Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Очевидець і літописець · “ХХІ століття, а росіяни ведуть себе, як у темному середньовіччі”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Чому війну назвали “спеціальною воєнною операцією”

Слово Просвіти, №34 за 2024 рік

Розпочавши 24 лютого 2022 року агресивну війну проти України, Путін назвав її “спеціальною воєнною операцією”. Бойові дії охопили територію всієї України, російська армія вщент руйнує українські міста і села, загарбує українські землі, і усе це в Росії називають “СВО”! Чому ж найбільшу після 1945 року війну назвали “спецоперацією”? У чому її суть? Дмитро ЧОБІТ Оголошена Путіним “спеціальна воєнна операція” насправді є його найбільшою брехнею, цинічною, нахабною і лицемірною. Сам термін “спецоперація” передбачає швидкі і точкові дії, які здійснюють спеціальні підрозділи для виконання дуже вузького завдання. У нашому випадку має місце віроломна, незаконна агресія і широкомасштабне вторгнення російських військ на територію суверенної держави Україна з повсюдними ракетними і артилерійськими обстрілами, авіаційними бомбардуваннями та атаками дронів. І що ж це за “спецоперація”, яка триває вже понад два роки, а російський агресор використовує у ній тисячі танків, тисячі броньованих машин, тисячі артилерійських систем різного класу, тисячі крилатих і балістичних ракет, у тому числі гіперзвукових, тисячі ударних безпілотників, сотні одиниць літаків і гелікоптерів, десятки кораблів і підводних човнів, а також незліченну кількість десантників і морських піхотинців Чорноморського, Балтійського, Північного, Тихоокеанського флотів і навіть ракетоносії Каспійської воєнної флотилії та стратегічної авіації? Усі ці колосальні сили завдають щоденних ракетних, артилерійських і бомбових ударів по всій території України. Лише артилерійських снарядів Росія випустила по Україні кілька мільйонів! Російські ракети навіть залітали до сусідніх з Україною Молдови, Румунії і Польщі. То така путінська “спецоперація”, яка йде “строго за графіком і планом”? Що ж то за “графіки” і “плани”, розраховані на довгі місяці і роки?! За десятки, сотні і навіть тисячу кілометрів від свого кордону Росія ракетами, дронами, бомбами і снарядами зруйнувала в Україні сотні цивільних об’єктів. Внаслідок цих варварських обстрілів загинули і залишились без даху над головою десятки тисяч людей, мільйони українців стали біженцями. То хіба це “спецоперація”? І що то за “спецоперація”, у якій росіяни стирають з лиця землі десятки українських міст і сотні сіл? Що то за “спецоперація”, під час якої росіяни руйнують лікарні, пологові будинки, театри, музеї, бібліотеки, архіви, школи, дитячі садки, вбивають десятки тисяч мирних жителів: жінок, дітей, літніх людей? Що то за “спецоперація”, у ході якої загинуло понад 300 тисяч російських вояків і не менша їх кількість стала інвалідами? Що то за “спецоперація”, якщо для її проведення не вистачило регулярних військ і путінський режим вимушений був оголосити в Росії мобілізацію? До речі, втретє за сто останніх років: першу мобілізацію провели у 1914 р., другу у 1941 р., тобто у ході Першої і Другої світових воєн. Виходить, що за розмахом бойових дій в Україні російське СВО сам Путін фактично прирівняв до найбільших воєн світової історії! І ще таке порівняння. Віроломне вторгнення радянських військ і бойові дії в Афганістані 1979–1989 рр. офіційно назвали Афганською війною. Першою і Другою чеченськими війнами в самій Росії називають бойові дії проти Чеченської Республіки Ічкерія, яка у 1991 р. проголосила державну незалежність. В Афганській війні загинуло 14427 радянських військовослужбовців. У Першій чеченській війні 1994–1996 рр. втрати російської армії складали 5042 чоловіки і 767 одиниць техніки. У Другій чеченській війні 1999–2000 рр. загинуло 7425 російських солдатів. За час бойових дій в Україні в період від 24 лютого 2022 р. до 25 серпня 2024 р. збройні сили Росії, за даними Генерального штабу ЗСУ, втратили близько 608 тисяч особового складу, 8551 танк, 18648 броньованих бойових машин, 17443 артилерійські системи, 1172 реактивних систем залпового вогню, 937 засобів протиповітряної оборони, 367 літаків, 328 гелікоптерів, 28 бойових кораблів, у тому числі флагман Чорноморського флоту ракетний крейсер “Москва”, один підводний човен, 23555 одиниці автомобільної і 2941 спеціальної техніки. За підрахунками міжнародних експертів, безповоротні втрати російської армії і флоту також перевищують 500 тисяч осіб. Із вищенаведених порівнянь афганської і двох чеченських воєн виникає запитання: чому на відміну від них в Росії широкомасштабну агресію й довготривалі бойові дії проти суверенної держави Україна, члена ООН, при таких величезних втратах вперто продовжують називати “спеціальною воєнною операцією”? Увесь світ бачить, що російський агресор веде проти України незаконну і жорстоку загарбницьку війну. Чому ж Путін не оголосив Україні війну, а назвав її “спеціальною воєнною операцією”? Чому в Росії ув’язнюють людей, які називають війною бойові дії російської армії в Україні? Тобто, за те, що називають речі своїми іменами? Відповідь дуже проста: слово “війна” в Росії заборонили, бо воно дуже небезпечне для всієї правлячої російської верхівки на чолі з Путіним. А справа полягає ось у чому. Згідно з міжнародним правом, агресивний напад однієї держави на іншу та ведення загарбницької війни є воєнним злочином, тому винні у цьому мають нести кримінальну відповідальність. Путінська Росія ніколи не зважала на міжнародне право і не один раз його грубо топтала. Але є ще одна обставина, більш страшна для президента Росії Володимира Путіна, міністра закордонних справ Сергія Лаврова, колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу, начальника генерального штабу російських збройних сил Валерія Герасимова, секретаря радбезу РФ Миколи Патрушева, заступника голови радбезу РФ Дмитра Медведєва та деяких інших російських керівників – це чинний Кримінальний кодекс Російської федерації, прийнятий ще у часи Єльцина в 1995 році. Тоді в пам’яті російського народу ще свіжою була Афганська війна 1979–1989 рр., яка однозначно розглядалася усіма, в тому числі й керівництвом тодішньої Росії, як нічим не виправдана війна, агресивна міжнародна авантюра і воєнний злочин. Аби не допустити подібних подій у майбутньому, в кримінальному кодексі Російської Федерації передбачили покарання за злочини щодо підготовки і ведення агресивної війни. Йдеться про “Злочини проти миру і безпеки людства” – саме так називається розділ ХІІ КК РФ. Для кращого розуміння процитую статтю 353 цього кодексу: 1. Планування, підготовка, розв’язування або ведення агресивної війни – карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. 2. Ведення агресивної війни – карається позбавленням волі на строк від десяти до двадцяти років. (Уголовный кодекс Российской Федерации. 1995. Інтернетресурс). У світлі диспозицій цієї статті стають зрозумілими постійно кислі вирази облич начальника штабу російських збройних сил Валерія Герасимова, міністра оборони РФ Сергія Шойгу, директора ФСБ Олександра Бортнікова, керівника Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, секретаря радбезу РФ Миколи Патрушева, колишнього президента РФ Дмитра Медведєва. Усі вони та їхні сподвижники добре розуміють, що самі накоїли, бо планували, готували, розв’язували та вели агресивну війну проти України, погрожували агресією іншим країнам, тобто вчиняли діяння, у яких вбачаються ознаки злочинів проти миру і безпеки людства, навіть згідно з законодавством Російської федерації. Тому ці палії агресивної, загарбницької війни тепер дуже добре усвідомлюють, що в разі зміни путінського режиму їм доведеться відповідати не тільки перед Міжнародним кримінальним судом, а й навіть у самій Росії, згідно зі статтею 353 КК РФ. Строку давності за такі злочини немає. І в разі втрати влади їм буде вкрай важко знайти захист та безпеку будь-де у світі, навіть у самій Московії. Окрім 353-ї, у КК РФ є ще й інші, не менш суворі, статті. Так, у статті 356-й “Застосування заборонених засобів і методів ведення війни” сказано: “1. Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, депортації цивільного населення, розграбування національного майна на окупованій території, застосування у збройному конфлікті засобів і методів, заборонених договором Російської федерації, – карається позбавленням волі на строк до двадцяти років”. (Уголовный кодекс Российской Федерации. 1995. Інтернетресурс). Таких злодіянь в Україні росіяни скоїли тисячі! Чого варті зняті на відео самими ж росіянами садистські процеси відрубування полоненим українцям рук з тату державного герба України, відрізання вух, геніталій і навіть голів беззбройним полоненим та їх вбивств і розстрілів. І ці звірства російські солдати демонстративно коїли над живими людьми! А в окупованому Скадовську 56-річну Тетяну Мудренко повісили за фразу “Скадовськ – це Україна!” Уже ХХІ століття, а росіяни ведуть себе, як у темному середньовіччі, проявляють та ще й публічно розпалюють міжнаціональну ненависть, демонструють ворожість і крайню нетерпимість до іншої думки навіть у чужій, окупованій ними країні, показують своє незбагненне дикунство і звірячу жорстокість. А що говорити про звірства, катування, масові вбивства цивільних українців, ґвалтування жінок і навіть дітей на тимчасово окупованих територіях України: в Бучі, Ірпені, Бородянці, Куп’янську, Мелітополі, Херсоні, Олешках та інших містах і селах України! Отакою є теперішня путінська Росія. Варвари і дикуни у формі російської армії, яких спонукали творити злодіяння їхні командири на чолі з Герасимовим, Шойгу і Путіним. Тобто, їм усім – організаторам і виконавцям цих нелюдяних звірств і страхітливих воєнних злочинів – світить ще й стаття 356 КК РФ. Але й це ще далеко не все – КК РФ містить не менш суворі покарання за діяння, передбачені статтями 354 “Публічні заклики до розв’язування агресивної війни”. Привіт Медведєву, Соловйову, Скабєєвій, Сімонян, Мордану та десяткам інших російських пропагандистів і паліїв нових війн! Є ще й статті 356.1. “Мародерство”, 357 “Геноцид”, 358 “Екоцид”, 358 “Наємництво”. І до усіх цих злодіянь безпосередньо причетний президент Росії Володимир Путін – як верховний головнокомандувач збройних сил РФ він відповідає за організовані ним воєнні злочини і проявлені його ж підлеглими численні звірства. Адже розв’язана Путіним агресивна війна – то мати всіх воєнних злочинів очолюваної ним банди терористів, загарбників і окупантів під назвою “армія Російської федерації”. Окрім кримінального кодексу РФ, є ще Кримінальний кодекс України і Статут Міжнародного Кримінального Суду в Гаазі, який 17 березня 2023 р. видав міжнародні ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна, а також Уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. Їх обидвох звинувачують у незаконній депортації населення та дітей з тимчасово окупованої території України до Росії. То лише початок міжнародного кримінального переслідування високопоставлених російських воєнних злочинців; рано чи пізно вони будуть притягнуті до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності, злочини геноциду і злочини екоциду. Усі вищезазначені воєнні злочини пов’язані з терміном “війна”, а словосполучення “спеціальна воєнна операція” таких правопорушень, як підготовка і ведення агресивної війни, за російським законодавством не передбачає. Ось чому в Росії найбільша у світі після 1945 року війна називається СВО. Цю назву використали для того, щоб відвести загрозу кримінальної відповідальності від Путіна та його поплічників за планування, підготовку, розв’язування та ведення агресивної війни проти суверенної держави Україна, члена ООН із 1945 року. Отже, терміном “спеціальна воєнна операція”, замість ясної і зрозумілої назви “війна”, у путінській Росії хотіли приховати глибоко злочинну суть диктаторського режиму і захистити паліїв агресивної війни від кримінальної відповідальності за скоєне ними. Але таким словоблудством новітні воєнні злочинці світ не обдурять. 2 березня 2022 р. Надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію “Агресія проти України”, якою засудила вторгнення Росії в Україну, назвала його агресією, порушенням Статуту ООН і вимагала від РФ негайно вивести війська з української території, утому числі з Криму. Документ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин