Інформаційний простір · “Як турбувалися про українську мову росіяни впродовж століть, ми вже бачили!” · с. 3сторінка оригіналу ↗
Валерій Залужний на обкладинці журналу TIME
Слово Просвіти, №34 за 2022 рік
Фото головнокомандувача Збройних Сил України вийшло із заголовком: “Генерал. Валерій Залужний та український шлях війни”. Валерій Залужний готується до тривалої та кривавої битви. “Знаючи те, що я знаю про росіян з перших вуст, наша перемога не буде остаточною”, – сказав він. І додав: “Наша перемога стане можливістю перевести подих і підготуватися до наступної війни”. Генерал досконально вивчив доктрину армії РФ задовго до масштабної війни, прочитавши все, що коли-небудь писав Герасимов про ведення сучасної війни. Опісля він дуже здивувався грубими прорахунками російського командування. “Я боявся, що ми втратимо елемент несподіванки. Нам було необхідно, щоб противник думав, що всі ми дислоковані на своїх звичайних базах, куримо, дивимося телевізор і постимо у Facebook”, – згадує про підготовку генерал. Він поставив ЗСУ дві мети – утримати столицю та зробити так, щоб ворог втрачав під час наступу якнайбільше сил. Ворогу дозволити просунутися вперед, а потім знищити його передові колони та тилові лінії постачання. Time пише, що до шостого дня вторгнення Залужний дійшов висновку, що така тактика працює: “Росіяни не змогли захопити аеропорти навколо Києва і просунулися досить глибоко, щоб почали розтягуватися лінії постачання, що залишало їх незахищеними”. Журналісти зазначили, що Залужний – представник українського керівництва, який роками опікувався перетворенням армії України з незграбної радянської на сучасну бойову силу. З мережі ської вимови, фонетики, граматики, лексики… А в ХХ столітті тотальне керування процесом зросійщення української мови, формування якогось особливого і неросійськомовного, і неукраїнськомовного простору в Україні набуло інших форм, мало всеохопний вияв і вплив не лише на визначення сфер мінімального демонстративного допущення української мови, а й впливи на структуру української мови – фонетику, граматику, лексику, наукову термінологію. Автор цитованого звернення зраджує свою головну печаль: Український правопис (2019), на його думку, віддаляє українську мову від російської, скидає російське управство з української мови, робить крок до українізації української мови. Фахівці знають, що Український правопис (2019) – це ще дуже несміливі кроки до необхідної українізації, а про повноту процесу годі й говорити! Коло українських мовознавців, свідомість яких ґрунтується на наукових засадах, знанні історичних глибин української мови, її визначальних типологічних ознак на тлі інших слов’янських мов і розумінні державотворчої ролі української мови, щодень ширшає. А перспектива удосконалення і українського правопису, і українських словників, і української термінології є цілком обнадійливою! Немає потреби обтяжувати нашими проблемами російських депутатів і російську Держдуму, бо українська мова – об’єкт турботи українців! Як турбувалися про українську мову росіяни впродовж століть, ми вже бачили! Дякуємо, більше не треба турбуватися. Українська мова є і буде далі розвиватися, розпросторюватися у своєму функціонуванні як єдина державна мова України!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
