Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Україно, ти для мене диво…” · с. 14сторінка оригіналу ↗

АЖ ЗА КРАЙНЮ ХАТУ ЯРМАРОК ЧУВАТИ У знаменитого Сорочинського ярмарку з’явився конкурент — Дубенський, що відродився через 212 років

Слово Просвіти, №36 за 2009 рік

Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. 1772 року, після того, як важливий торговельний центр Львів відійшов від Польщі під владу Габсбургів, великий контрактовий ярмарок почали проводити у Дубні. Саме Дубенський ярмарок невдовзі дав початок знаменитим “Контрактам” на Подолі в Києві. Нині його вирішили відновити. Перша спроба виявилася вдалою — на ярмарок з’їхався і зійшовся багатотисячний гурт. Історія засвідчує, що у ХVІІІ столітті Дуб$ но набуло високого економічного й культур$ ного піднесення саме завдяки тутешньому контрактовому ярмарку. Починався він 7 січ$ ня і тривав цілий місяць. Для зручностей гос$ тей і купців князь Михайло Любомирський, тодішній власник Дубна, побудував кілька двоповерхових будинків навколо ринкової площі, звів ратушу і ще один палац у замку, блискуче декорований італійським зодчим Доменіко Мерліні. Дубно, населення якого тоді становило 6 535 осіб, щороку протягом двох десятиліть приймало до 30 тисяч гос$ тей. У замку влаштовували пишні бенкети, лицарські турніри, феєрверки. Тут ставив власні п’єси знаменитий польський драма$ тург Войцех Богуславський, виступала Рим$ ська опера. Під час контрактів Дубно тричі (1781 ро$ ку) відвідав польський король Станіслав Ав$ густ, де йому влаштували полювання на вед$ медя. Загалом Дубенський ярмарок зали$ шив помітний слід в історії не тільки міста, ай усієї країни. — У Державному історико-краєзнавчому заповіднику Дубна є чимало цікавих архівних матеріалів щодо життєдіяльності міста напри$ кінці XVIII століття, — розповідає заступник Ду$ бенського міського голови Олександр Кар$ пюк. — Вивчаючи їх, ми з директором заповід$ ника Петром Смоліним вирішили ініціювати відродження ярмарку. Чимало часу й зусиль було витра$ чено на його організацію. Водно$ час, здається, всеньке місто під$ тримало цю ідею — і морально, й реальними справами. Зокрема, лісове господарство надало мате$ ріал, з якого виготовили оригі$ нальну стометрову огорожу — з плетеного гілля. Вона окреслила сектори, які заповнили майстри з різноманітними виробами. Прикметно, що участь у яр$ марку взяли майже всі міські гро$ мадські організації, українські й зарубіжні товариства. Перший Дубенський ярмарок став ярмарком ідей, талантів. Серед цих талантів виокремлю$ валася своїми диво-картинами майстриня художньої вишивки Леокадія Загальська, роботи якої пройняті українським характером, його емо$ ціями, переживаннями. А неподалік від зна$ ної майстрині розташувався куточок худож$ ника-початківця. — Жодного разу не брала участі у вис$ тавках, хоч маю чимало робіт, виготовлених із бісеру, — зізна$ ється Алла Фаст. — Почувши про ярмарок, наважилася. Ска$ жу щиро: жодного витвору не продала, бо такий у мене прин$ цип — картин не продавати. На$ томість саме через ці картини у мене зав’язалася дружба з ба$ гатьма шанувальниками народ$ ної вишивки. Я — від них, вони — від мене почерпнули багато професійних секретів. І все зав$ дяки ярмарку. Чого тільки не було на яр$ марку! Свитки, чобітки різних фасонів, постоли, що сміються всіма зморшками, шапки, як стіжки, рукавиці, циганські се$ режки з червоного золота… Гор$ шки, миски, полумиски, глечики, ринки, макітри, які жінки вибира$ ли за передзвоном. І все це са$ моробне, з мудруванням і хитру$

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин