Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Цікаво знати · “За цією кулінарною збіркою стоїть доволі копітка й професійна робота упорядника і україноцентричного чоловіка”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Чийого авторства кулінарна книжка Зиновії Клиновецької “Страви й напитки на Україні” (1910) (Фрагмент книги “Біблія борщу”, яка готується до друку у видавництві “Ярославів Вал”)

Слово Просвіти, №33 за 2022 рік

У “Біблії борщу” – майже 700 рецептів борщів зі 140 польських, білоруських, українських і російських кулінарних книг із 1682 по 2020 рік. Авторка опрацювала понад 300 кулінарних книг у пошуках рецептів. Це перша в світі антологія українського борщу. Кожна книжка супроводжується авторським коментарем. Видання науково-популярне для всіх, кого цікавить вітчизняна історія і кулінарія. Світлана КОРОНЕНКО У післямові до цієї книжки етнограф Лідія Артюх написала: “Книга З. Клиновецької “Страви й напитки на Україні” (Київ – Львів, 1913)… є першою справжньою кулінарною (поварською) книгою в Україні у повному розумінні цього слова, де зібрано тисячу рецептів національної кухні. Авторка використала матеріали, зібрані своїми попередниками у різних районах України, включила у книгу рецепти не лише селянської, але й шляхетської кулінарії, десятки рецептів напівзабутої козацької кухні. Клиновецька, на відміну від попередників, подає не лише описи виготовлення страв, але й основні принципи розкладки вихідних продуктів, а подекуди і їх точне дозування”. Далі пані Артюх зазначає: “У першому розділі – “Борщі та юшки” – зібрано п’ятдесят сім перших (рідких) страв, з яких найбільш виразними можна назвати традиційні українські борщі – це унікальне явище, яким по праву може пишатися народна побутова культура. Як відомо, навіть у одній національній культурі не може існувати лише одна-єдина для всієї етнічної території форма якогось елемента культури, – вона завжди багатоваріантна. Ми бачимо і у Клиновецької ряд борщів, об’єднаних одним принципом приготування, але й відзначених багатством різновидів: борщ волинський, чернігівський, кубанський, київський, а також борщ з потрухами, борщ пісний і т. ін. Доречний і другий розділ – “До борщів та юшок”, у якому ми бачимо рецепти характерних для української кухні додатків до рідких страв: каш, галушок, пампушок, пиріжків, грінок та ін.”. Ця чи не найзнаменитіша україномовна кулінарна книга початку ХХ століття містить аж 11 рецептів борщу. Як автор на обкладинці її значиться Зиновія Клиновецька. Але зібрав і упорядкував книжку Борис Дубровський, який і заховався за цим псевдонімом. Цю таємницю відкрила Наталія Чапленко, авторка кулінарного словника з поясненнями “Українські назви з кухарства й харчування”, виданого у Нью- Йорку Союзом українок Америки, 1980-го. Чапленко написала у передмові до свого словника: “…автором її (тобто книги “Страви й напитки на Україні” – С. К.) був Борис Дубровський, який зібрав і видав куховарські приписи своєї тещі, як мене поінформувала Ізидора Борисова”. До речі, Ізидора Борисова – це молодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач-Борисова. Щоправда, докладної інформації про самого Дубровського пані Чапленко не залишила. Але, схоже, в діаспорі це був знаний усіма чоловік. А сам Дубровський у передмові писав, що його книга “…має таке саме право на існування, як подібні книжки, писані іншими мовами. Але позаяк одно з завданнів українців нашого часу єсть націоналізування свого життя, то, крім чисто практичної мети, ця книга має бути одним з тих дрібних елементів, що сприяють повноті цілого в справі націоналізації”. У передмові до книги автор дякує й тим кулінаркам, чиї рецепти лягли в її основу: “При нагоді впорядниця висловлює свою щиру подяку пп-ням М. Щербатюковій, К. Гаркушенко, О. Шкляревській, що ласкаво дозволили використати їхні записи, і всім тим, хто допоміг при складанні цієї книги”. Хто з цих пань теща пана Дубровського, вже, мабуть, не скаже ніхто. Як не знаємо ми й того, ким був сам Борис Дубровський. Ясно лишень, що за цією кулінарною збіркою стоїть доволі копітка й професійна робота упорядника і україноцентричного чоловіка. Дослідники пишуть, що саме Зиновія Клиновецька (точніше, той, хто стоїть за цим псевдо) вперше зуміла в своїй книзі об’єднати кухні Галичини та Великої України, які дуже і дуже різняться й досі. З цієї взірцевої борщової “хрестоматії” від Зиновії Клиновецької цілі покоління авторів українських кулінарних книг активно переписують “хрестоматійні” рецепти українських борщів різних регіонів аж до сьогоднішнього дня. До речі, говорячи про регіональні рецепти українських борщів з книги Клиновецької, хочеться зауважити, що до неї в жодній кулінарній книзі не було борщів під назвою “волинський”, “чернігівський”, “київський”, “кубанський” тощо… Натомість були “малоросійські”, “українські”, “польські”, “литовські”… Тож, чи не вигадав упорядник книги ці “регіональні” борщі, аби в такий борщовий спосіб об’єднати українців, нагадавши їм про питомо українські регіони. До речі, чи не вперше Заклинська подає й рецепт гетьманського борщу. Треба б дослідити, чи й цей рецепт також не вигадка, бо занадто сучасним виглядає він своїми інгредієнтами… Переглядаючи рецепти страву книзі Клиновецької, хочу звернути увагу на рецепти страв, дуже подібних до українського борщу, але які не відносять до них: таратута, верещака, шпундра, бурачинка, поребрина… Можливо, це також були варіації борщів. До речі, шпундра, яку у російських кулінарних рецептурниках останніх двох століть упорядники називають “буряки” (саме “буряки”, а не “свекла”!), практично завжди сусідить з борщами. Іноді ці “буряки” нічим не відрізняються від борщу… Борщ гетьманський (скоромний) (на м’ясному бульйоні, з м’ясом, цибулею, перцем, лавровим листком, корінням, буряками, капустою, квасолею, картоплею, помідорами, сметаною) Наливши холодною водою 4 ф. поребрини або груднини, покласти 2 цибулини, кілька зернин хвехверу (перцю – С. К.), 2 лаврових листя і поставить, щоб сильно і швидко закипіло. Процідивши, обполоснуть мясо і поділить його. Покласти в казан чи рондель покришеного коріння, 4-5 буряків невеликих, мясо, налить юшкою і поставить варить. Скоро покришені буряки зварються, покласти розрізану на потрібне число частин капусту, посолить. Коли капуста звариться, додать од-варену окремо квасолю з юшкою і кілька картоплин. Кілька свіжих чи консервованих баклажанів (авторка баклажанами називає томати – С. К.) одтушкувать з маслом, протерти на сито і улить у борщ. Дать закипіти і заправити сметаною. Запрошуємо!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин