Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Поезія є своєрідною церквою, що має об’єднати всіх”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

Воїни світла

Слово Просвіти, №35 за 2024 рік

Ігор Зоц, Валентин Сперкач, Дмитро Білий Білий і Антін Головатий. За кожним козаком були закріплені обов’язки, які мали свято виконуватись. Тримали дисципліну. Якщо якийсь козак був п’яний або лаявся, то його прив’язували до дерева і шмагали нагаями. На Кубані козаки створили 49 куренів, які згодом стали називатися станицями. Перша капела бандуристів створювалась на Кубані. За часи Голодоморів і масових вбивств населення енкаведисти шукали насамперед козаків, щоб їх знищити. Знищували культуру. Козакам на Кубані змінювали прізвища. Треба було, щоб вони забули свою історію. Але скільки б не стирали, все одно по селах люди говорять та співають українською, залишають свої справжні прізвища, зберігають пам’ять про Україну. Як писав Тарас Шевченко: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Фільм В. Сперкача “Кубанські козаки” не тільки можна, алей варто переглянути. Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, старша наукова співробітниця музею Максима Рильського Фото авторки лицю у 2002 році, а на будинку встановлено меморіальну дошку у 2009 році. Творчий колектив міста Ірпеня під керівництвом краєзнавиці Олени Плаксіної підготував авторський проєкт “Український Шекспір”, який знайомить не тільки з творчістю великого драматурга, але і з творчістю видатного українського перекладача Дмитра Паламарчука, завдяки якому герої Шекспіра заговорили українською мовою. Композитор Юрій Блінніков поклав на музику 11 сонетів Шекспіра у перекладі Паламарчука. У 2019 році в замку в Житомирі відбувся концерт “Український Шекспір”, де звучали сонети у виконанні відомих співачок. У лютому 2024 року концерт “Український Шекспір” відбувся в Барселоні. А зараз готується його проведення і в Лондоні, в музеї Шекспіра, повідомила Олена Плаксіна, яка нині проживає в Іспанії. У рамках проєкту вийшов і двосерійний документальний фільм “Український Шекспір”, уривок з якого переглянули учасники заходу. Підготувала ця творча група і книгу про Дмитра Паламарчука, зараз шукають видавця. Патріотичною, цікавою і теплою була зустріч в бібліотеці. Дякуємо групі народного аматорського хору “Пам’ять”, який виконав на заході патріотичні пісні (на фото). Олена ЦИГАНЕНКО, м. Ірпінь 31 серпня на Софійській площі в Києві відкрили виставку “Воїни світла”, присвячену пам’яті захисників України, які загинули під час російсько-української війни. Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів. Авторкою, ініціаторкою та організаторкою виставки “Воїни світла” є Віра Литвиненко – мама бійця з позивним “Вектор”, голова громадської організації “Родин загиблих захисників України “Серце нАЗОВні”. Осягнення остаточного Вакуленко В. П. Прочистень: поезія/ Володимир Вакуленко. Харків: Стиль Іздат, 2024. – 132 с. Давнє українське слово “прочистень” означає “чистилище”. Для української християнської традиції це поняття не дуже характерне, воно ближче до засадничих понять римо-католицької церкви. Але в Україні завжди були й будуть, серед інших, і католики, а поезія теж є своєрідною церквою, що має об’єднати всіх. Одна з легенд про чистилище зображена на обкладинці. Грішні душі стоять у смертельній кривавій багнюці, що є уособленням їх прижиттєвих діянь. Але одні стоять у тім багні по шию чи вуха, а деякі вже по груди, ще інші по пояс. Чому? Молитви нині сущих рідних і близьких – то їх опора, щоб не потонути в адовій багнюці. І чим більше цих молитов, тим душа стоїть вище і зрештою може очиститись. Це і є чистилище. Ці слова пояснень авторські та належать знаному Слобожанському поетові, публіцистові, відомому громадському діячеві Володимиру Прокоповичу Вакуленку, котрий із щедрістю сівача подарував мені свою нову поетичну збірку “Прочистень”. Виразна риса поетичного стилю Вакуленка – це беззаперечна точність вислову, якась дивовижна сила відторгнення усього чужорідного і нікчемного, вглиблення у високе людське і утопічно земне осягнення. Вакуленко не є постмодерністом чи новатором, він майстерно володіє силаботонічною формою, має чуття мови, міру і суголосність із самою матерією слова. Таке відчуття, що він на генетичному рівні відчуває кожен атом нашої мови – це суто Слобожанський поет, але й митець з широким баченням літератури. А почуття, що проросте, на все життя єдине, то як останній шанс на те, що світ цей не загине. А ще й такі одвічно почуттєві філософеми: “Найбільша світу таїна / не в давніх темних книгах. / Не в тім, кому яка ціна, / не в Ідею меморіальної акції підтримали Міністерство у справах ветеранів та Патронатна служба “Янголи Азову”. Такий проєкт вже втретє відбувається у центрі Києва. Це ініціатива батьків загиблих захисників. Усі світлини для стендів відбирали батьки. На виставці є фото 300 бійців із різних підрозділів. На заході вперше презентували виставку “Родина героїв” — це вироби мистецтва, виготовлені родинами полеглих захисників, які можна купити за донат. Отримані кошти перерахують на підтримку ЗСУ. “Цей проєкт дає можливість киянам та гостям столиці побачити, яку ціну Україна платить за свою незалежність під час цієї війни”, – сказав на відкритті виконувач обов’язків міністра у справах ветеранів Олександр Порхун. Власн. інф. Фото з відкритих джерел змовах чи інтригах”, “А всі найкращі почуття / Виховуються змалку. Інакше – в чому сенс життя? /Люби свою весталку”. Це не інакше як інтерпретації дійсності у інтуїтивному видиві земного. Радше бажання позбутись чого неприйнятного, чужого, штучно створеного. Бо у Володимира Вакуленка слово живе, слово, сповнене сенсів природнього зростання. “Не лукав!” – ось головний лейтмотив збірки “Прочистень”. Поезія, що заслуговує на уважне прочитання, схвальну оцінку читачів та літературної спільноти… Є “ми” й “вони”, що за щедроти наші ще й ладні дерти з нас уже й сім шкур. Та вже нам не зварити з ними каші з сокири. Годі. Ми йдемо на штурм. Ми йшли туди не на майданне віче – нам брехуни давно не в дивину. Ми йшли тоді не на спочинок вічний – його не буде. Нас він оминув. Справді, можна відчути перетікання не тільки звуку чи ритміки, а й образних відтінків, зміну кольорів, що можуть стати передумовою самої техніки письма. Тут і своєрідний експеримент… Бо ж як важливо нарощувати сенси, образні палітри, мовно збагачувати строфу. Станіслав НОВИЦЬКИЙ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин