Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 36 (1317), 11—17 вересня 2025 ГЕОРГІЙ ФІЛІПЧУК
Слово Просвіти, №36 за 2025 рік
Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України
Один – наш сучасник, якому довелося не тільки бути в горнилі змагу за вільну Україну, але й щастило бачити виборену Незалежність. Іншому, що життєтворив Словом у Шевченкову добу нескореності, випала доля бути незламним борцем за “вольность” свого народу, за свободу упокореної Польщі. Проживши лише 39 (!) літ, відійшов у засвіти в далекому від Кременця (в якому народився) Парижі. Але, пролетівши яскравим метеором дивовижного таланту у піднебессі Європи, Словацький навічно вписав своє ім’я в історію рідного народу, будучи похованим (як духовний поводир нації) у склепі національних пророків поруч із Адамом Міцкевичем. Звісно, тільки час стає тим неупередженим суддею і вправним майстром, який здатний зрощувати правдивість про Людину, про її слово, помисли, чин і діяння. Очевидно, що історія невдовзі більше розкаже і про “молодшого” (ніж Словацький) Д. Павличка. І тоді відбудеться повніше усвідомлення цього значущого передусім для України пророчого Поета. Очевидно, що хтось матиме право дещо більш контраверсійно реагувати на зазначене, буцімто великий, але не пророчий. Справді, в українців у цьому виборі “номінацій” є вже усталений і непорушний погляд на світ, бо маємо свого велета Духу і Пророцтва – Тараса Шевченка… Ці думки витали там, на просторій площі старого міста, під час відкриття пам’ятного знака почесному громадянину Кременця, державнику, дипломату, громадському діячу, Поету, одному із засновників літературно-мистецького форуму “Діалог двох культур”. Людина особливої енергетичної сили, наскрізь пронизана українськістю, тими чеснотами Культури, Мови, Національної Пам’яті і Віри, які оберігають та зрощу-
ВОЛОДИМИР АНТОФІЙЧУК
12–13 ОКСАНА ГОРДІЄЦЬ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
