Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “95% українців проголосували б “за” незалежність, якби сьогодні стояв такий вибір. У 2012 році таких було лише 62%”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Огляд медіа та соціальних мереж

Слово Просвіти, №33 за 2025 рік

На зустрічі у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський і його союзники повернули собі позиції у відносинах з американським президентом Дональдом Трампом. У результаті російський диктатор путін несподівано опинився в складній ситуації. Про це пише The Telegraph. Видання наголошує, що хоча загальна картина не ідеальна для України, але порівняно із самітом на Алясці європейський альянс досяг важливих стратегічних успіхів. Президент Фінляндії Александр Стубб на закритій зустрічі президента Володимира Зеленського, глав європейських держав та президента США Дональда Трампа назвав міста Слов’янськ та Краматорськ “бастіоном проти гунів”. Це справило враження на Трампа. Про це повідомляє газета The Wall Street Journal. російські чиновники переважно відхилили запропоновані Європою гарантії безпеки для України в потенційній мирній угоді. 18 серпня під час зустрічі з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами Дональд Трамп заявив, що президент росії путін кількома днями раніше на саміті на Алясці висловив готовність прийняти певні гарантії, однак Кремль фактично відмовився від більшості із них. Про це повідомляє ТСН з посиланням на ISW. Російські війська не зможуть швидко окупувати решту Донецької області, попри заяви Кремля. Про це йдеться у свіжому звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики наголошують: захоплення Донеччини для росії стане багаторічним і виснажливим процесом. Причина в тому, що російські війська не здатні проводити значні механізовані маневри на полі бою і змушені покладатися на повільні піхотні атаки. Водночас українські безпілотники серйозно ускладнюють використання бронетехніки та танків, адже російська армія досі не знайшла способу ефективно їх захищати. Замість швидких проривів російське командування застосовує тактику повільного часткового охоплення міст і населених пунктів, а потім – фронтальні штурми “вулиця за вулицею”. Однак ця схема не дає значного результату, а спроби оточення українських позицій також виявилися малоефективними. ISW вважає, що такі операції коштуватимуть росії величезних втрат у живій силі та техніці. Попри заяви про готовність до переговорів, кремль не відмовляється від наступальних дій. російські війська ведуть атаки в Сумській і Харківській областях, що свідчить: путін хоче продовжувати війну паралельно з дипломатичними процесами. Його позицію підтримав медведєв, який заявив, що переговори можливі навіть без умов припинення вогню. У липні кількість жертв серед цивільних осіб в Україні сягнула нового трирічного максимуму за кількістю на місяць. Про це 13 серпня повідомила моніторингова місія ООН із прав людини в Україні. У липні 2025 року місія змогла зафіксувати щонайменше 1674 жертви серед цивільних осіб (286 загиблих і 1388 поранених) за місяць, установивши новий місячний рекорд із травня 2022 року (тоді зафіксували 1741 жертву серед цивільних осіб: 589 загиблих і 1152 поранених). Порівняно з липнем 2024 року, у липні цього року кількість загиблих і поранених мирних жителів зросла на 22,5%. “Збір блатних й ватага злиднів”, – під таким заголовком Володимир Цибулько в газеті “Україна молода” (№28, 16.07.) підсумовує діяльність Верховної Ради за шість років з часу її обрання. За словами автора, Верховна Рада IX скликання виявилася тією призмою, через яку жертовність і героїзм тих, хто пішов воювати, – Лозінський, Костенко (“Голос”), Рудик, Юраш (“Слуга народу”) – волонтерство Порошенка, переслідування його соратників, стали ще більш цінними для суспільства на тлі брехні і ницості, яка під час війни у всій повноті поперла з політичної “тусовочки”, приведеної в Раду Зеленським. За понад 11 років війни держава так і не побудувала механізм евакуації, який би заохочував людей виїжджати з небезпечних зон, а більшість роботи лягає на волонтерів. Проте з посиленням російського наступу їхні можливості закінчуються, і переселенців немає де розмістити, пише журналістка Діана Буцко на сайті медіа ZN.UA. Журналістка навела також слова голови громадської організації “Проліски” Євгена Капліна. Він стверджує, що транзитний пункт для переселенців в Павлограді “тріщить по швах”. За його словами, у місцевому будинку культури ліжка спочатку стояли в залі, але пізніше їх додали на сцену, бальну залу, технічні кімнати, коридори. Зараз же матрацами застелили й колишню дитячу кімнату. “В ніч з 14 на 15 серпня на евакуаційній парковці лишалось 60+ людей. Роздавали спальники вночі, ставили намет та вкладали людей на землю... Сьогодні зробили підлогу в наметі та завезли туди 20 ліжок. Але звільнилося за день тільки 6, які моментально заповнились новими евакуйованими”, – вказує Каплін. Він додав, що в останні 4-5 днів потік евакуйованих складає понад 400 людей на добу, а чітко визначеної приймаючої області немає. Волонтер наголосив, що логістики нормальної немає і багатьом немає де жити. Деякі з місць тимчасового проживання у Дніпропетровській області заповнені на 117%. “Чи є у нас план? Що ми будемо робити, якщо росіяни підійдуть близько до Краматорська чи Сум? Де ми поселимо пів мільйона людей?” – питає своєю чергою Буцко. Журналістка додала, що рішення могли би бути. Як приклад вона навела можливість співпраці з головами громад, де є покинуті будинки, а також заохочення забудовників будувати економваріанти і розподіляти їх між переселенцями. Вона наголосила, що окремі рішення все ж є, але “нема системи, у якій не загубилася би самотня бабуся з Покровська”. “Не буде житла – не буде майбутнього”. Україна стоїть перед безпрецедентним викликом: забезпечити дахом над головою мільйони людей, які втратили житло. Більшість із них – переселенці. Та чи є в держави план, окрім форумів і риторики? – запитує видання. Народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна підрахувала, що нові зарплати керівництва Рахункової палати сягатимуть пів мільйона гривень на місяць. Це рішення, проголосоване депутатами монобільшості та їхніми політичними партнерами, на тлі катастрофічного недофінансування потреб фронту обурливе – зазначає депутатка у соцмережах. У самому серці столиці – на Михайлівській площі – відкрилася вулична фотовиставка, присвячена Іловайській трагедії 2014 року. Вона не просто документує події – вона повертає голос тим, хто загинув, і тим, хто вижив, пройшовши крізь пекло “зеленого коридору”, який став пасткою, повідомляється на сайті “Перший бізнесовий”. Експозиція включає понад 50 світлин, зроблених українськими військовими фотографами, які були на передовій: Максом Левіним, Максимом Дондюком, Олександром Глядєловим та Маркіяном Лисейком. Кожен кадр – це історія, за якою стоїть біль, мужність і правда, яку не стерти. Організатори виставки наголошують: мета – не лише вшанувати пам’ять, а й нагадати суспільству про ціну свободи. “Ці фото – як шрами на тілі країни. Вони болять, але вони – частина нашої ідентичності”, – зазначив один із кураторів проєкту. За даними Українського інституту книги, український ринок книговидавництва показав суттєве зростання за підсумками I півріччя 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє медіа ZN.UA. Зокрема, сумарний випуск книжок та образотворчих видань зріс на 25% за назвами, та на 37% за тиражами. Важливим трендом стало зростання частки видань українською мовою: як за назвами (з 87,54% до 89,75%), так і за тиражами (з 93,14% до 95,40%). Сектор образотворчих видань, насамперед дитячих книжок-картинок, зростав повільніше, що відповідає відгукам профільних видавців. Медіа-портал “Новини ветеранів” розповідає, що Михайло Цимбалюк на псевдо “Хорей” – раніше журналіст і письменник із понад тридцятирічним досвідом, старший санітарний інструктор медичного пункту артилерійського дивізіону 3-ї окремої важкої механізованої бригади, учасник визволення Харківщини презентував свою нову книгу – “Синдром відкладеного життя”. Вона народжена під обстрілами та на фронтових постоях. Це збірка нарисів і замальовок показує війну такою, якою її бачить і переживає автор щодня. Кожен текст у цій збірці – це фіксація військових буднів, діалогів, настроїв, дрібниць, які швидко стираються з пам’яті, наче пазли, що складаються у цілісний образ війни, яку проживає людина зі зброєю й словом одночасно. І тому такі тексти стають живими свідченнями для майбутніх поколінь. Книжка містить всього 56 сторінок, проте малий обсяг створює ефект короткої, але щирої розмови з військовим. У Мінветеранів наголошують, що для тих, чиї рідні служать військовими медиками, ця книга трохи відкриє будні людей, які щодня рятують інших під обстрілами. У селі Шупики (Обухівський район, Київська область) відбулася толока з відновлення автобусної зупинки, прикрашеної мозаїчним панно радянських часів. Організаторкою стала мисткиня та активістка Катерина Вінницька. Видання “Твоє місто” розповідає, що мозаїка збереглася у досить гарному стані, однак була майже повністю прихована під шарами клею, численних оголошень і шарів фарби. Учасники толоки ретельно очистили поверхню, відкривши зображення українки в традиційному вбранні та великих червоних квітів. Уперше окремим виданням вийшов роман “Хрест на Сатурні” Олеся Ульяненка, наймолодшого лавреата малої Шевченківської премії. Про це виданню “Читомо” повідомили у видавничій майстерні YAR, що опублікувала книжку. Текст знайшли в архівах завдяки кінорежисеру та сценаристу Мирославу Слабошпицькому, уперше його опублікували у “Кур’єрі Кривбасу” у 2004 році. Первісно він задумувався як сценарій до фільму та і був присвячений режисеру Андрієві Дончику, з яким письменник співпрацював за життя. 16 серпня у місті Монасти-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин