Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Ми перервали наш звичай і традицію бути поміркованими, красномовними, знецінили й очорнили благодать, яку несе культурне слово”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Не уподібнюймось до ворогів! (Щоб Слово було Богом)

Слово Просвіти, №33 за 2022 рік

Любов СЕРДУНИЧ, спілчанка НСПУ, НСЖУ, НСКУ, ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, смт Стара Синява (Хмельниччина) Слово – зброя, але не ганебне! Із чиїх тільки вуст не звучать нині матюки! Маю на увазі оту ще лютневу фразу, адресовану ворожому кораблеві. І пішло!понеслося! Навіть біґборди поставили! Ганьба! Телека! нали не завжди запікують (не пікають, не приглушують) ці ганебні слова! На кого ми перетворюємось? До кого уподібнились?! А до нашого ворога! Мало того, нецензур! щина – це ще й негативна енергія, яку ко! жен із нас поширює, замість того, щоб нести позитив! Тим самим ми (ви, ті, хто користується матюками!) ще й засвідчуєте своє збіднене мовлення, свою деградацію! І жодних виправдань немає і не може бути! А!а, це ви так розслаблюєте нерви? І що, допомагає?.. А чому не українськими від! повідними словами? Не знаєте? То шукай! те, вивчайте українську лексику, вона – пребагата, навіть лайливими словами, але вони – не соромітницькі! (Нижче їх буде предостатньо). Можна ще якось зрозуміти вживання ганебних слів, коли людина говорить про щось страшне згарячу, усно, одразу, не встигнувши поміркувати, чим їх можна за! мінити. Позаяк усне мовлення тим і відріз! няється від писемного, що перше – необду! мане. Проте коли ці слова з’являються на телеекранах, біґбордах, у дописах в інтер! неті та ще й від відомих людей – це недо! пустимо. І насамперед тому, що їх читають і діти. Це швидко ввійде у їхнє мовлення, причому виправданням у них буде: “А по телевізору так пишуть і говорять… А так у вірші написав поет”. Раніше таких слів не друкували, а якщо й десь траплялося, то писали їх не повністю, а з трьома крапка! ми всередині. Ми перервали наш, український, зви! чай і традицію бути поміркованими, крас! номовними, знецінили й очорнили благо! дать, яку несе культурне слово, очорнили словами проклять і матюків. Матюки ста! ли вже не просто емоціями, а громадян! ською позицією, словами, які заполонили все. Такого ніколи не було. Ми довго можемо виправдовувати! ся, що нібито мат знімає стрес і таке ин! ше... Але… Люди! Ми перейшли на мову ворога! Та! ке мовлення – це його норма: і дорослих, і навіть дітей, і пересічних людей, і так зва! ної еліти (публічних людей), і московин! ських матерів із синами, а чоловіків із дру! жинами. Це вони, знавіснілі, безпардонні, безкультурні, криють усе і всіх своїм ма! том. І живуть із цим ЇХНІМ матом, вто! пившись у словесному брудові з головою і несучи негатив світові. Матюки московитів – це, як стверджу! ють фахівці, діагноз у психіатрії, назива! ється копролалія (лат. coprolalia; від дав.!гр. κοπροс “кал, бруд” + λαλια “мова”) – хво! робливий, иноді непереборний потяг до цинічної та нецензурної лайки без жодної причини. Особливо виражений за синдро! му Туретта, спостерігається і при инших захворюваннях: шизофренії, прогресивно! му паралічі, рідше – маніакальних станах. Звісно, не в усіх, хто вживає московин! ську нецезурщину, – маніакальний стан. У багатьох – просто обмежений словнико! вий запас. І звичка, набута за часів перебу! вання в срср. Бо раніше, навіть удома, в родині батьків, між собою, а не тільки пуб! лічно, ми не говорили цих ганебних слів. В українців Слово було Богом! Себто слово обожнювали: до Слова (Мови) ставилися як до Бога, як до Святині. І як до Зброї. Зброї за Добро, за Правду, за Мир. Але по! ганої звички легко позбутися! Варто лише кілька разів вибачитися публічно. Згадай! мо мовлення наших бабусь і дідусів, яке не було засмічене ганебною московинською нецензурщиною. Повернімо собі таке Слово, його Святість! Зупиняємо всю цю нецензурщину!!! Щоб Бог не відвернувся від нас у важкій ситуації. А тепер пишу НАШІ, українські слова проклять, якщо комусь так хочеться про! клинати. Хоча… Ви ж християни?! А що каже християнська заповідь? Що прокли! нати – гріх! Та й, мабуть, не лише христи! янська, бо наша, українська національна, мораль таку заповідь мала ще у дохристи! янські часи… Тож вибирайте, що з цих перлів годить! ся для ворогів: Щоб ти запався! Щоб ти з пуття зійшов! Щоб ти землі наївся! Щоб ти золи наївся! Щоб ти ломця наївся! Щоб ти лоп! Щоб ти луснув! Щоб ти місця собі не знайшов! Щоб ти чемериці наївся! Щоб ти муравиці напився! Щоб ти сказився! Щоб ти нагнувсь і не розігнувсь! Щоб ти захоробився! Щоб ти запався! Щоб ти наївся обметиці! Щоб ти не знав, який ниньки день! Щоб ти правцем став! Щоб ти рачки лазив! Щоб ти скис! Щоб тебе злидні обсіли! Щоб ти скрутився! Щоб ти сонця не бачив! Щоб ти тріс! Щоб ти не доїхав, а назад не вернувся! Щоб ти світла не побачив! Щоб ти щастя не знав! А смоли б тобі гарячої до рота! Стонадцять чортів тобі в хвіст! Чорт би тебе за душу взяв! Стосот дияволів на тебе! Трясця твоїй матері! Триста болячок тобі в печінку! Тьфу на тебе! А чорти взяли б тебе! А взяв би тебе дідько! Хай тебе вирве! А бодай тобі лиха не було! А бодай тобі мешти намокли! Щоб у тебе пір’я в роті поросло! Щоб із тебе вийшла пара! Щоб тебе дідьки взяли! Щоб ти був спрігся! Щоб тобі очі вилізли на потилицю! Щоб ти сказився! А бодай тебе миша вбрикнула! А бодай тебе чорти вхопили! А бодай ти пропав! А бодай ти смоли в пеклі напився! Хробака тобі в рот! А бодай тобі в печінках гекнуло! А бодай тобі грець! А бодай тобі добра не було! А бодай тобі жаба на ногу наступила! А бодай тобі заклало! А бодай тобі тисячу чортів! А бодай тобі в горлі кістка стала! А бодай тобі язик усох! Щоб тобі пусто було! Щоб тобі дух сперло! Щоб тобі булька з носа вискочила! Щоб тебе дрібні воші обсипали! Щоб тобі вилізло! Щоб тобі всі зуби поламалися об сухий гречаник! Щоб тобі добра не було! Щоб тобі заціпило! Щоб тобі кіт бовтуна зніс! Щоб тобі курка на ногу наступила! Щоб тобі на тім світі чорт бороду обсмалив! Щоб тобі очі на лоба повилазили! Щоб тобі повилазило! Щоб тобі рачки ла-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин