Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Роде наш красний · “Розділене горе — це половина горя, а розділена радість — подвійна радість”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

НЕ ЗГАСНЕ ВОГНИЩЕ РОДИННЕ

Слово Просвіти, №36 за 2009 рік

Надія КИР’ЯН Фото автора Історія, схожа на казку, поча$ лася, коли одного дня підприє$ мець Іван Суслов із дружиною та маленькими дітьми Євгеном і Сашком вирішили відпочити у селі Буки Сквирського району на Київ$ щині. Узяли палатку, рюкзаки. Тут, на природі, був такий спокій, що Іван Миколайович проспав трохи не добу. Вирішив, що це Знак Гос$ подній, що він має залишитися тут жити й працювати. Звернувся до сільської влади з проханням про$ дати ділянку землі, де було вели$ чезне сміттєзвалище. Сказав, що побудує тут церкву. До пропозиції поставилися скептично. Однак, оскільки гроші були потрібні, ді$ лянку продали. Священики храмового комплексу вітають родину Подарунки від дітей — найдорожчі І почалися дива. Сміття вивезли (розповідають, кількасот КАМАЗів). Нині тут височіє дивовижний храмо$ вий комплекс Святого Євгенія Вели$ комученика. Будівництво триває, споруди будують за індивідуальними проектами, роботи ще чимало, але храм уже діє. Іван Миколайович — великий мрійник, але, на відміну від багатьох, уміє втілювати в життя найфантас$ тичніші проекти. Колись сказав: “Хо$ чу мати 50 дітей”. І заснував “Центр розвитку дитини” сімейного типу. Згадує голова села Буки: “30 серпня 2002 року сюди привезли сімох ма$ леньких горобеняток, наполоханих і нещасних. Тепер вони веселі й задо$ волені. Завдяки цьому наше село стало відоме на весь світ”. Нещодавно “Центр розвитку дитини” відзначив знакову дату — лодимирові Хомку. Першим скушту$ вало коровай-рекордсмен рівнен$ ське подружжя Куліїв, яке прожило разом 57 років, потім молодята, які одружилися цього дня, й усі охочі. Хоч насправді охочих виявилося значно більше ніж шматків короваю. Недавно на Сорочинському яр$ марку тамтешні майстри також спекли рекордний коровай. Його ва$ га була 160 кілограмів, на нього піш$ ло 105 кілограмів борошна і 155 ку$ рячих яєць. Втім, цей рекорд прот$ римався лише тиждень. Цікаво, скільки ж протримається рівненське досягнення. сім років (сімка — улюблене число господаря). На свято з’їхалися гос$ ті — серед них і ті, які підтримали заклад під час його створення, й нові друзі. Кожному гостеві діти вручали “листочок”, де писали святкові побажання, потім їх при$ кріплювали до “дерева щастя”. На літній сцені — діти, яких у гос$ подарів уже 26. Власними силами підготували концерт: співали, тан$ цювали, дякували батькам, надавали слово гостям. І згадували минуле: 2003 року — вперше відпочивали в Яремчі. Після відпочинку сім’я по$ повнилася. 2004$го — вперше побу$ вали за кордоном. 2005$го — на морському узбережжі в оздоровчо$ му комплексі “Бригантина” в селі Коблево на Миколаївщині; 2007 року — відкрито стадіон, облаштовано спортивний майданчик. 2008$го — перша усиновлена дитина Роман Суслов став курсантом Академії СБУ, чим пишається вся велика родина. У кожної дитини власна історія приєднання до цього колективу, але всі задоволені, що потрапили сюди. Дякуючи батькам, Роман сказав: “Якби не ви, то й не знаю, як склала$ ся б моя доля. Спасибі, що ви є, та$ кі лагідні, чуйні, добрі”. Цього року ще четверо вступили до ВНЗ. Як хвилювався батько, щоб вони стали студентами! До речі, для кожної ди$ тини він будує квартири, щоб, закін$ чивши навчання, вони повернулися в рідне село. Голова Сквирської райради Ва$ силь Титарчук сказав, що в цій сім’ї немає власних і чужих дітей — усі рідні, дорогі. Мама Наталія Микола$ ївна, директор Центру, багато пра$ цює, адже за цим святом стоїть що$ денна копітка робота. Звичайно, як і скрізь, є багато проблем, які треба розв’язувати. У таких будиночках будуть квартири для дітей Голова Сквирської райдержадмі$ ністрації Тетяна Власюк зазначила, що родина Суслових живе за прин$ ципом: розділене горе — це полови$ на горя, а розділена радість — по$ двійна радість. Вітали ювілярів від Міністерства сім’ї, молоді і спорту, Білоцерків$ ського інституту економіки та управ$ ління, Агропромислової корпорації “Сквира”, Сквирської районної лі$ карні, багато інших друзів. Прозву$ чала думка, що Іван Суслов — це справжній Герой України, який ство$ рив “шматочок щастя”. Син Івана Миколайовича Євген Суслов, нині народний депутат, який свого часу став наймолодшим мером у Європі, згадав: “Коли у сім’ї було нас лише двоє, я мріяв, щоб у мене було ще хоч двоє братів, бо, коли ми гралися, не вистачало двох солдатів. (Ці слова викликали у кожного з при$ сутніх щиру доброзичливу усмішку). Тепер мрія здійснилася. Бажаю бра$ там і сестрам, щоб Бог тримав над ними свою руку, щоб вони виросли гідними громадянами держави”. А Сашко сказав, що хоче подарувати батькам на золоте весілля золотий автомобіль, і що не може так довго одружитися, бо шукає дружину, схо$ жу на маму, а це дуже важко. Діти Суслових мають усе необ$ хідне — комп’ютери, книжки, спор$ тивний інвентар тощо. І найцінніше — ласку і любов батьків, якої виста$ чає на всіх. Недаремно дитячі пісні були про рідну хату, про маму, тата, країну дитинства, зігріту сонцем і теплом, про те, що “нічого кращого не треба, коли збирається вся сім’я”. Свято вдалося. А насамкінець священики місцевої церкви подару$ вали дітям ікону Божої матері, щоб оберігала цей дім і його мешканців.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин