Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Ми плануємо щороку створювати нові концерти та вечори спогадів”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

І Бондарівна, й класика, і драйв на оперній сцені

Слово Просвіти, №33 за 2025 рік

Володимир КОРНІЙЧУК, хореограф, театрознавець, заслужений журналіст України Новий звітний концерт учнів і студентів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря, який нещодавно відбувся на сцені Національної опери України, розпочався хвилиною мовчання, котрою присутні вшанували пам’ять наших загиблих воїнів. Натомість глядачеві була представлена прем’єра одноактного балету-опери Анастасії Комлікової “Бондарівна” у постановці педагога Академії танцю, заслуженого артиста України Олександра Нестерова (його ж лібрето), за мотивами історичної пісні-балади про легендарну Бондарівну (диригент-постановник Інна Гук, сценографія Марії Дуки, художник по костюмах Дарина Батнічук). Прем’єра приурочена 120-річчю від дня народження видатного українського балетмейстера Павла Вірського, яка стала спільним проектом Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю “Калина” та Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря: керівник проекту – директор КМАТ, заслужений працівник культури України Вячеслав Коломієць, науковий консультант заслужений діяч мистецтв України Геннадій Лягущенко. У відомій історичній пісні-баладі “Бондарівна” мовиться про події середини ХVIII століття, де головними дійовими особами виступають граф Потоцький (у пісні пан Каньовський) та героїчна красуня-богуславка Бондарівна, яка не скорилася Потоцькому і на його спокусу-залицяння сміливо відповіла: “Ой, волю я, пан Каньовський, В сирій землі гнити, Ніж з тобою по неволі На цім світі жити”. Ой, як тільки Бондарівна Та цеє сказала, Ой, вистрелив пан Каньовський – Бондарівна впала. На основі цієї пісні-балади, балетмейстер-постановник О. Нестеров створив на сцені Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка розлогий балет-оперу про життя і трагічну загибель мужньої Бондарівни, образ якої майстерно втілила на кону студентка І курсу бакалаврського рівня вищої освіти Світлана Хангану. Усе це дійство О. Нестеров представив у талановитій сценічній версії, яка містить у собі пролог, п’ять картин та епілог. І розгортається балетно-оперне дійство вельми яскраво й масштабно, демонструючи масове народне гуляння з нагоди Свята Свічки з величальними піснями, танцями й вертепними іграми у виконанні цехових майстрів-бондарів, серед яких і донька старого майстра-бондаря – красуня Бондарівна, що відома своєю запальною вдачею, цнотливістю і непокірністю. На кону бачимо й іскристий козачок, і витівковий танок Шинкаря (М. Новиков), і циганський пристрасний танець у виконанні Д. Верещака, А. Винницької, Д. Коваль, М. Давиденко та О. Стратуленко-Мітінської. І все це дійство наразі “обривається” з появою Потоцького (Р. Вояковський), який переслідує Бондарівну і, врешті, губить її: трагізм цієї сцени довершує і трагічно-мінорне звучання “преважких” акордів на тлі яких (як і в екранній проекції), спадають пелюстки буйної рожевої півонії – символ загубленого життя славетної Бондарівни, що не скорилася кривднику, як нині не кориться ворогу Україна. Перед нами не лише масштабний одноактний балет, а й міні-опера, у якій задіяні артисти хору, балету й оркестр народних інструментів УАФЕА “Калина”; ансамбль солістів “Благовість”; академічний камерний хор “Хрещатик”, а також студенти І-ІІІ курсів відділення народної хореографії, студенти І-ІV курсів бакалаврського рівня вищої освіти та учні 6-8 класів відділень класичної і народної хореографії КМАТ ім. С. Лифаря. У сукупності, маємо синтезований мистецький жанр – балет-оперу “Бондарівна” А. Комлікової, яка майстерно й ефектно представлена на оперній сцені, завдяки престижному проекту Київської муніципальної академії танцю та Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю “Калина”. А щодо нових балетних постановок, то глядача емоційно вразило адажіо з балету “Грек Зорба” Мікіса Теодоракіса, у хореографії Л. Мясіна і талановитому виконанні студенткою ІІІ курсу відділення класичної хореографії Вікторії Товченко і студента І курсу бакалаврського рівня вищої освіти Михайла Федоришина: тут наявно стільки бурхливої енергетики, що бачене глядачем не могло його не вразити (викладачі Надія Ятченко і заслужений артист України Олександр Нестеров). А фрагмент “Опалий сад” з балету “Корсар” Л. Деліба у хореографії М. Петіпа яскраво виокремився масовістю виконавців, блискучим ансамблем, вишуканістю стилю та барвистістю костюмів. Адже тут ефектно проявилось і експресивне al- legro, елегійне adajio й елегантне “повітряне” solo Таїсії Галятченко та Аліни Хоменко (постановник-репетитор Надія Ятченко). І коли продовжити мову про студентку І курсу відділення класичної хореографії Аліну Хоменко, котра продемонструвала у варіації з балету “Корсар” А. Адана високу майстерність, то, як на мою думку, у цієї студентки – велике майбутнє балетної зірки: кожен її виступ на сцені – то вишуканість “лебединої” грації, наочність виразних природних хореографічних даних та харизматичність виконавського стилю. Усе це й покладає надії на її успішне артистичне майбутнє (викладач Галина Зарицька). Натомість в адажіо з балету “Метелик” Ж. Оффенбаха у хореографії М. Тальйоні, публіку порадував дует у складі учениці 9-го класу відділення класичної хореографії Анастасії Шильнікової та студента ІІІ курсу бакалаврського рівня вищої освіти Віктора Стригуна, котрі представили бездоганність у сценічному виконанні, а в нагороду отримали – зливу аплодисментів: за всією цією видимою “легкістю” і релаксійністю пластики, проглядається важка щоденна репетиційна праця як самих вихованців, так і їхніх викладачів – Ольги Довгань і Володимира Лук’янця. У постановці А. Рехвіашвілі “Дві троянди” на музику Д. Ревербері, яку оригінально втілили на сцені студентки ІІ курсу відділення класичної хореографії Катерина Гуляєва й Аліса Писанко, виразно поєднується класика і модерн-танець, де “червоне” (у костюмі) – то символ агресивності, а “біле” –

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин