Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Ми перервали наш звичай і традицію бути поміркованими, красномовними, знецінили й очорнили благодать, яку несе культурне слово”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

“Лісова пісня” Лесі Українки – Славень величі духа і месійності українського народу

Слово Просвіти, №33 за 2022 рік

Наталія ГУМНИЦЬКА, м. Львів Сьогоднішня жорстока повномас! штабна війна, яку цинічно розв’язала Ро! сійська Федерація проти миролюбної Ук! раїни в центрі Європи, оголила багато проблем міжнародного масштабу, які пе! реживає людство на порубіжжі XX–XXI століть. Наріжною серед них є проблема втрати ціннісних духовних орієнтирів, які сягають ідеалів Гармонії, Краси, Любові з глибин античності, а також первісних, дохристиянських часів. З перших днів цієї жорстокої навали світові лідери й прості громадяни не перес! тають дивуватися, як героїчно Україна бо! ронить свою сакральну землю у нерівній війні з терористичним проявом. Звідки ми черпаємо такі нелюдські сили, звідки такий аристократизм духа і моральна стійкість? На витоки цього дивовижного героїзму й потужної мотивації нашого народу певною мірою дає відповідь геніальна письменни! ця!інтелектуалка Леся Українка у своїй не! перевершеній національній драмі!феєрії “Лісова пісня”. Цей визнаний глибоко фі! лософський шедевр світової літератури Ле! ся Українка написала на розламі XIX–XX століть, у період складних катаклізмів у пе! редчутті Першої світової війни. З усіх драматичних творів Леся Україн! ка лише два присвятила українській тема! тиці: “Лісову пісню” і “Бояриню”. Проте “Лісова пісня” є особливою перлиною, ді! амантом, який виник завдяки міфопое! тичному осмисленню, ограненню Лесею Українкою українського фольклору і при! роди. Глибокі дитячі враження від казок, повір’їв, переказів, легенд, а також десят! ків переспіваних і записаних народних пі! сень сформували в душі непересічної враз! ливої Лесі цілий Український космос, в якому відобразилося гармонійне співжит! тя окремої особистості з силами Природи. На інтуїтивному рівні українці відчували як силу, так і красу природи. Світогляд українського народу в перед! християнській добі характеризується аіє! рархізмом, тобто нівелюванням розмежу! вання між органічною й неорганічною при! родою. Наші пращури сакралізували при! роду, вважали її одухотвореною. Саме тому архетипом “Лісової пісні” є дерево. Головна героїня твору Мавка “березу” “сестрою на! зиває”, а в кінці драми стає вербою. У творі задіяні усі чинники, які з великим естетич! ним смаком творив, плекав і використову! вав український народ: пісня, мелодія, ко! лір (малярство, вишиванка, килимар! ство…), слово (міфи, легенди, перекази, ба! лади, думи, поеми, пісні)... Адже витончена ніжна мелодія сопілки Лукаша розбудила велику любов у Мавки і повернула їй душу. Мерехтлива палітра різнобарвних ніжних кольорів матеріалізує оприявнює особливі відчуття на рівні інтуїції глибоких підсвідо! мих переживань героїв драми. Такий незгладимий дитячий світ, сфор! мований багатим різноманітним народ! ним фольклором, вибухнув майже через чверть століття (рукопис 1911 р., а видрук у “Літературному Віснику” у 1912 р.) міфо! поетичним шедевром, який світові літера! турознавці та критики ставлять поруч з “Затопленим дзвоном” Гауптмана, “Пер Гюнтом” Ібсена, “Сном літньої ночі” Шекспіра… Леся Українка силою свого поетичного слова оприявнила велич душі українського народу, його потенційну ме! сійність у цьому літературному шедеврі, який знайшов широке визнання у світі. “Лісова пісня” стала величним Слав! нем високої Духовності Українського на! роду, який проживав у гармонії з божес! твенною Природою за виробленими ним впродовж століть непорушними мораль! ними законами. За ритмами і циклами цих законів функціонувало і виживало впро! довж столітніх катаклізмів українське су! спільство. Моральні закони співжиття спільноти і Природи є тим первнем стій! кості, шляхетності, аристократизму, висо! кої духовності українців. Ці закони і мо! ральні чесноти стали для більшості нашої нації сакральними і непорушними! Така пошана українців до природи ві! дображена в образі дядька Лева, за яку лісо! ві істоти платять дядькові тим самим. Про! те герої як “Пер Гюнта”, так і “Затопленого дзвону” не демонструють таких гармоній! них відносин. З цієї гармонії народжується Краса і жертовна любов Мавки до Лукаша. Мавка (в цьому персонажі Леся Українка зашифрувала свою Мрію про ідеальну Лю! бов, Красу, Гармонію) духовно вища за Лу! каша, який не зумів встояти перед люд! ською дуалістичною природою і проміняв вірну любов Мавки на матеріальні запити Матері та Килини. Мавка делікатно дорікає своєму коханому, вказує на його трагічну помилку, що він не зміг “своїм життям до себе дорівнятись”. У ці слова Мавки Леся Українка заклала глибоку філософську тезу від античності “Пізнай себе” (Платон) до філософії Григорія Сковороди з його сен! тенцією “не тіло Людина, а Душа Людина” та Шевченкового “раз добром нагріте сер! це, вік не охолоне”. І цей ряд наших духов! них поводирів, талановитих класиків мож! на продовжувати до сьогоднішніх днів. Щоб збагнути шляхетну природу Українця, потрібно читати українських класиків, зок! рема “Лісову пісню” Лесі Українки, яка до! сі чекає на свої високо фахові переклади різними мовами світу. Як і решта неповтор! них українських класиків. Доречно тут згадати геніальні лаконічні новели Василя Стефаника, які демонстру! ють велич українського селянина, велич його непохитної любові до своєї землі, до свого коріння. І наших геніальних режисе! рів Олександра Довженка і Леоніда Осику. Та, на щастя, ще багато!багато імен та істо! ричних подій, які в результаті й витворили унікальний тип Українського безстрашно! го непохитного Воїна, який готовий при потребі віддати своє Життя за волю рідної Української Землі, за демократичні цін! ності людства. У цьому і полягає месійність України. Бо лише вільна людина, людина Відродження може жити в гармонії одна з одною і Природою! А за потреби – безза! стережно стати на захист цивілізації.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин