Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Позиція “У доленосних питаннях маємо бути єдині”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Не пропадем!

Слово Просвіти, №34 за 2025 рік

Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ, голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, депутат Полтавської облради “Скажуть: головною небезпе' кою для європейської демократії була в минувшім віці (ХІХ ст. – М. К.) Росія. А чи ж тепер (20 ст.) є інакше? Чи ж під час останньої кризи не Росія було головною підбурювачкою спокою? Чи, прагнучи до здійснення панмос' ковської програми, вона не вхо' дить у колізію з демократичною Європою? Чи, роблячи з Фран' цузької республіки царську сат' рапію і накидаючи Франції нині трилітню службу, а завтра, може, нового Бонапарта, вона не стає ворогом європейської демокра' тії? Чи не вона змушує Швецію до колосальних видатків на мілі' таризм? Чи своїми планами роз' ширитись від Атлантичного оке' ану до Тихого і від Північного до Індійського не стає московська потвора загрозою не тільки євро' пейського, але і світового миру? І чи не війна з нею не є, як і перед 50 літами, найсвятішим обов’язком європейської демок' ратії”. Ці слова видатного україн' ського мислителя Дмитра Донцо' ва з його реферату: “Сучасне по' літичне положення української нації і наші завдання” виголоше' ні на II Всеукраїнському студент' ському з’їзді у липні 1913 року у Львові, разюче актуальні, як ба' гато передбачень та інших твер' джень Дмитра Донцова і нині. Я напевно знаю, що європей' ські країни вже уповні усвідоми' ли для себе загрозу європейській демократії від московської пот' вори, про яку писав і говорив Дмитро Донцов ще у 1913 році. Як і те, що вона настане трагіч' ною і болісною реальністю після падіння України. Тож і для нас і для європейців позиція України, висловлена Президентом Зелен' ським про неподільність терито' рії України і що ні про яку торгів' лю нашою територією не може бути й мови, має бути єдино мож' ливою і підтримана усім україн' ським суспільством, незалежно від того, як хто ставиться до дію' чої влади. Справа перемоги над лютим ворогом, збереження ук' раїнської держави має бути свя' тою для кожного українця. Це не означає заплющення очей на всі вади та хиби влади, на те й щука' опозиція, щоб карась не дрімав, але у доленосних питаннях маємо бути єдині. Дуже мудро та глибоко про це сказали і Петро Порошенко, і Юрій Луценко, і Роман Безсмерт' ний. І рано чи пізно владі прий' деться переступити через свої егоїстичні інтереси і взятися за створення коаліційного уряду. Краще, щоб не пізно. Таки Си' мон Васильович Петлюра ствер' див на віки: “Держава понад пар' тії, нація понад класи”. Може виявитися, що й До' нальд Трамп, не такий наївний і геть пропутінський, як він зда' вався усім на початку своєї другої каденції, у тому числі і мені, щоб не розуміти рашистської загрози для миру в усьому світі. Здається мені, що він дуже добре усвідом' лює, що таке росія, хто такий пуйло, підлу і жорстоку суть мос' ковського імперіалізму. А якщо це розуміння далеко не повне, тов Америці є немало людей, які розуміють, що таке московська потвора, повною мірою і можуть йому про це сказати. Та і євро' пейці, які дякуючи нам, таки на' решті усвідомила і побачили всю суть московського дияволізму, таки ж рішуче про це заявлять і Трампу, і на увесь світ, як це вони недавно і зробили.Так що не про' падем. Хоч, правду кажучи, сама зустріч з кривавим убивцею міль' йонів людей Президента Амери' ки не додає гідності Америці, що з часу свого заснування наріж' ним каменем свого державного будівництва поклала права люди' ни та свободу та інші християн' ські чесноти. Зрештою, всі крап' ки над “і” розставлять результати зустрічі. А для нас має бути одне — окупанти мають вийти геть із нашої землі до себе у рашистан. Та й я знаю твердо – Господь з на' ми і Він не допустить нашої заги' белі і все поверне на нашу ко' ристь. Тільки мусимо мати муж' ність духу і волю до перемоги. Усі. І вони і тільки вони та обов’язок перед Україною мають регулювати усю нашу поведінку. Що на фронті, що у тилу. Одна' ковою мірою це стосується і вла' ди і громадян. Аж ніяк Президент тальних фільмів про сучасну вій' ну, дати можливість учням і сту' дентам зрозуміти, що то за війна, за території чи за українську істо' рію і духовність? Ось деякі з філь' мів: “Пекельні обійми” – автор П. Мовчан; “Буча” – автор О. Щур; “20 днів боїв за Маріу' поль”; “Какая разница” – автор' ка М. Барчук. Фільми постійно демонстру' ють у Польщі та Німеччині, але дуже рідко в Україні. Демонстру' вати їх необхідно у безпечних кі' нозалах, наприклад, у Тернополі це “Під головною поштою” (вул. Чорновола, 4), “Бункермуз” (бульвар Т. Шевченка, 1'а). У кінці перегляду журналіст чи історик має розповісти, що ук' раїнська держава будується від 17.03.1917 р. – понад 100 років іна сьогодні ще не стала міцною державою. Важливим також вва' жаю скоротити єдиний телемара' фон і надавати етер і пресу дер' жавницькій опозиції (“Європей' ська солідарність” і “Голос”). Об’єднавчі процеси в Україні мають позитивно вплинути на подолання проблем колабораціо' нізму, корупції. Об’єднуватися українцям не' обхідно на основі української мо' ви, української історії і духовнос' ті. Це прискорить наш вступ у ЄС. Зеленський не повинен був заяв' ляти, що ми не повернемо зброй'-но свої території, бо такі заяви тільки послаблюють нашу муж' ність і наш переможний дух. Як' що вже нинішнє політично'вій' ськове керівництво країни думає собі, що воно нездатне вигнати окупантів, то тим більше негайно треба створювати уряд націо' нального порятунку, бо ми таки повинні прогнати орків з нашої землі з допомогою союзників, економіки яких у стократ більші від орківської. А ми усі, кому не байдужа Ук' раїна, мусимо плекати у тилу діє' ву любов і повагу до ЗСУ, дбати про нашу єдність, позбавлятися у собі найменшої крихти колоні' альної скверни, утверджувати скрізь і всюди нашу рідну україн' ську мову. 11 серпня я вийшов після за' вершення засідання Головної Ра' ди Всеукраїнської “Просвіти” на Хрещатик. Біля пам’ятника Не' залежності чекала дружина. Ми пройшлися по Інститутській, щоб вклонитися Небесній Сотні і помолитися за полеглих героїв перед невеличкою каплицею, а потім спустилися вниз до моря українських прапорців та портре' тів загиблих наших героїв за нашу українську свободу і нашу укра' їнську державу. Неподалік від нас стояв військовий, високий стрункий із старшинськими від' знаками ЗСУ. Стояв струнко, не' порушно, ніби аж завмер і не від' водив погляду від портретів по' леглих воїнів. Дивився і дивився. Хрещатик шумів галасливою під' літковою молоддю — розмальо' ваною різкими макіяжами, у на' колках, що забруднюють храм Божий, яким є наше тіло, і руй' нують ще не окріплі та й не дуже ще розвинуті молоді душі, а він

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин