Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Мовне питання в Україні вимагає змін Звернення Головної ради ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка від 11 серпня ц. р. до всіх гілок державної влади в Україні
Слово Просвіти, №33 за 2025 рік
Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка 11 серпня 2025 року провело розширене засідання Головної ради. Першим і найважливішим пунктом засідання було “Мовне питання в Україні”. Вкотре обговорювалися проблеми недосконалості законодавства в сферах забезпечення належного функціонування української мови як державної, регулювання міжмовних взаємин у публічному, офіційному й приватному спілкуванні, дерусифікації мовного й культурного простору в Україні тощо. Доповідачі відзначили суттєвий поступ у цьому напрямі. Активно впроваджуються в життя положення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Високе національно-патріотичне піднесення внаслідок подій Революції гідності та широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року призвело до утвердження української мови не лише в офіційному, а й у приватному, побутово-сімейному спілкуванні. Прикро, але зараз спостерігаємо загальмування відповідних процесів, повернення російської мови в ті сфери, з яких вона уже була, здавалося, витіснена. Якщо норми мовного законодавства добре пропрацьовані, то неналежним є контроль за дотриманням цих норм, відповідне покарання порушників закону, чиновників, відповідальних за дотримання мовного режиму, тощо. Часто звучать думки, що в умовах війни із зовнішнім агресором “не на часі” суворе дотримання законодавчих мовних норм. Серед них – і “какая разница, на каком языке общаться”, бо ж, мовляв, серед захисників Вітчизни є багато (а дехто вигадує, що нібито переважна більшість) російськомовних воїнів. Реальність усе розставляє на свої місця, в чому переконують останні події та заяви агресора. Уже після проведення засідання Головної ради ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, 15 серпня відбулася зустріч президента США Д. Трампа з російським очільником В. Путіним, де останній вкотре висунув вимоги, які є прихованим ультиматумом до капітуляції України. Йшлося не лише про територіальні поступки. А знову, серед інших вимог, була й забаганка про надання особливого, офіційного, статусу російській мові в Україні. Отже, мова таки має значення. Для росіян – як засіб денаціоналізації українців, їхньої поступової русифікації, знову заведення в координати “руского” міра”, а через ці процеси – руйнування основ української державності. Тому мовні проблеми, належне їх державницьке розв’язання згідно з положеннями Конституції України, інших законодавчих і підзаконних актів зараз є надзвичайно гострими й актуальними. У зв’язку з цим Головна рада ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка ухвалила звернення до усіх гілок державної влади України, у якому зазначено: Українська мова – це не лише засіб спілкування, а код нашої нації, ДНК нашої історичної пам’яті. Там, де зникає мова, зникає й нація, держава. Ми бачили це в історії, коли імперії починали з підміни мови – й закінчували підміною ідентичності. Зараз ми спостерігаємо, що ворог активно продовжує працювати всередині нашої держави, розмиваючи нашу культурну й духовну серцевину. Для всіх свідомих і небайдужих громадян України є очевидним, що мова становить основу духовності, культури, державності та ментальності кожного народу. У цьому контексті збереження статусу української мови як державної набуває особливого значення в умовах московитсько-російської агресії проти України, що супроводжується масовим фізичним знищенням населення, руйнуванням культурних, медичних, освітніх і наукових установ, а також цілеспрямованим нищенням мови та літератури. Українська мова є одним із ключових чинників консолідації суспільства в боротьбі за свободу та перемогу, утвердження національної ідентичності, розвитку високої цивілізаційної культури та виконує роль коду української нації. Тому ухвалюємо: 1. Із метою вивчення, впровадження та розвитку української мови в усіх галузях суспільного життя, зокрема в державній та політичній сферах, виникає необхідність законодавчого посилення захисту цього права. Пропонується внести зміни до статті 10 Конституції України, а саме: - частину “В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України” викласти у такій редакції: “В Україні гарантується вільний розвиток, зокрема вивчення мов національних громад / меншин України”; - частину “Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України” викласти у такій редакції: “Вивчення та застосування державної мови в усіх галузях гарантується Конституцією України”. 2. У багатьох державних установах (органах влади, правоохоронних структурах та ін.) в офіційному комунікуванні досі часто послуговуються російською мовою, проводять мовою агресора різноманітні засідання, колегії тощо, а вже потім оформляють (чи не оформляють) відповідні протоколи державною мовою. Невиконання закону державними службовцями – це сигнал, що юридичні вимоги можна ігнорувати, цим самим безкарно порушувати норми Конституції України, Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та інших юридичних актів, що неприпустимо. 3. Констатуючи значне зростання спілкування російською мовою в закладах середньої та вищої освіти між учнями, студентами, в комунікації з учителями й викладачами, вважаємо за необхідне: а) чітко затвердити в законодавчих вимогах спілкування всіх учасників освітнього процесу в позакласний і позашкільний час українською мовою, включно з роботою гуртків, спортивних секцій, товариств тощо; б) домогтися стовідсоткової дерусифікації української освіти, для чого пришвидшити процес переведення російськомовних шкіл в україномовні, передусім міських, з великою кількістю учнів; в) унеможливити викладання російською мовою будь-якої навчальної дисципліни в закладах вищої освіти. 4. Домогтися повного виконання вимог Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” під час проведення офіційних, публічних, культурно-мистецьких заходів (концертів, фестивалів), мітингів, засідань і т. п. У разі їх порушення – системно реагувати: від публічного осуду до штрафів, позбавлення ліцензій закладів і організацій, покарання та звільнення посадовців, із чиєї провини стали можливими такі порушення. 5. Домогтися повного виконання квот для українського мовлення на телеканалах і радіостанції в українському медіапросторі. Законодавчо розробити й затвердити відповідні мовно-квотні норми для соціальних мереж, розпочавши цей процес із державних мовців, мережевих “клонів” теле-, радіо-та пресових органів масової інформації.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
