у США цей злочин не визнаний геноцидом українського народу). У 1930 р. російська комуністична імперія здійснила індустріалізацію за рахунок техніки, обладнання, інженерів США. Так за допомогою США створювався диявольський монстр. Це була велика помилка! Під час Другої світової війни СРСР став учасником антигітлерівської коаліції, і це логічно. Але потрібно було не забувати, що це вимушений і ситуативний союзник, не забувати, що СРСР почав Другу світову війну разом із Гітлером, і ці два союзники разом ділили Європу, але один в іншого тримали ножі за пазухою. На жаль, забули. Черчилль не забув, але не зміг переконати Рузвельта, який вважав сталіна своїм другом (нині Трамп вважає своїм другом міжнародного злочинця путіна). Прикро, що і Черчилль, і Рузвельт здійснили новий поділ Європи, сталін переграв їх обох. Найбільше програли народи Центральної і Східної Європи, раніше поневолені народи і надалі залишилися у комуністичному тоталітарному ярмі.
Американська допомога і німецькі репарації допомогли імперії зла – СРСР територіально розширитися за рахунок японських і німецьких земель, підпорядкувати собі народи Центральної і Східної Європи. Короткозора політика США дозволила СРСР встановити комуністичний режим в Китаї та Північній Кореї, внаслідок чого виріс новий тоталітарний монстр Китай – найбільша загроза для світу (якщо цю загрозу не усунути в найближчі 10 років, то можна запізнитися назавжди). З Китаєм США допустили і допускають серію безглуздих помилок. Велику помилку допустили США у 1971 р. Бездарний президент Ніксон і його держсекретар – продажна потвора Г. Кіссінджер витіснили з ООН Демократичну Республіку Тайвань іна її місце запустили червоного китайського дракона. Цю операцію СРСР провів успішно за допомогою завербованого КГБ і продажного Кіссінджера. Наскільки мені відомо, донедавна у впливових політичних колах США була ілюзія, що за допомогою росії можна протистояти експансіоністським планам Китаю. Здається, тепер ця ілюзія вивітрилась. На жаль, існує інша ілюзія про позитивний миротворчий вплив на нинішню війну росії з Україною. Ще більше ця ілюзія розповсюджена в деяких країнах Європи, зокрема у Франції. Євроатлантична спільнота не має скоординованої політики щодо Китаю (потрібно було дипломатичними каналами переконати Макрона саме тепер їхати до Китаю. Невже не зрозуміло, що цей амбітний політикан нічого доброго не втне). Китай проводить хитру, далекоглядну, цілеспрямовану й підлу політику. Китайська тоталітарна комуністична імперія не буде дружелюбною і партнером демократичного заходу. Дружелюбність вона може імітувати. У нинішній війні Китай, безумовно, є союзником москви, хоч ніколи не буде це афішувати, а навпаки – вдаватиме доброзичливість і миротворця. Він допомагає росії технологічними компонентами і товарами подвійного призначення приховано і через посередників. Китай допомагає росії великою кількістю енергоносіїв та іншої стратегічної сировини. Китай буде допомагати росії, оскільки це не загрожуватиме його торгівлі товарами й технологіями, а не тому, що хтось переконав його вплинути не нарощувати на росії військову ескалацію. Китай зацікавлений в перемозі росії. Недавно диктатор Сі і міністр оборони сиділи у москві, не в карти приїхали грати, а виробляти спільну тактику і стратегію. Дехто стверджує, що Китаю вигідний і виграш, і програш росії. Програш росії не вигідний – він позбавить союзника в боротьбі із Заходом. Інша справа, що Китай розуміє реальність: росія явно програє; він буде намагатися, наскільки це можливо, не допустити розгрому і розпаду росії. З деінтегрованих частин росії йому важче буде отримувати ресурси. Це вдарить по економіці Китаю. Політично й морально він опиниться одиноким перед завжди ворожим, як він вважає, Заходом. Я не думаю, що на Заході знайдуться дурні, які дозволять Китаю прихопити відламки зруйнованої імперії, наприклад, Далекосхідної Республіки, чи як вони будуть називатися. Політика загравання і поступок Китаю згубна і безперспективна. Захід має незрівнянні переваги у всіх сферах: технологічній, економічній, гуманітарній. Технологічно Китай розвивається переважно за рахунок вкрадених технологій, китайська фінансова система, а відтак вся економіка, надзвичайно залежна від експорту, тому вона легко вразлива. Гуманітарна політика комуністичного Китаю жахливо антилюдяна. Вона є рабською не тільки для десятків поневолених народів імперії, але й для самих ханьців. Маючи таку величезну перевагу перед звірячою комуністичною потворою і не прийти по допомогу поневоленим уйгурам, тібетцям тощо – це гріх перед Всевишнім і цими народами. Дуже огидно, коли політикани Заходу піддаються шантажу “питанням Республіки Тайвань”. Навпаки, всі справжні демократичні країни повинні відкрити посольства в Тайбеї. Невже щось би з вами сталося, якби країни ЄС і Північної Америки тільки на один місяць припинили імпорт товарів з Китаю, а що трапилось би з його економікою? Або чому б дійсно не оприлюднити матеріали походження коронавірусу? Кожна освічена людина, особливо медики і біологи, не сумніваються, що вірус штучний. А якщо сказати більше, то й вирощений в Уханській біологічній лабораторії, де працювали китайські та російські мікробіологи… Нехай встановлюють спеціальні органи. Китайський “подарунок” коштував людству мільйони жертв і мільярди доларів. Натомість США проспали китайську експансію в Африці, на Близькому і Середньому Сході, до речі, російську теж. Як виявилося, політика великої держави, лідера демократичного світу може бути іншою, коли до влади приходить великий політик, стратег. Замість гратися в казочки про мирне співіснування двох систем, їхню конвергенцію, президент Рейган чітко і відкрито на весь світ заявив: лідер антилюдської системи СРСР – імперія зла. Співпраця добра і зла несумісні. Лідерам комуністичної системи – московським володарям – Рейган запропонував: хочете існувати – відмовтеся від брехні і покажіть, що ви справді здатні змінюватися в сторону добра, не знущайтесь над поневоленими народами, дайте їм можливість вільно жити і розвиватися. Не хочете – ми вас змусимо до цього, позмагаємось і ви у нас ніколи не виграєте. І приступив до конкретних дій. США організували обвал цін на нафту – головне джерело для отримання фінансів СРСР. У США ухвалили намір перенести рівень озброєнь на принципово новий технологічний рівень. У москві розуміли, що тягатися з потугою Америки не під силу. Горбачов заявив: та у нас вже “перестройка”, “гласность” – продовжував брехати, сподівався обдурити, не маючи сил змагатись, від безвиході зацікавлений був домовлятись про скорочення стратегічних ядерних озброєнь. Влітку 1986 р. на зустрічі у Рейк’явіку на переговорах з питань скорочення ядерних озброєнь, на початку зустрічі п. Рейган запитав у Горбачова: “Пане Горбачов, а що ви далі думаєте робити зі своїми політв’язнями, чому не звільняєте їх?”. Заскочений зненацька Горбачов хотів відбутися звичною для імперії зла брехнею: “У нас нет политзаключённых”. “Тоді нам немає про що говорити”, – відповів Рейган. Зустріч ледь не зірвалася. Імперія зла змушена була нас, політв’язнів, звільняти (завдяки Рейгану таким, як я, було врятовано життя). Ще один приклад. Коли Китай звернувся до США з грізною нотою видати китайську спортсменку, яка попросила політичного притулку у США, погрожуючи погіршенням відносин між двома державами, то Рейган заявив, що він скоріше її удочерить, ніж видасть на розправу. Цей великий президент зумів поєднати всі галузі політики у взаємозалежність і доказати, що велика політика повинна бути моральною і на практиці довів, що вона успішна. Такою має бути політика добра, а не загравання зі злом. Політика Рейгана завдала нищівної поразки комуністичній системі, її центру – Московській імперії. Вона почала розвалюватися, але не остаточно, бо десятки народів залишилися під кормигою московського поневолення, через недолугу політику наступних президентів США, які змарнували приклад великого президента, успішного лідера вільного світу – Рональда Рейгана. Кілька слів про наші відносини з Китаєм. Україна на позицію Китаю вплинути не може і не вплине. Тому згода Зеленського допустити в Україну спеціального представника Китаю була помилковою. Він нібито імітуватиме миротворче прагнення Китаю. Насправді Лі Хуей займатиметься політичною розвідкою в Україні і країнах Європи і консультуватиме москву. У критичний момент для москалів Китай намагатиметься вплинути на Україну з метою припинення бойових дій, наприклад, якщо воєнна ситуація вимагатиме перейти кордон для переслідування ворога. Це моє припущення. На Заході героїзують Зеленського. Як актор естрадного жанру він добре дає собі раду з цією роллю закордоном. Всередині держави ситуація інша. Війна поставила багато чого на паузу. Але після війни Зеленському доведеться давати відповіді на багато запитань. Чому він заморожував три роки підготовку Збройних Сил до війни, зокрема блокувалося забезпечення ЗСУ озброєнням? Чому він давав наказ на деяких ділянках фронту на Донбасі відвести на кілька кілометрів з укріплених позицій наших військових і укріплені позиції подарувати ворогу? Про що він домовлявся з Патрушевим на таємній зустрічі в Омані у січні 2020 р.? Чому він і Єрмак злили операцію по вагнерівцях? Чому весь час заперечував повідомлення наших західних партнерів про підготовку росії до широкомасштабної війни, і Київ залишався незахищеним, тільки героїчними зусиллями ЗСУ і добровольців тероборони було завдано поразки під Києвом російським військам (подібна картина була в Чернігівській і Сумській областях). Північний кордон був незахищеним. Чому Зеленський був настільки впевнений, що широкомасштабної війни не буде? Тому що за дорученням Зеленського Єрмак домовився віддати сухопутний коридор до Криму і ще очевидно багато про що домовилися (на початку широкомасштабної війни Козак публічно висловив здивування, чому широкомасштабна війна все-таки почалася: “Мы же с Ермаком обо всём договорились”. Після цього про Козака ні слуху, ні духу). Доведеться Зеленському пояснювати, чому на ключові посади в СБУ він призначив відвертих агентів ФСБ. Через генерала А. Наумова, заступника І. Баканова, ФСБ керувала СБУ (за день до широкомасштабного вторгнення безперешкодно покинув Україну). Уся ця діяльність Зеленського — Єрмака коштує життя тисяч воїнів ЗСУ і добровольців. На третій день Зеленський попросив у Москви переговорів. 28.02.2022 р. делегації росії та України зустрілися на території Білорусі. Делегації роз’їхались ні з чим. На зустрічі у Стамбулі українська делегація передала свої пропозиції: у них була відмова від вступу в НАТО, нейтральний статус, скорочення автономії Донбасу, протягом 15 років шляхом переговорів визначити статус Криму. Російська сторона взяла пропозиції до розгляду. Коли про це дізналася громадськість – піднялося обурення. Зеленський налякався. І після візиту до України Бориса Джонсона Зеленський припинив розмови про переговори. Поки всі сили зосереджені на боротьбі з ворогом на зовнішньому фронті, на внутрішньому фронті боротьба з московською агентурою зводиться до імітації. П’ята колона притихла, але почувається безпечно. Партія медведчука ОПЗЖ заборонена, медведчук не засуджений і в результаті обміну переданий путіну, але справа медведчука живе, фракція як була в парламенті, так і залишилася, змінилася тільки назва. Найближчий друг і соратник медведчука, закінчена мерзота Н. Шуфрич очолює парламентський комітет з питань свободи слова. Депутати від ОПЗЖ у місцевих радах теж залишились на своїх місцях. Найбільш розгалужена легальна агентура ФСБ (колишній КГБ) під маскою нібито православної церкви московського патріархату теж діє. Головними справами в державі керує агент впливу кремля А. Єрмак, на ньому замикаються основні корупційні схеми. Після очищення України від московських окупаційних орд на внутрішньому фронті залишиться багато тяжкої праці.
Чи закінчиться війна? Безумовно, всі окуповані території України будуть звільнені від московських окупантів. Президент і навіть деякі військові заявляли, що звільнення українських територій – це перемога (був час, коли Зеленський вже під час широкомасштабного наступу заявляв, що вихід на рубежі 24.02.2022 р. – це перемога). Вихід на кордони 1991 р. – це лише успіх наших ЗСУ і не більше, цього недостатньо навіть, аби назвати проміжною перемогою. Для перемоги ще потрібно здійснити величезну роботу як України, так і міжнародної спільноти, зокрема країн ЄС і НАТО. Передовсім треба правильно і всесторонньо визначити всі ознаки цієї війни і стратегічну мету агресора. За обсягом воєнних дій вона локальна, воєнні операції відбуваються на території однієї держави. Політично – це відверто імперіалістична,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
