Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Позиція “Світ має чути українських дітей без посередників”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Ніхто, крім нас, не принесе нам Перемогу!

Слово Просвіти, №36 за 2025 рік

Сергій МАРТИНЮК, письменник Сьогоднішня московія – руїна, смердючий труп, страшний череп з великими порожніми зіницями, в яких стоїть огидний привид смерті з косою. І цей труп хочуть оживити за рахунок українських кісток. Це і є справжній привід для сучасної битви в 370- річній війни московії та України. Важливо зрозуміти, що мир з московією неможливий ніколи, доки вона існує як імперія, а ми – як вільна нація. Ми воюємо і знищуємо окупанта, допоки ми є. Будемо сподіватися на когось – нас уб’ють. Нам потрібна непохитна віра і воля до Перемоги. Московія – труп, що воскрес (і хоче воскреснути зараз) за рахунок України. Ось приклад з інтернету (Олександра Ярового): “У 1630-х роках московія була нічим. Виснажена, забруднена, голодна. Смутна доба тільки формально закінчилась, але справжній занепад тривав. Злидні, бунти, голодні руки в столиці, невиплачені борги найманцям. Ні війська, ні скарбниці, ні честі. Вигорілий череп, який ще називав себе царством. Але на південь від неї клекотіла нова сила – Запорозьке військо. У степу народився рух, який ударив у серце Речі Посполитої. Хмельницький підірвав підвалини польської монархії, і тим відкрив ворота москві. І тут почалось. Після так званої Переяславської Ради – того недокументованого міфу, оригінал якого не знайдено досі, – московія отримала новий шанс. Не союз, а можливість. Не любов, а привід втрутитися. І вона втрутилась, як завжди це робила – тихо, підступно, без зайвих слів. Це не була допомога Україні – це була гра на виснаження. Поки Україна боролася на два фронти – і з Польщею, і з татарами, і зі своїми зрадниками, – москва рахувала зерно з Поділля, розбирала церкви на ікони, ставила своїх воєвод. “Не дай, Боже, з москалем дружити, – писав Шевченко, – лучче в діжу головою, ніж з москалем брататися”. Але хто його слухав? Уже в 1667 році – менше ніж за два десятиліття – москва підписує Андрусівське перемир’я з Польщею без відома козаків. Вони поділили Україну навпіл, як шмат хліба. Якби можна було, той Дніпро переінакшили б на свій лад. Москва, вчорашній банкрут, тепер ділила чужу землю і диктувала умови. І от питання – чому вона не зникла? Чому не вмерла, коли була порожня й безсила? Бо ми її оживили. Ми, які билися за свободу, а віддали чужому в руки. Ми, які дали їй свій хліб, своїх воїнів, свої церкви. Ми не вкладали гроші – ми вкладали себе. Московія воскресла з нашої кістки. І зросла на нашій крові. Не одразу, не вмить – але тоді вона отримала кисень. Ми билися, а вона дихала. Ми гинули, а вона будувала армію. Ми розпинались у Руїні, а вона збирала податки. Ми бачили у москві православного брата. А вона бачила в нас ресурс. Сьогодні ми платимо за це. Платимо знову. Але тепер уже знаємо: воскресити труп — це накликати на себе прокляття. І якщо не вирвемо себе з його пазурів, то ніколи не будемо вільні по-справжньому Бо хто колись оживив мертве – сам може стати його м’ясом”. І що бачимо зараз? Те саме. Вигорілий череп, який ще хоче керувати імперією. Китай з радістю допомагає конати москві, бо по Уральські гори вже все Китай. Всі намагаються (вчергове) врятувати цей гниючий труп. Врятувати якусь “русскую культуру”, “загадкову русскую душу”, “русскую літературу”, “русский балет” через якийсь саміт або зустріч на Алясці. Цей президент не бачить за формою справжнього змісту московщини! Тому наш єдиний варіант – битися. І все залежить тільки від нас. Зрозуміємо це, буде Україна! І ще один історичний приклад. Джордж Паттон, американський генерал: “Росія знає, чого прагне, – світового панування. Івона будує свої плани відповідно. Ми, з нашого боку, і меншою мірою Англія і Франція, не знаємо чого хочемо. В результаті ми отримуємо менше, ніж нічого. Якщо нам потрібно битися з ними (СССР), то це потрібно робити зараз. Відсьогодні ми будемо слабкішими, а вони сильніші. Не будемо вдаватись до полірування чобіт і багатств, явімо росіянам силу і я б сказав, що ми перемогли німців і розброїли їх, але війну ми програли. Мені сумно від того, що побачив в Берліні. Ми знищили те, що могло бути хорошою расою і збираємось замінити їх монгольськими дикунами. Я міг заволодіти Берліном раніше совєтів, якби мені це дозволили. Я скажу – 3-тя армія самотужки і до біса малими втратами могла би змести те, що лишилося від росіян, за шість тижнів. Зафіксуйте ці слова! Ніколи не забувайте їх! Коли нам доведеться битись з ними, це забере шість років і коштуватиме нам шість мільйонів життів”. Застереження легендарного генерала справдились. Україна з 2014 року великими жертвами

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин