Читацьке віче 20-ліття Незалежності · с. 7сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «ФОТОЛІТОПИС: 1991–2011», с. 4
ФОТОЛІТОПИС: 1991–2011
Слово Просвіти, №34 за 2011 рік
як зможуть, то діти й онуки догледять той слід. Десь дуже далеко нуртують вокзали й міста, і пристрасті рвуться, й нові визрівають афери, — й приносять газети рядки про суди та центнери й про те, що епоха нова — не така вже проста.
А верби все вище до неба — ось-ось доростуть, шовковиця рясно вродила, горіх дав пагіння. Вже осінь — в дорозі. Вже треба — про ріллі й насіння, бо це — наше нині і завтра, бо це — наша суть.
Ми світ не змінили, не зрушили навіть його, ми тільки зв’язали нитки поколінь, щоб не рвались і, може, одне ще — без фальші ридали й сміялись, коли нас палив чи гукав предковічний вогонь.
І, може, почули, як ласки благає земля, як в ній виколихує зрада новітні Помпеї…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
