Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Очевидець і літописець · “Звірства, скоєні російською армією, не мають аналогів у світі”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Чому війну назвали “спеціальною воєнною операцією”

Слово Просвіти, №36 за 2024 рік

Дмитро ЧОБІТ Продовження. Початок у ч. 34, 35 за 2024 р. Згодом сам Путін дещо уточнив причини війни з Україною. 18 березня 2022 р., виступаючи у Москві на мітингу-концерті на честь 8-ї річниці приєднання Криму до Росії, він сказав: “Позбавити людей цих страждань, від цього геноциду є основною причиною, спонукальним мотивом і метою воєнної операції, яку ми почали на Донбасі та в Україні. Саме у цьому мета”. Із слів Путіна можна подумати, що він розпочав війну з благородних мотивів і гуманітарних потреб. Нагадаю, що за два дні до цього виступу Путіна, – 16 березня 2022 року російські збройні сили завдали авіаційного удару по будівлі Драматичного театру в Маріуполі, який використовувався як бомбосховище під час блокади російськими військами міста. У ньому переховувалися до 1200 мирних жителів. Міжнародна організація Amnesty Internatio- nal, що займалась розслідуванням знищення Маріупольского драматичного театру, дійшла висновку, що окупанти свідомо скинули на театр дві п’ятсоткілограмові бомби, знаючи, що там переховуються мирні люди. Знищення драмтеатру є воєнним злочином. Кількість загиблих встановити неможливо. А за день до знищення драмтеатру, 15 березня, цілком зруйноване місто залишив генеральний консул Греції М. Андрулакіс, який, приїхавши в Афіни, заявив, що Маріуполь знищено майже повністю, як Герніку чи Алеппо. Як бачимо, станом на 18 березня 2022 р., на день виступу Путіна на московському стадіоні “Лужники”, півмільйонний Маріуполь лежав у суцільних руїнах і згарищах з десятками тисяч трупів ні в чому не винних жертв. Подібне російські воєнні терористи тоді чинили й у багатьох інших окупованих ними українських місцевостях. Як згодом стало відомо, у ці ж дні, у середині березня 2022 року, російська армія варварів коїла масові вбивства, катування й ґвалтування українців та здійснювала повсюдні мародерства у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці, Великій Димерці, Перемозі та багатьох інших населених пунктах Київщини, Житомирщини, Чернігівщини і Сумщини. Тобто ці звірства російські солдати творили тоді, коли їхній верховний головнокомандувач Путін виступав із промовою у “Лужниках”! Звірства, скоєні російською армією, не мають аналогів у світі, такого навіть гітлерівські есесівці не чинили, що коїла росгвардія в Україні! Усе це воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини геноциду. Із вищенаведених слів і крокодилячих сліз Путіна, незаперечних фактів і конкретних наслідків його жорстоких діянь кожен може зробити самостійний висновок щодо рівня моральності та ступеня правдивості президента Російської федерації загалом і щодо його демагогії про так звану “денацифікацію” України зокрема. Однак найголовнішим доказом фальшивості звинувачень України у нацизмі є повне і безжалісне руйнування за наказом Путіна українських міст, масові вбивства мирних жителів, проявлені російськими солдатами звірства на тимчасово окупованих територіях. До цього слід додати здійснювані впродовж осені 2022 – січня 2023 р. цілеспрямовані ракетні удари по електростанціях, трансформаторних вузлах, мережах водопостачання та каналізації великих і середніх міст України. Усі вони забезпечували життя мирного населення та не мали жодного відношення до воєнних об’єктів. Ці масовані бомбардування та обстріли здійснювалися для того, аби у зимову пору року залишити українців без електрики, без тепла, без води, без хліба, без їжі, без каналізації. Тобто росіяни прагнули штучно створити умови для масового вимирання мирних людей. Такого варварства не допускали навіть гітлерівські нацисти. Про цю людиноненависницьку мету відверто й цинічно говорили з екранів російського телебачення московські пропагандисти та ще й скаржилися, що в Україні “як на зло, стоїть тепла погода”. То слова відомої московської пропагандистки Скабєєвої. Що тут скажеш? На все воля Божа. З цього приводу прекрасну відповідь росіянам дав Президент України Володимир Зеленський: “Без світла? Без світла. Без води? Без води. Без тепла? Без тепла. Але головне – без вас!”. Отже, твердження Путіна про те, що “росіяни та українці – один народ”, і поставлене ним завдання щодо так званої “денацифікації” України – це не що інше, як засоби ідеологічного виправдання воєнних злочинів Росії та масових вбивств усіх незгідних українців як нібито “нацистів”. Водночас путінські формули та завдання є прямими й незаперечними доказами організованого кремлівським режимом геноциду 45-мільйонного українського народу. Розповідаючи про так званий “нацизм” і “геноцид”, росіяни таким чином намагалися звинуватити українців у тому, що коїли самі. То був заздалегідь підготовлений і далекосяжний спосіб перекласти на противника вину за вже заплановані власні воєнні злочини в Україні. Це перше. І друге, найголовніше: звинувачуючи Україну в розгулі так званих “нацизму”, “націоналізму”, “фашизму”, “сатанізму”, вживаючи в негативному значенні терміни “київський режим”, “бандерівщина”, “бандерівці”, кремлівські воєнні злочинці у такий спосіб намагалися демонізувати українців, українську владу й українську армію для того, аби посіяти ненависть до противника та подати його як смертельного ворога росіян. Тобто, це є не що інше, як підлий і підступний метод підняття бойового духу російської армії й збільшення мотивації російських солдатів для ведення ними розв’язаної московським Кремлем нічим не спровокованої, незаконної, несправедливої та явно загарбницької війни проти України. Окрім цього, зумисно сіючи злобу та ненависть, російських солдатів готували до звірячих розправ над українцями як нібито нацистами. Таке московським правителям було потрібно, аби залякати народ України. Тільки в умовах масових репресій, звірств, вбивств можна було створити загальну атмосферу страху, у якій воєнний злочинець Путін міг би досягнути своєї головної мети – зробити з України Росію, а з українців – росіян. Московська манія величі Після завершення Другої світової війни і аж до 1991 року світ був біполярним. У ньому домінували дві великі супердержави – США й СРСР. За ядерним озброєнням та економікою вони мало чим поступались одна одній. Відповідним був і їхній вплив у світі. США складали основу НАТО, СРСР – Варшавського Договору. Окрім того, Радянський Союз повністю контролював усі соціалістичні країни Східної і Центральної Європи. Станом на 1989 рік населення СРСР становило 286,7 мільйонів чоловік, а у США – 246,8 мільйонів. Незважаючи на значне технологічне відставання, економічний і воєнний потенціал Радянського Союзу був значним, a у деяких сферах випереджав США, зокрема щодо чисельності збройних сил і зброї масового знищення. Із проголошенням Україною незалежності 24 серпня 1991 року та наступним розпадом СРСР ситуація у світі стала зовсім іншою. З карти світу зникла супердержава, розвалився Варшавський Договір, усі його колишні члени, навіть Литва, Латвія й Естонія, які 50 років перебували у складі СРСР, вступили у НАТО. Однак при правлінні Путіна Російська Федерація запрагла повернути собі колишню велич Радянського Союзу й зайняти його місце. Це проявило себе у постійних скигленнях Путіна і Лаврова щодо обмеження якихось міфічних прав та інтересів Росії, їхніми частими наріканнями на “однополюсний” світ, вимогами зробити його “двополюсним” або “триполюсним”. Останній варіант явно спрямовувався на здобуття прихильності Китаю. Під так званим “однополюсним” світом Путін та його кліка розуміли гегемонію одного центру, тобто однієї держави. І хоча вони її не називали, але усі розуміли – йдеться про США. Напередодні російської агресії проти України заступник Лаврова Рябков, виступаючи 9 січня 2022 р. в Женеві, вкотре публічно заявив, що впродовж останніх десятиліть Росію нібито намагалися відтіснити на “другі ролі у європейській та міжнародній політиці”. Із цих слів видно: Росію не задовольняв її теперішній стан, івона прагнула повернути собі провідну роль у світі. Для цього використовували риторику про якісь “історичні права” Росії та її особливу місію у світі. І хоча за площею території Росія зберегла першість у світі, але за чисельністю населення не входила навіть у п’ятірку найбільших: у 2012 р. в РФ проживало 142,4 млн чоловік – це вдвічі менше, ніж у США (313,8 млн). Людський фактор вплинув на економіку, армію та усі інші сфери. Відбувся цілком природний процес. За 30 років, що минули після розпаду СРСР, світ кардинально змінився, московський Кремль втратив свій вплив та колишню “велич”, із чим ніяк не міг змиритися. Однак жодної вини умовного Заходу тут нема – справу вирішує реальний стан справ в економіці, що добре видно у цифрах. Для того, аби краще зрозуміти теперішнє місце Росії в світі, наведемо у порівнянні деякі визначальні показники. Безумовно, що за площею території Російська Федерація займає перше місце – 17 млн 98 тис. квадратних кілометрів; на другому місці Канада – 9 млн 976 тис. кв. км.; на третьому КНР – 9 млн 770 тис.; на четвертому США – 9 млн 430 тис., далі йдуть Бразилія, Австралія, Індія. Україна займає 42 місце в світі та перше в Європі, якщо не рахувати РФ; її площа 603 тис. 628 кв. км. За чисельністю населення станом на 2012 рік на першому місці Китай – 1 мільярд 420 мільйонів; на другому Індія – 1 млрд 343 млн; на третьому США – 313 млн 847 тис. чоловік. Російська Федерація займала дев’яте місце – 142 млн 856 тис. Мало що Російській Федерації уступала Японія, яка на 11 місці – 127 млн 368 тис. Населення Європейського Союзу сягає 499 млн 770 тис. Згідно з переписом населення Російської Федерації 2010 року, переважну більшість становили росіяни – їх записано 111 млн 16 тисяч. Однак ця цифра навмисно і набагато завищена, та й у графу “русскіє” офіційно включили аж 62 етнічні групи, серед них: буртаси, ведруси, дирники, кіржаки, сибіряки, якутяни, помори і т. д., тобто усіх представників зросійщених малих народностей Сибіру та Крайньої Півночі. Ось чому імперії потрібна русифікація. У такий спосіб чисельність росіян постійно штучно роздували за рахунок інших народів та народностей. Але навіть коли повірити перепису 2010 р., то росіян на 15 мільйонів менше, ніж етнічних японців. Наголошу на тому, що населення Японії – то монокультурна спільнота, 99% якої – японці. Чисельність росіян практично відповідала чисельності німців. У Німеччині проживало 83,2 млн людей, із них етнічних німців – 75,9 млн. Тобто в Європі росіян проживало майже стільки ж, як і німців. У вказаних цифрах ховається одна з найважливіших причин

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин