Гаряча тема · “Наша дипломатія має бути наступальною, адже українська кров проливається на передовому рубежі, захищаючи світ від московських виродків”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Третя світова війна
Слово Просвіти, №32–33 за 2023 рік
загарбницька війна. Першочергові плани агресора – заволодіти стратегічним, територіально важливим плацдармом для подальшої експансії, людськими ресурсами України і викликати в демократичних країнах Європи невпевненість, настрої не дратувати, а задобрювати і щораз більше поступатися агресору, а в країнах з авторитарними режимами і тими, що не визначилися, активізувати зближення і орієнтування до країн осі зла (Росія, Китай, Іран). У разі перемоги російської імперії у війні проти України – ці події цілком передбачені. Ця війна має виразну схожість з Другою світовою. У неї є ідеологічні паралелі: у гітлерівського режиму – людиноненависницька расистська ідеологія нацизм. Німеччина понад усе. У росії: русскій народ має особливу місію – врятувати світ, ідеологія людиноненависницького расизму – рашизм, русский мир. Обидва расизми схожі за реалізацією: гітлерівський нацизм – вирішення єврейського питання, фізичне знищення, геноцид; рашизм – знищення ідентифікованих українців. Російські окупанти приступили до втілення на практиці ідеології рашизму, фізичного знищення, катування і депортацій, русифікації дітей у школах на окупованих територіях (українські школи заборонені) і вивезення дітей до росії. Усе це здійснюється під брехливою пропагандою боротьби з українським нацизмом, фашизмом. На найвищому рівні, у заявах фюрера рашизму – путіна – неодноразово стверджувалося, що такого народу, як українці, не існує, є один народ – русскій, хто проти цього, той не має права на існування, бо це нацист. У задумі путіна захоплення України аж ніяк не кінцева мета. Це випливає з політичної практики “русского міра” та ідеології рашизму. Росія завжди вважала своїми ворогами країни блоку НАТО. Ейфорія від успіху гібридної війни в Європі і навіть у США (безперешкодне розповсюдження “русского мира” – пропаганда брехні і дезінформації, фантастичне корумпування державних чиновників високого рівня; тільки те, що відомо, – два канцлери у Німеччині, Шрьодер і Меркель, міністр закордонних справ Австрії, ще чимало журналістів і цілі видання, лідери політичних партій і партії (Альтернатива для Німеччини, Марін ле Пен), безперервні потоки валюти від Заходу за енергоносії, енергозалежність переростала у щораз більший вплив на політику (яскравий приклад Угорщина) – все це підштовхнуло режим путіна до активних дій. Незадовго до широкомасштабної війни проти України пролунала нахабна вимога до НАТО – забиратися з країн Центральної і Східної Європи, розміщення ракет “Іскандер” з ядерними боєзарядами в Калінінградській області. Якщо до сказаного взяти до уваги імперську концепцію путіна: “Границы России нигде не заканчиваются”, “собрать земли потерянные Россией”, неважко передбачити: якщо впаде Україна, то руйнування європейської безпеки і підкорення її московією пішли б у пришвидшеному темпі: створений плацдарм розповсюдився б на Угорщину, далі відрізання південного флангу НАТО, за ним відрізання від Європи і захоплення країн Балтії. Що буде далі? Чи була б застосована стаття 5 НАТО? Є підстави сумніватися. Подібно починалася Друга світова. Є всі підстави вважати, що війна проти України – це перший етап Третьої світової війни! Чи розуміють це члени Євроатлантичної спільноти? Не повністю і не всі. Країни Балтії, Польща розуміють. На жаль, лідер демократичного світу і НАТО США не усвідомлюють величини загрози першого локалізованого етапу Третьої світової, її можливість перейти у всеосяжну глобальну. Байден боїться, що путін застосує ядерну зброю. Помиляється пан президент. Ніхто ядерну зброю не застосує, бо Китаю це невигідно, а без санкції Китаю кремлівські ідіоти не посміють, якби навіть захотіли, хоч це і неймовірно. Китай по-іншому бачить завоювання світу за схемою кількох партій доміно. Отже, нерозуміння, що це за війна, спричиняє до бездіяльності, млявої реакції і недостатньої допомоги жертви агресії, а від цього залежить результат війни. Чи це буде перемога, остаточне знешкодження агресора, чи частковий успіх, значне послаблення агресора з відкладеною загрозою. Росія повністю проігнорувала міжнародно-правовий порядок встановлений після Другої світової, у тому числі Заключний Акт з питань європейської безпеки про непорушність кордонів. Міжнародні акти в царині прав людини, всі конвенції ведення війни, воєнні злочини стали системою, війна стала геноцидною для українського народу. Усі ці злочини досі не отримали юридичної оцінки. Чому? Бо відсутня політикоюридична реакція країн євроатлантичної спільноти, Великої сімки. Агресор залишається членом ООН і Ради безпеки, хоч ніколи туди не вступав, згідно з процедурою, вломився туди як неправомірний гість. Жодна країна Європи і Північної Америки не визнала росію державою-терористом чи державою-спонсором тероризму, жодна держава не розірвала дипломатичних відносин, ніхто юридично не визнав акт геноциду українців під час цієї війни.
Агресор розтоптав юридичний порядок, встановлений після Другої світової війни, але від територіальних надбань не відмовився (Східної Пруссії, Курильських островів). Необґрунтований страх призводить до потурання міжнародному терористу, небажання дати юридичну оцінку злодіянням агресора може обернутися тяжкими наслідками для Європи і майбутнього всього людства. Нарешті час це зрозуміти і припинити спостерігати, як московські виродки здійснюють геноцид українців, наносячи безкарно удари по Україні з глибини своєї території. Нам потрібно надавати стільки необхідної зброї, аби можна було знищувати військові об’єкти в глибокому тилу росії іна російських військових базах у Білорусі. Час припинити будь-які розмови про переговори з росією і гру в миротворчу місію Китаю. Китай нахабно називає загарбницьку геноцидну війну росії кризою в Україні і не збирається назвати росію агресором. Після розгрому ЗСУ російської армії і знищення Чорноморського флоту, якщо Захід і насамперед США нададуть достатню кількість потрібної зброї (далекого радіусу дії, авіацію), тоді настане час не вести переговори, а продиктувати росії Акт капітуляції. Над умовами цього документу потрібно вже спільно працювати Україні разом з нашими західними партнерами. Ініціатором підготовки проєкту Акта капітуляції повинна виступати Україна, а наші дипломати повинні вже інтенсивно працювати з іноземними партнерами. Наша дипломатія повинна бути наступальною, адже українська кров проливається на передовому рубежі, захищаючи цивілізований світ від московських виродків. Якби ця тема вже обговорювалася, то, напевно, це пришвидшило б вирішення інших важливих проблем: постачання зброї, зрушило б з нульової точки юридичні оцінки, пов’язані з цією війною, а це, у свою чергу, могло б зрушити з місця конфіскацію активів і майна російської держави та її олігархів. Тобто наступ і тільки наступ нашої дипломатії. Ми вже повинні мати свої вимоги до агресора і з ними виходити до інших країн. Багатьох країн вони зацікавили б, тому що ті побачили б і свій безпосередній інтерес. Отже, конкретно про зміст Акта капітуляції. Росія повинна повернути території, анексовані внаслідок Другої світової війни. Японії – Курильські острови, Південний Сахалін. Відмовитися від Східної Пруссії (Калінінградська область). Захоплені землі внаслідок війни СРСР з Фінляндією – Карельський півострів і острів Виборг. Росія повинна забрати свої військові бази в Сирії, Росія позбавляється права ма-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
