Цікаво знати · с. 16сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «ІМ’Я ТРОЯНДИ», с. 1
ІМ’Я ТРОЯНДИ
Слово Просвіти, №33 за 2005 рік
На території Cаду троянд є вдосталь місця не лише для самозаглиблення, але й для усамітнення
Закінчення. Початок на с. 1
Пелюстки цієї квітки патриції додавали у чаші з вином, використовували їх як конфеті, застеляли підлогу під час бенкетів. Дехто з гостей навіть не витримував такої концентрації ефірних випарів і помирав. Коли знаменита єгипетська цариця Клеопатра чекала на Марка Антонія, то вона звеліла засипати підлогу шаром пелюсток у півметра. Після падіння Риму секрети культивування троянд у Європі було майже втрачено, лише в монастирях продовжували вирощувати цю квітку, яка символізувала для католиків страждання Христа. Біла троянда була символом Божої Матері. Лише під час Хрестових походів до Європи потрапила махрова троянда, її привіз французький король Тібо IV, він посадив її у своєму замку в Блуа. Поступово цей сорт поширився по всій Франції, а згодом потрапив і до інших країн, зокрема на Британські острови. Саме ця троянда стала частиною емблеми “війни ясно-червоної і білої троянд” між Францією і Англією. А от жовту троянду завезли до Європи лише на межі XVI—XVII ст. безпосередньо з Персії. Її почали активно розводити в палацових садах і використовувати в селекції. У XVIII ст., коли було встановлено регулярні контакти з Японією і Китаєм, відбувається новий виток інтродукції цієї квітки в Європі. Передусім пошири-
Та сама блакитна троянда
…Се була релігія, містична, екзальтована. Культ Мадонни і культ дами серця зливались в одно. Се була любов часів “блакитної троянди”, се любов не наших часів і не нашої вдачі… “Блакитна троянда” — це був символ чистої, піднесеної любові. В середньовічних лицарських романах незрідка мовиться про цю троянду, яка росте десь у “містич-
РЕПОРТАЖ З БОТАНІЧНОГО лися незвичні для європейців в’юнкі й мініатюрні види троянд, а головне — троянди, які протягом одного сезону повторювали цвітіння. Усі відомі до того часу в Європі трояндові кущі квітували лише протягом двох, максимум — трьох тижнів, і тому їх висаджували серед інших квітів, аби таким сусідством створити ефект квітучого саду. Для селекціонерів же найцікавішими є сорти з характеристиками, що були цілковито відсутні у попередників. Саме так було виведено так звану блакитну троянду, яка в літературі кінця ХІХ—початку ХХ ст. символізувала недосяжність гармонії, містичне кохання. Олена Рубцова процитувала відомі рядки Кіплінга: “Алых роз и белых роз / я возлюблен* ной принес. / Но она не захотела — / синих, принеси — велела. / Я полсвета обошел, но таких я не нашел, / Види* мо, за жизни гранью сбудется ее же* ланье”. Річ у тім, що троянди від природи не містять пігмента дельфінідину, який і забарвлює пелюстки в блакитний колір. Тож максимум, що змогли зробити селекціонери — це, вдаючися до всіляких хитрощів, максимально наблизити забарвлення квіток до блідо-бузкового кольору. А для підсилення ефекту садівники підсаджують інші квіткові культури, які містять цей самий дельфінідин, такий недосяжний для троянд. Утім, в українських селекціонерів набагато прозаїчніші клопоти, вони мріють вивести такий сорт, який би міг зимувати у нашому кліматі без трудомісткого “закутування” гілок… Про ці та інші цікаві факти ми могли б дізнатися набагато більше, якби у наукових співробітників Київського ботанічного саду була змога видавати друком давно підготовані книжки. Вже три роки лежить у видавництві “Мистецтво” рукопис монографії Олени Рубцової і Валентини Мєшкової “Сад троянд” і нікому до того немає діла. Мовляв: куди поспішати, троянди ж бо — символ вічності…
Микола СКИБА Фото Ганни ОБОРСЬКОЇ
z
P.S. Редакція висловлює щиру вдячність керівництву Центрального ботанічного саду НАН України за сприяння в підготовці матеріалу і персонально — провідному науковому співробітнику, куратору ділянки “Сад троянд”, кандидату біологічних наук Олені Рубцовій за докладні консультації.
ному лісі”, серед таємничих символічних рослин. Пробратися до неї міг лише лицар “без страху і докору”, котрий ніколи не мав нечистої думки про свою даму серця, ніколи не кинув на неї пристрасного погляду, ніколи не мріяв про шлюб, а лише носив у серці образ своєї єдиної панни, на руці її кольори, на щиті її девіз, за честь її щедро проливав свою кров і за вищу нагороду вважав її усмішку, слово, квітку з її рук. Таким був ідеал “лицаря блакитної троянди”. Це любов не нашого часу і не наших характерів; якщо і є за чим жалкувати у середніх віках, так це саме за цю “блакитну троянду”. Є ів наш час навіть справжні блакитні троянди, виплекані вченими-садівниками в оранжереях, але ці недовговічні творіння великої культури — продукт насильства над природою.
Леся УКРАЇНКА, “Блакитна троянда”
Олена Рубцова, яка кожну з троянд Саду знає поіменно
...рухаючись поглядом завитками троянди, наближатися до осердя суті речей...
Дозвольте собі аристократичну неквапність на доріжках київського розарію
У плануванні фонтанів також використано символіку троянди — квітки Царства Небесного у культурі французької ґотики
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
